CC BY
34у суспільстві, якістю харчування та щасливим сімейним життям (Таблиця 4).
Таблиця 4
Значимі фактори формування фізичного стану по критерію міри й Сомерса
Найменування параметру Критерій міри d Сомерса
Статус у суспільстві 0,298
Житлові умови 0,278
Харчування 0,246
Сімейне життя 0,244
На жаль, студенти не усвідомлюють найважливішого валеологічного постулату про те, що фізичне здоров’я є похідним від стану духу, при цьому залежність щиросердечного стану від рівня фізичного здоров’я констатується в наших дослідженнях.
В цілому респонденти задоволені якістю свого життя на 69%,при цьому відповіді про край негативне ставлення до якості свого життя склали 2%, 15% відповідей містили найбільш високу його оцінку. Аналіз результатів проведених досліджень свідчить про те, що молодь, яка брала участь в опитуванні, має всі об’єктивні та суб ’ єктивні чинники життя, котрі сприятимуть формуванню високої мети та її досягненню за умови засвоєння й активного застосування валеологічних принципів формування здорового способу життя.
Статистика відповідей щодо визначення індексу “ ресурсності” наведена в таблиці 5.
Таблиця 5
Статистика відповідей щодо визначення індексу “ресурсності ”
Рівні Кількість Кількість
"ресурсності" балів відповідей, %
Низький менше 35% 61
Середній 36-45% 3
Високий більше 46% 36
Визначення індексу „ресурсності” показує, що високі адаптивні можливості й толерантність особистості стосовно стресу присутня лише в 36% опитуваних. Ще 3% респондентів оцінюють свої можливості стосовно стресу як середні. Низький рівень „ресурсності” виявився в 61% респондентів. Ця частина опитуваних, на наш погляд, повинна виявити, усвідомити свої переживання з приводу втрат і придбань, розібратися в природі свого психологічного стресу.
Для вирішення цієї проблеми необхідно звернутися до динамічних моделей співвідношення персональних характеристик і стійкості до стресу, оскільки статичні моделі не враховують того, що ресурси самі по собі змінюються під впливом стресових обставин. Відомо, що соціальні ресурси людей зменшуються, коли вони зазнають впливу стресу, оскільки стресова ситуація підриває віру людини у власні сили, наприклад, віру у свою компетентність. У такому контексті «віра» розглядається як найважливіший підтримуючий і «динамізуючий» особистий ресурс. Можливо, стресова ситуація зачіпає енергію й мо-
тив, необхідні для того, щоб задіяти цей ресурс для її подолання.
Висновки
1. Аналіз оцінки якості життя показав, що 74% респондентів оцінюють її як добру, 26% вважають її зниженою; 31% респондентів виявили психологічну готовність забезпечувати самим свій матеріальний добробут.
2. Визначення індексу „ресурсності” показує, що високі адаптивні можливості й толерантність особистості стосовно стресу присутня лише 36% опитуваних. Ще 3% респондентів оцінюють свої можливості стосовно стресу як середні. Низький рівень „ресурсності” виявився у 61% респондентів.
3. Аналіз проведених досліджень свідчить про необхідність подальшої валеологічної корекції особистості на основі методів активного саморозвитку.
Література
1. Гончаренко М.С., Бойчук Ю.Д. Духовні стратегії збереження здоров’я та життя на планеті// Матеріали IV міжнародної науково практичної конференції, т. ІІ, Х. 2006. -С. 56-60.
2. Горбунова С.М. Особенности валеологического мировоз-рения // Матеріали IV міжнародної науково практичної конференції, т. ІІ, Х. 2006. - С. 70-73.
3. Діагностичні підходи до визначення стану духовного і морального здоров’я особистості: Навчальний посібник для проведення практичних занять / Укл. проф. М.С. Гончаренко , доц. Е.Т. Карачинська, В.Є. Новікова. - Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. - С. 157.
4. Кожевнікова Л.К., Дзюба З.Г Здоровий спосіб життя -невід’ємний компонент особистої фізичної культури сучасного студента //Педагогіка, психологія та медико-біо-логічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.нау-к. праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №8. - С. 50-54.
5. Компанієць Ю.А. Здоровий, спортивний стиль життя як умова подальшої еволюції людини //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №4. - С. 69-72.
Надійшла до редакції 22.08.2007р.
ВИЗНАЧЕННЯ МОТИВАЦІЙНИХ ПОТРЕБ У РУХОВІЙ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ВНЗ
Гружевський В.О.
Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського Кримський економічний інститут КНЕУ ім. В. Гетьмана
Анотація. У статті проаналізовано реальні потреби у руховій активності студентів-першокурсників, їхнє ставлення до організації, проведення, значення фізичного виховання для майбутньої професії. Встановлено основні фактори осо-бистісно-орієнтованих інтересів студентів першого курсу з урахуванням етнічних і регіональних особливостей попереднього місця проживання, які повинні сприяти створенню толерантної моделі фізичного виховання у ВНЗ.
Ключові слова: фізичне виховання, анкетування, мотиви, особливості, студенти.
Аннотация. Гружевский В.О. Определение мотивационных потребностей в двигательной активности студентов-перво-курсников для формирования модели физического воспита-
ния в ВУЗах. В статье проанализированы реальные потребности в двигательной активности студентов-первокурсни-ков, их отношение к организации, проведению, значению физического воспитания для будущей профессии. Установлены основные факторы личностно-ориентированных интересов студентов первого курса с учетом этнических и региональных особенностей предыдущего места проживания, которые должны способствовать созданию толерантной модели физического воспитания в ВУЗе.
Ключевые слова: физическое воспитание, анкетирование, мотивы, особенности, студенты.
Annotation. Gruzhevskii V.O. Definition of motivational needs for a motor performance of students - first-year students for formation of model of physical training in high schools. The article analyzes the real wants of motion activity of the first-year students, their attitudes towards the organization, conducting and importance of physical training for their future profession. The basic factors of the students personality-oriented interests are established taking into consideration the ethnic and regional peculiarities of their previous place of living which must help to create a tolerant model of physical training in highes schools. Key words: physical training, census taking, motives, features, students.
Вступ.
Загальновідомо, що фізичне виховання необхідно розглядати як глибоко гуманістичний вид навчальної діяльності, що за допомогою своїх засобів впливає на фізичний і духовний компонент особистості, сприяє збереженню здоров’я й підтримці працездатності, а також формує загальнокультурні цінності.
«За ефективністю засвоєння цих цінностей можна реально оцінити запити суспільства й кожної людини у фізичній культурі, а також їхнє справжнє ставлення до цієї найважливішої сфери культури», -пишуть В.К. Бальсевич і Л.І. Лубишева [1].
Формування й розвиток особистості студен-та-першокурсника - це здебільшого проблема формування мотивів діяльності, у тому числі й у сфері фізичної культури. На думку М.Я. Виленського [2] стрижневим у структурі фізичної культури студента є мотиваційний компонент. Виникаючі на основі потреб мотиви визначають спрямованість особистості, стимулюють і мобілізують її на прояв активності.
В умовах академічних занять з фізичного виховання студентів мотиви можуть бути реалізовані при цілеспрямованому формуванні релаксаційного типу розвитку молоді шляхом активізації їх ендогенних резервних можливостей, а також різного здоров’ я резервних можливостей, що зберігають збільшення, і підвищувальну резистентність організму до впливів зовнішніх факторів [3].
Пріоритетним напрямком у підвищенні мотивації студентів до занять фізичною культурою може й повинна стати відмова від уніфікації й стандартизації навчальних програм ВНЗ і створення можливо більшого числа альтернативних програм з кожного виду фізичної культури з урахуванням регіональних, національних, культурно-історичних традицій, матеріально-технічної оснащеності спортивних комплексів кожного конкретного ВНЗ [4].
Тим часом, на думку В.Р. Шилько [5] найбільш перспективним напрямком у вирішенні проблем фізкультурно-спортивної діяльності студентів у про-
цесі обов’язкового курсу навчання може бути інтегративна модель фізичного виховання, що охоплює весь контингент студентів незалежно від їхніх соціально-демографічних показників, психосоматичного стану, мотиваційних установок, фізичної підготовленості та інших факторів. В.Р. Шилько стверджує, що проблему модернізації сучасного фізичного виховання необхідно вирішувати не диференціюючи систему на окремі ланки, а комплексно при активному впровадженні навчальних технологій інноваційної спрямованості.
Варто виділити думку Р. А. Коник та ін. [6] про те, що підвищення мотивації студентів до занять фізичними вправами багато в чому залежить від форм і змісту навчальних занять з фізичного виховання, використання популярних видів рухової активності.
У зв’язку із цією важливою професійною якістю педагога, який працює у ВНЗ, варто визнати здатність такого впливу на рефлекторний апарат сту-дента-першокурсника, при якому трансформація пізнавальної активності виконання навчальних програм перетворювалась в активність дії, необхідної для створення асоціативних зв’язків у свідомості кожного конкретного студента. Лише при такій умові можливий «запуск» ланцюжка «рефлексія - інтерес - мотив» і спонукання прагнення до активної рухової дії [7].
Внаслідок цього мотиваційні потреби досягають всієї повноти реалізації у студентів-першокурсників, коли в їхній свідомості формується чітке уявлення про те, яким чином фізичні вправи впливають на їхній організм, які способи їх впровадження в самостійне життя й бажання займатися фізичними вправами.
Разом з тим, необхідно визнати незадовільний стан фізичного виховання студентів і необхідність заходів удосконалення й навіть кардинальної перебудови системи занять фізичними вправами у вищих навчальних закладах [8].
Таким чином, багатоальтернативність шляхів формування мотиваційних потреб студентів до занять фізичною культурою вимагає створення моделі фізичного розвитку молоді, яка б активізувала навчальний процес, передбачала усталеність і якість педагогічного процесу, що знаходить здатність до модифікації, гнучкості й толерантності до різних видів фізкультурно-спортивної діяльності студентів, враховувала регіональні особливості проживання, а також національні традиції.
Робота виконана за планом НДР Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.
Формулювання цілей роботи.
Мета статті - проаналізувати мотиви в реальних потребах до рухової активності студентів першого курсу, виявити особливості регіональних, етнічних мотиваційних потреб студентів, враховуючи попереднє місце проживання для створення толерантної моделі фізичного виховання у ВНЗ.
Результати дослідження
Фізичне виховання у ВНЗ є особистісно-оріє-нтованою дисципліною, на відміну від інших профес-ійно-орієнтованих. Особливість цієї дисципліни по-
лягає в об’єднанні дихотомії психічного й фізичного, а якщо розглядати об’єктивно, то вона спрямована на біологічну сферу людини. Внаслідок цього специфіка фізичного виховання полягає в тому, що вона дає можливість «не сформувати, а знайти, підтримати, розвити індивідуальність, виховати механізм са-мореалізації, самозахисту, самовиховання, необхідні для становлення особистості та її взаємовідносин з іншими, із природою, культурою, цивілізацією» [8].
Зміст фізичного виховання у ВНЗ становить діяльність з використання фізичних вправ для задоволення специфічних біологічних, естетичних і соціальних потреб студентської молоді з урахуванням їх потреб, мотивів і цілей.
Основними цілями знань, одержуваних студентами у ВНЗ з фізичного виховання, на думку А. В. Лотоненко, Е. А. Стеблецова [9], слід вважати:
1. Досягнення цілісності знань про людину, її культуру як систему норм, цінностей, орієнтованих на розвиток особистісних якостей кожної молодої людини.
2. Створення гуманітарних основ (морально-етичних, культурно-естетичних), формування інтелігентності студента в єдності його з фізкультурною діяльністю.
3. Виховання у студентів потреб і здатності керуватися у своїй життєдіяльності гуманістичними мотивами й цілями фізкультурної діяльності, уміння прогнозувати й самокритично оцінювати результати тілесного й духовного розвитку.
4. Орієнтація студента на самоосвіту, саморозвиток, саморегуляцію й самоконтроль у сфері фізкультурної діяльності, безперервний духовний і фізичний розвиток як важливий фактор у всіх сферах їх життєдіяльності.
Таким чином, перед викладачами кафедри фізичного виховання у ВНЗ повинно поставати розуміння головної освітньо-виховної функції діяльності, під час якої викладач як суб ’ єкт професійної діяльності проектує дидактичний процес і визначає головні моделі навчального процесу та їх відповідність конкретному контингенту студентів.
При проведенні дослідження зверталася увага на те, що в першокурсників відбувається різке ламання сформованих стереотипів учорашніх школярів при вступі у нове для них соціальне середовище з новим статусом - студент [9].
З першого дня навчання вони зіштовхуються з інтенсивним освітнім процесом, до якого ні психологічно, ні фізично не підготовлені. Інтенсифікація навчального процесу, зростаючі темпи життя, нераціональний режим праці й відпочинку, відсутність елементарних відомостей про свій фізичний стан призводять до перевантажень, нервово-психічних зривів, збільшується вплив гіподинамії й гіпокинезії на здоров’я молоді.
До складних варіантів належить адаптація сільських школярів у місті, уживання етнічних груп у новому освітньому й культурному середовищі, всі ці моменти виникають у результаті зміни обстановки
при вступі до ВНЗ. Дослідники стверджують, що студентам першого курсу має приділятися більше уваги: у взаєминах з ними й у вимогах до них потрібна перехідна фаза між школою й вузом [10].
У цьому зв’язку актуальним є аналіз мотивів реальних потреб у руховій активності студентів першого курсу.
У дослідженнях взяло участь 319 студентів першого курсу (225 дівчат і 94 юнака).
Для виявлення мотивів, які є основою формування потреби до рухової активності, нами було проведено опитування студентів методом анкетування у першому семестрі 2006-2007 навчального року. Студенти були розподілені на групи з урахуванням попереднього місця проживання, а також сформовано дві етнічні групи (дівчат і юнаків), що представляють депортований народ.
Особливу роль у поведінковому аспекті студентів відіграють види діяльності, у тому числі й фізкультурно-спортивна, якщо в їх формуванні беруть участь на даний момент мотивації.
Аналізуючи результати анкетування, з’ясували, що провідним фактором ставлення до занять фізичної культури виявився мотив «бажання займатися фізичним вихованням» (від 81,8% до 91,66% бажаючих) серед юнаків, у дівчат бажання займатися фізичним вихованням у досліджуваних групах було від 77,33% до 85,71%.
Умови, у яких проводяться заняття з фізичного виховання, є немаловажним чинником формування мотиву, при цьому більшість опитаних юнаків були задоволені станом спортивних баз (80,95%), були й такі, яких умови організації навчального процесу не влаштовували (14,28%). Дівчата виявилися більш вимогливими до умов проведення занять (76,00%), а в етнічній групі тільки 54,76% дівчат влаштовували умови проведення занять.
Студенти відносять фізичне виховання до дисципліни, що не відволікає від інтелектуальних навантажень, а навпаки знижує розумове стомлення, задовольняє потребу в рухах (у дівчат - 68,56%, у юнаків - 79,54%).
У своїх анкетах юнаки підтверджують роль фізичного виховання в створенні студентського колективу (від 61,90% - 66,66%). Представники етнічної групи підтвердили у 54,28% випадків. У дівчат мотив установлювати «тісні контакти в колективі, створювати його, вважати себе частиною колективу» нижчий (від 26,66% - 50,00%), в етнічній групі дівчат відповідно - 38,90%.
Наступний фактор мотивів, що розвиває фізичні можливості студентів і буде використаний надалі, був підтверджений в етнічній групі юнаків - 50,00%, в інших групах цей показник від 25,10% до 42,85%. У дівчат мотив розвивати й реалізовувати свої фізичні можливості у всіх групах вище - від 33,33% до 52,38%.
Одним з найважливіших завдань фізичного виховання є формування інтересу до самостійних занять фізичними вправами. У наших дослідженнях встановлено, що самостійно займаються фізичними вправа-
ми в середньому 58,99% юнаків. У дівчат найбільший показник був 30,95%, в етнічній групі дівчат - 26,19%.
Аналіз мотиваційної установки, спрямованої на необхідність занять з фізичного виховання для майбутньої професії виявив наступний відсоток відповідей юнаків - 32,39%. У дівчат позитивна відповідь відповідно - 19,97%.
Позитивна мотивація виявлена у відповідях «подобається брати участь у змаганнях»: у юнаків хочуть брати участь у змаганнях - 72,25% респондентів, у дівчат це бажання було нижче й склало 45,31%.
Таким чином, отримані результати анкетування свідчать про те, що ставлення студентів-першо-курсників не однаково. Багато хто з них дає високу оцінку соціальному значенню фізичного виховання.
Висновки.
Отримані результати дослідження, що визначають мотиваційні потреби студентів-першокурс-ників, які раніше проживали у різних регіонах, а також етнічної групи, вимагають створення такої моделі фізичного виховання, що повинна забезпечити можливості студентів і відповідати індивідуальним особливостям, особистісним установкам, потребам, бути толерантною й привабливою.
У подальших дослідженнях передбачено провести вивчення інших мотиваційних потреб студентів.
Литература
1. Бальсевич В.К., Лубышева Н.И. Физическая культура: Молодежь и современность //Теория и практика физической культуры. - 1995. №5. - с.2-7.
2. Виленский М.Я. Студент как объект физической культуры //Теория и практика физической культуры. - 1999. №10. - с.2-5.
3. Лубышева Л.И. Концепция физкультурного воспитания: Методология, развитие и технология реализации //Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. -1996. №1. - с.11-19.
4. Коник Г.А., Темченко В.А., Усова Т.Е. Учебные занятия по видам спорта как средство формирования мотивации к здоровому образу жизни у студентов высших учебных заведений //Физическое воспитание студентов творческих специальностей. Сборник научных работ ред. Ермакова С.С. - Харьков, 2006. - №4. - с.108-114.
5. Жбанков О.В., Толстой Е.В. Технология контроля психофизического состояния студентов и управления им. //Теория и практика физической культуры. - 1997. №8. - с.40-43.
6. Григорьев В.И. Кризис физической культуры студентов и пути его преодоления. //Теория и практика физической культуры. - 2004. №2. - с.54-61.
7. Язловецкий В.С. и др. Про побудову системи фізичного виховання в навчальних закладах нового типу. //Актуальні проблеми оздоровчої фізичної культури, спорту для інвалідів та валеології. - Кіровоград. 1995. - с.145-149.
8. Дубогай А.Д. Навчання в русі. Здоровь’язберігаючі педагогічні технології в початковій школі. - К.: Вид. дім “Шкільний світ”, 2005. - 112 с.
9. Лотоненко Л.В., Стеблецов Е.А. Физическая культура и ее виды в реальных потребностях студенческой молодежи. //Теория и практика физической культуры. - 1997. №6. - с. 26, 39-41.
10.Коняева Л.В. Психологические аспекты учебной и про-фессиональнрой адаптации студентов медиков. /Актуальные проблемы в области психологии: Сб.тезисов межву-
з.научной конф. -Ярославль: ЯГПУ, 1997. - с.53-54.
Надійшла до редакції 17.11.2007р.
СУПЕРКОМПЕНСАЦІЯ ТА ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ
В ПРОЦЕСІ ПОБУДУВАННЯ СПОРТИВНОГО ТРЕНУВАННЯ
Данько Г.
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Анотація. В даній статті мова піде про явище суперкомпен-сації, яке добре відоме і багаторазово описане в спеціальній літературі ще в 50-ті - 70-ті роки минулого століття та широко використовуване при обґрунтуванні побудови різних структурних утворень тренувального процесу - занять, мікроциклів, етапів і періодів річної підготовки. Орієнтація на схеми, які відображають можливості повторних навантажень у фазі суперкомпенсації відображає продуктивну ідею. Згідно її основні тренувальні навантаження повинні виконуватися в умовах високої готовності до їхнього перенесення. Ключові слова: навантаження, цикл, тренування, спортсмен, структура.
Аннотация. Данько Г. В. Суперкомпенсация и ее использование в процессе построения спортивной тренировки. В данной статье речь пойдет о явлении суперкомпенсации, которое хорошо известное и многократно описано в специальной литературе еще в 50-е - 70-е года прошлого столетия и широко используемое при обосновании построения разных структурных образований тренировочного процесса - занятий, микроциклов, этапов и периодов годовой подготовки. Ориентация на схемы, которые отображают возможности повторных нагрузок в фазе суперкомпенсации отображает продуктивную идею. Согласно нее основные тренировочные нагрузки должны выполняться в условиях высокой готовности к их перенесению.
Ключевые слова: нагрузка, цикл, тренировка, спортсмен, структура.
Annotation. Dan’ko G.V. Supercompensation and its use during construction of sports training. This article is about the well-known phenomenon which was many times described In the special literature in the 50s - 70s of die last century and it was widely utilised for basing of building-up different structural formations of the training process: work-outs, microcycles, mezocycles, stages and periods of all-year-round preparation. Orientation to circuit diagrams which represent opportunities of repeated loadings in a phase of supercompensation represents productive idea. It agrees it the basic training loads should to be carried out in conditions of tall readiness for their transferring. Keywords: load, cycle, training, sportsman, frame.
Вступ.
Останніми роками в спеціальній літературі з’явилася значна кількість публікацій, в яких зроблені не коректні спроби додати явищу суперкомпенсації універсальний характер, розповсюдити його на види тренувальної і змагальної діяльності, в яких воно не виявляється, що дало підставу іншим фахівцям для гострих дискусій, в ході яких була об’єктивно показана відсутність прояву даного явища при виконанні багатьох напружених тренувальних програм, обернено увагу на його міфічний характер і неможливість орієнтації на суперкомпенсацію як на явище значуще для різної побудови структурних утворень тренувального процесу.
Відома, відкрита Г. Вейгертом, біологічна закономірність, згідно якої функція організму, виведена із стану рівноваги повертається до нього, проходячи фазу надмірного відновлення (надвідновлення, суперкомпенсації). Ця закономірність була підтверджена в першій половині ХХ ст. багатьма фізіологами
