CC BY
113
УДК 574.4:581.5 (477.53)
ОПАДО-ЩДСТИЛКОВИЙ КОЕФЩ1СНТ У Л1СОВИХ Б1ОГЕ ОЦЕНОЗАХ ЗЕЛЕНОÏ ЗОНИ м.
ПОЛТАВА
З^^ваш OПК aбo iндeкc iнгeнcивнocтi бioлoгiчнoгo кpyгooбiгy для пpиpoдниx та штyчниx лiciв зeлeнoï зoни м. Шлтава. Виявлeнo, щo y дocлiджeниx лicax cпocгepiгaeгьcя зaгaльмoвaний та дyжe зaгaльмoвaний тип кoлooбiгy peчoвин. Iнгepвaл cepeднix пoкaзникiв OПК cклaдaв для пpиpoдниx лiciв 2,07-3,06, для шгyчниx - 1,92-9,66. Для xвoйниx та змiшaниx лiciв xapaкгepний OПК нaбaгaгo вищий, нiж y лиcгяниx. Пoкaзник OПК зaлeжигь вiд типу лicy та пoгoдниx yмoв.
K.rn040BÍ слова: опадо-шдстилковий коефщкнт, колообЬ речовин, типи лгав, зелена зона, м. Полтава.
Робота ефрагментом НДР «Типологiчнi принципи екологгчного управлтня природними люами, створення захисних лiсонaсaджень на плакорних та деструктивних землях степу», № держреестрацп: 0109U000139.
У ocнoвi загальгого бioкpyгooбiгy Зeмлi e дiяльнicть живoï peчoвини. Закшчивши cвiй життевий цикл, opгaнiзми пoвepтaють пpиpoдi вce, щo здoбyли вщ нeï пpoтягoм життя [5]. Вaжливoю лaнкoю бioкpyгooбiгiв peчoвин та eroprn, здaтнoю пoeднaти y злaгoджeнy стогему бioцeнoз та eдaфoтoп, е гоказники зaпacy пiдcтилки та oпaдy, нaкoпичeння та xiмiчний cклaд якиx е oдними iз визнaчaльниx кoмпoнeнтiв циx пpoцeciв y лicoвиx бioгeoцeнoзax. Сaмe чepeз мopтмacy лicoвa pocлиннicть здатна впливати на гpyнтoyтвopюючi пpoцecи, poдючicть гpyнтiв, piвeнь пpoдyктивнocтi бioгeoцeнoзiв та iншi кoмпoнeнти лicoвиx eкocиcтeм [9; 11; 12; 13; 19; 20].
Дo гoлoвниx xapaктepиcтик бioлoгiчнoгo кpyгooбiгy мoжнa вiднecти йoгo iнтeнcивнicть. Шказниюм, який дае yявлeння пpo im^cramc^, мoжнa вважати кoeфiцieнт yтилiзaцiï opгaнiчнoï peчoвини - oпaдo-пiдcтилкoвий кoeфiцieнт (OПК) [1; 18; 21]. Тepмiн, yвeдeний нiмeцьким yчeним Eбepмaйepoм y 1953 p., зacтocoвyeтьcя для oцiнки швидкocтi poзклaдy мepтвиx opгaнiчниx залишюв. Цeй пoкaзник oб'eктивнo oцiнюe пoчaткoвy швидкicть дecтpyкцiï та мiнepaлiзaцiï cвiжoвiдмepлoï фiтoмacи. Швидкicть poзклaдy opгaнiчниx залишюв зaлeжить вiд cyкyпнocтi чинникiв, яю мoжнa oб'eднaти в тpи групи. Пepшa гpyпa xapaктepизye якicний c^aA pocлиннoгo oпaдy. Вoнa включае видoвий i фpaкцiйний cклaд oпaдy, вщ ocoбливocтi xiмiчнoгo cклaдy pocлин у piзниx yмoвax icнyвaння, ceзoннi змши та iн. Дo дpyгoï групи мoжнa вiднecти дiяльнicть живиx opгaнiзмiв, якi poзклaдaють мaйжe вci opгaнiчнi peчoвини. Сepeд ниx ocoбливoï уваги за^уговують бaктepiï, гpиби, гpyнтoвi бeзxpeбeтнi та iн. Тpeтя гpyпa чинниюв пoкaзye вплив yмoв cepeдoвищa, зoкpeмa, тeмпepaтypи, вoлoгocтi та iн. Уа пepeлiчeнi чинники впливають paзoм i чacтo зyмoвлюють oдин oднoгo.
Oпaдo-пiдcтилкoвий кoeфiцieнт (OПК), aбo iндeкc im^crn^cn бioлoгiчнoгo кpyгooбiгy, дае мoжливicть iз пeвнoю дoлeю вipoгiднocтi вимipяти швидккть бioкpyгooбiгy peчoвин у кoнкpeтнoмy бioгeoцeнoзi. Цeй кoeфiцieнт cтaнoвить вiднoшeння запаав пiдcтилки дo зaпaciв oпaдy зeлeнoï мacи за H. I. Бaзилeвич i Л. Е. Рoдiним [1] та I. I. Смoльянiнoвим [18].
Л. Е. Рoдiн та H. I. Бaзилeвич [15; 16] для того, щoб oцiнити cyкyпнicть пapaмeтpiв динaмiки poзклaдy pocлиннoï opгaнo-мiнepaльнoï peчoвини фiтoцeнoзiв та xiмiчниx eлeмeнтiв, зaпpoпoнyвaли клacифiкaцiю типiв бioлoгiчнoгo кpyгooбiгy зoльниx peчoвин та aзoтy мiж фунтом i pocлинaми. Для вiльнoгo кopиcтyвaнн;я названими пoкaзникaми для бioгeoцeнoзiв piзниx гpyнтoвo-клiмaтичниx пoяciв та зoн вoни зaпpoпoнyвaли 10-бальну шкалу. ^жгому балу цieï шкали вiдпoвiдaють тевш кiлькicнi iнтepвaли oбpaниx пoкaзникiв.
Ш нacлiдкax дocлiджeнь I. I. Смoльянiнoвa та Е. В. Рябyxи [17] OHK для piвнинниx лiciв Швшчгого cтeпy (Дoнeцькa oблacть) cклaдaв 1,5-12,8 (бали 4-7), для Шл^я (Житом^^ка oблacть) - 1,2-3,0 (бали 6-7). Вoни вiдмiчaли, щo дyжe зaгaльмoвaний та зacтiйний тип бioлoгiчнoгo кpyгooбiгy вiдпoвiдae бopaм i cyбopaм Швшчгого cтeпy, зaгaльмoвaний xapaктepний пpaктичнo для y^oro Пoлiccя, а тaкoж cyбopiв та cyxиx дiбpoв Пiвнiчнoгo егепу, у дiбpoвax мoжe бути навпъ iнтeнcивний тип. Загальний OПК го двox peгioнax у ниx вийшoв
4.1, а бал iнтeнcивнocтi - 5,5.
Л. I. Жицька та H. В. Жицька [11] вcтaнoвили гоказники OHK для piзниx титв лiciв тaкi: липoвo-яceнeвий - 1,1-1,2; гpaбoвo-липoвий - 1,3-1,4, a H. В. Жицька [12] дае cepeднi гоказники для ниx: 1,18; 1,43, вiдпoвiднo. I. П. Бoндap [4] у нacaджeнняx гpaбa називае бали - 7, у пocaдкax бepeзи з cocнoю OПК дopiвнюe
3.2, cocни з клeнoм, дyбoм та в'язoм - 4,1-4,5. Haвeдeнi зaпacи пiдcтилки i oпaдy пo дaниx H. Л. Чeпypкo [23] дали змoгy poзpaxyвaти нам OHK для piзниx типiв лiciв вщ 4,02 дo 13,56.
Iнтeнcивнicть кoлooбiгy peчoвин, за даними H. М. Цвeткoвoï та М. С. Якуби [21], у пpиpoдниx лicoвиx бioгeoцeнoзax Пpиcaмap'я Днiпpoвcькoгo cклaдae 3,27-11,79, в зaлeжнocтi вiд типу лicy. У вcix дocлiджeниx лicax тип кoлooбiгy aбo зaгaльмoвaний, aбo дyжe зaгaльмoвaний. У штyчниx лicax вoни нaвoдять тaкi пoкaзники: вiд 3,72 дo 4,38 iз зaгaльмoвaним типoм кoлooбiгy. Ha пopyшeниx зeмляx Зaxiднoгo Дoнбacy aвтopи в бiлoaкaцieвиx нacaджeнняx нaвoдять OПК на piвнi 4,30-4,45.
На територп Полтавщини матерiалiв по встановленню запасiв опаду, тдстилки та 1х спiввiдношенню небагато. Це, в основному, нашi даш по накопиченню пiдстилки i опаду дубових насаджень околиць смт. Артемiвка [7; 8]. Отже, матерiалiв по вивченню мортмаси лiсових бiогеоценозiв багато, але конкретно по Полтавськiй обласл, зокрема околицям м. Полтави, 1х явно недостатньо, що й обумовило вибiр теми наукового дослiдження.
Метою роботи було визначення ОПК або шдекс ттенсивносп бiологiчного кругообiгу для природних та штучних лiсiв зелено1 зони м. Полтава та встановлення залежносп даного показника вiд рiзних факторiв.
Матерiал та методи дослщження Визначення загальних запасiв пiдстилки та опаду проводились за методом Н. I. Базилевич i Л. С. Родша [16]. За отриманими даними сухо1 ваги тдстилки та опаду розраховувався ОПК по Н. I. Базилевичу та Л. С. Родту [1]. 1нтенсивтсть колооб^ визначався за десятибальною шкалою числових показниюв бюлопчного колообiгу речовин (табл. 1).
Результати дослщжень оброблялися за Б. А. Доспеховим [10] та з використанням прикладно! програми [14]. Геоботашчний опис лiсiв проводився на основi типологп О. Л. Бельгарда [2; 3].
Результати дослщження та Ух обговорення. При дослiдженнi лiсiв зелено! зони м. Полтава встановлено, що вони вщносяться до трьох лкництв - Чалiвського, Розсошанського та Руднянського. Усi вивченi типи лiсiв ми подшили на двi групи - природш та штучнi у межах цих люових господарств.
Природнi лки. За перюд дослiдження виявлено, що ОПК у природних типах лiсiв зелено! зони м. Полтава знаходився в межах 1,67-9,83. По роках спостер^алися таю показники: 2009 р.- 2,83-9,83, 2010 р. -2,45-9,19, 2011 р. - 1,67-9,46, 2012 р. - 1,86-9,19. Максимальш значення ОПК по роках вiдрiзнялися набагато менше, шж мшмальш. Це пов'язано з тим, що запаси опаду та тдстилки ^ вщповщно, ОПК формуються в прямш залежностi вщ типу лiсу та погодних умов, зокрема температури i кiлькостi опадiв, якi прямо впливають на процес його розкладу. Клiматичнi показники 2008-2012 рр. показують строкату картину погодних умов. Середня кшьюсть опадiв була найвищою у 2008 р., найнижчою - у 2011 р. У 2008-2009 рр. середня температура була приблизно однаковою, у 2011 р. - менша, а у 2012 р. - вища, у порiвняннi з попередтми роками. Такими рiзними погодними умовами, очевидно, можна пояснити коливання меж ОПК у дослщжених типах лiсiв, особливо це стосуеться найвищих значень.
Таблиця 1
Десятибальна шкала числових показнишв бiологiчного колооб^у речовин _(за Родiн Л. €., Базилевич Н. I., 1964 р.)_
Бал Оргашчна частина Вщношення шдстилки до опаду
Опад (ц/га) Шдстилка (ц/га)
1 10 1 50 Застшш
2 11 - 25 1 - 5 21 - 50
3 26 - 35 6 - 25 16 - 20
4 36 - 45 26 - 75 11 - 15 Дуже загальмоваш
5 46 - 75 76 - 125 6 - 10
6 76 - 100 126 - 250 1,6 - 6,0 Загальмоваш
7 101 - 125 251 - 400 0,8 - 1,5 1нтенсивш
8 126 - 225 401 - 600 0,3 - 0,7
9 226 - 400 601 - 1000 0,1 - 0,2 Надто штенсивш
10 400 1000 0,1
Аналiз динамiки показниюв ОПК (рис. 1) дозволяе встановити конкретт значення для рiзних титв природних лiсiв.
С
О
16 14 12 10 8 6 4 2 0
2009 2010 2011 2012
А
Б
16 1 14 -12 -10 -8| 6
4 -
2 -0
Ы 5 тип В 4 тип □ 3 тип Ш 2 тип
1 тип
р|к
2009 2010 2011 2012
В
С
о
16 14 12 10 8 6 4 2 0
р|к
2009 2010 2011 2012
Рис. 1. ОПК у р1зних типах природних лгав околиць м. Полтави: А. Чашвського люового масиву: 1 - св1жа д1брова з осокою; 2 -св1жий осичник з з1рочником; 3 - вшьшатник з сирим р1знотрав'ям; 4 - дубовий сосняк з сухуватим р1знотрав'ям; Б. Розсошанського лкового масиву: 1 - вшьшатник з сирим р1знотрав'ям; 2 - вологий осичник з яглицею; 3 - св1жа липова д1брова з з1рочником; 4 - св1жа липово-грабова д1брова; 5 - вологий бшотополятник; В. Руднянського л1сового масиву: 1 - вшьшатник з болотним р1знотрав'ям; 2 -вологий осичник з широкотрав'ям; 3 - липово-ясенева д1брова з яглицею; 4 - липово-ясенева д1брова з з1рочником
Meжi кoливaння OÏÏK у пpиpoдниx дiбpoвax дocлiджeниx лкництв cклaдaли 2,39-2,75 пpи cepeдньoмy гоказнику 2,63±0,38 (бал 6, тип кoлooбiгy - зaгaльмoвaний). Iндeкcи iнтeнcивнocтi кoлooбiгy peчoвин - OПК -вapiюють за мaтepiaлaми H. M. Цвeткoвoï та Ю. I. Гpицaнa [22] в дiбpoвax cтeпoвoгo Пpиcaмap'я у iнтepвaлi 1,4-3,0, а 1. I. Жицька та H. В. Жицька [11] вcтaнoвили гоказники OПК для дyбoвo-липoвoгo лicy - 1,5-1,8, а дyбoвoгo - 2,9-3,1. Для ocичникiв нами виявлeнo cepeднiй пoкaзник OÏÏK вищий у вcix лicництвax, шж вcтaнoвив H. А. Взнуздаев iз cпiвaвтopaми [6]. Бал iнтeнcивнocтi кoлooбiгy у дocлiджeниx ocикoвиx лicax був зaгaльмoвaний, а пo peзyльтaтax назвагого aвтopa - iнтeнcивний. У вiльшaтникax OПК за даними H. Л. [23] бyлo вищим нaшиx пoкaзникiв. Тип кoлooбiгy peчoвин у циx лicax був зaгaльмoвaним.
У загальгому в пpиpoдниx лicax зeлeнoï зoни м. Пoлтaвa виявивcя зaгaльмoвaний тип кoлoбiгy peчoвин. Штучт лiси. Виявлeнo, щo iнтepвaл OПК штyчниx лiciв за пepioд дocлiджeння cтaнoвив 1,58-14,30. Пo poкax cпocтepiгaлиcя таю гоказники: 2009 p. - 1,59-10,16, 2010 p. - 1,58-12,02, 2011 p. - 1,69-10,41, 2012 p. -2,01-14,30. Miнiмaльнi знaчeння OÏÏK шэ poкax вiдpiзнялиcя нaбaгaтo мeншe мaкcимaльниx. Meжi cepeднix пoкaзникiв O^K cклaдaли для штyчниx лiciв - 2,05-10,68.
^ливання OПK у piзниx типax дocлiджeниx штyчниx лiciв пpeдcтaвлeнa на pиc. 2.
1=
О
0
□ 3 тип
□ 2 тип И 1 тип
25 1 20 -
15 -
10 -^аагжг® 5 -
¡III
1=
О
pi к
2009 2010 2011 2012
10 в б 4 2 0
□ 2 тип
□ 1 тип
111111»
а
О
р|к
1в
13
в
3 -2
ш
р|к
2009 2010 2011 2012
2009 2010 2011 2012
А Б В
P®c. 2. OHK у piзниx rarnx mтyчниx лiciв oкoлиць м. Пoлтaви: А. Чaлiвcькoгo лicoвoгo маотву: 1 - cocняк з cyxyвaтим piзнoгpaв'ям; 2 - cвiжyвaгий бepeзняк з яглицeю; 3 - бepeзняк з cyxyвaгим piзнoгpaв'ям; Б. Poзcoшaнcькoгo лicoвoгo мacивy: 1 - бepeзняк з cyxyвaгим piзнoгpaв'ям; 2 - вoлoгий бiлoгoпoлягник; В. Pyднянcькoгo лicoвoгo мacивy: 1 - cocняк з cyxyвaтим piзнoгpaв'ям; 2 - то^як з cyxyвaгим piзнoгpaв'ям; 3 - cвiжyвaтий бepeзняк з cyничникoм.
Для xвoйниx i лиcтяниx yгpyпoвaнь штyчниx лiciв oкoлиць м. Пoлтaви фиа 2) poзpaxoвaнi знaчeння OПK дyжe вiдpiзняютьcя. Haбaгaтo бiльший пoкaзник OHK був у cocнoвиx лicax (у cepeдньoмy 10,51±1,48). У циx yгpyпoвaнняx iнтeнcивнicть кoлooбiгy peчoвин вiдпoвiдae балам 4-5. Ц мoжнa пoяcнити тим, щo мopтмaca cocнякiв багата на cмoлиcтi peчoвини, якi знaчнo пoвiльнiшe poзклaдaютьcя, у пopiвняннi з листяними видами. Пo дaниx H. Л. [23] OПK cocнякiв (poзpaxoвaнo нами) cтaнoвилo 13,56. В yмoвax cyбopiв piзнoгo типу
H. M. Цветюва та M. С. Якуба [21] називае цифpи OПK 7,3-11,4. I. П. Бoндap [4] для cocнoвиx нacaджeнь називае бали 5-6.
Poзpaxyнки пoкaзaли, щo у бepeзнякax, якi в ocнoвнoмy poзмiщyвaлиcя на пiдвищeнняx, та бiлoтoпoлятникax виявивcя бал 6, тип кoлooбiгy - зaгaльмoвaний, щo yзгoджyeтьcя з peзyльтaтaми poбiт H. Л.
[23].
У цiлoмy нacлiдoк poзpaxyнкiв OПK пoкaзaв, щo у штyчниx cocнoвиx лicax бioлoгiчний кoлooбiг peчoвин дyжe зaгaльмoвaний, а штyчниx лиcтяниx - зaгaльмoвaний.
Вcтaнoвлeнo, щo в щтому у дocлiджeниx лicax cпocтepiгaeтьcя зaгaльмoвaний та дyжe зaгaльмoвaний тип кoлooбiгy peчoвин (бали 4-6). Iнтepвaл cepeднix пoкaзникiв OПK cклaдaв для пpиpoдниx лiciв 2,07-3,06 для штyчниx - 1,92-9,66. Для xвoйниx та змiшaниx лiciв xapaктepний OПK набагато вищий, нiж у лиcтяниx. Шказник OПK зaлeжить вiд типу лку та пoгoдниx yмoв.
1. Бaзилeвич H. И. Типы биoлoгичecкoгo кpyгoвopoтa зoльныx элeмeнгoв и aзoгa в ocнoвныx пpиpoдныx зoнax Ceвepнoгo пoлyшapия I H. И. Бaзилeвич, Л. Е. Poдин II Гeнeзиc, клатеификация и кapгoгpaфия пoчв CCCP. - M. : Ыаука, 1964. - С. 134-145.
2. Бeльгapд А. Л. Лecнaя pacгигeльнocгь югo-вocгoкa У^аины. - Kиeв : Изд-вo КГУ, 1950. - 264 c.
3. Бeльгapд А. Л. Cгeпнoe лecoвeдeниe I А. Л. Бeльгapд. - M. : Лecнaя пpoмbImлeннocгь, 1971. - 336 c.
4. Бoндap I. В. Kpyгooбiг пoживниx peчoвин та йoгo вплив на фунти лicocгaнiв Kиïвcькoгo Пoлiccя I I. В. Бoндap II Ыayкoвий вкник Укpaïнcькoгo дepжaвнoгo лicoгexнiчнoгo yнiвepcигeгy. - 2003. Вип. 13.3. - С. 63-69.
5. Вepнaдcкий В. И. Биocфepa I В. И. Вepнaдcкий. - M. : Mbi^h, 1967. - 377 c.
6. Взнyздaeв H. А. Зaпac opгaничecкoгo вeщecтвa ocинникoв в зaвиcимocги oг фopмoвoгo paзнooбpaзия ocины I H. А. Взнyздaeв, O. В. Шaxoвa, В. И, Сватова I Биoлoгичecкaя пpoдyктивнocть и кpyгoвopoг xимичecкиx элeмeнгoв в pacтитeльныx cooбщecгвax. - Л. : Hayra, 1971. - С. 53-58.
7. Вла^н^ H. O., Гycгoдим I. M. Пiдcгилкa дyбoвиx нacaджeнь cмг. Аpгeмiвки II Бiopiзнoмaнiгтя: тeopiя, пpaкгикa та мeгoдичнi acпeкги вивчeння у зaгaльнoocвiгнiй та вищiй шкoлi : мaгepiaли Вceyкpaïнcькoï нayкoвo-пpaкгичнoï кoнфepeнцiï (пpиcвячeнoï 100-piччю вiд дня нapoджeння Д. С. Iвamинa, бoгaнiкa, флopиcтa, eкoлoгa) I пiд peд. M. В. Гpиньoвoï. - Пoлгaвa : Дpyкapcькa мaйcгepня, 2012. - С. 27-29.
8. Власенко Н.О. Опад дубових насаджень околиць смт Артем1вка / Н. О. Власенко, I. М. Густодим / Бюр!зномашття Укра!ни в св1тл1 ноосферно! концепцп академка В. I. Вернадського : матер. Всеукр. наук.-практ. конф. - Полтава : Астрая, 2013. - С. 163-165.
9. Дщух Я. П. Енергетичш проблеми екосистем i забезпечення сталого розвитку Укра!ни / Я. П. Дщух // Вкник НАН Укра!ни . - 2007. -№ 4. - С. 3-12.
10. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта : (С основами статистической обработки результатов исследования) / Б. А. Доспехов. - М. : Колос, 1979. - 416 с.
11. Жицька Л. I. Дослщження зв'язку м1ж швидгастю розкладання шдстилки та зольшстю опаду в природних д1бровах / Л. I. Жицька, Н. В. Жицька // Вюник Черкаського ушверситету. Сер1я «Бюлопчш науки». - 2012. - Вип. № 39 (252). - С. 61-66.
12. Жицька Н. В. Дослщження зв'язку м1ж швидгастю розкладання шдстилки та зольшстю опаду в природних люових бюгеоценозах / Н. В. Жицька //Лгавництво i агролкомелюращя. - 2011. - Вип. 119. - С. 137-140.
13. Жицька Н. В. Сезонна динамка руху х1м1чних елеменпв у шдстилках природних лкових б1огеоценоз1в / Н. В. Жицька // Грунтознавство. - 2009. - Т. 10, № 3-4. - С. 50-57.
14. Комп'ютерш методи в сшьському господарств1 та бюлогп : навч. пос1б. / [О. М. Царенко, Ю. А. Злобш, В. Г. Скляр, С. М. Панченко]. -Суми : Ушверситетська книга, 2000. - 203 с.
15. Родин Л. Е. Динамика органического вещества и биологический круговорот в основных типах растительности / Л. Е. Родин, Н. И. Базилевич. - М. ; Л. : Наука, 1965. - 247 с.
16. Родин Л. Е. Методические указания к изучению динамики и биологического круговорота в фитоценозах / Л. Е. Родин, Н. П. Ремезов, Н. И. Базилевич. - Л. : Наука. Ленингр. отделение, 1967. - 145 с.
17. Смольянинов И. И. К оценке интенсивности бюлогического круговорота К, Р, К, Са и Mg в равнинных лесах УССР / И. И. Смольянинов, Е. В. Рябуха / Биологическая продуктивность и круговорот химических элементов в растительных сообществах. - Л. : Наука, 1971. - С. 249-255.
18. Смольянинов И. И. Круговорот веществ в природе / И. И. Смольянинов, Е. В. Рябуха. - К. : Наук. думка, 1971. - 120 с.
19. Травлеев А. П. Некоторые черты разложения органического опада древесных пород и взаимодействие продуктов их разложения с почвой / А. П. Травлеев / Вопросы степного лесоведения. - Днепропетровск : ДГУ, 1968. - С. 15-29.
20. Травлеев А. П. Опыт детализации структурных компонентов лесного биогеоценоза в степи / А. П. Травлеев // Бюгеоценолопчш дослщження на Укра1ш / Дншропетров. держ. ун-т. - Дншропетровськ, 1973. - С. 38-41.
21. Цветкова Н. М. Бюкругообк речовин у бюгеоценозах Присамар'я Дншровського : навч. пос1б. / Н. Н. Цветкова, М. С. Якуба. -Дншропетровськ : РВВ ДНУ, 2008. - 112 с.
22. Цветкова Н. Н. Биоэкологические аспекты мониторинга лесов степного Присамарья // Н. Н. Цветкова, Ю. И. Грицан // Питання степового люзнавства та люово! рекультивацп земель. - 1998. - Вип. 2. - С. 60-67.
23. Чепурко Н. Л. Биологическая продуктивность и круговорот химических элементов в лесных и тундровых сообществах Хибинских гор / Н. Л. Чепурко // Биологическая продуктивность и круговорот химических элементов в растительных сообществах. - Л. : Наука, 1971. - С. 213-219.
ОПАДО-ПОДСТИЛКОВЫЙ КОЭФФИЦИЕНТ В ЛЕСНЫХ БИОГЕОЦЕНОЗАХ ЗЕЛЕНОЙ ЗОНЫ г. ПОЛТАВА Власенко Н. О.
Выяснено ОПК или индекс интенсивности биологического круговорота для естественных и искусственных лесов зеленой зоны г. Полтава. Обнаружено, что в исследованных лесах наблюдается заторможенный и очень заторможенный тип круговорота веществ. Интервал средних показателей ОПК составлял для естественных лесов 2,07-3,06, для искусственных - 1,92-9,66. Для хвойных и смешанных лесов характерный ОПК намного выше, чем в лиственных. Показатель ОПК зависит от типа леса и погодных условий.
Ключевые слова: опадо-подстилочный коэффициент, круговорот веществ, типы лесов, зеленая зона, г. Полтава.
Стаття надшшла 28.10.2013 р.
GROUND LITTER COEFFICIENT IN FOREST BIOGEOCENOSIS OF POLTAVA-CITY GREEN BELT Vlasenko N. O.
There have been cleared up the litter fall and ground litter coefficient (LGC) or intensity index of biological cycle for natural and artificial forests of Poltava-City green belt. It was found out that investigated forests have slow and very slow type of cycling. Interval of intermediate indexes of LGC was 2,07-3,06 for natural forests and 1,92-9,66 for artificial. For softwood and mixed forests specific LGC much higher than for the leafed forests. Index of LGC depends on type of forest and weather conditions.
Key words: Litter fall and ground litter coefficient, cycling, types of forest, Poltava-City green belt.
Рецензент Байрак М.О.
