CC BY
18
11. Panda L. Antibacterial activity of ascorbic acid: pH effect, specific action or both?: In abstracts of papers of the American chemical society. 16TH ST, NW, Washington, DC 20036 USA: Amer Chemical Soc, 2018. Vol. 255. P. 1155.
DOI: http://dx.doi.org/10.13140/RG.2.2.22321.48482
12. Piqué N., Berlanga M., Miñana-Galbis D. Health Benefits of Heat-Killed (Tyndallized) Probiotics: an Overview. Int J Mol Sci. 2019. Vol. 20, No. 10. P. E2534. DOI: http://dx.doi.org/10.3390/ijms20102534
13. Recent advances in combinatorial biosynthesis for drug discovery / E. L. Ang et al. Drug Des Devel Ther. 2015. No. 823.
DOI: http://dx.doi.org/10.2147/dddt.s63023
14. Singh A., Vishwakarma V., Singhal B. Metabio-tics: The Functional Metabolic Signatures of Probiotics:
Current State-of-Art and Future Research Priorities-Meta-biotics: Probiotics Effector Molecules. Advances in Bioscience and Biotechnology. 2018. Vol. 9, No. 4. P. 147189. DOI: http://dx.doi.org/10.4236/abb.2018.94012
15. Synthesis of dynamic riboflavin derivatives and the study of their ability to urease photoinactivation / A. V. Martynov et al. Annals of Mechnikov Institute. 2019. No. 3. P. 44-49.
DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.3469432.
16. Verghese R. J., Mathew S. K., David A. Antimicrobial activity of Vitamin C demonstrated on uropathogenic Escherichia coli and Klebsiella pneu-moniae. J Curr Res Sci Med. 2017. No. 3. P. 88-93 DOI: http://dx.doi.org/10.4103/jcrsm.jcrsm_35_17
Стаття надшшла до редакцп 19.11.2019
УДК 616.36-008:546.48:591.3 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2020.1.200395
О. О. Нефьодов, ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ КАДМ1Ю
Д.К тлишко, НА ПОКАЗНИКИ ЕМБР1ОГЕНЕЗУ
ВА. Кушнармаа, ПРИ 1ЗОЛЬОВАНОМУ ВВЕДЕНН1
В.Ф. ШашорННа, ТА В КОМЫНАЩ1 З ЦИТРАТАМИ
О.1. Кефет-Яновсьш, СЕЛЕНУ ТА ГЕРМАН1Ю
В.Г. Козловська
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти» кафедра клтчноХ анатома, анатомИ та оперативног хiрургii (зав. - д. мед. н., доц. О. О. Нефьодова) вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украша SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of Clinical Anatomy, Anatomy and Operative Surgery V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine e-mail: elenanefedova1803@gmail.com
Цитування: Медичш перспективи. 2020. Т. 25, № 1. С. 24-31 Cited: Medicni perspektivi. 2020;25(1):24-31
Ключовi слова: ембрюгенез щура, кадмт, цитрат германiю, цитрат селену, печтка Ключевые слова: эмбриогенез крысы, кадмий, цитрат германия, цитрат селена, печень Key words: embryogenesis in rat, cadmium, germanium citrate, selenium citrate, liver
Реферат. Определение влияния кадмия на показатели эмбриогенеза при изолированном введении и в комбинации с цитратами селена и германия. Нефедов А.А., Билышко Д.В., Кушнарева Е.А., Шевченко Е.С., Шаторная В.Ф., Кефели-Яновская Е.И., Козловская А.Г. Соединения кадмия, находящиеся в биологических системах, формируют экологический кризис планеты. Актуальной задачей для исследователей является
определение морфологических изменений, возникающих в организме под действием соединений кадмия как в пренатальном, так и в постнатальном онтогенезе. В статье рассмотрены результаты влияния внутрижелудочного введения хлорида кадмия/цитрата кадмия на показатели эмбриогенеза беременным самкам крыс изолированно и в комбинации с цитратами селена и германия. Изучался также аспект накопления солей кадмия в печени 20-дневного эмбриона путем полиэлементного анализа. Использование полиэлементного анализа показало, что наивысший уровень накопления кадмия в печени эмбрионов обнаружено в группе изолированного введения хлорида кадмия. Доказано, что цитрат кадмия в меньшей степени накапливается в печени, чем хлорид кадмия. Накопление в группах комбинированного введения хлорида кадмия с цитратами селена, германия продемонстрировали снижение содержания кадмия в печени эмбрионов. Анализ базовых показателей эмбрионального развития проведенного эксперимента доказал эмбриотоксическое действие солей кадмия при энтеральном введении при моделировании хронической кадмиевой интоксикации, что выражается в уменьшении количества эмбрионов в помете и увеличении показателей эмбриональной смертности по отношению к группе контроля на всех исследуемых сроках развития. Снижение показателей эмбриональной смертности и увеличение количества эмбрионов на всех стадиях гестации в эксперименте при комбинированном введении солей кадмия с цитратом германия и цитратом селена свидетельствует об их антагонистическом действии на эмбриотоксичность кадмия.
Abstract. Determining the effect of cadmium on embryogenesis in isolated administration and in combination with selenium and germanium citrates. Nefyodov O.O., Bilyshko D.V., Kushnaryova K.A., Shevchenko O.S., Shatorna V.F., Kefeli-Ianovska O.I., Kozlovskaya O.G. Cadmium compounds found in biological systems form the ecological crisis of the planet. An urgent task for researchers is to determine the morphological changes that occur in the body under the action of cadmium compounds in both prenatal and postnatal ontogenesis. The article discusses the results of effect of intragastric administration of cadmium chloride/cadmium citrate in isolation and in combination with selenium and germanium citrates on embryogenesis of pregnant female rats. The aspect of the accumulation of cadmium salts in the liver of a 20-day-old embryo by polyelement analysis was also studied. The use of multielement analysis showed that the highest level of cadmium accumulation in the liver of embryos was found in the group of isolated administration of cadmium chloride. It has been proven that cadmium citrate accumulates in the liver to a lesser extent than cadmium chloride in the liver. The accumulation of cadmium chloride with selenium citrates, germanium in the groups of combined administration showed a decrease in the cadmium content in the liver of embryos. An analysis of the basic indicators of embryonic development of the experiment proved the embryotoxic effect of cadmium salts during enteral administration in modeling chronic cadmium intoxication, which is expressed in a decrease in the number of embryos in the litter and an increase in embryonic mortality in relation to the control group at all studied developmental periods. A decrease in embryonic mortality and an increase in the number of embryos at all stages of gestation in the experiment with the combined administration of cadmium salts with germanium citrate and selenium citrate indicates their antagonistic effect on cadmium embryotoxicity.
Змша стану навколишнього середовища в промислово розвинених кра1нах спонукае проводит штенсивне вивчення впливу еколопчних фактс^в на бюлопчт об'екти. Серед найбшыл небезпечних техногенних забрудниюв довкшля прюритетне положення займаюты важю метали, а тривалий контакт з токсикантами призводиты до порушення функщонування як дорослого орга-шзму, так i до формування внутршныоутробних дизадаптивних процешв. Впливаючи на баланс мшроелементних систем, кадмш може накопи-чуватисы в органiзмi людини та призводити до гострих та вщстрочених. ускладнены [3, 7, 8]. Збшышення вмюту важких металiв в об'ектах навколишныого середовища мае вплив на баланс мшроелементних систем в органiзмi людини, викликаючи так зваш мшроелементози. Проблема останшх надзвичайно актуальна в ушх крашах св^у, И розв'язання, за визначенням ВООЗ, е головним завданням у забезпечент здоров'я населення Землi в XXI ст. [11, 13].
Ураховуючи, що кадмш належиты до групи найбшыш розповсюджених полютанпв, ми вважаемо, що актуальною задачею для дослщ-ниюв е визначення морфолопчних змш, що виникаюты в органiзмi тд дiею сполук кадмда як у пренаталыному, так i в постнаталыному онто-генезi [4, 6]. Розроблення нових засобiв для корекцп та лшування мшроелементного дисбалансу стримуетыся недостатнютю знаны про особливосп обмшу мшроелеменпв в органiзмi людей та норми добово! потреби в них в умовах шдвищеного техногенного навантаження, а також даних щодо балансу, форм i вцщв взаемоди мiкроелементiв та улытрамшроеле-менпв у разi !х одночасного надходження. Питання взаемоди мiкроелементiв пiд час ваптност та !х опосередкований вплив на ембрюн залишаетыся вiдкритим, як i пошук нових бiоантагонiстiв токсичним речовинам.
Германш та селен - мшроелементи, що нале-жаты до життево необхiдних. Вони пiдвищуюты у
20/ Том XXV/1
25
людини ефектившсть роботи iMyHHoi' системи та мають широкий спектр бюлопчно! активностi: мають антигiпоксичнy дда, попереджають роз-виток киснево! недостатносп на тканинному рiвнi, стимулюють iмyнiтет, пригнiчyючи про-цеси розмноження мшробних клiтин, активуючи макрофаги i специфiчнi клiтини iмyнiтетy, та стимулюють продyкyвання iнтерферонy [2, 4, 12]
Усе вищевикладене свiдчить про необхiднiсть проведення вивчення морфогенетичних змiн, що вщбуваються в ембрiогенезi зародкiв щура та на рантх стадiях пiсля народження при впливi сполук кадмiю як при iзольованомy введены, так i при комбiнованомy з цитратами германда та селену.
Мета дослiдження - експериментально дослiдити вплив солей кадмда на загальний хiд ембрiогенезy та накопичення в печшщ щyрiв при iзольованомy введеннi та в комбшацп з цитратами германiю та селену.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Для моделювання хронiчного токсичного впливу при експозицп кадмieм протягом ytiei вагiтностi самицям щyрiв лшп Wistar щодня per os через зонд уводили цитрат кадмда або хлорид кадмда iзольовано (в дозi - 1,0 мг/кг) або в комбшацп з цитратом гермашю або з цитратом селену. Обрана доза кадмieвмiсних сполук вщ-повщае 1/100 LD50 за кадмieм [9].
В експериментальнш моделi були використанi розчини цитрату кадмда, селену та гермашю, отримаш за аквананотехнологiчною методикою [1]. Ураховуючи виражеш антиоксидантнi та антигшоксичш властивостi германiю та селену, було виршено використовувати цитрати зазначе-них металiв в якостi потенцiйних бюлопчних анта-гонiстiв та тлi кадмieвоl штоксикацп [2, 4, 12].
Розчини цитратних форм нанометалiв (кадмда, селену та германiю) отриманi зпдно з договором про наукову сшвпрацю в Науково-дослiдномy iнститyтi нанобютехнологш та ре-сурсозбереження Укра!ни (директор - професор В.О. Лшшк).
Вiдповiдно до умов i вимог проведення ембрь ональних експериментiв, ми забезпечили пов-ноцiнний харчовий рацiон, воду для пиття i ретельний догляд самицям; уведення розчишв металiв проводили з першого дня вагiтностi що-денно в один i той же час доби (з 10 до 12 го-дини) [3, 5, 10].
Для ембрюнального дослщження отримували самиць з датованим термшом вагiтностi. На 13-й та 20-й день ваптносн проводили оперативний забш. Щурят вилучали з матки, перевiряли на тест «живьмертвЬ>, зважували, фотографували та
фiксували у 10%-розчинi формал^ для подалы-шого гiстологiчного дослщження.
Усi щури були розподiленi на 7 груп, в яких тварини отримували таю розчини: 1 група -контролына (п=145) - 0,5 мл 0,9% №С1. 2 група -хлорид кадмда в дозi 1,0 мг/кг (п=126). 3 група -цитрат кадмда в дозi 1,0 мг/кг (п=135). 4 група -хлорид кадмда в дозi 1,0 мг/кг та цитрат селену в дозi 0,1 мг/кг (п=147). 5 група - цитрат кадмда в дозi 1,0 мг/кг та цитрат селену в дозi 0,1 мг/кг (п=129). 6 група - хлорид кадмда в дозi 1,0 мг/кг та цитрат германда в дозi 0,1 мг/кг (п=147). 7 група - цитрат кадмда в дозi 1,0 мг/кг та цитрат германда в дозi 0,1 мг/кг (п=135).
Загалыний розвиток плодiв оцшювали за показниками кiлыкостi ембрiонiв, кшыкосп жов-тих тiл вагiтностi яечниюв самицы, його вщпо-вiдностi стадп розвитку за загалыноприйнятими критерiями ембрюналыного розвитку щурiв.
Ембрiотоксичну дiю дослщжуваних речовин оцiнювали за такими показниками:
1. Загалына ембрiоналына смертнiсты =
ЗСЕ =
В - А В
де А - кшьккть живих плодiв В - кшьккть жовтих тш вагiтностi
П1С =
2. Передiмплантацiйна смертнiсть
В - (А + Б)
В
де А - кшьккть живих плодiв Б - кшьккть загиблих (резорбованих) плодiв В - кшьккть жовтих тш ваптносп
3. Поспмплантацшна смертнiсты =
Пост1С =-
А + Б
де А - кшыккты живих илод1в Б - кшыккты загиблих (резорбованих) илод1в
4. Кiлыкiсты плодiв на 1 самку
Частина ембрюшв заморожуваласы для вимь рювання вмiсту кадмда в ембрюналыних пробах методом полiелементного аналiзу. Полiеле-ментний аналiз бюлопчних матерiалiв методом атомно! емюп з електродуговою атомiзацiею проводився в Державному шдприемсга «Укра!-нсыкий науково-дослiдний шститут медицини транспорту» Мiнiстерства охорони здоров'я Укра!ни (м. Одеса) згiдно з договором про науково-творче сшвробггництво (2018р.). Пробо-пiдготовка i вимiрювання вмюту металiв прово-дилося вiдповiдно до ГОСТ 30823-2002 Метою аналiзу була оцшка динамiки накопичення
кадмио в шчшщ щypiв пpи iзoльoвaнoмy ввe-дeннi та в томб^ацп цитpaтaми цинку та сeлeнy.
Статистч^ oпpaцювaння та aнaлiз peзyль-тапв викoнaнi за зaгaльнoпpийнятими мeтoди-ками з викopистaнням лiцeнзiйних пpoгpaм стaтистичнoгo aнaлiзy Statistica v.6.i (StatSoft Inc., сepiйний № AGAR909E415822FA) та Microsoft Excel. Оцiнкy вipoгiднoстi статистичних дoслiджeнь пpoвoдили за дoпoмoгoю t^prn-epio Cтьюдeнтa.
Дoслiджeння на твapинaх пpoвoдили y вiвapiï ДМА вiдпoвiднo дo «Загальних eтичних ^инци-пiв eкспepимeнтiв на твapинaх» (Кшв, 2001), яю уз-гoджyються з Gвpoпeйськoю кoнвeнцieю npo за-хист eкспepимeнтaльних твapин (Cтpaсбypг, 1985).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
Усi сaмицi в eкспepимeнтi вижили. У кoнтpoльнiй гpyпi вс eмбpioни вiдпoвiдaли стaндapтним кpитepiям eмбpioнaльнoгo poзвиткy щypa. Вади poзвиткy у щypят були вiдсyтнi. Обpaхyвaння сepeднiх знaчeнь пoкaзникiв eM6-pioгeнeзy пpoдeмoнстpyвaлo, щo в гpyпi iзoльo-вавдго впливу сoлями кaдмiю спoстepiгaлoсь
змeншeння кiлькoстi eмбpioнiв на oбoх тepмiнaх вaгiтнoстi та збiльшeння зaгaльнoï eмбpioнaльнoï смepтнoстi.
Так, у дoслiднiй rpym впливу цитpaтy кaдмiю на дoслiджyвaних тepмiнaх вaгiтнoстi кiлькiсть живих плoдiв знижуеться вiднoснo гpyпи rampo-лю в тaкoмy пopядкy: 13 дoбa вaгiтнoстi - на 7,4% (p<0,05), 20 дoбa вaгiтнoстi - на 10,2% (p<0,05).
У дoслiднiй rpym кoмбiнoвaнoгo ввeдeння кaдмiю хлopидy та гepмaнiю цитpaтy, а тaкoж кадмда хлopидy та сeлeнy цитpaтy сepeдня кшь-кiсть живих плoдiв на oднy самицю дoстoвipнo нe вiдpiзнялaся вiд гpyпи кoнтpoлю (pис. i).
Анатз oтpимaних peзyльтaтiв пpoдeмoнстpy-вав, щo на 13-у дoбy eмбpioгeнeзy нaймeнший пoкaзник сepeднiх знaчeнь кiлькoстi живих eмбpioнiв на i самицю спoстepiгaвся в гpyпi iзo-льoвaнoгo впливу хлopидoм кaдмiю i дopiвнювaв 8,i3±0,3i. На 20-у дoбy гоказник змeншyвaвся дo 7,62±0,34 та був дoстoвipнo мeншим вiд гpyпи кoнтpoлю (p<0,0i), щo, пeвнo, пoяснюeться пpoдoвжeнням впливу дeстaбiлiзyючoгo фaктopa.
Рис. 1. Шльккть ембрюшв на 1 самку (середне значення) в контрольнiй та експериментальних групах на 13-у добу ембршгенезу
У гpyпi iзoльoвaнoгo впливу цитpaтy кaдмiю кiлькiсть живих плoдiв була: 13-а дoбa вапт-- 8,38±0,19, 20-а - 8,50±0,34. Цeй пoкaзник був дoстoвipнo мeншим пopiвнянo з гpyпoю хлo-pидy кaдмiю (p<0,05).
У гpyпaх кoмбiнoвaнoгo ввeдeння сoлeй кaдмiю з цифатами сeлeнy та гepмaнiю кiлькiсть eмбpioнiв у пoслiдi щypiв нe мала дoстoвipних вiдмiннoстeй вiд гpyпи кoнтpoлю, щo свiдчить npo мoдифiкyючий вплив цитpaтiв мeтaлiв на
20/ Том XXV/1
27
ембрютоксичнють сполук кадмда в експеримент (Р<0,05) (рис. 1, 2).
Наступним дослщжуваним показником ембрiогенезу була загальна ембрiональна смерт-нiсть, яка прямо залежить вiд доiмплантацшноl та mсляiмплантацшноl смертностi ембрiонiв. У групах iзольованого введення солей кадмiю цей показник був найвищим як на 13-у, так i на 20-у добу ембрюнального розвитку (рис. 3). Так, у груш iзольованого введення кадмда хлориду рiвень загально! смертносп ембрiонiв на 13-у
добу дорiвнював 0,15±0,02 (контроль 0,05±0,02) i втричi перевищував контрольнi значення (р<0,05), а наприкшщ ембрiогенезу зростав до 0,25±0,02 (у контролi залишався 0,05±0,02), тобто збшьшувався в 5 разiв (р<0,01), що е логiчним, бо штоксикащя кадмiем тривала. У групi iзольованого впливу цитратом кадмiю цей показник: на 13-у добу становив 0,15±0,02 як i при впливi хлориду кадмда, а на 20-у добу був дещо нижчим за такий при ди хлориду кадмiю -0,16±0,03 (р<0,05 порiвняно з контролем).
Рис. 2. Показники середмьоТ кшькосл ечбркнив на 1 самку в комтрольмш та експеримемтальмих групах на 20-у добу ембрюгенезу
Порiвняння в групах впливу iзольованого та комбшованого введення хлориду кадмiю вия-вило модифшуючий вплив цитратiв на ембрютоксичшсть кадмда за цим показником. Як на 13-у добу розвитку ембрюшв, так i наприкшщ ембрюгенезу цитрати селену та германда зни-жували загальну ембрiональну смертнють порiв-няно з iзольованим введення солей кадмда (рис. 3). Така ситуащя пояснюеться зниженням як доiмплантацiйноl, так i пiсляiмплантацiйноl смертностi в цих групах. Пiсляiмплантацiйна смертнiсть при експозицп з хлоридом кадмiю на 13-у добу ембрюгенезу становила 0,07±0,03 (контроль 0,025±0,02), а на 20-у добу збшь-
шувалась вдвiчi i добiгала 0,14±0,03 (контроль 0,025±0,02). У групах комбшованого введення хлориду кадмда з цитратами металiв цей показник достовiрно знижувався в 2-2,5 раза (р<0,05) (порiвняно з групою введення кадмiю хлориду) в обидва термiни дослiдження.
При експозицп з цитратом кадмда показник доiмплантацiйноl смертносп становив 0,09±0,03 як на 13-у, так i на 20-у добу та був достовiрно вищим вщ групи контролю (р<0,05), що свщчило про ембрiотоксичний вплив цитрату кадмда на ембрюн до початку iмплантацil, яка вiдбуваеться на 3-5-ту добу ваптносп самицi щура.
Рис. 3. Загальна ембрюнальна смертнкть у контрольнш та експериментальних групах на 20-у добу ембрюгенезу
Вщповщно до мети, проводили визначення накопичення кадмда в печшщ eM6pioHiB. Вико-ристання полiелементного аналiзу продемон-струвало, що вмют кадмiю в печiнцi ембрюшв 20-ï доби розвитку змiнювався як у групах штоксикацп iзольовано солями кадмда, так i в групах комбшованого введення. Так, у груш контролю рiвень накопичення кадмда становив 0,0065±0,0013 мкг/г, а в груш введення кадмда хлориду цей показник у 2,4 рази перевищував
контрольш значення (p<0,05) i дорiвнював 0,0156±0,0023 мкг/г. При впливi цитратом кадмда накопичення цього металу в печшщ було достовiрно меншим навнь за контроль i дорiв-нювало 0,0007±0,0001 мкг/г (р<0,001). У групах комбшованого введення хлориду кадмда з цитратами металiв визначалась тенденщя до зни-ження вмiсту кадмiю в печшщ порiвняно з групою хлориду кадмда (р<0,001) (рис. 4).
Рис.4. Показники накопичення кадмто в печшщ ембрюшв щура 20-ï доби розвитку за результатами полiелементного аналiзу
20/ Том XXV/1
29
Отримат дат свiдчать про зменшення нако-пичення кадмiю шд впливом цитратiв германiю та селену, що дозволяе розглядати цитрати мета-лiв як потенцiйнi бiоантагонiсти солей кадмда ВИСНОВКИ
1. Аналiз базових показниюв ембрiонального розвитку проведеного експерименту довiв ембрь отоксичну дiю солей кадмда в дозi 1,0 мг/кг при ентеральному введенш, що виражаеться в змен-шеннi кшыкосп ембрюшв та збшыленш показ-ниюв ембрюналыно! смертностi (загалына смерт-нiсты у груш хлориду кадмда була в 3 рази бшы-шою на 13 добу (p<0,05) та в 5 разiв бiлышою на 20 добу (p<0,01) по вiдношенню до групи контролю.
2. Зниження показниюв ембрюналыно! смерт-ностi на вшх стадiях гестаци при комбiнованому введенш солей кадмда з цитратом германда та цитратом селену в 2-2,5 рази порiвняно з групою
кадмда хлориду (p<0,05) свiдчиты про 1х антаго-нiстичну дiю щодо ембрютоксичност кадмiю.
3. Накопичення кадмiю в печшщ е найвищим з ушх експерименталыних груп при iзолыованому введены хлориду кадмiю (у 2,4 рази вище вiд групи контролю (p<0,05). Введення цитратiв металiв на rai кадмiевоl штоксикаци призводиты до зниження рiвня накопичення кадмiю в печшках ембрiонiв щура.
Перспективи подальших досл1джень. У по-дальшому плануеться проведення г1столог1чних досл1джень паренх1матозних оргатв ембрютв, що тдлягали впливу сполуками кадмт та цитратами метал1в, що допоможе виявити зм1ни на тканинному р1вт та буде пояснювати причини смертност1.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Борисевич В. Б., Каплуненко В. Г., Косшов М. В. Наноматер1али в бюлогп. Основи нановетеринарИ. Ки1в: ВД «Авщена», 2010. 416 с.
2. Влияние тяжелых металлов на содержание глюкозы крови и гликогена печени крыс / О. Д. Тад-жикулова и др. Universum: химия и биология. 2019. Т. 57, № 3. С. 53-58.
3. Динерман А. А. Роль загрязнителей окружающей среды в нарушении эмбрионального развития. Москва: Медицина, 1980. 191 с.
4. Комбинирующее влияние тяжелых металлов на эмбриогенез крысы в эксперименте / В. Ф. Шатор-ная и др. Мир Медицины и Биологии. 2014. Т. 46, № 4. С. 170-174.
5. Методичш тдходи до визначення ембрюток-сичносп та тератогенносп важких метал1в в морфоло-ггчних експериментах / В. I. Гарець та ш. Укр. журнал медицини, бюлогп та спорту. 2015. Т.1, № 1. С. 189-194.
6. Онул Н. М. Вмют мжроелеменпв в оргашзм1 самки i плоду при ф1зюлопчнш вагггносл та вплив1 важких металiв. Актуальнг проблеми сучасно'1 медицини. 2014. Т. 14. Вип 3. С. 235-238.
7. Скальный А. В. Оценка и коррекция элементного статуса населения - перспективное направление отечественного здравоохранения и экологического мониторинга. Микроэлементы в медицине. 2018. Т. 19, № 1. С. 5-13.
8. Скальный А. В., Зайцева И. П., Тиньков А. А. Микроэлементы и спорт. Персонализированная коррекция элементного статуса спортсменов: монография. Москва: Спорт, 2018. 288 с.
9. Федоренко В. I. Обгрунтування допустимих до-бових доз свинцю i кадмш в добових рацюнах харчу-вання. Медичт перспективи. 2019. Т. 24, № 1. С. 73-80. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.L162310
10. Шафран Л. М., Пихтеева О. Г., Большой Д. В. Алгоритм лабораторних дослвджень при щдозрi на дис-гомеостаз важких метатв. Актуальш проблеми транспортногмедицини. 2014. Т.1 (38-1), №4. С. 97-105.
11. Gull Azad, Dar Ashaq Ahmad, Sharma Manoj. Effects of Heavy Metals on the Health of Pregnant Women and Fetus: A Review. Inter. Journal of Theoretical & Applied Sciences. 2018. Vol. 10, No. 1. Р. 1-9.
12. Lamas G. A., Navas-Acien A, Mark D. B., Lee K. L. Heavy metals, cardiovascular disease, and the unexpected benefits of edetate chelation therapy. J Am Coll. Cardiol. 2016. Vol. 67. P. 2411-2418. DOI: https://doi.org/10.1016/jjacc.2016.02.066
13. Jacobo-Estrada Tania, Santoyo-Sanchez Mitzi, Thevenod Frank, Olivier Barbier. Cadmium Handling, Toxicity and Molecular Targets Involved during Pregnancy: Lessons from Experimental Models. Inter. Journal of Molecular Sciences. 2017. No. 18. Р. 136-155. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms18071590
REFERENCES
1. Borisevich VB, Kaplunenko VG, Kosinov MV. [Nanomaterials in Biology. Fundamentals of nano-vete-rinary medicine]. Kyiv: VD Avicenna; 2010. p. 416
2. Tadzhikulova OD, Abdullaeva GT, Ergashev NA, Komilov ED, Asrarov MI, Kulkaraev AK. [The influence of heavy metals on the blood glucose and glycogen
content of rat liver]. Universum: chemistry and biology. 2019;3(57):53-58. Russian.
3. Dinerman AA. [The role of environmental pollutants in the violation of embryonic development]. Moskva: Medicine; 1980. p. 191. Russian.
4. Shatomaya VF, Garets VI, Kononova II, Stepa-nov SV, Dikhno NI [Combining effect of heavy metals on rat embryogenesis in experiment]. World of Medicine and Biology. 2014;4:170-4. Russian.
5. Garets VI, Shatorna VF, Ostrovskaya SS, Kononova II, Krasnov OO. [Methodical approaches to determination of embryotoxicity and teratogenicity of heavy metals in morphological experiments[. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports. 2015;1(1):189-94. Ukrainian.
6. Onul NM. [The content of trace elements in the body of the female and the fetus during physiological pregnancy and exposure to heavy metals]. Actual problems of modern medicine. 2014;14(3):235-8. Ukrainian.
7. Skalny AV. [Assessment and correction of the elemental status of the population is a promising area of domestic health care and environmental monitoring]. Microelements in medicine. 2018;19 (1):5-13. Russian.
8. Skalny AV, Zaitseva I P, Tinkov AA. [Microelements and sports. Personalized correction of the elemental status of athletes]. Moskva: Sport; 2018. p. 288. Russian.
9. Fedorenko VI. Substantiation of allowable daily doses of lead and cadmium in diets. Medical perspectives. 2019;24(1):73-80.
doi: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.L162310
10. Shafran LM, Pikhtieva OG, Bolshoy DV. [An algorithm for laboratory tests for suspected dysho-meostasis of heavy metals]. Actual problems of transport medicine. 2014;1(4):97-105. Ukrainian.
11. Azad Gull, Ashaq Ahmad Dar, Manoj Sharma. Effects of Heavy Metals on the Health of Pregnant Women and Fetus: A Review. International Journal of Theoretical & Applied Sciences. 2018;10(1):01-09.
12. Lamas GA, Navas-Acien A, et al. Heavy metals, cardiovascular disease, and the unexpected benefits of edetate chelation therapy. J Am Coll. Cardiol. 2016;67:2411-8. doi: https://doi.org/10.1016/jjacc.2016.02.066
13. Jacobo-Estrada Tania, Santoyo-Sanchez Mitzi, Thevenod Frank, Olivier Barbier. Cadmium Handling, Toxicity and Molecular Targets Involved during Pregnancy: Lessons from Experimental Models. International Journal of Molecular Sciences. 2017;18:136-55. doi: https://doi.org/10.3390/ijms18071590
Crana Haginmga go pega^ii' 16.10.2019
♦
20/ TOM XXV/1
31
