CC BY
32
7. Пром-Банк у свiтлi його пращ "Торговля i Промисл". - 1937. - Ч. 19. - С. 2.
8. Гайвас Я. Банювськнй кредит на нашому ринку "Торговля i Промисл" / Я. Гайвас. -1937. - Ч. 24. - С. 7.
9. Удши, обороти i кредит у Пром-Банку "Торговля i Промисл". - 1938. - Ч. 2. - С. 3.
10. Загальш збори Пром-Банку "Новий час". - 1938. - Ч. 37. - С. 7".
11. З дiяльностi Пром-Банку Надзвичайш Загальш Збори "Торговля i Промисл". - 1938. -Ч. 23. - С. 2-3.
Конопельский З.В. Деятельность Украинских финансовых институций Галичины (1921-1939 гг.)
Проанализировано деятельность украинских финансовых институций, особенно банков Галичины. Выяснено, что основным источником инвестиций в украинские предприятия Галичины была система украинских банков. Исследовано, что украинские банки строили свою работу на глубоком профессиональном анализе, что давало возможность увидеть негативные тенденции и их причины, используя весь потенциал "Союза Украинских Купцов и предпринимателей" и его профессионального издания "Торговля и Промысл ", и преодолевать их. Доказано, что украинские финансовые институции Галичины, особенно Пром-Банк, больше всех обеспечивал частных украинских предпринимателей, особенно что касается обеспечения финансово-кредитных услуг и обслуживания сбережений. Это актуально в данное время современного развития региональных финансовых систем Украины, особенно Галичины.
Ключевые слова: украинские банки, инвестиции, Галичина, деятельность, особенности, промышленность, развитие, финансовые институции.
Konopelskyi Z. V. The Activity of Ukrainian Financial Institutions of Galicia (1921-1939)
The analysis of the activity of Ukrainian financial institutions (banks in particular) was made. This analysis has cleared up that the main source of investments into Ukrainian enterprises in Galicia was the system of Ukrainian banks. It was investigated that Ukrainian banks had been building their work on deep professional analysis, which allowed revealing negative tendencies with their reasons and overcoming them using the whole potential of the Union of Ukrainian Merchants and Entrepreneurs and its professional periodical "Trade and Business". Ukrainian financial institutions of Galicia, especially Prom-Bank were proved to be supplied mostly by private Ukrainian entrepreneurs with financial and credit services and attendance of savings. This is actual nowadays for the modern development of Ukraine's regional financial systems, especially of Galicia.
Key words: Ukrainian banks, investments, Galicia, activity, peculiarities, industry, development, financial institutions.
УДК 658.3:005.95 Асист. 1.М. Дорош - НУ "Львiвська полтехшка "
ВПЛИВ ЕФЕКТИВНОСТ1 МЕНЕДЖМЕНТУ ШДПРИЕМСТВА НА Р1ВЕНЬ СТРЕСОСТ1ЙКОСТ1 ЙОГО ПЕРСОНАЛУ
Визначено критерп системи менеджменту шдприемства, яю дають змогу конструктивно виршувати стресовi ситуацп, а також забезпечувати високий ргвень стресостшкост персоналу. Видшено конкретш стресовi ситуацп, як у процес управ-лшсько! дiяльностi можуть мати як конструктивне, так i деструктивне виршення. Зап-ропоновано характеристики системи менеджменту шдприемства, яю позитивно вплива-ють на процес регулювання стресових ситуаций. Серед таких характеристик: цшсшсть оргашзацп, споиб створення ценностей для споживачгв, сощальний вплив оргашзацп, "креативна руйнацш" тощо. Надано пропозицп щодо подальших дослщженъ процесу регулювання стресових ситуацш на шдприемствах.
Ключовi слова: стрес, стресостшюсть, системний менеджмент, конструктивне виршення.
Постановка проблеми. Стрес - це явище, що характеризуе стан людсь-кого оргашзму, коли йому щось загрожуе. Це може бути загроза життю, здо-ров'ю, загроза втратити житло, заробток, статус, сш'ю, повагу, розумiння, загроза не сплатити кредит тощо. Чи всi ми однаково реагуемо i поводимося у станi стресу? Однозначно, нi. Кожна людина мае певний ресурс стресостайкоста, ок-рш цього, е низка чиннишв, ят впливають на 11 реакцда у тай чи iншiй стресовiй ситуацц. Якщо ми розглядаемо працiвника шдприемства, то вiд його поведiнки у стресовш ситуацií залежить результативнiсть та ефективнкть професiйноí да-яльноста. Отже, проблема регулювання стресових ситуаций на тдприемствах е особливо актуальною в умовах негативних економiчних процесш в УкраЫ.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Актуальнiсть явища стресу у системi управлiння пiдприемствами робить його предметом дослщжения низки публiкацiй сучасних перiодичних видань. Проте "левова частка" таких досль джень фокусуеться на психолопчних аспектах поведiнки особистостей, що шд-даються стресам. Окрш цього, проводять рiзноманiтнi тренiнги вiдомих бiзнес-консультантав та коучiв щодо методiв подолання професiйних стресш та мшмь зацií збиткiв вiд них [3, 4].
Ввдсутшсть статистичних даних щодо збиткш вiтчизняних пiдприемств внаслiдок неефективного управлiння стресовими ситуациями формуе потреба проведения дослщжень в напрямку вивчення цiеí категорií як управлiнськоí. При цьому важливо зосередити увагу на залежноста наслiдкiв регулювання стресових ситуацш на вiтчизияних пiдприемствах вiд конкретних критерiíв сис-теми менеджменту цих пiдприемств.
Мета роботи - до^джения впливу ефективностi менеджменту шд-приемства на ршень стресостiйкостi його персоналу та можливоста конструктивного виртення професiйних стресш.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Стрес - це захисна реакцк органiзму на дiю певних чинникiв, якi оцiнюються ним як загроза. Ввдповщно, стресостiйкiсть - це здатнкть протистояти таким негативним чинникам без шкоди для власного здоров'я та д1яльноста. Оскiльки метою нашого дослвджен-ия е стрес у межах шдприемств, його оцiнювания з огляду ефективностi менеджменту цих шдприемств, то варто зазначити певш особливоста такого стресу. Стрес в оргашзацп може бути спричинений як професшною дiяльнiстю, так i особистими проблемами. Накладання таких стресiв зумовить !х посилення i бе-зумовш деструктивнi наслiдки у професiйнiй даяльноста. Проте самi по собi особиста негаразди можуть позначатися на результатах роботи пращвника, при цьому можливий сценарiй нiвелювания негативу завдяки усшшним профе-сiйним результатам. Регулювання стресш, спричинених особистими проблемами пращвника, з точки зору менеджменту стае можливим тальки у разi створен-ия умов для запобiгания професшним стресам.
Канадський дослiдник у галузi психологií Р. Дж. Берк у ходi власних дослiджень роздiлив стресовi ситуацií на пiдприемствах на таю, яш необхiдно уникати, i таю, ят можна спрямовувати у конструктивне русло. Видiлимо стре-си, ят в процесi регулювания можуть дати позитивний результат.
Насамперед, до таких стрес1в варто ввднести перевантаження працвни-ка. З одного боку, працвник, який не прикладае жодних надзусиль, виконуючи поставлен! перед ним завдання, втрачае певний мотив 1 задоволення вщ отрима-ного результату. З шшого боку, надшрне навантаження, котре робить неможли-вим позитивний результат, безумовно, спричинить стрес. Тому така ситуащя потребуе в1дчуття т1е1 меж1, яка не дасть втратити штерес до роботи 1, водночас, не спричинить стресово' ситуацц.
Варто також видшити стресов1 ситуацц, що виникають внаслщок обме-женосп повноважень пращвника та в1дсутност1 контролю з боку кер1вництва. Якщо працвник вщчувае повну обмежешсть власних повноважень у виршенш поставлених перед ним завдань, то це стае джерелом стресу, що позначиться на ефективносп роботи пращвника. Проте абсолютна ввдсутшсть контролю з боку менеджера буде розщнена як байдужкть до результапв виконання поставлених завдань 1 також зумовить стрес. У такому раз1 потр1бна абсолютна збалансова-шсть повноважень та контролю у виконанш важливих завдань.
Заслуговуе уваги також стрес, спричинений незрозумшстю завдань, поставлених перед пращвником. З одного боку, це дае певну свободу у !х вирь шенш, проте незрозумшим залишаеться результат тако1 д1яльност1. Тому важ-ливою залишаеться постановка цшей як в оргашзацп загалом, так 1 в конкретному шдроздш. Пращвникам важливо розумгги, що та робота, яку вони викону-ють, е вагомою лептою у досягненш загальних щлей. Причетнкть до одша важливо!' справи значно шдвишуе ефектившсть роботи шдлеглих 1 позитивно впливае на 1х стресостшккть.
Якщо пращвник в1дчувае, що вш е недостатньо компетентний для виконання доручено' йому роботи, то така ситуация також нерщко стае джерелом стресу. Тому пращвник в оргашзацп повинен мати можливосп для шдвищення власно' квал1ф1кацц, здобуття нових компетенщй. Для цього потр1бно створю-вати в1дпов1дш умови. Окр1м цього, кожен працвник повинен розумгги власш перспективи в оргашзацп, а також думку вищого кер1вництва про свою роботу. Важливо створити умови в оргашзацп, в яких кожен пращвник розум1е загаль-ну стратегда ще1 оргашзацп, конкретш цш шдроздшу, власш завдання та цш, мае змогу навчатися, бачить перспективу для себе, кер1вництво повинно прово-дити перюдичне ощнювання роботи такого пращвника тощо [3].
Таким чином, можна зробити висновок, що основним засобом для конструктивного виртення стресових ситуацш на шдприемствах е "доскона-лий" менеджмент. Результатом поганого менеджменту завжди будуть нов1 стре-си, а згодом 1 низька ефектившсть роботи персоналу. Визначивши умови, як1 сприятимуть стресостшкосп персоналу, варто видшити основш завдання кер1в-ника шдприемства:
• визначення завдань, ресурсiв i цiлей, а також 1х змша;
• контролювання результатiв роботи;
• mдбiр працiвникiв на вакантнi мюця;
• прийняття рiшень та вщповщальтсть за них;
• вирiшення конфлшпв;
• оцiнювання персоналу та його мотиващя;
• узгодження власних д1й 1з д1ями шших кер1вник1в;
• мон1торинг под1й за межами власного тдроздшу та тдприемства, належна ре-акц1я на них;
• створення та управлшня бюджетом тощо [4].
Необхiдно зазначити, що це не весь список завдань, а тшьки найважливь шi, як чiтко переплiтаються iз визначеними вище умовами конструктивного ви-рiшення стресових ситуацiй. Цi ж умови повною мiрою враховано у системному шдазд до менеджменту П. Друкера (рис. 1). На думку П. Друкера, дух звер-шень - це цшсшсть органiзацii у моральному та етичному значеннi, фокусуван-ня на загальний результат, вiдповiднiсть вимогам зацкавлених сторiн, прагнен-ня вийти за межi можливостей, роблячи при цьому вклад у загальне благо.
Теорiя бiзнесу - це спосiб створення щнностей для споживачiв, тобто: визначення мгсп, сильних сторiн оргашзацп, основних груп споживачiв тощо. Формування теорп бiзнесу здiйснюeться iз врахуванням зовшшшх тенденцiй та поглядiв у перспективу.
Рис. Системний пiдхiд у менеджментi (джерело: [1])
Сощальний вплив оргашзацп визначаеться результатами 11 роботи, який зводиться не тшьки до того, щоб "не нашкодити", а й приносити суспiльну ко-ристь. Участь оргашзацп у певних благодiйних програмах, сощальних проектах формуе 11 позитивний iмiдж у зовнiшньому середовищi, а також чинить пози-тивний вплив на стресостшюсть персоналу, який вщчувае свою причетнiсть до загального блага. Поняття креативно! руйнацii ввiв в економiчну науку шмець-кий економкт Вернер Зомбарт у 1913 р., яке характеризуе оргашзацп, що лщи-рують у змiнах, визначаючи "майбутне, що вже настало", тобто це д1яльшсть, що випереджае час. Така "фiлософiя дiяльностi" органiзацil дае змогу вiдчувати певну захищенiсть '11 персоналу.
Що ж до особистих та управлшських навикiв, представлених на рис., то це набiр якостей, що дають змогу реалiзовувати зазначенi вище особливосп системного менеджменту. Необхiднi управлшсью навики П. Друкер подiляе на
шкть областей, а саме: прийняття р1шень, кадров! ршення, комушкацп, бю-джетування, ощнювання 1 контролювання, шформащйна грамотнкть. Особиста навики розглядаються як наб1р сильних сторш 1 постайне прагнення до самороз-витку. У розр1з1 дослвджувано!' проблематики регулювання стресових ситуащй на шдприемствах до особистих навитв варто додати ршень емощйного штелек-ту пращвника та наявш кошнг-ресурси, як шд впливом особистих мотив1в спричинятимуть конструктивш наслвдки.
Отже, пров1вши паралел1 м1ж конкретними пропозицями щодо конструктивного виршення стресових ситуащй на шдприемствах та основними постулатами системного менеджменту, можна зробити висновок про певну тотож-шсть. Тобто, коли ефективно працюе менеджмент як система, то р1вень стрес1в зводиться до мшмуму.
Важливо на шдприемств1 створити комфортний сощально-психолопч-ний клшат, насаджувати вщчуття причетноста до одше!' сшльно1 справи. Дока-зом цього е Хоторнський експеримент, проведений ще у 1928-1936 рр. Для того щоб реал1зувати це, варто доносити до пращвнитв основш стратепчш цш шд-приемства, м1сда, поточш завдання, шляхом оргашзацц збор1в, нарад, 1з заслу-ховуванням пропозицш, розробки шформацшних стенд1в, скриньок для пропозицш, реал1зацп внутршнього "шару" [4].
Ус1 ц заходи можна назвати "роботою, що мотивуе". Класики науки уп-равлшня А. Маслоу, Ф. Тейлор, Ф. Герцберг довели, що мотиваця - це не тшь-ки обмш результата роботи пращвника на зароб1тну плату, а й внутр1шш сили, що спонукають працвника до високого результату. Таю ж внутршш сили, мо-тиви спонукають пращвника до подолання професшного стресу в оргашзацц [5]. Отже, для ефективного регулювання стресових ситуащй на шдприемствах необхщний досконалий системний менеджмент, який забезпечуе пращвника "роботою, що мотивуе", а також особиста ресурси для подолання стресових ситуащй, як1 залежать в1д самого працвника (кошнг-ресурси). До таких ресурйв ввдносять:
• ставлення до стресу як до можливоси здобути досвiд та можливоси особистого зростання (мотивац1я подолання);
• самоповага, самоощнка, самодостатнiсть;
• позитивтсть i рацiональнiсть мислення;
• емоцiйно-вольовi якостi;
• фiзичнi ресурси (стан здоров'я).
Окр1м цього, видшяють шформацшш та шструментальш кошнг-ресурси:
• здатшсть контролювати ситуацiю (можливiсть адекватно оцшювати ступiнь впливу стресово! ситуацп на людину);
• наявнiсть професшних ресурсiв для подолання стресу;
• наявтсть соцiальних ресурсiв для подолання стресу (шдтримка, спiвучасть ш-ших учасникiв колективу пiдприeмства);
• когттивт ресурси (здатнiсть до осмислення та аналiзування ситуацп);
• матерiальнi ресурси для подолання стресу (вщчуття матерiальноl стабiльностi для задоволення первинних фiзiологiчних потреб) [2].
Проте ми не розглядаемо шдприемство тальки з огляду в1дносин м1ж пращвником та кер1вником, кнують також зв'язки м1ж прац1вниками, як1 пев-
ним чином впливають на проблему регулювання стресових ситуацiй. I тут вар-то видшити корпоративну та органiзацiйну культуру шдприемства, яка об'еднуе усi вище перелiченi складовi системи регулювання стресових ситуацш. Це е той набiр цiнностей, який дае змогу кожному пращвнику iдентифiкувати себе членом колективу, працювати в одному напрямку, досягаючи спiльних цiлей. Влив оргашзацшно! та корпоративно! культури пiдприемства на стресостшккть його персоналу iстотний, проте не завжди позитивний. Сильна корпоративна культура шдприемства негативно впливае на нових працiвникiв, якi не переймають усiх й атрибутiв, умов тощо.
Висновки й перспективи подальших дослiджень. Таким чином, шдсу-мовуючи результати аналiзування складових системи регулювання стресових ситуацш на шдприемствах, необидно визначити напрями подальших досль джень. Беручи до уваги стреси, пов'язаш з професiйною дiяльнiстю, основну увагу варто придшити особистим ресурсам пращвника, якi дають змогу долати стрес. Тут йдеться про наявнi ресурси на момент працевлаштування, i основне завдання у 1х виявленнi лежить на кадровш службi пiдприемства. Оскшьки саме кадрова служба, маючи перелш необхндних компетенцiй посади, здiйснюе шд-бiр потрiбного кандидата, використовуючи таи методи, як стрес-iнтерв'ю, пове-дшкове iнтерв'ю тощо. Окр1м особистих кошнг-ресурав, майбутнiй пращвник повинен володiти i професiйними навиками. Отже, першим напрямом досль дження буде органiзування системи шдбору кадр1в iз врахуванням необхщних стрес-компетенцiй посади.
Наступним напрямом дослщжень системи регулювання стресових ситуацш на пiдприемствах буде дiагностування системи менеджменту, а особливо таких 11 складових, як стратепчне та оперативне планування (формування мiсii, цiлей, завдань), система делегування повноважень, система прийняття рiшень, нематерiальне мотивування, оцiнювання та контролювання результатiв роботи працiвникiв, можливкть пiдвищення кватфжацп працiвникiв, наявнiсть внут-рiшнiх комунiкацiй мiж кер1вниками та 1х пiдлеглими тощо. Ще одним напрямом дослвджень повинна стати корпоративна культура шдприемства, а саме 11 об'ективш та суб'ективнi складов^ 1х вплив на пращвник1в шдприемства тощо.
Лггература
1. Друкер П.Ф. Менеджмент : пер. с англ. / П.Ф. Друкер, Дж.А. Макьярелло. - М. : Изд-во ООО "И.Д. Вильямс", 2010. - 704 с.
2. Зелшська Я.Ц. Ресурсний п1дх1д до анал1зу стратег1й подолання стресу / Я.Ц. Зел1нська // Ринок прац1 та зайнят1сть населення. - 2011. - 4(29). - С. 36-40.
3. Жданов О.И. О неявной пользе стресса / О.И. Жданов. [Электронный ресурс]. -Доступный с http://www.elitarium.ru.
4. Бормотов П. Персонал с позиции руководителей / П. Бормотов. [Электронный ресурс]. -Доступный с http://www.b-seminar.ru.
5. Пономарёв И.П. Мотивация работой в организации : монография / И.П. Пономарёв. - М. : Изд-во "Едиториал УРСС", 2004. - 224 с.
Дорош И.М Влияние эффективности менеджмента предприятия на уровень стрессоустойчивости его персонала
Определены критерии системы менеджмента предприятия, позволяющие конструктивно решать стрессовые ситуации, а также обеспечивать высокий уровень стрессоустойчивости персонала. Выделены конкретные стрессовые ситуации, которые в про-
цессе управленческой деятельности могут иметь как конструктивное, так и деструктивное решение. Предложены характеристики системы менеджмента предприятия, которые положительно влияют на процесс регулирования стрессовых ситуаций. Среди таких характеристик: целостность организации, способ создания ценностей для потребителей, социальное влияние организации, "креативное разрушение" и т. п. Приведены предложения относительно дальнейших исследований процесса регулирования стрессовых ситуаций на предприятиях.
Ключевые слова: стресс, стрессоустойчивость, системный менеджмент, конструктивное решение.
Dorosh I.M. The influence of the Effectiveness of the Enterprise Management on the Level of Stress Resistance of its Staff
The criteria of the system of enterprise management enabling to solve stress situations constructively as well as provide a high level of staff stress resistance have been determined. Specific stress situations that can have both constructive and destructive solution in the process of administrative activity have been distinguished. The characteristics of the system of enterprise management that have a positive influence on the process of stress situations regulation have been suggested. There is the integrity of the organization, the way of creation of values for consumers, social influence of the organization, "creative destruction" etc. among such characteristics. Some propositions concerning investigations of the process of stress situations regulation on the enterprise are offered.
Key words: stress, stress resistance, system management, constructive solution.
УДК 72.04:7.021.7 Доц. Р.В. Одр^вський, канд. мистецтвознавства;
доц. С. С. Мергель, канд. техн. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ДУХОВНИЙ ЦЕНТР ПРЕСВЯТО1 Д1ВИ МАРН НА ЯСН1Й ГОР1 У ГОШЕВ1
Схщний фасад майбутньо! лаври Пресвято! Дiви Мари на Яснш Гр у Гошевi варто прикрасити так, щоб вш був виразником сприйняття вiрянами величi навко-лишнього середовища. На головнш стш вище парадних дверей встановити скульптуру 1суса з лшею у правш рущ посеред Йосипа i Марп. Таку скульптурну композищю ви-готовити iз бшого мармуру, висотою 14 м на повний зрют. Скульптура повинна створи-ти враження едност форми i неповторностi духовного сприйняття кольорiв iз найрiзно-манiтнiших тонiв веселки. Св^ло-зелена тональнiсть кольор]в скульптури повинна гар-моншно поеднатись з небесною блакиттю в пору настання перших сонячних променiв над обрiем аж до краю небосхилу, а вiрнi отримують вiд цього природного дива довго-очiкувану насолоду i надзвичайно шднесене й урочисте сприйняття божо! благодат Воскресiння Христового.
Розрахункова висота тридшьно! лаври становитиме 125,8 м, у плаш по осях схщ-захщ 100 м, пiвнiч-пiвдень 75 м матиме форму тризуба. Висота дзвшищ 72,4 м з хрес-том та iз встановленням на третьому ярусi чотирьох дзвошв: Великого Урочистого ма-сою 72 т, Святкового - 32,8 т, Полiелейного - 16,4 т, а також Буденного - 8,2 т. Скле-шння дзвiнипi потрiбно використати для встановлення системи ОР8-спостереження за небесними св^илами. Дахи будiвлi допiльно виготовити iз нержаввдчо! сталi, яку пок-рити нiтрид титаном способом напилення гад колiр золота або мiдi, а для кращого за-хисту вщ атмосферних вплив]в додатково покрити тонким шаром алмазного пилу.
Вступ. Вперше у "Повкт1 минулих л1т" (907 р.) згадуються племена, як1 можливо заселяли Прикарпаття. Це Бш Горвати й Тиверщ. Вдруге у "ПовктГ' плем'я горвапв згадуеться так: "В лгго 992 року шшов Володимир на горва-т1в" [1]. У 1141 р. князь Володимир ос1в у Галичиш, об'еднавши Звенигородсь-кий, Перемишлянський 1 Галицький удши в одне княз1вство. Найбшьшого роз-
