CC BY
42жениями танцоров, которые достигаются бесконечными тренировками. И это тоже элемент физического и спортивного воспитания.
Вывод.
Столь длительный рассказ о содружестве казачества и спорта неслучаен, поскольку именно в этом направлении и стоит прикладывать нам вместе все силы и возможности. Возможно, не все студенты и казаки станут чемпионами мира или Европы, да и это не главное. Главное - воспитание здоровой и физически развитой молодежи! И этого казаки пытаются добиться.
Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем двигательной активности и спорта в развитии физических и моральных качеств воинов-казаков.
Литература
1. Бабенков А.С. О, спорт! Ты - жизнь!: О развитии спорта в Донецке в 70-80-е годы XX в. Как это было /Воспоминания и размышления. - Д., 2003. - С. S7-91.
2. Вести казацкие, 2007. - № ІЗ (15б). - С.1, 7-S.
3. Гнатко О. Щемящее чувство молодости. К 80-летию Юзов-ского спортивного общества // Первая линия, 1991 - 2G апреля.
4. Демінський О.Ц. Педагогічні умови функціонування системи формування готовності допризовників до захисту вітчизни засобами військово-козацької підготовки // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 200б. - №10.-С. З0-З8.
5. Зиненко В.Н. Возрождение и развитие казачества на Украине // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 200б. - №10. - С. 4З-4б.
Поступила в редакцию 12.04.2007г.
ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я В СТРУКТУРІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МЕНЕДЖЕРА
Іваненко Н. В.
Донецький державний університет управління
Анотація. Процес формування культури здоров’я - це динамічне складне явище, яке здійснюються на основі цілеспрямованого й організованого формування особистості менеджера. Формування культури здоров’я менеджера необхідно починати з урахування змісту рухової активності, форм і засобів фізичного виховання, обсягів та інтенсивності навантажень.
Ключові слова: культура здоров’я менеджера, рухова активність.
Аннотация. Иваненко Н.В. Формирование культуры здоровья в структуре профессиональной подготовки менеджера. Процесс формирования культуры здоровья - это динамично сложное явление, которое осуществляются на основе целеустремленного и организованного формирования личности менеджера. Формирование культуры здоровья менеджера необходимо начинать с учета содержания двигательной активности, форм и средств физического воспитания, объемов и интенсивности нагрузок.
Ключевые слова: культура здоровья менеджера, двигательная активность.
Annotation. Ivanenko N.V. Forming of culture health in the structure of professional preparation of manager. The process of development of hearth culture is active and
difficult action with acted according to directed and organized development of the manager. Formation of culture health of the manager is necessary for beginning with the account of the maintenance of impellent activity, forms and means of physical training, volumes and intensity of loadings.
Keywords: culture of health of manager, motive activity.
Вступ.
Студенти як майбутні фахівці з вищою освітою великою мірою визначають майбутнє нашої країни, тому вони повинні мати не тільки високий рівень професійної підготовленості, але й бути фізично витривалими, працездатними і здоровими.
Відомо, що використання різноманітних видів фізкультурної діяльності сприяє профілактиці захворювань, підвищенню працездатності, збільшенню тривалості життя, організації повноцінного дозвілля, боротьбі зі шкідливими звичками, створює умови пізнання власних можливостей і забезпечує оптимальні обсяги рухової активності [1-5].
Професійна діяльність менеджера пов’язана з систематичними психологічними, фізичними, інтелектуальними і емоційними навантаженнями. Періодично виникаючі стресові ситуації, 10-14 годинний робочий день, нерегулярне харчування, відсутність систематичних занять спортом, неповноцінний відпочинок стали прикметою життя абсолютної більшості сучасних фахівців. Вказані фактори негативно впливають на стан здоров’я менеджерів, рівень їх працездатності. Заняття фізичною культурою позитивно впливають на всі ланки рухового апарату, перешкоджаючи розвитку дегенеративних змін пов’язаних з віком та гіподинамією. Підвищується мінералізація кісткової тканини й утримання кальцію в організмі, збільшується приток лімфи до суглобних хрящів і міжхребетних дисків, що є добрим засобом профілактики остеопорозу та остеохондрозу; вдається загальмувати розвиток вікових змін фізіологічних функцій організму. Всі дані свідчать про неоцінений позитивний вплив фізичної культури на організм людини, покращення її емоційно-психологічного стану [1].
О.В. Дрозд [2], В.І. Завацький [3], аналізуючи стан фізичного виховання студентів-менеджерів України, відзначають, що у більшості з них традиційно не формується потреба піклуватись про власне здоров’я. Ставлення до нього не змінюється і в дорослому житті, коли у його покращенні покладаються на діяльність лікувальних закладів і нехтують ефективними, економічно вигідними засобами оздоровлення, якими є фізичні вправи. Тому не дивно, що в Україні середня тривалість життя чоловіків становить 57 років, а середній вік жінок не досягає 70 років. За названим показником Україна посідає 54-те місце в світі (демографічний критерій розвинених країн досягає 76 років у чоловіків і 88 років у жінок) [4].
Інтерес до проблеми здоров’я менеджерів з кожним роком стає все більш помітним. Аналіз об-ширної інформації, що з’являється в останні час по
проблемах теорії і практики управління, показує, що, не дивлячись на констатацію важливості здоров’я менеджерів для успішної професійної діяльності, дана проблема залишається мало вивченої.
Робота виконана за планом НДР Донецького державного університету управління.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження: здійснити дослідження процесу формування культури здоров’я в структурі професійної підготовки менеджера.
Результати дослідження.
Розгляд здоров’я в структурі професійної діяльності менеджера має вагоме обґрунтовування: істотну частину свого життя людина проводить саме на роботі. При соціологічному опиті 86 менеджерів вищої і середньої ланки компаній м. Донецька були отримано дані (табл. 1).
Таблиця 1
Результати соціологічного опитування менеджерів
вищої і середньої ланки компаній м. Донецька
На що ми витрачаємо час? (в %)
П ерелік Ж інки Чоловіки
Робота 38,3 39,8
Дом ашн є господарство 14,5 4,5
В ільний час 5,8 1 1,9
Сон 30,4 3 1,4
їжа, догляд за собою 7,3 7,0
Інше 0,9 1,5
З отриманих даних ми бачимо, що робота виступає прохідним фактором, що визначає все життя сучасної людини, до якої професії він би не належав. Трудова діяльність дає можливість самореалі-зації, розкриття своїх потенціалів, задоволення наявних потреб (зокрема, через заробляння матеріальних ресурсів). При цьому виявляється дуалізм роботи в плані впливу на здоров’я професіонала. З одного боку, вона дозволяє отримати необхідні для підтримки життєдіяльності ресурси (ті ж гроші, що дають можливість укріплювати своє здоров’я - повноцінно відпочивати, відвідувати курорти, займатися у фітнес-клубах і т.д.) З другого боку, робота вимагає додатку істотних фізичних, інтелектуальних і інших особових ресурсів, що неминуче приводить до їх витрачання. Отже, виникає необхідність компенсації затрачуваних зусиль.
В той же час гроші як фінансовий результат діяльності і засіб, сприяючий повноцінному і якісному зміцненню професійного здоров’я працівників, самі виступають як фактор, негативно впливаючого на самопочуття людини.
Не варто забувати про те, що здоров’я необхідне менеджеру для ефективного виконання своїх професійних функцій і погане самопочуття може погано відобразитися на його кар’єрі. Лікарі вже застосовують термін «синдром менеджера», маючи на увазі такі прояви, як стенокардія, підвищена три-
вожність, надмірна маса тіла і проблеми в сімейних відносинах, характерні для управлінців.
Проте часто ми стикаємося з парадоксальною ситуацією, коли, не дивлячись на свою актуальність, тема професійного здоров’я для топ-менед-жерів несе друк табу. Компанії готові платити десятки тисяч доларів на навчання персоналу ефективним методам продаж, підвищення комунікативної компетентності, розвиток лідерських потенціалів керівників і інші програми, але рідко здійснюються заходи, направлені на зміцнення професійного здоров’ я персоналу або на навчання співробітників методикам управління своїм здоров’ям. Обговорення ж проблем здоров’я персоналу, починаючи з поганого настрою до кризи середнього віку і глибокої депресії, вважається неприйнятним.
Слід підкреслити, що останніми роками здатність керівника управляти своїм здоров’ям все частіше розглядається як показник менеджерської компетентності, а невміння - навпроти, як одне з потенційних обмежень в діяльності менеджера. Управління собою включає декілька взаємозв’язаних аспектів:
- подолання труднощів;
- раціональний розподіл сил;
- раціональний розподіл часу;
- підтримка фізичного і психічного здоров’я.
Захист фізичного і психічного здоров’я від впливу стресових факторів багато в чому залежить від самого менеджера, від бажання і уміння користуватися тими або іншими прийомами психічної саморегуляції. Аналізуючи умови професійної діяльності менеджерів, слід підкреслити широту діапазону спеціальних знань, умінь та навичок. Тільки при вихованні свідомого ставлення студентів до занять фізичною культурою можна говорити про формування культури здоров’я. Складовою процесу формування культури здоров’я виступають потреби та інтереси студента. Важливим на нинішній день є процес інтенсифікації. Інтенсифікація в процесі формування культури здоров’я означає застосування найновітніших форм, методів та прийомів навчально-виховної діяльності у вищих навчальних закладах освіти на основі наукових рекомендацій, узагальнення кращого педагогічного досвіду роботи та застосування комп’ютерної техніки.
В умовах розумового напруження заняття фізичними вправами набувають нового значення як спосіб розрядки нервового напруження і збереження психічного здоров’я студента. Систематичні фізичні тренування з оптимальним навантаженням підвищують стабільність до впливу негативних факторів. Про це свідчать відносно невеликі нервові збудження студентів, що активно займаються фізкультурою та спортом. На відміну від інших спеціальностей, підготовка менеджера вимагає формування особливих навичок та якостей. Тому правильно обраний режим рухової активності сприятиме формуванню культури здоров’я менеджера. На ру-
хову активність людини впливають такі фактори, як соціально-культурні (наприклад, кількість вільного часу), організаційно-інституційні (наприклад, традиції та рівень фізкультурної організованості, рівень викладання фізкультури у вищих закладах освіти), декотрі спеціальні екологічні та етичні фактори, вплив малих груп (сім’я, друзі), фактори особистого порядку, часто зумовлені генетичним та сімейним вихованням, тобто рівнем і конкретним характером фізичних та психічних передумов особистості для занять фізичною культурою взагалі і для відомого рівня та виду фізкультурної діяльності. Але все-таки більшість студентів жаліються в основному на брак вільного часу, причому у вихідні також. Попри це, погодимося, що в кожного з нас вільний час є, але не всі однаково його використовують, не задумуючись над тим, що наприкінці тижня (вихідні) організм потребує не менше двох годин активних помірних занять на повітрі, на природі. Особливо актуальним активний відпочинок є для людей з напруженою розумовою працею, з присутнім зоровим напруженням. Активний відпочинок повинен займати таке ж місце в людини, як хороший і міцний сон. Свій вільний час потрібно заздалегідь уміло планувати і використовувати. У світі дедалі більшого значення набуває «навчатися здоров’ю». Але для цього потрібно не лише в робочі дні слідкувати за своїм руховим режимом, а ще й власними зусиллями вести цілеспрямовану підготовку до використання вільного часу.
Майбутнім менеджерам, які навчаються у Донецькому державному університеті управління було запропоновано оцінити стан свого здоров’я з метою підвищення значущості фізичних вправ. Об’єктом дослідження стали 76 студентів 1-4 курсу. Оцінювання студентами свого здоров’я відбувається таким чином: тільки 25% з них зазначили, що повністю здорові; 40,5% - здоров’я задовільне; 15,5% - незадовільне; 23,5% - зовсім погане. Недооцінювання студентами значення фізичних вправ суттєво послаблює трудовий потенціал майбутніх менеджерів, оскільки знижує їх фізичні і розумові можливості, виникає протиріччя між професійними вимогами і фізичним станом.
За даними статистичних досліджень було встановлено, що руховий компонент студентів менеджерів у добовому бюджеті часу при нормі 1520% у середньому займає 12,1%.
Організм людей, що займаються фізичними вправами, є більш стійким до впливів зовнішнього середовища (природних умов), а найголовніше
- вони сприяють зміцненню імунної системи. Результати досліджень показують, що студенти, які займаються фізичними вправами, хворіють у три рази рідше, а хвороба протікає у два рази скоріше, ніж у тих, які не займаються.
Упродовж проведення досліджень щодо виявлення оптимального рухового режиму для сту-дентів-менеджерів вивчався вплив занять різними видами спорту на розвиток психологічних та розу-
мових якостей.
Стало можливим констатувати, що сформо-ваність якостей особистості в студентів, котрі займаються різними видами спортивної діяльності, та в студентів, які мало приділяють увагу заняттям фізичною культурою, - різна. Зокрема, вольові і комунікативні якості більш розвинені в людей, котрі долають великі фізичні навантаження. Відомо, що воля виробляється тільки в критичних екстремальних ситуаціях, коли необхідно долати певні перешкоди, завдяки терпінню і великим зусиллям. Розвиток комунікативних якостей особистості, на мою думку, зумовлений тим, що студенти, які займаються різними видами спорту багато часу перебувають у студентському колективі, беруть участь у спортивних змаганнях, постійно спілкуються між собою. Слід зауважити, що комунікативність - одна з рис, яка має бути притаманна майбутнім менеджерам.
У будь-якому виді спорту особливості діяльності визначаються специфічними вимогами до її виконання, тобто тими вимогами, за якими відбувається оцінювання результатів цієї діяльності. В одних видах спорту основні вимоги до діяльності спрямовані на точність і техніку виконання, в інших
- на час, ще в інших - на узгодженість дій. Більше того, у різних видах спорту спостерігається і різна психологічна активність студентів під час виконання діяльності, що визначається своєрідністю труднощів, які потрібно долати, наприклад, тривалий біг пов’язаний із великим обсягом виконуваної роботи, спринтерський біг - з інтенсивністю роботи, спортивні ігри - зі складністю роботи.
Зауважимо, що результати опитувань студентів свідчать про те, що найбільше їх втомлює на заняттях фізичною культурою саме тривалий біг. Очевидно, для студентів, діяльність яких пов’язана з підвищеною розумовою активністю, не зовсім позитивно впливає великий обсяг монотонної фізичної роботи.
До вище наведеного можна додати, що в представників ігрових видів спорту (волейбол, настільний теніс, баскетбол, футбол) найкраще сформовані товариськість, доброзичливість, кон-тактність, колективізм. Розвиток наполегливості, терпіння, спостережливості і цілеспрямованості характерні для легкоатлетів, тенісистів, плавців. У студентів, які займаються загальною фізичною підготовкою, спортивною аеробікою, шейпінгом, переважає сформованість організованості, дисциплінованості, незалежності та критичного мислення.
У запропонованій анкеті студентам було рекомендовано дати відповідь на запитання: «Як заняття фізичними вправами впливають на навчання?», можливі варіанти відповідей:
а) допомагають; б) заважають навчанню; в) ніяк не впливають.
Так, 60% опитаних вказали, що вони допомагають у навчальному процесі, 25% відповіли, що фізичні навантаження ніяк не впливають на результати навчання і всього 15% вважають, що фізична
культура і спорт заважають навчанню.
Як бачимо, оптимальні заняття фізичною культурою і спортом у режимі праці та відпочинку студентської молоді відіграють багатопланову універсальну роль, активно впливають на біологічну сферу життєдіяльності, соціальну орієнтацію та індивідуально-психологічні аспекти гармонійного розвитку особистості та сприяють формуванню культури здоров’я.
Висновки.
Проблема управління процесом формування культури здоров’я засобами фізичної культури менеджера є важливим фактором, оскільки він безпосередньо пов’язаний із підвищенням та оптимі-зацією здоров’я студентів, причому повинен ураховувати специфіку навчання та майбутньої професійної діяльності. Формування культури здоров’я менеджера - доволі складний процес і потребує тривалого часу.
Формування культури здоров’я менеджера необхідно починати з урахування змісту рухової активності, форм і засобів фізичного виховання, обсягів та інтенсивності навантажень. На визначення режимів рухової активності, видів вправ впливають вікові особливості фізіологічного та психічного розвитку. Необхідно, щоб види вправ сприяли психологічній стимуляції. Ось чому вибір видів фізичних вправ слід здійснювати методом підбору, враховуючи психотипи менеджерів, що мають свої особливості у зв’язку зі специфікою майбутньої професійної діяльності. Крім цього, при визначенні оптимального рухового режиму потрібно враховувати особливості побутового аспекту рухової активності майбутніх менеджерів.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем формування культури здоров’я в структурі професійної підготовки менеджера.
Література
1. Физическое воспитание: Учебник / Под ред. В.А.Головин, В.А.Маслякова, А.В.Коробкова и др. - М.: Высш. школа, 1983. - 391 с.
2. Дрозд О.В. Фізичний стан студентської молоді західного регіону України та його корекція засобами фізичного виховання: Автореф. дис... канд. пед. наук. - Луцьк, 1998. -21 с.
3. Завацький В.І. Інститут здоров’я та фізичної культури молоді Волинського державного університету ім. Лесі Українки // Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні: Матеріали ІІ Всеукр. конф. - Луцьк: Вежа, 1996. - С. 37-50.
4. Драчук А., Галайдюк М., Романенко В. Соціально-психологічні аспекти життя молоді України і питання покращення стану фізичного виховання // Фізична культура, спорт та здоров’я нації: Міжнар. наук. практ.- конф. К.; Вінниця, 2001. - С. 208-212.
5. Шишова І.О. Психологічні проблеми удосконалення культури здоров’я у дорослому віці // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб. наук. праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №10. - С. 242-246.
Надійшла до редакції 10.03.2007р.
ОЦЕНКА НЕКОТОРЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ФИЗИЧЕСКИХ КАЧЕСТВ У СПОРТСМЕНОК, ЗАНИМАЮЩИХСЯ ДЗЮДО
Какиашвили Л.О., Фероян Э. А, Пхаладзе З.С., Кобелашвили Д.А., Фиранашвили Г.И., Хидашели П. В.
Грузинская государственная академия физического воспитания и спорта
Аннотация. Актуальность проблемы женского спорта привлекает внимание тренеров и ученых, вызывая необходимость проведения специальных исследований по установлению наиболее эффективных способов достижения спортсменками высоких результатов без ущерба для здоровья. Анализ полученных результатов показал, что в процессе систематических занятий физические качества, такие как сила и скорость также изменяются. Тренировочные нагрузки должны постепенно повышаться в зависимости от уровня функциональных возможностей и фаз менструального цикла (МЦ). В менструальной овуляторной и предменструальной фазах МЦ физические нагрузки, должны быть оптимальны, а во 2,4 фазах МЦ тренировочные нагрузки могут быть максимальными. Правильное распределение тренировочных нагрузок в зависимости от фаз МЦ дает возможность тренеру выполнить тренировочную нагрузку и повысить спортивный результат.
Ключевые слова: дзюдо, физические свойства, менструальный цикл.
Анотація. Какіашвілі Л.О., Фероян Е.А, Пхаладзе З.С., Кобелашвілі Д.А., Фіранашвілі Г.І., Хідашелі П.В. Оцінка деяких показників фізичних якостей у спортсменок, які займаються дзюдо. Актуальність проблеми жіночого спорту привертає увага тренерів і учених, викликаючи необхідність проведення спеціальних досліджень по встановленню найбільш ефективних способів досягнення спортсменками високих результатів без збитку для здоров’я. Аналіз отриманих результатів показав, що в процесі систематичних занять фізичні якості, такі як сила і швидкість також змінюються. Тренувальні навантаження повинні поступово підвищуватися залежно від рівня функціональних можливостей і фаз МЦ. У менструальній овуляторній і передменструальній фазах МЦ фізичні навантаження, повинні бути оптимальні, а в 2,4 фазах МЦ тренувальні навантаження можуть бути максимальними. Правильний розподіл тренувальних навантажень залежно від фаз МЦ дає можливість тренерові виконати тренувальне навантаження і підвищити спортивний результат.
Ключові слова: дзюдо, фізичні властивості, менструальний цикл.
Annotation. Kakiashvili L.O., Feroyan E., Pkhaladze Z., Kobelashvili D., Piranashvili G., Khudasheli P. Rating of some parameters of physical qualities of the sportswomen engaged judos. The problem of female sports is considered foremost importance and attract vivid attention of scientists and coaches as well. This problem requires special research in order to establish effective means for high sportive achievements by the sports women however, without deteriorating their health. Analysis of the obtained results showed that physical characteristics were changed in the process of permanent training. Sports women’s loading should be increase step-by-step, in accordance with the level of functional possibilities and menstrual period. In 1,3 and 5 phases of menstrual cycle, physical activities have to be optimal and during the systematic exercises well answer supportive effect and in 2,4 menstrual cycles, the physical exercises may be maximal. Correction of allocation of exercises activities considering the menstrual cycle gives
