CC BY
12
цессе управленческой деятельности могут иметь как конструктивное, так и деструктивное решение. Предложены характеристики системы менеджмента предприятия, которые положительно влияют на процесс регулирования стрессовых ситуаций. Среди таких характеристик: целостность организации, способ создания ценностей для потребителей, социальное влияние организации, "креативное разрушение" и т. п. Приведены предложения относительно дальнейших исследований процесса регулирования стрессовых ситуаций на предприятиях.
Ключевые слова: стресс, стрессоустойчивость, системный менеджмент, конструктивное решение.
Dorosh I.M. The influence of the Effectiveness of the Enterprise Management on the Level of Stress Resistance of its Staff
The criteria of the system of enterprise management enabling to solve stress situations constructively as well as provide a high level of staff stress resistance have been determined. Specific stress situations that can have both constructive and destructive solution in the process of administrative activity have been distinguished. The characteristics of the system of enterprise management that have a positive influence on the process of stress situations regulation have been suggested. There is the integrity of the organization, the way of creation of values for consumers, social influence of the organization, "creative destruction" etc. among such characteristics. Some propositions concerning investigations of the process of stress situations regulation on the enterprise are offered.
Key words: stress, stress resistance, system management, constructive solution.
УДК 72.04:7.021.7 Доц. Р.В. Одр^вський, канд. мистецтвознавства;
доц. С. С. Мергель, канд. техн. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ДУХОВНИЙ ЦЕНТР ПРЕСВЯТО1 Д1ВИ МАРН НА ЯСН1Й ГОР1 У ГОШЕВ1
Схщний фасад майбутньо! лаври Пресвято! Дiви Марн на Яснш Гр у Гошевi варто прикрасити так, щоб вш був виразником сприйняття вiрянами величi навко-лишнього середовища. На головнш стш вище парадних дверей встановити скульптуру 1суса з лшею у правш рущ посеред Йосипа i Марн. Таку скульптурну композищю ви-готовити iз бшого мармуру, висотою 14 м на повний зрют. Скульптура повинна створи-ти враження eдностi форми i неповторностi духовного сприйняття кольорiв iз найрiзно-манiтнiших тонiв веселки. Св^ло-зелена тональнiсть кольоргв скульптури повинна гар-моншно поеднатись з небесною блакиттю в пору настання перших сонячних променiв над обрiем аж до краю небосхилу, а вiрнi отримують вiд цього природного дива довго-очiкувану насолоду i надзвичайно шднесене й урочисте сприйняття божо! благодат Воскресiння Христового.
Розрахункова висота тридшьно! лаври становитиме 125,8 м, у плаш по осях схщ-захщ 100 м, пiвнiч-пiвдень 75 м матиме форму тризуба. Висота дзвшинд 72,4 м з хрес-том та iз встановленням на третьому ярусi чотирьох дзвошв: Великого Урочистого ма-сою 72 т, Святкового - 32,8 т, Полiелейного - 16,4 т, а також Буденного - 8,2 т. Скле-шння дзвiницi потрiбно використати для встановлення системи ОР8-спостереження за небесними св^илами. Дахи будiвлi доцiльно виготовити iз нержаввдчо! сталi, яку пок-рити нiтрид титаном способом напилення гад колiр золота або мiдi, а для кращого за-хисту вщ атмосферних впливгв додатково покрити тонким шаром алмазного пилу.
Вступ. Вперше у "Повiстi минулих лiт" (907 р.) згадуються племена, якi можливо заселяли Прикарпаття. Це Бiлi Горвати й Тиверщ. Вдруге у "ПовктГ' плем'я горватiв згадуеться так: "В лгго 992 року пiшов Володимир на горва-тiв" [1]. У 1141 р. князь Володимир осш у Галичиш, об'еднавши Звенигородсь-кий, Перемишлянський i Галицький удiли в одне князiвство. Найбiльшого роз-
квiту Галицько-Волинська держава зазнала за короля Данила Галицького. Од-нак загарбники не дршали. Населення Галицько'' землi не устояло перед угорсь-ким вшськом, а восени 1387 р. польсько-шляхетське вiйсько захопило мiста i села Прикарпаття, а Гошв був шдпорядкований Жидачшському староству. Са-ме в документах цього староства знаходимо першу письмову згадку про Гошiв, датовану 1393 р., як про село, що здавна засновано [2].
Про Гошш i Ясну Гору дуже гарно описуе 1ван Франко: "Гошiвська цер-ква, що бiлiе далеко своши мурованими стiнами, i справд^ рiдко де побачиш таку гарну будшлю, щоб так мальовничо рисувалася серед прекрасно!' природи. Гошшська церква iз чудовим образом Богородицi притягае до себе рiк-рiчно безлiч богомольщв iз всiх сторiн. Вона здiймаеться разом iз монастирем на ве-лику гору, - i ще й те додае !й незвичайно'' мальовничостi, що та гора, остання з того досить довгого побiчного пасма Карпат, врiзуеться глибоко в Болохшську гладку ршнину, що аж до краю небосклона хвилями спадае на твшчний схiд. Монастирська гора гордо стримить над долиною, поросла з боюв лiщиною та глодами, котр^ мов малi дiти, обтулюють собою т боки i ребра матерьгори. А внизу пiд тими кручами шумить i пiниться Свiча, бистра i немала гiрська ржа, б'ючись о округле камiння, що залягае 11 дно, як кам'яш барани. За нею, на ши-рокiй рiвнинi, розсiлося гарне, велике й охайне село Гошiв. А ген дальше сердита Свiча сховалася мiж лозами, мов та розсерджена паш, що завине свое чудове, молоде личко в серпанок i вiдвернеться набiк" [3].
Процес формування духовного середовища на Ясшй горi у Гошевi, що на !вано-Франювщиш, знаходиться в станi розвитку, який повинен передбачати змши в сучасшй забудовi територií. Перспективним i найбiльш важливим принципом створення архiтектурних шедеврш сучасних будшель е використання творчо переосмислених традицiйних архггектурно-художшх засобiв та елемен-тiв минулих епох, якi допомагають збереженню самобутносп архитектурно'' за-будови Гошева. Нову забудову Ясно'' Гори у Гошевi необидно композищйно пiдпорядкувати умовам навколишнього архтктурно-ландшафтного середовища. Це означае збереження iсторично сформованого ландшафту забудови, використання характерних для Гошева архггектурних форм i традицiйних мкцевих будшельних матерiалiв. До характерних прикладш композицшного шдпорядку-вання кторично'' забудови Гошева можна вщнести сам чоловiчий монастир, що височить над скелястим обривом Ясно'' Гори поблизу ржи Лужанка, яка зли-ваеться iз Свiчею, а також у пiднiжжi гори з одного боку - жшочий монастир, а з iншого - церква Святого Миколая.
Людина мае дуже важливу i глибоко-шдсввдому властивiсть порiвнюва-ти сво1' вщчуття вiд сприйняття навколишнього середовища, нешзнаних об'ектiв iз образами, якi запам'яталися 1'й в глибинi душi протягом життя, а також пере-даними по спадковосп потрiбноí' шформацп. Сприймаючи архiтектурнi форми, людина не усвщомлено пов'язуе 1'х з певними факторами, що породили щ форми, з прихованою в них шформащею, нiби прагнуть перетворитися в системи значень [4]. Оточення, в якому перебувае людина, це свiт рiзноманiтних пред-метiв, що iснують навколо, активно впливаючи на 1Т свиосприйняття. Воно мо-же дiяти на людину сприятливо, породжуючи вiдчуття задоволення, умиротво-
рення, радосп вiд сприйняття гармонií та краси, а може пригшчувати, драту-ючи, викликаючи негативнi емоцií, а школи провокуючи на негативнi вчинки [5]. Позитивне середовище в архiтектурi е тим ключем, що формуе в не! образ-но-емоцiйнi картини про приемне i прекрасне.
Анамз основних дослщжень i публiкацiй. На зламi двох епох i тисячо-лiть, за провидiнням Божим у Москш здiйснилось диво, 31 грудня 1990 р. напе-редоднi 2000-рiччя Рiздва Христового ввдкрив сво! царськi врата зановозбудо-ваний Храм Христа Спасителя [6] - кафедральний собор Русько! Православно! Церкви. Храм Христа Спасителя був задуманий як релкшно-благодатний, що свiдчить про велике божественне заступництво за Роста у вшш 1812 р., як пам'ятник кторц i звершення надп великого росiйського народу на довгоочшу-вану Волю вiд тоталiтарного режиму в минулому.
Найбiльший собор Русько! Православно! Церкви Храм Христа Спасителя вмщуе до 10 тис. оаб. Храм у планi горизонтального счення нагадуе рiв-ностороннiй хрест шириною бшьше 85 м. Висота нижнього блоку 37 м. Стшо-батна частина мае висоту 17 м. У стшобатнш частиш розташована церква Пре-ображення Господнього, Зал Церковних Соборiв, Зал Священного Синоду, тра-пезнi палати, а також техшчш й службовi примiщення. Висота кругло! стш пiд склепiнням 28 м. Висота склешння з хрестом 35 м. Загальна висота будiвлi 103 м. Товщина стiн до 3,2 м. Площа розписаних стш у храмi бiльше 22 тис. м2, з яких 9000 м2 золотiння сусальним золотом. Висота шоностаса 26,6 м. Голов-ний жоностас у храмi виконано у вигляда восьмигранно! каплички iз бiлого мармуру, з орнаментом та iнкрустацiею кольоровими породами мармуру. Для Храму Христа Спасителя було вдаито чотири важких дзвони: Великий Уро-чистий масою 29,8 т, Святковий - 18 т, Полклейний - 9,2 т i Буденний - 5 т [6]. Будiвництво храмiв та поширення християнства серед слов'ян почалося ще до його утвердження у Кшвськш Русi - 998 р.
Дзвони Ростова Великого були знамении по всш Рус! Разом з Ростовсь-кою дзвшицею вони збереглися до цього дня у головному Успенському соборi Ростова. Ростовсью дзвони ввдливалися за певною пропорцiйною схемою один до одного: Сисой - 2000 пудш (1689 р.), Полклейний - 1000 пудк (1683 р.), Ле-бiдь - 500 пудiв (1682 р.), Баран - 80 пудк (1654 р.), Червоний - 30 пудiв, Козел - 20 пудiв, але значно виддлявся Голодар-дзвш, яким дзвонили у Великий Пкт, звiдки i пiшла його назва. Вш важив 171 пуд (1856 р.). Голодар видае звук ля-бемоль велико! октави, в той час як во iншi звучать в дiапазонi обертонових звук1в до велико! октави, тому Сисой е основним для всх нижнiх тонiв. На великих дзвшицях дзвонили за певними правилами, якi розпод1лялися по функщ-ях: низькi-середнi-високi. Низькi (велит, важт, повiльнi) задають темп дзвону. Низью дзвони створюють ритмiчну й гармошйну основу всього звучания.
На Успенськш дзвiницi Московського Кремля збереглися дзвони-пганти XVII ст. масою 32,76 т, в 19,66 т i 16,35 т. У лаврськш Серпев Посад - дзвiницi висотою 87 м шдняли дзвiн на висоту 18 м масою 72 т, який настроений на ноту "Соль", вилитий iз сплавш мiдi та олова, що забезпечуе йому звучання за низь-ких температур (-40 °С) [7]. Середнi дзвони шдтримують основний ритм низь-ких дзвошв, а разом з без1менними дзвонами вони утворюють складну ритмiчну
мелодда 1з декшькох звутв. Висок дзвони утворюють дзвшку мелодда, яка шдтримуеться двома низькими дзвонами "Баран" 1 "Голодар" - вони 1 створю-ють святкову атмосферу дзвоншня. Найбшьшим або великим дзвоном в кторц дзвоноливарно! справи став Цар-колокол: його маса становить 12332 пуди або 202 т (1753 р.), висота 6,14 м, а д1аметр 6,6 м [7].
Назва дзвона Пол1елейний походить в1д назви пол1елейних псалм1в (134-й 1 135-й), яш духовенство осшвуе посеред храму 1 е найурочистшою частиною лиургп. Урочиста обстановка у храм1 посилюеться дзвоном в клепало 1 кадш-ням кадильницею. На пол1еле1 засв1чують на пашкадилах й хорос вс1 св1чки, ствають вс три псалми майже дв1 години й в1д цього у храм1 надзвичайно уро-чисто. Почашська Свято-Успенська Лавра, найбшьша святиня Украши, може одночасно вмктити бшьше 6 тис. в1рян. Лавра - це ушкальний пам'ятних храмового буд1вництва, що створювався руками скульптор1в, художниюв й моза-1к1в протягом багатьох вЫв. Вона повернута в1втарем на швшч тому, що тшьки так можна було зберегти в середиш будавл1 мкце з ввдбитком Ступш Пресвято!' Богородищ. Висота лаври 56 м, довжина 54 1 ширина 40 м. Лаврська дзвшиця висотою 65 м своею архггектурною вишукашстю композицшно доповнюе красу 1 велич Поча'вського монастиря. Це чотирьохповерхова буд1вля, перший поверх яко1 мае вигляд хреста, а 1нш1 прямокутш. Дзвони розташоваш на третьому яру-с1. Вс1х дзвошв на дзвшищ двадцять п'ять. Найбшьший дзвш важить 11,504 т [7].
У Париж 15 с1чня 2015 р. урочисто ввдкрили нову фшармонда, а це один 1з найдорожчих концертних майданчиюв у свт. Фшармонда будували в1-с1м роив замкть запланованих п'яти. Витрати на це удв1ч1 зросли вщ затвер-джено! суми грошей - 386 млн евро 1з бюджету [8, 9]. Якщо б це будшництво велось за планом, то кошторисш витрати були б удв1ч1 меншими - 200 млн евро. Комплекс фшармонп мктить шкть зал1в для репетицш, десять студш, виставков1 майданчики 1 ресторан з панорамним виглядом на Париж. Спостерь гати за концертом на сцеш одночасно можуть дв1 з половиною тисяч1 глядач1в. З нагоди ввдкриття найдорожчо! у свт фшармонп ввдбувся концерт, який ввдвь дали, зокрема, президент Францп 1 мер мкта Парижа.
У Польшд на ув1ков1чення пам'яп Папи Римського 1вана-Павла II збудо-вано с1м церков 1 пам'ятниюв, а з них у Краков! збудували найбшьший пам'ят-ник 1вану-Павлу II 1з бшого мармуру висотою 14 м [10].
Результати дослвдження. Абстрактне осмислення природних об'екпв 1з штучними, створеними руками 1 волею людини наводить на думку, що вс1 штучш об'екти шби викристал1зувалися з явищ природи шд впливом сввдомо! д1яльност1 людини. З огляду на те, що практична й теоретична творчкть буд1в-ничих перебувае у синкретичнш едносп з мистецтвом, наукою, фшософкю й релккю, можна стверджувати про високу об1знашсть цих майстр1в у галуз1 точ-них знань. У процес дослщження параметр1в конструкцц або проекту було знайдено певну законом1рнкть при ствв1дношенш довжини об'екта до його ширини. Внаслщок далення одного параметра на шший отримуемо десятковий др1б, 1 в 90 % випадюв таю дроби будуть перюдичними. Перюдичнкть була вь дома ще багато тисячолиъ тому. Наприклад, значения дробу 22/7 = 3,142857142857... використовували творщ египецьких шрамщ шд час побудови одного з див свиу [11]. Цифра с1м е священною в багатьох рел1пях 1 згадуеться
у святих писаннях багатьох народДв, i саме цифра сДм е головною одиницею пе-рiодичних дробДв. Варто зробити висновок, що архДтектори застосовували метод математичного пiдбору чисел при виборi параметрiв для сво!х моделей або проектов.
ПДдсумовуючи зазначенi вище спостереження встановлених сшввДдно-шень мiж параметрами будiвлi i перiодичнiстю, спробуемо створити свiй проект будДвлД. Розрахуемо всi параметри майбутнього проекту будiвлi в дiапазонi довжини вДд 100 м до !! ширини - 90 м. Перевiримо шляхом дДлення довжини на ширину, отримаемо перiодичний дрiб для спiввiдношень чисел: 100/90 = 1,1111...; 100/75 = 1,3333... та 100/66 = 1,51515151... якщо одне з цих сшввщ-ношень виберемо випадково, наприклад 100/75, то його можна прийняти для будавництва духовного центра Пресвято! ДДви МарД! на ЯснДй Горi у ГошевД. Ця буддвля в плаш повинна дДлитися як тридiльна споруда, на святилище або вДв-тар, де е пристДл Д кивот з Пресвятою бвхаристДею; на храм вДрних, де стоять вДрнД, й на притвор. Святилище вДд храму вДрних вДддДляе Дконостас. ВДрнД, що виконують обряд молДння до Бога, обернет обличчям до Сонця, до свДтла. Сон-це - життя Д вДчнДсть. СвДтло йде до нас Дз Сходу. " Бог - СвДтло, Д нДяко! в Ньому темряви". Три банД або склешння, поставлен в один ряд по осД схДд-захДд, скла-дуть типову триверху церкву. ВнутрДшнД стДни, склешння Д пДдлоги у храмД вДр-них на ЯснДй ГорД у ГошевД прикрасити моза!кою Дз рДзнокольорового колотого мармуру, смальти Д яшми. СтДни Д склешння вДвтарно! частини у храмД прикрасити моза!кою, красу яко! неможливо передати жодним Дншим способом, !! треба бачити. Переливи барв, блиск, сяйво золота зачаровуе погляд, вони завжди яскравД й свДжД, вони вражають шжшстю барв. ВДвтар вДддДлений вДд храму вДр-них особливою перегородкою або стДною з Дконами, що називають Дконостасом. 1коностас виник з дерев'яного храмового будДвництва. В минулому фресок у де-рев'янДй церквД не було, а тому !х замДнювали великою кДлькДстю Дкон, звДдки Д виникли багатояруснД Дконостаси. В ДконостасД знаходиться трое дверей: серед-ш - царськД ворота; лДвД - паламарськД Дз зображенням Архангела Миха!ла Д правД або дияконськД ворота - Дз зображенням Архангела Гаври!ла. ПосерединД над царськими воротами встановлюють Дкони Дз життя 1суса Христа. Над всДм Дко-ностасом встановлюють хрест.
Щоб зробити дерев'яний Дконостас, треба бути архДтектором, художником, добре знати столярну справу, бути висококвалДфДкованим рДзьбярем Дз ху-дожньо! оброблення дерева Д меблДв та знати властивостД деревини. Створювати Дконостаси - тяжка Д трудомДстка робота, для цього треба використовувати найкращД матерДали. НайбДльше шдходить деревина дуба, грушД, клена, горДха чорного, палДсандра, кипариса Д ялДвця, без яко! не можна отримати природних кольорових вДдтшюв тому, що вона надДлена такою природною структурною ознакою, як текстура. Для виготовлення дерев'яних ДконостасДв висококвалДфД-кований художник-рДзьбяр затрачае багато часу, а його шедеври оцДнюють вДд 500 до 1200 дол. США за метр квадратний [12].
МДсце для будДвництва церкви нДколи не було випадковим, для не! завжди вибирали мальовничД мДсця ландшафту. Улюбленим мДсцем 1суса Христа для молитви була гора Оливна. Святе Письмо вказуе, що мДсця молитви, а та-кож храми повиннД будуватись у мальовничих, найгаршших мДсцях - на уз-
пр'ях, тдвищеннях, бтя водойм, гармотчно поеднуючись з ландшафтом. Одним 1з першочергових питань, яке мае вир1шити арх1тектор ще до проектування храму, е виб1р м1сця для 6уд1вництва. Дтянка для 6уд1вництва храму мае вщпо-в1дати вс1м 6уд1вельно-планувальним нормам, а також видшятися на рельеф1 мкцевосл. Буд1вля храму мае зайняти належне м1сце в навколишн1й забудов1 для того, щоб стати основною композицшною дом1нантою у вир1шенн1 силуету населеного пункту. Шд час формування генерального плану територи храму не-обхщно композиц1йно поеднати м1сце церкви з дзвшицею, яка буде збудована окремо в1д церкви, м1сце освячення води з резервуаром яка не повинна зм1шу-ватися з грунтовими водами, ф1гури, передбачити тд'вди 1 проходи, а також смугу шириною 9 м навколо храму, вшьну вщ забудови 1 насаджень, для прове-дення обх1дних л1тург1йних процес1й.
Проектуючи храм, необх1дно звер-нути увагу на економ1чн1 затрати, оск1льки буд1вництво храм1в потребуе неабияких пожертв, здебшьшого за парах1альний кошт. М1сце для буд1вництва майбутньо!' лаври на Яснш Гор1 у Гошев1 повинно бути вибране самою природою ландшафту, а це найвища 11 зах1дна частина по ос1 сх1д-зах1д дшчого монастирського комплексу.
Головний фасад майбутньо1 лаври на Яснш Гор1 у Гошев1 варто прикрасити скульптурою 1суса Христа з лшею у пра-вш руц1 посеред Йосипа 1 Мари над голов-ними дверима (рис. 1).
Уся буд1вля повинна увшчатися трьома банями або склеп1ннями, 1з яких се-редн1й значно бшьший за 1нш1, що при-дасть храму ушкального вигляду в навко-лишньому середовищ1. Кругла або яйцепо-д1бна ст1на середнього склеп1ння мае спи-ратися на ст1лобатну частину буд1вл1. П1д час планування 1 технологи буд1вництва ст1лобатно'1 частини висотою 17 м повинш бути передбачеш прим1щення для Церков-них Собор1в, Зал зас1дань Священного Синоду, трапезш палати, прим1щення для збе-р1гання вина, а також техшчш й службов1 прим1щення. У горизонтальнш площин1 майбутня лавра на Яснш Гор1 у Гошев1 повинна нагадувати форму тризуба шириною 75 1 завдовжки 100 м (рис. 2).
Рис. 1. Скульптура на головному фасадi вище дверей
Рис. 2. План Лаври ПресвятоИ Дiви Мари на Ясмй Горi у Гошевi (есшз М1:400)
Висота яйцеподДбно! стДни середнього або головного склетння лаври повинна виступати вище нижньо! частини будДвлД на 34 м. Загальна висота яйцеподДбно! стгни або серцевини без склетння з хрестом матиме 98,6 м, висота нижньо! частини - 47,6 м, висота склетння з хрестом - 27,2 м, загальна висота будДвлД з хрестом - 125,8 м, головний Дконостас з хрестом - 34,2 м. 1конос-тас потрДбно виготовити способом шкрустацп Дз цДнних порДд деревини. Прийняти за основу розрахункДв всДх розмДрДв будДвлД висоту стандартно! кДмна-ти - 3,4 м, а товщину стДн будДвлД - 3,2 м. ДДаметр головного склетння яйцепо-дДбно! стДни по осД схДд-захДд - 60 м, а по осД твтч-твдень - 40 м. ДДаметр склетння вище вДвтарно! частини - 23 м, а вище притворно! частини - 9 м.
ПотрДбно зазначити особливостД дахДв над склепДннями майбутньо! лаври на ЯснДй ГорД у ГошевД. Велике склетння е особливим конструктивним еле-ментом будДвлГ УсД дахи склетння необхДдно виготовити Дз нержавДючо! сталД, яку покрити нГтрид титаном способом напилення пДд колГр золота або мДдД, а для кращого захисту вДд атмосферних впливДв додатково покрити тонким шаром алмазного пилу (рис. 3).
I__-—I
Рис. 3. Склетння вiвтарноi частини
Окремо, злДва вДд головного входу, майбутньо! лаври на ЯснДй ГорД у Гоше-вД потрДбно збудувати дзвгницю висотою 72,4 м з хрестом Г встановити на третьо-му ярус чотири дзвони: Великий Урочистий масою 72 т, Святковий - 32,8 т, ПолД-елейний - 16,4 т та Буденний - 8,2 т. Склепгння дзвшищ доцГльно використати для встановлення системи ОР8-спостереження за небесними свДтилами.
Весь благоустрДй територГ! майбутньо! лаври Пресвято! ДДви МарГ! на ЯснДй ГорД у ГошевД необхДдно виконувати Дз матерДалДв, якД мають тдсилювати святково-тднесений або хвилюючо-сумний настрДй пДд час урочистих або тра-урних процесДй. Зокрема, на твденно-схвдному схилД можна створити виног-раднД насадження, на твтчно-захвдному схилД - сад Дз традицшних порДд: че-
решня, вишня, яблуня, груша, слива й горДх-грецький. ЦД дерева з давнДх-давен ростуть Д плодоносять на глинистих грунтах цих природно-клДматичних умов. Але!, сквери доцДльно озеленити тисом ягДдним Д ялДвцем козачим. МДсця парку-вань, пДдходи Д шд'!зди до лаври по периметру генерального плану можна озеленити дубом звичайним, ясеном звичайним, а також акацДею Д липою як медоносами, створивши при цьому монастирську пасДку.
ВигДдне мДсце розташування населеного пункту вДдДграе важливе значен-ня при будДвництвД церкви у сшьськш мДсцевостГ Навколо Ясно! Гори у ГошевД добре розвинена магДстральна Днфраструктура, але е Д недолДки, якД необхДдно враховувати. Насамперед автомобДльне та залДзничне сполучення поблизу Го-шева. Недобудоване, розпочате наприкшщ ХХ ст., електрифДковане залДзничне сполучення на дДлянках ЛьвДв - Стрий - Моршин - БолехДв - 1вано-ФранкДвськ, зменшуе потДк як вДрних, так Д мандрГвникДв до монастиря. Також потрДбно про-довжити будДвництво об'!зно! автомагДстралД Стрий - Моршин - БолехДв - Долина. Отже, конкретнД ландшафтнД умови визначають специфДчне Д по-своему унДкальне мДсце розташування монастирського комплексу на ЯснДй ГорД у Го-шевД, де архДтектурно-ландшафтна композицГя мае не менш важливе значення, нДж функцДонально-планувальне.
Висновки. Рекомендувати Укра!нськш СвДтовш сшльнотД та прочанам розпочати процес формування Д розвитку духовного середовища на ЯснДй ГорД у ГошевД, що на Галичиш Пропонуемо виконати певнД детальнД роботи Дз про-ектування ДконостасДв, запрестольних крДсел в Днтер'ерах церков у Галичиш, вДт-ражДв у дверних Д вДконних проймах. Загальний мистецький напрям проектних робДт мае вДдповДдати канонам церкви СхДдного Обряду. ПДд час виконання ро-бДт Дз художнього оформлення штер'ерДв варто окремо звернути увагу на еднДсть ансамблевого вирДшення стилДстики орнаментДв Д рисункДв.
Лiтература
1. Борис М. Пд покровом Богородиц / М. Борис. - Гошш-Брошшв-Осада : Вид-во "Таля", 2012. - 288 с.
2. Збiр докуменпв малопольських. - Варшава. - 1974. - Т. 6. - С. 111.
3. 1ван Франко. Повюп. - Льв]в : Вид-во "Каменяр", 1990. - С. 250.
4. Раппапорт А.Г. Форма в архитектуре / А.Г. Раппапорт, Г.Ю. Сомов. - М. : Изд-во "Стройиздат", 1990. - 340 с.
5. Тюхтин В.С. О природе образа / В. С. Тюхтин. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1963. - 283 с.
6. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.xxc.ru
7. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.portal-slovo.ru
8. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.m-r.co.ua
9. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.philharmoniedeparis.fr
10. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.wikipedia.org
11. Пуцентела О.М. Теорш та практика скрипкобудування / О.М. Пуцентела. - Львш : Вид-во "Сполом", 2011. - 192 с.
12. Одрехшський Р.В. Сакральне рiзьблення по дереву в Галичиш - XIX - перша половина ХХст. як феномен художнъо! культури Украши / Р.В. Одрехшський // Вюник Харкшсько! державно! академп дизайну i мистецтв. - 2014. - № 2. - С. 83-87.
Одрехивский Р.В., Мергель С.С. Духовный центр Пресвятой Девы Марии на Ясной Горе в Гошеве
Восточный фасад будущей лавры Пресвятой Девы Марии на Ясной Горе в Гоше-ве стоит украсить так, чтобы он был выразителем восприятия верующими величия ок-
ружающей среды. На главной стене выше парадной двери установить скульптуру Иисуса с лилией в правой руке посреди Иосифа и Марии. Такую скульптурную композицию изготовить из белого мрамора, высотой 14 м в полный рост. Скульптура должна создать впечатление единства формы и неповторимости духовного восприятия цветов из самых разных тонов радуги. Светло-зеленая тональность цветов скульптуры должна гармонично соединиться с небесной голубизной в пору наступления первых солнечных лучей над горизонтом до края небосклона, а верные получают от этого чуда природы долгожданное наслаждение и очень возвышенное и торжественное восприятие божьей благодати Воскресения Христова.
Расчетная высота тридельной лавры составит 125,8 м, в плане по осям восток-запад 100 м, север-юг 75 м будет иметь форму трезубца. Высота колокольни 72,4 м с крестом и с установкой на третьем ярусе четырех колоколов: Большого Торжественного массой 72 т, Праздничного - 32,8 т, Полиелейного - 16,4 т, а также Буденного -8,2 т. Свода колокольни нужно использовать для установки системы GPS-слежения по небесным светилам. Крыши здания целесообразно изготовить из нержавеющей стали, которую покрыть нитрид титаном способом напыления под цвет золота или меди, а для лучшей защиты от атмосферных воздействий дополнительно покрыть тонким слоем алмазной пыли.
OdrekhivskyiR.V., MerhelS.S. The Spiritual Center of the Holy Virgin Mary on Jasna Mountain in Hoshiv
The eastern facade of the future Monastery of the Holy Virgin Mary at Jasna Gora in Hoshiv should be decorated in order to make it express environment grandeur for the prayers. The sculpture of Jesus Christ holding a lily in his right hand standing between Joseph and Mary should be put on the main wall above the front door. This sculptural composition can be made of white marble 14 metres height. The sculpture should give the impression of shape unity and unique spiritual perception of colours from different shades of the rainbow. Light green colour shades of the sculpture are to harmoniously combine with heavenly blue at the time of onset of the first sun rays up to the horizon. Prayers are supposed to receive everlasting pleasure and sublime and solemn perception of grace of Jesus Christ Resurrection from this natural wonder. The height of framings laurels is estimated to be 125.8 m, the axes should be 100 m from east to west, north-south axes 75 m high will form a trident. The height of the bell tower is to be 72.4 m with a cross and the establishment of the third tier of four bells: Great Solemn 72 t weight, Festive 32.8 t, Polieleynoho-16.4 t and Mundane 8.2 t. The vault of the bell tower should be used to establish a GPS system for observing celestial bodies. The roofs of buildings could be made of stainless steel covered with titanium nitrite by the method of spraying the colour of gold or copper, and for better protection from weathering it could be additionally coated with a thin layer of diamond dust.
Key words: Holy Virgin Mary Monastery, Jasna Gora, sculpture, colour, laurel, bell tower.
