CC BY
55ВИВЧЕННЯ МОТИВАЦІЙНО-ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИСЕРЕД
СТУДЕНТІВ НфаУ
Королінська С.В., Сіренко П.О.
Національний фармацевтичний університет, м.Харків Футбольний клуб «Металіст», м.Харків
Анотація. У статті розглядаються й узагальнюються отриманні данні опитування студентів НФаУ щодо визначення ролі та значення фізичної культури у формуванні здорового способу життя. Проведені соціологічного дослідження дозволили виявити ряд соціально-психологічних факторів, що визначають ефективність процесу фізичного виховання
Ключові слова: студенти здоровий спосіб життя, потреби, мотиви, рухова активність.
Аннотация. Королинская С.В., Сиренко П.А. Изучение мотивационно-ценностного отношения к физической культуре студентов НфаУ. В статье рассматриваются и обобщаются полученные данные опроса студентовНфаУ относительно определения роли и значения физической культурыв формировании здорового образа жизни. Проведенное социологическое исследование позволило выявить ряд социально-психологических факторов, которые определяют эффективность процесса физического воспитания.
Ключевые слова: студенты здоровый способ жизни, потребности, мотивы, двигательная активность. Annotation. KoroHns'ka S.V., Sirenko P.A. The study of motivational valuable attitude to physical training of students. In the article is considered and generalized results of interrogation of the students NFaU concerning definition of a role and meaning of physical culture in formation of a healthy image of life. Carried out of sociological research have allowed to reveal a line of the social - psychological factors, which determine efficiency of process of physical education.
Key words: high school students, healthy image of life, necessities, reasons, morbidity activity.
Вступ.
Якісна професійна підготовка студентів у вузі відбувається при значній нервово-емоційній перенапрузі, що жадає від них мобілізації волі, психофізичних, духовних і фізичних сил. Обмежити емоційні переживання студентів нереально, отже, необхідно вдосконалювати навчальний процес, підвищити стійкість адаптаційних механізмів організму до емоційних стресів, навчити студентів здоровому способу життя.
У сучасній педагогічній теорії й практиці проблема формування здорового способу життя займає одне із пріоритетних місць. Однак дотепер не розкрита змістовна сторона поняття «здоровий спосіб життя», незважаючи на його широке використання. Необхідною й головною передумовою збереження здоров'я є здоровий спосіб життя як якась еталонна модель, система загальних умов, заходів, тощо. Його реалізація на рівні окремої людини здійснюється у формі здорового стилю життя - моделі більше варіативної, особово співвіднесеної.
Робота виконана у відповідності до плану НДР Національного фармацевтичного університету.
Формулювання цілей роботи.
Метою статті було вивчення мотиваційно-ціннісного ставлення до фізичної культури серед студентів формування установки на здоровий спосіб життя й фізичне самовдосконалення потреби в регулярних заняттях фізичними вправами та спортом.
Методи й організація досліджень. Аналіз науково-методичної літератури, вивчення й узагальнення досвіду фізкультурної практики, педагогічні спостереження, анкетування, методи математичної статистики. Для дослідження нами була підібрана група студентів І та ІІ курсів Національного фармацевтичного університету в кількості 1S7 осіб, 146 жінок та 41 чоловік.
Результати дослідження.
Рівень фізичного виховання у вищій школі не сприяє ефективному зменшенню дефіциту рухової активності студентів що є однією із причин різного роду відхилень у їхньому здоров’ї. Установлено, що впродовж терміну навчання у вищих навчальних закладах чисельність підготовчої і спеціальної медичних груп зростає від 5,36 % на першому курсі і до 14,46 % на четвертому курсі [3].
Незважаючи на те, що в сучасних умовах державним пріоритетом фізичного виховання молоді є зміцнення здоров’я, стан здоров’я студентськоїмолоді країни невпинно погіршується Поряд із погіршенням умов існування (харчування, навколишнє середовище, медичне лікування тощо) такий стан поглиблює низька особиста фізична культурапереважної більшості студентів На стан здоров’я молоді украй негативно впливає низка чинників: нераціональне харчування, тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків і токсичних речовин, дефіцит рухової активності, часті й надмірні психоемоційні стреси, зокрема, екзаменаційний стрес [1,2].
Існує велика кількість засобів профілактики та послаблення негативного впливу цих чинників на організм людини. Чільне місце серед них посідають заняття фізичними вправами. Відомо, що від раціональної рухової активності значною мірою залежать гармонійний фізичний розвиток, психоемоційний стан, рівень соматичного здоров’я та імунобіологічні властивості організму [6,8].
Г оловною ж передумовою залучення молоді до занять фізичними вправами є випереджальне формування серед студентів мотиваційно-ціннісного ставлення до фізичної культури установки на здоровий спосіб життя й фізичне самовдосконалення потреби в регулярних заняттях фізичними вправами та спортом
Круцевич Т.Ю., Цьось А.В., Шиян Б.М. та інші вчені вважають цю проблему однією з головних проблем фізичного виховання Це зумовлено ще й тим, що існує значний дефіцит теоретичних розробок і практичних рекомендації щодо формування мотивації, яка спонукає студентів до систематичного фізичного вдосконалення [1,6,8] . Розглянуто ієрархію мотивів, визначено місце мотиву діяльності в житті людини Рубенштейн С.Л., Ільїн Е.П., А. Маслоу, та інші вчені зазначають, що мотивація діяльності посідає одне з провідних місць у щоденному житті людини [5]. Визначено, що мотивація не є вродженою функцією, а формується в процесі впливу зовнішніх та внутрішніх чинників, будується у процесі життя за ланцюгом “мотив - потреба - мета”.
Для розуміння причин, що спонукають діяльність конкретної людини в сфері фізичного виховання доцільно звернутися до аналізу стимулів, нахилів, установок які можуть знайти задоволення в руховій активності. Інтереси, потреби, мотиви служать основою будь-якої активності людини, обумовлюють її спрямованість, зміст та засоби, що використовуютьсядля досягнення поставлених цілей. Формування мотивів та потреб знаходиться під впливом як зовнішніх так і внутрішніх факторів. В якості перших виступають умови (ситуація), у якій перебуває людина. В якості других, виступають бажання, потяг, інтереси, переконання особистості.
Вивчення цінностних орієнтацій студентів на здоровий спосіб життя показує наступне На пряме запитання: «Чи займаєшся ти фізичною культурою?» впевнено відповіли 95% респондентів, що збігається з кількістю, віднесеною до основної і підготовчої медичних груп. На питання: «Чи займаєшся ти спортом?» впевнено відповіли 39% респондентів. На момент проведення анкетування 10% студентів (7% жінок і 14% чоловіків) відповіли впевнено на питання про свої заняття фізичною культурою та спортом. Більшість же студентів - 85% (86% жінок і 82% чоловіків) декларативно відзначили про нерегулярні заняття. Незначна кількість студентів відповіла, що зовсім не займаються фізичною культурою
Студенти реально оцінюють достатність часу, що приділяється заняттям фізичною культурою (рис. 1). Встановлено, що більшість студентів - 42% (41% жінок і 47% чоловіків) приділяють недостатньо часу заняттям фізичною культурою 29% вважають, що затрачають достатню кількість часу на заняття. Якщо врахувати, що 5% студентів оцінюють своє відношення до витрачаємого на заняття фізичною культуроючасу як більш ніж достатнє, то в сумі ми одержимо 34% (29% + 5%). Даний показник не сходиться з отриманими раніше відомостями про те, що тільки 10% молоді регулярно займаються фізичною культурою Причина цього криється, швидше за все, у недооцінці належного обсягу рухової активності, що становить 12-14 годин занять на тиждень [4]. У свідомості студентів обсяг рухової активності необхідний для раціонального функціонування організму, значно нижче встановлених норм. У зв'язку із цим, більшість студентів - 53% відповіли, що відчувають необхідність займатися фізичною культурою У той же час 18% студентів такої необхідності не відчувають. Звертає на себе увагу той факт, що 29% студентів важко відповісти на це питання, що демонструє тим самим низьку поінформованість молоді про норми рухової активності.
Рис. 1. Ставлення до часу, що приділяється студентами на заняття фізичним вихованням.
1- більш ніж достатньо; 2 - приділяю достатньо; 3 - недостатньо; 4 - важко відповісти.
Велике значення має той факт, що в середньому 38% студентів (48% жінок та 29% чоловіків) не були залучені до регулярних занять тим або іншим видом рухової активності до вступу в інститут. Серед причин, що перешкоджають регулярним заняттям з фізичного виховання, студентив абсолютній більшості (52%, з них 44%
жінок і 59% чоловіків) називають дефіцит вільного часу. Це підтверджує той факт, що рухова активність студентів не ввійшла до режиму основної діяльності та відіграє роль додаткового компоненту їхньої життєдіяльності стосовно навчання, побуту розваг. Серед інших, менш значимих причин, що перешкоджають заняттям з фізичного виховання студенти відзначають внутрішню неорганізованість (11% - у середньому, 17% - жінки), відсутність сили волі (8%), низький рівень здоров'я (9%), недостатня кількість спортивних споруд для занять (7%). Слід зазначити широкий спектр причин, що перешкоджає заняттям з фізичним вихованням, який повинен знайти своє відображення в індивідуальної роботі з кожним студентом спрямованої на залучення його до регулярних занять фізичною культурою
Виявлено значні резерви для змістовного наповнення дозвілля студентів засобами рухової активності. Так, отримано дані, що свідчать, що у вільний час студенти хоч і залучені до широкого кола різноманітних занять, але в кількісному відношенні, ступінь захоплення незначна. Студенти у вільний час зайняти пасивними видами рекреації - прослуховуванням музики - 38%, читанням художньої літератури - 15% (23% - жінок та 8% чоловіків). Третє місце в структурі вільного часу студентів займають зустрічі із друзями (представниками протилежної статі) - 15% (6% - жінок, 23% - чоловіків). Інші заняття, зазначені в анкеті як передбачувані відповіді, у кількісному відношенні не набирають навіть 5% кожне Це стосується таких занять, активних у руховому відношенні , як заняття спортом (4%), праця на присадибній ділянці (3%) та ін.
На жаль, можливості фізичної культурияк засобу підтримки працездатності ще не одержали належної оцінки в студентів (менш чверті відповідей). Серед причин неуважності до підтримки свого фізичного стану відзначається недостача часу (52%) і відсутність необхідної завзятості, волі, наполегливості (19%) Турбота про свій фізичний стан у жінок спрямована на підтримку «зовнішніх» форм стану (пропорції статури, співвідношення росту й ваги тіла, особливості фігури), у чоловіків відзначена турбота про розвиток мускулатури фізичні якості й рухові здатності, статура, вольові якості, всебічний розвиток.
Висновки.
1. Проведені соціологічні дослідження дозволили виявити ряд соціально-психологічних факторів, що визначають ефективність процесу фізичного виховання Виявлено недостатній рівень «фізкультурної освіченості» студентів що проявляється в нечітких уявленнях про сутність здоров'я та здорового способу життя, про роль рухової активності у формуванні здорового способу життя. Встановлено цілі, які ставлять студенти перед заняттями з фізичного виховання, а також їхня неповна реалізація на заняттях, що є резервом для подальшого вдосконалювання організації та змісту фізичного виховання студентів вищого навчального закладу.
2. Слід зазначити широкий спектр причин, що перешкоджає заняттям з фізичного виховання, який повинен знайти своє відображення в індивідуальної роботі з кожним студентом спрямованої на залучення його до регулярних занять фізичною культурою
3. Виявлені фізкультурно-спортивні пріоритети студентів повинні враховуватися при розробці змісту процесу фізичного виховання у вищому навчальному закладі.
4. Отримані дані свідчать про те, що шляхом раціонального вибору засобів фізичного виховання, що враховують фізкультурно-спортивні інтереси студентів можливо побудова ефективно діючої системи фізичного виховання.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення проблем організації самостійних занять студентів
Література
1. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология - К.: Здоровье,1998. - 248 с.
2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екології; Підруч. для студ вищ. навч закл./Г.О.
Білявський, Р.С. Фурдуй, І.Ю. Костіков . -3-е вид. К. :Либідь, 2006 - 407 с.
3. Драчук А.І. Оптимізація фізичного виховання студентів вищих закладів освіти гуманітарного профілю. -Автореф. дис. канд. пед. наук - Львів, 2001. - 20 с.
4. Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. Самостоятельные занятия физическими упражнениями - Киев.: Здоров'я, 1988. - 155 с.
5. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. - СПб: Питер, 2006. - 512 с.
6. Теория и методика физического воспитания / под ред. Т.Ю. Круцевич - Т.1. - К.: Олимпийская
литература - 2003. - 423 с.
7. Холодов Ж.К., Кузнецов В.С. Теория и методика физического воспитания и спорта: Учеб. Пособие для студ Высш. Учеб. Заведений - М.: Издательский центр «Академия», 2000. - 480 с.
8. Шиян Б.М., Папуша В.Г. Методика викладання спортивно-педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах фізичного виховання і спорту: Навчальний посібник. - Харків: «ОВС», 2005. - 208 с.
Надійшла до редакції 30.04.2008 р.
