CC BY
3
УДК 340.12
Надiя Павлiв-СамоTл
канд. юрид. наук, доц., доц. кафедри цившьного права та процесу Навчально-наукового шституту права та психологп Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка"
ОБОВ'ЯЗКИ М1ГРАНТА ЯК ЕТИКО-ПРАВОВА КАТЕГОР1Я
© Павл1в-Самогл Н. П., 2019
Розкрито проблему неприпустимост сьогодш обмежуватись нормами. якi б визнавали мiграцiю тiльки в юридичному та економiчному розумiннi. Виокремлено невиршеш питання щодо штеграцн мiгрантiв, формування бачення сусшльством, яке приймае маранта, своТм повноц1нним членом, набуття м^рантом правосвiдомостi р1вноц1нного члена держави, яка його приймае, з уама його правами i обов'язками.
Ключовi слова: марант; iнтеграцiя; етика м^рацн; обов'язки маранта; асим^ ляц1я; мiграцiйний рух.
Надежда Павлив-Самоил
ОБЯЗАННОСТИ МИГРАНТОВ КАК ЭТИКО-ПРАВОВАЯ КАТЕГОРИЯ
Статья посвящена раскрытию проблемы недопустимости сегодня ограничиваться нормами, которые признавали миграцию только в юридическом и экономическом смысле, выделению нерешенных вопросов интеграции мигрантов, формированию видения принимающим обществом лица мигранта полноценным его членом, приобретения мигрантом правосознания как равноценного члена принимающего государства со всеми его правами и обязанностями.
Ключевые слова: мигрант; интеграция; этика миграции; обязанности мигранта; ассимиляция; миграционное движение.
Nadiya Pavliv-Samoyil
Institute of Jurisprudence and Psychology, Lviv Polytechnic National University, Department of Civil Law and Procedure
Ph. D.
OBLIGATIONS OF MIGRANT AS AN ETHICAL-LEGAL CATEGORY
This article deals with the problem of inadnissibility of being restricted at present day by the norms that would recognize migration only in legal and economic terms , distinguishing the unresolved issues of the migrants' integration, forming the view of the host-society on the migrant's personality as a full its member, acquiring by the migrant legal awareness as a full member of the host-country with his rights and obligations.
Key words: migrant; inyegration; ethics of migration; assimilation; migration movement.
Постановка проблеми. Мпрацш e структурним елементом сучасних суспшьств. Сьогодш, через глобалiзацiю шформацшного простору про умови мпраци, вщбуваеться поширення шфор-мацп про принципи глобально! системи захисту прав людини, яких дотримуеться високорозвинена европейська правова система. Сучасний свгг вшьно! конкуренцп та громадянських свобод приймае
норми, яю все бшьше i бшьше стосуються прав та iнтересiв самого маранта та його членiв им'1, що, безумовно, е необхiдним та позитивним, однак це сприяе зростанню розмiрiв та iнтенсивностi мiграцiйного руху. Крiм визначення на мiжнародному рiвнi, дотримання прав на державному рiвнi, необхiдно також визначити обов'язки маранта як обов'язкового елемента штеграцп його у державу суспiльствi, яке його приймае, що накладае безпосереднш вщбиток на етику мпраци.
Мета статт - дослiдження особистiсних обов'язкiв та обов'язюв мiгранта щодо свое! им'1, держави вшзду та держави i суспiльства, якi його приймають, як обов'язкового елемента штеграцп, визначення необхщносп виокремлення процесiв штеграцп та асимшяцп мiгрантiв як засобiв у боротьб^ протистояннi iнтересiв учасникiв мiграцiйного процесу.
Аналiз дослiдження проблеми. Дослiджували причини мпраци загалом та права й обов'язки миранпв зокрема, з урахуванням сучасного стану взаемовiдносин мiж учасниками мiграцiйного процесу, займалися пошуками визначення причин м^рацшних конфлiктiв у процес штеграцп мiгрантiв такi науковцi, як: I. Вдовичин, Д. Гьокхан, Б. Лановик, А. Левенець, В. Марковський, С. Мочерний, А. Семенов, Ю. Кривенко та ш.
Виклад основних положень. Мирацш як суспшьне явище iснувало давно, i у процес еволюцп суспiльства, з формуванням та розвитком правових систем мирацш набувае нових яюсних характеристик. З кожним етапом розвитку кожна держава створюе законодавство, що забезпечуе юнування полггично1 стабiльностi, усталення сощально1 справедливостi, культурное' активностi усiх суб'ектiв суспiльства, зокрема миранпв, та формуе якiсно новi пiдходи утвердження принципiв рiвностi, заборони дискримшацп за будь-якими критерiями i не тiльки декларативно, а й практично забезпечуе миранпв рiвними iз громадянами кра1ни можливостями для реалiзацil прав. Для досягнення зазначено1 мети у кожнш суспiльнiй системi необхщна тристороння взаемодiя: держави, суспiльства, яке приймае (громадян ще1 кра1ни чи регюну), мiгрантiв. Без тако1 взаемодп не уник-нути дисбалансу штереив кожного члена мiграцiйного руху, що врешт призведе до протистояння та сустльно-полггично1 кризи, яку можемо спостертати у непоодиноких кра1нах сьогоднi.
Ус учасники мирацшно1 взаемодп повиннi сприяти пошуку компромiсу та узгодженню штереив усiх учасникiв мiграцiйного процесу. Кожен iз учасникiв цього процесу повинен усв> домлювати, що сучасне суспшьство на глобальному рiвнi ставить новi вимоги i новi виклики, принципи взаемодп, потребуе взаемоузгодження прав, обов'язюв та штереив.
Вiдповiдно до сучасних вимог суспiльства забезпечити суспiльну гармошю за таких умов стае все складшше. Висновки щодо мираци як суто позитивного явища, яке посилюе житте-здатнiсть та креативнiсть, сприяе поступальному розвитков^ спираються на досвщ таких кра1н, як США, Канада, Австралiя. Та в них не враховано повною мiрою нi структуру миранпв (кра1ну походження, спонукальнi причини, релшю тощо), нi технологiчнi змши, що супроводжують И сьогоднi. Рашше мiгрант майже повнiстю втрачав контакт iз своею батькiвщиною, змушений був пристосовуватись до нових, шших стандарта життя, а сучаснi комушкацп даютьзмогу легко пiдтримувати такий зв'язок. Також не надають достатньо1 ваги i культурно-релiгiйнiй специфiцi нових мiгрантiв, яю переважно доволi категорично налаштованi не лише на збереження свое1 щентичносп, а й прагнуть до змши культурно-свггоглядного середовища кра1ни, в яку вони прибули. Прикладом цього е сучасна активiзацiя мусульмансько1 релiгiйностi в Сврош [1, с. 12].
Оскшьки сучасне явище мираци i мирацш ХХ столiття вiдрiзняеться докорiнно, необхщно здiйснити аналiз попереднього мiграцiйного руху, його негативних наслщюв для визначення нових яюсних механiзмiв штеграцп миранпв з мiнiмальним негативним впливом на штереси кра1ни, яка приймае, та и громадян.
Поступово все бiльше кра1н почали визнавати явище мираци як глобальне, з певними нормами та цившзувати 1'х. Сьогоднi обмежуватись нормами, яю б це явище визнавали тiльки в юридичному та економiчному розумiннi, вже недостатньо.
Одшею iз проблем мiграцiйного рyxy, яку i дос болюче сприймають громадяни краши, в яку переселилася людина, та важковирiшyваною для держави е те, що yнаслiдок мiграцiï передба-чаеться переxiд вiд етапy штеграцп мiгрантiв до асимiляцiï, що iммiгранти рано чи пiзно повиннi асимшюватися y новiй краïнi. Багато невирiшениx питань щодо iнтеграцiï мiгрантiв, формyвання бачення сyспiльством, яке приймае, особи маранта як свого повноцiнного члена, набyття мiгрантом правосвiдомостi як рiвноцiнного члена держави, в якiй вш житиме, з yсiма його правами i обов'язками. Питання цього пропсу надзвичайно важю, ïx болiсно сприймають i самi мiгранти, i ïx нове сyспiльство, оскiльки часто не приймае iммiгрантiв з краш, яю повнiстю вiдрiзняються за культурними, релтйними, цивiлiзацiйними, расовими ознаками.
З глобалiзацieю мiграцiï стикаемось з таким явищем, як мyльтикyльтyралiзм мiграцiï. Держави приймають iммiгрантiв з багатьоx краш i з рiзниx культур. У краш з'являються люди з усього свггу, якi мають власнi культурш та релiгiйнi цiнностi, що, безумовно, покладае вщбиток i на правове регулювання сyспiльниx вiдносин. На перший погляд, мyльтикyльтyралiзм мiграцiï варто розглядати як збагачення чимось новим та як зашб сприяння рiзнобiчномy розвитку суспшьства, та маемо непоодинокi факти зггкнення культур, якi вiдбyвалися колись лише за м^рацп у випадкаx експансiï, а сьогоднi вони актуальш в абсолютно мирниx державаx.
Безумовно, погоджуемось з I. Я. Вдовичином, що за умов масового прибуття чужонацю-нального населення, що е ношем вiдмiнниx поглядiв, традицiй, мови тощо, забезпечити гармонш-ний розвиток суспшьства стае дедалi важче. Про це свщчить зростання конфлiктностi в середовищi eвропейськиx краш, до якого активно залучаеться молоде поколiння маранта, якi народженi в краïнаx Свропи i переважно е громадянами вщ народження [1, с. 11]. Таю конфлшти ставлять пiд загрозу щею формування, життя i розвитку вщкритого сyспiльства та потребують застосування новиx правовиx меxанiзмiв, якi б враxовyвали тi розбiжностi, на основi якиx виникають конфлiкти.
Проблему мiграцiï не можна виршити тiльки нормативним визначенням понять м^рацп та квот, залежно вщ можливостi держави дозволити to6í бiльшy чи меншу кiлькiсть ем^ранпв у певний час чи зменшити нормативно-правовий заxист прав та штерешв мiгранта та членiв його шм'1'. Необxiдно у нормативному регyлюваннi мiграцiйниx процесiв враxовyвати не тiльки мате-матичнi, кiлькiснi показники, а i яюсш критерiï та адаптацiйнi перюди громадян краши, яка приймае, та штеграцп маранта. У такому виршенш проблем необxiдно зважати на етичш засади мiграцiï.
У зв'язку iз зазначеними проблемами, якi спричиняе мультикультурна мiграцiя, виникае необxiднiсть дослщити i визначити етичнiсть проблем у взаемозв'язку ydx yчасникiв мiграцiйного руху.
Етичний вимiр мiграцiï починаеться з того, що марант повинен сприйматися не тшьки як людина, а як особа. Людина - це бюлопчна категорiя, надiлена iнтелектом ютота. Мiгранта не-обxiдно асоцiювати iз особистiстю з iсторично зумовленим ступенем розвитку, яка функцюнуе у певному суспшьства на рiзниx його рiвняx, вiд сiм'ï та мiсцевоï громади держави, мае певне набуте свггосприйняття, моральш, нацiональнi та релiгiйнi переконання. Тому потрiбно поняття "марант" ввести у категори, вiдповiднi цим рiвням: псиxологiчний, культурний, релiгiйний, патрiотичний, сощолопчний i етичний - як особа.
За сучасного сyспiльно-правового розвитку до маранта потрiбно ставитися як до рГвно-правного суб'екта сyспiльства. Його не можна розглядати лише як робочу силу, як суб'екта забезпечення функцюнування та розвитку економши, як особу у пошyкаx кращого життя, як ощню-вальне поняття правово1' категорiï з xарактерними ознаками краши вшзду, краши прибуття, перемiщення у просторi й часу перебування, як суб'екта перебування у краш прибуття за критерieм законносп чи як суб'екта впливу на безпеку суспшьства. Марант - це особа зi сво1'м досвiдом, з власним баченням свггу, культурою, релiгiйними переконаннями, моральними цшностями, з власними цшями i прагненнями.
КрГм задоволення матерiальниx потреб (жа, одяг, притулок), мiгрант, який приïxав в чужу крашу, потребуе також забезпечення вищиx потреб: кyльтyрниx, релiгiйний та соцiальниx. Том,у на нашу думку, цшком справедливозазначено у Стратеги державно!' м^ра^йно!' полгшки Украши на
перюд до 2025 року, що з метою забезпечення усшшно1 штеграцп в украшське суспiльство шо-земцiв та ошб без громадянства, якi перебувають в Украш на законних тдставах, необхiдно враховувати, що потреби в штеграцшнш пiдтримцi для рiзних категорш та окремих груп мiгрантiв можуть в^^знятися, тому в програмах штеграцп необхщш диференцiйований пiдхiд { адресний характер, орiентацiя на конкретну групу або категорш людей. Участь в штеграцшних програмах повинна бути добровольною, але водночас доцшьно запровадити систему стимулювання з метою заохочення до участ в таких програмах [2].
Одшею iз основних проблем мпраци населення, окрiм гiдного забезпечення прав та свобод мпранив, що прямо залежить вщ економiчних, фшансових та iнших ресурсних можливостей держави, е також питання штеграцп мпранив у мюцеве спiвтовариство з метою подолання нащонально-культурних розбiжностей мiж особами, повнощнного використання мiгрантiв для тдвищення соцiально-економiчного добробуту держави, зниження рiвня злочинностi як серед самих шоземщв, так i серед сво1х громадян, що можуть вчинятись на пщгрунт расизму, нащональ-но! нетерпимостi, ксенофоби та iнших ознак дискримшацп. Попри важливють вказаних завдань, жодна краша свiту поки ще не стала прикладом устшного й остаточного виршення проблеми штеграцп етнiчних, расових чи релшйних меншин в едину усталену систему [3, с. 91].
1нтегращя - це залучення iммiгрантiв у економiчне, суспiльно-культурне i полiтичне життя держави. Метою штеграцп е створення для iммiгрантiв умов для самостшного iснування, по-в'язаного з використанням можливостей, яю створюються на ринку пращ, у системi освiти та медичних послуг, а також участю в суспшьному життi та використанням громадянських прав з урахуванням культурних та релiгiйних потреб [2].
Вщповщно до Стратеги державно1 мпрацшно1 полiтики Укра1ни на перiод до 2025 року вщповщальними за штегращю е одночасно двi особи: держава i самi мiгранти. Оскiльки штегращя е двостороннiм процесом взаемного пристосування iммiгрантiв та суспiльства, яке приймае, важливе здшснення заходiв, адресованих цим сторонам. Однак, на нашу думку, не можна ототожнювати у цьому плаш державу i суспшьство, оскшьки не завжди декларованi вимоги чи заборони дискримшацп мiгрантiв сприймае, а тим паче дотримуеться !х нове суспшьство. На нашу думку, штегращя - це тристороннш процес взаемосприйняття, узгодження штерешв, взаемоповага свiтосприйняття ушх суб'ектiв мiграцiйного процесу. Беззаперечно, вщповщальнють за iнтеграцiю мiгрантiв покладаеться передуем на державу як основного суб'екта формування i реалiзацil державно1 м^рацшно1 полiтики, визначаючи цим напрям i розвиток вiдносин мiж мiгрантом i суспiльством, яке його приймае.
Формування не просто вщкритого суспiльства, а толерантного, яке сприймае та прагне роз-витку у напрямку формування полшультурного суспшьства, - надзвичайно важкий i довгий процес який залежить вщ моральних, релiгiйних норм, ютори формування та культурних цiнностей суспшьства.
На нашу думку, для швидшо1 та ефектившшо1 iнтеграцil мiгранта, щоб марант вiдчував себе суб'ектом свого нового суспшьства, необхщно визначати, не тшьки гарант^ його прав як маранта, але також обов'язки як щодо себе, свое1 сiм'l, суспшьства, яке його приймае. Права роблять людину вшьною, а обов'язки - людину необхщною та формують розумшня взаемозв'язку особи з пею чи шшою суспiльною групою, з державою, формують усвщомлення себе у суспшьства
Варто визначити такi обов'язки маранта щодо себе: особистого розвитку, полшшення соцiального статусу, пiдвищення квалiфiкацil, турботи про стан здоров'я, не тшьки матерiального, але й духовного, культурного розвитку, вивчення мови суспшьства, в якому житиме марант.
Щодо обов'язку знання мови ново1 краши, то у окремих крашах, наприклад Польщ^ необ-хiдне документальне пiдтвердження володшня мовою, щоб отримати громадянство, а в украшсь-кому законодавствi не мютиться правова норма, яка врегульовувала б питання офщшного пiдтвердження знання державно1 мови з метою одержання украшського громадянства. На нашу думку це прогалина [4, с. 35], усунення яко! сприятиме штеграцп маранта, однак це потребуе поглибленого вивчення мови, участь у певних групах з вивчення мов. Затвердження обов'язкового проходження куршв з мови хоча б на короткостроковий термш сприяло б налагодженню стосунюв iз суспшьством, яке приймае, та позитивномй ставленню його до маранта.
Як ми уже зазначали, кожний марант прибувае у нове сустльство iз уже сформованими культурними, релiгiйними, цившзацшними, свiтоглядними принципами i переконаннями. Необ-хiдно визнати, що мiгрант мае обов'язок i щодо кра!ни, суспшьства походження та свое! шм'!: поважати свою культуру, тклуватися про добру славу свое! кра!ни, не втрачати свое! культури, мови, виконувати имейш обов'язки (догляд i пiклування про батьюв, дiтей). У разi недотримання цих обов'язюв вiдбуваеться асимiляцiя, тобто повна щентифшацш себе/мiгранта як суб'екта ново! держави, з вщкиданням усього набутого до моменту мпраци.
С рiзнi, протилежно спрямованi позицп щодо ставлення до наслщюв зазначено! асимшяцп.
З одного боку, дехто вважае, що асимшяцда варто розглядати як елемент необхщносп для досягнення суспшьного миру та уникнення протистояння культур суспшьства, яке приймае, та мпранпв. Тобто бшьше не потрiбно зупинятися на штеграцп, яка не працюе, а необхiдно вимагати асимшяцп: вивчення мови, культури, релт!, ютори предюв цього суспiльства, що породить любов i повагу до ново! батьювщини. Така асимiляцiя мала б забезпечити безпеку суспшьства, яке приймае.
З шшого боку, суспшьно-полггичт та економiчнi процеси вiдбуваються настiльки стрiмко, що за цей час сформуеться нова щентичнють, що неодноразово вже вщзначено в ютори, та вона може бути доволi критично налаштованою до чинно! полггико-правово! системи, основано! на ще! правово! держави, прав i свобод громадян. 1гноруеться очевидний юторичний факт, що система управлiння, побудована на таких засадах, сформувалась на обмеженому географiчному просторi та в стислих хронолопчних межах, порiвняно iз системами владарювання, якi панували упродовж тисячолггь людсько! iсторi! i були поширеш на iншi територi! великою мiрою як результат експансi! европейсько! цивiлiзацi!. Сумнiв Свропи у доцшьносп свое! iсторично! та культурно! традицп пiдважують i державно-правовi iнститути, як постали на !хнiй основi [1, с. 12].
Хоча деяю кра!ни й засвiдчують високi рiвнi натуралiзацi! мiгрантiв (Австрiя, Нiмеччина), проте жодна кра!на свiту не е прикладом устшного й остаточного вирiшення проблеми штеграцп етшчних, расових чи релшйних меншин, представникiв iммiгрантських груп в усталену систему держава-нащя. Нездатнiсть нацюнальних держав адекватно реагувати на ситуащю у сферi мiграцi! спричинила глобальну м^рацшну кризу, яка проявляеться у посиленш ксенофобi! та мiгрантофобi! в захщних кра!нах; кризi режиму регулювання мiграцi! та провiдних европейських шституцш; конфлiктi мiж гарантiями прав людини в мiграцiйнiй сферi та нацюнальними iнтересами; надмiрнiй полiтизацi! мiграцiйних проблем i зростаннi !хньо! ролi в европейських i мiжнародних вiдносинах загалом [5, с. 174].
Ми тдтримуемо позицiю необхiдностi iнтеграцi! зi збереженням набуто! нацiонально! iдентичностi, культурних та моральних цшностей у поеднаннi iз саморозвитком та сприйняттям нового, яке пропонуе сустльство, що приймае. 1нтегращя - динамiчний, довготривалий двостороннш процес взаемного пристосування громад мтраштв, з одного боку, та всього населення кра!ни, з iншого, результатом якого е отримання вшма сторонами рiвних громадянських, соцiальних та економiчних можливостей. У громадянському та полггичному сенсi всi мешканцi повиннi мати вза-емнi права та обов'язки на основi рiвностi. Iнтеграцiя означае, що сустльство, яке приймае м^-раш!в,повинно створити умови для повного !х залучення до економiчного, сощального, культурного та полiтичного життя [6].
Окрiм особистiсних обов'язюв та обов'язкiв щодо свое! шм'! та держави походження, необ-хщно визначити обов'язки мiгранта перед сво!ми новими суспiльством та державою - обов'язок поважати !хш критерi! щентичносп: культуру, релiгiю, суспiльний устрiй, суспшьно-державний устрiй. Виконання цих обов'язкiвповинно закршлюватися на нормативному рiвнi, а також обов'язку проходження навчання, ознайомлення, гспипв з питань ютори, мови, нормативно-правово! бази, що безпосередньо впливатиме на можливють та бажання маранта досягти взаемо-порозумiння iз суспшьством,в якому вiн житиме, та реалiзувати сво! права у державi, в яку вш переселився.
Закрiплення обов'язку вивчення норм права кра!ни, яка приймае, сприятиме тдвищенню правосвiдомостi, що знизить рiвень злочинностi серед мiгрантiв, а закршлення обов'язку ознайомлення з релтйними та моральними нормами !! суспiльства - пiдвищить рiвень толерантносп та зниження рiвня нетерпимостi через релшйш переконання.
Висновки. Безумовно, марант повинен виконувати yci обов'язки, взаемозалежно вiд участ й ролi в етицi мпраци. В штеграцп мiгрантiв держава - основний суб'ект, що визначае напрямок руху мпраци.
До основних завдань, яю повинна виконати кожна держава у сферi штеграцп мiгрантiв, належать: сприяння мiжкyльтyрномy дiалоговi серед населення, вироблення дiевоl полiтики штеграцп мiгрантiв у мюцеве спiвтовариство, 1х соцiалiзацiя, подолання ворожого ставлення та дискримшацп мпранпв, надання радi, депутатським комiсiям та шшим дорадчим комiтетам громади висновюв щодо конкретних проблем мпрацшно1 сфери; розвитку стратеги учасп мiгрантiв у суспшьному життi громади; фшансово! та оргашзацшно! пiдтримки iнтеграцiйних проектiв; коо-перування з органiзацiями мiгрантiв у громада З вищевикладеного випливае, що найефектившшою полiтика штеграцп мiгрантiв у мюцеве суспшьство може бути лише тод^ коли вона комплексна, передбачае чггке розмежування повноважень мiж загальнодержавними та мюцевими органами влади, здшснення постшно! роз'яснювально! роботи як серед самих мпранпв, так i серед власного населення з метою подолання невиправданих страхiв та стереотитв. Звюно ж, перелiченi заходи нi в Шмеччиш, нi в iнших крашах, зокрема в Укрш'ш, не здатш вирiшити весь комплекс проблем мiжкyльтyрного, мiжнацiонального та мiжрелiгiйного характеру, проте можуть значно !х послабити [3, с. 94].
Безумовно, для забезпечення виконання зазначених обов'язюв держава повинна надати необхщш мехашзми !х виконання. Мехашзми забезпечення виконання обов'язкiв мпранпв мають бути yзгодженi та шдтримаш на мiждержавномy рiвнi, тiльки так можна мiнiмiзyвати yсi негативи, яю супроводжують iнтеграцiю мiгрантiв.
Визначення обов'язюв мiгранта та механiзмiв !х виконання повинно грунтуватися на принципах рiвностi, справедливостi, свободи та солiдарностi.
Кожна держава, кожен громадянин, кожен марант у сучасному свiтi повинен розумгги, що свiт зiткнyвся iз глобалiзацiею мпраци i потрiбно сприймати як неминуч змiни, якимм супро-воджуеться цей процес, що ус його учасники повиннi дотримуватись единих принцитв спiвжиття й надiленi як правами, так i обов'язками, i вщ !х належного виконання залежить формування етик мпраци.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Вдовичин I. Я. Проблема мпраци i криза проекту вселюдсько! спiльноти. Правове регулювання перемщень населення (м^грацИ, депортацИ, трансфери, проблеми б1женц1в): ¡стор1я i сучастсть: матерiали 5-l всеукр. наук.-теор. iнтернет-конф. Вип. 5. (Львiв 29 квiтня 2016р.). Львiв: Лiга-Прес, 2016. С. 9-13. URL: http://http://www.lp.edu.ua/sites/default/files/attach/2018/9160/pyatoyi_ konferenciyi_vyp._5_1.pdf (дата звернення: 18.04.2019). 2. Стратепя державно! м^рацшно! полггики Украши на перiод до 2025 року: Розпорядження КМУ вiд 12 липня 2017 р. № 482-р./Кабшет Мшс^в Украши URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/250149647 (дата звернення: 16.04.2019). 3. Левенець А. В. 1нтегращя м^ранпв в мюцеве суспшьство: украшський та зарyбiжний досвщ. Матерiали 72-l наук. конф. проф.-вик. складу i наук. прац. економшо-правового факультету ОНУ iменi I. I. Мечникова, (м. Одеса, 29 листопада - 1 грудня 2017 р.) Секщя економiчних i правових наук: збiрник. Одеса: Фенiкс, 2017. С. 91-94. 4. Марковський В. Я. Прогалини у правовому регулюванш мовно! штеграцп iммiгрантiв в Укра1ш. Правове регулювання перемщень населення (MiграцИ, депортацИ, трансфери, проблеми бiженцiв): iсторiя i сучастстъ: матерiали 5-l всеукр. наук.-теор. штернет-конф. Вип. 5. (Львiв 29 квiтня 2016р.). Львiв: Лiга-Прес, 2016. С. 31-40. URL: http://http://www.lp.edu.ua/sites/default/files/attach/2018/9160/pyatoyi_konferenciyi_vyp._5_1.pdf (дата звернення: 18.04.2019). 5. Гьокхан Д. Глобальш мiграцiйнi процеси: полггика визнання "1ншого" i проблема адаптацп мiгрантiв. Гумантарний вiсник Запорiзькоi державног' iнженерноi академИ': збiрник наукових праць. 2016. Вип 66. С. 170-182. 6. Кажмiркевич П. 1нтегращя мпранпв в Украш: оцiнка стану та потреб. Неофщйний документ. Резюме та рекомендацИ тдготовлено для Бюро ОБСС з демократичних iнститутiв та прав людини (БД1ПЛ). Варшава, 2011. URL: https://www.osce.org/uk/odihr/81763?download=true (дата звернення: 14.04.2019).
REFERENCES
1. Vdovychyn I. Ya. Problema mihratsii i kryza proektu vseliuds'koi spil'noty [The problem of migration and the crisis of the project of the all-human community]. Pravove rehuliuvannia peremischen' naselennia (mihratsii, deportatsii, transfery, problemy bizhentsiv): istoriia i suchasnist': materialy 5 vseukr. nauk.-teor. internet-konf. Vyp. 5. (L'viv 29 kvitnia 2016 r.). L'viv: Liha-Pres, 2016. P. 9-13. URL: http://http://www.lp.edu.ua/sites/default/files/attach/2018/9160/pyatoyi_konferenciyi_vyp._5_1.pdf (data zvernennia: 18.04.2019). [in Ukrainian]. 2. Stratehiia derzhavnoi mihratsijnoipolityky Ukrainy naperiod do 2025 roku: Rozporiadzhennia KMU vid 12 lypnia 2017 r. № 482-r. / Kabinet Ministriv Ukrainy URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/250149647 (data zvernennia: 16.04.2019). [in Ukrainian]. 3. Levenets' A. V. Intehratsiia mihrantiv v mistseve suspil'stvo: ukrains'kyj ta zarubizhnyj dosvid [Integration of migrants into local society: Ukrainian and foreign experience]. Materialy 72-i nauk. konf. prof.-vyk. skladu i nauk. prats. ekonomiko-pravovoho fakul'tetu ONU imeni I. I. Mechnykova, (m. Odesa, 29 lystopada - 1 hrudnia 2017 r.) Sektsiia: Ekonomichnykh i pravovykh nauk: zbirnyk. Odesa: Feniks, 2017. P. 91-94. [in Ukrainian]. 4. Markovs'kyj V. Ya. Prohalyny u pravovomu rehuliuvanni movnoi intehratsii immihrantiv v Ukraini [Gaps in legal regulation of the language integration of immigrants in Ukraine]. Pravove rehuliuvannia peremischen' naselennia (mihratsii, deportatsii, transfery, problemy bizhentsiv): istoriia i suchasnist': materialy 5 vseukr. nauk.-teor. internet-konf. Vyp. 5. (L'viv, 29 kvitnia 2016r.). L'viv: Liha-Pres, 2016. P. 31-40. URL: http://http://www.lp.edu.ua/sites/default/files/attach/2018/ 9160/pyatoyi_konferenciyi_vyp._5_1.pdf (data zvernennia: 18.04.2019). [in Ukrainian]. 5. H'okkhan D. Hlobal'ni mihratsijni protsesy: polityka vyznannia "Inshoho" i problema adaptatsii mihrantiv [Global migration processes: the policy of recognizing the "Other" and the problem of migrant adaptation]. Humanitarnyj visnyk Zaporiz'koi derzhavnoi inzhenernoi akademii: Zbirnyk naukovykh prats'. 2016. Vyp. 66. P. 170-182. 6. Kazhmirkevych P. Intehratsiia mihrantiv v Ukraini: otsinka stanu ta potreb. Neofitsijnyj dokument [Integration of migrants into local society: Ukrainian and foreign experience]. Reziume ta rekomendatsii pidhotovleno dlia Biuro OBSYe z demokratychnykh instytutiv ta prav liudyny (BDIPL). Varshava, 2011. URL: https://www.osce.org/uk/odihr/81763?download=true (data zvernennia: 14.04.2019). [in Polish].
Дата надходження: 11.03.2019р.
