CC BY
77ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЕКСТРАВЕРСІЇ-ІНТРОВЕРСІЇ, НЕЙРОТИЗМУ У СПОРТСМЕНІВ
РІЗНИХ ВИДІВ СПОРТУ
Федорова О.В., Іваненко Н.В.
Донецький державний університет управління
Анотація. Типологічні властивості спортсмена консервативні, і дуже важливо з самого початку спортивної діяльності точно підібрати арсенал технічних засобів, визначити індивідуальний стиль діяльності. Індивідуальна робота та підхід вимагають від тренера знання індивідуальних особових особливостей спортсмена, на яку прямує виховна діяльність.
Ключові слова: екстраверсія-інтроверсія, нейротизм, показники, стабільність, характеристики Аннотация. Федорова О.В., Иваненко Н.В. Определение показателей экстраверсии - интроверсии, нейротизма у спортсменов разных видов спорта. Типологические свойства спортсмена консервативны и очень важно с самого начала спортивной деятельности точно подобрать арсенал технических средств, определить индивидуальный стиль деятельности. Индивидуальная работа и подход требуют от тренера знания индивидуальных личных особенностей спортсмена, на которую направлена воспитательная деятельность. Ключевые слова: экстраверсия-интроверсия, нейротизм, показатели, стабильность, характеристики Annotation. Fedorova O.V., Ivanenko N.V. The definition of indexes of extraversion or introversion neurotism at sportsmen of different kinds of Sport. The typical virtues of sportsman are conservative. It is very difficult to understand them from the very beginning of Sport of life and to determine the armory of technical means, to define the individual style. The individual work and the method of approach demands on the trainer’s much knowledge of individual and personal characteristics of a sportsman to whom the educational activity is directed.
Key words: extraversion-introversion, neurotism, indexes, stability, references.
Вступ.
Індивідуальний підхід вимагає від тренера знання індивідуальних особових особливостей спортсмена, на яку прямує виховна діяльність. Тому слідує, велику увагу приділяти психодіагностиці як області знань, направлених на вивчення індивідуальних особливостей конкретних людей, рис і особи. Саме за допомогою методів психодіагностики може бути отримана інформація для прогнозування успіхів діяльності, зібрані матеріали для рекомендацій по індивідуальному підходу в навчанні і вихованні
Робота присвячена дослідженню екстраверсії - інтроверсії і нейротизму студентів-спортсменів у ДонДУУ.
Думка про те, що спортивне тренування має здійснюватися як керований процес, формуватися поступово, у міру накопичення практичного досвіду підготовки провідних спортсменів і розвитку науки про спорт. У міру накопичення фундаментальних знань про індивідуальні особливості спортсмена, закономірностей протікання адаптаційних реакцій в процесі багаторічної підготовки були створені оптимальні умови для розвитку теорії управління тренувальним процесом спортсменів.
Успішне вирішення завдань фізичної підготовки і спортивного тренування, навчання, виховання і управління також зумовлюється умінням опиратися на положення індивідуального підходу, що полягають в знанні індивідуальних особливостей.
Отримання відповідної психодіагностичної інформації відкриває певні можливості і в, відношення відбору спортсменів, підбору комплектуванняспортивних команд.
Відомо, що не тільки тип темпераменту, але і окремі його властивості роблять значний вплив на динамічні особливості спортивної діяльності і на рівень досягнень в ній. Специфіка спортивної діяльності обумовлює підвищені вимоги до динамічних особливостей психіки спортсменів. У зв'язку з цим знання і обліку властивостей темпераменту набуває істотне практичне значення.
У психологічній науці накопичена значна кількість різних методів і прийомів вивчення індивідуальних психологічних особливостей, рис особи. Психологічні методи бувають дослідницькі і випробувальні (тести). Мета тестів полягає в оцінці заздалегідь осмислених властивостей і процесів. При цьому головне питання полягає в тому, щоб правильно інтерпретувати отримані матеріали тестування, з урахуванням принципу особового підходу.
Оцінку тієї або іншої якості, ефективності тренування і так далі краще проводити на основі даних декількох тестів, близьких один до одного по лежачих в основі їх виконання психологічним механізмам.
Нами була теоретично вивчена модель двохфакторної особи Г. Айзенка і підготовлені бланки опитувальника Айзенка (форма А - 57 питань) і листи для відповідей (форма 38).
Автор моделі двохфакторної особи Г. Айзенк як показники основних властивостей особи використовував екстраверсію - інтроверсію і нейротизм (пізніше Айзенк ввів ще одне вимірювання особи -психотизщ під яким розумів схильність субєкта до агресії, жорстокості аутизму, екстравагантності, демонстративності). В загальному сенсі екстраверсія - це спрямованість особі на навколишніх людей і події, інтроверсія - спрямованість особи на її внутрішній світ, а нейротизм - поняття, синонімічне тривожності, -виявляється як емоційна нестійкість, напруженість, емоційна збудливість, депресивність.
Ці властивості, складові структури особи по Айзенку, генетично детерміновані Їх вираженість зв'язана із швидкістю вироблення умовних рефлексів і їх міцністю, балансом процесів збудження - гальмування в центральній нервовій системі і рівнем активації кори головного мозку з боку ретикулярної формації. Проте
найбільш розробленим з двох названих властивостей на фізіологічному рівні в теорії Айзенка є вчення про екстраверсію. Зокрема, відмінність між екстравертами і інтровертами Айзенку і його послідовникам вдалося встановити більш за п'ятдесяти фізіологічними показниками.
Так, екстраверт, в порівнянні з інтровертом, важче виробляє умовні рефлекси, володіє більшою терпимістю до болю, але меншою терпимістю до сенсорної депривації, унаслідок чого не переносить монотонності, частіше відволікається під час роботи і тому подібне. Типовим і поведінковими проявами екстраверта є товариськість, імпульсивність, недостатній самоконтроль, хороша пристосовність до середовища, відвертість у відчуттях Він чуйний, життєрадісний, упевнений в собі, прагне до лідерства, має багато друзів, нестриманий, прагне до розваг, любить ризикувати, дотепний, не завжди обов'язковий.
У інтроверта переважають наступні особливості поведінки: він часто занурений в себе, зазнає труднощі, встановлюючи контакти з людьми і адаптуючись до реальності. В більшості випадків інтроверт спокійний, урівноважений, миролюбний, його дії раціональні. Коло друзів у нього велике. Інтроверт високо цінує етнічні норми, любить планувати на майбутнє, замислюється над тим, що і як робитиме, не піддається моментальним думкам, песимістичний. Інтроверт не любить хвилювань, дотримується заведеного життєвого порядку. Він строго контролює свої відчуття і рідко поводиться агресивно, обов'язковий.
Опитувальник Айзенка має дві паралельні, еквівалентні форми А і В, які можуть застосовуватися як одночасно - для більшої достовірності результатів, так і роздільно, з інтервалом часу - для перевірки надійності опитувальника або з метою отримання результатів досліджень в динаміці.
Мета роботи: здійснити теоретико-методичне дослідження процесу формування і розвитку індивідуальних особливостей спортсменів під час занять спортом, обґрунтувати й експериментально перевірити.
Об'єкт дослідження: студенти збірних команд ДонДУУ з легкої атлетики, баскетболу.
Предмет дослідження: індивідуальні особливості спортсменів ДонДУУ.
Результати дослідження.
У дослідженні брали участь 27 студентів - спортсменів: 12 членів збірної команди ДонДУУ з баскетболу і 15 членів збірної команди ДонДУУ з легкої атлетики
Було встановлено, що рівень екстраверсії у представників різних видів спорту неоднаковий (табл. 1).
Таблиця 1
Рівень екстраверсії (%)
Вид спорту Середнє значення екстраверт Яркий екстраверт Інтроверт Г либокий інтроверт
Баскетбол - 89% 2% 9% -
Легка атлетика 57% 40% - 3% -
У студентів, які займаються баскетболом - B9% екстравертів. Ці відмінності свідчать про те, що специфіка діяльності пред'являє певні вимоги до рівня розвитку даної властивості темпераменту
Таблиця 2
Рівень нейротизму (%)
Вид спорту Середнє значення Високий рівень Дуже високий рівень Низький рівень
Баскетбол 94% 6% - -
Легка атлетика 16%% 78% 6% -
У студентів що займаються легкою атлетикою 78% мають високий рівень нейротизму, що впливає на організацію рухової координації; точність рухів, на рівень емоційного збудження В той же час, в умовах змагань високий рівень може надавати негативну дію на результат легкоатлетів що не уміють регулювати свій емоційний стан.
Висновки.
На підставі отриманих даних можна зробити висновок, що показники екстраверсії у студентів які займаються баскетболом вище, ніж у легкоатлетів Це говорить про їх терпимість до болю, але меншій терпимості до сенсорної депривації, унаслідок чого не переносять монотонності, частіше відволікаються під час роботи Показники нейротизму у легкоатлетів вищі, ніж у баскетболістів Це виявляється як емоційна нестійкість, напруженість, емоційна збудливість, депресивність.
Дана методика визначення індивідуальних особливостей спортсмена дозволяє тренерові указувати шляхи самокорекції тих властивостей особи спортсмена, показники яких виявилися або надмірно високими, або, навпаки, украй низькими.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем визначення показників екстраверсії-інтроверсії, нейротизму у спортсменів різних видів спорту.
Література
і. Антікова В.А. Оптимізація фізичного виховання у вищих навчальних закладах // Матеріали ІІ всеукраїнської науково-практичної конференції “Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в
Україні’. - Київ-Луцьк Вежа. - 1996. - С.209-213.
2. Басанец Л.М., Иванова О.И. Оценка показателей психофизиологических функций у студентов младших курсов в процессе адаптации к учебным нагрузкам // Матеріали наукової конференції “Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність’. - К.-Черкаси - 1997. - С.4.
3. Боднар І. Визначення рівня розвитку фізичних якостей студентів // Молодіжні проблеми в У країні: стан та шляхи вирішення. - Львів: ЛДІФК. - 1997. - С.5-8.
4. Бондар І.Р. Фізичне виховання студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості Автореф.дис.... канднаук фіз.вих. і спорту: 24.00.02 / Волинський держ.ун-т. - Луцьк, 2000. - 19 с.
5. БуличЄ.Г., Муравов І.В. Валеологія Теоретичні основи валеології: Навчальний посібник. - К.: ІЗМН, 1997. - 224 с.
6. Кулик Я.І. та ін. Динаміка мотивацій студентів до Магльований А., Белов В., Котова А. Організм і особистість. Діагностика та керування - Львів: Медична газета України, 1998.- 250 с.
Надійшла до редакції 10.02.2008 р.
