CC BY
13
Дншропетровська област та м. Кшв е регюнами з великою кiлькiстю зайня-того населення, де загалом працюе 25 % зайнятих в УкраАт, а меблеве вироб-ництво в них посщае вагоме мiсце, то можна стверджувати, що галузь мае важливе значення i для нацюнально1 економжи загалом.
Значною вадою цього методу е те, що вш враховуе дат лише одного перюду i не вiдображае динамiки показникiв. Тому для остаточних висновкiв доцiльно порiвнювати значення коефiцiента локалiзацil за рiзнi перiоди чи доповнювати розрахунки шшими методами. Для прикладу, за перюд з 2003 до 2007 рр. значення коефщента локалiзацil меблевого виробництва у Рiвненськiй областi зменшилось майже вдвiчi i область перейшла з розряду спецiалiзованих на меблевому виробнищш до неспецiалiзованих. Проте це пов'язано не лише зi зменшенням чисельност зайнятих у промисловостi, але й iз значним збiльшенням рiвня зайнятост регiону загалом. Отже, треба до-дати, що меблева промисловiсть може стати одшею iз основних ще й в iнших областях, зокрема в Рiвненськiй, Житомирськiй, Iвано-Франкiвськiй. Таке розмщення меблевого виробництва е цшком очевидним, оскiльки саме цi ре-гiони вiдзначаеться високою лiсистiстю, наявшстю крупних пiдприемств з виготовлення плитних матерiалiв ("1нтерплит" в Iвано-Франкiвськiй област^ мСвiспанм у Рiвненськiй, "Кроно Львiв" у Львiвськiй), а Харкiвська область наближена до основного iмпортера украшських меблiв - Роси.
Висновки. Застосування коефщента локалiзацil показало три перспективы регiони для утворення меблевих кластерiв. Львiвська-Волинська-Закарпатська область, м. Кшв-Кшвська-Черкаська областi, Харювська-Днш-ропетровська область C^^rarni умови для розвитку меблевого виробництва, а вщтак входу в кластер, також мають 1вано-Франювська, Житомирська, Рiвненська областi. Цей метод е початковим етапом аналiзу i потребуе допов-нення його порiвняльним та факторним аналiзом.
Л1тература
1. Тарасова О.О. Визначення галузево! спрямованосп регюну за допомогою кластер1в. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rusnauka.eom/6._NMIV_2007/Economics/19541. doc.htm
2. Kies U., Mrosek T., Schulte A. Spatial analysis of regional industrial clusters in the German forest sector. International Forestry Review. - Vol. 11(1), 2009. - P. 125-130.
3. Klein D., Kies U., Schulte A. Regional employment trends of wood-based industries in Germany's forest cluster: a comparative shift-share analysis of post-reunification development. EurJ Forest Res (2009) 128. - P. 205-219.
4. Stimson RJ, Stough RR, Roberts BH (2006) Regional economic development. Analysis and planning strategy, 2nd edn. Springer, Heidelberg. - P. 452.
УДК 631.316.2 Асист. М.М. Труш - Шровоградський шцюнальний
техмчний ушверситет
ОБГРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТР1В ПОДР1БНЮВАЧА СТЕБЕЛ
Показано вплив конструкцшних параметрiв подрiбнювача стебел на якють под-рiбнення. Встановлено, що яюсть подрiбнення вища в разi використання двох рото-рiв на 9...13 % порiвняно з конструкщею подрiбнювача з одним ротором. Виходячи
з агротехшчних умов до решток рослин та найкращо! якостi подрiбнення дослщжу-ваних культур, обрано ращональний дiапазон кутсв нахилу роторiв подрiбнювача: для кукурудзи - 30.. .35°; для соняшника - 35.. .40°, для пшеницi - 30.. .45°.
Ключов1 слова: подрiбнювач стебел, кут нахилу робочих площин роторiв, ку-курудза, соняшник, пшениця.
Assist. M.M. Trush - Kirovograd national technical university The ground parameters of grinding down stems
In work the influence of construction parameters of grinding down stems is shown on quality of growing shallow. It is set, that quality of growing shallow higher at the use of two rotors on 9.13 % on comparison with construction of grinding down with one rotor. Coming from agrotechnical terms to tailings of plants and the best quality of growing of the explored cultures shallow, the rational range of angles of slope of rotors of grinding down is select: for a corn - 30.35°; for sunflower - 35.40°; for a wheat - 30.45 .
Keywords: grinding down stems, angle of slope of drawing planes of rotors, corn, sunflower, wheat.
Вступ. З розвитком у сшьському господарств1 орендних вщносин i фермерських господарств виникла нагальшсть перегляду сучасно! системи техшчного забезпечення села. У нових умовах ютотно зросла потреба в мо-бшьних машинах, як мали б високу надшшсть, продуктившсть, низьку енер-гоемшсть i вартють та яюсно виконували технолопчний процес [1].
Прагнення до зменшення енергоемносл, насамперед, пов'язане з кри-зою в паливно-енергетичному комплекс Укра!ни i тим фактом, що вс енер-гетичш витрати на обробггок грунту ютотно впливають на собiвартiсть майбутнього врожаю. Зменшення енергоемност та збшьшення продуктив-ностi i якостi виконання технолопчних процесiв можливе шляхом створення нових конструкцш машин з принципово новими робочими органами, як б за один прохщ агрегату виконували потрiбний комплекс операци з обробггку грунту. Здiйснення останнього передбачае мiнiмiзацiю обробiткy грунту з метою зменшення на нього мехашчного впливу знарядь та сшьгоспмашин.
Однiею з таких технолопчних операцш е подрiбнення рослинних решток на полi пiсля збирання врожаю зернових культур, за наявнос^ високо! стернi та таких товстостебельних культур, як кукурудза та соняшник [2].
Мета дослвдження - удосконалити конструкцш подрiбнювача стебел та обгрунтувати параметри шд час лабораторних дослiджень.
Визначення залежносп якостi подрiбнення решток рослин вщ ку-та нахилу робочоУ площини роторiв. Пiд час лабораторних випробувань подрiбнювача рослинних решток було з'ясовано, що значний вплив на яюсть подрiбнення мае кут нахилу робочо! площини роторiв.
Дослiдження здiйснювали на лабораторнш yстановцi з одним ротором (рис. 1, а) та з двома роторами (рис. 1, б) [2].
Для встановлення оптимального кута нахилу робочих площин роторiв було проведено експериментальш дослщження !хнього впливу на яюсть под-рiбнення рослинних решток. Результати якос^ подрiбнення рослинних решток (довжина стебла 10 см) сшьськогосподарських культур наведено на рис. 2.
Рис. 1. Лабораторна установка для подрiбнення рослин
а - з одним ротором; б - з двома роторами
140
120 100
I 80
О) Н и га £
60 40 20 о
ч 3
! 1
2
15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 75 Кутнахилу, °
Рис. 2. Залежшсть якостi подрiбнення рослиннихрешток вiд кута нахилу робочих площин роторiв: 1 - кукурудзи; 2 - соняшнику; 3 - пшениц
Як видно з графiчноl залежност^ для кожного ряду культур е свш оп-тимальний штервал кута нахилу робочих площин роторiв, що вщповщае аг-ротехнiчним вимогам. Найкраща якiсть подрiбнення дослiджуваних культур спостер^аеться за кутiв нахилу робочих площин ротору: для кукурудзи -30...350; для соняшника - 35...400, для пшенищ - 30...450.
Визначення якост подрiбнення решток рослин залежно ввд швид-костi обертання роторiв подрiбнювача. Дослiдження якостi подрiбнення решток стебел кукурудзи, соняшника та пшенищ здшснювали залежно вщ кутiв розмiщення та швидкост обертання ротора (установка з одним ротором). При цьому швидюсть поступального руху вiзка з бадиллям та швид-кiсть обертання ротора були фшсованими, тобто мали певне значення: У=10 км/год, п=960, 1160 та 1320 об/хв.
Результати експериментальних дослiджень статистичного розподiлу розмiрiв решток кукурудзи, соняшника та пшенищ залежно вщ кута нахилу та швидкост обертання ротора подрiбнювача подано на рис. 3-5.
Даш, представлен на рис. 3-5, показують, що розподш кiлькостi решток стебел за яюстю мае експоненцiальний характер. Причому зi змiною кута нахилу ротора спрямовашсть експоненти змiнюеться. Зазначимо, що агротех-
нiчним вимогам вщповщають розмiри решток у pa3i подрiбнення в межах 0...20 см. Пщ час руху агрегату стебла потрапляють у зону дiï poTopiB, якi обертаються назустрiч один одному. Тому, дослщження якостi подрiбнення решток кукурудзи та соняшника здiйснювали i на лабораторнш установцi з двома роторами (рис. 1, б) залежно вщ кутiв розмiщення площини та швид-костi обертання роторiв.
Висота стебел,
Рис. 3. Залежшсть якостi подрiбнення стебел кукурудзи eid кута нахилу та швидкост1 обертання ротора подрiбнювача:
а
300; б
350; 1 - 960 об/хв; 2 - 1160 об/хв; 3 - 1320 об/хв
Рис. 4. Залежшсть якостi подрiбнення стебел соняшника eid кута нахилу та швидкост1 обертання ротора подрiбнювача:
а - 350; б - 400; 1 - 960 об/хв; 2 - 1160 об/хв; 3 - 1320 об/хв
Рис. 5.
Залежшсть якостi подрiбнення стебел пшениц eid кута нахилу та швидкост1 обертання ротора подрiбнювача:
а
350; б
45 ; 1 - 960 об/хв; 2 - 1160 об/хв; 3 - 1320 об/хв
Отримаш результати щодо якост подрiбнення решток кукурудзи, соняшника та пшенищ виконаш на лабораторнш установцi з двома роторами, наведено на рис. 6-7.
Рис. 6. Залежшсть якостi подрiбнення стебел кукурудзи вiд кут1в нахилу та швидкостi обертання роторiв подрiбнювача:
а - 300; б - 350; 1 - 960 об/хв; 2 - 1160 об/хв; 3 - 1320 об/хв
Рис. 7. Залежшсть якостi подрiбнення стебел соняшника вiд кут1в нахилу та швидкостi обертання роторiв подрiбнювача:
а
350; б - 40 ; 1 - 960 об/хв; 2 - 1160 об/хв; 3 - 1320 об/хв
Рис. 8. Залежшсть якост1 подрiбнення стебел пшениц вiд кутiв нахилу та швидкостi обертання роторiв подрiбнювача:
а
350; б - 45 ; 1 - 960 об/хв; 2 - 1160 об/хв; 3 - 1320 об/хв
Можна стверджувати, що яюсть подрiбнення вища в разi використан-ня двох роторiв на 9.13 % порiвняно з конструкщею подрiбнювача з одним ротором.
Висновки. Встановлено, що яюсть подрiбнення стебел кукурудзи за кута нахилу ротора у 350 вища на 4...6 % порiвняно з кутом нахилу у 300. За-лежно вщ швидкостi обертання ротора подрiбнювача вiд 960 до 1320 об/хв, яюсть подрiбнення стебел кукурудзи в середньому шдвищуеться на 6.10 %, а в деяких випадках дещо бшьше.
Якiсть подрiбнення стебел соняшника за кута нахилу ротора 400 вища на 12.15 % порiвняно з кутом нахилу у 350. Залежно вiд швидкостi обертання ротора подрiбнювача вiд 960 до 1320 об/хв, яюсть подрiбнення стебел кукурудзи в середньому шдвищуеться на 12.16 %, а в деяких випадках у 1,5 раза.
Результати розподшу юлькост стебел пшениц свщчать про те, що яюсть 1хнього подрiбнення за кута нахилу ротора у 450 вища на 8.10 % по-рiвняно з кутом нахилу у 350. Залежно вщ швидкостi обертання ротора (з 11 пiдвищенням), якiсть подрiбнення стебел пшенищ в середньому шдвищуеться на 11.14 %.
Виходячи з агротехшчних умов до решток рослин та найкращо! якостi подрiбнення дослщжуваних культур, обрано рацiональний дiапазон ку^в нахилу роторiв подрiбнювача: для кукурудзи - 30.35°; для соняшника -35.400, для пшеницi - 30.450.
Встановлено, що якiсть подрiбнення вища на 9.13 % у разi викорис-тання двох роторiв порiвняно з конструкцiею подрiбнювача з одним ротором.
Лггература
1. Труш М.М. Обгрунтування необхщносп удосконалення юнуючо! конструкци навю-ного подр1бнювача стебел НПС - 3.9 / Труш М.М., Солових С.К., Аулш В.В. // Вюник аграрной науки Причорномор'я. - Микола1в. - 2002. - Вип. 4. - С. 249-253.
2. Труш М.М. Визначення характеристик подр1бнювача рослинних решток в лабора-торних умовах / Труш М.М., Солових С.К., Аулш В.В. // Вюник ХДТУСГ. - Харюв : Вид-во ХДТУСГ. - 2004. - Вип. 23. - С. 68-71_
