CC BY
24
Scientific journal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
https://fmo-journal.org/
Гайда В.Я. Организация педагогичного експерименту з упровадження методичноÏсистеми формування самоосв1'тньо'1 компетентност') учн1в основной' школи на засадах сталого розвитку. Ф'вико-математична осв1та, 2021. Випуск 5(31). С. 23-27.
Gaida V. Organization of pedagogical experiment on implementation of methodological system of formation of self-educational competence of competence. Physical and Mathematical Education, 2021. Issue 5(31). Р. 23-27.
DOI 10.31110/2413-1571-2021-031-5-004 УДК 373.51
В.Я. Гайда
Центральноукранський державний педагогiчний ушверситет iменi Володимира Винниченка, Украна gaidavasil@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-3077-2311
ОРГАН1ЗАЦ1Я ПЕДАГОГ1ЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ З УПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДИЧНО1 СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ САМООСВ1ТНЬО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 УЧН1В ОСНОВНО1 ШКОЛИ НА ЗАСАДАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. У статтi висвiтленi результати здiйсненого педагогiчного експерименту з упровадження розробленоÏ методичноï системи формування самоосв'тньо)' компетентности учнiв основно)' школи в процес'! вивчення фiзики на засадах сталого розвитку. При дотриманн'! принципiв системного п'дходу до аналiзу й органiзацiïосвiтнього процесу формування самоосв'тньо)' компетентности учнiв основно)' школи в освтньому процес'! з фiзики, повноцнному дотриманн'! педагог'мних умов його реалiзацiï та забезпеченн комплексом ефективних форм, метод'ю, засоб'в та технологй в освтньому процесi, передбачаемо сформовансть високого р'вня самоосв!тньо)' компетентности учнiв ЗЗСО.
Матер ¡али iметоди. П'д час реалiзацiïпедагогичного експерименту послуговувалися теоретичними (анализ науково-методично)' лтературиз питань формування самоосв'тньо)'компетентности учнiв), емпричними (спостереження, анкетування, тестування), а також статистичними методами опрацюванню результат'ю досл'дження (критерiй Пiрсона та Стьюдента). Проведено педагог'мний експеримент (констатувальний, пошуковий, формувальний та п/'дсумковий етапи) до якого було залучено 1227 учн'ю iз 24 заклад'ю освти Тернотльсько)'(18), Волинсько)'(3) та К'ровоградсько)'(3) областей.
Результати. Результати педагог'чного експерименту пдтвердили статистичну достов'ршсть впливу запропоновано)' методично)' системи на якiснi показники самоосв'ттх умнь та позитивнi зрушення у засвоент учнями навчального матер 'шлу з фiзики.
Висновки. Впровадження розроблено)'методично)' системи сприяе: п'двищенню мотивацИ' учнв до самоосвти, зацкавленостi до вивчення фiзики, розвитку критичного мислення, удосконаленню вмнь учнiв використовувати хмарн сервси для виконання особистсних i соц'юльно значущих завдань та навчальних проектiв, розвитку вмнь використовувати у процес': вивчення фiзики прикладне програмне забезпечення, виробленню навичок самостйностi, роботи в груп'!, навчально)' комункацп тощо.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: самоосв!тня компетентнсть, навчання фiзики, педагог'чний експеримент, сталий розвиток, учнi основно)' школи, формування самоосв 'тньо)' компетентности учнiв основно)' школи.
ВСТУП
Постановка проблеми. 1нформацмне сусптьство потребуе молодо здатно! до саморозвитку та самонавчання в умовах загострення глобально! еколопчно! кризи, шертносл освiти та переходу на засади сталого розвитку, що е найперспектившшою щеолопею третього тисячолптя i поеднуе три важливi елементи сусптьного розвитку: еколопчний, економiчний та сощальний. Освта повинна нести випереджувальний характер, вщповщати основним тенден^ям розвитку сусптьства, допомагати молодi швидко адаптовуватися до умов цифрового сусптьства. Тому постае проблема формування самоосвпто! компетентности як здатност навчатися впродовж життя в умовах закладiв освiти загалом, а також у процес навчання фiзики, зокрема.
© В.Я. Гайда, 2021.
Актуальшсть дослщження. Проблему вдосконалення методики навчання фiзики дослщжували: П.С. Атаманчук, О.1. Бугайов, С.П. Величко, С.У. Гончаренко, £.В. Коршак, Н.В. Подопригора, М.1. Садовий, В.П. Серпенко, О.М. Трифонова та iн. Враховуючи тривале вивчення проблеми дослiдження (Гайда, 2019; Гайда, 2020) та на основi вивчення досвщу роботи учи^в фiзики Тернопiльськоí областi, ми дшшли до висновку, що проблема формування самоосвiтньоí компетентностi учнiв основно'' школи на засадах сталого розвитку потребуе детального вивчення, розробки вщповщного методичного супроводу та проведення педагопчного експерименту з перевiрки ефективностi тако'' методично' системи.
Мета статт полягае у висвп^леы особливостей органiзацií, проведення та аналiзу результатiв педагогiчного експерименту щодо упровадження методично' системи формування самоосвтьо'' компетентностi учнiв основно' школи в освiтньому процесi з фiзики на засадах сталого розвитку.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Для досягнення поставлено' мети були використанi теоретичнi та емпiричнi методи дослщження: аналiз психолого-педагогiчноí та науково-методично'' лiтератури. Також були використанi методи: спостереження за освп>лм процесом; анкетування - для виявлення проблем у вивчены; тестування - на етат дiагностики знань учнiв перед початком впровадження нововведень та на етат визначення педагопчно'' ефективносп; експеримент - з метою перевiрки ефективностi запроваджено'' методично' системи формування самоосвiтньоí компетентности учнiв основно'' школи; статистичнi методи - для опрацювання результатiв дослщження.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
За результатами науково-методичних розвщок поняття самоосвтя компетентнiсть учня закладiв загально'' середньо'' освiти тлумачиться нами як Ытегрована якiсть особистостi, що визначаеться чп^кими мотивами дiяльностi, зацiкавленостi в яюснш самостiйнiй дiяльностi, прагненням до самовдосконалення, певним чином оргаызованими i систематизованими знаннями, самоосвiтнiми умiннями та рефлексивними навичками, спрямоваыстю на здобуття освти впродовж життя, що дозволять устшно вирiшувати питання самореалiзацií та саморозвитку. У структурi самоосвiтньоí компетентностi виокремлено мотивацмно-цЫысний, когнiтивний, органiзацiйно-дiяльнiсний та рефлексивно-аналiтичний компоненти. Методика формування самоосвiтньоí компетентностi учнiв основно' школи в освiтньому процесi з фiзики на засадах сталого розвитку базувалась на тлумаченн та дотриманн педагогiчних умов. Педагопчними умовами формування самоосвiтньоí компетентности учнiв основно' школи в освтьому процесi з фiзики на засадах сталого розвитку визначенк готовнiсть вчи^в до органiзацií та реалiзацií процесу формування самоосвiтньоí компетентностi учнiв основно'' школи у процес вивчення фiзики на засадах сталого розвитку; здатысть вчителiв до формування мотивацшно-цшысного ставлення учнiв до самоосвiтньоí дiяльностi; наявнiсть матерiально-технiчного забезпечення кабiнетiв фiзики; монiторинг рiвня самоосвiтнiх умiнь учыв.
Для комплексного вивчення педагогiчного явища та перевiрки ефективностi методично'' системи формування самоосвп^ньо'' компетентности учыв основно' школи в освтьому процесi вивчення фiзики на засадах сталого розвитку, ми опиралися на прац С.У. Гончаренка (Гончаренко, 2008) та Ю.К. Бабанського (Бабанский, 1985), у яких висв™ено основы вимоги до проведення педагопчного дослщження.
Педагопчний експеримент проводився впродовж 2018 - 2021 ро^в.
На констатувальному етат дослщження (2018 - 2019) вивчалися теоретичн засади та практичн напрацювання щодо проблеми формування самоосвтьо'' компетентностi учшв основно' школи пщ час вивчення фiзики на засадах сталого розвитку (нормативы документи, як регламентують органiзацiю освiтнього процесу з фiзики, з метою виявлення потенцмно'' можливостi формування самоосвп^ньо'' компетентности учнiв основно'' школи на засадах сталого розвитку; навчально-методичнн забезпечення викладання фiзики в основшй школу поняттевий апарат дослiдження; стан сформованост самоосвiтньоí компетентностi учнiв основно'' школи та готовысть учителiв здiйснювати формування самоосвiтньоí компетентностi учнiв на засадах сталого розвитку).
В ходi дослщження було з'ясовано, що проблема формування самоосвп^ньо'' компетентности учнiв основно'' школи в освтьому процесi на засадах сталого розвитку в цтому не розв'язана (Гайда, 2020), тому запропоновано кроки щодо виршення ще'( проблеми. При цьому особливу увагу придтено соцюкультурним, природнiм та педагогiчним чинникам, ям сприяли / гальмували цей процес, впливаючи на мотивацiю, цЫысы орiентацií учнiв тощо.
В ходi формувального етапу дослiдження (2019 - 2020) схарактеризовано методику формування самоосвiтньоí компетентности учнiв основно'' школи в освтьому процеа на засадах сталого розвитку та обГрунтовано педагопчш умови ефективност ''' впровадження в освiтнiй процес. Запровадження в освiтнiй процес щей сталого розвитку полягало в: штегруваны щей сталого розвитку у змкт навчального матерiалу; поширеннi позитивного досвщу в освiтi, що сприятиме змшам у поведiнцi на користь сталосп; сприяннi розумiння сутностi глобальних, нацюнальних i мiсцевих екологiчних проблем з акцентом на 'х соцiально-економiчнi наслiдки; впровадження нових пiдходiв у навчаны, заохочування самоосвiти. Формування самоосвтьо'' компетентности учнiв передбачало виконання вправ та задач, проведення дослав та здшснення спостережень, реалiзацiю дослiдницьких навчальних проек^в, ситуацiйних вправ.
На пщсумковому етапi педагогiчного експерименту (2020 - 2021) здшснено перевiрку ефективностi методично'' системи формування самоосвтньо'' компетентностi учыв основно' школи на засадах сталого розвитку через проведення педагопчного експерименту. Були сформован контроль^ та експериментальн класи; здiйснено методичну пiдготовку учи^в фiзики до впровадження розроблено' методично' системи в освтш процес; залучення до роботи творчо'' групи вчи^в фiзики з проблеми «Методичний супровщ та дiагностика якостi сформованостi самоосвiтньоí компетентностi учнiв закладiв загально' середньо'' освти»; органiзовувалися он-лайн лекцп, треынги, консультацГ'' з питань впровадження методично' системи; проведено контрольний зр^з; проаналiзованi кiлькiснi результати Учителi, якi брали участь в експерименту забезпечувалися вщповщними дидактичними матерiалами (https://ternofizik.blogspot.com/p/blog-page_12.html).
У рамках дослщження вщстежувалася динамта процесу набуття учнями основно' школи caMoocBiTHix знань та умЫь, зокрема: цтеспрямоваысть, потреба в самовдосконаленнi, цЫнкы орieнтацiï, умiння планувати пiзнавальну дiяльнiсть, iнтелектуальнi умiння, здатнiсть орieнтуватися в шформацмних потоках, навички самоконтролю самоосвiтньоï дiяльностi, рефлексiя, самостiйнiсть, комунiкативнi якост тощо.
На констатувальному етапi експерименту були залучен 801 учень 7 класу, 802 учнi 8 класу, 852 учнi 9 класу та 28 учот^в фiзики, якi викладають в обраних для експерименту класах. Обсяг вибiрки був достатнiм, осмльки в основi добору вибiрок лежала методика П. М. Воловика (Воловик, 1969), згщно з якою м^мальна кiлькiсть учасникiв експерименту вираховувалася за формулою:
2
n =
s
де n - обсяг вибiрки, t - коефщент Стьюдента, p i q - ймовiрнiсть правильних i неправильних вщповщей, £ - гранично допустима похибка, яка забезпечуе рiвень дост^рносп Р = 0,95. Тодi за таблицями критичне значення коефщента t = 1,96. За таких умов p = q = 0,5 i n буде становити 384 респонденти (Воловик, 1969).
З метою виявлення рiвня сформованост компонент самоосвiтньоï компетентности учыв основно'' школи при вивченн фiзики в рамках констатувального експерименту було проведено низку контрольних робп-, опитування, анкетування iз застосуванням засобiв дистанцiйного зв'язку (https://ternofizik.blogspot.com/).
Виявлено, що: 43 % учыв зазвичай на уроках фiзики працюють з великим напруженням, 44 % опитаних не бачать сенсу в бтьшосп завдань i вправ, ям виконують в школi на уроках фiзики, а 46 % вважають, що в наш час не обов'язково добре знати фiзику, 79 % школярiв стверджують, що е багато предме^в, якi цiкавiше вивчати, ыж фiзику, а 53 % школярiв дуже важко змусити себе вивчати фiзику. На нашу думку це пов'язано iз методами органiзацiï освтнього процесу учителями, якi в основному використовують розв'язування задач, розповiдь та бесщу, а школярi очiкують побачити дивовижш та захоплюючi експерименти, активно дослщжувати явища та виконувати завдання, пов'язан iз довкiллям. Тому 25 % учыв стверджують, що якби випала можливкть, то вони навчалися б в Ышш школi. Про те 62 % учыв вважають, що людина повинна доводити своï вмшня та навички до досконалосп, 70 % переконанi, що самовиховання та самоосвп^а повиннi бути обов'язкову якщо людина хоче досягти досконалосп в чомусь, 67 % прагнуть до найвищих результатiв, виступаючи в будь-яких конкурсах чи змаганнях, 54 % учыв стверджують, що якщо вони налаштован до навчання, то роблять це краще, ыж ЫшМ, 65 % вважають, щоб себе реалiзувати в житп, всi предмети потрiбно вивчати однаково добре, 49 % думають, що люди, як добре знають фiзику, у житт успiшнi та 35 % впевнену що добре знання з фiзики надасть 1м моральне задоволення i матерiальний достаток в життi. Для 89 % учыв досягнення в навчанн не завжди однаковi, а 40 % школярiв не доводять до мнця багато справ, за ям беруться, хоча 91 % стверджуе, що якщо ïм доводиться виконувати певне завдання, то намагаються робити це якомога краще.
Ямсть оволодшня певними навичками самоосвiтньоï дiяльностi (когнiтивний та операцiйно-дiяльнiсний компоненти самоо^^^! компетентностi) визначалися за допомогою коефщента успiшностi засвоення навички, як частки правильно виконаних суттевих операцiй певного рiвня (Беспалько, 1989).
К3 = — пл
3 4N
де К3 - коефiцiент успiшностi засвоення навички класом, N - загальна мльмсть учнiв, п; - мльмсть учнiв, що засвоти навичку на рiвнi i, ( тут i=1 - початковий рiвень, i=2 - середнiй, i=3 - достатнш, i=4 - високий рiвень).
Ми отримали наступи результати для коеф^ента успiшностi засвоення самоосвiтнiх умiнь учнями 7-9 клаав: здатнiсть розкривати суть фiзичних термiнiв на основi узагальнених плаыв становить близько 60 %; працювати iз текстом
- 55 %; працювати з опорними конспектами - 52 %; виокремлювати структурно-лопчы частини тексту - 53 %; виокремлювати сптьы - 54 %;розрiзняти певн об'екти - 48 %; групувати та класифтувати - 65%; користуватися пошуковими системами - 55 %; аналiзувати табличну шформа^ю - 53 %; читати графiчну Ыформащю - 56 %; розумiти схеми електричних мл- 52 %; встановлювати причинно-наслiдковi зв'язки - 54 %.
Коефщент успiшностi засвоення вмiння розв'язувати задачi за малюнком сформований на рiвнi 54 %; за графтом
- 53 %; за таблицею - 50 %; задачиоцЫки - 49 %. Коефщент успiшностi засвоення вмЫня планувати дослiдження, визначати найкраш^ умови для його проведення сформовано на рiвнi 58 %; обирати оптимальн умови спостережень -55 %; конструювати - 58 %; аналiзувати самоосвiтню дiяльнiсть -51 %; аналiзувати результати здiйсненого дослiдження -52 %.
Формуючи завдання, зорiентованi на формування i розвиток самоосвiтньоï компетентностi учыв основноï школи у процесi вивчення фiзики на засадах сталого розвитку, ми Ытегрували у змiст уроку фiзики та змiст пропонованих завдань шформацп, що пов'язана з проблемами навколишнього середовища, здоров'я людини, розвитку сустльства та можливими шляхами 1х покращення, якi сприяли здатностi усвщомлено будувати свою навчальну дiяльнiсть залежно вщ форми пропонованоï iнформацiï, здмснювати контроль i самоконтроль результатiв власноï дiяльностi.
З метою формування самоосвт-лх умiнь учнiв нами були розроблен самостiйно (Гайда, 2016) та запозичено iз iснуючоï методичноï та науково-популярноï лiтератури рiзнi типи навчальних завдань та штерактивних вправ, орiентованих на формування самоосвiтньоï компетентностi учнiв, змкт яких стосувався iдей сталого розвитку (https://ternofizik.blogspot.eom/p/blog-page_10.html).
З метою виявлення формувального впливу розробленоï методики оргаызацп освтнього процесу на засадах сталого розвитку на рiвнi сформованостi самоосвiтньоï компетентности учнiв наприкiнцi експериментального навчання ми здшснили контрольний етап педагогiчного експерименту. Дослщження здмснювали за iдентичними методиками, що застосовували на констатувальному етат педагопчного експерименту.
Письмовi роботи складались з двох варiантiв контрольних i двох варiантiв самостшних робiт, ям були визначенi в ходi констатуючого експерименту (https://ternofizik.blogspot.eom/p/blog-page_82.html). Контрольнi зрiзи проводилися напримнц семестру.
Узагальнюючи характеры вщмшносп у розподтах за рiвнями сформованост мотивацшно-цшысного, когнiтивного, органiзацiйно-дiяльнiсного та рефлексивно-аналiтичного компонент caMoocBiTHboï компетентности y4HiB контрольних i експериментальних клаав зазначимо, що в експериментальних класах по завершенню педагопчного експерименту засобами статистики доведено наявысть позитивних змiн у Bcix компонентах самоосвiтньоï компeтeнтностi учнiв основно!' школи (рис.1.). Варто вщзначити, що в експериментальних класах суттево зменшився вщсоток учнiв iз початковим рiвнeм сформованост кожно!' iз компонент самоосвiтньоï компетенцп учнiв, та зросла кiлькiсть учыв iз високим рiвнeм сформованостi цих компонент.
50 -
45 -
40 -
35 -
30 —27 25 20 15 10 5 0
43
44
34
10
3
40
38
13
37
37
26
27
29
КЕКЕКЕКЕ Мотивацшно-цшшсний Когнггивний Оргашзацшно^яльшсний Рефлексивно-аналiтичний
Р1вень початковий Р1вень середн1й Р1вень достатн1й Р1вень високий
Рис 1. Розподiл за рiвнями сформованосп компонент самоосвггньоТ компетентности учнiв контрольних i
експериментальних клаав.
Спостережуване значення критерiю х2спост для обраних нами вибiрок становить 66,17, що значно бтьше критичного значення х2кр=7,81. Здiйснене порiвняння вказуе на суп^ вiдмiнностi мiж контрольними та експериментальними класами. Отримане значення критер^ 1сп для вибiрок становить 8,2, що значно бтьше критичного значення критер^ за таблицею функцп Лапласа ркр=1,96). Отже кiлькiснi та яккы показники контрольних та експериментальних клаав суттево вiдрiзняються.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
У рeзультaтi проведеного педагопчного експерименту щодо формування самоосвiтньоï компeтeнтностi учнiв основно!' школи в освiтньому процeсi вивчення фiзики на засадах сталого розвитку встановлено: пщвищення мотивацп учнiв до сaмоосвiти та ркт зaцiкaвлeностi до вивчення фiзики; розвиток логiчного мислення та умЫня учнiв використовувати хмaрнi сeрвiси для виконання особиспсних i соцiaльно значущих завдань та навчальних проeктiв; сформоваысть навичок пошуку, отримання, опрацювання шформацп для розв'язування навчальних та життевих завдань; удосконалення умiння використовувати у процес вивчення фiзики прикладне програмне забезпечення; вироблення навичок самоспйносп, роботи в грут, нaвчaльноï комунiкaцiï тощо.
Отже, результати пeдaгогiчного експерименту дають пiдстaви для висновку, що запропонована нами методична система формування самоо^^ны^ компетентности учнiв основноï у процеа вивчення фiзики на засадах сталого розвитку е продуктивною та може рекомендуватися до впровадження у практику навчання фiзики у закладах зaгaльноï сeрeдньоï освти. Перспективи подальших дослщжень полягають в удосконaлeннi методики формування когытивного та оргaнiзaцiйно-дiяльнiсного компонeнтiв сaмоосвiтньоï компетентностей учнiв; зaбeзпeчeннi нaступностi в рeaлiзaцiï компeтeнтнiсного пiдходу до навчання фiзики в основнiй школi; розробц методики формування сaмоосвiтньоï компeтeнтностi учыв стaршоï школи в освiтньому процеа з фiзики; створeннi мaтeрiaльно-тeхнiчного забезпечення рeaлiзaцiï процесу формування сaмоосвiтньоï компетентности учыв зaклaдiв зaгaльноï сeрeдньоï освти на засадах сталого розвитку.
Список використаних джерел
1. Бабанский Ю. К. Избранние педагогические труди. М. : Педагогика, 1989. 560 с.
2. Беспалько В.П. Основы теории педагогических систем. Воронеж: Издательство Воронежского университета, 1977. 304 с.
3. Воловик П.М. Теорiя iмовiрностi i математична статистика в педагогу. К.: Рад. Школа, 1969.
4. Гайда В.Я. Модель процесу формування самоосвтьо! компетентности учыв основно! школи на уроках фiзики. Фiзико-математична освпа 2020. Випуск 3 (25). Частина 1. С. 38-43.
5. Гайда В.Я. Структура самоосвтьо! компетентности учыв закладiв загально! середньо! освiти. 1ннова^йна педагогка. Науковий журнал. Одеса: Причорноморський науково-дослщний шститут економiки та Ыновацш, 2019. Випуск 17. Том 2. С. 83-87.
6. Гайда В.Я. Фiзика. Самостшы роботи. 7 клас. Кам'янець-Подiльський : ФОП Сисин О.В., 2016. 44 с.
7. Гончаренко С. У. Педагопчы дослщження: Методолопчш поради молодим науковцям. Ки!'в-Вшниця: ДОВ „Вшниця", 2008. 278 с.
W3MK0-MATEMATMHHA OCBITA ($MO)
BunycK 5(31), 2021
References
1. Babansky, Y. K. (1989). Selected pedagogical works. M .: Pedagogika. [in Russian]
2. Bespalko, V. P. (1989). Fundamentals of the theory of pedagogical systems. Voronezh: Voronezh University Press. [in Russian]
3. Volovik, P. M. (1989). Probability theory and mathematical statistics in pedagogy. K .: Rad. School. [in Ukrainian]
4. Gaida, V. Ya. (2020). Model of the process of formation of self-educational competence of primary school students in physics lessons. Physical and mathematical education. Issue 3 (25). Part 1. 38-43. [in Ukrainian]
5. Gaida, V.Ya. (2019). The structure of self-educational competence of students of general secondary education. Innovative pedagogy. Scientific journal. Odessa: Black Sea Research Institute of Economics and Innovation. Issue 17. Volume 2. 83-87. [in Ukrainian]
6. Gaida, V. Ya. (2016). Physics. Independent works. 7th grade. Kamyanets-Podilsky: FOP Sysyn OV. [in Ukrainian]
7. Goncharenko, S. V. (2008). Pedagogical research: Methodological advice to young scientists. Kyiv - Vinnytsia: DOV "Vinnytsia". [in Ukrainian]
ORGANIZATION OF PEDAGOGICAL EXPERIMENT ON IMPLEMENTATION OF METHODOLOGICAL SYSTEM OF FORMATION OF
SELF-EDUCATIONAL COMPETENCE OF COMPETENCE Vasil Gaida
Central Ukrainian State Pedagogical University named after Volodymyr Vynnychenko, Ukraine
Abstract.
Problem formulation. The article highlights the results of a pedagogical experiment on the implementation of the developed methodological system for the formation of self-educational competence of primary school students in the study of physics on the basis of sustainable development. In compliance with the principles of a systematic approach to the analysis and organization of the educational process of forming self-educational competence of primary school students in the educational process in physics, full compliance with pedagogical conditions of its implementation and providing a set of effective forms, methods, tools and technologies in the educational process, envisage the formation of a high level of self-educational competence of students of general secondary education institution.
Materials and methods. During the implementation of the pedagogical experiment we used theoretical (analysis of scientific and methodological literature on the formation of self-educational competence of students), empirical (observation, questionnaires, testing), as well as statistical methods of processing research results (Pearson and Student's test). A pedagogical experiment (ascertaining, searching, forming and final stages) was conducted, which involved 1227 students from 24 educational institutions of Ternopil (18), Volyn (3) and Kirovohrad (3) regions.
Results. The results of the pedagogical experiment confirmed the statistical significance of the influence of the proposed methodological system on the qualitative indicators of self-educational skills and positive changes in the assimilation of teaching material in physics by students.
Conclusions. The introduction of the developed methodological system contributes to: increasing students 'motivation for self-education, interest in studying physics, developing critical thinking, improving students' ability to use cloud services to perform personal and socially significant tasks and educational projects, developing skills to use application software in physics, independence skills, group work, educational communication, etc.
Key words: teaching physics, pedagogical experiment, self-educational competence, sustainable development, primary school students, formation of self-educational competence of primary school students.
This work is licensed under Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
