CC BY
41
130
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №1, 2006
Пам'ятаемо...
Академш А.П. Ромоданов До 85-р1ччя з дня народження
Цимбалюк В.1., Марущенко М.О.
1нститут нейрох1рургп 1м. акад. А.П. Ромоданова АМН Украши, м. Ки1в, Украина
С вчеш, якi залишаються лише в пам'ят звiтних документiв та архiвних матерiалiв. Проте, постать академiка Андрiя Петровича Ромоданова — видатного вченого, вiртуозного нейрохiрурга, Вчителя, педагога, засновника нейрохiрургiчноi школи в Украiнi, талановитого оргашзатора, громадського та державного дiяча не пiдвладна плину часу. За коротке людське життя вчений зробив стшьки вагомого, що цього було б достатньо, щоб увiчнити пам'ять щонайменше десятьох вчених. З впевненютю можна сказати, що в кожному з нас, його учшв, побратимiв, колег Андрiй Петрович залишив свш незабутнiй слiд — кому став дороговказом у наущ та становленш у нейрохiрургii, для кого був мудрим наставником, Вчителем, другом.
Народився Андрш Петрович 11 листопада 1920 р. в мюи Лубни на Полтавщиш в ам'' свя-щеника, вчителя та громадського дiяча Петра Дмитровича Ромоданова та Олени Дмитрiвни Греково'. В iсторii життя та становлення Андрiя Петровича вiдобразилися вс колiзii ХХ сторiччя — репреия батька у 1937 р., Велика Вггчизняна вiйна, повоeннi роки...
Доросле життя Андрiя Петровича поча-лося у 1938 р. з вибору професп. Плануючи спочатку стати шженером, Андрiй Петрович вчасно зробив правильний вибiр i вступив до медичного шституту. Йому пощастило навча-тися у таких корифе'в медицини, як Михайло Сергшович Спiров, Микола Дмитрович Стра-жеско, Борис Микитович Маньковський та ш. Проте, Велика Вггчизняна вшна внесла сво' корективи. По зашнченш у 1942 р. V курсу прискореного випуску Ки'вського медичного шституту, евакуйованого в м. Челябшськ, Андрш Петрович був направлений до лав ддачо' армп на Захщний фронт пiд Москву, а поим на I Укра'нський фронт. Молодий хiрург на власному досвда зазнав увесь тягар вiйни: поток тяжко поранених, бшь втрат та поразок. Тому особливо дорогою була перша бойова нагорода — медаль "За бойовi заслуги", якою Андрiй Петрович був нагороджений вже у 1942 р. за розробку методу поповнення кровi за критично'! крововтрати трупною кров'ю, що дозволило врятувати життя тисячам хворих. Вже тодi молодий хiрург почув
про свого майбутнього Вчителя — талановитого вшськового хiрурга Олександра 1вановича Арутюнова, проте, на дорогах вшни 'м не довелося зустрiтися.
Бойовi шляхи торувалися i в якост хiрурга медико-санiтарного взводу танкового корпусу легендарно' 3-' гвардшсько' Танково' армп, яка пройшла славний бойовий шлях, звшьнивши Ки'в у 1943 р., брала Берлш i Прагу у 1945 р.
Пройшовши жорнова вшни, коли треба було щлодобово оперувати в польових умовах, а то й брати зброю в руки, захищаючи поранених, Андрш Петрович залишився вiрним високим моральним принципам, закладеним батьками ще в дитинствi. Йому були притаманш любов до людей, велике милосердя до хворих ^ разом з тим, мужнють та ршучють пiд час вирiшення будь-яких проблем.
Повернувшись з фронту з двома орденами Велико' Вгтчизняно' вiйни, двома орденами червоно' Зiрки, медалями "За бойовi заслуги", "За взяття Берлшу", "За звiльнення Праги", "За перемогу над Шмеччиною", Андрш Петрович знову постав перед вибором — для молодого талановитого вшськового хiрурга були вщкрит всi дороги: вченого, лшаря, адмiнiстратора, вiй-ськового тощо.
Але вiн обрав найскладшший — створювати нейрохiрургiчну службу в Укра'ш. Наставник Андрiя Петровича, тодшнш ректор Ки'всь-
кого медичного шституту (КМ1) Лев 1ванович Медвщь, порекомендував молодого хiрурга головному нейрохiрургу Наркому охорони здоров'я Украши, завiдуючому нейрохiрургiчною клшь кою Кшвського психоневрологiчного iнституту Олександру 1вановичу Арутюнову. З того часу впродовж 18 рошв Андрш Петрович був най-ближчим помiчником i однодумцем видатного нейрохiрурга.
З 1946 по 1949 р. А.П. Ромоданов — асшрант Кшвського психоневролоичного iнституту. Роз-почався новий етап у його житт — становлення Андрiя Петровича як вченого. Темою кандидат-сько! дисертацп стала надзвичайно важлива для повоенного часу проблема дiагностики та хiрургiчного лiкування травматичних гранульом головного мозку. Матерiали дисертацii, яка була захищена у 1949 р., лягли в основу монографп "Травматические гранулёмы головного мозга" (1955).
1950 р. став переломним для украiнськоi нейрохiрургii: був створений Кшвський нау-ково-дослiдний шститут (НД1) нейрохiрургii. Андрiй Петрович призначений заввдувачем новостворено'1 дитячо'1 клiнiки. А вже з 1951 р. А.П. Ромоданов стае заступником директора шституту з науково'1 роботи.
Розширюеться коло наукових штереив. Молодого вченого защкавила недостатньо вив-чена проблема нейрохiрургiчноi патологii у дiтей. Розпочались дослвдження особливостей локалiзацii, клiнiчних проявiв та принцишв хiрургiчного лiкування пухлин головного мозку, як лягли в основу докторсько'1 дисертацii Андрiя Петровича Ромоданова "Опухоли головного мозга у детей"(1963), а поим монографп на цю ж тему (1965).
В 1964 р. шсля переведення Олександра 1вановича Арутюнова на посаду директора Московського шституту нейрохiрургii, А.П. Ромоданова обирають директором Кшвського НД1 нейрохiрургii, який на довгi роки стае для Андрiя Петровича мiсцем втшення нових наукових, педагогiчних та оргашзацшних iдей.
Починаеться комплексне вивчення основ-них напрямкiв нейрохiрургii: нейроонкологii, нейротравматологii, судинно'1, спiнальноi ней-рохiрургii, згодом — функцiональноi, стерео-таксично'1, вiдновноi нейрохiрургii з поступо-вим впровадженням результатiв дослiджень в клМчну практику.
Прiоритетним стае вивчення проблем дiагностики та хiрургiчного лшування пухлин головного та спинного мозку. Особлива увага в науково-дослiднiй роботi нейроонколоичних клiнiк в 60-тi роки минулого столггтя придшя-лась питанням внутршньочерепно'1 гiпертензii, фазностi перебiгу пухлинного процесу, сшв-
вiдношенню вогнищевих та загальномозкових симптомiв залежно вiд гiстологiчноi структури пухлин тощо. Пiдроздiл нейроонкологii очолив талановитий нейрохiрург та вчений Юрш Панасович Зозуля, заступник директора з нау-ково'1 роботи з 1964 р., а ниш — академш АМН Украши, директор 1нституту нейрохiрургii (з 1993 р.).
А.П. Ромоданов був шщатором застосування хiмiотерапii в лiкуваннi злоякiсних пухлин головного мозку, що здобуло широкого впро-вадження в Украшь Пiд керiвництвом А.П. Ромоданова розробленi основнi принципи ком-бiнованого (хiрургiчного, хiмiотерапевтичного, радюлоичного, iмунологiчного тощо) лiкування злоякiсних пухлин. Матерiали розробок лягли в основу монографш "Метастатические опухоли головного мозга" (1973), "Опухоли спинного мозга" (1976), "Саркомы головного мозга" (1977). Вперше у вггчизнянш лiтературi у 1980 р. Анд-рiем Петровичем та Костянтином Едуардовичем Рудяком була видана бiблiографiя вггчизняно'1 лiтератури "Опухоли головного и спинного мозга" у двох частинах (понад 15 000 джерел), 3-тя частина була опублшована у 1990 р.
За умови зростання показнишв швалвд-ност та смертностi вiд судинних захворювань головного мозку в Украiнi за шщативи А.П. Ромоданова в Кшвському НД1 нейрохiрургii почалась розробка нових методiв дiагностики та лiкування внутршньочерепних кровови-ливiв та iшемiчного ураження мозкових судин, принцишв ендоваскулярного лшування судин-них захворювань головного мозку, що знайшло ввдображення в монографiях "Мозговой геморрагический инсульт" (1971), "Острые нарушения мозгового кровообращения" (1980), "Сосудистая нейрохирургия" (1990); бiблiографiя вггчизняно'1 лггератури з питань судинно'1 патологii головного та спинного мозку зiбрана з 1917 по 1970 р. (1973).
Андрш Петрович впродовж вие'1 свое'1 нау-ково'1 дiяльностi придiляв велику увагу вив-ченню надзвичайно важливо'1 медико-сощально'1 проблеми — черепно-мозково'1 травми.
Кшвський НД1 нейрохiрургii був одним з перших в розробщ принципiв i методiв дiагнос-тики та хiрургiчного лiкування пологовоi черепно-мозково'1 травми. Результати дослвд-жень лягли в основу спшьно'1 з Ю.С. Бродським монографп "Родовая черепно-мозговая травма у новорожденных" (1981), за яку автори були удостоен премп iм. М.Н. Бурденко (1982 р.), та подальших наукових розробок лiкарiв ввддь лення нейрохiрургii дитячого вiку пiд керiвниц-твом учня А.П. Ромоданова — професора Юрiя Олександровича Орлова. Розумдачи важливють надання спецiалiзованоi нейрохiрургiчноi
132
Пам'ятаемо.
допомоги таким хворим, А.П. Ромоданов був Мщатором створення в Укра'ш спецiалiзованих дитячих нейрохiрургiчних вiддiлень.
Крiм вшового аспекту, проблема черепно-мозково' травми вивчалася з погляду особли-востей '' перебiгу на тлi соматичних захво-рювань, алкогольно' iнтоксикацii, iмунного стану пацieнтiв, що вiдображене в монографiях "Черепно-мозговая травма и общесоматическая патология" (1992), "Черепно-мозговая травма при алкогольной интоксикации" (1982), "Черепно-мозговая травма и иммунологическая реактивность организма" (1991) та дисертацш-них роботах сшвробгтнишв Ки'вського НД1 нейрохiрургii (С.Г. Педаченка, Ю.О. Орлова, М.С. Полщука, О.В. Копрова та ш.). Андрiй Петрович був шщатором детального вивчення легко' черепно-мозково'' травми, зокрема, мор-фологiчних змiн на ультраструктурному рiвнi при струсi головного мозку. В подальшому пiд керiвництвом А.П. Ромоданова розроблялись питання набряку i набухання головного мозку, пато- i саногенезу черепно-мозково' травми.
Значну увагу Андрш Петрович придiляв вивченню рiзноманiтних аспектiв функщональ-но' та виновно' нейрохiрургii: стереотаксичному лiкуванню патологи екстрашрамвдно' системи, нейрохiрургiчному лiкуванню епшепси, больо-вого синдрому тощо. Саме вш був iнiцiатором створення у 1974 р. першо' на теренах колиш-нього СРСР клiнiки функцюнально' нейрохiрур-ги, яку з перших дшв i дотепер очолюе профе-сор Олег Олександрович Лапоногов. За розробку методу крюдеструкци в нейрохiрургii академщу А.П. Ромоданову та професору О.О. Лапоногову присуджена Державна премiя УРСР (1978 р.).
Фундаментальш знання та прозорливють допитливого вченого дозволяли А.П. Ромоданову йти завжди в ногу з часом, а часто й на крок попереду. Андрiй Петрович першим в кра'ш винiс на обговорення громадськост питання про важ-ливiсть впровадження психохiрургii, розробка яко' була необГрунтовано призупинена.
В 1988 р. А.П. Ромоданов вперше в кра'ш оргашзував вщдшення реабiлiтацii нейрохiрур-гiчних хворих в структурi Ки'вського НД1 ней-рохiрургi', вiдповiдну кафедру при Ки'вському iнститутi вдосконалення лiкарiв i в подальшому — Всесоюзний реабiлiтацiйний центр на базi цiei ж кафедри (завщуючий — проф. Л.С. Пелех). Як один з методiв реабшггацшного лiкування хворих пiсля операци почали використовувати нетради-цiйнi методи лшування, зокрема, голкотерапiю. Результати вивчення цього напрямку лягли в основу монографи "Первичные механизмы действия иглотерапии и прижигания" (1984).
За шщативи вченого у 1989 р. в 1нститут почало функщонувати вщдшення вiдновноi ней-
рохiрургii, яке очолив учень А.П. Ромоданова член-кореспондент АМН Укра'ни професор Вггалш 1ванович Цимбалюк. У ввддшенш поряд з загальноприйнятими хiрургiчними методами виновного лiкування, почали широко використовувати метод нейротрансплантаци при рiзних нейрохiрургiчних захворюваннях.
Питання впливу радiацi' на нервову систему пiсля авари на Чорнобильськiй АЕС не могли залишити вченого осторонь. Шд керiвництвом академiка А.П. Ромоданова колектив Ки'вського НД1 нейрохiрургii почав вивчення ще' про-блеми. Результати дослiджень були вщображеш в монографи "Пiслярадiацiйна енцефалопаия. Експериментальнi дослiдження та клiнiчнi спостереження" (1993). А вже пiсля смерт А.П. Ромоданова, у 1995 р., була видана монографiя "Нейрохирургичесике аспекты геронтологии", в якiй ввдображеш однi з останнiх його наукових дослщжень.
В цiлому творчий доробок академша А.П. Ромоданова склав понад 450 наукових публша-цiй, в тому числi 24 монографи, 23 винаходи.
Проте, ставши вщомим вченим, оргашзато-ром та громадським дiячем, Андрiй Петрович нiколи не забував про вдосконалення хiрургiчноi майстерностi. Почавши свш шлях в медицинi як вшськовий хiрург, вiн на все життя залишився вiрним нейрохiрургii, яка для нього стала i працею, i самим життям. Андрiй Петрович майже школи не брав ввдпустку влiтку, коли вiдпочивали завiдуючi ввддшеннями, сам опе-рував найскладнiших хворих. Хiрургом зали-шався в усьому: у способi життя, характерi, навиъ в одязi. Нiколи не одягав так званих "професорських" халатiв з комiрцем, а завжди, до останнього дня, носив закритий хiрургiчний халат.
Для нас уих, його колег, послвдовнишв, учнiв Андрiй Петрович постае i як таланови-тий органiзатор. Майже 30^чний перiод його директорства був часом розквпу i перетворення Ки'вського НД1 нейрохiрургii в класичний ака-демiчний науково-дослiдний та лiкувальний заклад. 1нститут був реорганiзований в один з найбшьших у свiтi нейрохiрургiчних центрiв, вiн мае 14 рiзнопрофiльних клiнiчних пiдроздiлiв, у яких надають допомогу пацiентам з приводу уах нейрохiрургiчних захворювань, обладнаний сучасною лабораторно^агностичною базою. Андрiю Петровичу ми завдячуемо побудовою сучасного ключного (1988 р.) та адмшютра-тивно-лабораторного (1985 р.) корпуав, органь зацiею деяких нових тдроздшв.
Образ Андрiя Петровича неввддшьний вiд його дiяльностi як педагога, Вчителя, творця нейрохiрургiчноi школи. Свою педагопчну дiяльнiсть А.П. Ромоданов почав як виконуючий
обов'язки заввдувача кафедри нейрохiрургii Кшвського iнституту вдосконалення лiкарiв, на якiй у подальшому протягом багатьох рокiв працював доцентом.
В 1986 р. Андрш Петрович очолив кафедру нейрохiрургii КМ1 О.О. Богомольця, базою яко'1 з вересня 1986 р. став Кшвський НД1 нейрохiрур-гп. За перiод завiдування кафедрою до 1993 р. Андрш Петрович здшснив докоршну перебу-дову нейрохiрургii. Були переглянут навчальнi плани, пiдготовлений новий курс лекцш, виданi монографii "Атлас операций на головном мозге" (1986 р.), "Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы" (1971 р.), "Методические рекомендации для преподавателей к проведению практических занятий по нейрохирургии на лечебном факультете" (1987 р.), створений новий тдручник з нейрохiрургii для студентав медичних вузiв.
Об'еднання 1нституту нейрохiрургii та кафедри нейрохiрургii КМ1 дало можливiсть оргашзувати у 1987 р. единий в СРСР факультет удосконалення викладачiв кафедр та курив нейрохiрургii медичних вузiв. У 1987 р. за шщативи А.П. Ромоданова органiзовано перше в краМ навчально-науково-виробниче об'еднання "Нейрохiрургiя", до складу якого входили Кшвський НД1 нейрохiрургii, кафедра нейрохiрургii КМ1, кафедри нейрохiрургii та реабiлiтацii Кшвського шституту вдосконалення викладачiв, а також практичш нейрохiрургiчнi заклади м. Киева i Киiвськоi областi.
А.П. Ромоданов робив усе можливе, щоб нейрохiрургiчна служба була максимально наближена до хворих в уих куточках Украши: були впроваджеш проекти створення спещаль зованих мiжобласних нейрохiрургiчних цент-рiв, спецiалiзованих бригад швидко'1 медично'1 допомоги в Киевi та обласних центрах Украши. Академш А.П. Ромоданов стояв у витошв створення Украiнськоi Асощацп нейрохiрургiв, яка розпочала роботу вже тсля його смертi наприкiнцi 1993 р. i об'еднала всiх нейрохiрургiв Украши.
За великi науковi усшхи та пiдготовку кадрiв у 1987 р. Кшвський НД1 нейрохiрургii був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Ниш представники школи А.П. Ромоданова очолюють науковi пiдроздiли 1нституту ней-рохiрургii, кафедри нейрохiрургii медичних вузiв та шститу^в удосконалення лiкарiв, обласнi й мюьш нейрохiрургiчнi вiддiлення Украши та краш СНД.
Пiд керiвництвом академша АМН СРСР А.П.Ромоданова виконано 30 докторських та 52 кандидатськi дисертацii.
Перюд директорства А.П. Ромоданова ознаменувався широким виходом досягнень вггчизняно! нейрохiрургii на мiжнародну арену. Протягом багатьох рошв продовжувалося спiвробiтництво з питань хiрургiчного лшу-вання епiлепсii з Польською академieю наук, з питань нейроонкологп — з Нацiональним iнститутом нейрохiрургii (Угорщина), з питань судинноi нейрохiрургii — з нейрохiрургiч-ною клшшою Белградського Унiверситета, з питань нейроонкологп та лазерно'1 нейрохiрургii — з нейрохiрургiчною клiнiкою Унiверситету iм. Гумбольта (Шмеччина). Андрiй Петрович тривалий час був вще-президентом виконавчого комiтету £вропейсько'1 асоцiацii нейрохiрургiв, почесним членом товариств нейрохiрургiв iм. Гарвея Кушинга (США), iм. Пуркiньe (Сло-ваччина), Португало-1спанського товариства нейрохiрургiв, а також товариств нейрохiрургiв Югославii, Угорщини, Скандинавсько'1 асощацп нейрохiрургiв.
Як рiзнопланова та енергшна особистiсть Андрiй Петрович не мш не займатися державною та громадською роботою. Ще в перюд ста-новлення Киiвського НД1 нейрохiрургп Андрiй Петрович був обраний головою профкому, потам вже будучи директором, обирався депутатом Верховно! Ради СРСР 10-го та 11-го скликань, був головою украшського товариства "СРСР-Франщя", головою Республiканського товариства тверезостг Де б не доводилося працювати А.П. Ромоданову, вiн скрiзь займав активну гро-мадянську позицiю. Протягом 18 рошв вчений був членом президп АМН СРСР (1974-1991 рр.), заступником голови Всесоюзного та головою Республiканського товариств нейрохiрургiв, академiком РАМН (1991 р.), академшом НАН Украши (1992 р.), академшом та членом Президп АМН Украши (1993 р.). У 1980 р. академш А.П. Ромоданов одержав почесну зiрку Героя Сощалютично'1 пращ. Вш нагороджений 10 орденами (5 з них бойовГ) та 15 медалями.
Андрш Петрович був в^пов^альним редактором роздшу "Нейрохiрургiя" Велико'1 медично'1 енциклопедп та роздiлу "Медицина" Украiнськоi Радянсько'1 енциклопедп, членом редколегiй журналiв "Вопросы нейрохирургии", "Клиническая нейрохiрургiя", "Surgical neurology", "Acta neurologica" та багатьох шших.
5 серпня 1993 р. Андрш Петрович Ромоданов тшов з життя.
Лицар медицини, педагог та науковий лщер академiк А.П. Ромоданов назавжди залишиться як в iменi його творiння — Iнститутi нейрохiрур-ri'i, так i в пам'ят його колег, побратимiв, учнiв та тисяч врятованих ним хворих.
