CC BY
19
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №2, 2006
99
ЮвшеТ
Микол1 1вановичу Лкяному — 60
V J
Микола 1ванович Лiсяний народився у 1946 роци У 1968 р. закiнчуe з вщзнакою КиТвський медичний iнститут i рекомендований вченою радою iнституту до асшрантури при кафедрi ет-демюлогп як людина, що проявила здатнють до науковоТ роботи. У 1971 р. М.1. Лiсяний успiшно заюнчуе аспiрантуру i захищае кандидатську дисертацю „Вивчення механiзму нтерференцп при пасивно-активнм iмунiзацiТ проти сказу".
У 1974 р. за конкурсом М.1. Люяний обраний старшим науковим спiвробiтником з алерголо-гiТ та iмунологiТ ЦН1Л КиТвського iнституту вдосконалення лiкарiв, де поеднуе роботу старшого наукового сшвробЬника з викладацькою роботою, читае коротк курси з iмунологiТ та алергологп на кафедрах КиТвського iнституту вдосконалення лiкарiв.
У 1980 р. М.1. Лiсяний захищае докторську дисертацiю „Формування iмунних реакцiй в умовах iмунодефiциту, викликаного АЛС", де вперше експериментально розкрит механiзми виникнення iмунодефiцитного стану внаслщок активацiТ регуляторних супресорних лiмфоцитiв, якi вибiрково пригнiчують реакцiТ клЬинного й гуморального iмунiтету.
З 1981 р. М.1. Лiсяний працюе в 1нститут нейрохiрургiТ, створюе едину в СРСР лабораторю нейроiмунологiТ. Вчений е н^атором та засновником нового наукового нейроiмунологiчного напрямку, який передбачае вивчення взаемодп нервовоТ та iмунноТ систем оргашзму в нормi та при ураженн головного мозку.
У 1988 р. М.1. Лiсяному присвоене вчене звання професора. Проф. М.1. Люяний керуе юлькома науковими темами, запланованими для реалiзацiТ важливих всесоюзних та республи канських програм. У дослщженнях проф. М.1. Лiсяного та очолюваного ним колективу встанов-ленi важливi теоретичнi й науково-практичнi положення в галузi iмунологiТ i нейроiмунологiТ. В клЫчних i експериментальних дослiдженнях доведений суттевий регулюючий вплив кори великого мозку на iмуннi реакцiТ оргашзму. Встановлено асиметрiю регуляцiТ iмунноТ вщпов^ корою лiвоТ та правоТ швкуль великого мозку, що мае важливе значення у патогенезi нейро-психiчних та аутоiмунних захворювань.
Проф. М.1.Люяним на пiдставi багаторiчних фундаментальних дослщжень в галузi бiологiТ, нейробiологiТ та iмунологiТ сформовано теорiю про мюцеву iмунну систему головного мозку, в яюй беруть участь як нейрогшальш, так i лiмфоТдш клiтини оргашзму.
100
Ювглег
Проф. М.1. Лкяним обгрунтувано концепцю про нейрогенний iмунодефiцитний стан, який виникае при рiзних невролопчних захворюваннях (нейротравма, епiлепсiя, дитячий церебральний паралiч) розробленi новi пiдходи до патогенетично обгрунтованого лiкування цього стану.
Проф. М.1. Лiсяним впровадженi в нейрохiрургiчну практику методи iмунокорекцiT у хворих, що дозволило значно знизити летальнють, частоту iнфекцiйно-запальних ускладнень, скоротити тривалють лiкування хворих у стацюнар^ а в галузi нейроонкологiT — розроблеш показання до застосування специфiчноT та неспецифiчноT iмунотерапiT (рекомендованi методи комбшованого лiкування) з включенням певних хiмiо-iмунотерапевтичних препаратiв, якi широко використову-ють у нейрохiрургiчнiй практицi.
Велику увагу проф. М.1. Лiсяний придтяе вивченню впливу малих доз опромшення на нервову систему, вiн один з спiвавторiв теорiT про пiслярадiацiйну енцефалопатiю. Проф. М.1. Лiсяним у сшвпращ з колективом вiддiлу нейроiмунологiT вивчено роль нейроаутоiмунних реакцiй в патогенезi прогресуючого перебiгу пiслярадiацiйноT енцефалопатп в осiб, якi зазнали впливу малих доз опромшення.
Проф. М.1. Лiсяним органiзованi комплекснi дослiдження з вивчення патогенезу розаяного склерозу, розроблеш в експеримент методи його лкування з використанням ембрiональних клiтин головного мозку.
Протягом багатьох роюв пщ керiвництвом проф. М.1. Лiсяного провадяться дослщження з вивчення бiологiчноT активност ембрiональних i стовбурових клiтин, опрацьовуються методи Тх спрямованого диференцiювання та показання до використання в клшщи
М.1. Лiсяний — керiвник лабораторно-експериментального сектора 1нституту, веде велику науково-оргашзацшну роботу у фундаментальних та науково-практичних дослщженнях, бере безпосередню участь у виконанш наукових тем з черепно-мозково'Г травми, нейроонкологiT, ешлепсп, трансплантацп ембрюнально'Г нервово'Г тканини, дослiдження наслiдкiв впливу малих доз радiацiT на головний мозок.
За монографю „Антитела и регуляция функций организма" у 1985 р. проф. М.1. Люяному присуджена iменна премiя акад. О.О. Богомольця. Проф. М.1. Лiсяний — автор 9 монографш, понад 300 наукових статей, 9 патенлв на винахщ СРСР, 2 патентiв Украши. Вченим пщготов-ленi 3 доктора i 15 кандидатiв медичних наук, вш сприяв i керував виконанням iмунологiчного роздiлу у 5 докторських i 10 кандидатських дисертацiях.
Проф. М.1. Лiсяний нагороджений двома Грамотами МОЗ УРСР (1966 i 1967 р.) за кращу студентську наукову роботу, Грамотою АН Украши (1992 р.) — за значн науковi досягнення, двома Грамотами АМН Украши — за значний вклад у розвиток iмунологiT, чотирма дипломами АМН Украши за кращу наукову роботу в перюд з 1998 по 2005 р. М.1. Люяний — вщмшник охорони здоров'я УРСР (1983 р.), Заслужений винахщник СРСР (1989 р.), лауреат Премп iм. акад. О.О. Богомольця, заслужений дiяч науки Украши (1996 р.), член Нью-ЙоркськоT академп наук (1993 р.), дмсний член lнженерно! академiT наук (1991 р.), член бвропейського Товариства нейроiмунологiв, член бвропейського Товариства з вивчення розаяного склерозу, член редко-легiT 4 наукових журналiв.
Свiй ювiлей Микола 1ванович Лiсяний зустрiчае повним сил i творчих задумiв. Колеги, учы, численнi вдячнi пацiенти щиро вЬають ювiляра, бажають йому мiцного здоров'я, наснаги, творчих успiхiв, плiдноT працк
Редколегiя i редакцiйна рада „Украшського нейрохiрургiчного журналу", УкраTнська Асоцiацiя Нейрохiрургiв, спiвробiтники 1нституту нейрохiрургiT щиро вЬають Миколу 1вановича Лiсяного зi славним ювтеем. Бажають йому здоров'я, плiдноT працi на благо народу Украши.
