CC BY
16
УДК 528.01/06 DOI: 10.30977/BUL.2219-5548.2019.84.0.43
ВИЗНАЧЕННЯ ТОЧНОСТ1 ПЕРЕНЕСЕННЯ ПРОЕКТУ 1НЖЕНЕРНО1
СПОРУДИ НА М1СЦЕВ1СТЬ
Арсеньева Н.О.1, Синовець О.С.1, 1Харк1вський нац1ональний автомоб1льно-дорожн1й ушверситет
Анотаця. П1д час виконання перенесения проекту споруди в натуру вините необх1дтстъ тдготовки геодезичних даних та визначення точност1 розм1чування 7 надежного контролю при тдготовц до буд1вництва тженерних споруд. Цг функцп виконуе тженерно-геодезичний мониторинг. В1рний тдх^д до визначення точност1 перенесення проекту на м1сцев1стъ та ко-ректний метод обчислення похибок у процесс виконання вим1р1в зд1йснюетъся за допомогою основних метод1в та заход1в тженерно-геодезичного мониторингу.
Ключовi слова: тженерно-геодезичний мониторинг, контроль геодезичних вим1рюванъ у буд1вництв1, гранична в1дносна похибка, точмстъ геодезичних вим1рюванъ.
Вступ
Геодезичш роботи у бущвнищга - геоде-зичний супровщ бущвництва - е певним комплексом обчислень, ви]шрювань i побу-дов у натурi та кресленнях, що забезпечуе точне i правильне розташування споруджу-ваних об'екпв. Зведення планувальних i конструктивних елеменпв повинш вiдповi-дати нормативним документам i геометрич-ним параметрам проекту. Технолопчна пос-лщовшсть i змiст геодезичного супроводу визначаються видом iнженерноl споруди та пов'язаними з цим особливостями проекту-вання та будiвництва [1].
Винесення проекту в натуру - це процес знаходження на мюцевосп положення точок споруди за даними, зазначеними у проекта У бшьшосн випадкiв винесення проекту здшс-нюеться у виглядi розбиття осей будiвель i споруд, але шд час будiвництва лшшних об'ектiв, iнженерних мереж, тимчасових споруд, деяких будiвель i улаштування кот-лованiв не завжди використовуються ои.
Перш нiж починати будь-яке бущвництво, необхiдно намiтити фронт робiт i отримати уявлення про реальний стан споруд на мюце-востi. Для цього проводиться винесення проекту в натуру. Дуже важливо брати до уваги не ильки геометрда об'екта, а й особливост навколишнього середовища: сторони свiту, ландшафт, найближчi будiвлi й багато шшо-го. Bti цi фактори враховуе розбивочне крес-лення - найважливiший документ для вине-сення проекту в натуру.
Винесення в натуру - роботи, що прово-дяться кадастровими шженерами, включають в себе перенесення на земельну дiлянку або об'ект бущвництва, за координатами iз проекту, осей, точок i червоних лшш. Пiсля ви-
конання робiт на мюцевосп будуть предста-вленi проектш параметри, закрiпленi спеща-льними знаками або марками.
Перенесення проекту в натуру - складова частина бущвельного виробництва. Вiд правильно! постановки розбивочних робгг зале-жать якiсть, темпи i вартють будiвництва.
Анал1з публжацш
В наш час в Укра!ш питанню геодезичного монiторингу та геодезичному забезпечен-ню в бущвницга придiляеться недостатньо уваги. Практично вщсутне в Укра!ш й нор-мативне забезпечення для iнженерно-геоде-зичного мошторингу в будiвництвi. Публша-ци, яю висвiтлюють питання геодезичного монiторингу, опублшоваш колективами вче-них рiзних наукових шкш. В Укра!ш мають баган науковi традици та працi, присвячеш цьому питанню, такi науковi школи: НУ «Львiвська полтехшка» - керiвник Тре-тяк К.Р., КНУБА - керiвник Войтенко С.П. [3, 4]. Але вс вiтчизнянi публшаци носять в основному експериментальний характер [3, 4]. За кордоном найбшьш вiдомi науков1 школи з геодезичного мошторингу працю-ють в унiверситетах Нового Брунсвша (Канада), публшаци A. Chrzanowski, J.M. Secord, Чехи - A. Kopacik, P. Kyrinovic, A. Hostinova, M. Zrinjski, Польщi - Daria Filipiak-Kowszyk, Artur Janowski, Jakub Szulwic, Krzysztof Wilde, Ггали - Marco Di Mauro, Бельги - Joel Van Cranenbroeck, а також Австрп, Швейцара та Шмеччини [5-7].
Мета i постановка завдання
Метою роботи е обгрунтування визначення точносн геодезичних вимiрювань у раз1 перенесення проекту на мюцевють, а також
визначення величини окремих джерел поми-лок, що впливають на точнють виносу точки в натуру. Зпдно з метою дослiджень необхь дно встановити, яю методи визначення точ-ностi геодезичних вимiрювань е найбшьш придатними та коректними для окремих ви-падкiв iнженерно-геодезичного монiторингу при бущвнищга споруд.
Алгоритм визначення точности перенесення проекту
При сучасних методах будiвництва зi збь рних конструкцш потрiбнi чiтка органiзацiя та висока точнють розбивочних робiт. Тому при розрахунку точносн розбивочних робiт необхщно виходити з допустимих вiдхилень розмiрiв будiвель i споруд вiд !х проектних значень.
Розрахунок точностi повинен виконувати-ся у процесi проектування типових, експери-ментальних та iндивiдуальних споруд.
Вибiр необхщно1 та достатньо! точносп виносу проекту в натуру i монтажу об'ектiв будiвництва здшснюеться виходячи з функ-цiональних вимог до окремих деталей та елеменнв бущвель i споруд з урахуванням технологiчних можливостей сучасного виро-бництва.
Точнють геодезичних розбивочних робiг регламентуеться допусками розбивки осей у плаш, передачi осей по вертикалi та передач! проектних вщм^ок.
Методи перенесення точки iз проекту на мюцевють [7]:
1) метод прямокутних координат (спошб перпендикулярiв);
2) метод полярних координат (полярний спосiб);
3) метод зашчок - лiнiйних i кутових;
4) метод створiв.
Однак виконання цих методiв пiд час розбивочних робгт i при зйомщ мiсцевостi е рiз-ним. Це пояснюеться тим, що при зйомщ по-ложення точок на мюцевосп е вiдомим, а при винесенш з проекту - невiдомим. Тому при зйомщ ведеться процес вимiрювання невщо-мих вiдстаней i горизонтальних кутiв, за до-помогою яких можна нанести точку мюцевосп на план, а у випадку винесення точок iз проекту на мюцевють ведеться процес вщк-ладення вщомих вiдстаней i побудови вщо-мих горизонтальних кутiв для визначення положення проектних точок на мюцевосп.
Якщо проектна точка розташована у ство-рi наявних на мюцевосп будiвель або споруд, то для винесення точки слщ спочатку розби-
ти на мiсцевостi лiнiю, паралельну лшп будь влi або споруди, щоб можна було встанов-лювати на нiй теодолiт, i вщ ще1 лшп визна-чати положення проектно! точки на мiсцевостi. Для розбиття паралельно! лшп треба вщкласти рулеткою два коротких рiв-них перпендикуляри (не бшьше одного метра) вщ двох точок забудови i закрiпити кiнцi перпендикулярiв на мюцевосп. На продов-женнi отримано! лшп вiдкласти вiд не! два таких же перпендикуляри у сторону створу забудови i таким чином визначити мюце роз-ташування останнього на мюцевосп.
Планове положення проектних точок у !х винесення на мюцевють можна отримати рь зними способами. Застосування кожного з1 способiв диктуеться топографiчними умова-ми мiсцевостi, густотою вихщних пунктiв, конфiгурацiею проектних об'екпв, наявнiстю засобiв вимiрювальноl технiки та шшими факторами.
Помилки, залежнi вщ геометрп способу розбиття, тобто вщ способу побудови в нату-рi проектних лiнiй i кутiв, називають помил-ками власне розбивочних робгт.
На точнiсть розбивочних робiт впливають помилки вихщних даних, тобто помилки в положены опорних пунктiв, з яких виробля-еться розбиття. 1х враховувати досить складно, тому для кожного способу розбиття ви-значають !х наближенi значення.
Помилка фшсацп виникае при фiксуваннi точки в натура У випадку вщкладення проектних кутiв i задання проектного напрямку виникають помилки центрування кутомiрно-го приладу i вiзирних цiлей та помилки вiзу-вання.
Незалежно вiд обраного методу винесення на мюцевють проектних точок, до початку польових робгт у камеральних умовах обчис-люють вiдповiднi проектш значення горизонтальних кутiв i вiдстаней - геодезичнi еле-менти. Для цього використовують вщповщш формули i роблять необхiднi розрахунки. За отриманими даними складають розбивочш креслення виносу в натуру проектних точок, що е одним з основних графiчних докумен-тiв, що належать до складу проекту виробни-цтва розбивочних робгт.
Метод прямокутних координат застосо-вують за наявностi на бущвельному майдан-чику бущвельно1 штки або ранiше зведених будiвель i споруд. При цьому необхiдно, щоб оа, що розбивають будiвлi або споруди, були паралельними сторонам бущвельно1 сiтки.
Суть методу полягае в тому [7, 8], що на мюцевосп положения проектно! точки С мо-жна визиачити вiд вихщно! лши, иаприклад 1-2 (рис. 1), за допомогою двох вiдрiзкiв = хг = у, один з яких вщкладають у на-прямку лши 1-2, а шший £2 - за перпендикуляром до не1.
Рис. 1. Розбиття методом прямокутних координат
Прямий кут iз вершиною в точщ О можна побудувати залежно вщ необхщно! точносп рiзиими способами. Так, у процес виконання робiт техшчно! точиостi, якщо вiдрiзок £2 виявиться менше 5 м, то прямий кут можна побудувати за допомогою рулетки. У тому випадку, коли 5 м< 52 <25 м, для побудови прямого кута можна застосувати екер, а в ушх шших випадках при робот потрiбио ви-користовувати теодолiт.
Точиiсть положення точки С вщносно початково! лши на мюцевосп залежить, голов-ним чином, вiд точиостi вiдкладаиия проект-них вiдстаией, побудови прямого кута 1 довжини проектних вiдрiзкiв. Середню квад-ратичну похибку положення проектно! точки вщносно початково! лiиi! можна обчислити за формулою [7]
2 2.2. шп = т, + т^ +
2
т
Р
Ъ + твих + Щ, (1)
де т51 - середня квадратична похибка побудови проектного вщсташ ^; т^ - середня
квадратична похибка побудови проектного кута, с; теих - середня квадратична похибка положення пункпв 1 i 2; тф - середня квадратична похибка фшсацн проектно! точки на мюцевосп; р = 206265 .
З формули випливае, що при винесенш на мюцевють проектно! точки способом прямо-
кутних координат найбшьший з вiдрiзкiв слiд вщкладати уздовж вихiдио! лiиi!, а найбшьш короткий - по перпендикуляру до не!.
Цей метод зручно застосовувати в умовах слабо перешченш вiдкритiй мюцевосп.
Метод полярних координат застосовуеть-ся головним чином для виносу в натуру з пункпв геодезично! основи червоних лiиiй, то-чок перетину поздовжшх i поперечних осей бущвель, споруд, а також колодязiв i кутiв повороту трас комушкацш.
Суть роботи по перенесенню на мюцевють проектно! точки С (рис. 2) полягае в побудовi проектного горизонтального кута в i вщкладанш за отриманим напрямком проектно! вщсташ 5". Проектний кут i проек-тна вщстань е розбивочними елементами.
Рис. 2. Винос проектно! точки методом поля-
рних координат
Точнють положення на мюцевосп точки С вщносно початково! точки 1 буде залежати вщ точиостi побудови проектного кута i вщ-кладення проектно! вщсташ, а також фшсацп положення проектно! точки на мюцевосп [7]. Середню квадратичну похибку тС положення проектно! точки, що розбиваеться методом полярних координат, можна обчислити за формулою
2 2 , т = т +
2
тв
Р
Б2 + 2т2АБ + 2е2 + тф , (2)
де т8 - середня квадратична похибка вщк-ладення проектно! вiдстаиi; тр - середня
квадратична похибка вщкладення проектного кута; тАВ - середня квадратична похибка в положенш вихiдного пункту; е - лiнiйний елемент центрування приладiв над точками А 1 В; тф - похибка фшсацп положення
точки С.
З одного вихiдного пункту полярним способом можна перенести не одну, а кшька проектних точок, яю на мюцевосп можуть служити, наприклад, поворотними точками межi земельно! дiлянки.
Метод застосовуеться на вщкритш мюце-востi, зручнiй для лшшних вимiрювань, коли проектнi точки знаходяться порiвняно недалеко вщ точок геодезично! основи. При цьо-му бажано, щоб вiдстанi до них не переви-щували довжини мiрного приладу (стрiчки або рулетки); необхщна наявнiсть сприятли-вих умов для вимiру довжин мiрними прила-дами, добро! взаемно! видимостi мiж пунктами.
Метод прямо! кутово! засiчки застосовуеться в тому випадку, коли на мiсцевостi е густа мережа вихвдних пунктiв або неможли-во провести вiдповiднi лшшш вимiрювання. Спосiб прямо! (зворотно!) кутово! зашчки застосовують також для винесення недосту-пних точок, що знаходяться на значнш вщс-танi вщ геодезично! основи [7, 8].
Камеральш роботи з пiдготовки вихщних даних для перенесення проекту полягають в обчисленнi проектних горизонтальних кутiв Р1, Р2 i Р3, за дирекцiйними кутами вщпо-вiдних напрямкiв. При цьому проектний кут необхiдний для контролю польових побудов
[7, 8].
Рис. 3. Розбиття методом прямо! кутово!
зашчки
Побудови проектних купв на мюцевосп виконують одним або двома теодолгами. Для цього в кожному з пункпв 1 i 2 (рис. 3) будують при двох положеннях вертикального кола вщповщно проектш горизонталью кути Р1 i Р2. Положения проектно! точки Р отримують на перетинi напрямкiв 1Р i 2Р, його досягають наступним чином.
У мющ приблизного перетину промешв на кожному з напрямкiв 1Р i 2Р намiчають по двi точки с i с', d i d'. Потiм натягують тон-
кий шпагат вщповщно мiж точками с i с', d i d' i в перетинi вщзначають на мiсцевостi положення точки Р [7, 8].
На точнють розбиття методом прямо! кутово! зашчки впливають похибки [7, 8]: влас-не прямо! зашчки, вихiдних даних, центру-вання теодолiта i вiзирних цiлей, фшсаци розбивочно! точки. Однак основними похиб-ками, що визначають точнiсть методу прямо! кутово! зашчки, е похибки власне зашчки \ вихiдних даних.
При виборi вихiдних пунктiв для перене-сення на мiсцевiсть точки Р потрiбно прагнути того, щоб кут був не менше 40° i не бiльше 140°. Найкращим варiантом щодо точностi визначення положення проектно! точки буде той, при якому сторони а i Ь будуть приблизно рiвнi мiж собою, а кут ф к 109° - 110°.
При а = Ъ, ф = 90 ° похибка в положенш виноситься в натуру точки, що виражаеться наближеною формулою [7, 8]
( тг ^
Р
Ъ2 + т 2
(3)
Побудувати кут iз такою точнютю досить складно. Необхщна точнiсть розбиттям в цьому випадку може бути досягнута розбив-кою замкнутим трикутником.
Метод замкнутого трикутника. У багатьох випадках бувае складно з одного прийому винести точку М iз заданою точнютю в !! проектне положення. У таких випадках за-стосовують метод замкнутого трикутника. Винос точки здшснюють послщовними наб-лиженнями. Для цього якомога точшше виконують побудову точки М, поим декшько-ма прийомами вимiрюють всi кути трикутника, зрiвнюють кути i обчислюють координати точки М з розв'язку за формулами прямо! кутово! зашчки.
Отримаш координати порiвнюють iз про-ектними i за неприпустимих вщхилень в !х значеннях визначають поправки (редукцп) в положеннi точки М i змiщують останню у проектне положення. Для контролю знову вимiрюють кути i виконують аналогiчнi об-числення [7, 8].
Метод послщовних наближень може бути використаний i в методi зворотно! кутово! засiчки (рис. 4, б).
тс =
Для наближених розрахункiв [7]
Рис. 4. Винос проектно! точки методами
прямо! (а) i зворотно! (б) кутових засiчок
Попередньо точку М виносять на мюце-вiсть i вимiрюють при нiй кути Р1 i Р2. За формулами зворотно! кутово! зашчки визна-чають координати точки М i порiвнюють !х iз проектними. За необхiдностi положення точки М редукуют на величини вщхилень за координатами х i у, точку М фшсують у поло-женнi М( i знову, вже в новiй точщ, вимiрюють горизонтальнi кути, а поим об-числюють координати ново! точки М. Вс зазначенi дi! виконують до тих шр, поки задача яюсно! побудови проектно! точки не буде виршена [7, 8].
На точнють розбиття методом зворотно! кутово! зашчки впливають таю похибки: вла-сне засiчки, вихщних даних, центрування теодолiта i вiзирних цiлей, фiксацi! розбиво-чно! точки i редукування. Припустимо, що за порiвияно великих вiдстаней мiж визначеним i опорним пунктами найбiльш значними бу-дуть першi двi похибки; шшими похибками можна знехтувати [7, 8].
Похибка власне зворотно! зашчки може бути пiдрахована за наближеною формулою
Р ^п(Р: +в2 +®ВАС ) К
—, (4)
ср
де юВАС - кут мiж вихiдними сторонами;
Бср - середня вiдстань вщ вихiдних до обу-
мовленого пункту; Ъср - середня вiдстань
мiж вихiдними пунктами [7].
Похибки вихвдних даних враховують за формулою
т.
sin т
++ ++
о2 о2
+—cos т,
ЪАВЪАС
(5)
sin т Ъ,
(6)
ср
Метод лшшно! засiчки застосовують для розбиття осей будiвельних конструкцш в ра-зi, коли проектш вiдстанi не перевищують довжини мiрного приладу [7].
Вихiдними точками можуть бути не тшь-ки пункти геодезично! основи, як А i В, а \ створш точки, розташованi на вихiдних сторонах, або точки юнуючих на мюцевосп бу-дiвель i споруд.
Камеральш роботи полягають в обчис-леннi шляхом розв'язання обернено! геодезично! задачi вiдстаней а й Ъ (рис. 5), яю е розбивочними елементами.
Рис. 5. Винос проектно! точки методом л> ншно! зашчки
Обчисливши за координатами вщсташ С-Р i В-Р, беруть два лшшних мiрних при-лади, кшщ яких утримують у точках С i В, утворюють трикутник СРВ (рис. 5), причому так, щоб вони перетиналися в точцi, де на рулетщ вiдзначенi вiдстанi СР i ВР. Точка Р фшсуегься в зазначеному перетинi кiлочком.
Для контролю виносу в натуру проектно! точки необхщно мати ще одну додаткову ви-хiдну точку А i вiд не! вимiряти вщстань с до проектно! точки Р (див. рис. 5) [7, 8].
При застосуванш мiрних приладiв помил-ки центрування вiдсутнi. Тодi загальна по-милка у визначеннi положення розбивочно! точки (рис. 6) буде в основному залежати вiд сумарно! помилки власне засiчки та вихщних даних i виражатися формулою [7]
т2 = -
1
Sin у
"(2т^ + тА в ).
(7)
де тА = тВ = тС = тАВС
женш вихiдного
Т=в1 +Р2 + ®ВАС -180°.
- похибка в поло-пункту;
Методи створно! i створно-лiнiйно! зас> чок широко застосовують для виносу в натуру розбивочних осей бущвель i споруд, а
т =
вих
тс.з =
т =
вих
Ъ
Ъ
також монтажних конструкцiй та технолоп-чного обладнання.
С
Рис. 6. Схема виносу проектно! точки методом лшшно! засiчки
Суть роботи полягае у визначенш на мю-цевостi положення проектних точок Р1, Р2, ..., Р4 на лши створу, утвореного пунктами 1 i 2 геодезично! основи (рис. 7).
Рис. 7. Метод створно-лшшно! зашчки
Вiдносне розходження вiдкладено! дов-жини вше! лши й не!, яка отримана в каме-ральних умовах, не повинно перевищувати свого допустимого значення. Якщо розбiж-нiсть е допустимою, то кожну з початку на-мiчених точок Р1, Р2, ..., Р4 пересувають уз-довж опорно! лши у вщповщному напрямку на значення поправки, прямо пропорцшно! вiдстанi вiд точки Р '¡- до вихщного пункту. В результат цiе! роботи отримують остаточне положення проектних точок, яю закрiплюють на мюцевосп вiдповiдними знаками [7, 8].
Метод створно! засiчки, в якому точку М задають на лши перетину створiв АВ i СD. Створ задають зазвичай теодол^ом, який центруют над вихiдним пунктом (наприклад, А), а зорову трубу орiентують за вiзирною цiллю, вщцентрувати на iншому вихiдному пунктi (В) (рис. 8).
Для шдвищення точносп роботу викону-ють одночасно двома теодолгами i двома вiзирними цшями за допомогою декiлькох
прийомiв з перестановкою теодолтв i вiзир-них цшей.
Рис. 8. Методи створних засiчок
Для контролю вимiрюють вщсташ вiд по-будовано! точки до вихщних пунктiв геодезично! основи. Наведений метод застосову-ють у процес виконання будiвельних робiт на стадп будiвництва фуидаментiв.
Висновки
Таким чином, точнють перенесення проекту в натуру можна прирiвняти до точносп знiмання. Вiд перенесення проекту в натуру як завершально! стадп бущвельних робiт великою мiрою залежать точнiсть розташуван-ня на мюцевосп д^нок, паралельнiсть або перпендикулярнють !хнiх сторiн, розбiжнiсть дiйсних площ дiлянок на мiсцевостi. Щопра-вда, правильно обраним способом перене-сення проекту в натуру неможливо виправи-ти геодезично неточно складений проект бущвництва, проте неправильно обраним способом перенесення проекту в натуру мо-жна звести нашвець точнiсть, одержану при проектуванш.
Тому три геодезичнi процеси - зшмання, проектування i перенесення проекту в натуру - потрiбно виконувати з вiдповiдною точню-тю. Особливу увагу необхщно придiляти ви-бору методу перенесення точки з проекту на мюцевють, який повинен бути обгрунтова-ним. При допущенш неточностi в одному з процешв не можна досягти необхщно! точно-стi за проектом у цшому.
Лiтература
1. Батракова А.Г. 1нженерно-геодезичш роботи при будiвництвi мостових переходiв: навч. по-аб / Батракова А.Г., Кузьмiи В.1. - Харкiв: ХНАДУ, 2018. - 116 с.
2. Шульц Р.В. Методика виконання шженерно-геодезичних i фотограмметричних робiт при будiвиицтвi i спостережеииi за станом будiве-льних споруд / Шульц Р.В., Плохута О.П.,
Хайлак А.М. // Мiстобудування та Teprnopia-льне планування. - 2007. - №27. - С. 359-370.
3. 1саев О.П. Геодезичний мониторинг - з досвщу виконання геодезичних po6iT кафедри шжене-рно1 геодезп КНУБА / Адаменко О.В., Шульц Р.В., Бiлoус М.В., Кривий О.П., Хайлак А.М. // Мктобудування та тepитopiaльнe планування. К., - 2013. - №47. - С. 265-277.
4. TS01F - Dam and Reservoir Engineering Surveying, 5505 Marco Di Mauro and Joel van Cranenbroeck Geodetic and Geotechnical Combined Monitoring Concept FIG Working Week 2012 Knowing to manage the territory, protect the environment, evaluate the cultural heritage Rome, Italy, 6-10 May 2012.
5. Engineering, 2015, 7, 488-498 Published Online August 2015 in SciRes. http ://www. scirp.org/j ournal/eng http://dx.doi.org/10.4236/eng.2015.78045.
6. Daria Filipiak-Kowszyk The geodetic monitoring of the engineering structure - a practical solution of the problem in 3D space / Artur Janowski, Waldemar Kaminski, Karolina Makowska, Jakub Szulwic, Krzysztof Wilde // Reports on Geodesy and Geoinformatics Scientific Journal of the Faculty of Geodesy and Cartography Warsaw University of Technology. Vol. 102. P. 1-14.
7. Передерин В.М. Основы геодезии и топографии / В.М. Передерин., Н.В. Чухарева., Н.А. Антропова. - Томск: Изд-во Томского политехнического университета, 2008. - 123 с.
8. Поклад Г.Г. Практикум по геодезии: учебное пособие для вузов / Поклад Г.Г. - Томск: Изд-во Томского политехнического университета, 2015. - 470 c.
References
1. Batrakova A.H., Kuzmin V.I. Inzhenerno-heodezychni roboty pry budivnytstvi mostovykh perekhodiv: navch. posib/ -Kharkiv: KhNADU, 2018. - 116 s.
2. Shults R.V. Metodyka vykonannia inzhenerno-heodezychnykh i fotohrammetrychnykh robit pry budivnytstvi i sposterezhenni za stanom budivelnykh sporud / Shults R.V., Plokhuta O.P., Khailak A.M. // Mistobuduvannia ta teryto-rialne planuvannia. 2007. - №27. - S. 359-370.
3. Isaev O.P. Heodezychnyi monitorynh - z dosvidu vykonannia heodezychnykh robit kafedry inzhe-nernoi heodezii KNUBA / Adamenko O.V., Shults R.V., Bilous M.V., Kryvyi O.P., Khailak A.M. // Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia. K., - 2013. - №47. - S. 265-277.
4. TS01F - Dam and Reservoir Engineering Surveying, 5505 Marco Di Mauro and Joel van Cranenbroeck Geodetic and Geotechnical Combined Monitoring Concept FIG Working Week 2012 Knowing to manage the territory, protect the environment, evaluate the cultural heritage Rome, Italy, 6-10 May 2012
5. Engineering, 2015, 7, 488-498 Published Online August 2015 in SciRes.
http: //www. scirp. org/j ournal/eng http://dx.doi.org/10.4236/eng.2015.78045
6. Daria Filipiak-Kowszyk The geodetic monitoring of the engineering structure - a practical solution of the problem in 3D space / Artur Janowski, Waldemar Kaminski, Karolina Makowska, Jakub Szulwic, Krzysztof Wilde // Reports on Geodesy and Geoinformatics Scientific Journal of the Faculty of Geodesy and Cartography Warsaw University of Technology. Vol. 102. P. 1-14.
7. Perederin V.M. Osnovy geodezii i topografii / V.M. Perederin.. N.V. Chukhareva. N.A. An-tropova - Tomsk: Izd-vo Tomskogo politekhnicheskogo universiteta. 2008. - 123 s.
8. Poklad G.G. Praktikum po geodezii: Uchebnoye posobiye dlya vuzov - Tomsk: Izd-vo Tomskogo politekhnicheskogo universiteta. 2015. - 470 c.
Арсеньева Нат^я Олександрiвна1, кандидат техшчних наук, доцент кафедри проектування дорщ геодезп i землеустрою, телефон +380952563840, e-mail - nataliarsen73@gmail.com, Харювський нацюнальний автомобшьно-дорожнш ушверситет, Украина, Харьков, 61002, ул. Ярослава Мудрого, 25.
Синовець Оксана Сергпвна2, асистент кафедри проектування дорщ геодезп i землеустрою, телефон +380672724644, e-mail - sana192008@ukr.net, Харювський нацюнальний автомобшьно-дорожнш ушверситет, Украина, Харьков, 61002, ул. Ярослава Мудрого, 25.
Determining precision of projecting the engineering structure design on the location Arsenieva N., Synovets O.
Abstract. During the implementation of the structure projecting on location, there is a need to prepare geodetic data and determining the accuracy and proper control in preparation for the construction of engineering structures. These functions are performed by the engineering- geodetic monitoring. The correct approach to determining the accuracy of area and transfer it to the correct method of calculating errors when performing measurements should be carried out using basic techniques and engineering-geodetic monitoring activities. Technically, moving project on location is an action opposite photographing: during the shooting and planning, the contours of the terrain are put on the plan when you project the same design on location. Therefore, correctness of the design projecting can be compared with precision shooting. If the design projecting on location use data (values of angles and lines), which is obtained by calculations when designing analytical way, the accuracy on location will affect only error field measurements. Projecting the design on location as the final stage of the construction works to a large extent depends on the accuracy of location
sites, parallelism or perpendicularity of their parties, the divergence of the actual space installations on terrain with areas specified in explication.
It is impossible to correct a geodetically inaccurately constructed project by a correctly chosen method of projecting the design on location; however, an incorrectly chosen method of projecting on location can nullify the accuracy obtained during the design. Therefore, three geodesic processes — survey, design, and projecting on location — must be performed with appropriate accuracy. Given the inaccuracy in one of the processes, it is impossible to achieve the required accuracy for the project as a whole.
Key words: engineering-geodetic monitoring, control of geodetic measurements in construction, limiting relative error, accuracy of geodetic measurements.
^taliya Arsenieva1, PhD., Assoc. Prof., tel.+380952563840, e-mail - nataliarsen73@gmail.com, Kharkiv National Automobile and Highway University, 25, Yaroslava Mudroho street, Kharkiv, 61002, Ukraine.
Oksana Synovets2, assistant, tel.+380672724644,
e-mail - sanal 92008@ukr.net, Kharkiv National Automobile and Highway University, 25, Yaroslava Mudroho street, Kharkiv, 61002, Ukraine.
Определение точности переноса проекта инженерного сооружения на местность Арсеньева Н.О., Синовец О.С., ХНАДУ
Аннотация. Во время выполнения переноса проекта сооружения в натуру возникает необходимость в подготовке геодезических данных и определении точности разбивки и надлежащего контроля при подготовке к строительству инженерных сооружений. Эти функции выполняет инженерно-геодезический мониторинг. Верный подход к определению точности переноса проекта на местность и корректный метод вычисления погрешностей при выполнении измерений осуществляется с помощью основных методов и мероприятий инженерно-геодезического мониторинга.
Ключевые слова: инженерно-геодезический мониторинг, контроль геодезических измерений в строительстве, предельная относительная погрешность, точность геодезических измерений.
