CC BY
37
SUMMARY
The process of designing the construction site should be closely linked to the assessment and analysis of the results. This will allow to achieve the goal. Such an assessment is made on a range of indicators, both quantitative and qualitative, as well as the various stages of the process.
Analysis of recent achievements. To date, a number of approaches and concepts in the problem of estimating the quality of design solutions. Multiple authors offer their vision of the issue, but most of them claim that the method of evaluation should be selected based on the answer to the question that should be evaluated.
The purpose of research-development methodology for assessing multi-level architectural design at various stages of construction. Task - to establish factors influencing the assessment of design decisions influence the method used to assess quality.
Conclusions. Evaluation of the project consists of standardized solutions and nonnormable qualities. Modern state of the process design poses the problem of formalizing assessment procedures using logical-mathematical methods of analysis and evaluation.
REFERENCES
1. Azgaldov G. G. Kvalimetriia v arhitekturno-stroitelnom proektirovanii - M. : Stroizdat, 1989. -272 s.
2. Azgaldov G. G. Problemy izmereniia i ocenki kachestva produkcii. - M. : Stroizdat, 1969. -168 s.
3. Gelberg A. A. Metody opredeleniia TE pokazatele proektov jilyh domov - M. : Stroizdat, 1955.
- 98 s.
4. Kogut P. N. Vybor planirovochnyh resheni jilyh sekci s primeneniem metodov kolichestvennogo analiza (Voprosy metodiki) : avtoref. dis. na soiskanie uch. step. kand. arhit. nauk. Obedinenny ucheny sovet pri Mosk. сentre nauch-issled. i proekt. in-te tipovogo i eksperimentalnogo proektirovaniia jilisca / P. N. Kogut. - M., 1969. - 16 s.
5. Lavrik G. I. Osnovi sistemnogo analizu v arhitekturnih doslidzhennyah i proektuvanni: pIdruch. [dlya stud. visch. navch. zakladIv] / G. I. Lavrik. - K. : KNUBA; Ukrayinska akademlya arhltekturi, 2002. - 138 s.
6. Lisenka Yu. V. Metodika formuvannya i otsinki funktsionalno-planuvalnonyi organizatsiyi gotelnih kompleksiv na rannih stadIyah proektuvannya : avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kand. arh. : spets. 18.00.01 «Teoriya arhitekturi, restavratsiya pam'yatok arhitekturi» / Yu. V. Lisenka.
- K., 2007. - 21 s.
7. Naginskaya V. S. Osnovyi i metodyi variantnogo proektirovaniya promyishlennyah zdaniy : avtoref. dis. na soisk. uch. stepeni dokt. tehn. nauk : spets. 05.23.10 «Zdaniya i sooruzheniya» / V. S. Naginskaya. - M., 1983. - 24 s.
8. Subbeto A. I. Sistemy poniati teorii kachestva stroitelno industrii / A. I. Subbeto, M. S. Kardakov // Osnovy upravleniia kachestvom stroitelno produkcii. - Sb. nauch. trudov LenZNIEP. - L.,1975. - S. 3 - 17.
9. Fokin V. I. Smetnaia stoimost stroitelstva - M. : Stroizdat, 1986. - 166 s.
10. Shevchenko I. A. Sistemnoe modelirovanie jilo sredy dlia ocenki ee kachestva. - M. : Stroizdat, 2013. - 72 s.
УДК 726.5.03
ОБ'СМНО-ПРОСТОРОВЕ I ПЛАНУВАЛЬНЕ ВИР1ШЕННЯ ДЕРЕВ'ЯНИХ ХРАМОВИХ СПОРУД ВОЛИН1 XVII - XVIII СТОЛ1ТТЯ
О. О. Лесик-Бондарук, к. арх., доц. Сх1дноевропейсъкого утверситету 1мет Лес Укратки
Ключовi слова: храмова споруда, церква, дзв1ниця, зруб, об 'емно-просторова характеристика, планувалъш виршення, композицШний аналгз.
Постановка проблеми. У ХХ та на початку ХХ1 столотя, на думку автора, украшщ почали надто недбало ставитися до свое! культурно! спадщини. Вщома надзвичайно велика
кшьюсть випадюв, коли пам'ятки архтектури фiзично знищують або кардинально змiнюють заради нов^ньо! перебудови чи так звано! «реставраци». Дана стаття мае на мет аналiз композицiйних та планувальних характеристик волинських дерев'яних храмiв XVII - XVIII столггь для збереження, вщтворення та вiдновлення споруд на бшьш професiйному рiвнi.
Аналiз публiкацiй. Проблематика об'емно-просторових i планувальних характеристик волинських храмiв розглядаеться у працях М. Драгана, Г. Н. Логвина, Л. В. Прибеги, I. Р Могитича, Ю. П. Нельговського, П. Г. Юрченка, В. В. Чепелика та ш. [2, с. 147 - 205; 6, с. 33 - 40; 8, с. 40 - 60; 5, с. 56 - 106; 10, с. 13 - 125; 1, с. 35 - 65; 7, с. 18 - 22; 9, с. 12 - 18]. По кожному iз храмiв Волиш XVII - XVIII ст. виконано обмiрнi креслення плашв та розрiзи.
Виклад матерiалу. Об'емно-просторове та планувальне виршення храмових дерев'яних споруд Волиш - одна з найбшьш яюсно щкавих характеристик дослiджуваних пам'яток архггектури. Для волинського регiону було традицшним довгi роки використання усталених простих композицiйних вирiшень церков, дерев'яний храм найчаспше будували в сшьськш мiсцевостi, зодчi тяжши до лакошчносп та виваженостi форм. Композицiйна рiзноманiтнiсть при iндивiдуальностi кожно! споруди мае сво!, специфiчнi принципи побудови.
Комплексного дослiдження композицiйно-планувальних характеристик дерев'яних храмiв Волинi з виявленням !х характерних особливостей, iсторичного пiдrрунтя та взаемозв'язку !х розвитку iз сусiднiми регюнами Укра!ни та Польщi не проводилось.
При цьому необхщно констатувати, що жоден iз дерев'яних храмiв Волиш XVII - XVIII столггтя у первюному виглядi до наших дшв не зберiгся. Соцiально-економiчнi, полiтичнi фактори, плиншсть часу сприяли тому, що у спорудах проводились ремонти, реконструкци, перебудови та змши релiгiйних конфесш, через що виникали певнi архтектурно-мистецью нашарування, доповнення. Зважаючи на це, пам'ятки храмово! аритектури набули вигляду, який поеднуеться з iсторико-архiтектурними та мистецькими традищями XIX - початку ХХ ст., а також залежить вщ «дiяльностi» Росшсько! iмперi! у цариш укра!нського дерев'яного зодчества, яка була спрямована на знищення мюцевих традицiй будiвництва та нав'язування «московських» архiтектурних зразкiв.
На композицiйно-планувальну характеристику пам'ятки дерев'яно! храмово! аритектури мали вплив таю фактори:
- функцюнальне призначення споруди;
- характер населеного пункту, кшьюсний склад приходу;
- розташування в населеному пункп;
- характер навколишньо! забудови;
- характеристика навколишнього ландшафту;
- будiвельнi матерiали, конструкци, з яких споруджувались храми;
- доповнення та реконструкци споруд у процес експлуатацi!.
Композицшш та об'емно-планувальнi характеристики храмiв дерев'яного зодчества автор звiв до груп:
- тризрубш, одноверхi;
- тризрубш, двоверхц
- тризрубнi, триверхi;
- тризрубш, безверхi (хатнього типу);
- хрестов^ одноверхi;
- хрестовi, п'ятиверхц
- однозрубнi, одноверхi;
- п'ятизрубш, одноверхi;
- безверхi, з двома вежами на вхщному притворi.
Найзначшша група дерев'яних храмiв - тризрубш, одноверхi (54 %) - зус^чаеться на всiй територi! Волинi, але частiше вони споруджувались у швшчному, пiвнiчно-захiдному районах (Борочиче, Квасiв, Кутрiв, Вiльхiвка, Xмелiв, Ржищев, Смолява, Бужкович^ Макаревичi, Сирнички, Усичi, Карасин, Новосшки, Пiдбереззя, Лудин, Поча!в, Брани, Камшь-Каширський, Верхи, Видерта, Дубно, Свiтанок, Михальювщ, Корнин, Доротичi, Коритне, Митниця, Шепель, Велика Глуша, Заболоття, Залiси, Тур, Городини, Пожарки, Шурин, Рiвне, Мирогоща, Розваж, Грабiв, Обарiв, Рудка Козинська). Характерною особливютю храмiв, збудованих у XVII ст., е приземкувапсть !х зрубiв та завершень. У церквах, споруджених у XVIII ст., центральш зруби збшьшеш та разом iз завершеннями е композицiйними центрами пам'яток архтектури. Зруби перекривались дво- або чотирисхилим дахом iз наметовим завершенням.
У планi всi три зруби (бабинець, центральний зруб, вiвтар) вирiшувались як квадратними, так i прямокутними. Вiвтар також бувае п'ятигранним. У переважнiй бiльшостi випадкiв храми прост та лаконiчнi, стриманiсть форм доповнюеться вишуканiстю завершень. У багатьох храмах у процес функцiонування до бабинця добудовували вхiдний притвор, квадратний чи прямокутний у планi. Допомiжнi невеликi примiщення часто споруджували бшя вiвтаря. Вони також були квадратними чи прямокутними в плат (рис. 1 - 4).
Тризрубш одноверхi дерев'яш храми також мають значне розповсюдження на Подiллi, Гуцульщинi [3; 4; 10].
Тризрубш, двоверхi храми (3 %) зус^чаються в кшькох мiсцях (Камiнь-Каширський, Сiянцi). У даних спорудах завершення над вiвтарями меншi за розмiром вiд завершень над центральними зрубами i композицiйно !м пiдпорядкованi. Прибудова невеликих примiщень бiля вiвтаря збагачуе пластику фасадiв церков.
Тризрубш триверхi храми дерев'яного зодчества (20 %) найбшьше зустрiчаються у швденному та схiдному районах Волиш (Пляшева, Жубровичi, Западинцi, Тучин, Сирники, Липно, Трояшвка, Кам'яний Брiд, Краевщина, Рясне, Великий Стидин, Оржiв, Ремчищ, Велика Радогощ, Старий Кривин). Певно, це пов'язано насамперед iз ландшафтними змiнами та безпосередньою близькiстю до регюшв Подiлля та Ки!вщини, що сприяло розвитку на певних територiях Волинi дерев'яних церков, композицiйно близьких до храмiв вищевказаних областей. Храми дано! групи характеризуются пропорцiйнiстю та композицшною цiлiснiстю.
Приземкуватi зруби в церквах перекривали переважно чотирисхилим дахом iз наметовим завершенням. У церквах XVIII ст. зруби, як чотири-, так i восьмиграннi, почали перекривати восьмигранними завершеннями. Пластика церковних фасащв, рiзноманiтнiсть композицiйних вирiшень доповнювались гранями зрубiв iз вертикальною та горизонтальною шалiвкою дошками, заломами, обрамленнями вшон тощо.
Характерно, що чiткi обриси зовшшньо! форми зрубiв вiдповiдають простору храму. Даний тип дерев'яних церков мае поширення по всш територи Укра!ни [2; 5; 6; 10].
Тризрубш безверхi храми (9 %) - найпроспший тип пам'яток дерев'яного зодчества. Сво!м силуетом iз двосхилим дахом вони нагадують житловi будинки, що й стало причиною утворення !х назви - церкви хатнього типу (Згорани, Здомишель, Старий Порицьк, Оивщ, Колона, Милятин). Даний тип храмiв найбiльш властивий для швшчного району Волинi. Таку тенденцiю можна пов'язати з вiдносною бiднiстю даного регюну краю, а також iз природноклiматичними та ландшафтними особливостями.
Значну кшьюсть дерев'яних церков хатнього типу можна зустр^и на Буковинi [2,6].
Хрестовi одноверхi храми (9 %) збереглись на територи Волиш в невеликш кшькосп (Борки, Дрозднi, Несвiч, Туропин, Степань, Оса, Хотешiв). Серед них е споруди, що вщразу будувались iз планом у виглядi хреста, а трапляються i таю, яю споруджувались тризрубними, одноверхими, а шзшше до центрального зрубу добудовувались два бiчнi притвори. Незважаючи на складну об'емно-планувальну структуру, спорудам даного типу властива пластичнють фасадiв та композицшна довершенiсть.
Хрестовi п'ятиверхi (Межирiчка), однозрубнi одноверхi (Запруддя), п'ятизрубнi одноверхi (Пiща) та безверхi, з двома вежами на вхщному притворi (Грудки, Вишеньки) - типи дерев'яних храмiв Волиш, виявлеш в одиничних прикладах. 1х композицiйнi та об'емно-планувальш вирiшення не характеризують загальних принцишв спорудження дерев'яних церков Волинi.
1. flMHTpiBCbKa церква в с. Згорани, 1674 р. трид1льна( тризрубна
2. Хрестозведенська церква в с Заболоття 1794 р. Тридтьна, тризрубна
Рис. 1. КомпозицШно-планувальна характеристика дерев 'яних xpaMie
Рис. 2. КомпозицШно-планувалъна характеристика дерев 'яних храмiв
Рис. 3. КомпозицШно-планувальна характеристика дерев 'яних храмiв
Рис. 4. Композицтно-планувалъна характеристика дерев 'яних храм1в
Невщ'емним елементом композицп храмiв дерев'яного зодчества е дзвшищ. З урахуванням характеру !х розташування на Волинi виявленi наступи типи дзвiниць:
- дзвiницi, що будувались окремою спорудою одночасно з церквою;
- дзвшищ, побудоваш бшя храму шзшше;
- дзвшищ, що споруджувались упритул до бабинця з вхiдним притвором одночасно з церквою;
- дзвiницi, збудованi шзшше впритул до бабинця i3 вхвдним притвором;
- храми, бiля яких не будувались дзвiницi.
За характером об'емно-планувального вирiшення дзвiницi досить рiзноманiтнi. Найпоширенiший тип на Волинi - це двоярусш (четверик на четверику) з опасанням та наметовим завершенням. Перший ярус використовували як комору для швентарю, другий призначався для встановлення дзвошв. Зустрiчаються також двоярусш дзвшищ з восьмериком на четверику.
Значна кшьюсть дзвшиць вирiшена триярусними (три четверики) з вщкритою галереею у верхньому яруш, де встановленi дзвони, або восьмерик на двох четвериках iз восьмигранним завершенням.
Кшька дзвiниць збудовано чотириярусними у виглядi четверикiв на четвериках з одшею вiдкритою галереею та наметовим завершенням.
Характерно, що двоярусш дзвшищ бшьш властивi культовим спорудам XVII ст. i будувались одночасно з храмом. Дзвшищ, споруджеш у XVIII ст., часто будувались шзшше за храми i виконувались три- i чотириярусними. В багатьох випадках вони е домiнантами храмових споруд та ix композицiйними центрами.
Висновок. У статтi визначено фактори, що впливали на композицшно-планувальну характеристику пам'ятки дерев'яно].' храмово].' арxiтектури. Автор пропонуе класифшащю волинських дерев'яних церков за композицшними та об'емно-планувальними характеристиками. Найпоширешшими на Волинi у дослiджуваний перюд були тризрубнi, одноверxi дерев'янi храми. Видшено найбiльш притаманнi для регюну типи дзвiниць.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Драган М. Украшсью дерев'янi церкви: У 2 част. / Драган М. - Львiв, 1937. - С. 237.
2. Логвин Г. Н. По Украш. Стародавш мистецью пам'ятки / Г. Н. Логвин. - К. : Мистецтво, 1968. - С. 147 - 205.
3. Могитич И. Р. Крещатые церкви Гуцульщины / И. Р. Могитич // Архитектурное наследство. - М. : Стройиздат, 1979. - Вып. 27. - С. 227 - 234.
4. Могитич 1ван. Сторшки арх1тектури Галичини i Волиш XII - XIV ст. / 1ван Могитич // Вюник шституту «Укрзахщпроектреставращя». - Львiв, 1997. - № 8. - С. 3 - 20.
5. Нельговський Ю. П. Архтектура друго].' половини XVI - першо].' половини XVII столггтя / Ю. П. Нельговський // Iсторiя украшського мистецтва. - К. : Гол. ред. УРЕ, 1967. -Т. 2. - С. 56 - 106.
6. Прибега Л. В. Методика охорони та реставраци пам'яток народного зодчества Украши. / Л. В. Прибега. - К. : Мистецтво, 1997. - 144 с.
7. Чепелик В. В. Пропорцшнють в народному зодчесга // Зб. наук. пр. астранпв / В. В. Чепелик. - К., 1963. - Вип. 22. - С. 40.
8. Юрченко П. Г. Дерев'яне зодчество Украши / П. Г. Юрченко. - К. : Академiя Архггектури УРСР, 1949. - 132 с.
9. Юрченко П. Г. Пропорцшнють в народнш арxiтектурi / П. Г. Юрченко // Народна творчють та етнографiя. - 1970. - № 4. - С. 12 - 18.
10. Юрченко П. Г., Цапенко М. П. Мистецтво друго].' половини XVII - XVIII столотя / П. Г. рченко, М. П. Цапенко // Iсторiя украшського мистецтва. - К. : Гол. ред. УРЕ, 1967. - Т. 3. - С. 13 - 125.
SUMMARY
Problem definition: The author believes that in the 20th - beg of 21st century Ukrainians were too ignorant of their cultural heritage. There are plenty of cases when architectural monuments are physically destroyed or changed to a great extent for the sake of a newer refurbishment or the so called «restoration». This article is to analyse compositional and planning characteristics of Volyn wooden temples of XVII - XVIII centuries in order to further professionally preserve and recover the temples.
The problems of Volyn temples spacious and planning characteristics are discussed in the works of M. Dragan, G. N. Logvyn, L. V. Prybega, I. R. Mogytych, Y. P. Nelgovsky, P. G. Yurchenko,
V. V. Chepelyk and others. [1; 2; 5 - 9; 10]. Scale adjusted and layered drawings have been made for each XVII - XVIII ct. Volyn temple. Simple compositional forms of churches have been traditional for many years in Volyn; wooden churches were mainly built in the villages, laconism of forms is used.
REFERENCES
1. Draghan M. Ukrajinsjki derev'jani cerkvy: U 2 chast. / Draghan M. - L'viv, 1937. - S. 237.
2. Loghvyn Gh. N. Po Ukrajini. Starodavni mystecjki pam'jatky / Gh. N. Loghvyn. - K. : Mystectvo, 1968. - S. 147 - 205.
3. Moghytych Y. R. Kreshhatwe cerkvy Ghuculjshhynw / Y. R. Moghytych // Arkhytekturnoe nasledstvo. - M. : Strojyzdat, 1979. - Vup. 27. - S. 227 - 234.
4. Moghytych Ivan. Storinky arkhitektury Ghalychyny i Volyni XII - XIV st. / Ivan Moghytych // Visnyk instytutu «Ukrzakhidproektrestavracija». - L'viv, 1997. - № 8. - S. 3 - 20.
5. Neljghovsjkyj Ju. P. Arkhitektura drughoji polovyny XVI - pershoji polovyny XVII stolittja / Ju. P. Neljghovsjkyj // Istorija ukrajinsjkogho mystectva. - K. : Ghol. red. URE, 1967. - T. 2. -S. 56 - 106.
6. Prybjegha L. V. Metodyka okhorony ta restavraciji pam'jatok narodnogho zodchestva Ukrajiny. / L. V. Prybjegha. - K. : Mystectvo, 1997. - 144 s.
7. Chepelyk V. V. Proporcijnistj v narodnomu zodchestvi // Zb. nauk. pr. aspirantiv / V. V. Chepelyk. - K., 1963. - Vup. 22. - S. 40.
8. Jurchenko P. Gh. Derev'jane zodchestvo Ukrajiny / P. Gh. Jurchenko. - K. : Akademija Arkhitektury URSR, 1949. - 132 s.
9. Jurchenko P. Gh. Proporcijnistj v narodnij arkhitekturi / P. Gh. Jurchenko // Narodna tvorchistj ta etnoghrafija. - 1970. - № 4. - S. 12 - 18.
10. Jurchenko P. Gh., Capenko M. P. Mystectvo drughoji polovyny XVII - XVIII stolittja / P. Gh. rchenko, M. P. Capenko // Istorija ukrajinsjkogho mystectva. - K. : Ghol. red. URE, 1967. -T. 3. - S. 13 - 125.
УДК 711.433(477.63)+712.31(282.247.32)
ПРОБЛЕМИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ НА ПРИР1ЧКОВИХ ТЕРИТОР1ЯХ
ДН1ПРА
Е. В. Сам1йленко, асп.
Ключовi слова: акватор1я, р1ка Днтро, екосистемний тдх1д, еколог1чна р1вновага, функцгонування ргчкових екосистем
Постановка проблеми. Антропогенна дiяльнiсть людини на початку XX столотя суттево змшила природне оточення та екосистему Дншра На пдролопчний режим рши вплинуло зарегулювання !! стоку каскадом Дшпровських водосховищ. У зв'язку з масовим освоенням прибережних територш на рiчцi Дшпро виникла проблема захисту берепв вщ затоплення, шдтоплення i розмиву. Будiвництво водосховищ докоршно змшило умови водообмiну, порушило еколопчну рiвновагу, знизило штенсивнють самоочищення води та дало поштовх структурно-функцюнальному перетворенню вше! екосистеми рши з рiчково!' на озерно-рiчкову. В результат будiвництва водосховищ в межах мюта Дшпропетровськ затоплено близько 300 га земель. Використання територш рiчкових долин тд господарсью, житлов^ промисловi забудови ускладнило дотримання природоохоронного режиму, призвело до деградаци прирiчкових територш, породило цший ряд юридичних, еколопчних, мiстобудiвних i техшчних проблем.
У межах мюта зросла кшькють неконтрольованого скиду неочищених спчних вод з очисних споруд шдприемств i оргашзацш, накопичувачiв промислових та сшьськогосподарських стокiв. Пдронамив пiску бiля берегово! лiнi! та вимивання пiску по всiй течи, забудова прибережно! смуги Днiпра, призводять до змiн гiдрологiчного складу та знищенню всього живого. Заболочення прирiчково! зони спричинено забрудненням водних мас важкими металами, органiчними сполуками, нафтопродуктами та iншими речовинами.
