CC BY
17
УДК 330.313;339.982
СУСП1ЛЬНЕ В1ДТВОРЕННЯ В ГЛОБАЛЬНО ЕКОНОМ1Ц1: КЛЮЧ0В1 ДЕТЕРМ1НАНТИ ТРАНСФОРМАЦ11
© 2015 КУД1Н0ВА А. В.
УДК 330.313;339.982
Кудшова А. В. Суспiльне вiдтворення в глобальнiй економiцi: ключовi детермiнанти трансформацп
Метою cmammi е вивчення нових ознак сусп/льного в/дтворення як результату впливу процеав глобал/заци. У cmammi проанал/зовано сучасний процес сусп/льного в/дтворення, його в/дм/нностi в/д економ/чного в/дтворення /ндустр/альноi епохи. Об(рунтовано актуальн/сть оновлення класичних тдход/в до вивчення сустльного в/дтворення (марксистского, який аргументуе необх/дн/сть переважного розвитку виробництва засоб/в виробництва; неокласичного, що в/ддае перевагу досл/дженню ринкового мехатзму; кейнс/анського, який доводить необх/дн/сть стиму-лювання виробництва товар/в та послуг для безпосереднього споживання) /з урахуванням глобальних фактор/в впливу, зокрема кардинальних зм/н у структур/ сустльного продукту, посилення нематер/альноi ii складовоi, формування глобального середовища руху ресурс/в, фактор/в виробництва, товар/в та послуг, /нформацП, серв/зацИеконом/ки, автоном/зацИф/нансовоiсфери, посилення асиметричност/ розвитку р/зних кран тощо. Запропоновано в досл/дженн/ сустльного в/дтворення враховувати також соц/окультурний фактор як ключовий у розбудов/ /нститут/в, що дозволять перетворити наявний ресурсний потенц/ал на примноження сустльного добробуту. Одним /з критерив результативност/ та ефективност/ сусп/льного в/дтворення запропоновано розглядати еколог/чн/ показники. Ключов'! слова: сусп/льне в/дтворення, глобал/зац/я, сусп/льний добробут. Шл.: 18.
Куднова Алевтина Вталпвна - кандидат економ/чних наук, доцент, кафедра пол/тичноiекономи, Кивський нац/ональний економ/чний ун/верси-тет /м. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки1в, 03068, Украна) E-mail: alevtina.kudinova11@gmail.com
УДК 330.313;339.982 Кудинова А. В. Общественное воспроизводство в глобальной экономике: ключевые детерминанты трансформации
Цель статьи - изучение новых характеристик общественного воспроизводства как результата влияния процессов глобализации. В статье проанализирован современный процесс общественного воспроизводства, его отличия от экономического воспроизводства индустриальной эпохи. Обоснована актуальность обновления классических подходов к изучению общественного воспроизводства (марксистского, который аргументирует необходимость развития, прежде всего, производства средств производства; неоклассического, отдающего преимущество исследованию рыночного механизма; кейнсианского, доказывающего необходимость стимулирования производства товаров и услуг для конечного потребления) с учетом глобальных факторов влияния, в частности, кардинальных изменений в структуре общественного продукта, усиления нематериальной его составляющей, формирования глобального движения ресурсов, факторов производства, товаров и услуг, информации, сервизации экономики, автономизации финансовой сферы, усиления асимметричности развития разных стран и т. д. Предложено в исследовании общественного воспроизводства учитывать также социокультурный фактор как ключевой в формировании институтов, которые позволят трансформировать ресурсный потенциал в реальное приумножение общественного благосостояния. Одним из критериев результативности и эффективности общественного воспроизводства предложено рассматривать экологические показатели. Ключевые слова: общественное воспроизводство, глобализация, общественное благосостояние. Библ.: 18.
Кудинова Алевтина Витальевна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра политической экономии, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина)
E-mail: alevtina.kudinova11@gmail.com
UDC 330.313;339.982 Kudinova A. V. Social Reproduction in the Global Economy: Key Determinants of Transformation
The article is aimed to study the new characteristics of social reproduction as a result of the influence of globalization processes. The article analyzes the current process of social reproduction, its differences from economic reproduction of the industrial age. The relevance of updating classical approaches to the study of social reproduction (the Marxian, which argues for the need to develop, first of all, production of the means of production; the neoclassical, where exploration of market mechanism is emphasized; the Keynesian, which evidences the need to stimulate the production of goods and services for final consumption) has been substantiated considering the global influences, in particular, of fundamental changes in the structure of the social product, strengthening of its intangible component, formation of global resource flows, factors of production, goods and services, information, servitization of economy, autonomizing of financial sector, strengthening the asymmetries in development of various countries and so on. Also has been proposed, in the study of social reproduction, to take into account the socio-cultural factor as a key factor in the formation of institutions that let transform the resource potential in the real growth of public welfare. The environmental indicators have been proposed as one of the criteria for considering the efficiency and effectiveness of social reproduction. Key words: social reproduction, globalization, social welfare. Bibl.: 18.
Kudinova Alevtyna V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Political Economy, Kyiv National Economic University named after V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: alevtina.kudinova11@gmail.com
Усучаснш eKOHOMÎ4Hrn наущ icHye деккька кон-цептуальних пiдходiв до дослцження процесу суспкьного вцтворення - марксистський, нео-класичний, кейнйанський. Кожний з ni,4x^iB дае свое пояснення чинниюв та Mexarn3MiB економiчного вц-творення: марксистська концепцiя обгрунтовуе необ-хцшсть переважного розвитку виробництва заcобiв виробництва; неокласична - розвитку ринкових в^носин попиту та пропозици, конкуренци та цшоутворення;
кейнйанська - формування сфери виробництва товарiв та послуг для безпосереднього споживання.
Проте суспкьне вцтворення на початку ХХ1 ст. зазнае яюсних змш i, незважаючи на розвиток знань про навколишнш свп; вдосконалення продуктивных сил i бурхливе технолопчне шднесення, людство стикаеть-ся з надзвичайно складними проблемами: вичерпашстю ресурав та ïx асиметричним розподком, еколопчними загрозами, зростаючим впливом процейв штернацю-
нгшзаци та глобал1зац11. У таких умовах зазначет шд-ходи частково втрачають свою пояснювальну здатнiсть. Наприклад, неокласичт моделi побудованi на вивчен-ш впливу фшансово1 кон'юнктури, а роль ушкального суспкьного досвiду, необхiдного для побудови яюсних iнститутiв та перетворення наявного ресурсного потен-цiалу на примноження суспкьного добробуту, залиша-еться поза межами наукового iнтересу.
Як впчизняними, так i зарубiжними вченими проблема суспкьного вцтворення вивчаеться переважно або крiзь призму побудов К. Маркса - як спроба роз-ширити його моделi завдяки видкенню нових шдроз-дкш суспкьного виробництва та досл1дженню нових пропорцш мiж ними [1; 2; 3, с. 209 - 219], або з точки зору окремих аспектш, фаз, елеменпв суспкьного в1дтворен-ня [4; 5, с. 15 - 20; 6]. У свою чергу, процеси глобалшаци досл1джуються, скорiше, з точки зору и меж, можливос-тей та загроз, а не впливу на економiчне вiдтворення. Взаемодш та взаемозалежнiсть ус1х фаз суспкьного виробництва в таких роботах е не предметом дослдження, а прикладом сучасних трансформацш [7, с. 7; 8; 9].
Тому вважаемо за необхцне вивчення чинниюв та соцiально-економiчних наслiдкiв глобальних трансформацш у контекстi теори суспкьного вцтворення.
Метою статтi е вивчення нових ознак суспкьного вцтворення як результату впливу процесш глобалiзацií.
Суспкьне вцтворення, як об'ект дослiдження, змiнюеться з часом i набувае нових ознак, у силу як технолопчних, так i соцiальних змiн, що не вичерпуються простим насиченням суспкьного виробництва матерiальними ресурсами, зростанням шформа-цшно1 складово'1 та пiдвищенням значущост людського капiталу. У провiдних крашах вiдбуваеться якiсне онов-лення iерархií чинникiв виробництва та, вiдповiдно, суспкьних вимог до вае1 системи вцтворення ресурсного потенцiалу суспкьства та вйе! системи економiч-них вцносин, що складаються з приводу формування вцтворювальних пропорцiй. Такi процеси в розвинутих крашах опосередковано впливають i на умови еконо-мiчноl дшльносп краш «другого» та «третього» свтв, а спосiб включення таких краш у нову систему свпогос-подарських вiдносин стае чи не найвпливовшою детер-мiнантою процесiв економiчного вцтворення в них.
Посилення нематерiальноl складово! в структурi суспкьного продукту (наприклад, у 2010 р. глобальний обсяг додано1 вартостi, створено1 знаннево- та техноло-гiчно мiсткими iндустрiями, сягнув 18,2 трлн дол., або 30 % свггового ВВП порiвняно з 27 % у 1995 р. Експортна частка комерцшно1 знанневомктко1 продукци зросла з 5 % у 1995 р. до 8 % у 2012 р., а високотехнолопчно1 про-дукцй - з 36 % до 50 % [10]), що е, безумовно, одним з визначальних чинниюв трансформаци вiдтворювальних процейв у сучаснiй економiцi, який обумовив динамь зацiю сфери послуг. За прогнозами, у США до 2025 р. близько 83 % загально1 ккькосп робочо1 сили буде за-йнято у сферi послуг, а 25 ш 26 створених робочих мiсць припадатиме на сферу послуг [11, с. 72 - 73]. При цьо-му суттево ускладнилась i внутрiшня структура нема-терiального виробництва, що охоплюе нинi величезну
юльюсть галузей та видiв господара^ дiяльностi, спрямованих на задоволення особистих, виробничих i сусп1льних потреб.
У свою чергу, поява тако1 органшацшно1 моделi, як аутсорсинг, пiдштовхнула iнтеграцiю послуг у вiдтворю-вальний процес як самостшний компонент сусп1льного продукту [12]. Сьогодш бiльшiсть ТНК не контролюе весь процес виробництва та збуту. Бiзнес став фрагмен-тованим i складаеться зi спецiалiзованих елеменпв: закупки, виробництва, дослiдження, продажу, розповсю-дження тощо. Вибiр ТНК щодо самостiйного виконання робiт чи передавання цих функцiй зовнiшнiм партнерам визначае поступовий переход, до бкьш гнучких, адап-тивних структур управлшня, краще пристосованих до динамiчних змш та вимог виробництва.
Надзвичайна урбашзацш господарського життя, бурхливий розвиток шформацшно-комушка-цiйних технологiй, посилення iнтеграцil вироб-ничого сектора та сектора послуг обумовили поступову сервiзацiю економiки. Сучасний виробник вже не просто продае товар, вш пропонуе сервкну продукцш - са-мостiйний продукт, що об'еднуе матерiальний об'ект та послуги з його обслуговування, осккьки в умовах швид-ко! втрати техшчно1 унiкальностi продукту вирiшаль-ним фактором конкурентоспроможносп стае сервiсне супроводження.
Сервiзацiя економiки, безумовно, трансформуе процес суспкьного в1дтворення у бгк «стирання» секто-ральних меж - руйнуються самi критерй секторального под1лу, а продаж товару разом ¡з наданням сервiсноl пiдтримки (послуги) апрiорi поеднуе деккька сектор1в. Витрати на сервк у багатьох галузях наближаються або навпъ перевищують витрати на матерiальнi продукти чи сировину. Одночасно можна спостерггати стрiмке пiдвищення прибутковостi сектора послуг, наприклад, у США на сервк припадае до 10 % валово1 виручки та 15 -20 % прибутку вiд реалiзацil споживчих товарiв; ще вище цей показник на ринках техшчних засобш [13, с. 47].
Сусп1льне вцтворення у глобальнiй економiцi ба-гато в чому обумовлено тими штенсивними процесами штеграци та iнтернацiоналiзацil мiжнародного вироб-ництва та споживання, що припали на другу половину ХХ столiття: сукупний попит i сукупна пропозиц1я фор-муються все бкьшою мiрою не лише за рахунок вну-трiшнього попиту - значна частина сукупного попиту покриваеться за рахунок iмпорту товарiв на кошти, отриманi вiд експорту шших товарiв.
Проте саме така штегровашсть нацiонального виробництва i споживання в мiжнароднi потоки руху то-вар1в i доходiв загострюе проблеми нерiвномiрностi розвитку рiзних краш, асиметричносй взаемозв'язкiв та взаемозалежностей мiж структурними елементами свi-тово! економжи.
З одного боку, «велика ймка» кра1н контролюе зна-чну частину виробництва та споживання; вони мають, навпъ без використання полiтичного та економiчного тиску, виргшальний вплив у визначенш обсягiв та струк-тури мiжнародноl торгiвлi та руху катталу. I в умовах, коли характер i структура експорту/iмпорту визначають
р1вень розвитку краши, и м1сце в мшнародному под1Л1 прац1, так1 краши мають безумовн1 переваги в м1жнарод-ному обм1н1 над 1ншою, бкьш чисельною, але менш роз-винутою групою кра!н: за останн1 50 роив частка взаем-ного товарооб1гу розвинутих кра!н у загальному обсяз1 експорту зросла бкьш, н1ж в 2 рази - з 38 % до 81 %.
У процей посилення м1жнародно! штеграци для бкьшост1 кра!н «другого св1ту» можливост досягнути р1вня розвитку пров1дних кра!н, як1сно пол1пшити свое м1сце в систем! м1жнародного под1лу прац1 зменшують-ся, а не зростають. Про це св1дчать 1 заф1ксован1 в остан-н1 десятил1ття ознаки зростання нер1вност1 р1вня життя та доходност економ1чно! д1яльност1 м1ж пров1дними кра!нами й вс1ма 1ншими економ1чними системами.
Кр1м того, зростае технолог1чний розрив м1ж кра!-нами в пор1внянш з початком шдустр1ально! епохи: у розвинутих кра!нах дом1нують четвертий, п'ятий (оргашч-на х1м1я, обробка шформаци, електрон1ка, телекомуш-каци, робототехника) та в1дбуваеться перех1д на шостий (нано- та бютехнологи) технолог1чний уклади, у кра!нах середнього р1вня розвитку - уклади третш та четвертий (металургш, електроенергетика, неорган1чна х1м1я; авто-, ав1абудування, орган1чна х1м1я), а в кра!нах св1тово'1 пери-фери збер1гаються до1ндустр1альн1 технологи.
Отже, процеси становлення глобально! господар-сько! системи супроводжуються дуже нер1вно-м1рним розподком випд та витрат, породжува-них цими процесами, як м1ж кра!нами, так 1 всередиш кра!н, що розвиваються. Високорозвинут1 кра!ни, прой-шовши тривалу еволюц1ю, активно використовують свое домшуюче становище в м1жнародному подш пра-ц1, розглядаючи ринки 1нших кра!н як джерело дешевих фактор1в виробництва та платоспроможних ринк1в збу-ту. Населення б1дних кра!н все бкьше прагне волод1ти тими ж благами, що 1 зах1дний св1т, використовуючи при цьому культурну та пол1тичну 1золяц1ю, агресивний на-ц1онал1зм, релтйний фундаментал1зм, мштаристсью настро!, 1мпер1ал1стичн1 тенденци 1 т. ш.
Ще одним фактором, що «п1дштовхуе» до оновлен-ня класично! модел1 суспкьного в1дтворення, е функцю-нування на св1товш арен1 разом з нац1ональними державами 1 переважно нацюнальними за сферою свое! д1яль-ност1 компан1ями транснац1ональних корпорац1й, м1жна-родна експансш яких будуеться в глобальн1й економ1ц1 за принципом «оптимально! спец!ал!зац1!»: розподк ланок «ланцюжка створення цшностЬ м1ж кра!нами дозволяе мшшшувати витрати з використання оптишзацц джерел забезпечення ресурсами в планетарному масштаб!. Так, зпдно з розрахунками иЫСТАБ, 80 % свггово! торг!вл! пов'язане з м1жнародними виробничими мережами, що створен! ТНК, а 60 % - це безпосередньо торгшля про-м1жним товарами та послугами, що використовуються на р1зних стад1ях виробничого процесу [14].
При цьому домшування принципу «кожна опе-рац1я локал1зуеться, виходячи з мшшшацп витрат на одиницю корисного ефекту (генерованого доходу)», зумовлюе появу нових законом1рностей. По-перше, зростае значущкть якост1 людського кап1талу (достат-ньо квал1ф1коваш й в1дносно дешев1 людсью ресурси е
вир1шальним чинником шдтримання бажаного р1вня ефективност1 1ндустр1ально! складово! глобального виробництва). По-друге, зростають переваги, що дае кра!-нам ефект масштабу ринку збуту - наближення вироб-ництва до великого споживчого ринку виступае поши-реною формою адаптаци ТНК до митного регулювання й споживчо! специф1ки р1зних кра!н. По-трете, так званий шформацшний, управл1нський цикл виробництва ТНК законом1рно концентруеться в найб!льш розвинутих кра!нах, оск!льки саме вони виступають нолями найб!льших запасш людського кап1талу виключного, найвищого квал1ф1кац1йного р1вня.
Автоном1зац1я ф1нансово! сфери - ще одна де-терм1нанта трансформаци традиц1йно! модел1 сусп!льного в1дтворення, яку К. Маркс називав едшстю (але не тотожшстю) процейв об1гу та виробництва, «вони не лише не зб1гаються у чай та мксщ, але й за сутшстю своею в1дм1нн1. Перш1 обмежуються лише продуктивною силою суспкьства, друп - пропорц1йн1стю р1зних галузей виробництва та споживчою силою суспкьства» [15, с. 268]. Проте ниш значущклъ фшансового та торговельного кашталу вийшла далеко за меж1 обслу-говування безперервност1 виробництва. Так, на початок 2011 р. сукупний обсяг глобальних фшансових актив1в, до яких належать акци, приватн1 та державш боргов1 ц1нн1 папери та банювсью депозити, досягнув 212 трлн дол. США проти 155 трлн дол. у 2005 р., 114 трлн дол. у 2000 р., 72 трлн дол. у 1995 р., 54 трлн дол. у 1990 р. 1 12 трлн дол. у 1980 р. [16, с. 256]. У наш час обсяг кашталу, що функцюнуе за межами кра!н походження, фак-тично на порядок перевищуе розм1ри св1тового ВВП.
Глобал1зац1я фшансових ринюв зумовлюе розрив м1ж нацюнальними заощадженнями 1 нацюнальними швестицшми. В1дпов1дно, для нацюнально! економжи зшмаються обмеження щодо масштабш гнвестування, зу-мовлен1 нац1ональною базою заощаджень. Базова, з час1в Кейнса, ршшсть переважно! б1льшост1 макроеконом1ч-них моделей «I = 5», де I - швестицп, а 5 - заощадження, порушуеться, оск!льки джерелом швестицш в кра!н1 «А» тепер можуть бути заощадження, зд1йснен1 в краМ «Б». З одного боку, для кожно! нац1онально! економгки це роз-ширюе можливост1 гнвестування, з шшого, - створюе до-датков1 обмеження, примушуючи конкурувати в1тчизня-них ем1тент1в (1 продавц1в на вторинному ринку) цшних папер1в з аналопчними суб'ектами з 1нших кра!н.
В1дпов1дно, вир1шальною умовою забезпечення необх1дно! бази заощаджень стае не достатня сила мо-тив1в для нац1онального заощадження, а глобальна кон-курентоспроможн1сть нацюнальних об'ект1в 1нвесту-вання для заощаджень, здшснюваних у масштабах св1-тово! економ1ки. Таким чином, проблема обмеженосй нац1онально! бази заощаджень зам1щуеться проблемою достатньо! 1нвестиц1йно! привабливост1 нац1ональних фшансових актив1в. При цьому остання в сучасних умо-вах далеко не завжди пов'язана з продуктивною нацю-нального виробництва, а зумовлюеться, скорше, доско-нал1стю ф1нансових механ1зм1в 1 розвитком шститут1в фондового ринку.
Фундаментальш зрушення вiд впливом глобалiза-ц11 вiдчуваються i в характерi та механiзмi конкуренци. По-перше, вiдбуваeться стрiмкий та помiтний перехiд вiд внутршньогалузево!, предметно!, фiрмово! до функ-цюнально!, мiжгалузево!, мiжрегiонально! конкуренци; сьогоднi ми говоримо про конкуренцш мiж цкими територiально-виробничими комплексами, бiзнес-мере-жами тощо. По-друге, виникнення гшерконкуренщ! -швидкого створення й руйнування конкурентних пере-ваг - «розмило» конфiгурацiю ринку, посилило свое-рiдну «ерозiю» структури ринюв [17]. По-трете, поси-лення ролi нецшово! конкуренци, часткове знецiнення традицшних джерел конкурентних переваг (низька варткть робочо! сили, доступнiсть сировинних факто-рiв виробництва та ш.) вимагають безпрецедентних ор-ганiзацiйних змiн небувалих масштабiв. По-четверте, завдяки виробництву високотехнолопчних товарiв вар-тiсть деяких розробок зростае насткьки, що '1х окуп-нiсть забезпечуеться лише у разi виходу на глобальний ринок, що приводить до об'еднання компанiй i переводить конкуренцiю на глобальний рiвень, оскiльки в такому разi отримати прибуток можливо, лише зайнявши високi рейтинговi позици на глобальному ринку. Тобто масштаби жодного нацюнального ринку просто недо-статш для окупностi подiбних iнвестицiй.
В изначальною формою адаптаци вцтворюваль-них процейв у провiдних економiчних системах до впливу описаних вище детермiнант виступае трансформацiя системи економiчних вiдносин, зокрема, сощально! структури, системи мотивiв i стимулiв еко-номiчно! дiяльностi.
Надзвичайну неоднорцшсть сучасно! свггово! сощально! структури можна пояснити збкьшенням доходiв населення планети при збереженнi значно! ди-ференщаци, змiною мотивацiйних детермiнант у пост-iндустрiальному суспiльствi (знецiнення в постшду-стрiальних економiках масового iндустрiального труда (у рамках конвейерного, «фордовсько-тейлоровського» технологiчного способу виробництва)), трансформа-цiею основно! суперечностi капiталiзму - мiж суспкь-ним характером виробництва та приватним характером привласнення засобiв виробництва i т. iн.
Треба ще раз зазначити, що саме об'ективш змiни в соцiально-економiчному життi суспкьства, як на нащ-ональному, так i на глобальному рiвнях, вимагали онов-лення класичних теорий вцтворення. Так, екологiчна проблема взагалi не розглядалась як фактор економiч-ного розвитку, наприклад, К. Марксом. Проте сьогодш у складi факторiв суспкьного вiдтворення з'явилися чин-ники, значення яких зростае в умовах штенсифжацп та iнтернацiоналiзацil виробництва. Це - фактори в1дтво-рення природних ресурйв та навколишнього середови-ща шнування людини [3, с. 307]. Глоб^зацш екологiчних проблем та iнтереси виживання людства привели до не-обхцносй формування не лише нацiональних еколого-економiчних систем вiдтворення, але й глобально! еко-лого-економiчно! системи суспкьного вцтворення.
Крiм того, сучасна економiчна наука погоджуеться з фкософськими поглядами щодо едностi матерiально-
го та духовного в життг людини, що особливо помгтно в умовах стрiмкого науково-технiчного прогресу. Про-грес - це розвиток вперед, единими ж реальними носг-ями цього руху е люди (а не «людство») [18]. Тому одним гз ключових елементгв оновленого предмета теорГ! суспкьного вiдтворення в умовах глобально! економгки е вивчення економiчних, соцгальних, культурних, мен-тальних, психологiчних аспектгв суспкьного виробництва, i фаза споживання набувае в цьому контекст особливо! важливостi.
ВИСНОВКИ
Друга половина ХХ - початок ХХ1 столгть ознаме-нувалися великими соцiально-економiчними зрушення-ми в усiй системi суспкьного вiдтворення розвинутих кра!н Заходу. Цг трансформацГ! охопили практично всг стад!! суспкьного виробництва: виробництво, розподгл, обмгн, споживання. Потужнгсть цих перетворень, що визначалася в тому числг й наростаючими процесами штеграци та штернащоналгзащ! та «зачепила» фактич-но всг кра!ни свгту, незалежно вгд ступеню та моделг !х розвитку, надала процесам модифгкацГ! суспгльного вгд-творення глобального характеру.
У результат! кардинальних змгн у структур! суспгльного продукту, формування глобального середови-ща руху ресурсгв, факторгв виробництва, товаргв та по-слуг, шформаци, автономгзацГ! фгнансово! сфери i т. гн. жодна нацгональна економгка сьогоднг не може бути самодостатньою, виходячи з наявних факторгв виробництва, технологгй та потреби в капгталг; жодна держава не в змозг рацгонально формувати та реалгзовувати економгчну стратеггю розвитку, не враховуючи пргори-тети та норми поведгнки основних учасникгв свгтогос-подарсько! дгяльностг. Водночас швидко пгдвищуеться ступгнь економгчно! вгдкритостг практично всгх кра!н свгту, а вплив на нацгональнг економгки процесгв, що вгдбуваються у свгтовому економгчному просторг через зростання мгжнародно! торггвлг та мгжкра!новий рух капгталу, посилюеться; зростае «включенгсть» кра!н, що розвиваються в мгжнародну торггвлю, процеси мгж-народного кредитування та гнвестування, мгжнародно! трудово! мгграцг!.
Усе це вимагае оновлення теорг! суспгльного вгд-творення з урахуванням глобально! детермгнанти свгто-вого розвитку. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Дунаев Б. Б. Благосостояние - труд, капитал и деньги: Основы теории воспроизводства / Б. Б. Дунаев. - Киев : ППНВ, 2005. - 220 с.
2. Плышевский Б. П. Теория воспроизводства и методология макроэкономического анализа : учебное пособие / Б. П. Плышевский. - М., 2011. - 62 с.
3. Белорус О. Г. Глобальные трансформации и стратегии развития : монография / О. Г. Белорус, Д. Г. Лукьяненко и др. -К. : Орияне, 2000. - 424 с.
4. Ferguson S. Precarious Migrants: Gender, Race and the Social Reproduction of a Global Working Class / S. Ferguson, D. McNally // Socialist Register, 2015: Transforming Classes. - Vol. 51. -P. 4 - 23.
5. Богуш Л. Г. Соцiальний каптал i соцiогуманiтарний npocTip: методологiя визначення, взасмозв'язки, вектори розвитку / Л. Г. Богуш // Економка та держава : мнжнародний науково-практичний журнал. - 2010. - № 4. - С. 15 - 20.
6. Верба Д. В. Вщтворення системи робочих мкць як чинник динамки продуктивное^ прац вiтчизняних пщпри-вмств / [Бееедiн В. Ф., Музиченко А. С., Верба Д. В. та ш.] ; за ред.
B. Ф. Бееедiна, А. С. Музиченко // Економка УкраТни: еоцiальнi аепекти iнновацiйноТ моделi розвитку : колективна моногра-фiя. - К. : НДЕ1, 2007.
7. Бiлорус О. Полiтична економiя глобалiзму i проблеми структурно!' модернiзацiТ нацюнальноТ економiки / О. Г. Бто-руе // Доелiдження мiжнародноТ економки : збiрник наукових праць. - 2011. - № 2 (67). - С. 3 - 26.
8. Колодко Гж. В. Мир в движении / Гжегож Витольд Ко-лодко / Пер. с польек. - М. : Магистр, 2009. - 575 е.
9. Стиглиц Дж. Глобализация: тревожные тенденции / Дж. Стиглиц / Пер. с англ. Г. Г. Пирогова. - М. : Национальный общественно-научный фонд, 2003. - 304 с.
10. World Trade Organization [Electronic resource]. - Mode of access : https://www.wto.org/english/res_e/statis_e/its2014_e/ its14_trade_category_e.pdf
11. Judi R. W. Workforce 2000. Work and Worker in 21-st Century / R.W. Judi, C. D'Amico // Indianapolis (In), 1997.
12. Услуги в современной экономике / Отв. ред. Л. С. Демидова, В. Б. Кондратьев. - М. : ИМЭМО РАН, 2010. - 342 с.
13. Демидова Л. С. Сфера услуг России: трудный путь модернизации / Л. С. Демидова // МэиМО. - 2008. - № 2. -
C. 38 - 50.
14. World Investment Report 2013: Global Value Chains // UNCTAD [Electronic resource]. - Mode of access : http://www. unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2013_en.pdf
15. Маркс К. ^чинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. - Т. 25, ч. 1. - М. : Политиздат, 1961.
16. Глобальное экономическое развитие: тенденции, асимметрии, регулирование : монография / Д. Лукьяненко, В. Ко-лесов, А. Колот, Я. Столярчук и др.; / Под науч. ред. проф. Д. Лукьяненко, А. Поручника, В. Колесова. - К. : КНЭУ, 2013. - 740 с.
17. Pacheco-de-Almeida G. Erosion. Time compression, and self-displacement of leaders in hypercompetitive environments / G. Pacheco-de-Almeida // Strategic Management Journal. - 2010. - Vol. 31 (13). - P. 1498 - 1526.
18. Булгаков С. Н. Философия хозяйства / С. Н. Булгаков. - М. : Наука, 1990. - 412 с.
REFERENCES
Belorus, O. G., and Lukianenko, D. G. Globalnye transformatsii i strategii razvitiia [Global transformation and development strategy]. Kyiv: Oriiane, 2000.
Bohush, L. H. "Sotsialnyi kapital i sotsiohumanitarnyi prostir: metodolohiia vyznachennia, vzaiemozv'iazky, vektory rozvytku" [Social Capital and Modern Social Space: methodology, relationships vectors of development]. Ekonomika ta derzhava, no. 4 (2010): 15-20.
Bilorus, O. "Politychna ekonomiia hlobalizmu i problemy strukturnoi modernizatsii natsionalnoi ekonomiky" [The political economy of globalization and the problems of structural modernization of the national economy]. Doslidzhennia mizhnarodnoi ekonomiky, no. 2 (67) (2011): 3-26.
Bulgakov, S. N. Filosofiia khoziaystva [The philosophy of the economy]. Moscow: Nauka, 1990.
Dunaev, B. B. Blagosostoianie - trud, kapital i dengi: Osnovy teorii vosproizvodstva [Welfare - labor, capital and money: Fundamentals of the theory of reproduction]. Kyiv: PPNV, 2005.
Demidova, L. S. "Sfera uslug Rossii: trudnyy put modernizatsii" [Services Russia: a difficult path of modernization]. MEiMO, no. 2 (2008): 38-50.
Ferguson, S., and McNally, D. "Precarious Migrants: Gender, Race and the Social Reproduction of a Global Working Class". Socialist Register 2015: Transforming Classes, vol. 51: 4-23.
Globalnoe ekonomicheskoe razvitie: tendentsii, asimmetrii, regulirovanie [Global economic development: trends, asymmetry regulation]. Kyiv: KNEU, 2013.
Judi, R. W., and D'Amico, C. Workforce 2000. Work and Worker in 21-st Century. Indianapolis, 1997.
Kolodko, G. V. Mir v dvizhenii [World in Motion]. Moscow: Magistr, 2009.
Marks, K., and Engels, F. Sochineniya [Works]. Moscow: Poli-tizdat, 1961.
Pacheco-de-Almeida, G. "Erosion. Time compression, and self-displacement of leaders in hypercompetitive environments". Strategic Management Journal, vol. 31 (13) (2010): 1498-1526.
Plyshevskiy, B. P. Teoriia vosproizvodstva i metodologiia mak-roekonomicheskogo analiza [Reproduction theory and methodology of macroeconomic analysis]. Moscow, 2011.
Stiglits, Dzh. Globalizatsiia: trevozhnye tendentsii [Globalization: worrying trends]. Moscow, 2003.
Uslugi v sovremennoy ekonomike [Services in the modern economy]. Moscow: IMEMO RAN, 2010.
Verba, D. V."Vidtvorennia systemy robochykh mists iak chyn-nyk dynamiky produktyvnosti pratsi vitchyznianykh pidpryiemstv" [Playing system jobs as a factor in the dynamics of productivity of domestic enterprises]. In Ekonomika Ukrainy: sotsialni aspekty inno-vatsiinoi modeli rozvytku. Kyiv: NDEI, 2007.
World Trade Organization. https://www.wto.org/english/ res_e/statis_e/its2014_e/its14_trade_category_e.pdf
"World Investment Report 2013: Global Value Chain" UNCTAD. http://www.unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2013_ en.pdf
О
ш m
о
о
CL
<
£2 <
LQ
О
< £
О ш
