CC BY
43ОРГАШЗАЦШНО-ПЦЦАтГМШАСПЕКТИ ОПТИМІЗАЦГЇ ПРОЦЕСУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ МАШИНОБУДІВНОЇ АКАДЕМІЇ
Сорокін Ю.С., Олійник О.М.
Донбаська державна машинобудівна академія
Анотація. В статті викладено сучасні науково-педагогічні основи оптимізації фізичного виховання студентської молоді, структуру методів рухової діяльності та індивідуального дозування педагогічних факторів. На науково-методичному рівні представлені питання складу системи фізичного виховання студентів, враховуючи особливості їх майбутньої професійної діяльності. Експериментальна методика фізичного виховання спрямована на розвиток відстаючих фізичних якостей і функціональних здібностей студентів машинобудівних спеціальностей і позитивно сприяє їх фізичному розвитку. Ключові слова: оптимізація, виховання, студенти. Аннотация. Сорокин Ю.С., Олейник О.Н. Организационнопедагогические аспекты оптимизации процесса физического воспитания студентов машиностроительной академии. В статье изложены современные научно-педагогические основы оптимизации физического воспитания студенческой молодежи, структура методов двигательной деятельности и индивидуального дозирования педагогических факторов. На научно-методическом уровне представленные вопросы содержания системы физического воспитания студентов, учитывая особенности их будущей профессиональной деятельности. Экспериментальная методика физического воспитания направлена на развитие отстающих физических качеств и функциональных способностей студентов машиностроительных специальностей и положительно оказывает содействие их физическому развитию.
Ключевые слова: оптимизация, воспитание, студенты. Annotation. Sorokin Y., Oliynyk O. Organizationally-pedagogical aspects of optimization of process of physical education of students of machine-building academy. There are the expressed modern scientifically-pedagogical bases of optimization of physical education and motion in a student environment by structure of the mode of motive activity, method of individual dosage of pedagogical factors. There are the even represented questions of structure and composition of the system of physical education of students on high scientifically-methodical, taking into account the features of their future trade education. The experimental procedure of physical training is guided on development of losing physical qualities and functional capacities of students of machine-building trades and positively assists their physical development.
Key words: optimization, education, students.
Вступ.
В умовах ринкових відносин, вузи перебудовують підготовку фахівців з професійною вищою освітою, щоб відповідати вимогам, пред’явлених практикою. Ці вимоги повною мірою відносяться і до сфери фізичної культури. Аналіз їх взаємодій в підготовці студентів, які займаються фізичним вихованням і освоюють вимоги учбових дисциплін вузу, дозволяє виявити їх нові відносини в існуючих реаліях. Важливу роль в цьому виконує дисципліна “Фізичне виховання” - діючий засіб формування загальної культури, психофізичного стану і професійної підготовки кваліфікованого фахівця.
Проте висока інерційність вищої школи, її не-готовність ефективно розвиватися в умовах суперечностей, недооцінка ролі фізичного виховання в цих процесах ускладнює виконання кафедрами фізично-
го виховання вузів своїх прямих обов’язків, наслідком чого є зниження рівня фізичної підготовленості та ослаблення здоров’я студентів.
Успішне рішення даної суперечності можливе при введенні в учбовий процес комплексних технологій навчання, заснованих на переважному використанні проблемних, пошукових методів, які підсилюють пізнавальну активність студентів і підвищують позитивну мотивацію до занять.
Аналіз літературних джерел, практика і наукові дослідження у області фізичного виховання і спорту студентів показують, що оптимальні результати досяжні, тільки за умови оптимізації фізичного виховання як педагогічної системи, включаючи весь арсенал існуючих форм, кожна з яких органічно взаємозв’язана з іншою і адаптована до індивідуальних можливостей організму.
Існуюча в даний час «Базисна навчальна програма для вищих учбових закладів по фізичній культурі» не враховує всього різноманіття економічних, санітарно-гігієнічних і соціальних факторів, які визначають фізичний статус студентів різних регіонів країни. Цей нормативний документ орієнтує кафедри фізичного виховання вузів на внесення науково обґрунтованих змін і доповнень у форми, організацію, зміст і методи проведення учбових занять, розробку залікових вимог з урахуванням особливостей фізичного стану студентів конкретного вузу.
Таким чином, стає очевидною необхідність у розробці оптимальної системи управління фізичним станом студента.
Виходячи з вище перерахованого, в дослідженні оптимальних основ системи управління фізичним станом студентів необхідно вирішити наступні завдання:
- вивчити структуру і рівні фізичного стану студентів;
- обґрунтувати модель організації і методику підвищення рівня фізичної і функціональної підготовленості студентів на заняттях;
- розробити технологію активізації учбово-пізнавальної діяльності студентів на заняттях, що базуються на цілеспрямованому застосуванні комплексу сучасних засобів і методів навчання;
- діагностувати індивідуальні особливості фізичного розвитку і стан рухової підготовленості, формування фонду життєво важливих рухових навичок і умінь, м’язової працездатності при виконанні фізичних навантажень різної потужності та об’єму;
- забезпечити оптимальне застосування засобів фізичної культури з метою індивідуального розвитку параметрів рухової сфери, формування домінуючої мотивації у студентів до систематичних занять фізичними вправами (фізичне виховання, спортивна підготовка і т. д.) в систему спеціальних занять з питань теоретичних і методичних основ організованих і самостійних занять адекватними формами фізичної культури.
Робота виконана за планом НДР Донбаської державної машинобудівної академії.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні системи оптимізації управління фізичним станом здоров’я студентів для підвищення працездатності, оцінки оволодінням програмно-нормативних вимог, готовності до професійної діяльності.
Методологічна основа. Для вирішення поставлених задач використовувалися методологія і комплекси сучасних методів, апробованих при проведенні наукових досліджень та обґрунтуванні систем управління фізичним станом студентів, а саме: аналіз вітчизняних і зарубіжних джерел і документів, лікарсько-педагогічні спостереження, анкетний опит, педагогічний експеримент, функціональні апаратурні проби і тести, комплексна методика визначення фізичного стану здоров’я, методи обробки досліджень.
Результаті дослідження.
Наші дослідження були спрямованні на вивчення рівня розвитку фізичних якостей і функціональних можливостей, стану фізичного здоров’я студентів у процесі навчання у вузі.
Принциповою особливістю направленої фізичної підготовки була проблема, розглянута на декількох рівнях. Перший, базовий, рівень передбачав відтворення біологічних основ розвитку рухових якостей; другий - теоретико-педагогічних основ фізичної підготовки студенток; третій - конкретних засобів і методів розвитку сили, силової витривалості, швидкісних якостей, гнучкості, спритності, координації і загальної витривалості у сучасній системі фізичного виховання; четвертий - засобів матеріально-технічного забезпечення процесу фізичної підготовки і системи контролю її ефективності.
Учбовий процес передбачав використовування різних прийомів і методів навчання в їх оптимальному поєднанні. Залежно від цілей і задач навчання, а також контингенту студентів, застосовувалися наступні засоби:
- програмоване навчання в поєднанні з проблемним;
- алгоритмічний підхід з вивченням учбового матеріалу по програмованих навчальних посібниках;
- метод частих груп з проблемним навчанням і з програмованим контролем знань;
- традиційний виклад матеріалу з елементами бесіди і проблемною постановкою питань.
Такий підхід дозволяв активізувати діяльність студентів, готувати їх до самостійної творчої роботи, індивідуалізувати роботу в умовах масового навчання, щепити навики учбово-дослідницької діяльності. Все це сприяло підготовці фахівців у вузі на вищому рівні.
Слід зазначити, що забезпечення учбових занять постійно обновлювалося методичними розробками, тематичними матеріалами, комплексами оздоровчої спрямованості і комп’ютерними програмами.
Для вирішення задач дослідження були організовані дві експериментальні і дві контрольні групи. У контрольних групах заняття проводилися по традиційній методиці, а в експериментальних групах -
студенти займалися за розробленою нами програмою.
Дослідження показали, що темп приросту більшості показників в експериментальних групах вищий, ніж в контрольних: розвиток загальної витривалості - тест Купера (9,04 %, т= 102845, р<0,001); розвиток сили - підтягування у вісі на щаблині (15,12 %, т=6,1388, р<0,01); розвиток гнучкості - нахил тулуба вперед з положення сидячи (10,38 %, т=1,3395, р<0,01); розвиток силової витривалості - піднімання тулубу до сіду за 1 мін. (13,79 %, т=3,0924, р<0,001), розвиток швидкісно-силових якостей - стрибок в довжину з місця (3,55 %, т=1,8343, р<0,05), розвиток спритності - човниковий біг 4х9 м (5,06 %, т=5,3416, р<0,001).
Вищий темп приросту показників фізичної підготовленості в експериментальних групах може бути пояснений за рахунок особливостей методики проведення занять, зокрема, переважного використовування найефективніших методів, засобів і форм фізичного виховання.
Звертає на себе увагу той факт, що експериментальні групи перевершують контрольні по темпах приросту тих показників, які характеризують професійну працездатність.
Результати досліджень свідчать про те, що вирішення проблеми підвищення фізичної і функціональної підготовленості студентів можливе лише при комплексному підході до вибору раціональних режимів рухової активності і фізичного розвитку.
Таким чином, статистично достовірна позитивна динаміка рівня загально кондиційної, фізичної і функціональної підготовленості студентів експериментальних груп дозволяє зробити наступні висновки:
- учбові заняття по експериментальній методиці зробили позитивний вплив на серцево-судинну, дихальну, вестибулярну і нервово-м’язову системи студентів;
- в умовах реалізації експериментальної програми по фізичному вихованню у студентів експериментальної групи спостерігалося підвищення рівня соматичного здоров’я;
- розроблені технології дозволяють управляти фізіологічною і фізичною готовністю студентів до професійної діяльності в період навчання у вузі;
- при оцінці ефективності експериментальної програми адаптації студентів до фізичних навантажень різної спрямованості особлива увага зверталася на функціональний стан нервово-м’язової системи, яка є провідним фактором і забезпечує ефективність реакцій організму.
Висновки.
Таким чином, дослідження показали, що експериментальна методика фізичного виховання, спрямована на розвиток відстаючих фізичних якостей і функціональних здібностей студентів машинобудівних спеціальностей, позитивно сприяє їх фізичному розвитку, причому в набагато більшій мірі, ніж загальноприйнята методика фізичної підготовки, що не враховує специфіку технічного вузу. В процесі досліджень було встановлено, що за період дослідження
студенти експериментальних груп поліпшили свої результати в запропонованих тестах і вправах, що характеризують фізичну і функціональну підготовленість, професійну працездатність.
Одержані результати дозволяють вважати, що цілеспрямоване використовування методів, засобів і форм фізичної культури і спорту з урахуванням вимог до майбутньої професії є ефективнішим при підготовці до трудової діяльності, ніж фізичне виховання у вузі за загальноприйнятою програмою; якісніше сприяє вдосконаленню професіонально важливих рухових якостей і умінь; збільшує фізичну працездатність; сприяє формуванню здорового способу життя; сприяє профілактиці емоційного і фізичного перенапруження; підвищує рівень позитивної мотивації до систематичних занять фізичними вправами.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем оптимі-зації процесу фізичного виховання студентів.
Література
1. Деминский А. Принципы оптимизации тренировочного процесса // Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. -Харьков: ХДАДМ, 2005. - № 27. - С 73.
2. Васильченко Е.С. Влияние профессионально - прикладной физической подготовки на формирование личности будущих специалистов гуманитарных профессий. // Сприйняття та відносини студентської молоді до фізичного виховання, спорту і туризму. - Одесса: Одесский национальный политехнический университет, 2004. - С. 110.
3. Вовк Л.В. Количество и содержание физических упражнений для развития оптимального физического состояния студентов // Научно-практическая конференция «Молодая спортивная наука Донбасса». - Донецк, 13-14 декабря
2002. - С. 79.
4. Раєвській Р.Т. професіонально-прикладна фізична підготовка студентів технічних вузів: Навчань. Допомога. -М.: Вища шк., 1985.-136 с.
5. Раєвській РТ., Філінков В.І. Професіонально-прикладна психофізіологічна і психофізична підготовка студентів машинобудівних спеціальностей. - Краматорськ: ДГМА,
2003. - 100 с.
Надійшла до редакції 01.11.2007р.
МОДЕЛЬ МОРАЛЬНО-ВОЛЬОВИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ ЯК КОМПОНЕНТА АДАПТАЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ
Стасюк Р.М.
Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка
Анотація. У роботі розкрита, за допомогою анкетування, модель морально-вольових якостей особистості студентів, як компонента адаптаційного механізму, на основі взаємодії між викладачем і студентом.
Виявлено основне протиріччя між баченням у студентові лише виконавця завдань викладачем та усвідомлення себе вольовою особистістю студентом. Обґрунтовано необхідність програми, яка сприяє розвитку їх морально-вольових якостей і враховує необхідність орієнтації процесу виховання на студента. Ключові слова: студент, викладач, модель, фізичне виховання. Аннотация. Стасюк РН. Модель морально-волевых качеств личности студента, как компонент адаптационного механизма. В работе раскрыта, с помощью анкетирования, модель морально-волевых качеств студентов, как компонента адаптационно-
го механизма, на основе взаимодействия между студентом и преподавателем. Выявлено основное противоречие между видением в студенте лишь исполнителя задач преподавателем и осознание себя волевой личностью студентом. Обоснована необходимость программы, которая оказывает содействие развитию их нравственно-волевых качеств и учитывает необходимость ориентации процесса воспитания на студента. Ключевые слова: студент, преподаватель, модель, физическое воспитание.
Annotation. Stas’uk R.M. The model of moral and will traits of students’ personality as a component of adaptation mechanism. The model of moral-will gualitis of students’ personality as a component of adaptation mechanism on the mutual interconnection between a teacher and a student is shown in the work with the help of survey test. The basic conflict between vision in the student only the executor of problems the teacher and comprehension by the strong-willed person by the student is detected in the article. Necessity of the program which assists development of their moral - strong-willed qualities is justified and takes into account necessity of orientation of process of education on the student.
Key words: student, teacher, model, physical education.
Вступ.
Розглядаючи перший компонент зв’язки - модель особистості студента, необхідно відзначити, що ця модель має відображати соціальне замовлення, соціальну потребу у вихованій людині [4]. Причому, необхідно відзначити, що раніше соціальне замовлення діяло у формі соціального наказу й було одним для всіх освітньо-виховних установ. Сьогодні вища школа сама визначає соціальне замовлення, виходячи з безлічі умов та обставин, й тим самим приймає відповідальність за місію виховання, вивчивши соціальне замовлення як сукупність вимог до того типу й характеру особистості, що має бути реалізований з позицій суспільства, родини й самого студента. Причому, ці вимоги суперечливі, й усунути ці протиріччя є метою проведеного дослідження [1, 2].
Аналізуючи теоретичну літературу, ми обрали перелік морально-вольових якостей, вивчення ціннісного ставлення до яких й буде надалі розглянуто. Це сміливість, цілеспрямованість, повага, чесність, дисциплінованість, самостійність, ініціативність, стійкість, наполегливість, взаємодопомога, доброзичливість, дружба, завзятість, акуратність, організованість, самовихованість, порядність.
Робота виконана за планом НДР Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Ма-каренка.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження: розкрити, за допомогою анкетування, модель морально-вольових якостей особистості студентів, як компонента адаптаційного механізму.
На підставі теоретичної моделі, запропонованої П.А.Рудиком [5], зроблений відбір 17 якостей, що, на нашу думку, є достатньою умовою для характеризування морально-вольового аспекту характеру особистості.
Для виявлення вагомості частки кожної з перелічених якостей було здійснене анкетування 22-х викладачів (отримання експертних оцінок) та 152 студентів І курсів психолого-педагогічного факультету
