CC BY
31
УДК 502.7:631.95
Альбещенко О.С., астрант (aalbeschenko@mail.ru)*'
Миколагвсъкий нацюналъний аграрнийушеерситет
ОПТИМ13АЦ1Я СТРУКТУРИ ЗЕМЕЛЬНИХ УГ1ДЬ СУЧАСНИХ АГРОЛАНДШАФТ1В ТА ФОРМУВАННЯ ЕК0Л0Г1ЧН01 МЕРЕЖ1 У С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ШДПРИеМСТВАХ
У статт1 описуютъся основт кроки щодо формування збалансованого (сталого) розвитку навколишнъого природного середовища в нових економжах, що розвиваютъся / забезпечення екологгчно! мереж1. Описано роль землекористування (проект1в управлтня земелъними ресурсами) у створенш оптим1зованих сшъсъкогосподарсъких ландшафт1в.
Ключое1 слова: землекористування, збереження бюр1зномашття, еколог1чш мереж1, пеизаж1.
Постановка проблеми. Трансформация земельних вщносин, яка виражаеться у реструктуризаци сшьськогосподарських пщириемств, негативно впливае на стан довкшля, посилюеться д1я деградацшних процеав, особливо ерози земель, що в юнцевому результат! призводить до зниження продуктивное^ використання земельних ресурЫв I попршення стану навколишнього середовища.
Еколопчна незбалансовашсть структури земельного фонду Украши не тшьки знижуе ефектившсть використання та охорони земель, а й природну здатшсть вщновлення родючосп грунлв та функцюнування агроландшафив.
Анал1з останшх дослщжень. За останш роки щодо формування агроландшафт1в, а також агролкомелюраци як протиерозшного заходу, опублковано нимало наукових праць, зокрема М. I. Долгшевича, Д. С. Добряка, О. П. Канаша, Я. В. Коваля, В. М. Кривова, В. О. Леонеця, Л. Я. Новаковського, С. С. Соболева, А. Г. Тарарко, Г. I. Швебса, П. Г. Шищенко та ш. Однак багато аспект1в вказано! проблеми, як1 пов'язаш з регюнальними природно-економ1чними умовами, залишаються недостатньо вивченими I потребують подальшого наукового обгрунтування.
Мета роботи. Метою дано! публкаци е оцшка структуризаци сшьськогосподарських угщь як складово! природоохоронних заход1в у землеустро!.
Виклад основного матер1алу. Рацюнальне природокористування у сшьському господарств1 починаеться з оргашзаци територи - створення оптим1зованого агроландшафту з еколопчно та економ1чно обгрунтованим I доцшьним сшввщношенням сшьськогосподарських угщь, люових насаджень, земель захисного та природоохоронного призначення [2].
*Науковий кер1вник - д. е. н., доцент Ключник A.B. ®Альбещенко ОС., 2012
15
Однак за час проведения земельно! реформи на територи сшьських господарств Украши вщбулись значш перетворення, яю змшили земельш вщносини, оргашзацшно-правов1 { оргашзацшно-територ1альш форми власност1 на землю \ господарювання на нш, порушили структуру угщь та оргашзацш виробництва, знизили ефектившсть використання земельних та шших ресурав. У результат! земельних перетворень значно збшьшилась кшьюсть землекористувач1в \ сшьськогосподарських та шших землеволодшь: порушились 1х меж1, площ1, оргашзащя використання територи. Поява тако! кшькостс нових користувач1в \ власниюв земл1 дуже ускладнила регулювання земельних вщносин, порушила оргашзацш територи господарств, фактично втрачено авозмши, що привело дот далекоземелля, черезсмужжя, вклинения та неправильного встановлення меж новоутворених господарств [5].
Кр1м того, в межах новоутворених сшьськогосподарських пщприемств з'явились значш площ1 земель, що вимагають особливого режиму \ умов використання, яю мають обмеження { земельш серв1тути.
В основу формування стшко! територ1ально! структури агроландшафт1в Украши з метою збереження та пщтримки !хшх ресурсовщтворюючих \ природно регулюючих функцш повинш буди покладеш ландшафтш (грунтово-еколопчш) принципи !хнього планування { проектування.
Конференщею Оргашзаци Об'еднаних Нацш з навколишнього середовища \ розвитку у Рю-де-Жанейро (1992 р.) вперше була проголошена щея сталого розвитку навколишнього середовища \ особливо - сталого землекористування. Сталий розвиток людства та довкшля передбачае взаемне узгодження еколопчних, економ1чних та сощальних фактор1в розвитку [4].
Реал1защя основних принцишв, як1 були розкрит1 на конференци у Рю-де-Жанейро, вимагае пошуку принципово нових шдход1в до оргашзаци територи. Наш1 дослщження свщчать, що таким принципом е ландшафтний пщхщ при складанш проект1в оргашзаци територи, який дозволяе вивчити весь комплекс природно-географ1чних умов \ ресурЫв, а також виявити законом1рност1 побудови частин у ландшафт!.
Обгрунтована агроландшафтна оргашзащя територи новоутворених господарств можлива тшьки через проведения землеустрою, тобто складання проект1в землеустрою конкретного новоутвореного господарства з контурно -мелюратвною оргашзаци територи та створення сталих грунтоводоохоронних агроландшафт1в.
Досвщ агроландшафтного обгрунтування проект1в з контурно-мелюративною оргашзащею територи показав необхщшсть визначення при проектуванш агроландшафтних систем, як1 вщр1зняються ввд природно-територ1альних комплекав (ПТК) структурою \ формою складових елемент1в
[7].
При виршенш таких питань, як ощнювання р1вня просторово! оргашзаци ПТК у чаЫ та господарсько! д1яльност1, обгрунтування агроландшафтних систем, важливе значения мае обл1к виробничо! (шляхи,
16
канави, сел1тебш та виробнич1 територи) та природоохоронно! (лкосмуги, невелик! лков1 масиви, лкомеративш споруди) шфраструктури.
При цьому йдеться про використання двох р1вшв територ1ально! оргашзаци агроландшафту. Перший з них стосуеться внутршньо польово! оргашзаци територи господарств { забезпечуе використання грунтових ресурав разом ¿з створенням максимального взаемозв'язку технологш сшьськогосподарського виробництва та структури природних комплекЫв. Другий р1вень - розмщення природно-господарських масив1в (Ывозмшш масиви, поля, шш1 сшьськогосподарсью угщдя та л1си) \ ресурсоутворюючих екосистем вщповщно до будови ландшафту у вигляд1 кшьцевих (рад1альних) структур заповщно1 або стабшьно! територи (ядра) [7].
При проектуванш контурно-мелюративно! оргашзаци територи головною одиницею виступае агроландшафтний контур. На схильових (орних) землях контур складаеться ¿з ландшафтно! смуги та об'еднуе декшька груп або групу фацш, як1 мають загальне положения стосовно меж змшення штенсивност1 горизонтальних енергетичних потоюв [1].
Однорщна група сум1жних контур1в, в якш проектувальник формуе технолопчно однорщну систему, створюе агроландшафтний масив (авозмша або поля авозмш). Кожний технолопчний контур потребуе специф1чного коригування щодо технолог!! вирощування с!льськогосподарських культур. У першу чергу, це стосуеться технолопчних операц!й (внесения добрив, проведения заход!в щодо захисту рослин ! мелюративних заход!в). В межах окремого контура або !х об'еднання формуеться свш м!крокл!мат, водний режим грунт!в, що впливае на умови щодо вирощування культурних рослин, появу бур'ян!в, шкщника та шших процеси. Тшьки у межах агроландшафтного контура можливе застосування сучасних програмних метод1в \ технологш вирощування сшьськогосподарських культур, правильний виб1р строюв оброб1тку грунту та строив проведения шших агротехшчних заход1в.
Застосування агроландшафтного шдходу на силових землях забезпечуе надшну основу для оцшки ерозшно! безпеки. I тому такий пщхщ в конкретних умовах спонукае до створення надшного протиерозшного захисту в межах ландшафтно! смуги та прилеглих до не! територш.
При впровадженш проект1в з контурно-мелюративною оргашзащею земельного масиву, яка зумовлюеться р1зномашття магроекосистеми за рахунок таких елеменгав оргашзаци, як рубеж1 першого та другого порядку, система лкосмуг разом з еколопчними шшами (колки, лков1 галявини), заслужен! водотоки, залюнеш яри та крутосхили що у подальшому буде створювати каркас майбутньо! еколопчно! мереж1, яка з'еднуватиме мкцев1 ядра природоохоронною мережею. При цьому, проектувальник повинен створити якомога бшьше вид1в угщь або наближених до них). Чим бшьша комбшащя (моза!чшсть) угщь навколо ршл1, тим надшним вщповщно буде агроландшафт (агроекосистема) [7].
У подальшому при переход! вщ локального р1вня оргашзаци агроландшафта до таких одиниць як агроландшафтний район та округ, ктотно
17
посилюеться роль парагенетичних та басейнових ландшафтно-територ1альних структур, як1 мають вщповщш таксоном1чш ряди одиниць. На р1вш агроландшафтного району та округу з'являеться можливкть створення територ1ально! системи з сильшшим управляючим втручанням.
Основа тако! системи повинна складатися ¿з вщповщно! територи (ядра). Бшя ядра розмщуеться буферна зона, яка створюеться з дшянок рекреацп природних кормових угщь (сшокосшня або суворо регульований випас). Дал1 розмщуються декшька контур1в з вщновлення агроландшафтних систем, де землеробство повинно бути змшено у б1к «еколопзаци» та «бюлопзаци». Тут можливо застосувати термш «ощадливого», «лопчного» землеробства. При цьому бажано використовувати в науково-обгрунтованих, пом1рних кшькостях мшеральш добрива та пестициди. Вщ ядра , система рад1альних коридор1в (лкосмуги разом ¿з залуженими водотоками) забезпечуе значения таких коридор1в дуже велике, так як вони з'еднують всю систему в цшому. Таким чином, структура сталого агроландшафту може складатися з окремих дшянок штенсивно! експлуатаци та еколопчних буфер1в на землях, яю екстенсивно використовуються, а також з площ нормованих навантажень [7].
Оргашзащя територи з урахуванням особливостей природних агроландшафт1в (на ландшафтнш основ!) передбачае ч1тке уявлення про природш та антропогенш ресурси територи. Для вщновлення родючост1 середньо- та середньо еродованих грунпв доцшьно вивести 1х ¿з ршл1 з наступним використанням пщ природш угщдя, в тому числ1 водоохоронш та рекреацшш зони, розширення заповщних територш р1зного адммстративного пщпорядкування {залуження .
Таким чином, за рахунок виведення з оброб1тку середньо та сильно еродованих, шших малопродуктивних та де градацшних грунт1в е можливють без зниження продуктивное^ агроекосистем , суттево покращити структуру агроландшафту, що сприятиме досягненню еколопчно! р1вноваги [3, 8, 11]. Корекщя структури сшьськогосподарських ландшафта в б1к зменшення 1хньо! розораност1, насамперед , за рахунок сильно еродованих \ деградованих земель буде сприяти не тшьки зниженню штенсивност1 ерозшних процеЫв \ непродуктивних втрат азоту, фосфору \ калш, але й суттевому покращення водного балансу територи, здешевленню грунтоохоронних заход1в.
Просторова оргашзащя територи землекористування в умовах здшенення земельно1 реформи, насамперед фермерських господарств, повинна здшснюватися з урахуванням збереження природних компонента агроландшафту, в тому числ1, малих р1чок, струмюв лконасаджень, гщротехшчних протиерозшних споруд (вал1в-терас р1зних тишв), польово! та пдрограф1чно! с1тки, природно та штучно створених водостоюв, мюць вщтворення дико! флори та фауни.
Принципово важливим е не тшьки визначення оптимального сшввщношення угщь, але й мммально необхщно! площ1 шдивщуального природного бюценозу, а також оптимально! структури !х розмщення на територи агроландшафту. При оптимальному розмщенш дшянок з природного
18
рослиншстю, на меншш загальнш площ1, можна досягти бшьшого природного ефекту, шж при необгрунтованому розмщенш таких дшянок, нав1ть за умови, що ними зайнят1 значно бшьш1 площ1 в агроландшафтах.
Таким чином, проблема оптимального сшввщношення природних \ господарських угщь включае три важлив1 завдання:
- визначення оптимального сшввщношення угщь;
- встановлення мш1мально необхщно! площ1 окремо! д1лянки з природною рослиншстю;
- планування оптимально! екологобезпечно! територ1ально1 структури
угщь.
3 метою створення грунтоводоохоронних агроландшафт1в високого ступеню саморегуляци з мммальними затратами енерги та ресуршв,необхщно здшснювати контурно смугову оргашзацш територи кожного суб'екта землекористування, в тому числ1 \ паюванш, в штересах, насамперед, збереження природоохоронного каркасу ландшафту як основи сталого розвитку агросфери, покращення якост1 життя [ 6, 9].
Висновок та перспективи подальших дослщжень. До формування збалансовано! (стало!) системи природокористування в господарствах та забезпечення розбудови еколопчно! мереж1 необхщно провести науково обгрунтовану трансформацию структури сшьськогосподарських земель з метою формування збалансованого сшввщношення м1ж окремими компонентами агроекосистем та забезпечення еколопчно! безпеки { територи зокрема:
- збшьшити частку сшьськогосподарських угщь екстенсивного використання (сшожатей, пасовищ) вщповщно до науково обгрунтованих показниюв, яю мають розроблятись з урахуванням регюнальних та мюцевих особливостей;
- розширити площ1 полезахисних лкових смуг та шших захисних насаджень вщповщно до науково обгрунтованих показниюв, яю мають розроблятися з урахуванням регюнальних та мюцевих особливостей;
- створити нов! та розширити площ1 ¿снуючих територш та об'екив природно-заповщного фонду в межах сшьськогосподарських угщь;
- створити умови для забезпечення неперервност! природних дшянок в межах сшьськогосподарських угщь;
- забезпечити широке впровадження нов!тшх еколопчно збалансованих технологш у сшьському господарств! та пщтримку розвитку бюлопчного землеробства;
- розробити порядок I запровадити економ1чне стимулювання землевласниюв та землекористувач1в щодо ведения еколопчно збалансовано! сшьськогосподарсько! д!яльностг
Л1тература
1. Булигш С.Ю. Регламентащя технолопчного навантаження земельних ресурав/ С.Ю.Булигш //Землевпорядний вкник. - 2003. -№2. - С. 9 - 12.
19
2. Канаш О.П., Консерващя деградованих i малопродуктивных земель як система заход1в з ренатурал!зацн довкшля/ О.П.Канаш, 1.Я. Кофман //Агрох1м1я i грунтознавство. - 1998. - спец. вип. 4.2. - С. 10 - 12.
3. Козлов Н.П. Современные причины деградации и агроекологическое состояние пахотных земель Украины / Н.П. Козлов, Палапа Н.В. //Соврем.пробл. охраны земель. - Киев:СОПС НАНУ, 1997. - №12. - С. 8688.
4. Концепщя сталого розвитку Укра!ни //Cbít. - 1997. - № 12. - С. 5-7.
5. Кривов В.М. Формування територн новостворених землеволодшь i землекористувань та ix агроеколопчне облаштування / В.М.Кривов // Матер1али м1жнар. конф. «Землевпорядна осв1та, наука та виробництво: сьогодення та перспективи очима молодих вчених» (25 лютого 2003р.) - К.: ТОВЦЗРУ, 2003. - 339 с.
6. Медведев В.В., Сучасний стан земель Украши i заходи для його полшшення / В.В. Медведев, С.Ю. Бултгш, Т.М.Лактюнова та íh. //Bíchhk аграрно! науки. - 2000. -№11.-С.5-13.
7. Науковий bíchhk нацюнального аграрного ун1верситету//Ки!в-2006.- №93.С. 89-95.
8. Новаковський Л.Я., Канаш О.П., Леонець В.О. Консервац1я деградованих i малопродуктивних орних земель Укра!ни / Л.Я.Новаковський, О.П Канаш., В.О. Леонець //Bíchhk аграрно! науки -2000-№11 - С.5-13.
9. Сайко В.Ф. Рациональное использование земельного фонда Украины / В.Ф.Сайко //Аграрна наука. - 1997.№ 3. - С. 18-20.
10. TapapÍKO О.Г. Бioлoгiзaцiя та еколопзащя грунтозахисного землеробства/ O.r.TapapiKO //Bíchhk аграрно! науки. - 1999. - № 10. - С. 5-9.
11. Екологическая оптимизация аграландшафтов. - М.: Наука, 1987. - 240 с.
Summary Al'beschenko O.S., Mykolaiv national agrarian university
OPTIMIZATION of STRUCTURE of the LANDED LANDS of MODERN AGROLANDSHAFTIV AND FORMING of ECOLOGICAL NETWORK In NOVOUTVORENIKH AGRICULTURAL ENTERPRISES
The article outlines the basic steps to form balanced (stable) system of nature
in newly developing economies and ensure ecological network. The role of land use
(land management projects) in the creation of optimized agricultural landscapes.
Reveals ways of improving the implementation of specific land management and the
proposed scheme of ecological networks at a basic level.
Keywords: Land use, biodiversity, ecological networks, landscapes.
Рецензент - д.е.н., професор Пунько Б.М.
20
