CC BY
66
Довгуша Микола Петрович,
здобувач кафедри цивльного права, Кшвський нац'юнальний унверситет iMeHi Тараса Шевченка, Укра/'на, м. Кшв e-mail: dovgushamikola@ukr.net ORCID 0000-0001-9994-7357
doi: 10.21564/2414-990x.141.132777 УДК 347.763
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВОРУ ТРАНСПОРТНОГО ЕКСПЕДИРУВАННЯ
Дослджено загальну характеристику договору транспортного експедирування. Незважаючи на його законодавче визнання, а також на кнування численних наукових праць, присвячених ана-л1зу цього зобов'язання, проблеми з застосуванням, реалгзацгею та регулюванням цег юридичног конструщй все ж таки iснують. Зроблено висновок про те, що особливктю договору транспортного експедирування е можливкть експедитора надавати послуги як фактичного (технгчного) , так i юридичного характеру.
Ключовi слова: договiр транспортного експедирування; транспортно-експедиторська дiяль-тсть; договiр про надання послуг; предмет договору; транспорт; лопстика.
Довгуша Н. П., соискатель кафедры гражданского права, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Украина, г. Киев.
e-mail : dovgushamikola@ukr.net ; ORCID 0000-0001-9994-7357
Общая характеристика договора транспортного экспедирования
Исследуется общая характеристика договора транспортного экспедирования. Несмотря на его законодательное признание, а также уществование многочисленных научных трудов, посвященных исследованию этого обязательства, проблемы с применением, реализацией и регулированием этой юридической конструкции все же существуют. Сделан вывод о том, что особенностью договора транспортного экспедирования является возможность экспедитора предоставлять услуги как фактического (технического) , так и юридического характера.
Ключевые слова: договор транспортного экспедирования; транспортно-экспедиторская деятельность; договор об оказании услуг; предмет договора; транспорт; логистика.
Постановка проблеми. У сучасних умовах проблема правового регулю-вання договору транспортного експедирування не втрачае актуальность Адже кнування такого зобов'язання, як догов1р транспортного експедирування,
звшьняе суб'екпв господарювання та суб'екти цивiльно-правових вiдносин вщ зайвих проблем, пов'язаних iз перевезенням вантажу.
Договiр транспортного експедирування е найбiльш вдалою юридичною конструкцieю, яка уможливлюе найбiльш ефективне перевезення вантажу не тшьки з точки зору клiента - суб'екта господарювання або учасника цившь-но-правових вiдносин, але й з точки зору виконавця - експедитора. Адже цей правочин дозволяе оптимiзувати !хш затрати, як фшансов^ так i трудовi.
Але тривалий час дослвджуваний договiр не знаходив свого законодав-чого закршлення, що пояснюеться його складною природою. Лише з 2004 р., з часу прийняття Цивильного кодексу Укра!ни, вщбулось офiцiйне законодавче «визнання» кнування договору транспортного експедирування. Так, глава 65 Цившьного кодексу Укра!ни мктить сiм статей, присвячених регулюванню означеного договору. Ними встановлено поняття договору транспортного експедирування, а також вимоги до його форми та укладення. Господарський кодекс Укра!ни, що регулюе вщносини мiж суб'ектами господарювання, мютить лише одну статтю - 316, присвячену регулюванню договору транспортного експедирування.
1 липня 2004 р. набув чинност спещальний нормативно-правовий акт, що регулюе дiяльнiсть у сферi транспортного експедирування - Закон Укра!ни «Про транспортно-експедиторську дiяльшсть». Ним встановлено порядок здшс-нення транспортно-експедиторсько! дiяльностi. Частина 1 ст. 8 та п. 2 ст. 16 Закону Укра!ни «Про транспортно-експедиторську дiяльшсть» ввели у систему правоввдносин експедитора та вантажовласника поняття «правила транспорт-но-експедиторсько! дiяльностi». Однак щ правила мають бути затверджеш урядом Укра!ни, чого досi не сталося.
Незважаючи на значну кшьысть наукових праць, присвячених договорам про надання послуг взагалi та договору транспортного експедирування зокрема, науковщ не одностайш у визначенш правово! природи договору транспортного експедирування.
Правове становище транспортно! експедицп закрiплено у главi 65 Цивильного кодексу Укра!ни (далi - ЦК Укра!ни), Законi Укра!ни «Про транспорт-но-експедиторську дiяльнiсть», що свщчить про самостiйнiсть цього договору [9, с. 43; 15, с. 28; 2, с. 237-243]. Але в Господарському кодекс Укра!ни (далi -ГК Укра!ни) договору транспортного експедирування присвячено лише одну ст. 316 гл. 32 «Правове регулювання перевезень вантажiв», з огляду на що можна говорити лише про допомiжну роль договору транспортного експедирування у договорах перевезення. Як допомiжний договiр, транспортну експе-дищю розглядали В. В. Луць [35, с. 276; 34, с. 221-224] та Ю. В. Романець [28, с. 438-439].
На нашу думку, аналiз правово! природи договору транспортно! експедицп та договору перевезення вантажiв дозволить уникнути проблем при захист порушених, оспорюваних, невизнаних прав або охоронюваних законом iнтересiв
у судь
ÂHanÏ3 остантх дослiджень та публжацш. Проблемам дослГдження договору транспортного експедирування присвячеш роботи I. А. Джовсько1 [7], Н. С. Золотниково! [9], В. В. Луця [34; 35], О. С. Кужко [15] та ш. Але i досi залишаеться невирГшеною низка питань щодо спiввiдношення договору транспортного експедирування, його сутност i мкця в системi договiрних зобов'язань, сшввщношення з iншими договорами про надання послуг та сшв-вщношення з договором перевезення вантажу.
Мета публжацп - дати загальну характеристику договору транспортного експедирування.
Виклад основного материалу. Вщповщно до п. 1 ч. 1 ст. 929 ЦК Украши за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язу-еться за плату i за рахунок друго! сторони (клiента) виконати або оргашзувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Таке саме визначення договору транспортного експедирування закршлено у ст. 316 ГК Украши.
Дослщжуваний договiр за своею юридичною природою належить до догово-рiв про надання послуг. Отже, об'ектом цивГльних правовiдносин, що виникають при укладаннi договору транспортно!' експедицп, е таю блага, як послуги.
Послуга розглядаеться як у економiчному, так i в юридичному аспектах, адже при створенш економiчних моделей, що мають працювати на сучасному не тГльки нацiональному, але й свГтовому ринках (а договiр транспортного експедирування досить часто укладаеться за участ iноземного суб'екта господарювання), виникае необхщшсть правильного !'х закрiплення на законодавчому рiвнi.
Сьогоднi в економiцi склалось деюлька пiдходiв до трактування категорп «послуги». Прихильники процесуального шдходу розглядають ïï як дГяльнГсть: а) що нащлена на рГч i/або на людину [17, с. 34]; б) що нащлена на задоволення потреби шляхом надання (виробництва) ввдповщних цш потребi благ матерГ-ального i нематерiального характеру [10, с. 4]; в) яку можна запропонувати клiенту для безпосереднього споживання [6, с. 163]; г) яку одна сторона може запропонувати шшш [21, с. 748]; д) для досягнення певно1 мети [33, с. 25]; е) що приносить благо (користь, допомогу) шшому [20, с. 826]; ж) форму яко1 набувае благо [31, с. 34]. Представники змГстового шдходу вщстоюють точку зору, вщповвдно до яко1 послугою е власне результат дГяльностГ, наприклад: результат одноразово!" дГяльностГ, що здшснюеться виробниками на замовлення споживачiв i яка зазвичай приводить до змши стану одиниць, що споживають щ послуги [16, с. 655]; результати економГчно!' дГяльностГ, якГ не набувають мате-рГально-речово!' форми i задовольняють певш потреби - особистГ, колективнГ, суспГльнГ [11, с. 24].
На нашу думку, обидва щ шдходи не можуть бути застосованими до дослГ-джуваного нами договору та тих послуг, що вщповвдно до нього надаються. Адже якщо розглядати транспортно-експедицшш послуги лише з позицп дГяльнГсного пГдходу, то тодГ експедитор не зможе надавати клГентовГ послуги
юридичного характеру, наприклад, послуги з оформлення митних документ на вантаж. Якщо розглядати транспортно-експедицшш послуги з точки зору змктового шдходу, то у такому разi результат ще! дiяльностi не повинен мати матерiального результату, тобто за цим договором буде неможливим перемЬ щення вантажу з пункту А в пункт Б.
Л. В. Саншкова та О. М. Щуковська визначають послугу як вид блага, що служить засобом задоволення потреб за рахунок здшснення дiяльностi (шляхом вчинення дш) одним суб'ектом, в корисних якостях яко! i мктиться суб'ектив-ний iнтерес iншого суб'екта i на яку у останнього виникае право вимоги [29; 37, с. 22]. Ю. Коваленко, шдсумовуючи розгляд послуги через призму економжи, приходить до висновку, що як економiчна категорiя послуга - це економiчне благо, пiд яким можна розумгти саму дiяльнiсть, нацiлену на задоволення шди-вiдуально! потреби, або результат, що задовольняе шдивщуальну потребу або дiалектичну еднiсть дiяльностi й результату, який досягаеться у ходi ще! дiяль-ностi. У сучасному ринковому обмМ все частiше йдеться про кушвлю-продаж не окремого блага, а комплексу благ. Споживачу пропонуються сукупност спо-живчих благ, що пов'язаш мiж собою функцiонально та символiчно, у результатi чого вщбуваеться iнтеграцiя системи потреб у систему послуг [14, с. 40].
Законодавець Укра!ни також розглядае послуги як благо. Ввдповвдно до ст. 177 ЦК Укра!ни об'ектами цившьних прав е реч^ у тому числ грошi та цiннi папери, шше майно, майновi права, результати робгг, послуги, результати ште-лектуально!, творчо! дiяльностi, iнформацiя, а також iншi матерiальнi i немате-рiальнi блага. С. О. Слшченко в своему монографiчному дослiдженнi особистих немайнових правовщносин щодо оборотоздатних об'ектiв розглянув зазначену норму у наступному виглядп «Об'ектами цившьних прав е такi матерiальнi та нематерiальнi блага, як реч^ у тому числi ... результати робгг, послуги...» [30, с. 72]. I вш обгрунтував висновок, що категорiя «матерiальнi та нематерiальнi блага» е узагальнюючою стосовно речей, грошей, робгт, послуг та iнших об'екпв [30, с. 72].
Отже, шд послугою розумiють певне благо, що досягаеться в результат здiйснення дп (дiяльностi) i мае властивостi товару. Це благо, яке мае отри-мати кредитор у результатi вчинення боржником передбачених договором дш, е метою вступу у правовщношення його суб'екив. За своею юридичною природою послуги задовольняють потреби суб'екта правовщношення опосеред-ковано, через поведiнку учасниюв. Випадок отримання як результату зобов'язання уречевленого, матерiального результату зближае послугу з шдрядом. Але послуга i пiдряд - це два рiзнi об'екти цивiльного правовiдношення. Уречев-лений результат може виражатися в створенш ново! речi, а також у здшсненш яких-небудь операцiй з кнуючими речами. Коли матерiальний результат вира-жаеться у створеннi ново! реч^ об'ектом правового вiдношення виступае саме дана рiч. Поняття результату конкретизуеться настшьки, що об'ект економiчних вiдносин - послуга - у правовщносинах трансформуеться в об'ект-рiч, i саме рiч як кiнцевий результат задовольняе штерес споживача [1, с. 23]. Матерiальнi
послуги характеризуються тим, що 1'хнш результат завжди може бути гаран-тований особою - виконавцем послуги [5, с. 542]. Але з правово!' точки зору результат послуги не е об'ектом цивГльних прав, а в економГчному сенсГ вш е невщдГльним вщ само! послуги i окремо вГд не! не Гснуе, тому термш «послуга» вживаеться для позначення як процесу створення продукту, так i самого продукту, який бере участь в оборота Послуга, як якесь благо, товар, який бере участь в обмшГ, охоплюе i сам процес створення продукту, i його результат [12, с. 9].
Якщо юридичне значення послуги полягае саме у вчиненш дп або про-вадженш дГяльностГ, то у роботГ, крГм здГйснення щлеспрямовано'1 дГяльностГ, обов'язково мае бути певний результат, який i пщлягае передачГ контрагенту, - так вважае А. А. Телестакова [32, с. 72]. Але О. В. Голша приходить до висновку, що з погляду права немае шдстав для ототожнення послуг i робГт. Вщносини шдрядного типу, тобто тГ, якГ пов'язанГ з виконанням робГт, завжди спрямованГ на створення економГчного результату, вГдокремленого вГд процесу роботи та вираженого у матерГальнш формГ. ЗгГдно з ч. 2 ст. 837 ЦК Украши договГр шдряду може укладатися на виготовлення, оброблення, ремонт речГ або на виконання шшо! роботи з переданням ïï результату замовниковГ. У договорГ про надання послуг (ч. 1 ст. 901 ЦК Украши) посилання на результат вщсутне, його предметом вважаеться саме дГяльшсть, благо, яке не мае матерГального змГсту, але мае економГчну цГннГсть i корисний ефект для замовника та е невщ-дГльним вГд дГяльностГ. На вщмшу вГд результатГв робГт, послуга е неподГльним об'ектом, що свщчить про неможливГсть виконання договору про ïï надання частинами. КрГм того, на ввдмшу вГд процесу надання послуги, процес виконання шдрядних робГт, як правило, тривае шд поточним контролем замовника, що зумовлюе ступшь «самостшностЬ» зобов'язано'1 за договором сторони та впливае на порядок завершення процесГв з надання послуг, виконання робГт. ПГд час надання послуг замовник у разГ потреби може наводити виконавцевГ рекомендацп для забезпечення належного надання послуги. Проте обов'язок ix урахування виконавцем послуг е другорядним залежно вГд сутностГ й виду послуг [3, с. 87]. О. В. Юм називае ще одну ввдмшшсть послуги вГд роботи -оскГльки результат послуги, навГть будучи матерГальним, залишаеться начебто складовою послуги як результат пращ i як вартГсть, окремого акта здачГ-при-йняття не вимагаеться [13, с. 42].
Дшсно, ЦК Украши, а саме глава 63, яка присвячена договорам про надання послуг, не вимагае обов'язкового оформлення акта на шдтвердження надання послуг. Хоча на практищ досить часто виникае потреба у складенш вщповвд-ного акта про надання послуг (особливо це стосуеться дослГджуваного нами договору), який шдтверджуе факт надання послуги та прийняття ïï замовником.
Загалом це можна назвати одшею з Гстотних умов договору, яка хоча й не визначена законом як Гстотна - Гстотними умовами договору е умови про предмет договору, умови, що визначеш законом як Гстотш або е необхщними для договорГв даного виду, а також усГ тГ умови, щодо яких за заявою хоча б одше'1
3i CTopiH мае бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦКУ). На практищ сторони домовляються, що такий акт складаеться у двох примiрниках i шдписуеться обома сторонами (виконавцем та замовником).
ЗатвердженоТ форми акта наданих послуг немае, як немае й порядку його оформлення. Водночас, зпдно з Класифжатором видiв економiчноТ дiяльностi транспортно-експедицiйнi послуги (код 52.29) розглядаються як допомiжна дiяльнiсть у галузi транспорту. Економiчнi та правовi основи дiяльностi у сферi зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi, у тому числi й транспортно-експедицшно'Т, регламентованi Законом УкраТни «Про зовнiшньоекономiчну дГяльшсть». У п. 39 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону встановлюеться, що транзит товарiв - це перемщення товарiв, вироблених за межами УкраТни, через територш УкраТни без будь-якого використання цих товарiв на зазначенш територп. У п. 3 ч. 1 ст. 4 встановлено, що до вид!в зовнiшньоекономiчноТ д!яльносп, яку здшснюють в УкраТш суб'екти цiеТ дГяльносп, належить у тому числ й надання транспорт-но-експедицiйних послуг.
Як зазначае О. Малишкш, для надання актовi сили первинного документа його змкт мае вщповвдати вимогам, наведеним у ст. 9 Закону УкраТни «Про бухгалтерський облж та фшансову звггшсть в УкраТш» та п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записiв у бухгалтерському облшу. Податковi органи в актах перевiрок часто звертають увагу на змкт акта наданих послуг, який мае мктити iнформацiю щодо змкту та обсягу господарськоТ операцп (деталiзацiя отриманих послуг, загальна варткть), одиницю вимГру господарськоТ операцп (гривня тощо). Такi документи, як правило, не викликають пре-тензш з боку перевiряльникiв [18].
Кр!м цього, у 1998 р. Мiжнародна федерацiя експедиторських асоцiацiй (Ф1АТА) - International Federation of Freight Forwarders Associations (FIATA) надклала до нащональних асощацш експедиторiв макет проекту закону «Modelle FIATA» (Типов! правила транспортно-експедиторськоТ дГяльносп). Цими правилами регулюеться порядок транспортно-експедиторськоТ д!яльносп, основш моменти укладення транспортно-експедиторського договору, права та обов'язки сторш, вщповвдальшсть, вони мктять перелж та опис експедиторських докумен^в мiжнародного примiрника. Такими документами, зокрема, е мультимодальний коносамент, доручення експедитору, експедиторська розписка та складська розписка.
Основш функцп документiв FIATA полягають у тому, що вони: е гаран-тiею надiйностi експедиторськоТ ФГрми i високоТ якост наданих нею послуг; бшьш чггко регулюють процес транспортування вантажiв на вс!х його етапах i в щлому, тобто певною м!рою доповнюють догов!р транспортного експедирування; е умовою здшснення прискорених фшансових розрахункiв м!ж покупцем i продавцем, у тому числ шляхом використання документарного акредитива [8].
Мультимодальний коносамент Ф1АТА FBL - це оборотний документ екс-педитора, що приймае на себе обов'язки i ввдповщальшсть перевiзника. FBL е одним з найбшьш часто використовуваних комбшованих транспортних доку-
ментГв у свт, який експедитор видае як перевГзник i при цьому бере на себе вщповщальшсть за всю транспортну операщю вГд мГсця отримання вантажу до мГсця призначення.
Видача FBL означае: 1. Експедитор бере на себе вщповщальшсть за товари i отримуе ексклюзивне право розпоряджатися ними. 2. Товари зовш видаються в хорошому станГ 3. ДеталГ документГв вГдповГдають отриманим шструкщям. 4. Транспортна страховка обговорена з вантажовщправником. 5. ЧГтко обумов-лена юльисть виданих оригГналГв.
Як транспортний документ, FBL констатуе, що товари передан перевГзнику, i свГдчить, що договГр перевезення мГж перевГзником i вантажовГдправником укладено i що товари будуть передаш вантажоодержувачу або власнику FBL проти уявлення цього документа. FBL обов'язково повинен мати логотип FIATA [24; 19, с. 324; 15, с. 24].
Доручення експедитору Ф1АТА (FIATA Forwarding Instructions, FFI) -форма шструкцш з експедирування, що служить для полегшення складання та видачГ вантажовласником експедитору повного та чГткого замовлення на тран-спортно-експедиторськГ послуги. У FFI вказуеться шформащя, що використо-вуеться експедитором при оформленш будь-яких транспортно-експедиторських операцГй. Наприклад, умови кушвлГ-продажу, виплати, страхування, документарного акредитиву, характеристики вантажу, краша походження, шструкщя поводження з вантажем (у випадку перевезення небезпечних, негабаритних вантажГв). Якщо експедитор не використовуе FFI, вш повинен збирати цю шформащю з Гнших документГв. FFI заповнюеться та засвщчуеться клГентом експедитора, передаеться експедитору разом з шшими документами, такими як митна декларащя, сертифГкат про походження вантажу, комерцшш рахун-ки-фактури, транспортнГ документи тощо. Вона може бути шдставою для оформ-лення договору транспортного експедирування. Типова форма FFI становить собою важливий документ, що дозволяе шдняти рГвень професшних стандартГв в експедиторськш галузГ. КрГм цього, вона сприяе спрощенню та ушфГкацп торговельно-комерцшних документГв, що передбаченГ рекомендацГями UNTAD (Конференщею з торгГвлГ та розвитку ООН) [24; 22, с. 24-25; 15, с. 24-25].
Експедиторська розписка (FIATA Forwarders Certificate of Receipt, FIATA FCR) - документ експедитора, що виступае як агент. Це розписка експедитора про приймання вантажу. Експедитор, що видае FCR, засвщчуе, що вш при-йняв товар i право розпорядження товару надалГ належить виключно йому. Продавець отримуе FCR як шдтвердження того, що вш виконав сво1 обов'язки щодо продажу. З моменту видачГ FCR продавець втрачае право розпорядження вантажем, про що свГдчить вщповщний пункт FCR, зпдно з яким шструкщя з експедирування може бути змшена чи скасована тГльки за умови повернення експедитору оригшала FCR. Приймаючи вГд експедитора FCR, продавець шд-тверджуе це.
Для сплати вантажу покупець мае бути впевненим, що вантаж перебувае поза контролем продавця. ГарантГею тако1 впевненостГ е FCR, який шдтвер-
джуе, що з цього моменту експедитор бере вщповщальшсть за вантаж та мае ексклюзивне право розпоряджатися вантажем. Кр!м цього, при видачi FCR експедитор гарантуе, що вантаж буде збережено у належному сташ (тобто його стан не попршиться до моменту отримання), ус! деталi документа повшстю вщповщають отриманим шструкщям, та товаросупровщш документи, що видав перевiзник, вiдповiдають FCR та зобов'язанням, прийнятим експедитором ввд-повщно до FCR.
Головне правило видачi FCR: цей документ видаеться тшьки за умови безвiдкличностi шструкцш вантажовiдправника, шсля його видачi вантажовщ-правник втрачае вс права на розпорядження вантажем, а експедитор не може одержувати вщ нього будь-яких додаткових вказ!вок, розпоряджень чи будь-яким шшим чином залежати вщ вантажовщправника [24; 15, с. 25-26].
Складська розписка (FIATA Warehouse Receipt, FWR) включае шформащю не тшьки про товар (вантаж) i його власника (depositor), але й про фактичного постачальника товару (supplier), держателя складу (warehouse keeper), найме-нування складу, а також вщомосл про транспортний зас!б, на якому товар було доставлено на склад, про страхування товару [24; 15, с. 26].
Висновок. Догов!р транспортного експедирування законодавцем вынесений до договор!в з надання послуг i ввдповщае майже вс!м його ознакам. Але вш завжди матиме й елементи шдрядного договору. Тож залежно ввд виду укладеного договору вш буде поеднувати в соб! комбшацп умов юридичного та фактичного характеру, що можуть надаватися кл!ентов! експедитором. Адже особливктю дослвджуваного договору е можливкть експедитора здшснювати дп як фактичного (техшчного) характеру, так i юридичного, що будуть шдтвер-джуватися вщповвдними документами.
Список лiтератури:
1. Баринов Н. А. Права граждан по договору бытового заказа и их защита. Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1973. 162 с.
2. Вишняков О. В. Ствввдношення Господарського кодексу з новим Цившьним кодексом. Украгна - проблема гдентичностг. людина, економжа, суспгльство : матер1али конф. укр. випус-книюв програм наукового стажування у США (Льв1в, 18-21 вересня 2003 р.). КиТв : Стилос. 2003. С. 237-243.
3. Голша О. В. Господарсько-правова шститущал1защя договор1в про надання послуг : дис. ... канд. юрид. наук. Харюв, 2016. 209 с.
4. Господарський кодекс УкраТни : Закон УкраТни ввд 16.01.2003 р. № 436-IV. Офщшний в1сник Украгни. 2003. № 11. Ст. 462.
5. Кротов М. В. Гражданское право : учебник. В 2 ч. / отв. ред.: Сергеев А. П., Толстой Ю. К. Москва : Проспект, 1998. Ч. 2. С. 337-647.
6. Грищенко I. Формування конкурентного середовища на ринку послуг УкраТни. Вгсник Кигвського нащонального торговельно-економгчного унгверситету. 2007. № 5. С. 163-166.
7. Джовська I. А. Догов1р повиряного чартеру у м1жнародному приватному прав! : дис. ... канд. юрид. наук. КиТв, 2002. 203 с.
8. Документы ФИАТА. Теория и практика применения. URL: http://www.cardel.ru/ mezhdunar/fiata/ (дата звернення 16.03.2018).
9. Золотшкова Н. С. М1сце договору транспортного експедирування серед шших договор1в про надання послуг. Митна справа. 2004. № 3. С. 42-47.
10. Иванов Н. Н. Сфера услуг как объект исследования и управления. Санкт-Петербург : Изд-во СПбГУЭФ, 2000. 21 с.
11. Калачова I. В. Статистика послуг: концептуальт основи реформування. Статистика Украгни. 2001. № 4. С. 24-28.
12. Ким Е. В. Вопросы общего учения об обязательствах по оказанию услуг : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Санкт-Петербург, 2007. 26 с.
13. Ким Е. В. Услуга как объект обязательства. Известия высших учебных заведений. Правоведение. 2005. № 3 (260). С. 38-45.
14. Коваленко Ю. Теоретичш аспекти сутност послуги та ü види. Вкник Кигвського нацю-нального торговельно-економ1чного унгверситету. 2012. № 2. С. 38-46.
15. Кужко О. С. Договiр транспортного експедирування : дис. ... канд. юрид. наук. Одеса, 2008. 208 с.
16. Курс социально-экономической статистики : учебник для вузов / ред. проф. М. Г. Назарова. Москва : Финстатинформ, ЮНИТИ-ДАНА, 2000. 771 с.
17. Лавлок К. Маркетинг услуг: персонал, технология, стратегия. Москва : Вильямс, 2005. 1008 с.
18. Малишюн О. Транспортно-експедицшш послуги в облшу-1. Дебет-кредит. 2011. № 45. URL: Ь«р8://оп1те.Лк1.иа/Боок/<<ДК>>%20№45.ериЬ/пауРошМ0 (дата звернення 17.03.2018).
19. Милославская С. В., Плужников К. И. Мультимодальные и интермодальные перевозки. Москва : РосКонсульт, 2001. 368 с.
20. Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеологических выражений. 2-е изд., испр. и доп. Москва : Российская Академия Наук; Российский фонд культуры, 1994. 928 с.
21. Котлер Ф. Основы маркетинга. 2-е изд. Санкт-Петербург : Вильямс, 1999. 1152 с.
22. Позолотин Л. А., Торский В. Г. Международные конвенции, кодексы, рекомендации ИМО и МОТ : учеб. пособие. Одесса : Астрапринт, 1998. 108 с.
23. Положення про документальне забезпечення запиав у бухгалтерському облшу : наказ Мшстерства фшанав Украши ввд 08.11.2010 р. № 1327. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/1aws/ show/z0168-95 (дата звернення: 17.01.2018).
24. Правила i рекомендацп по користуванню документами i формами FIATA ввд 08.10.2009 р. Асощащя мiжнародних експедиторiв, 2009. № 2. URL: http://search.1igazakon.ua/1_doc2. nsf/vWWWGroupParam1/new_1aw?OpenDocument&ExpandView&Seq=5&RestrictToCateg ory=2012.12.24 (дата звернення: 10.01.2018).
25. Про бухгалтерський облж та фшансову звггшсть в Украш : Закон Украши ввд 16.07.1999 р. № 996-XIV. В1домост1 Верховног Ради Украгни (ВВР). 1999. № 40. Ст. 365.
26. Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть : Закон Украши ввд 16.04.1991 р. № 959-XII. В1до-мост1 Верховног Ради УРСР (ВВР). 1991. № 29. Ст. 377.
27. Про транспортно-експедиторську дiяльнiсть : Закон Украши ввд 01.07.2004 р. № 1955-IV. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 2004. № 52. Ст. 2056.
28. Романец Ю. В. Система договоров в гражданском праве России. Москва : Юристъ, 2001. 496 c.
29. Санникова Л. В. Услуги в гражданском праве. Москва : Волтерс Клувер, 2006. 160 с.
30. Слшченко С. О. Особист немайновi правоввдносини щодо оборотозданих об'екпв : монографiя. Харюв : Дка плюс, 2013. 552 с.
31. Современный экономический словарь / ред. Б. А. Райзберг. 5-е изд., перераб. и доп. Москва : ИНФРА-М, 2007. 495 с.
32. Телестакова А. А. Система договорiв про надання послуг в цившьному правi Украши : дис. ... канд. юрид. наук. Ктв, 2008. 204 с.
33. Хаксевер К., Рендер Б., Рассел Р., Мердик Р. Управление и организация. 2-е изд. Санкт-Петербург : Питер, 2002. 350 с.
34. Шдопригора О. А. Цившьне право : навч. пос1б. для студенпв юридичних вуз1в та факуль-тет1в. КиТв : Вентур! 1996. 480 с.
35. Цившьне право УкраТни : тдручник : у 2-х кн. / ред. О. В. Дзера, Н. С. Кузнецова. КиТв : Юршком 1нтер, 2004. Кн. 2. 640 с.
36. Цившьний кодекс УкраТни : Закон УкраТни ввд 16.01.2003 р. № 435-IV. Офщшний вгсник Украгни. 2003. № 11. С. 461.
37. Щуковская О. М. Правовое регулирование деятельности по оказанию правовых услуг : дис. ... канд. юрид. наук. Санкт-Петербург, 2001. 213 с.
References:
1. Barinov, N.A. (1973). Prava grazhdan po dogovoru bytovogo zakaza i ih zashhita. Saratov: Izd-vo Saratov un-ta [in Russian].
2. Vishnjakov, O.V. (2003). Spivvidnoshennja Gospodars'kogo kodeksu z novim Civil'nim kodeksom. Ukraina - problema identichnosti: ljudina, ekonomika, suspil'stvo: proceedings of the Scientific and Practical Conference. Kyiv: Stilos [in Ukrainian].
3. Golina, O.V. (2016). Gospodars'ko-pravova institucializacija dogovoriv pro nadannja poslug. Candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
4. Hospodarskyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukraini vid 16.01.2003 r. № 436-IV. (2003). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, № 11, art. 462.
5. Krotov, M.V. (1998). Grazhdanskoe pravo. (Part 1-2; part 2). Ownership Sergeev A. P., Tolstoj Ju. K. (Eds.). Moscow: Prospekt [in Russian].
6. Grishhenko, I. (2007). Formuvannja konkurentnogo seredovishha na rinku poslug Ukraini. Visnik Kiivs'kogo nacional'nogo torgovel'no-ekonomichnogo universitetu - Bulletin of the Kiev National Trade and Economic University, 5, 163-166 [in Ukrainian].
7. Dikovs'ka, I.A. (2002). Dogovir povitrjanogo charteru u mizhnarodnomu privatnomu pravi. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
8. Dokumenty FIATA. Teorija i praktika primenenija. URL: http://www.cardel.ru/mezhdunar/ fiata/ [in Russian].
9. Zolotnikova, N.S. (2004). Mistse dohovoru transportnoho ekspedyruvannia sered inshykh dohovoriv pro nadannia posluh. Mytna sprava - Customs business, 3, 42-47 [in Ukrainian].
10. Ivanov, N.N. (2000). Sfera uslug kak ob#ekt issledovanija i upravlenija. St.Petersburg: Izd-vo SPbGUJeF [in Russian].
11. Kalachova, I.V. (2001). Statystyka posluh: kontseptualni osnovy reformuvannia. Statystyka Ukrainy - Statistics of Ukraine, 4, 24-28 [in Ukrainian].
12. Kim, E.V. (2007). Voprosy obshhego uchenija ob objazatel'stvah po okazaniju uslug. Extended abstract of candidate's thesis. St.Petersburg [in Russian].
13. Kim, E.V. (2005). Usluga kak ob#ekt objazatel'stva. Izvestija vysshih uchebnyh zavedenij. Pravovedenie - News of higher educational institutions. Jurisprudence, 3 (260), 38-45 [in Russian].
14. Kovalenko, Yu. (2012). Teoretychni aspekty sutnosti posluhy ta yii vydy Visnyk Kyivskoho natsionalnoho torhovelno-ekonomichnoho universytetu. Bulletin of the Kiev National Trade and Economic University, 2, 38-46 [in Ukrainian].
15. Kuzhko, O.S. (2008). Dohovir transportnoho ekspedyruvannia. Candidate's thesis. Odesa [in Ukrainian].
16. Nazarov, M.G. (Ed.). (2000). Kurs social'no-jekonomicheskoj statistiki. Moscow: Finstatinform, JuNITI-DANA [in Russian].
17. Lavlok, K. (2005). Marketing uslug: personal, tehnologija, strategija. Moscow: Vil'jams [in Russian].
18. Malishkin, O. (2011). Transportno-ekspedytsiini posluhy v obliku-1. Debet-kredit - Debit credit, 45. URL: https://online.dtkt.ua/Book/«DK»%20№45.epub/navPoint-10 [in Ukrainian].
19. Miloslavskaja, S.V., Pluzhnikov, K.I. (2001). Mul'timodal'nye i intermodal'nye perevozki. Moscow: RosKonsul't [in Russian].
20. Ozhegov, S.I., Shvedova, N.Ju. (1994). Tolkovyj slovar' russkogo jazyka: 80000 slov i frazeologicheskih vyrazhenij. Moscow: Rossijskaja Akademija Nauk; Rossijskij fond kul'tury [in Russian].
21. Kotler, F. (1999). Osnovy marketinga. St. Petersburg: Viljams [in Russian].
22. Pozolotin, L.A., Torskij, V.G. (1998). Mezhdunarodnye konvencii, kodeksy, rekomendacii IMO i MOT. Odessa: Astraprint [in Russian].
23. Polozhennia pro dokumentalne zabezpechennia zapysiv u bukhhalterskomu obliku. Nakaz Ministerstva finansiv Ukrainy vid 08.11.2010 r. № 1327. (2010). URL: http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/z0168-95 [in Ukrainian].
24. Pravila i rekomendacii po koristuvannju dokumentami i formami FIATA vid 08.10.2009 r. № 2. (2009). Asociacija mizhnarodnih ekspeditoriv, 2. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2. nsf/vWWWGroupParam1/new_law?OpenDocument&ExpandView&Seq=5&RestrictToCateg ory=2012.12.24 [in Ukrainian].
25. Pro buhgalters'kij oblik ta finansovu zvitnist' v Ukraini: Zakon Ukraini vid Big 16.07.1999 r. № 996-XIV. (1999). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), 40, art. 365.
26. Pro zovnishn'oekonomichnu dijal'nist': Zakon Ukraini vid 16.04.1991 r. № 959-XII. (1991). Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR (VVR), 29, art. 377.
27. Pro transportno-ekspeditors'ku dijal'nist': Zakon Ukraini vid 01.07.2004 p. № 1955-IV. (2004). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 52, art. 2056.
28. Romanec, Ju.V. (2001). Sistema dogovorov v grazhdanskom prave Rossii. Moscow: Jurist' [in Russian].
29. Sannikova, L.V. (2006). Uslugi v grazhdanskom prave. Moscow: Volters Kluver [in Russian].
30. Slipchenko, S.O. (2013). Osobisti nemajnovi pravovidnosini shhodo oborotozdanih ob'iektiv. Kharkiv: Disa pljus [in Ukrainian].
31. Rajzberg, B.A. (Ed.). (2007). Sovremennyj jekonomicheskij slovar'. Moscow: INFRA-M [in Russian].
32. Telestakova, A.A. (2008). Sistema dogovoriv pro nadannja poslug v civil'nomu pravi Ukraini. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
33. Haksever, K., Render, B., Rassel, R., Merdik, R. (2002). Upravlenie i organizacija. St. Petersburg: Piter [in Russian].
34. Pidoprigora, O.A. (1996). Civil'ne pravo. Kyiv: Venturi [in Ukrainian].
35. Dzera, O.V., Kuznyetsova, N.S. (Eds.). (2004). Tsyvilne pravo Ukrainy (Vols 1-2; Vol. 1). Kyiv: Jurinkom Inter [in Ukrainian].
36. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 16.01.2003 r. № 435-IV. (2003). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 11, art. 461.
37. Shhukovskaja, O.M. (2001). Pravovoe regulirovanie dejatel'nosti po okazaniju pravovyh uslug. Candidate's thesis. St. Petersburg [in Russian].
Dovgusha M. P., Applicant of the Department of Civil Law of Kyiv Taras Shevchenko National University, Ukraine, Kyiv.
e-mail : dovgushamikola@ukr.net ; ORCID 0000-0001-9994-7357
General characteristic of the contract of transport forwarding
The proposed article is devoted to the study of the general characteristics of the contract of transport forwarding. Despite its legislative recognition, as well as the existence of numerous empirical papers are devoted to the study of this obligation, problems with the application, implementation and regulation of this legal design still exist. We made the conclusion that the peculiarity of the freight forwarding contract is the possibility of the freight forwarder to provide services of both actual (technical) and legal nature.
In the Ukrainian modern situation, the problem of legal regulation of the transport forwarding contract is becoming more and more relevant, despite the fact that it is sufficiently explored from the point of view of science. This situation is conditioned by several factors, one of which is the successful
Цоeгума M. n. ЗагапbнаxapaKmepucmuKa договору трансnортного eKcnedupyBaHHn
geographical position of our country and its size. Due to the existence of such an obligation, as the contract of transport forwarding, enterprises or subjects of civil law relations are exempt from unnecessary problems associated with the transportation of cargo.
The contract of transport forwarding is the most successful legal construction due to which the most effective cargo transportation is carried out not only from the point of view of the client - a business entity or a participant in civil law relations, but also from the point of view of the freight forwarder. After all, this transaction allows you to optimize their costs - both financial and labor.
But for quite a long time the studied contract did not find its legislative fixation, which is explained by its complex nature. But since 2004, since the adoption of the Civil Code of Ukraine, an official legislative «recognition» of the existence of a freight forwarding agreement took place. Thus, Chapter 65 of the Civil Code of Ukraine contains seven articles on the regulation of the said treaty. They establish the concept of the contract of transport forwarding, as well as the requirements for its form. The economic code of Ukraine regulating relations between business entities contains only one article - 316, devoted to regulating the contract of transport forwarding.
July 1, 2004 came into force a special regulatory act regulating activities in the field of transport forwarding - the Law of Ukraine «On transport and forwarding activities.» It establishes the procedure for carrying out freight forwarding activities. Part 1 of Art. 8 and p. 2 of Art. 16 of the Law of Ukraine «On Freight Forwarding Activity» introduced the concept of «rules of transport and freight forwarding» into the system of legal relations of the freight forwarder and cargo owner. But these rules should have been approved by the government of Ukraine, and to date this has not happened.
Despite the legislative recognition of the contract of transport forwarding, as well as the existence of numerous scientific works devoted to the study of this obligation, but problems with the application, implementation and regulation of this legal design still exist. The proposed article is devoted to the study of the general characteristics of the contract of transport forwarding.
Keywords: transport forwarding contract; transport and forwarding activity; service agreement; subject of the contract.
Hadiumna do pedKomiïi 04.04.2018 p.
