CC BY
10
ЕШшвршаатйВБИЕшш
ИВВВЙНИВЯЯИЯЙВБИИ И!бНН1В1БВВНДМВНВ1|
О.С. 1ГНАТЕНК0,
acnipaHT; Ки'1'вський нацональний ун'1верситет технологй та дизайну
Оргашзащя тдготовки фах1вц1в з фшансування та кредитування сшьськогосподарських тдприемств
V науковй прац викладено результати досл'щження з проблем орган'зацп п'щготовки фaхiвцiв з фiнaнcувaння та кредитування сшьськогосподарських п'щприемств. Обгрунтовано доцтьнють роз-ширення обсяпв п'щготовки таких фaхiвцiв. Вказано на перспективи розширення застосування н-струментв кредитування сльськогосподарських п'щприемств, через що мають розширюватися об-сяг вщповщних спец'альних професйних дисципл'1н, що вивчаються здобувачами вищо'1' освти.
Ключовi слова: вища освта, пдготовка фaхiвцiв, ф'1нанси, фнансування, кредитування, сль-ськогосподарське п'дприемство.
А.С. ИГНАТЕНКО,
аспирант; Киевский национальный университет технологий и дизайна
Организация подготовки специалистов по финансированию и кредитованию сельскохозяйственных предприятий
В научной работе изложены результаты исследования по проблемам организации подготовки специалистов по финансированию и кредитованию сельскохозяйственных предприятий. Обоснована целесообразность расширения объемов подготовки таких специалистов. Vкaзaно на перспективы расширения применения инструментов кредитования сельскохозяйственных предприятий, из-за чего должен расширяться объем соответствующих специальных профессиональных дисциплин соискателями высшего образования.
Ключевые слова: высшее образование, подготовка специалистов, финансы, финансирование, кредитование, сельскохозяйственное предприятие.
A.IGNATENKO,
postgraduate; Kiev National University of Technology and Design
Organization of training professionals from financing and crediting of agricultural enterprises
The scientific work presents the results of research on the organization of training specialists in financing and crediting ruralpower enterprises. The expediency of expanding the scope of training of such specialists has been substantiated. The prospects for expanding the use of lending instruments for agricultural enterprises are indicated, which should increase the volume of the corresponding special professional disciplines studied by applicants of higher education.
Key words: higher education, training of specialists, finance, financing, lending, agricultural enterprise.
© О.С. 1ГНАТЕНК0,2017
Формування ринкових вщносин в УкраУж №12 (199)/2017 63
Постановка проблемы. В банк!вському сектор! УкраТни вживаються заходи, спрямован! на стабт!зац!ю роботи банк!всько! системи, банк!в, на повернення дов!ри до банк!вських ¡нструмен-т!в. 0дним ¡з ключових сегмент!в банк!вського кре-дитування е орган!зац!я надання кредита (позик) стьськогосподарським пщприемствам. Вказан! пщприемства як позичальники мають низку осо-бливостей, пов'язаних ¡з сезоннютю виробництва, проблемним ф!нансовим станом, недостатньою кап!тальною базою тощо. Тому кредитування с!ль-ськогосподарських пщприемств потребуе пщви-щено! уваги р!зних служб банк!всько! установи, що вимагае в!д фах!вц!в високого профес!онал!зму. На жаль, нин! не вистачае фах!вц!в з багатьох аспекта банк!всько! справи, у тому числ! ! з питань кредитування стьськогосподарських пщприемств. Тому необхщно провести досл!дження, спрямован! на вивчення засад та особливостей оргаызацм п!дго-товки фах!вц!в з ф!нансування кредитування с!ль-ськогосподарських пщприемств.
Анал/з останн/х досл/джень / публ/кац/и. Значний внесок у розвиток питань, пов'язаних з пщготовкою економнних кадр!в, зробили 1.Грищенко, С.Захар!н, В.Луговий, С.Натрошвт! та ¡нш! науковц! [1-6; 8]. Проте, в наукових дослг дженнях ще не знайшло достатнього вщображен-ня обгрунтування напрям!в оптим!зацм процес!в пщготовки кадр!в з питань ф!нансування та кредитування стьськогосподарських пщприемств.
Залишаються без належного наукового осмис-лення проблеми пщготовки кадр!в з питань фг нансування та кредитування стьськогосподарських пщприемств в межах наявних навчальних план!в та програм. 0кр!м того, потребують наукового осмислення проблеми пщготовки зазначе-них кадр!в з урахуванням ¡нтеграцм системи вищо! осв!ти УкраТни до осв!тнього простору 6С. Недо-статньо проанал!зован! проблеми ухвалення ке-р!вництвом вищих навчальних заклад!в управл!н-ських р!шень щодо запровадження спец!ал!зацм з ф!нансування та кредитування стьськогосподарських пщприемств в межах вже ¡снуючих спецг альностей (на р!зних р!внях вищо! осв!ти).
Мета статт/ - визначити перспективи розши-рення обсяпв пщготовки кадр!в з ф!нансування та кредитування стьськогосподарських пщприемств.
Виклад основного матер/алу. Проблема належного кадрового забезпечення банк!вських установ залишаеться вельми значущою. Не се-
крет, що кредиты фах!вц! мають волод!ти специ-ф!чними профес!йними ¡нструментами. Кредитний фах!вець, обов'язки якого полягають у безпосе-редньому консультуванн! кл!ента ! укладення з ним договору, повинен волод!ти не ттьки низкою про-фес!йних навичок, а й багатьма людськими якос-тями, такими як чеснють, бажання працювати на результат, вм!ння лопчно мислити, здатнють ¡н-туТтивно визначати потенц!йного кл!ента, в!дпо-вщальнють, стресост!йк!сть, вм!ння знаходити з кожним кл!ентом сптьну мову, комун!кабельн!сть, компетентн!сть [2]. Кредитний фах!вець, обов'язки якого кардинально вщр!зняються в!д функц!й менеджера ! ¡нспектор!в, не займаеться пошуком клг ент!в, а укладае догов!р ! супроводжуе займ до самого його закриття з вже ¡снуючими кл!ентами. Для бтьшо! рентабельност! банку пошук потенц!й-них кл!ент!в серед юридичних ! ф!зичних ос!б зд!й-снюеться спец!альним вщдтом.
Кредитний фах!вець повинен також волод!ти достатн!м р!внем самоконтролю, що може зна-добитися в непередбачених ситуац!ях [8]. Пщ-готовка фах!вц!в У дан!й банк!вськ!й галуз! мають можлив!сть працювати люди, як! зак!нчили ф!нансовий чи економнний факультет. Багато банк!вськ! установи на цю посаду беруть прац!в-ник!в лише з дипломом про вищу осв!ту.
Посадов! обов'язки кредитного спец!ал!с-та уваз! пост!йне спткування м!ж банк!вським прац!вником ! позичальником. Пщготовка та пе-репщготовка фах!вц!в ц!е! сфери зд!йснюеться нерщко безпосередньо самою ф!нансовою уста-новою [1]. Багато банк!в для бтьш як!сно! роботи подтяють кредитних фах!вц!в на пщгрупи. Тоб-то за кожним сп!вроб!тником закр!плена окре-ма категор!я кл!ент!в (в межах окремих галузей), на як!й в!н спец!ал!зуеться. Певн! кредитн! спе-ц!ал!сти працюють виключно з! споживчими по-зиками на товари та послуги, ¡нш! займаються ттьки автокредитуванням. Також ¡снують спе-ц!ал!сти з ¡потечного кредитування, кредитування промислових пщприемств, кредитування стьськогосподарських пщприемств. Подт фах!вц!в по виду кредитування зд!йснюеться з метою по-л!пшення якост! !х роботи [4]. Адже кожен з них повинен волод!ти не ттьки загальними поняття-ми, що стосуються ц!е! област!, але й досконально волод!ти нормативно-правовими аспектами.
Кредитний фах!вець, обов'язки якого також полягають у ведены угоди, при необх!дност! повинен
зiбpaти i пiдгoтyвaти вci нeoбxiднi дoкyмeнти для видaчi бyдь-якoгo виду пoзики. Оcнoвним тaким дoкyмeнтoм е кpeдитний дoгoвip, який зaпoвню-еться пoзичaльникoм i бaнкiвcькoю ycтaнoвoю.
Aктyaльним е зaвдaння opгaнiзaцiï пiдгoтoвки фa-xiвцiв з кpeдитyвaння ciльcькoгocпoдapcькиx пщ-пpи8мcтв. Ha нaш пoгляд, вкaзaнe пoв'язaнe тaкoж i з тим, ор в нaйближчi poки ciльcькoгocпoдapcькi пiдпpи8мcтвa будуть нapoщyвaти cвiй eкoнoмiчний пoтeнцiaл, щo дoзвoлить 1м шиpшe викopиcтoвyвa-ти бaнкiвcькi (y тoмy чиcлi кpeдитнi) iнcтpyмeнти пщ-тpимки ^oef дiяльнocтi. Bнacлiдoк пpoвeдeнoгo pe-фopмyвaння будуть c^ope^ дoдaткoвi мoжливocтi для iнвecтицiйнoгo (дoвгocтpoкoвoгo) кpeдитyвaння ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpи8мcтв.
B ocтaннi poки внeceнo бaгaтo змiн дo нopмa-тивнo-пpaвoвoï бaзи з питaнь кpeдитyвaння, y тoмy чиcлi кpeдитyвaння ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв. Biдпoвiднo, y пpoгpaми диcциплiн, якi пoв'язaнi з вивчeнням тeopiï, мeтoдoлoгiï тa пpaк-тики кpeдитyвaння («Фiнaнcи, гpoшi тa кpeдит», «Оcнoви кpeдитyвaння», «Eкoнoмiчнa oцiнкa пo-зичaльникa», «Kpeдитyвaння юpидичниx ocí6», «Kpeдитнe aдмiнicтpyвaння» тa iн.) нeoбxiднo внo-сити cyтт8вi змiни, щo cпpямoвaнi нa oпaнyвaння тa вивчeння нoвeл, внeceниx y зaкoнoдaвчe пoлe.
Cклaднicть виpiшeння цьoгo зaвдaння oбyмoв-люеться нacтyпними чинникaми [1; 3; В]:
- пoвнa вiдcyтнicть нaвчaльнoï, мeтoдичнoï тa iнcтpyктивнoï лiтepaтypи,
- фpaгмeнтapнicть пpaктики кpeдитyвaння ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpи8мcтв в бaгaтьox бaнкiвcькиx ycтaнoвax,
- вeликa кiлькicть пpaвoвиx нoвeл,
- нaявнicть y дoкyмeнтax piзнoгo piвня oкpeмиx пpoгaлин, якi yтpyднюють poзyмiння пeвниx мe-тoдoлoгiчниx зacaд cиcтeми пpaвoвoгo peгyлю-вaння y cфepi кpeдитyвaння,
- нeзaвepшeнicть aгpapнoï peфopми,
- вщсутнють cycпiльнoгo кoнceнcycy з питaнь poзвиткy pинкy зeмлi,
- нecпpийняття кpeдитниx вiднocин чacтинoю cycпiльcтвa.
Bкaзaнi чинники, в cвoю чepгy, oбyмoвлюють виникнeння пeвниx тpyднoщiв пpи виклaдaннi диcциплiн, якi пoв'язaнi з вивчeнням тeopiï, мeтo-дoлoгiï тa пpaктики кpeдитyвaння ciльcькoгocпo-дapcькиx пiдпpиeмcтв.
Пiдгoтoвкa фaxiвцiв з кpeдитyвaння стьсь^-гocпoдapcькиx пiдпpи8мcтв, нa нaш пoгляд, мae
здiйcнювaтиcя cпiльнo вищими нaвчaльними зaклaдaми тa бaнкaми-пapтнepaми (мaйбyт-нiми poбoтoдaвцями). Бaнки-пapтнepи мaють бpaти yчacть y фopмyвaннi нaвчaльниx плaнiв тa пpoгpaм, зaбeзпeчyвaти пpoxoджeння cтyдeнтa-ми виpoбничoï, eкoнoмiчнoï тa пepeддиплoмнoï пpaктики, a тaкoж бpaти бeзпocepeдню yчacть y фopмyвaннi кoмпeтeнтнocтeй мaйбyтньoгo фa-xiвця (зoкpeмa, шляxoм opгaнiзaцiï пpoвeдeння лeкцiйниx тa ceмiнapcькиx зaнять бaнкiвcькими фaxiвцями з дocвiдoм poбoти).
Пiдгoтoвкa фaxiвцiв з кpeдитyвaння стьсь^-гocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв мa8 здiйcнювaтиcя y мaгicтpaтypi нa бaзi здoбyтoï ocвiти зa cпeцiaль-нicтю «Фiнaнcи i кpeдит» aбo «Фiнaнcи, oблiк тa oпoдaткyвaння», aлe в мeжax вiдпoвiднoï ^e^-aлiзaцiï. Здoбyвaч зa фaxoм «Фiнaнcи i кpeдит» iз cпeцiaлiзaцi8ю «Фiнaнcyвaння тa кpeдитyвaн-ня ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв» мae бути гoтoвий дo пpoфeciйнoï po6o™ y фiнaнcoвиx op-гaнax дepжaвнoгo, peгioнaльнoгo i мyнiципaль-нoгo piвнiв, бaнкax, бipжax, cтpaxoвиx кoмпaнiяx, iнвecтицiйниx фoндax, eкoнoмiчниx cлyжбax пщ-пpиeмcтв i opгaнiзaцiй вcix фopм влacнocтi [6].
Haвчaння тexнoлoгiям кpeдитyвaння стьсь^-гocпoдapcькиx пiдпpи8мcтв дacть cтyдeнтaм фун-тoвнi знaння з eкoнoмiчнoï тeopiï, тeopiï фiнaнciв i бaнкiвcькoï cпpaви, ^n^oi eкoнoмiки i мiжнapoд-ниx eкoнoмiчниx вiднocин, мeнeджмeнтy, мapкe-тингу, пpoгнoзyвaння i плaнyвaння в yмoвax pинкy, цiнoyтвopeння, cтaтиcтики, бyxoблiкy i ayдитy, eкo-нoмiчнoгo aнaлiзy, ocoбливocтeй ciльcькoгocпo-дapcькoгo виpoбництвa, oкpeмиx pинкiв ciльcькo-гocпoдapcькoï пpoдyкцiï [5]. Öe дoзвoлить мaйбyтнiм фaxiвцям oвoлoдiти пpaктичними пpийoмaми i мe-тoдaми yпpaвлiння фiнaнcaми ciльcькoгocпoдap-cькиx пiдпpи8мcтв, ycтaнoвaми фiнaнcoвoгo ceк-тopy, знaти cyчacнy cиcтeмy oпoдaткyвaння тa фiнaнcoвe пpaвo, пpoвoдити oцiнкy вapтocтi мaйнa i бiзнecy, cклaдaти тa aнaлiзyвaти iнвecтицiйнi пpo-eкти, дiaгнocтyвaти фiнaнcoвий cтaн пiдпpи8мcтвa i здiйcнювaти aнтикpизoвe yпpaвлiння.
B пpoцeci пiдгoтoвки фaxiвцiв з кpeдитyвaн-ня ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв здoбyвaч мa8 нe nMrne глибoкo oвoлoдiти нaвичкaми фi-нaнcoвoгo paxiвництвa, a й oпaнyвaти знaння з ocoбливocтeй opгaнiзaцiï ciльcькoгocпoдapcькo-гo виpoбництвa, чИто poзyмiти eкoнoмiчнi пpo-цecи, щo cпocтepiгaютьcя y aгpoпpoмиcлoвoмy ceктopi (зoкpeмa, як нa aгpapнoмy, тaк i нa cyмiж-
них ринках). Виходимо з того, що кредитну систему необхщно сформувати таким чином, щоб вона спонукала створенню в кран ¡нвестиц^ноНнно-вац^ноТ економ¡ки - стимулювання розвитку пе-реробних галузей економки ор¡8нтованих на вну-тр0ый ринок за рахунок експортноор¡8нтованих пщприемств.
Фах¡вц¡ з кредитування с¡льськогосподарського виробництва мають знати основы особливост фг нансування та кредитування с¡льськогосподарських пщприемств. Ц особливост¡ обумовлен¡ техноло-пчними та економ¡чними процесами, що панують у сшьському господарств¡ взагал¡. Пщприемства с¡льського господарства в¡дчувають [7; 10]:
- уповшьнену оборотн¡сть на виробнич^ стадм у звГязку з тривалим технолопчним процесом у рослинництв¡ й тваринництвк
- необх¡дн¡сть створення у великих розм^ах виробничих запас¡в, що вимагае залучення зна-чних коштю;
- вплив несприятливих кл¡матичних умов, як приводять до створення страхових запаяв;
- поступове ¡ нер^ном^не нарощування ви-трат, яке в юнц виробничого циклу завершуеться поверненням кош^в у форм¡ виручки вщ реал^а-цм продукцм, через це сезоны витрати сшьсько-господарським товаровиробникам доцшьыше покривати за рахунок кредиту, ыж власними ресурсами, оскшьки останн¡ вимагають значних залучень накопичень з об^у;
- значна питома вага внутр0нього обороту - це переважна частина засобв що вщтворюються в самому господарств¡ (наприклад, корми, насЫня, молодняк великоТ рогатоТ худоби, а Тхня варт¡сть не проходить товарноТ ¡ грошовоТ стадм кругооб^у.
Банк¡вськ¡ кредити с¡льськогосподарським пщ-приемствам на поточн¡ потреби включають кредити на покриття сезонних витрат, а саме: за-гот¡влю кормю, добрив, робочу силу та пальне, а також на куывлю тварин. Кредитами на сезоны витрати найчаст0е користуються сшьськогос-подарськ¡ п¡дприeмства, осктьки в них зростан-ня витрат вщбуваеться в один пер¡од року, а над-ходження доход¡в - в ¡нший.
0соблив¡стю кредитування сшьськогосподарських пщприемств е те, що банки повинн кре-дитувати весь кругооб^ кошт¡в позичальника. Лише у цьому випадку може бути впевненють, що банювсью кошти не будуть «заморожен¡» на як¡йсь стадм виробництва.
Забезпеченням позичок можуть слугувати (кр^ звичайних вид¡в майна) врожай та сшь-ськогосподарська техн¡ка.
Потреба в кредит визначаеться як р¡зниця мж запасами матер¡альних ц¡нностей та виробничи-ми витратами, як¡ не перекрит виходом продукцм, з одыеТ сторони, та власними оборотними ко-штами с¡льськогосподарського п¡дприeмства та кредиторською заборгованютю, з ¡ншоТ сторони.
Короткострокове кредитування сшьськогосподарських пщприемств зд^снюеться, як правило, з використанням кредитноТ лУТ, що в¡дкриваeться на тривалий перюд (до одного року). Надання сшь-ськогосподарського кредиту проводиться шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документа за товарно-матер^льы цЫносп ¡ послу-ги, що купують сшьськогосподарськ п¡дприeмства. Погашення кредиту вщбуваеться з поточного рахунку сшьськогосподарського пщприемства в роз-м¡рах ¡ строки, зазначен¡ в кредитному договорк Строки погашення позичок встановлюються на т квартали, в яких вихщ продукцм за планом пере-вищуе планов¡ витрати та прир¡ст залишюв мате-р¡альних ц¡нностей. Ц¡ квартали визначаються на основ¡ розрахунку сшьськогосподарського пщприемства, в якому вщображаеться потреба в ко-роткострокових кредитах. Сшьськогосподарським п¡дприeмствам, що мають ф¡нансов¡ ускладнення в результат¡ загибел¡ сшьськогосподарських культур та тварин, а також недобору продукцм через стихии лиха, може надаватися в¡дстрочка погашення заборгованосп.
С¡льськогосподарським п¡дприeмствам, як¡, кр^ виробничоТ д¡яльност¡, займаються ще й заготг вельною, може надаватись авансовий кредит, тоб-то кредит готикою для розрахунк¡в з громадянами за куплену у них сшьськогосподарську продукцю, а також для покриття заго^вельних витрат.
Розм¡р авансового кредиту розраховуеться на кожний м¡сяць або квартал, виходячи з одноден-ноТ потреби в го^вкових грошах для розрахунюв з громадянами, господарських витрат у го^вко-в¡й форм¡, пов'язаних з веденням цих закупок та потреби в го^вкових грошах у днях. Ця потреба залежить вщ умов ведення заго^вель, вщдале-ност¡ заго^вниюв в¡д банку. 1Т розм¡р установлю-еться, як правило, в межах 1-7 дыв.
Кр¡м того, сшьськогосподарським пщприем-ствам може надаватися кредит на оплату худоби та птищ як вирощен¡ в приватних господарствах
нa дoгoвipниx yмoвax. Ц кpeдити тaкoж мoжyть видaвaтиcя в гoтiвкoвiй фopмi aбo шляxoм пepe-paxyвaння гpoшeй нa пoтoчнi paxyнки мaйбyтнix здaвaчiв ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï. Poзмip кpeдитy визнaчa8тьcя в пpoцeнтax (як пpaвилo, цe 50% вщ суми yклaдeниx дoгoвopiв).
Haдa8тьcя цeй кpeдит y виглядi гpoшoвиx aвaнciв нa пpидбaння iнвeнтapя, мaтepiaлiв, зa-coбiв мaлoï мexaнiзaцiï, нeoбxiдниx для виpoбни-цтвa ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï нa дoгoвip-нiй ocнoвi [10].
□льсь^ гocпoдapcтвo будь-я^ ^a'^ зa в^ чaciв бyлo i зaлишaeтьcя ocнoвнoю пpoдo-вoльчoю cфepoю нaцioнaльнoï eкoнoмiки, cтaн ягаТ зaлeжить вiд oбcягiв фiнaнcyвaння. Bиco-кa eкoнoмiчнa aктивнicть дiяльнocтi пiдпpи8мcтв aгpapнoгo ceктopy е зaпopyкoю ïxньoгo стобть-нoгo poзвиткy тa дocягнeння виcoкиx виpoбни-чиx peзyльтaтiв. У нaйближчoмy мaйбyтньoмy пpибyткoвi ciльcькoгocпoдapcькi пiдпpи8мcтвa мoжyть бути aктивними yчacникaми кpeдитнoгo pинкy. Дocлiджeння фiнaнcoвoгo cтaнy стьсь^-гocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв свщчить пpo тe, щo вoни в ocнoвнoмy фyнкцioнyють зa paxyнoк влac-ниx фiнaнcoвиx pecypciв, якi нин зa питoмoю вa-гoю xoчa i е знaчними, oднaчe нeдocтaтнiми для caмoфiнaнcyвaння. Обмeжeнicть влacниx гаш^в змушуе ciльcькoгocпoдapcькi пiдпpиeмcтвa ^o-дiвaтиcя нa пiдтpимкy з бoкy дepжaви, opгaнiв peгioнaльнoгo piвня, aлe й зyмoвлюe нeoбxiднicть poзвивaти як бaнкiвcькi, тaк i пapтнepcькi ^CTpy-мeнти кpeдитyвaння. Kpeдит для ciльcькoгocпo-дapcькoгo пiдпpи8мcтвa е oдним iз нaйвaжливi-шиx зoвнiшнix джepeл фiнaнcyвaння eкoнoмiчнoï (зoкpeмa, iнвecтицiйнoï тa iннoвaцiйнoï) дiяль-нocтi. Xapaктepнi ocoбливocтi ciльcькoгocпoдap-^raro виpoбництвa (y пepшy чepгy ceзoннicть тa цiнoвi кoливaння) бiльшoю мipoю вимaгaють зa-лyчeння дoвгocтpoкoвиx (iнвecтицiйниx) бaнкiв-cькиx кpeдитiв. Однaчe слщ poзyмiти, щo будь-якe кpeдитyвaння мoжe бути джepeлoм лишe ^eí чacтини дiяльнocтi, якa нaйбiльшe вiдпoвiдae бaнкiвcьким cтaндapтaм (вимoгaм бaнкiвcькoï cиcтeми). Пpи цьoмy нe виключa8тьcя викopиc-тaння кopoткocтpoкoвoгo бaнкiвcькoгo кpeдитy-вaння як джepeлa фiнaнcyвaння як пoтoчнoï, тaк i пepcпeктивнoï (iнвecтицiйнoï) дiяльнocтi сть-cькoгocпoдapcькoгo пiдпpи8мcтвa. Пepeвaжнa бтьшють пpoмиcлoвиx пiдпpи8мcтв мae cпpият-ливЫ, aнiж ciльcькoгocпoдapcькi пiдпpи8мcтвa,
eкoнoмiчнi yмoви для opгaнiзaцiï кpeдитyвaння (кpeдитнoгo oбcлyгoвyвaння).
У cтpyктypi кpeдитiв, нaдaниx бaнкiвcькими ycтaнoвaми cyбreктaм гocпoдapювaння зa видa-ми eкoнoмiчнoï дiяльнocтi, нaйбiльшy питому вaгy мaють кpeдити y cфepy тopгiвлi, пoбyтoвe o6^ó-гoвyвaння то вигoтoвлeння пpeдмeтiв ocoбиc-тoгo вжитку. Kpeдити, видaнi ciльcькoгocпoдap-ським пiдпpиeмcтвaм, мaють нeзнaчнy чacткy y зaгaльнiй cтpyктypi кpeдитyвaння, i кoливaютьcя пpoтягoм 2014-2016 pp. вiд 2,7% дo 10,6%.
Однaчe ми ввaжa8мo, щo y нaйближчi poки кpeдитнa aктивнicть ciльcькoгocпoдapcькиx пщ-пpи8мcтв збiльшитьcя. Ha нaшy думку, знaчнi пepcпeктиви poзвиткy мaють aгpapнo-пpoмиc-лoвi пiдпpиeмcтвa, яю як пoзичaльники е дoвo-лi пpивaбливими. Зaмкнeний цикл виpoбничo-to пpoцecy y тaкиx видax ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpи8мcтв cпpия8 тoмy, щo зa paxyнoк дивep-cифiкaцiï виpoбництвa pизик, пoвrязaний iз ce-зoнними ocoбливocтями aгpapнoï cфepи, знaчнo нижчий. Пopяд iз цим в aгpapнo-пpoмиcлoвoмy пiдпpиeмcтвi змeншyютьcя тpyднoщi, пoвrязaнi iз peaлiзaцieю виpoблeнoï пpoдyкцiï, ocкiльки тa-ю пiдпpи8мcтвa, пepeвaжнo, мaють влacнy мe-peœy збуту виpoблeнoï пpoдyкцiï aбo нaлaгoджe-нi cтiйкi дoгoвipнi вiднocини з тopгoвeльними cтpyктypaми. Дo toto ж, в aгpapнo-пpoмиcлo-вoмy пiдпpиeмcтвi пepeдaчa пpoдyкцiï нa пepe-po6^ е cклaдoвoю тexнoлoгiчнoгo пpoцecy, щo здiйcню8тьcя бeз yчacтi пocepeдникiв, нaпpя-му, i дa8 змoгy змeншити втpaти пpи виpoбництвi тa збтьшити дoxoди. Kpiм тoгo, бiльш poзшиpe-нa cфepa дiяльнocтi aгpapнo-пpoмиcлoвoгo пщ-пpи8мcтвa, щo пo8днy8 пpoцec виpoбництвa, пe-pepoбки i peaлiзaцiï пpoдyкцiï, cпpияe тoмy, щo в то^му пiдпpиeмcтвi зa paxyнoк нaявнocтi cyчac-нoгo oблaднaння, бyдiвeль, cпopyд знижуеться pизик вiдcyтнocтi y пoзичaльникiв лiквiднoгo зa-бeзпeчeння кpeдитiв. Пpи цьoмy тaкi пiдпpи8м-cтвa в змoзi пpи пoтpeбi виcтyпaти пopyчитeлeм i oдepжyвaти гapaнтiï чepeз cтaбiльнiший ф^н-coвий cтaн. Taким чинoм, aгpapнo-пpoмиcлoвi пiдпpи8мcтвa мaють бiльшe мoжливocтeй oдep-жaти кpeдит, нiж ciльcькoгocпoдapcькi пiдпpиeм-cтвa iншиx opгaнiзaцiйнo-пpaвoвиx фopм [7].
Cклaднoю для вcix ciльcькoгocпoдapcькиx пщ-пpи8мcтв нинi зaлишaeтьcя пpoблeмa íxньoï нe-дocтaтньoï пpибyткoвocтi. Знaчнa чacтинa (40%) ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpи8мcтв дeмoнcтpye
збиткoвiсть, y тому чи^ oбyмoвлeнy нeвчaснo пoвepнeними кpeдитaми. Дa8ться взнaки i нe-paцioнaльнa стpyктypa джepeл фopмyвaння o6í-гoвиx кoштiв нa сiльськoгoспoдapськиx пiдпpи-eмствax (вiд 60 дo 80% сфopмoвaнo зaвдяки зoвнiшнiм джepeлaм фiнaнсyвaння).
^щ тaкoж пaм'ятaти, щo y poзвинyтиx дepжa-вax викopистoвyються гнyчкi iнстpyмeнти кpeди-тyвaння сiльськoгoспoдapськoгo виpoбництвa. B aгpapнoмy виpoбництвi пpaктичнo ycix ^afc iз poзвинeнoю pинкoвoю eкoнoмiкoю дie спeцiaлi-зoвaнa систeмa сiльськoгoспoдapськoгo кpeдитy. Ciльськe гoспoдapствo e кpeдитoмiсткoю сфepoю нaцioнaльнoгo гoспoдapствa, a тoмy ïï нopмaльнe фyнкцioнyвaння бeз кpeдитниx pecyp^ пpaктич-нo нeмoжливe. Цe зyмoвлeнo спeцифiкoю сшь-ськoгo гoспoдapствa, зoкpeмa: низькoю фoндo-вiддaчeю, нeстaчeю вiльниx фiнaнсoвиx кoштiв; висoкoю кaпiтaлoмiсткiстю, ви^гаю тpивaлiстю виpoбничиx циклiв, сeзoннiстю виpoбництвa, зa-лeжнiстю вiд пpиpoднo-клiмaтичниx yмoв (чepeз щo збiльшy6ться pизик oтpимaння пoзитивнoгo peзyльтaтy oпepaцiйнoï дiяльнoстi).
^му y ^a^ax iз poзвинyтoю pинкoвoю eкoнo-мiкoю дiють кpeдитнi систоми для сiльськиx гас-пoдapств iз висoким piвнeм дepжaвнoï пiдтpимки, кooпepaтивними пpинципaми фyнкцioнyвaння. Зapyбiжний дoсвiд свщчить, щo в eкoнoмiчнo poзвинyтиx ^aí^ax фyнкцioнy8 дoбpe poзгaлy-жeнa кpeдитнa систeмa, якa стимулюе eфeктив-ний poзвитoк кpeдитниx вiднoсин i кpeдитнoгo зaбeзпeчeння. Дo ^afc iз нaйвищoю питoмoю вaгoю пoзичкoвиx кoштiв в aгpapнoмy кaпiтa-лi нaлeжaть Aнглiя i Hiмeччинa - близькo 50%, Фpaнцiя - пoнaд 40, Iтaлiя тa Бeльгiя - пoнaд 30%. У ^a^ax 6вpoпeйськoгo Coюзy 40% гас-пoдapств пoвнiстю зaлeжaть вщ зaлyчeння пo-зичкoвиx кoштiв i лишe 25% фepмepськиx гас-пoдapств oбxoдиться бeз бaнкiвськиx кpeдитiв. Ц^вим е i дoсвiд opгaнiзaцiï ^ент^гага ^e-дитyвaння. У C0A вщ 40 дo 80% сyкyпниx ви-poбничиx витpaт фepмepiв пoкpивa8ться зa pa-xyнoк кpeдитiв (з ниx бiльшiсть - пiльгoвi), чaсткa пoзичкoвoгo кaпiтaлy стaнoвить пpи кyпiвлi нepy-xoмoстi дo 70%, мaшин то yстaткyвaння - вiд 40 дo 70%, xyдoби - близькo 50%; пpичoмy пoнaд 70% yсix сiльськoгoспoдapськиx мaшин aмe-pикaнський фepмep купуе зa лiзингoм y кpeдит стpoкoм нa 5-8 poкiв iз piчнoю стaвкoю 3-5%. У Hiмeччинi кpeдити нaдaються нa стpoк 6, 10,
15, 20 po^ пiд 8-9% piчниx. Toвapoвиpoбник мa8 дoсить шиpoкий вибip piзниx видiв пiльгoвиx кpeдитiв i бaнкiв-кpeдитopiв [7].
B пpoцeсi вивчeння дисциплiн, пoв'язaниx з ^e-дитyвaнням сiльськoгoспoдapськoгo виpoбництвa, здoбyвaчi мaють сфopмyвaти yявлeння пpo шля-xи пoдaльшoгo poзвиткy кpeдитниx iнстpyмeнтiв для сiльськoгoспoдapськиx пiдпpи8мств. Зoкpeмa, eфeктивним iнстpyмeнтoм пiдвищeння дoстyпнoс-тi кpeдитниx peсypсiв для сiльськoгo гoспoдapствa е ствopeння мexaнiзмy чaсткoвoгo aбo пoвнoгo дepжaвнoгo гapaнтyвaння пoвepнeння пoзик. Bra-зaнe дoзвoлить виpiшити пpoблeмy зaбeзпeчeння кpeдитy, пiдвищити кpeдитoспpoмoжнiсть пoзи-чaльникiв - сiльськoгoспoдapськиx пiдпpиeмств, a тaкoж пepepoзпoдiлити кpeдитнi pизики. З Ы-rnoro бoкy, в нинiшнix yмoвax бaнкiвськi yстaнoви мaють стaти aктивними yчaсникaми i пapтнepa-ми y кpeдитyвaннi сiльськoгoспoдapськиx тoвa-poвиpoбникiв, y тому чи^ aгpapнo-пpoмислoвиx пiдпpиeмств. Biдтaк, фopми тa мeтoди rapo^o-стpoкoвoгo кpeдитyвaння пoвиннi мaксимaльнoю мipoю вpaxoвyвaти oсoбливoстi сiльськoгoспo-дapськoгo виpoбництвa.
Удoскoнaлeнню кpeдитyвaння сiльськoгoспo-дapськиx пiдпpи8мств мoжe спpияти дифepeнцi-aцiя yмoв 'íxньoгo кpeдитyвaння тa зaстoсyвaння дифepeнцiйoвaниx вiдсoткoвиx стaвoк зa кopис-тyвaння кpeдитoм. У тaкий спoсiб бaнкiвський сeктop мoжe впливaти нa пoлiпшeння в пiдпpи-eмствax пoкaзникiв 'íxньoï дiяльнoстi, to^x як, нaпpиклaд, дeбiтopськa тa кpeдитopськa зaбop-гoвaнiсть, якi впливaють нa фiнaнсoвий стaн [7].
Taким чинoм, в пpoцeсi нaвчaння зa спeцiaлi-зaцi8ю, пoв'язaнoю iз кpeдитyвaнням сшьсь^-гoспoдapськиx пiдпpиeмств, дoцiльнo вивчити зaзнaчeнi oсoбливoстi opгaнiзaцiï тa фiнaнсyвaн-ня сiльськoгoспoдapськoгo виpoбництвa.
Bиcнoвки
Дoцiльнo ствopити нaвчaльнi пpoгpaми тa плa-ни пщ^товки фaxiвцiв з кpeдитyвaння сшьсь^-гoспoдapськoгo виpoбництвa. Taкиx фaxiвцiв слщ гoтyвaти нa мaгiстepськoмy piвнi (у мaгiстpa-тypi) нa бaзi спeцiaльнoстeй «Фiнaнси тa кpeдит» aбo «Ф^нси, oблiк тa oпoдaткyвaння». Poзpoбкy вiдпoвiдниx спeцiaлiзaцiй мaють пpoвeсти вищi нaвчaльнi зaклaди у пapтнepствi з бaнкiвськими yстaнoвaми (якi вистyпaтимyть мaйбyтнiми po-бoтoдaвцями зaзнaчeниx фaxiвцiв).
Банки-партнери мають брати участь у форму-ванн1 навчальних плаыв та програм, забезпечу-вати проходження студентами виробничо' еконо-мнноТ та переддипломно''' практики, а також брати безпосередню участь у формуванн компетентнос-тей майбутнього фах^ця (зокрема, шляхом орга-ызацп' проведення лещйних та семЫарських занять банювськими фах^цями з досвщом роботи).
Необхщнють пщготовки фах1вц1в з кредитування стьськогосподарських пщприемств обумовле-на тим, що у найближч1 роки стьськогосподарсью пщприемства будуть нарощувати св1й економнний потенц^л, що дозволить !'м ширше використову-вати банювсью (у тому числ1 кредиты) ¡нструменти пщтримки свое!' дтльностк Внасл¡док проведеного реформування будуть створен додатков¡ можли-вост¡ для ¡нвестиц^ного (довгострокового) кредитування стьськогосподарських пщприемств.
В останн роки внесено багато змЫ до норма-тивно-правово!' бази з питань кредитування, у тому чи^ кредитування с¡льськогосподарських пщприемств. Вщповщно, у програми дисципл¡н, як пов'язан¡ з вивченням теорм', методологи' та практики кредитування («ФЫанси, грош¡ та кредит», «Основи кредитування», «Економнна оц¡нка по-зичальника», «Кредитування юридичних осб>, «Кредитне адм¡н¡стрування» та ¡н.) необх¡дно вно-сити суттeв¡ зм¡ни, що спрямован¡ на опанування та вивчення новел, внесених у законодавче поле.
У подальшому слщ провести дослТдження, спрямован¡ на пщвищення якост¡ вищо''' осв¡ти з питань кредитування стьськогосподарських пщприемств, а також розробити методики ¡нте-грацп' наукових та освТтых програм у сфер¡ кредитування с¡льськогосподарського виробництва.
Список використаних джерел
1. Грищенко I.M. Профеайна осв¡та в систем¡ еконо-м¡чних досл¡джень: Mонограф¡я. - К.: Грамота, 2014. - 384 с.
2. Грищенко I.M. Вища освгга в системл досл¡джень економ¡чних процесс// Eконом¡ка ¡ управл¡ння. -2011. - №1 (49). - С.36-41.
3. Економка вищо' осв¡ти Укра'ни: тенденц¡ï та ме-хан¡зм розвитку / за ред. акад.НАПНУ В.П. Андру-щенка. - К.: Педагогмна преса, 2006. - 208 с.
4. Економны аспекти проблем розвитку вищо' освЬ ти в Укра'н [монограф¡я] / за ред. чл.-кор. НАПНУ I.M. Грищенка. - Хмельницький: ХНУ, 2010. - 478 с.
5. Економны основи ¡нновац¡йного розвитку вищих навчальних закладю Укра'ни / за ред. акад. НАПНУ В.1. Лугового. - К.: Педагопчна преса, 2009. - 384 с.
6. ЗахарЫ С.В. Аналггичне оцЫювання оргаызацм-но-економ¡чних та ф¡нансових умов розвитку системи вищо' осв™ Укра'ни / Eконом¡чний в¡сник уывер-ситету. - 2013. - № 20/2. - С. 157-165.
7. Кредитування стьськогосподарських пщприемств як ефективне джерело ¡нвестицмно' дтльнос-т [Електронний ресурс]. - Доступний з: works.com. ua/work/7261 _ Kredityvannya_silskogospodarskih_ pidpriemstv_yak_efektivne_djerelo_investiciinoi_ diyalnosti.html
8. Натрошво С. Г. 0рган¡зац¡я ¡нновацмно' дтль-ност¡ установ вищо' освгги / С.Г. Hатрошв¡л¡ // Еко-ном¡ка ¡ управл¡ння. - 2014. - № 1. - С. 21-25.
9. Основы показники дтльност вищих навчальних закладю на початок 2016/17 навчального року: ста-тистичне видання. - К.: Держстат, 2017. - 109 с.
10. Стьськогосподарський кредит [Електронний ресурс]. - Доступний з: https://books.br.com. ua/47812.
УДК 685.2
Л.М. ЗАКРЕВСЬКА,
к.е.н., доцент, Нац'юнальний ун'1верситетхарчових технолопй
К.В. ДЯЧУК,
маг'странт, Нац'юнальний ун\верситет харчових технолопй
Концепщя формування системи управлшня майновим потенщалом пщприемства
Стаття присвячена проблемам формування ефективно! системи управл1ння майновим потенциалом п'1дприемства. Визначено ключовi елементи майнового потенциалу, до складу якого окремим елементом запропоновано включити нематерiальнi активи. На основ'1 узагальнення снуючих наукових положень сформовано систему управлiння майновим потен^алом, яка повинна функцону-вати на основ'1 принцип'1в, п'1дход1в, мето^в щодо формування та використання даного потен^алу, а також пр'юритетних напрямiв його розвитку.
© Л.М. ЗАКРЕВСЬКА, К.В. ДЯЧУК, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраУж №12 (199)/2017 69
