CC BY
49Освітньо-методична функція системи фізичної підготовки військовослужбовців і ступінь її наукового обгрунтування
Номеровський С.В.
Науковий центр Військово-Морських Сил Академії військово-морських сил імені П.С. Нахімова
Анотації:
Розглянуто концептуальні основи підсистем методичної підготовки в системах фізичної підготовки військовослужбовців Військово-Морських Сил Збройних Сил України та військово-морських сил армій провідних країн світу. Проведено аналіз 28 літературних джерел, з них 12 іноземних, з питань організації методичної підготовки військовослужбовців. Визначено сучасні умови функціонування підсистеми методичної підготовки при вирішенні військовослужбовцями завдань фізичної підготовки та ступінь її наукового обґрунтування. Наведено результати аналізу системних факторів, що характеризують процес методичної підготовки військовослужбовців до управління спеціальною фізичною підготовкою підлеглих в особливих умовах. Узагальнено досвід функціонування основних існуючих систем методичної підготовки військовослужбовців родів сил (військ) військово-морських сил армій провідних країн світу. Запропоновано перспективні шляхи подальших наукових досліджень.
Ключові слова:
військовослужбовці, військово-морські сили, система, концептуальні основи, методична підготовка, спеціальна фізична підготовка.
Номеровский С.В. Образовательнометодическая функция системы физической подготовки военнослужащих и степень ее научного обоснования. Рассмотрены концептуальные основы подсистем методической подготовки в системах физической подготовки военнослужащих Военно-Морских Сил Вооруженных Сил Украины и военноморских сил армий ведущих стран мира. Проведен анализ 28 литературных источников, из них 12 иностранных, по вопросам организации методической подготовки военнослужащих. Определены современные условия функционирования подсистемы методической подготовки при решении военнослужащими задач физической подготовки и степень ее научного обоснования. Приведены результаты анализа системных факторов, которые характеризуют процесс методической подготовки военнослужащих к управлению специальной физической подготовкой подчиненных в особых условиях. Обобщен опыт функционирования основных существующих систем методической подготовки военнослужащих родов сил (войск) военно-морских сил армий ведущих стран мира. Предложены перспективные пути дальнейших научных исследований.
военнослужащие, военно-морские силы, система, концептуальные основы, методическая подготовка, специальная физическая подготовка.
Nomerovskiy S.V. Educational and methodical function of the military physical fitness system and level of its scientific rationale. The conceptual foundations of the methodical training in a system of the navy military physical training of Ukraine and well-developed countries are discussed. The comprehensive analysis of the literature in a field of methodical training of the military among 28 points, 12 of which are foreign is carried out. The modern conditions of the methodical training subsystem while the task of physical training solving is determined. The results of the analysis of system factors, which characterized the methodical training process towards management of special physical training amongst subordinates in a special conditions is shown. The experience of existing methodical training of the navy military of well-developed countries is summarized. The prospective issues of further scientific development are suggested.
military personnel, navy forses, system, conceptual foundations, methodical training, special physical fitness training.
Вступ.
Досвід застосування військово-морських сил (ВМС) у локальних війнах і збройних конфліктах другої половини ХХ - початку ХХІ століття показує, що незважаючи на стрімкий розвиток військової техніки і озброєння, зміну поглядів на характер, форми та методи ведення збройної боротьби, сучасні бойові дії, в тому числі і на морі, вимагають від системи фізичної підготовки (ФП), як підсистеми та одного з основних предметів командирської (професійної) та бойової підготовки сил (військ), забезпечення фізичної і психологічної готовності військовослужбовців до навчально-бойової діяльності, виконання ними функціональних обов'язків у бойових умовах та ефективного виконання службових завдань [4, 9, 16].
Разом з тим в наказах Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України та командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України відмічається необхідність подальшого підвищення рівня фізичної підготовленості військовослужбовців, звертається увага на посилення вимог до фізичної та методичної підготовленості випускників вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ) Збройних Сил України (ЗСУ) [9, 11, 12].
Розгляд нових завдань частин і підрозділів ВМС щодо боротьби з міжнародним та внутрішнім тероризмом,запобіганнянезаконноготранспортування © Номеровський С.В., 2011
зброї та наркотиків морським шляхом, а також здійснення морських операцій з перехоплення під час охорони територіальних вод і виняткових (морських) економічних зон також вказує на особливу значущість спеціальної (військово-прикладної) фізичної підготовки (СФП) військових різних категорій. Участь українських військових моряків в антитерористичних, миротворчих та гуманітарних операціях, зокрема у антитерористичній операції НАТО в Середземному морі „Активні зусилля”, підтверджує це [4, 16, 21].
Ефективність навчання військовослужбовців багато в чому залежить від методичної майстерності молодих командирів і спеціалістів з різних розділів бойової, в тому числі і фізичної, підготовки. Ця залежність в сучасних умовах збільшується у зв'язку зі зміною способу комплектування, скороченням термінів строкової служби та підвищенням вимог до психолого-педагогічної підготовленості офіцерського складу [2, 3, 7, 8, 21].
Важливим компонентом професійної культури випускника ВВНЗ є його безпосередня психолого-педагогічна підготовленість. Вона характеризує його готовність і здатність вирішувати завдання повсякденної військової діяльності, спираючись на принципи педагогіки, психології та інших наук, а також безпосередньо брати участь у навчально-виховному процесі, надавати педагогічну спрямованість усім сторонам військової діяльності, зокрема і ФП, та СФП як її складовій частині [7, 8, 13, 17].
Методична підготовка (МП) проводиться з метою озброєння керівників знаннями, вміннями та навиками організації і проведення ФП в усіх її формах. Необхідно зазначити, що значно легше навчити військовослужбовців тій чи іншій вправі, прийому або дії, ніж сформувати у них вміння та навики навчання цим же вправам інших. „Мастерство воспитателя, - говорив А.С. Макаренко, не является каким-то особым искусством, требующим таланта, но эта специальность, которой надо учить, как надо учить врача его мастерству, как надо учить музыканта” [7, 8].
У сучасних дослідженнях з питань ФП військовослужбовців науковці (О.Г. Шалепа, 2003 р., О.О. Ольховий, 2005 р., С.В. Романчук, 2006 р., В.М. Красота, 2007, В.М. Романчук, 2007 р., В.В. Паєвський, 2008, О.М. Боярчук, 2010 р., О.О. Шевченко, 2010 р. та ін.) розглядаючи мотиваційні, організаційні та спеціальні її аспекти, нажаль не пропонують шляхів вирішення питань МП керівників СФП. За результатами проведеного автором попереднього аналізу навчальних (робочих навчальних) програм з навчальної дисципліни „Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт” курсантів військово-морських ВВНЗ, програм командирської (професійної) підготовки офіцерського та старшинського (сержантського) складу ВМС ЗСУ елементи системи МП, пов'язані із СФП, конче потребують подальшого наукового обґрунтування та удосконалення. Особливо це стосується проведення СФП у специфічних корабельних умовах [13, 17].
Робота виконувалась відповідно до Зведених річних планів наукової та науково-технічної діяльності ЗСУ на 2009 та 2010 роки за темами „Розробка теоретично-методичних засад функціонування системи фізичної підготовки військовослужбовців ЗСУ” (номер державної реєстрації 010Ш000823, шифр - „НФП-2009”) та „Теоретичне узагальнення та розроблення методичних рекомендацій перспективної системи рукопашної підготовки військовослужбовців ЗСУ” (номер державної реєстрації 010Ш001047, шифр -„Боєць-2011”).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою роботи було дослідження ролі освітньо-методичної функції системи ФП військовослужбовців при вирішенні проблем професійної готовності випускників військово-морських ВВНЗ до служби у силах (військах) ВМС ЗСУ і визначення ступеню її наукового обґрунтування.
Завданнями роботи були аналіз концептуальних основ підсистем МП військовослужбовців в системах ФП військовослужбовців ВМС ЗСУ та ВМС армій провідних країн світу; визначення сучасних умов функціонування підсистеми МП при вирішенні військовослужбовцями ЗСУ завдань ФП та ступінь її наукового обґрунтування; аналіз системних факторів, що характеризують процес МП військовослужбовців ВМС ЗСУ до управління СФП підлеглих в особливих умовах; узагальнення досвіду та аналіз основних існуючих систем МП військовослужбовців ВМС армій іноземних держав; визначення перспективних шляхів подальших досліджень.
Методи та організація досліджень. В ході дослідження використовувались наступні методи: аналіз, обробка та узагальнення матеріалів зібраних з різних нормативних документів, науково-методичних та науково-технічних джерел; порівняльний
та системний аналіз. Узагальнювався досвід
функціонування систем МП військових моряків та аналізувались керівні документи, статути, настанови, положення, інструкції, підручники, методичні
посібники та рекомендації з питань організації та проведення МП з військовослужбовцями родів сил (військ) вітчизняних ВМС, ВМС США, Великобританії, Німеччини, Франції, Росії та інших країн [1, 5, 6, 9, 10, 13, 18-20, 22, 23].
Результати дослідження.
Аналіз розвитку теорії і практики ФП, її керівних документів [1-3, 7, 8, 13-15, 17, 21] дозволяє в якості ведучих функцій системи ФП військовослужбовців, на наш погляд, виділити наступні: розвиваючо-прикладну, освітньо-методичну, оздоровчу, виховну та нормативну. Виділення даних функцій у відносно самостійні обумовлено цільовою установкою і завданнями ФП.
Розвиваючо-прикладна функція забезпечує розвиток у військовослужбовців основних фізичних якостей, формування військово-прикладних і спортивних рухових навичок.
Оздоровча сприяє покращенню фізичного розвитку, зміцненню здоров'я та підвищенню стійкості організму військовослужбовців до впливу несприятливих факторів військово-професійної діяльності.
Виховна сприяє вихованню морально-вольових та соціально-психологічних якостей особового складу, згуртуванню військових колективів та удосконаленню навичок у колективних діях на фоні великих фізичних і нервово-психічних напружень.
Нормативна забезпечує розробку і нормування критеріїв оцінки фізичної підготовленості у відповідності з вимогами навчально-бойової діяльності особового складу видів ЗСУ та родів військ (сил).
В свою чергу, освітньо-методична функція системи ФП формує теоретичні знання та організаторсько-методичні вміння у осіб, які здійснюють керівництво, організацію та проведення ФП. І що не менш важливо, особливо для специфіки ВМС ЗСУ, удосконалює методичні знання та навички самостійного фізичного удосконалення.
Вивчення накопичених наукових знань свідчить про нерівнозначний підхід до науково-теоретичного обґрунтування перелічених функцій. Як показує кількісний аналіз дисертаційних досліджень, виконаних фахівцями з ФП ЗСУ за останні 10-15 років, абсолютна більшість робіт (20 кандидатських робіт, з яких більше 10 робіт в тій чи іншій мірі стосуються питань СФП) присвячено розробці багаточисельних проблем в рамках розвиваючо-прикладної функції. Наукове обґрунтування інших функцій в значній мірі відстає від сучасних вимог. Особливо виражено проглядається недооцінка наукової розробки виховної та освітньо-методичної функцій, в тому числі стосовно проблем СФП.
Таке положення склалося, вочевидь, у зв'язку з відсутністю всебічного комплексного підходу до призначення системи ФП як складової частини військового навчання і виховання. Саме тому спеціальна направленість ФП, яка виступала в якості ведучої концепції розвитку теорії і практики, була зведена лише до обґрунтування засобів та методів, що підвищують надійність виконання професійних прийомів та дій військовослужбовцями. При цьому недостатньо враховувались умови та колективний характер виконання вказаних дій, як досить часто не враховувались й питання хто і на основі якої (за змістом, обсягом, формами тощо) підготовки буде організовувати та проводити їх застосовування в специфічних умовах. Все це безпосередньо стосується СФП плаваючого складу ВМС ЗСУ
Природно припустити, що дані обставини сприяли помітній деформації наукового обґрунтування багатьох важливих проблем системи ФП і перед усім тих, що розширювали можливості її виховної та освітньо-методичної функцій.
Завершення на сучасному етапі офіційного розділу ФП військовослужбовців ЗСУ на загальну та спеціальну (військово-прикладну) [9] призвело до певного перерозподілу між ними основних функцій системи ФП. Цей процес торкнувся в першу чергу концептуальних і змістовних аспектів системи, а також деяких основних та додаткових форм підготовки. Не омине, на нашу думку, він і концептуальних положень та організаційних аспектів освітньо-методичної функції системи, тобто підсистеми МП.
Система ФП ЗСУ, як педагогічна система, сьогодні являє собою сукупність концептуальних основ, які визначені у спрямованості й завданнях загальної та спеціальної ФП, процесу ФП військовослужбовців та управління ним. Вона призвана забезпечити, крім інших завдань, оволодіння військовослужбовцями знаннями та методикою фізичного удосконалення. Аспекти МП мають своє місце і відіграють важливу роль в усіх ланках (підсистемах, компонентах та елементах) системи ФП. Особливо це стосується підсистеми управління (керівництва ФП, її організації та проведення) процесом фізичного вдосконалення військовослужбовців. Одним із завдань управління ФП є забезпечення якісної підготовки керівників різних форм ФП, оволодіння військовослужбовцями основами теорії та методики фізичного тренування [9].
Зазначені вище розділ ФП та перерозподіл функцій системи ФП надають підстави для виділення в підсистемі МП двох відносно самостійних, але тісно пов'язаних один з одним, складових елементів: МП з питань загальної фізичної підготовки (ЗФП) та МП з питань СФП. Недостатня наукова обґрунтованість останнього і обумовила вибір тематики дослідження.
З позицій системного підходу в підсистемі МП, по аналогії із системою ФП в цілому, системонаповнюючим чинником є концептуальні основи (мета, завдання, принципи), а вимоги навчально-бойової діяльності щодо методичної підготовленості військовослужбовців, тобто фактично кінцевий результат (ідеальна модель керівника
ФП), являються системоутворюючим чинником існування даної підсистеми. Концептуальні основи та відповідні вимоги узагальнено визначені для різних категорій військовослужбовців у Настанові з фізичної підготовки у ЗСУ (НФП-2009) [9]. Стосовно курсантів і слухачів ВВНЗ, в тому числі і військово-морських, вони конкретизуються (повинні конкретизуватися) у варіативних частинах освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ) та освітньо-професійних програм (ОПП), програмах і робочих програмах навчальноїдисципліни„Фізичневиховання,спеціальна фізична підготовка і спорт”. Наші дослідження навчального процесу і ФП курсантів навчального центру ВМС ЗСУ, Військово-морського коледжу старшинського складу та Академії ВМС імені П.С. Нахімова, підтверджують думку фахівців з ФП (С.В. Романчук, В.М. Романчук, О.М. Боярчук, 2010), що до визначальних принципів системи МП відносяться наступність і поступовість, уніфікація, диференціація й інтеграція, підпорядкованість і взаємозумовленість, стимуляція й саморегуляція.
МП з питань СФП, як складовому елементу підсистеми МП, притаманні всі ознаки системи, в даному випадку педагогічної: цілісність, внутрішні та зовнішні властивості і зв'язки (Н.В. Кузьміна, 1980; В.Г. Афанасьєв, 1981). Для неї характерна наявність взаємопов'язаних структурних (мета, педагог, той, хто навчається, навчальна інформація, засоби педагогічної комунікації) і функціональних (проектувальний, конструктивний, комунікативний, організаторський, гностичний) компонентів, підпорядкованих єдиній навчально-виховній меті. Зміна будь-якого з них впливає на всі інші складові, а виключення - веде до руйнування системи.
Освітньо-методична функція визначає якість підготовки спеціаліста, навіть якщо він отримав військово-технічну освіту. Успіхи підлеглих в бойовій підготовці, тобто їх бойова підготовленість, напряму залежать від підготовленості офіцера як майстра навчання і виховання, іншими словами - від його методичної майстерності. Вона виробляється в ході навчання на заняттях з різних дисциплін, інтегруючись в єдиний комплекс різноманітних знань, навичок та вмінь. Їх формуванню багато в чому сприяє організація різних форм методичної практики під час занять з різних розділів як загальної, так і спеціальної ФП. Оскільки СФП фактично базується на результатах ЗФП, то й МП з питань СФП, з метою забезпечення дотримання системних принципів, повинна базуватися на результатах МП з питань ЗФП. В свою чергу підвищення методичної майстерності тих, хто навчається, із спеціальних розділів ФП (атлетична підготовка, прискорене пересування, подолання перешкод, рукопашний бій, військово-прикладне плавання тощо) неодмінно призведе до її покращення з загальних розділів ФП (гімнастика, легка атлетика, плавання, спортивні ігри тощо), а від так і в цілому як керівників бойової підготовки підлеглих.
Дослідження МП з питань СФП під кутом її багатовимірності і ієрархії дає змогу говорити про інтегративні якості та системні фактори МП з питань
СФП, її зв'язок з системами більш високого порядку. З одного боку, являючись складовим елементом підсистеми МП, а через неї системи ФП і системи військової освіти в цілому, МП з питань СФП, з іншого боку, сама включає в себе декілька підсистем і методик різних розділів ФП, віднесених до спеціальних.
Наявний рівень методичної підготовленості курсантів військово-морських ВВНЗ вказує на низьку ефективність процесу підготовки фахівців з цього важливого питання. У щорічних звітах державної екзаменаційної комісії одним з основних недоліків МП відмічається невміння випускників застосовувати засоби ФП з метою удосконалення бойової підготовленості підлеглого особового складу, збереження професійної працездатності та компенсації недостатньої рухової активності в специфічних корабельних умовах.
Враховуючи специфіку організації бойової підготовки у ВМС ЗСУ та її етапність, пов'язану з тривалим знаходженням кораблів у морі, пріоритетним напрямом вирішення зазначеної проблеми, на нашу думку, є подальше наукове обґрунтування та пошук шляхів вдосконалення саме аспектів МП з питань організації та проведення СФП на борту корабля в умовах неможливості використовувати берегову навчально-матеріальну базу під час стоянки та в умовах тривалого плавання. Особливо це стосується фізичного тренування в процесі бойової підготовки, виконання фізичних вправ в службі корабельних нарядів і самостійного фізичного тренування членів екіпажу.
Аналіз досвіду організації та проведення підготовки гардемаринів (майбутніх офіцерів флоту) і ФП військових моряків ВМС армій провідних країн світу [1, 13, 17-20, 23] показує, що питання МП керівників ФП вирішуються в різних країнах по-різному в залежності від конкретних умов.
Так, за умов збереження загальної відповідальності та контролюючої функції командирів (начальників) з питань здійснення ФП на кораблях (в підрозділах), для ВМС США та Великобританії характерним є безпосереднє проведення занять з особовим складом позаштатними інструкторами та їх помічниками під контролем штатних спеціалістів ФП (координаторів, спеціалістів корпусу ФП). В навчальних центрах і навчальних частинах ВМС передбачаються посади штатних інструкторів, які проводять заняття як з ФП, так і спеціальних розділів бойової підготовки. При цьому позаштатні і штатні спеціалісти проходять відповідну поетапну (різну за призначенням і тривалістю) курсову підготовку і сертифікацію при ВВНЗ (цивільних ВНЗ) та у спеціалізованих військово-спортивних школах.
У ВМС Німеччини та Франції планові заняття з ФП проводяться командирами (начальниками) підрозділів за допомогою штатних унтер-офіцерів, штатних та позаштатних інструкторів, а також тренерів спортивних клубів. Усі офіцери а унтер-офіцери ВМС Німеччини проходять курс теоретичної, методичної і практичної підготовки з питань спортивної (фізичної) підготовки у спортивній школі бундесверу, що дає їм право організовувати та проводити заняття з ФП та спортивне тренування. Спортивна школа збройних
сил Франції готує, в тому числі і для ВМС, штатних та позаштатних спеціалістів: начальників фізичної підготовки і спорту, старших інструкторів, інструкторів, помічників інструкторів та тренерів з видів спорту.
Спільною рисою у системі підготовки офіцерських кадрів для ВМС армій країн-членів НАТО є здійснення у процесі занять ФП МП гардемаринів за програмою інструкторів (координаторів), подібною до Master Fitness Training або Command Fitness Leaders (CFLs) [1, 18-20], з отриманням відповідного сертифікату. Обсягу отриманих знань, умінь і навичок, на думку командування та спеціалістів ФП, достатньо для грамотної організації та проведення процесу фізичного вдосконалення, як власного, так і підпорядкованого особового складу, без активної участі спеціаліста з ФП.
У Військово-Морському Флоті Російської Федерації (ВМФ РФ) та ВМС ЗСУ на даному етапі проведення ФП з членами екіпажу корабля з числа мічманів, старшин, які проходять військову службу за контрактом, та старшин і матросів строкової служби покладається на офіцера, призначеного для проведення занять старшим помічником (помічником) командира корабля, а з числа офіцерів - на старшого помічника (помічника) командира корабля за участю флагманського спеціаліста з ФП штабу з'єднання кораблів [10]. Заняття з ФП в частинах морської піхоти та спеціального призначення, решті берегових частинах проводяться безпосередньо командирами (начальниками) підрозділів. Офіцери флоту оволодівають основами МП під час навчання у ВВНЗ та удосконалюють методичну майстерність з питань ФП в процесі подальшої служби у силах (військах) в системі командирської (професійної) підготовки. Нажаль, сертифікація цієї підготовки керівними документами ні ВМФ РФ, а ні ВМС ЗСУ, не передбачається. В концепціях розвитку ФП у збройних силах [5, 6] обох країн прослідковується тенденція щодо поетапного введення посад штатних та позаштатних інструкторів з ФП та рукопашного бою, створення системи їх підготовки і сертифікації.
Висновки.
1. Роль освітньо-методичної функції системи ФП військовослужбовців при вирішенні проблем професійної готовності випускників військово-морських ВВНЗ до служби у силах (військах) ВМС ЗСУ та її вплив на результати бойового навчання особового складу флоту в сучасних умовах зростають у зв'язку зі зміною способу комплектування, скороченням термінів строкової служби та підвищенням вимог до психолого-педагогічної підготовленості офіцерського і старшинського (сержантського) складу.
2. Вивчення та аналіз накопичених наукових знань свідчить про нерівнозначність підходу до науково-теоретичного обґрунтування функцій системи ФП військовослужбовців, що проявляється, зокрема, у значному відставанні від сучасних вимог ступеню наукового обґрунтування освітньо-методичної функції, особливо з питань СФП військових моряків у специфічних корабельних умовах.
3. Зважаючи на вищесказане можливо зазначити, що з позицій системного підходу МП військовослужбовців ВМС ЗСУ, і, зокрема, МП з питань СФП як її складовий елемент, мають ознаки відкритих (за характером зв'язків із зовнішнім середовищем), лінійних (за структурою елементів і внутрішніх зв'язків), самоорганізованих та тих, що саморегулюються, (за ступенем організованості) педагогічних систем, які складаються з комплексу взаємопов'язаних структурних і функціональних елементів, сприяючих оволодінню майбутніми керівниками ФП знаннями, навиками та вміннями, що спрямовані на фізичне вдосконалення підлеглих, організацію і проведення всіх форм ФП у силах (військах).
4. Аналіз досвіду організації та проведення МП у вітчизняному флоті та у ВМС провідних країн світу свідчить, що, не дивлячись на досить різні методологічні підходи до її здійснення, основними загальними проблемними питаннями та актуальними завданнями її удосконалення являються:
• розвиток програмно-нормативної бази МП, який полягатиме у розподілі положень між керівними документами з ФП; уточненні змісту МП з питань СФП, з урахуванням етапності навчання курсантів у ВВНЗ (Ю.А. Бородін, 2001; С.В. Романчук, 2006; В.М. Романчук, 2007) [2, 3, 14, 15] та етап-ності організації та проведення бойової підготовки плаваючого складу ВМС ЗСУ [10], пов'язаної з тривалим знаходженням кораблів у морі;
• підвищення ефективності МП та якості методичної підготовленості курсантів військово-морських ВВНЗ з питань СФП шляхом зміщення акцентів прикладної її спрямованості на завершальні етапи навчання;
• оптимізація навчально-виховного процесу з дисципліни „Фізичне виховання, спеціальна ФП і спорт” шляхом подальшого впровадження особистісно-орієнтованого та інноваційно-орієнтованого підходів до навчання курсантів військово-морських ВВНЗ, які спрямовані на всебічний і гармонійний розвиток особистості тих, хто навчається, та формування здатності майбутніх флотських фахівців гнучко й нестандартно використовувати здобуті знання і вміння, здійснювати їх самостійний пошук і оновлення;
• введення посад інструкторів з ФП в штат кораблів і частин ВМС ЗСУ та створення системи їх підготовки, або організація курсової теоретичної, методичної та практичної підготовки з питань ФП офіцерського і старшинського складу перед призначенням на вищу посаду;
• впровадження відповідної сертифікації для курсантів ВВНЗ, офіцерів та старшин, які залучаються для проведення занять з ФП та проведення спортивного тренування;
• організація наукових досліджень з питань вивчення проблем і шляхів розвитку форм і методів даного виду підготовки, особливо з питань СФП. Подальші дослідження доцільно спрямувати на
обґрунтування програмно-нормативних основ і змісту підсистеми МП військовослужбовців ВМС ЗСУ з урахуванням специфіки організації та проведення
бойової підготовки екіпажів, дедалі тривалішим знаходженням бойових кораблів у морі.
Література:
1. Анохин Є.Д. Фізична підготовка в арміях провідних країн НАТО: навчально-методичний посібник / Є.Д. Анохін. - Львів: ЛВІ, 2005. - 155с.
2. Бородин Ю.А. Способы оптимизации учебного процесса по физической подготовке курсантов военно-учебных заведений / Ю.А. Бородин //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. - 2002. - № 28. - С. 40-47.
3. Бородин Ю.А. Эффективность физической подготовки в системе военно-профессионального обучения и пути ее повышения //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 200З. - №11 - С. 68-8З.
4. Військово-морська історія / Під ред. I. Й. Тенюха. - Севастополь: СВМ! ім. П.С. Нахімова, 2009. - 444 с.
5. Концепція розвитку системи фізичної підготовки Збройних Сил України на 2009-2011 роки. - К.: УФП ЗСУ, 2008. - 2З с.
6. Концепция совершенствования физической подготовки в Вооруженных Силах Российской Федерации на период 2008-2016 годов. - М.: УФП и С ВС РФ, 2008. - 21 с.
7. Миронов В.В. Система формирования методических навыков на занятиях по физической подготовке: учебно-методическое пособие / В.В. Миронов. - Л: ВИФК, 1987. - 202 с.
8. Муляр М.! Методична підготовка з дисципліни „Фізичне виховання, підготовка та спорт”: навчальний посібник / Ю. Бо-ринський, М.Ф. Пічугін - Житомир: ЖВ!РЕ, 2006. - 7З с.
9. Настанова з фізичної підготовки у Збройних Силах України (НФП-2009) - Київ, 2009 - 2З5 с.
10. Положення про корабельну службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України / під. ред. віце-адмірала Клітного М. Г., СВМ! ім. П. С. Нахімова, Севастополь, 200З. - 469 с.
11. Про вдосконалення підготовки військових фахівців тактичного рівня для Збройних Сил України // Наказ МОУ та МОіНУ від 22.06.2009 № З25/548.
12. Про затвердження !нструкції про організацію освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів України // Наказ МОУ та МОіНУ від 1З.04.2005 № 221/217.
13. Розробка теоретично-методичних засад функціонування системи фізичної підготовки військовослужбовців ЗСУ: Звіт про НДР (заключний) / Академія ВМС імені П.С. Нахімова. - № ДР 010Ш00082З; Ыв. № 111. - Севастополь, 2009. - З45 с.
14. Романчук В.М. Обгрунтування змісту та організації форм фізичної підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів технічного профілю. 24.00.02. Автореф. дис. ... канд. наук з фіз. вих. і спорту: Львів, 2007. - 22 с.
15. Романчук С.В. Формування мотивації до занять фізичною підготовкою і спортом курсантів технічних військових навчальних закладів. 24.00.02. Автореф. дис. ... канд. наук з фіз. вих. і спорту: Львів, 2006. - 22 с.
16. Соколюк С.М. Застосування військово-морських сил у боротьбі з морським терроризмом (кінець XX - початок XXI століття) / С.М. Соколюк // Труди академії. - № 7 (87). - 2008 - С. 7З - 84.
17. Теоретичне узагальнення та розроблення методичних рекомендацій перспективної системи рукопашної підготовки військовослужбовців Збройних Сил України: Звіт про НДР (проміжний) / Академія ВМС імені П.С. Нахімова. - № ДР 0101U001047; Ыв. № 115. - Севастополь, 2010. - 150 с.
18. Физическая подготовка военно-морских сил США // По материалам зарубежной печати. — С-Пб.: ВИФК, 1994. — 41 с.
19. Физическая подготовка в военно-учебных заведениях Соединенных Штатов Америки // Обзор по матер. иностр. воен. печ.
— С-Пб.: ВИФК, 1995.— 42 с.
20. Физическая подготовка в иностранных армиях. Учебное пособие под ред. Щеголева В.А. - С-Пб.: ВИФК, 1997.- З2 с.
21. Фіногенов Ю.С. Аналіз проблем у системі фізичної підготовки у зв'язку зі зміною способу комплектування армії та скорочення терміну військової служби / Ю.С. Фіногенов, О.В. Петрачков // Теор. і метод. фіз. вих. - 2008. - № 1. - С. 72-76.
22. Allied Maritime Interdiction Operations (АТР - 71). NATO Unclassified. Newport, April 2005
23. Information Management System (PRIMS) // OPNAVIST 6110.1H.
- 15 Aug. 05. - Website https://prims.bol.navy.mil.
Надійшла до редакції 24.01.2011 р.
Номеровский Сергей Владимирович [email protected]
