CC BY
52
У результатi дослиджень проведено виз-начення основних функщональних тдсисте-ми тдпривмства та опис тформацшних пототв виробничоï тдсистеми за допо-могою тформацшних матриць. Наведет результати дослиджень щодо визначення та оnтимiзацiï витрат на проходження тформацшних пототв у виробничш тдсисте-мi промислового тдпривмства, що дозволяв тдвищити ефективтсть системи управлтня на виробничому niдnривмствi, не змi-нюючи структури управлтня, за допомо-гою управлтня тформацшними потоками
Ключовi слова: оnтимiзацiя витрат, тдсистеми тдпривмства, тформацшШ потоки, управлтня
□-□
В результате исследований проведено определение основных функциональных подсистемы предприятия и описание информа-ционньх потоков производственной подсистемы с помощью информационных матриц. Приведенные результаты исследований относительно определения и оптимизации расходов на прохождение информационных потоков в производственной подсистеме промышленного предприятия, что позволяет повысить эффективность системы управления на производственном предприятии, не изменяя структуру управления, с помощью управления информационными потоками
Ключевые слова: оптимизация затрат, подсистемы предприятия, информационные
потоки, управление
□-□
As a result of researches determination of basic functional is conducted subsystems of enterprise and description of informative streams of production subsystem by informative matrices. Resulted results of researches in relation to determination and optimization of charges on passing of informative streams in the production subsystem of industrial enterprise, that allows to promote efficiency of control system on a production enterprise, not changing a management structure, by a management informative by streams
Keywords: optimisation of expenses, enterprise subsystems, information streams, managements
УДК 658.012
ОПТИМВАЦШ ВИТРAТ HA УПРAВЛIHCЬКI ФУНКЦП ВИРОБНИЧО1 ЩДСИСТЕМИ ПРОМИСЛОВОГО n^nPM£MCTBA
Ю. A. Баб1ченко
Кандидат техычних наук, доцент Кафедра управлтня та економ^и пщприемства Нацюнальний фармацевтичний уыверситет вул. О. Невського, 18, м. Хармв Контактний тел. 8-097-439-01-26
Вступ i постановка завдання дослщження шень на вах рiвнях в системi управлтня та допомагае
аналiзувати будь-яку ситуащю в межах окремо взято!
Сьогодш завдання системи управлтня полягае в системи. Розгляд тдприемства як складно! системи
створенш адаптивних, швидко реагуючих управлтсь- багатофункщонального управлтня, дае змогу усввдо-
ких механiзмiв, а керiвникiв - в реалiзащi комплексних мити внутрiшнi та зовшшт важелi регулювання усiеi
i системних пiдходiв. Застосування системного пiдходу виробничо! дiяльностi в цiлому i, таким чином, дося-
в управлiннi промисловим тдприемством дозволяе гати !х збалансованосп в умовах мiнливостi ринкового
найкращим чином органiзувати процес ухвалення рь оточення. Для створення сучасно! системи менеджмен-
ту вичизняних тдприемств необхiдний чiткий, науко-во обгрунтований методологiчний апарат.
Проблеми удосконалення системи управлшня про-мисловим тдприемством досить часто розглядаються в наущ та практицi управлiння, але у зв'язку з дина-мiчними змiнами середовища функцiонування тд-приемства та розвитком науково-практично! думки необхщно постiйно вдосконалювати iснуючi пiдходи та методики. Рiзноманiтнiсть системних методiв ви-явлення та дослiдження органiзацiйних проблем ви-кликае необхiднiсть аналiзу застосування системного тдходу i, вiдповiдно, постае завдання дослiдження витрат, що припускаються через неефективнiсть менеджменту, вивчення i створення типологп оргашза-цiйних проблем, для яких найефективнiшi и чи iншi види системного тдходу [1].
Виробнича система та система управлшня в щло-му являють собою складш системи, якi в свою чергу тдроздшяються на тдсистеми та елементи: функцп, структури, кадри, техшчш засоби, iнформацiя, методи оргашзацп управлiння, технологiя, продукцiя системи. Результатом функщонування системи управлiння е управлшсью рiшення, якi безпосередньо впливають на всi складовi виробничо! системи, а значить, на и продукцiю. До того ж, на сучасному етат розвитку вирiшальну роль при оргашзацп управлшня стала ввдгравати шформащя. Це пов'язано як з розвитком нових шформацшних технологiй, так i зi змiнами в технологii управлшня. Вщповщно, iнформацiйна складова витрат на здшснення управлiння стала бiльш значною. У зв'язку iз цим, виникае необхщшсть тдви-щення ефективностi системи управлшня в щлому, i шформацшно! складово! цiеi системи зокрема.
Метою роботи е розробка мехатзму, що дозво-ляе пiдвищити ефективнiсть системи управлшня на виробничому тдприемств^ не змшюючи структури управлiння, за допомогою управлiння iнформацiйни-ми потоками.
Для досягнення поставлено! необхщно вирiшити наступнi завдання:
- аналiз iснуючого пiдходу до управлшня на тд-приемствi;
- визначення основних функщональних пiдсистем пiдприемства;
- опис шформацшних потоюв за допомогою шформацшних матриць;
- оптимiзацiя витрат на розмiщення шформацш-них потоюв для пiдвищення ефективностi функцш системи управлiння пiдприемством.
Результати дослщжень та ¡х обговорення
Наведенi завдання виршувались на прикладi про-мислового тдприемства, що працюе в галузi виробницт-ва збiрних бетонних та залiзобетонних конструкцiй.
Номенклатура представлена наступним перелжом продукцп: панелi перекриттiв багатопустотш; фунда-ментнi блоки; гараж; лотки; плити перекриття каналiв; елементи пожежних резервуарiв; плити перекриттiв (ребристi); сходовi маршi й сходовi площадки; кришки колодязя; тротуарна плитка; прогони; балконш плити; перемички; палi та ш. 1з усього найменування випуску продукцп, найбiльшим попитом користуються панелi
перекритпв багатопустотнi. 1хня питома вага вщ обся-гу загально! реалiзацii становить 60%. Так само значну частку займають лотки з питомою вагою 30%. Питома вага продажу паль - 5%; перемичок - 1% та 4% становить шша продукщя. При аналiзi виробництва продукцп було виявлено, що за три роки його обсяги зростали дуже швидкими темпами. Темпи приросту виробництва продукцп за 2006 - 2008 рр. складав 207,6 %.
Якщо зштавити систему потоюв з оргашзацшною структурою тдприемства, то можна видшити наступ-т тдсистеми: фшансову, кадрову та виробничу.
Основний вид дiяльностi тдприемства - вироб-ництво, тому саме ввд функщонування виробничо! тдсистеми залежить стан шших тдсистем зокрема i всього тдприемства в щлому. Управлшсью функцп забезпечують процес управлшня, i визначають структуру, змшт системи управлiння, розподшу прав, повно-важень i ввдповщальност окремих органiв i посадових о«б. Для виробничо! пiдсистеми були видшет основнi управлiнськi функцп за допомогою аналiзу посадових iнструкцiй начальника цеху, заступника по обладнан-ню, заступника по виробництву та начальника плано-во-диспетчерського бюро. Саме витрати на реалiзацiю цих функцш розглядалися у подальшому.
На тдприемствах сьогодш не придiляеться достат-ньо! уваги визначенню та оптимiзацii витрат на ви-конання управлшських функцiй. Цi завдання можна виршити завдяки бiльш ефективному розподiлу шформацшних потоюв та витрат на 'х органiзацiю. До таких витрат можна вщнести витрати на шформацшну вар-тiсть комунiкацiй, якi залежать ввд вiддаленостi джере-ла вщ приймача iнформацii, та витрати на ввдволжання ресурсiв, якi залежать ввд завантаженостi пiдроздiлу.
Теоретичною i методолопчною основою дослщжен-ня iнформацiйних потоюв i функцiй системи управлшня пiдприемством i подальшим и вдосконаленням стали положення теорп сучасного менеджменту ви-чизняних i закордонних фахiвцiв, роботи вчених в об-ласт прикладно! математики й iнформатики [2, 3].
1нформацшш потоки е вщбиттям всiх iнших, тому, ввд-стеживши iнформацiйнi потоки, можна скласти уявлення про систему в щлому. як шформацшний потж це не вектор, розташований у двомiрному простора як це звичайно представляеться при моделюванш. Це спрямований ма-сив, розташований у бшьш складному просторi [2].
Для представлення масиву шформацшних потоюв пiдсистеми зручно використовувати комушкацшш матрицi. Спочатку iнформацiйнi потоки розд^яються на види iнформацii. Для кожного виду створюеться матриця. При наявност потоку даного виду шформацп вiд джерела до приймача у вщповщнш графi ставиться оцiнка. Обробивши, таким чином, всi види шформацп, ми одержуемо деяку кiлькiсть матриць. Накладенням матриць одержуемо одну тривимiрну матрицю, у якш вiдбитi: приймачi iнформацii, джерела iнформацii й види шформацп [3].
Таким чином було проаналiзовано шформацшну матрицю виробничо! тдсистеми, оцшено кожен можливий шлях и проходження та визначено варпсть кожного маршруту iнформацiйноi системи (табл. 1 та табл. 2) на прикладi тдприемства з виробництва збiрних бетонних та залiзобетонних конструкцiй та на пiдставi методики, запропоновано! Козловою Г.Г. для тдприемств машинобудiвноi галузь
За допомогою програмного забезпечення MathCAD при умов^ що е п приймачiв i т джерел iнформацii та на основi чотирьох матриць даних: потужноси i-го джерела а1(1_=1,т) вiдповiдае (а;,), потреби j-того при-ймача ^ =1,п)-(Ь^, витрат на проходження одинищ iнформацii вiд ьго джерела до j-того приймача-(Сщ), юльюсть iнформацii, що проходить вiд ьго джерела до j-того приймача-(х^) необхвдно розрахувати загальну сума витрат на проходження даного виду шформа-цп-(Ша1_С).
Обробляючи матрицю методами статистики за допомогою прикладного пакета MathCAD, з'ясовуеться, яю пiдроздiли мають найб^ьш тiснi комунiкацiйнi контакти, до яко'! iнформацii найбiльш частi звернен-ня, яка шформащя е внутрiшньою для певноi тд-системи та ш. Пiд назвою «транспортне завдання» об'еднуеться широке коло завдань з единою матема-тичною моделлю, що вiдносяться до завдань лшшного програмування [4, 5].
Таблиця 1
1нформацшна матриця виробничоТ тдсистеми пiдприeмства
головний шженер • 5 С вМ об'еднаний цех ЗБВ РМЦ транспорт-ний цех склад готово! продукцй а О
головний шженер 0 30 28 20 9 121 208
вадш МТП 47 0 33 20 74 12 186
об'еднаний цех ЗБВ 78 41 0 11 91 105 326
РМЦ 39 22 26 0 8 16 111
транспорт-ний цех 49 80 49 5 0 93 276
склад готово!' продукцй 121 54 16 4 43 0 238
Таблиця 2
Витрати на розмщення iнформацiйних потоюв виробничоТ тдсистеми шдприемства (грн.)
головний шженер П Т S ч 'ч 3 '3 об'еднаний цех ЗБВ РМЦ транспортний цех склад готово! продукцй
головний шженер 0 302 278 174 95 1618
вщдал МТП 568 0 367 174 987 101
об'еднаний цех ЗБВ 994 511 0 89 1267 1431
РМЦ 377 208 245 0 64 122
транспорт-ний цех 599 1138 594 49 0 1290
склад готово!' продукцй 1618 733 128 40 514 0
Обмеження, необхiднi для збереження основно! спрямовуючо! тенденцп шформацшного потоку вiд джерела до приймача, мають наступний вигляд [3]:
1) обсяг вихщно! шформацп вiд i-того джерела не повинно перевищувати його потужшсть (пропускну здатнiсть):
a,(i =1ш); (1)
i=i
2) обсяг шформацп що поставляеться j-тому прийма-чу повинен дорiвнювати його потребк
b,(i =1n);
■=1 (2)
3) сумарна потужшсть джерел не повинна бути нижчою сумарно! потреби приймачiв:
¿^¿b,; (3)
i=i i=i
4) кiлькiсть iнформацii, що проходить i-того джерела до j-того приймача повинна виражатися вщ'емним числом:
x,j> 0; (4)
5) загальна сума витрат на проходження даного виду шформацп повинна бути мжмальною:
m n c
G = Ц ^ min. (5)
i=i j=i xij
Сумарнi витрати на проходження шформацшних потокiв за допомогою пакету MathCAD. Необхiдно до-тримуватись умови, за якою сумарнi потреби дорiвню-вали б сумарнiй потужностi, тобто транспортне завдан-ня мало правильний баланс i така модель е закритою тсля задавання функцп сумарних витрат отримаемо: Total_C = 1,667104 грн. на рiк. Таким чином, подальшi обчислення спрямованi на мiнiмiзацiю саме цих ви-трат.
Мiнiмiзацiя витрат може бути досягнута методом потенцiалiв або розподiльним методом. У середовишд MathCAD цього можна досягти за допомогою вбудова-но! функцп Minimize. Етапи розрахунку оптимальних витрат за допомогою програмного забезпечення MathCAD наступш:
1. Ввщ матриць вихщних даних;
2. Доведення збалансованосп матриць;
3. Задавання функцii сумарних витрат (як функцп ввд юлькост iнформацii), в якiй початковi значення задаються у виглядi вихiдноi матрищ;
4. Формування блоку рiшень з урахуванням вах критерпв та обмежень:
5. Задавання функцп мiнiмiзацii витрат на розмь щення iнформацiйних потоюв:
opt_C:= Minimize(Z,c). (6)
Витрати п i с л я оптимiзацii дорiвнюють: C_opt=1,286404 грн. на р^.
Таким чином, оптимальне розмщення шформа-цiйних потокiв дозволить знизити витрати на здшс-нення процедур управлшня виробничоТ пiдсистеми на 3810 грн.
Висновки
На основi аналiзу органiзацiйноi структури тд-приемства з виробництва бетонних та залiзобетонних
виробiв було вид^ено три 0CH0BHi тдсистеми тдпри-емства: виробничу, фiнансову та кадрову, яю i тдляга-ли подальшому аналiзу.
Теоретичне значення отриманих результапв по-лягае в можливосп застосування методiв, запропо-нованих у данш роботi для пiдвищення ефективносп системи процедур i функцiй управлшня на тдприем-ствах галузi виробництва збiрних бетонних та залiзо-бетонних виробiв. Практичне значення роботи полягае в тому, що пiдприемство одержуе можлившть знизити витрати на здшснення процедур i функцiй управлiння.
Впровадження запропонованого мехашзму роз-мiщення шформацшних потокiв дозволяе знизити витрати системи управлшня, i вiдповiдно пiдвищити ефектившсть ii функцiонування, без залучення знач-них додаткових витрат на його реалiзацiю. Шдприем-ство також одержуе можлившть, видiлити шформа-цiйну складову функцш управлiння при нормуваннi витрат. Проведет розрахунки дозволили встановити, що оптимальне розмщення iнформацiйних потокiв дозволяе знизити витрати на здшснення процедур управлшня виробничоi тдсистеми.
Лиература
1. Мельник М.В. Анализ и оценка систем управления на
предприятиях. - М.: Машиностроение, 1990. - 203 с.
2. Информационные системы в экономике: Учебник. / Под
ред. проф. В.В. Дика. - М.: Финансы и статистика, 1996.
- 272 с.
3. Козлова Г.Г. Управление информационными потоками как средство повышения эффективности хозяйственной деятельности предприятия (на примере предприятий машиностроительной отрасли): Автореферат на соискание ученой степени кандидата экономических наук 8.00.05.
- М., 2002. - 22 с.
4. Моисеев Н. Н. Математические задачи системного анали-
за. - М.: Наука, 1981. - 272 с.
5. Исследование операций в экономике: Учеб. Пособие для
вузов / Н.Ш. Кремер, Б.А Путко, И.М. Тришин, М.Н. Фридман. - М.: Юнити, 2001. - 407 с.
Розроблена класифжа^я промисло-вих комп'ютерних мереж, яка дозволить здшснити eu6ip оптимальноi промисловог комп'ютерног мережi для конкретной тех-нологiчноi дЫянки, що забезпечить тдви-щення ефективностi роботи тдприемства Ключовi слова: промислова комп'ютерна
мережа, класифжащя
□-□
Разработана классификация промышленных компьютерных сетей, которая позволяет осуществить выбор оптимальной промышленной компьютерной сети для конкретного технологического участка, что обеспечит повышение эффективности работы предприятия.
Ключевые слова: промышленная компьютерная сеть, классификация
□-□
The classification of industrial computer networks is developed which allows to carry out a choice of an optimum industrial computer network for a concrete technological site, that will ensure(supply) increase of an overallperformance of the enterprise
Key words: fieldbus, classification
УДК 004.7
КЛАСИФ1КАЦ1Я ПРОМИСЛОВИХ КОМП'ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ
С.М. Бабчук
Кандидат техычних наук, доцент Кафедра комп'ютерних систем i мереж 1вано-Франмвський нацюнальний техшчний уыверситет
нафти i газу
вул. Карпатська, 15, м.1вано-Франмвськ, УкраТна, 76000 Контактний тел.: 8-099-157-84-11 Е-таН: plumbumm@meta.ua
1. Вступ
Протягом багатьох роюв системи обмшу даними будувалися по традицшнш централiзованiй схем^ у
якш був один потужний обчислювальний пристрш i величезна юльюсть кабелiв, за допомогою яких здшс-нювалося тдключення датчиюв i виконавчих меха-нiзмiв. Такий стан був спричинений високою цшою на
