CC BY
11
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-385-389 УДК 340.6:[616/127:616.5]-091.1-91.8 Коновал Н. С.
ОБГРУНТУВАННЯ КРИТЕР1АЛЬНО'' ЗНАЧИМОСТ1 СТРУКТУРНО-Б1ОХ1М1ЧНИХ ЗМ1Н М'ЯЗОВО'' ТКАНИНИ М1ОКАРДУ В СУДОВО-МЕДИЧН1Й Д1АГНОСТИЦ1 ДАВНОСТ1
НАСТАННЯ СМЕРТ1 Харкiвський нацiональний медичний унiверситет МОЗ УкраТни (м. Хармв)
n.konoval89@gmail.com
Зв'язок nублiкацГí з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослiдження виконано у межах НДР Харкiвського нацюнального медичного унiверситету МОЗ УкраТни (ректор - член-кореспондент НАМН УкраТни, проф. В.М. Лковий), зокрема - кафедри су-довоТ медицини, медичного правознавства iм. Заслу-женого професора М.С. Бокарiуса (зав. каф. - проф. В.О. Ольховський) «Судово-медичне об"рунтування морфо-клЫчних критерив для експертноТ оцiнки ттесних ушкоджень, визначення давностi та причини смертЬ>, № державнот реестрацп 0115и000229, е фрагментом науковоТ квалiфiкацiйноТ роботи автора.
Вступ. На сучасному еташ розвитку судовоТ медицини науковцями запропоновано рiзнi диферен-цшно^агностичш критерп визначення давност1 настання смерт (ДНС), що дають позитивнi резуль-тати та допомагають отримати вщпов^д на ряд пи-тань, не виршених до цього часу. Однак, переважна бтьш^ь запропонованих сучасних методiв досли дження викликають складнощi впровадження Тх у щоденну практику, часлше за все через проблеми матерiального-технiчного забезпечення судово-ме-дичних експертиз [1,2]. Сучасна практика i тактика судово-медичноТ дiагностики потребуе наукового об-[рунтування iнформативних дiагностичних критерив для оцшки ДНС, насамперед у ранньому постмор-тальному перiодi (ПМП), що визначаеться потребою тдвищення точностi та може бути реалiзовано за рахунок об'ективiзацiТ структурно-бiохiмiчних змiн рiзних органiв та систем оргашзму людини [2,3]. Зокрема, зацтавлешсть науковцiв та практимв вiд су-дово-медичноТ експертизи (СМЕ) привертають струк-турно-бiохiмiчнi змiни м'язовоТ тканини (МТ) рiзного морфологiчного типу [4]. Вiдомi способи дiагностики ДНС базуються на реестрацп наявного окоченшня тта, появи трупних плям та деяких шших дiагностич-них ознак [5-7]. Однак, використання перелiчених критерив дiагностики ДНС в бiльшостi випадшв не здатнi з високою вiрогiднiстю i точнiстю формувати судово-медичнi висновки щодо ДНС. Водночас, не-достатньо вивченими залишаються часовi законо-мiрностi змiн бiохiмiчних (БХМ) та бiофiзичних (БФМ) маркерiв стану МТ в першi години пiсля настання смерт [8].
Систематизоване вивчення постмортальних структурно-бiохiмiчних змiн МТ мiокарду з позицш СМЕ ДНС не проводилися, що i визначило мету ви-конаного дослщження.
Мета дослiдження полягала у вивченш структур-но-бiохiмiчних змiн м'язовоТ тканини мюкарду в ранньому постмортальному перюдг
Об'ект i методи дослщжень. Дослiджено м'язову тканину (МТ) мюкарду у ранньому постмортальному nep^i (3-13 годин) тсля настання смерт у 30 трупiв людей. Визначали шiсть бiохiмiчних маpкepiв у гомо-генатах м^язiв мiокаpду (ГММ): БХМ1 - вмiст глтоге-ну, БХМ2 - кислоТ фосфатази, БХМ3 - лактату, БХМ4
- лактатдeгiдpогeнази, БХМ5 - лiпофусцину, БХМ6 -холшестерази. Забip МТ виконано з використанням спещального iнстpумeнтаpiю, пiдготовку гомогeнатiв МТ - за стандартною за методикою [8] з подальшим визначенням в гомогенатах МТ вмiсту БХМ кшетич-ним методом, для чого використано тест-системи «СпайнЛаб» (УкраТ'на), «DAC-SpedroMed» та «Vital Development» (Роая) на бiохiмiчному аналiзатоpi «Labline-80» (Австpiя); при визначенш вмiсту лто-фусцину - застосовано методику Волчегорського И.А. Цитологiчнe дослщження пpeпаpатiв МТ мюкар-ду, а також фотографування проведено на мтроскот Axiostar (Zeiss,ФРГ). Вимipювання оптично'Т щтьносп ядер i цитоплазми КМЦ в умовних одиницях оптично'Т щтьносп виконували iз використанням программ «ВидеоТест» (РФ). При статистичному аналiзi результат дослщження застосовано ваpiацiйну статистику з оцшкою ноpмальностi pозподiлу та доа^рносп одержаних peзультатiв [9].
Дослщження виконанi з дотриманням основних положень «Правил етичних принцитв проведення наукових медичних дослщжень за участю людини», затверджених Гельсшською дeклаpацieю (19642013 pp.), ICH GCP (1996 р.), Директиви £ЕС № 609 (вiд 24.11.1986 p.), наказiв МОЗ УкраТни № 690 вiд 23.09.2009 р., № 944 вщ 14.12.2009 р., № 616 вщ 03.08.2012 р.
Результати дослщження та Тх обговорення. Pi-вень вмiсту глiкогeну у ГММ в аналiзованi часовi ш-тервали значно коливались: вщ (2,192±0,019) мг/г
- через 3 год тсля настання смерт до (0,759±0,010) мг/г - через 13 год тсля настання смерти дост^р-но (р<0,001) вiдpiзняючись в piзнi часовi штервали раннього ПМП. Слiд зазначити, що коливання показ-ника абсолютного вмiсту глiкогeну у ранньому ПМП по уам часовим iнтepвалам знаходилось у межах (4,7^8,4)%, що характеризуеться як низький piвeнь ваpiативностi ознаки (менше 10,0%). Так (табл. 1), вже через 5 год тсля настання смерт - мае мкце до-стовipнe (р<0,01) зниження вмiсту глтогену у ГММ
- до (1,861±0,017) мг/г, через 7 год - повторне до-стовipнe (р<0,01) його зниження - до (1,498±0,023) мг/г. В наступних часових штервалах, також зарее-стровано подальше зменшення абсолютного вм^у глiкогeну в ГММ (9 год - до (1,413±0,020) мг/г, 11 год
- до (1,136±0,017) мг/г та в 13 год - до (0,759±0,010) мг/г.
Рiвень вмiсту кислоТ фосфатази у ГММ в аналiзованi часовi iнтервали значно коливались вщ (3,134±0,046) од/г - через 3 год тсля настання смерл до (2,757±0,025) од/г - через 13 год тсля настання смерти досто-вiрно (р<0,001) вiдрiзняючись в рiзнi часовi iнтервали раннього ПМП. Слщ зазначити, що коливання абсолютного показника вм^у кислоТ фосфатази характеризувалось зростанням у ча-сових штервалах 5-9 годин. Так (див. табл. 1), вже через 5 год тсля настання смерл - мае мкце достовiрне (р<0,01) зростання ТТ вмiсту - до (3,475±0,057) од/г, через 7 год - повторне досто-вiрне (р<0,01) його зростання - до (3,758±0,041) од/г, тсля чого - зни-ження вмiсту до (3,616±0,037) од/г.
Аналопчною закономiрнiстю характеризувалися змiни абсолютного вм^у у ГММ лактату: коливання вщ (6,343±0,050) ммоль/г - через 3 год тсля настання смерл до (4,850±0,054) ммоль/г - через 13 год тсля настання смерти достодрно (р<0,001) вiдрiзня-ючись в рiзнi чaсовi iнтервали раннього ПМП.
Вмiст у ГММ лaктaтдегiдрогенaзи (ЛДГ) в ана-лiзовaнi чaсовi штервали значно коливався - вiд (434,8±4,2) од/г - через 3 год тсля настання смер-тi до (254,8±4,2) од/г - через 13 год тсля настання смерл, дост^рно (р<0,001) вiдрiзняючись в рiзнi чaсовi iнтервaли РПП. Слiд зазначити, що коливання абсолютного показника вмiсту ЛДГ по часовим iнтервaлaм характеризувалось постшним зменшен-ням (див. табл. 1), вже через 5 год тсля настання смерл-до (357,9±3,6) од/г, через 7 год - повторне достодрне (р<0,01) його зменшення зростання - до (341,3±3,1) од/г, та рiзне зменшення вмiсту лДг до (276,9±2,0) од/г у часовому iнтервaлi 11 год пiсля смерл.
Рiвень вмiсту лiпофусцину у ГММ в aнaлiзовaнi чaсовi штерва-ли, також, значно коливались вщ (2,564±0,042) од/г - через 3 год тсля настання смерт до (5,026±0,038) од/г - через 13 год тсля настання смерти достовiрно (р<0,001) вщ-рiзняючись в рiзнi чaсовi iнтервaли РПП. Слiд зазначити, що коефщент вaрiaцiТ вмiсту лiпофусцину у ГММ по уам часовим штервалам знахо-дилось у межах до 10,0%, що характеризуемся як низький рiвень вари aтивностi ознаки.
Рiвень вмiсту холшестера-зи у ГММ коливався у межах вщ (1213,8±8,8) од/г - через 3 год тсля настання смерл до (834,4±5,4) мг/г
- через 13 год тсля настання смерти достовiрно (р<0,001) вiдрiзняю-чись в рiзнi чaсовi iнтервaли РПП та характеризувався низьким рiвнем вaрiaтивностi.
Таблиця 1.
PiBHi BMiciy бiохiмiчних MapKepiB стану м'язово'' тканини мiокaрдy у ранньому постмортальному перiодi, залежно вiд дaвноcтi настання смерт1
Б1ох1м1чн1 1ндикатори Постмортальш 4acoBi штервали (години)
3 год 5 год 7 год 9 год 11 год 13 год
БХМ1 - вмкт гл1когену, мг/г 2,192 ±0,019 1,861 ±0,017а 1,498 ±0,023а, б 1,413 ±0,020а, б 1,136 ±0,017а, б 0,759 ±0,010а, б
БХМ2 - вмкт кислоТ фосфатази, од/г 3,134 ±0,046 3,475 ±0,057 а 3,758 ±0,041а, б 3,616 ±0,037а, б 2,865 ±0,024а, б 2,757 ±0,025а, б
БХМ3 - вм1ст лактату, ммоль/г 6,343 ±0,050 7,161 ±0,044 а 7,865 ±0,043а, б 7,217 ±0,039а, б 5,653 ±0,043а, б 4,850 ±0,054а, б
БХМ4 -вм1ст лактат-дег1дрогенази, од/г 434,8 ±4,2 357,9 ±3,6 а 341,3 ±3,1а, б 293,0 ±2,2а б 276,9 ±2,0а, б 254,7 ±1,8а, б
БХМ5 - вм1ст лтофусцину, од/г 2,564 ±0,042 3,423 ±0,022 а 3,707 ±0,027а, б 4,147 ±0,036а, б 4,401 ±0,038а, б 5,026 ±0,038а, б
БХМ6 - вм1ст хол1нестерази, од/г 1213,8 ±8,8 766,3 ±79,8 а 947,2 ±7,0а, б 862,0 ±5,8а, б 848,5 ±5,7а, б 834,4 ±5,4б
Приметка: а - достов1рн1 в1дм1нносп з попередшм штервалом на р1вн1 р<0,05; б - до-стов1рн1 в1дм1нносп з першим Ытервалом на р1вн1 р<0,01; ГММ - гомогенат м'яз1в мюкарду.
Виконаний нами aнaлiз стандартизованих показ-никiв БХМ (рис. 1) виявив, що найбшьш значимою е динамта змiн вмiсту в ГММ глтогену та лтофусци-ну; так динaмiчнi змiни рiвня цих БХМ зареестровано впродовж уах часових iнтервaлiв: через 5 год - на 48,0% (зростання рiвня лтофусцину на 33,0% при од-ночасному зменшенню рiвня глiкогену - на 15,0%), через 5 год - на 77,0%, 9 год - на 98,0%, 11 год - на 120%, 13 год - на 161%. Саме ц два БХМ найбтьш машфестно демонструють зaкономiрностi бiохiмiч-них змш ГММ у ранньому постмортальному перюд^ залежно вiд ДНС.
Цитолопчне дослiдження дозволило виявити якiснi зaкономiрностi, а саме - добре збережену по-перечну i поздовжню смугаслсть КМЦ через 3 год тсля смерл, нарощування гетерохромностi ядер
Рис. 1. Динамика вмкту бюх1м1чних маркер|в стану м'язово'''тканини мюкарду у ранньому постмортальному перюд|, залежно в|д давност настання смерт (стандартизован! показники).
140
130
120
110
100
90
80
— -♦-оптична щшьшсть ядра кардюмюцит1в
я ——1
^М-7 = -0,024х5 - 0,341х4 + 8,404xJ - 47,1х2 + 93,57х + 75,2; R2 = 1,0
^ --*---
^ М-8 = 0,497х5 - 8,833х4 + 59,04х3 - 183,0х2 + 253,7х- 14,3; R2 = 1,0
3 год
5 год
7 год
9 год
. год
13 год
Рис. 2. Динамика змш оптичноТ щтьносл ядра та цитоплазми кардюмюцилв у ранньому постмортальному перюдь залежно вщ давности настання смерти.
Б1оф1зичн1 маркери та к1льк1сно-анал1тичн1 законом1рност1 змш оптичноТ щ1льност1 ядра та цитоплазми кард1ом1оцит1в у ранньому постмортальному перюд1, залежно в1д давност1 настання смерт1
Морфолог1чн1 1ндикатори Постмортальн1 1нтервали (години)
3 год 5 год 7 год 9 год 11 год 13 год
Оптична щтьшсть ядра (БФМ7) ОЩ, од 107,1 ±1,7 108,0 ±1,3 99,3 ±0,6 а 99,3 ±1,5 93,4 ±0,8 93,8 ±0,9
1, б1т 0,360 0,381 0,413 0,361 0,454 0,417
Оптична щтьшсть цитоплазми (БФМ8) ОЩ, од 129,7 ±2,2 134,9 ±1,5 а 125,3 ±1,4 а 121,4 ±3,0 126,8 ±1,0 125,3 ±0,9
1, б1т 0,207 0,208 0,256 0,202 0,276 0,200
КМЦ у часовому iнтервалi 3-7-9 год тсля смертi з проявами хроматолiзису ядер в бiльш шзш термши, а також виразнi лп"ичш процеси в цитоплазмi з фраг-ментацieю КМЦ, появою гранул i «порожшх» дiлянок. Однак данi закономiрностi достатньо суб'ективш, що i визначило виконання бюфiзичноT кшьмсноТ' оцiнки ядер та цитоплазми. Виконане цитофотометричне дослщження дозволило об'eктивiзувати змiни КМЦ (табл. 2), шляхом вимiру Тх оптичноТ щтьносл, визна-чення кiлькiсних закономiрностей (рис. 2), а також дiагностичноT iнформативностi (I, бiт) цих показнимв залежно вiд давностi настання смертг
Як можна дiйти висновку з отри-маних результалв, 3MiHy (р<0,01) оптичноТ щiльностi ядра КМК за-реестровано пiсля 7-тоТ години тсля настання смерти коли вона зменшуеться бiльше нiж на 10%; вщповщно, становила (108,0±1,3) од та (99,3±0,6) од. Аналогiчною закономiрнiстю характеризуються змши (р<0,01) оптичноТ щiльностi цитоплазми КМЦ зареестровано, але дещо ранiше - тсля 5-тоТ години тсля настання смерти коли вона зменшуеться з (129,7±2,2) од до (134,9±1,5) од.
Зважаючи на виявленi нелшш-нi у часi змiни оптичноТ щтьносл Таблиця 2. ядра та цитоплазми КМЦ - визна-чеш статистичнi закономiрностi цих процеав, як представленi у формi полiномiв (див. рис. 2). Зви-чайно, маючи на мел об^рунтуван-ня критерiальноТ значимостi окре-мих морфолопчних, бiохiмiчних та бiофiзичних маркерiв змiн МТ мю-карду у ранньому ПМП, зважаючи на системнiсть посмертних змш ми окарду, нами вивчено кореляцшн1 взаемозв'язки мiж дiагностичними ознаками (маркерами змш) та ви-значено найбтьш дiагностично цiннi з них (табл. 3). Так, за показником системоут-ворення (КС), найбтьш значимими для дiагностики ДНС у ранньому ПМП виявилися: БХМ1 - вмiст mi-когену, БХМ4 - вмiст ЛДГ, БХМ5 - вмiст лiпофусцину, БФМ7 - вiдносна оптична щiльнiсть ядра КМЦ.
Зауважимо, що ц чотири маркера процесу посмертних змш мюкарду (три характеризують бю-хiмiчнi змiни, один - бiофiзичнi змши ядра КМЦ), практично у однаковш мiрi, здатнi бути критерiями для оцшки ДНС.
Висновки. У ранньому ПМП змши м'язовоТ тка-нини мюкарду характеризуються визначеними нами
Таблиця 3.
Кореляцшш взаемозв'язки м1ж б1ох1м1чними та б1оф1зичними маркерами стану м'язовоТ тканини
м1окарду у ранньому постмортальному перюд1
Маркери БХМ1 бхм2 БХМ3 бхм4 бхм5 БХМ6 бфм7 бфм8
БХМ1 0,454 0,561 0,958 -0,986 0,596 0,931 0,570
бхм2 0,454 0,981 0,326 -0,402 -0,017 0,460 -0,041
БХМ3 0,561 0,981 0,435 -0,518 0,057 0,526 0,071
бхм4 0,958 0,326 0,435 -0,986 0,747 0,874 0,550
бхм5 -0,986 -0,402 -0,518 -0,986 -0,698 -0,883 0,534
БХМ6 0,596 -0,017 0,057 0,747 -0,698 0,380 -0,004
бфм7 0,931 0,460 0,526 0,874 -0,883 0,380 0,698
бфм8 0,570 -0,041 0,071 0,550 -0,534 -0,004 0,698
КС 0,722 ±0,076 0,371 ±0,092 0,431 ±0,093 0,653 ±0,082 0,670 ±0,070 0,317 ±0,110 0,637 ±0,069 0,138 ±0,122
Р 1,5 5,5 5,5 1,5 1,5 5,5 1,5 8
Приметка: БХМг - вм1ст гл1когену, БХМ2 - вмкт кислоТ фосфатази, БХМ3 - вмкт лактату, БХМ4 - вмкт лактатдег1дрогенази, БХМ5 - вм1ст лтофусцину, БХМ6 - вм1ст хол1нестерази, БФМ7 - в1дносна оптична щ1льн1сть ядра кард1омюцит1в, БФМ8 - в1дносна фонова оптична щтьшсть ядра, БФМ9 - в1дносна фонова оптична щтьшсть цитоплазми кардюмюцит1в; КС - коеф1ц1ент системоутворення; р - ранг д1агностичноТ ознаки.
морфолопчними, бюх!м!чними та бюф!зичними за- маш репрезентативнi абсолютнi та вщносш показни-
коном!рностями, визначальними рисами яких е: ки Т'х BMicry у ГММ залежно вщ ДНС;
- поступове та постiйне зменшення впродовж - у системному взаемозв'язку дослщжено парн1
3-13 год з моменту настання смертi вiдносноТ' оптич- кореляцiйнi показники мiж бiохiмiчними та бюфи
ноТ щiльностi ядра (ym-7) та цитоплазми (ym-8) КМЦ; зичними маркерами стану МТ м!окарду i визначен!
темп та ступ!нь ц!61 динамiки нелiнiйно залежить в!д вщповщш КС по шести часовим !нтервалам раннього
давностi настання смерт!; для цих 6!оФ!зичних п-щи- пмП, що дозволило обГрунтовувати критерiально каторiв морфолопчних постмортальних зм!н КМЦ
. .... значимi з них для пщвищення точност! ДНС.
нами обг'рунтоваш та отриман! наступн! к!льк!сн! „ .
законом!рност! (пол!номи). Виконано пор!вняльне Перспективи подальших досл1джень мають бути
морфолог!чне досл!дження ультраструктури КМЦ у спрямован! на вивчення постмортальноТ' динам!ки
ранньому ПМП залежно в!д ДНС; БХМ структурно-б!ох!м!чного стану МТ !нших морфо-
- у ранньому ПМП вщбуваються в!дпов!дн! б!ох!- функцюнальних тип!в (стравоходу, д!афрагми, м!ж-м!чш зм!ни МТ, найб!льш показовими з них е: змен- реберних м яз!в) задля наукового забезпечення точ-шення вм!сту гл!когену (Ym-1) та динам!чне зростання ност! д!агностики терм!н!в давност настання смерт! в вм!сту лтофусцину (Ym-5). Для ус!х шести БХМ отри- практиц! судово-медичних експертиз.
Лггература
1. Bachynskyi VT, Harazdiuk MS, Bezhenar IL, Kyshkan YaS. Mozhlyvist vyznachennia chasu nastannia smerti za vlasnoiu fluorestsentsiieiu plivok likvoru u korotkokhvylovomu spektri. Materialy naukovoi konferentsii profesorsko-vykladatskoho skladu VZO. Bukovynskyi derzhavnyi medychnyi universytet. Chernivtsi; 2017. s. 4-5. [in Ukrainian].
2. Bachynskyi VT. Suchasni diahnostychni mozhlyvosti vyznachennia davnosti nastannia smerti: problemy ta perspektyvy. Tezy mizhnarodnoi konferentsii «Suchasni dosiahnennia v haluzi sudovoi medytsyny ta problemni pytannia pry provedenni sudovo-medychnykh ekspertyz u viddili komisiinykh ekspertyz ta u viddili ekspertyzy trupiv». Lviv; 2016. s. 302-4. [in Ukrainian].
3. Olkhovskiy VO, Holubovych LL, redaktory. Vyznachennia davnosti nastannia smerti [monohrafiia]. Kharkiv: FOP Brovin OV; 2017. 168 s. [in Ukrainian].
4. Harazdiuk MS, Bachynskyi VT, Vanchuliak Ola, Ushenko OH. Vyznachennia davnosti nastannia smerti shliakhom dvomirnoho kartohrafuvannia poliaryzatsiino-neodnoridnykh zobrazhen polikrystalichnykh plivok likvoru. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia. 2016;15(1):36-42. [in Ukrainian].
5. Hladkykh DB. Sudovo-medychna diahnostyka davnosti nastannia smerti za supravitalnoiu reaktsiieiu zinyts [avtoreferat]. Kyiv; 2015. 19 s. [in Ukrainian].
6. Hurov OM, Kozachenko IM, Kutsenko SV, Hladkykh DB. Vstanovlennia davnosti nastannia smerti u rannomu posmertnomu periodi za supravitalnoiu reaktsiieiu zinyts na diiu pilokarpin. Krymynalystyka y sudebnaia medytsyna: Mezhvedomstvennyi nauchno-metodycheskyi sbornyk. 2014;59:443-51. [in Ukrainian].
7. Kuzovkov AV, Vavylov Alu. Obyektyvyzatsyia dyahnostycheskykh alhorytmov ustanovlenyia davnosty smerty cheloveka po dynamyke tympanycheskoi temperatury. Sovremennye problemy nauky y obrazovanyia. 2017;2:12. [in Russian].
8. Olkhovskyi VO, Holubovych LL, Khyzhniak VV, Konoval NS. Vyznachennia tryvalosti posmertnoho periodu v sudovo-medychnii ekspertnii praktytsi: suchasnyi stan i perspektyvy. Eksperymentalna i klinichna medytsyna. 2016;4(73):154-62. [in Ukrainian].
9. Moskalenko VM, Voronenko YuV, redaktory. Sotsialna medytsyna ta orhanizatsiia okhorony zdorovia. Ternopil; 2002. s. 50-75. [in Ukrainian].
ОБГРУНТУВАННЯ КРИТЕР1АЛЬНО1 ЗНАЧИМОСТ1 СТРУКТУРНО-БЮХ1М1ЧНИХ ЗМ1Н М'ЯЗОВОТ ТКАНИНИ М1ОКАРДУ В СУДОВО-МЕДИЧН1Й Д1АГНОСТИЦ1 ДАВНОСТ1 НАСТАННЯ СМЕРТ! Коновал Н. С.
Резюме. Дослщжено м'язову тканину мюкарду 30 трутв людей у ранньому постмортальному перюд! (у часових штервалах 3-13 годин з моменту настання смерт!). Визначали структурно-бюх!м!чш маркери у гомо-генатах м'яз!в мюкарду: вм!ст глтогену, кислоТ фосфатази, лактату, лактатдепдрогенази, лтофусцину, хол!-нестерази.
Виявлено, що у ранньому постмортальному перюд! структурно-бюх!м!чш змши м'язовоТ тканини мюкарду характеризуются визначеними морфолопчними, бюх!м!чними та бюф!зичними законом!рностями, осно-вним з яких е:
1) поступове та постшне зменшення впродовж 3-13 год з моменту настання смерт! вщносноТ оптичноТ щтьносл ядра та цитоплазми кардюмюцилв; темп та ступшь ц!еТ динамти нелшшно залежить вщ давност! настання смерт!; для цих бюф!зичних маркер!в морфолопчних постмортальних змш кардюмюцилв обфун-товаш та отриман! ктьмсш законом!рносл (у вигляд! полшом!в). Окр!м цього, виконано пор!вняльне мор-фолог!чне досл!дження ультраструктури кардюмюцилв у ранньому постмортальному перюд! (в р!зн часов! !нтервали, залежно вщ давност! настання смерт!);
2) у ранньому постмортальному перюд! вщбуваються статистично достов!рн! б!ох!м!чн! зм!ни мюкарду, найбтьш показовими з них е: зменшення вм!сту гл!когену та динам!чне зростання вм!сту л!пофусцину. Для уах шести структурно-б!ох!м!чних маркер!в в дослщженш отриман! репрезентативн! абсолютн! та вщносн! значення Т'х вм!сту залежно вщ давност! настання смерт!;
3) у системному взаемозв'язку дослщжено парн! кореляцшш показники м!ж б!ох!м!чними та бюф!зич-ними маркерами стану м'язовоТ тканини мюкарду i визначен! в!дпов!дн! (по часовим штервалам кожш 2 го-дини) коеф!ц!енти системоутворення, обгрунтован! критер!ально значим! структурно-б!ох!м!чн! маркери для пщвищення точност! судово-медичноТ д!агностики давност! настання смерт!.
Ключов1 слова: м!окард, структурно-бюх!м!чш маркери, постмортальний пер!од, давн!сть настання смер-т!, д!агностика, судова медицина.
ОБОСНОВАНИЕ КРИТЕРИАЛЬНОЙ ЗНАЧИМОСТИ СТРУКТУРНО-БИОХИМИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ МЫШЕЧНОЙ ТКАНИ МИОКАРДА В СУДЕБНО-МЕДИЦИНСКОЙ ДИАГНОСТИКЕ ДАВНОСТИ НАСТУПЛЕНИЯ СМЕРТИ
Коновал Н. С.
Резюме. Исследовано мышечную ткань миокарда 30 трупов людей в раннем постмортальном периоде (во временных интервалах 3-13 часов с момента наступления смерти). Определяли структурно-биохимические маркеры в гомогенатах мышц миокарда: содержание гликогена, кислой фосфатазы, лактата, лактатде-гидрогеназы, липофусцина, холинестеразы.
Выявлено, что в раннем постмортальном периоде структурно-биохимические изменения мышечной ткани миокарда характеризуются закономерными морфологическими биохимическими и биофизическими изменениями, основными из которых являются:
1) постепенное и постоянное уменьшение в течении 3-13 часов с момента наступления смерти относительной оптической плотности ядра и цитоплазмы кардиомиоцитов; темп и степень этой динамики нелинейно зависит от давности наступления смерти; для этих биофизических маркеров морфологических пост-мортальных изменений кардиомиоцитов обоснованно построены количественные зависимости (в форме полиномов). Кроме этого, выполнено сравнительное морфологическое исследование ультраструктуры кардиомиоцитов в раннем постмортальном периоде (в разные временные интервалы в зависимости от давности наступления смерти);
2) в раннем постмортальном периоде выявлены статистически достоверные биохимические изменения мышц миокарда, среди которых наиболее показательными являются: уменьшения содержания в них гликогена при одновременном увеличении содержания липофусцина. Для всех шести структурно-биохимических маркеров в исследовании получены репрезентативные абсолютные и относительные значения их содержания в зависимости от давности наступления смерти;
3) в системной взаимосвязи изучены корреляционные показатели между биохимическими и биофизическими свойствами мышечной ткани миокарда, рассчитаны соответствующие (по временным интервалам каждые 2 часа) коэффициенты системообразования, обоснованы критериально значимые структурно-биохимические маркеры для повышения точности судебно-медицинской диагностики давности наступления смерти.
Ключевые слова: миокард, структурно-биохимические маркеры, постмортальный период, давность наступления смерти, диагностика, судебная медицина.
OBJECTIVATION OF CRITERIAL SIGNIFICANCE OF MYOCARDIAL TISSUE STRUCTURAL AND BIOCHEMICAL CHANGES IN FORENSIC DIAGNOSIS OF PRESCRIPTION OF DEATH COMING
Konoval N. S.
Abstract. Myocardial tissue of 30 dead bodies of people in early post-mortem period (within the time intervals of 3-13 hours since the death time) has been studied in research. The structural and biochemical markers in the myocardium homogenates have been assessed, namely, content of glycogen, acid phosphatase, lactate, lactate dehydrogenase, lipofuscin, cholinesterase.
It was determined that structural and biochemical changes in myocardial tissue in the early postmortem period were characterized by typical morphological biochemical and biophysical changes, the main of which were:
1) gradual and constant decrease in relative optical density of nucleus and cytoplasm of cardiomyocytes within 3-13 hours since the death time; the rate and level of dynamics non-linearly depend on prescription of death coming; the quantitative dependencies (in the form of polynomials) regarding biophysical markers of morphological post-mortem changes of cardiomyocytes have been reasonably determined. Moreover, the comparative morphological study of cardiomyocytes ultrastructure in the early post-mortem period (in various time intervals depending on prescription of death coming) has been carried out;
2) statistically significant biochemical changes in the myocardial muscles were revealed in the early postmortem period, among which the most significant was a decrease in the glycogen content while simultaneously increasing the content of lipofuscin. The representative absolute and relative values of content for all six structural and biochemical markers were obtained depending on prescription of death coming;
3) correlation indicators between the biochemical and biophysical properties of muscle tissue of the myocardium were studied in the system interconnection, the corresponding systemic coefficients (for time intervals every 2 hours) were calculated, critically important structural and biochemical markers were substantiated to increase the accuracy of forensic diagnosis of prescription of death coming.
Key words: myocardium, structural-biochemical markers, post-mortal period, prescription of death coming, diagnosis, forensic medicine.
Рецензент - проф. Старченко 1.1.
Стаття наджшла 20.03.2019 року
