Научная статья на тему 'Основні напрями інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств'

Основні напрями інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
73
22
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СіЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ПРОДУКЦіЯ / СіЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКі ПіДПРИєМСТВА / іННОВАЦії / іНВЕСТИЦіЙНО-іННОВАЦіЙНИЙ МЕХАНіЗМ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Жарун О. В.

Визначено основні напрями інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств, що сприятимуть підвищенню економічної ефективності їх функціонування, а також запропоновано систему заходів щодо реалізації даних інноваційних процесів в практичній діяльності підприємств.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Основні напрями інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств»

УДК 360.11

Жарун О.В., доцент © Уманський нацюнальний утверситет сад1еництва

ОСНОВН1 НАПРЯМИ ШНОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ШДПРИеМСТВ

Визначено осноет напрями ¡нновацшног д\яльност\ стьськогосподарських тдприемств, що сприятимуть тдеищенню економгчног ефективност1 гх функщонуеання, а також запропоноеано систему заходге щодо реал1зацИ даних тноеацтних процеЫе е практичтй дгяльностг тдприемсте.

Ключовi слова: стьськогосподарська продукщя, сгльськогосподарськг тдприемства, тновацИ, твестицтно-тновацтний мехатзм.

Вступ. В умовах трансформацп економжи Укра!ни до ринкового типу, в наслщок досить тривало! св^ово! фшансово! та економiчноl кризи бшьшють в^чизняних сшьськогосподарських товаровиробниюв стали

неконкурентоспроможними. Аграрний сектор втратив виробничий потенщал, знизився рiвень рентабельностi виробництва та платоспроможност сiльськогосподарських пiдприeмств на вiдтворення матерiально-техшчноl бази, яка на сьогоднi морально застарша i не вiдповiдаe сучасним вимогам. Посилюе проблему професiйний консерватизм управлшського персоналу сiльськогосподарських пiдприемств, неефектившсть економiчноl моделi господарювання внаслiдок чого тдриваються економiчнi основи подальшого розвитку не лише галузi, але усього сустльства, виникае загроза продовольчiй безпещ держави, поглиблюеться демографiчна криза в сшьськш мiсцевостi, зростае безробiття та бщшсть населення, активiзуеться трудова м^ащя.

Стратегiчно важлива роль в середньо- та довгостроковому економiчному розвитку сшьського господарства повинна належати iнновацiям. Адже тiльки за допомогою iнновацiйного пщходу можна розiрвати коло виробничих, ресурсних, технологiчних обмежень, закласти таку модель аграрно! економiки, яка послужить основою для постшного пiдвищення конкурентоспроможностi галузi через ефективне економiчне зростання.

Матер1ал 1 методи дослщження: монографiчний, науково! абстракци, балансовий, а також прийоми аналiзу i синтезу, вдукци та дедукцп.

Проблемам розвитку iнновацiйних процесiв на пiдприемствах присвятили сво! пращ в^чизняш i зарубiжнi вченi: В.Я. Амбросов, М. М. Гаврилюк, П. Дракер, П. Т. Саблук, Б. Санто, Б. Твкс, В. Трегобчук, Н. Г. Филимонова, В. Г. Чабан та ш. Ними дослщжено i вирiшено цiлий ряд теоретичних i практичних проблем пiдвищення шновацшного розвитку пiдприемств. Однак, не дивлячись на важливють проведених наукових дослщжень, у них не знайшли вщображення окремi теоретико-методологiчнi та практичнi питання пов'язаш з розвитком

© Жарун О.В., 2011

шновацшних процеЫв пщвищення економiчноï ефективност фyнкцiонyвaння сiльськогосподaрських тдприемств.

Результати дослщжень. Однieю з базових умов подолання нaслiдкiв трaнсформaцiйного спаду нaцiонaльноï економiки, реaлiзaцiï в сшьському господaрствi стратеги структурних реформ i оздоровлення проблемних (що мають низьку плaтоспроможнiсть) пiдприeмств e введення в дш швестицшно-iнновaцiйного мехaнiзмy модертзаци сiльського господарства, орieнтовaного на докоршне оновлення технiко-технологiчного та оргaнiзaцiйно-yпрaвлiнського рiвня виробництва. На жаль, дiючa модель швестицшного процесу в aгрaрнiй сферi економiки в цiломy продовжуе залишатися деформованою i малоефективною, такою, що характеризуемся вiдсyтнiстю стiйких джерел шновацшного зростання, хронiчним дефiцитом фiнaнсово-iнвестицiйних ресурЫв, а також слaбкiстю i непослщовтстю зaходiв держaвноï aгрaрноï полiтики в швестицшнш сферi. Що стримуе процеси економiчного оздоровлення фiнaнсово неспроможних тдприемств.

Ниш на сшьськогосподарських пiдприeмствaх кшьюсть основних технiчних зaсобiв, що були знят з експлуатаци, у 10-20 рaзiв перевищила кiлькiсть придбаних нових. У резyльтaтi кiлькiсть трaкторiв зменшилася бiльш як на 220 тис. одиниць, зернозбиральних комбaйнiв -бiльш як на 46 тис., кормозбиральних комбайтв - майже на 30 тис., iншоï сiльськогосподaрськоï технiки - на десятки тисяч одиниць. Навантаження на один облжований трактор перевищило 100 гектaрiв рiллi, на комбайн - 250 гектaрiв рaннiх зернових, а в окремих регюнах -300 гектaрiв, у зв'язку з чим щорiчнi втрати зерна досягають 5-10 млн. тонн i значна його кшьюсть переходить iз класу продовольчого в кормове. Майже S0 вщсотюв нaявноï в сiльськогосподaрських пiдприeмствaх техшки вiдпрaцювaло aмортизaцiйний строк експлyaтaцiï i потребуе значних витрат на тдтримання ïï в робочому стaнi. Рiвень ïï технiчноï готовностi в перюд нaйбiльшого навантаження не перевищуе 70-75 вщсотюв, що призводить до грубих порушень технолопчних реглaментiв вирощування сшьськогосподарських культур.

Загальне виробництво продyкцiï сшьського господарства за 2010 р. порiвняно з вiдповiдним перiодом 2009 р. скоротилося на 0,6 %, в тому чи^ на сiльськогосподaрських тдприемствах - на 4,7 %. В розрiзi основних галузей сiльського господарства: обсяг виробництва продукци рослинництва зменшився на 5,7 %, у тому чи^ на сiльськогосподaрських пiдприeмствaх - на 15,7 %; продукци тваринництва - зрш на 3,3 %, в тому чи^ на сшьськогосподарських тдприемствах - на 9,0 %. Хоча поголiв'я вели^ рогaтоï худоби зменшилося на 10,3 %, а середньодобовi прирости ïï живоï маси - на 4,2 %. Як наслщок, обсяг реaлiзовaноï сiльськогосподaрськими тдприемствами продyкцiï зменшився на 9,0 %, в тому чи^ продyкцiï рослинництва - на 23 %.

Основними напрямами iнновaцiйноï дiяльностi сiльськогосподaрських тдприемств, що сприятимуть пiдвищенню ïx економiчноï ефективностi е:

- теxнологiчнi (розробка i впровадження якiсно нових технологш виробництва i зберiгaння сiльськогосподaрськоï продукци, що характеризуются максимально корисним результатом; вдосконалення теxнологiчниx процесiв з

метою скорочення тривалост виробничого циклу переробки сшьськогосподарсько1 сировини при забезпеченш необхщно1 якост продукцп; розробка i впровадження власних пакувальних лiнiй, що вiдповiдають технологiчнiй специфщ вироблених продукив; вдосконалення тари, упаковки i способiв перевезень);

- асортиментш (розробка i виробництво екологiчно безпечних продукпв масового споживання; пiдвищення споживчих якостей продукцп; проходження сертифжацп i стандартизацп продукцп);

- маркетинговi (кон'юнктурш дослiдження ринкiв збуту i виявлення нових споживчих сегментiв, пошук i формування iнформацiйних баз даних про ринкове середовище i споживчi властивост товарiв конкуруючих пiдприeмств, пошуки партнерiв по впровадженню i фiнансуванню шновацшних проектiв);

- iнфраструктурнi (формування шституцшних структур, що охоплюють весь цикл шновацшного супроводу виробничо! дiяльностi вщ генерацп нових науково-технiчних щей i 1х вiдпрацювання до випуску i реашзацп наукоемно! продукцп).

Основна проблема реашзацп шновацшно1 стратеги пщвищення ефективностi функцiонування сiльськогосподарських пiдприемств полягае в тому, що темпи розвитку i структура сектора аграрних дослщжень i розробок не повною мiрою вiдповiдають потребам сiльського господарства i постiйно зростаючому попиту на передовi технологи з боку окремих сегменив пiдприемницького сектора. В той же час пропоноваш науковi результати не знаходять застосування з причини незбалансованост шновацшно1 системи, а також унаслщок загально1 низько1 сприйнятливостi до шновацш пiдприемницького сектора, невисоко1 його прибутковоси.

Абсолютно очевидно, що у виршенш даних проблем активну роль повинна ввдгравати держава, розробляючи комплексну програму iнновацiйного розвитку галузi, визначаючи прюритети i встановлюючи систему заходiв прямого i непрямого регулювання.

Отже, iнновацiйний розвиток сшьськогосподарських пiдприемств стане можливим лише за умови виршення наступного комплексу завдань:

- сформувати комплекс взаемопов'язаних галузевих швестицшно-iнновацiйних програм i проекив, якi реалiзують ще1 по всьому ланцюжку: вiд фундаментальних дослiджень до освоення iнновацiйних ринкових нiш;

- забезпечити наукову i науково-технiчну сферу фшансовими i матерiальними ресурсами. Найважлившу роль у вирiшеннi питань фшансування рiзних проектiв мае вiдiгравати державно-приватне партнерство, покликане встановити стiйкi зв'язки мiж наукою i ринком, забезпечити комерцiалiзацiю результатiв дослiджень i розробок;

- створити шституцшне середовище для здшснення i впровадження iнновацiй. Необхщш як спецiалiзованi оргашзацн у виглядi загальнодержавних i регiональних галузевих швестицшно-шновацшних фондiв, технологiчних i науково-освiтнiх альянав та iнших структур, так i вiдповiднi закони i норми, оскшьки надзвичайно важлива своечаснiсть впровадження результаив наукових дослiджень. До складу шституцшного середовища повиннi також увiйти

шформацшна - анал^ична система i система методолопчного забезпечення, що надають повний спектр шформаци, рекомендацiй i вказiвок суб'ектам iнновацiйного процесу;

- створити конкурентоздатнi центри знань шляхом об'еднання вищих навчальних аграрних закладiв i науково-дослiдних оргашзацш з метою встановлення гнучко!, швидко! i плщно! спiвпрацi по рiзних напрямах шновацшно! дiяльностi;

- визначити систему стимулювання у сферi створення i розповсюдження iнновацiй. Оскiльки використання нововведення надае певнi матерiальнi вигоди, виршення питання про розподiл даних вигод у вщповщних формах мае актуальне значення;

- пiдсилити роль суб'екив аграрного пiдприемництва в iнновацiйному процеа, стимулювати впровадження розробок у виробництво шляхом розширення доступностi фiнансових ресурав, зниження податкового навантаження та шших стабiлiзаторiв;

- сформувати систему тдготовки, перепiдготовки i пiдвищення квалiфiкацil кадрiв, необхiдних для реалiзацil конкретних шновацшних програм i проектiв, а також держслужбовщв, що займаються регулювання шновацшного процесу;

- забезпечити контроль за використанням шновацш з метою визначення !х доцiльностi i вiдповiдностi еколопчним, технiчним та iншим вимогам;

- визначити форми участ держави у контролi й управлiннi iнновацiями та шновацшними проектами;

- розробити методи обл^ впливу iнновацiй на соцiально-економiчнi параметри аграрно! системи.

Висновки. При постановщ зазначеного комплексу рiзноспрямованих завдань, пов'язаних з переходом на шновацшний шлях структурного перетворення сшьського господарства, необхщно забезпечити комплекснiсть i системшсть !х вирiшення. Тiльки за таких умов можливе надання вiтчизняному сшьському господарству статусу високоефективно!, стабшьно! i конкурентоздатно! галузi.

Л1тература

1. Амбросов В.Я. 1нновацшний фактор пiдвищення ефективност виробництва яловичини / В.Я Амбросов// Економка АПК. - 2007. - №11. - С. 80-83.

2. Гаврилюк М. М. Агропромисловому виробництву - шновацшний шлях розвитку / М.М. Гаврилюк//Економка АПК - 2008. - № 8. - С. 19-22.

3. Дракер П. Инновации и предпринимательство / П. Дракер. - М., 1992. - 536 с.

4. Санто Б. Инновации как средство экономического развития / Б. Санто. - М.: Прогресс, 1990,- 397 с.

5. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями: Сокр. пер. с англ. Б. Твисс / - М.: Экономика, 1999. -271с.

6. Трегобчук В. 1нновацшно-швестицшний розвиток нащонального АПК: проблеми, напрями i мехашзми//Економка Укра!ни. - 2010. - № 2. - С. 4-12.

7. Чабан В. Г. 1нновацп як умова тдвищення конкурентоспроможност аграрного сектору / В. Г. Чабан // Економка АПК. - 2010. - № 7. - С. 68 - 72.

Рецензент - д.е.н., проф. Музика П.М.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.