CC BY
22
УДК 616.379-008.64-092.9:612.398.192:591.512:612.67 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.2.133691
О.Г. Родинський, НЕЙРОХ1М1ЧН1 ТА ПОВЕД1НКОВ1
K.I. Басиста, ПРОЦЕСИ В ГЕРОНТОГЕНЕЗ1 ЗА УМОВ
ЛВ Гузь ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО1 ГШЕРГЛ1КЕМП
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти» кафедра фiзiологii
(зав. - д. мед. н., проф. О.Г. Родинський)
вул. В. Вернадського, 9, Днiпро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Physiology
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключовi слова: експериментальний цукровий dia6em, експериментальна гiперглiкемiя, алоксан, dia6emmna енцефалопатiя, глiальний фiбрилярний кислий бток
Ключевые слова: экспериментальный сахарный диабет, экспериментальная гипергликемия, аллоксан, диабетическая энцефалопатия, глиальный фибриллярный кислый белок
Key words: experimental diabetes, experimental hyperglycemia, alloxan, diabetic encephalopathy, glial fibrillary acidic protein
Реферат. Нейрохимические и поведенческие процессы в геронтогенезе в условиях экспериментальной гипергликемии. Родинский А.Г., Басистая Е.И., Гузь Л.В. Исследователи все больше заинтересованы в изучении взаимоотношения диабета и диабетической энцефалопатии. На данный момент проводятся различные эксперименты, где рассматривается данный вопрос. Но, несмотря на длительное изучение, до конца изучить этот вопрос так и не удаётся. Когнитивный дефицит при гипергликемии обусловлен и старением. При процессах старения, как и при гипергликемии, в процессе старения мозга играют роль те же патогенетические факторы. Также необходимо все больше углубляться в нейрохимические процессы, происходящие в головном мозге при СД, потому что высокая частота осложнений при гипергликемии обусловлена нарушением тканевого метаболизма. Исследование нейрохимических основ деятельности мозга является одним из ведущих и перспективных направлений в современной нейропатологии. Ученые разных стран ведут поиск нейроспецифических маркеров повреждения вещества головного мозга при гипергликемии.
Abstract. Neurochemical and behavioral processes in gerontogenesis in conditions of experimental hyperglycemia. Rodynskyi O., Basysta K., Guz L. Many researchers are increasingly interested in the relation between diabetes and diabetic encephalopathy. At the moment, there are various experiments where this issue is considered. But despite prolonged studying, it is impossible to investigate this problem to the end. Cognitive deficit in hyperglycemia is also connected with aging. In the aging processes as in hyperglycemia the same pathogenetic factors play a role in the aging of the brain. It is also necessary to deeply analyze the neurochemical processes occurring in the brain in diabetes mellitus. The high incidence of complications is caused by tissue metabolism impairment in hyperglycemia. The study of neurochemical bases of brain activity is one of the leading and promising directions in the modern neuropathology. Scientists of different countries are searching for neurospecific damage markers of the brain substance in hyperglycemia.
Цукровий дiабет (ЦД) е серйозною медико-сощальною проблемою. Сощальна значущють дiабету полягае в тому, що вш призводить до ранньо! швалщизацп i зниження працездатност [10, 15]. Дiабет е тяжким, прогресуючим за-хворюванням, зумовленим абсолютною або вщносною шсулшовою недостатшстю, що призводить до порушення обмiну речовин, до раншх i шзшх судинних ускладнень: мшроангюпати i макроангюпатп судин, до нейропатш та патоло-пчних змш у рiзних органах i тканинах [1, 6, 24].
За даними Всесв^ньо! оргашзаци охорони здоров'я, у свт число ошб, яю страждають на ЦД, становить понад 190 млн, а до 2025 року ця
цифра зросте до 330 млн [18]. В Укра!ш сьогодш зареестровано понад 1 млн пащенпв, хворих на
ЦД [1, 17].
Думка про зв'язок мiж цукровим дiабетом (ЦД) i порушенням когштивних функцш виникла ще в 1922 рощ [7, 20, 24]. Останшм часом ус-кладнення на фош ЦД з боку ЦНС вивчаються все пильшше [8, 20, 42]. Клшчно значуща когш-тивна дисфункщя призводить до порушення трудово! i сощально! адаптаци та попршення якосп життя хворих на ЦД, особливо якщо вона досягае стади деменци [19, 42]. Когштивш порушення знижують здатшсть хворих на ЦД до адекватного контролю пперглшеми i збшьшують
ризик розвитку типових ускладнень, що при-зводять до швалщизацл та загрожують життю [17, 20, 24].
У ходi широкомасштабних дослiджень вста-новлено, що ЦД тдвищуе ризик розвитку мозкового шсульту в 2-6 разiв, транзиторних iшемiчних атак - у 3 рази, порiвняно з таким ризиком у загальнш популяци [5, 18]. ЦД у л^шх людей небезпечний розвитком хрошчно! прогресуючо1 недостатностi мозкового крово-обiгу (щабетично1 енцефалопатп з когштивними порушеннями i судинною деменщею), а також -хвороби Альцгеймера [6, 8, 17, 18].
Вважають, що основну роль при ЦД вщграе гiперглiкемiя [14, 15]. Ще в 1990-х роках вченi встановили, що в процес розвитку ЦД юнуе якась «точка неповернення», тсля яко! вплинути на прогресiю асоцшованих iз захворюванням ускладнень практично неможливо. Було вислов-лено припущення, що дiя високо! концентраци глюкози кровi протягом порiвняно короткого пе-рюду часу формуе метаболiчну пам'ять, що збе-рiгаеться навiть пiсля нормалiзацil И рiвня [9, 15].
Експериментальш модели ЦД. Велике зна-чення для розкриття питань патогенезу, клшки, лiкування та профiлактики захворювання мае експериментальна дiабетологiя. Експеримен-тальнi моделi ЦД дозволяють отримати цiннi вщомосп не тiльки для розумiння патофiзiологil захворювання, а й для мехашзму антидiабетичноl ди рiзних препаратiв з метою спрямованого !х застосування в корекци ЦД [4, 10, 15, 41, 45].
У ЦД 1-го типу центральне мюце займае недостатшсть бета-кттин острiвкового апарату шдшлунково1 залози, яка характеризуеться не-достатнiм виробленням iнсулiну [2, 4]. При цьому у хворих на ЦД в ос^вцях вщзначаеться специфiчна прогресуюча автоiмунна деструкцiя бета-клiтин, загибель яких вщбуваеться шляхом некробiозу й апоптозу [3, 15].
Основними вщомими на сьогодш моделями е: 1) панкреатичний ЦД - досягаеться шляхом ви-далення в дослiдних тварин (переважно собак) 9/10 шдшлунково1 залози [3, 15, 25]; 2) вiрус-iндукований ЦД - викликаеться шляхом шфшу-вання дослiдних тварин вiрусами певних штамiв; [3, 15, 25]; 3) дитизоновий ЦД - шляхом введен-ня тваринам дитизону - речовини, яка зв'язуе цинк ^ таким чином, порушуе депонування i секрецiю шсул^ [3, 15, 25]; 4) iмунний ЦД -введення тваринам антитш проти iнсулiну [3, 15, 25]; 5) метагiпофiзарний ЦД - шляхом тривалого введення гормонiв аденогiпофiза - соматотроп-ного гормона, АКТГ [3, 15, 25]; 6) метастеро1д-ний ЦД - тд дiею тривалого введення тваринам
глюкокортикоадв [3, 15, 25]; 7) генетичш моделi ЦД - досягаеться шляхом виведення чистих лшш мишей та iнших тварин 3i спадково зумовленою формою хвороби [3, 16, 43]. Наприклад, роз-повсюджена модель - лши мишей NOD ( Non-Obese Diabetic mice - дiабетичнi мишi без ожи-рiння) [31]. У мишей ще! лши спонтанно роз-виваеться дiабет, який мае багато спшьних рис iз цукровим дiабетом 1 типу в людини ^му-нолопчш характеристики) [31]. Перевага до-слщжень на лши NOD - це можливють блокади цитокiнiв специфiчними антисироватками та вивчення подальших змiн у розвитку i перебiгу захворювання [31].
Для експериментального моделювання гшер-глшемп, зумовлено! абсолютною недостатнiстю iнсулiну в оргашзм^ й iнших порушень мета-болiзму, характерних для ЦД 1 типу, найбшьш часто використовують руйнування Р-кл^ин острiвцiв Лангерганса такими хiмiчними спо-луками, як алоксан i стрептозотоцин [4, 25, 30]. 8) Алоксановий ЦД - шляхом одноразового вве-дення тваринам алоксану - речовини, яка вибiрково ушкоджуе b-клiтини ос^вщв тд-шлунково! залози [4, 31]; 9) стрептозотоциновий ЦД - шляхом введення дослщним тваринам стрептозотоцину - антибютика, який селективно вражае b-кл^ини острiвцiв шдшлунково1 залози [4, 15, 16].
Аллоксан (уре!д мезоксалево! кислоти) та стрептозотоцин (антибютик широкого спектра ди) представляють собою структурнi аналоги глюкози, за рахунок чого вони зв'язуються з транспортером глюкози GLUT2 i вибiрково на-копичуються в Р-клггинах шдшлунково1 залози експериментальних тварин [4]. Основним меха-нiзмом деструктивное' ди алоксану е генерацiя в циктчнш реакци з дiалуроновою кислотою активних форм кисню, якi шщюють руйнування Р-кттин, що мають низький антиоксидантний захист [4]. Ураження Р-кттин стрептозотоцином зумовлене алкiлуванням ДНК з наступною активащею полi-АДФ-рибозосинтетази, висна-женням кл^инного пулу NAD, що призводить, у шдсумку, до некрозу кттин [30].
Залежно вiд схем введення стрептозотоцину можуть виникати рiзнi типи дiабетичного синдрому [4, 46]. При однократному введенш велико1 дози розвиваеться гострий некроз Р-клiтин, з яких зникае шсулш, i визначаеться гiперглiкемiя через 24-72 години [46]. Стрептозотоцин не викликае автоiмунних реакцш, але здiйснюе прямий пошкоджуючий вплив на рiзнi компоненти iмунноl системи [46]. На вiдмiну вщ дiабету, який моделюеться однократним
18/ Том XXIII/ 2
5
введенням стрептозотоцину, повторне введення субдiабетогенних доз стрептозотоцину (на 1 кг маси тша по 40 мг протягом 5 дшв при введенш внутршньовенно або внутрiшньоочеревинно) i^4yKye затриману прогресуючу гiперглiкемiю (пiсля останньо! ш'екцл через тиждень або шзшше) i появу запальних мононуклеарних кл> тин, якi знаходяться всерединi та зовш острiвцiв (iнсyлiт), це сприяе подальшiй деструкци ß-клiтин [4, 32]. При стрептозотоциновому ЦД у щyрiв спостер^аетъся лiмфоцитарна шфшьтра-щя екзокринних вiддiлiв залози, що вдаграе додаткову роль в yраженнi острiвцiв Лангерганса та прогресyваннi шсулшово! недостатност [46]. У пiдшлyнковiй залозi вщбуваеться порушення ак-тивностт еластази та li iнriбiторiв, це може при-зводити до ураження екзокринно! частини залози, що е важливою ланкою в патогенезi ЦД [21].
Руйнування ß-кл^ин зазначеними вище спо-луками викликае зниження синтезу i секреци в кров iнсyлiнy, в результат чого в тварин розви-ваються гiперглiкемiя i дiабетичний синдром, ана-логiчний iнсyлiнозалежномy ЦД 1 типу [30, 38].
Мехашзм дн алоксану досi недостатньо вивчений i залишаеться предметом дискyсiй [2, 27, 33].
На думку S. Lenzen i сшвавт., патофiзiологiч-ний вплив препарату, з одного боку, визна-чаеться вибiрним дiабетогенним впливом на В-клiтини, а з шшого - токсичним, що викликае 1'х дегенеративне пошкодження та некроз [38, 41].
Однiею з основних причин, що викликають токсичне ураження В-кттин алоксаном, багато авторiв вважають утворення гiдроксильних ра-дикалiв [40]. Алоксан за наявност внутршньо-кттинних тiолiв, особливо глютатiонy, здатний генерувати активш форми кисню (АФК) в ци^чнш реакцп з утворенням продукту вщновлення - дiалyровоl кислоти [41]. Авто-окиснення дiалyровоl кислоти генеруе суперок-сиднi радикали (О2 "-) та перекис водню (Н2О2), а у фiнальнiй реакцп, що каталiзyеться залiзом, гiдроксильнi радикали (" ОН) [28, 41, 48]. Ц пд-роксильнi радикали i вважають у тдсумку вiдповiдальними за загибель В-кттин, що мають особливо низьку антиоксидантну захисну здат-нiсть, i подальший розвиток iнсyлiнозалежного алоксанового дiабетy [45, 48]. Вважають, що сама молекула алоксану або продукт И вщ-новлення - дiалyрова кислота не е цитоток-сичними для шсулш-продукуючих клiтин [29, 48]. Якщо попередити окиснювально-вщновш реакцп циклу й утворення активних форм кисню, можна запоб^ти руйнуванню В-клгтини i проти-дiяти розвитку алоксанового дiабетy in vivo [41].
Дослщниками встановлено, [5] що за умов алоксанового дiабету у щурiв та ЦД 1 типу в людини в плазмi кровi з'являеться дiабетогенний фактор, який е альбумшом з молекулярною масою близько 60 кДа [31]. Дiабетогенний фактор з'являеться наприкшщ першо1 доби в плазмi кровi пiсля введення алоксану та зберь гаеться протягом всього строку захворювання. Введення в кровоток здорових тварин очищеного препарату дiабетогенного фактора з плазми кровi людей, що страждають на ЦД 1 типу, призводить до високо1 гшерглшемп, зниження в сироватцi кровi концентрацп iмунореактивного iнсулiну, резистентностi до iнсулiну та депресп функцп протизгортально1 системи кровi [5, 31].
Зашб мае дiабетогенну дiю тiльки при парентеральному способi введення - внутршньовен-ному, пiдшкiрному, внутрiшньом'язовому та штраперитонеально [41]. Вiн використовуеться для вивчення ЦД типу 1. Ефективна доза залежить вiд виду тварини, способу введення i стану харчування [41, 49]. При внутршньовен-ному введеннi дiабетогеннi дози алоксану ста-новлять (у мг/кг): для щурiв - 50-75; при шдшюр-ному введеннi доза повинна бути 150-200 для щурiв [13].
Для щурiв частiше застосовують внутршньо-очеревинне введення моногiдрату алоксану одноразово у виглядi 0,9% нормального сольо-вого розчину в дозi 150 мг/кг або внутршньо-венне введення у виглядi 5% водного розчину в дозi 65 мг/кг [41]. Експериментальна доза повинна бути ретельно пщбрана, щоб уникнути надмiр-ного пошкодження панкреатично1 тканини [41].
Загибель тварин у першi дш експерименту слiд розглядати як прояв гостро1 форми дiабету, а порушення вуглеводного та лшщного обмшв -як хронiчну форму захворювання [32, 36].
Таким чином, можна зробити висновок, що алоксанова модель ЦД е найбшьш обгрунтова-ною, тому що алоксан утворюеться в органiзмi шд час порушення обмiну речовин [12]. Цей факт свщчить, що така модель ЦД е класичним прикладом вшьнорадикально1 патологи. Але, навт при високш токсичностi алоксану, вщомо, що вiн вибiрково дiе на Р-кл^ини шдшлунково1 залози - це тдтверджуе адекватнiсть вибору експериментiв саме алоксаново1 моделi ЦД.
Ураження центрально! нервовог системи за умов ЦД. Одшею з «мшеней» впливу гшер-глшемп, вже на раннiх етапах розвитку захворювання, е ЦНС, проявляючись клiнiчно когштив-ною дисфункщею, яка, в свою чергу, знижуе комплаентнiсть при виконаннi лiкарських ре-комендацiй i якiсть життя пащенпв з ЦД 1 типу
[8]. Дослщження змш вищих мозкових функцш при ЦД проводилися вченими рiзних краш, але при цьому не було прийнято жодно1' спiльноï концепцп, яка описуе цi порушення. Так, у Мiж-народнiй класифiкацiï хвороб немае вщобра-ження порушень функцш головного мозку при ЦД [5, 8]. Проте спроби описати змши за до-помогою медичноï термшологп були зробленi. R. DeJong у 1950 р. було введено термш «щабе-тична енцефалопаия» (ДЕ) [8]. За даними F. Trudeau, S. Gagnon, G. Massicotte, тд ДЕ розумши стiйку церебральну патолопю, що виникае пiд впливом гострих, тдгострих i хронiчних дiа-бетичних обмiнних i судинних порушень, що клшчно проявляються неврозоподiбними i пси-хоподiбними дефектами, органiчною неврологiч-ною i вегетативною симптоматикою, включаючи в себе характерш бiохiмiчнi, електрофiзiологiчнi та морфолопчш змiни [8, 9].
Розлад метаболiзму глюкози е однiею з основних причин ураження дiабетом [6]. Глюкоза в кровi е джерелом енергп мозку, i м™-хондрiï е найважливiшим мiсцем для аеробного окиснення глюкози в мозку [6]. При хрошчному та стшкому пiдвищеному станi рiвня глюкози м^охондрп утворюють велику кiлькiсть ак-тивних форм кисню (ROS) i призводять до окисного стресу, що попршуе мiтохондрiальну функцiю i, нарештi, впливае на функщю головного мозку [6]. Дослщження пiдтвердили, що гшокамп та кора головного мозку виявляють значний оксидативний стрес при дiагностицi когнiтивних порушень за умов дiабету [6], i лiкування антиоксидантного стресу, як вва-жають, позитивно впливае на пом'якшення когнiтивних розладiв [6].
Частота зустрiваностi дiабетичноï енцефало-патiï серед пацiентiв з ЦД коливаеться вщ 5 до 80% [12]. Настшьки значний розкид пояснюеться вщсутшстю загальноприйнятих критерiïв дiаг-ностики цього захворювання. У чистому виглядi ДЕ як дисметаболiчний розлад спостер^аеться переважно у хворих на ЦД 1 типу [11]. У цш категорп пацiентiв захворювання зумовлено перш за все неефективним контролем глшеми (гiперглiкемiею або гiпоглiкемiчними епiзодами) [12, 14, 50].
Лише нещодавно ДЕ визнана ускладненням ЦД 1 типу [26]. Були проаналiзованi данi про-ведених ранiше експериментальних дослiджень [26]. Автори шдкреслили очевиднiсть того, що знижеш рiвнi iнсулiну i С-пептиду не е нега-тивними факторами, що призводять до ней-ротрофiчних змш, а екзогенне введення С-пеп-тиду позитивно впливае на прояви окисного
стресу й апоптоз [26]. Дефщит шсулшу посилюе синаптогенез, дегенерацiю нервових волокон i вiдхилення поведiнкових реакцiй [47]. Зрештою, це призводить до загибелi нейронiв та зниження щiльностi бшо! речовини мiелiнiзуючих клiтин, що викликае бшьш глибоке порушення по-ведшкових i когнiтивних функцiй [26]. Таю змши, ймовiрно, лежать в основi атрофи иро1 i бшо1 речовини в пащенпв з ЦД 1 типу i значною мiрою швелюються введенням С-пептиду
[26, 47].
У пащенпв з ЦД I типу переважають когш-тивнi, неврозоподiбнi, вегетативш, вестибулярнi, мозочково-атактичнi i пiрамiднi синдроми тощо [17, 35].
Ознаками ДЕ у пащенпв з ЦД 1 типу також е недостатнш розвиток штелекту i зниження пам'ятi [26]. Ктшчно ДЕ може проявлятися зниженням настрою, розумово! i фiзичноl пра-цездатностi, втомою, порушеннями ритму сну [10, 11]. Синдром когштивних розладiв вира-жаеться в погiршеннi пам'яп та уваги [26, 37].
Важливо вщзначити, що навiть незначне зниження тзнавально! дiяльностi i пам'ятi серед людей з ЦД мае негативш наслщки для самоконтролю хвороби - щоденний режим, згiдно з яким люди з дiабетом, як очшуеться, будуть ефективно керувати сво!м станом [22]. Са-управлiння при ЦД включае в себе таю види поведшки, як прийом медикамент, контроль рiвня глюкози в кров^ виконання вправ, до-тримання вщповщних дiетичних рекомендацiй, догляд за ногами та регулярне вщвщування лiкаря [18, 22].
У дослщженнях, де використовувалися методи нейровiзуалiзацil, показано наявнiсть структурних змш у головному мозку в пащенпв з ЦД [39]. При проведенш магштно-резонансно1 томографil встановлено зв'язок мiж ЦД i безсимптомними шфарктами мозку [23, 39]. Можливо, ЦД е фактором ризику прогресування ураження бшо1 речовини головного мозку [34, 39]. Але даш про цей зв'язок суперечливi [43].
Зазначеш патоморфолопчш змiни супро-воджуються розвитком астроглюз та зниженням синаптично1 пластичностi в структурах гшо-кампа [7, 10]. Крiм того, хронiчна гiперглiкемiя сприяе посиленню нейротоксичностi шляхом активацil оксидативного стресу та збшьшенням позаклiтинноl концентраци глутамату [7, 11].
При ЕЕГ - дослщженш в пацiентiв з ЦД вщзначаються неспецифiчнi змiни бюелектрич-но! активностi головного мозку у виглядi згладженостi зональних вiдмiнностей, дезорга-нiзацil основних ритмiв, появи повшьних
18/ Том XXIII/ 2
7
коливань та змш фото- i фонореактивносп [49]. Також у хворих на ЦД вiдмiчаеться тдвищення латентного перiоду слухових, зорових, соматосенсорних потенцiалiв, якi свiдчать про порушення провiдностi в ЦНС. Цi порушення визначаються як типова енце-фалопатГя [44, 49].
Виходячи з вищенаведених даних, можна зробити висновок, що дiя iнсулiну вiдiграе велику роль у патогенезi дГабетично! енцефа-лопатп [10]. Але залишаеться питання: чи може сама гiперiнсулiнемiя бути причиною дГабетич-них когнiтивних розладiв?
Нейрох1м1чт процеси при ЦД. Висока частота ускладнень ЦД зумовлена порушеннями тканин-ного метаболiзму та супроводжуеться масштаб-ним ушкодженням мiкроциркуляторного русла оргашв [10, 11]. При цьому на тлi типових по-рушень мшроциркуляцп вiдбуваеться постше-мiчне пошкодження тканини мозку - розви-ваеться енергетичний дефiцит, формуеться лактат-ацидоз, вiдбуваються розвиток окси-дативного стресу i загибель клггин шляхом некрозу або апоптозу [50].
Дослщження молекулярних основ штегра-тивно! дiяльностi мозку е одним з провщних i перспективних напрямюв сучасно1 нейро-патологи [23].
Порушення функцюнування клiтин нервово1 тканини може супроводжуватися змiнами !х внутрГшньокттинно! архггектури [10, 11]. Над-звичайно чутливi до змiн мiкрооточення астро-цити [34]. Мобшьш перебудови !х морфологи вщбуваються за рахунок реактивних змш ци-тоскелетного апарату, що е необхщним для функцiонування цих кттин пiсля пошкодження [11]. Зважаючи на те, що в ЦНС хребетних тварин вщбуваються реактивш змiни астроципв пiсля пошкоджень, що спричиненi захворюван-нями, iнтоксикацiею, травмою, стан тальних промiжних фiламентiв i фiзико-хiмiчнi власти-востi !х бiлкiв можна розглядати як показник функцюнально! активностi астрогли [23].
З огляду на певний суб'ективiзм нейро-психологiчного тестування, вчеш рiзних кра1н ведуть пошук нейроспецифiчних маркерiв уш-кодження речовини головного мозку [19]. До тепершнього часу вiдомi неспецифiчнi бюхь мiчнi показники, що вказують на ушкодження головного мозку рГзно! етюлогп, - це нейро-специфiчнi бiлки, якi змшюються кiлькiсно при рiзних травматичних, онколопчних i мета-болiчних захворюваннях i можуть бути маркерами як при кетоацидотичному набряку мозку, так i при гiпоглiкемiчних станах [35].
Серед них найбшьш вивченими е: гтальний фiбрилярний кислий бiлок (GFAP) та бшок S100 - маркери загибелi астроцитiв, а також основний бшок мiелiну (МВР) - iндикатор пошкодження ол^одендроципв [7,10].
Найбiльш специфiчний бiлок мозково1 тканини - S-100p, вiдiграе важливу роль у синапто-генезi [10, 11]. Щцвищенням його вмiсту в мозку щурiв супроводжуеться процес навчання (форму-вання харчового рефлексу). Введення S-100p у гшокамп щурiв полегшуе формування довго-тривало1 пам'ятi [23].
Глiальний фiбрилярний кислий бiлок (ГФКБ) -гiстоспецифiчний компонент промiжних фiла-ментiв (ПФ) цитоскелету астроципв [34]. ПФ вщграе вирiшальну роль у модуляцil руху астроципв та забезпеченнi стабiльноl морфологи !х вiдросткiв в умовах розвитку реактивного астроцитозу [34, 37].
Бшьшють робгг, присвячених вивченню цього бшка, стосуеться його фiламентноl форми, тодi як характер змiн спiввiдношення фiбрилiзова-ного та розчинного пулiв ГФКБ, !х полiпептидна гетерогеннiсть i дош залишаються нез'ясованими
[39].
Значне зростання вмiсту фiламентного i розчинного ГФКБ та S-100, маркерiв активносп глiальних клiтин, а також поява деградованих фракцiй ГФКБ за умов ЦД свщчить про порушення стану промiжних фiламентiв астро-цитiв i розвиток глiозу, що, вочевидь, е результатом посилення експреси даних НСБ, фiбрилогенезу та пролiферацil астрогли [23].
Зм1ни поведткових процеав при ЦД. Набута пам'ять, експериментальною моделлю яко! слу-жать умовш рефлекси, рашше iнших форм по-ведшки мвiдгукуетьсям на рiзнi несприятливi чин-ники, включаючи ендокриннi порушення [19].
Висока функцюнальна i метаболiчна актив-нiсть головного мозку зумовлюе висою потреби його нейронiв у глюкозi [19]. Незважаючи на те, що надходження глюкози в клiтини головного мозку при ЦД тдвищене, адекватне забезпе-чення процесу живлення нервових клггин в умовах хронГчно! г^ер^кеми рГзко погГр-шуеться [10, 19]. Активування полюлового шляху метаболГзму призводить до накопичення сорбГтолу в нервових клГтинах, що сприяе роз-витку осмотичного стресу, спричиняючи нега-тивш змГни функцГонального стану нейронного пулу [50].
У тварин для вивчення лабшьно! Г стабГльно! фаз пам'ятГ використовувують класичну методику умовно! реакцП пасивного уникнення (УРПУ), зпдно з якою формування умовного рефлексу
базуеться на шстинктивному намаганш тварини знаходитись у темному примщенш [19, 25, 45].
Пщ час дослiджень були отримаш результати стосовно змiн локомоторно1 та орiентовно-дослщницько1 активностi щурiв за умов ЦД, в яких показанi суттевi змiни в нервових клiтинах рiзних дiлянок мозку, а саме в коркових дiлянках та спинному мозку [20, 25]. Дослщники вка-зують, що за умов ЦД зменшуються маса мозку та об'ем кори, скорочуеться довжина капiлярiв, збiльшуеться дифузiйна вщстань [1, 25]. Вщ-буваеться редукщя цитоплазми та ядра нервових кл^ин, змiни структури соми, аксонiв i дендритiв [1, 25]. Вiдомо також, що порушення уташзаци глюкози призводить до погiршення метаболiчного стану нейрошв i глiальних клiтин, викликае попршення пластичностi синаптичних контактiв зршо! нервово1 системи [21, 42], призводить до порушення обмiну майже всiх медiаторiв ЦНС [21, 25]. Але юнують i данi про полiпшення процешв навчання та вдале запам'ятовування у тварин з ЦД [25], це пояснюеться тим, що збiльшуеться потреба в споживант тканинами глюкози за умов цього захворювання i, вщповщно, збiльшенням моти-вацш голоду у тварин з ЦД, що викликае високу пошукову активнiсть [24].
Темп старшня за умов цукрового д1абету.
Цукровий дiабет (ЦД) привертае велику увагу дослщниюв як пандемiчно поширене сощально значуще захворювання [48], щшьно асоцiйоване зi старiнням органiзму i здатне суттево скоро-чувати тривалють життя людини [10, 45, 48].
Зпдно з представленими даними, хворi на ЦД 1 типу з прискореним темпом старiння були молодше ошб з уповiльненим i фiзiологiчним темпом старiння за календарним вшом [10, 48].
Для хворих на ЦД 1 типу з прискореним темпом старiння були характеры бiльш високi концен-траци холестерину ЛПНЩ i ацетону, а також збшь-шений коефiцiент атерогенносп та бiльш низька концентрацiя холестерину ЛПВЩ плазми [11, 48].
Темп старiння хворих на ЦД 1 типу був пов'язаний з показниками оксидативного стресу, що виражалося в накопиченш в кровi продукту перекисного окиснення лшщв, зниженнi резис-тентносп еритроцитiв до перекисного й осмо-тичного гемолiзу, а також компенсаторною ак-тивацiею пероксидази кровi серед осiб з прискореним темпом старшня [6, 48].
Комплекс порушень лшдного обмiну i вшь-норадикальш мембранодеструктивнi процеси тiсно пов'язанi мiж собою [6, 7, 10, 48] i можуть опосередковувати вплив ЦД на темп старшня оргашзму [48]. Цей зв'язок можна пояснити i з по-зицiй вшьнорадикально1 теори старiння [10, 48].
ЦД, як i старiння, призводить до гострих та хрошчних судинних порушень [9]. У процес старiння мозковi капiляри дегенерують внаслiдок стоншення базально1 мембрани, вiдкладання амшо1ду, зниження еластичносп судин [20]. Цi змiни в катлярах призводять до пiдвищення в них опору, що в свою чергу вщбиваеться на мозковому кровотощ [48]. Порушення нейро-нального кальщевого гомеостазу - це останнiй етап у ланщ змiн. Патогенетична едшсть про-цесiв при ЦД i старiннi пояснюе чутливiсть до негативних впливiв на головний мозок людей похилого вшу [48].
Заслуговуе на увагу низький внесок 1МТ, гшергткеми натще i гшертриглщеридеми у формування картини прискореного старiння при ЦД 1 типу [10, 48]. Можливо, щ показники вь дображають вплив шсулшорезистентност на темп старiння оргашзму [11,48], тому закономiрна вiдсутнiсть такого зв'язку у хворих на ЦД 1 типу.
З клшчних позицш добре вiдомо, що дислiпопротеlнемiя i кетонемil у хворих на ЦД 1 типу залежать вщ компенсаци захворювання i схильнi до нормалiзацil в мiру досягнення цiльових показниюв вуглеводного обмiну [48].
П1ДСУМКИ
Пщводячи пiдсумки огляду, слiд зазначити, що розкриття закономiрностей динамiки темпу старшня оргашзму в мiру стабiлiзацil мета-болiчних показникiв при ЦД 1 типу залишаеться вщкритим та дуже актуальним питанням та представляеться пдним для подальшого до-слiдження. Актуальшсть проблеми когнiтивних порушень i деменцп у хворих на ЦД також зростае [39]. За допомогою рiзноманiтних експе-риментальних моделей ЦД можна розглянути цю проблему. На цей час юнуе багато робiт, де дослщжуеться патогенез ускладнень ЦД, його корелящя з процесами старiння органiзму, але це недостатньо розкривае всi патолопчш процеси, якi вiдбуваються в оргашзму Подальшi до-слiдження головного мозку та патогенезу ЦД допоможуть визначити новi патогенетичш ланки дiабетичноl енцефалопати та, можливо, вiд-криють новi перспективи своечасно1 дiагностики та попередження !х ускладнень. Механiзми змiн у поведшщ щурiв при експериментальнiй гшер-глiкемil ще недостатньо вивченi. Мозку не-обхiдна велика юльюсть глюкози тд час його функцiонування, але при ЦД порушуеться процес живлення нервових клiтин головного мозку, глюкоза надходить у надмiрнiй кшькосп. Це значно порушуе функцiонування головного мозку та, в свою чергу, вщображаеться на змшах у поведшщ щурiв пiд час дослiджень та попршенш пам'ятi.
18/ Том XXIII/ 2
9
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бабах В.Н. Стратегия лечения и особенности клиники психических расстройств и психосоциальных проблем у больных сахарным диабетом / В.Н. Бабах // Мiжнар. ендокршол. журнал. - 2005. -№ 1. - C. 92-98.
2. Бобырева Л.Е. Влияние фенольных антиокси-дантов на развитие аллоксанового диабета у крыс / Л.Е. Бобырева // Эксперим. и клинич. фармакология. -1997. - Т. 60, № 3. - С. 51-53.
3. Борисюк М.В. Стан еластолггачно! системи пвдшлунково! залози при моделюванш цукрового д1абету / М.В. Борисюк, В.£. Досенко, Ю.В. Биць // Ф1зюл. журнал. - 2002. - Т. 48, № 5. - С. 17-21.
4. Гормонально-биохимические особенности ал-локсановой и стрептозотоциновой моделей экспериментального диабета / Н.А. Пальчикова, Н.В. Кузнецова, О.И. Кузьминова, В.Г. Селятицкая // Бюл. СО РАМН. - 2013. - Т. 33, № 6. - С. 18-24.
5. Диабет и мозг: вопросы и нерешённые проблемы / N.M. Bornstein, A. Korczyn, M. Brainin, A. Guekht [et al.] // Эффективная фармакотерапия. -2014. - №39. -С. 50-56 (Переведено и опубликовано с разрешения правообладателя. Оригинал опубликован в Neurol. Sci. 2014. Vol. 35.
6. Емельянов В.В. Метаболические факторы ускоренного старения организма у больных сахарным диабетом 2 типа и их коррекция / В.В. Емельянов, В.Н. Мещанинов, П.А. Сарапульцев // Госпитальный вестник. - 2007. - № 2. - С. 20-32.
7. Изменения состава протеогликанов мозга крыс с возрастом / Е.Ю. Леберфарб, В.И. Рыкова, Н.Г. Колосова [и др.] // Бюл. эксперим. биологии и медицины. - 2008. - Т. 146, № 12. - С. 691-693.
8. Коркина М.В. Диабет и когнитивное старение / М.В. Коркина, Е.В. Елфимова // Журнал неврологии и психиатрии. - 2004. - № 3. - С. 80-84.
9. Метаболические нарушения и темп старения организма у больных сахарным диабетом 1 типа /
B.В. Емельянов, О.С. Пономарева, Е.П. Плотникова, Т.И. Северина [и др.] // Сб. материалов междунар. науч.-практ. конф. «Возраст-ассоциированные и тендерные особенности здоровья и болезни». - 2016. -
C. 125-133.
10. Мехашзми формування ураження центрально! та периферично! нервово! системи за умов експе-риментального цукрового д1абету / В.А. Гузь // Медичш перспективи. - 2009. -Т. XIV, № 3. - С. 4-14.
11. Мехашзми функцюнування центрально! та пе-риферично! нервово! системи в умовах експеримен-тального цукрового д1абету / О.Г. Зшов'ева // Медичш перспективи. - 2012. - Т. XVII, № 4. - С. 7-14.
12. Михалева Л.М. Диабетическая микроангио-патия в пожилом и старческом возрасте: клинико-морфологическая диагностика и лечение / Л.М. Михалева, Н.К. Горшунова, Н.В. Андреева. - Москва: ООО «Мед. информ. агентство», 2009. - 176 с.
13. Морфологические изменения гиппокампа при экспериментальном моделировании диабетической
энцефалопатии / А.В. Смирнов, М.В. Шмидт, Н.Г. Паньшин, В. А. Кузнецова // Волгоград. науч.-мед. журнал. - 2016. - № 2. - С. 37-39.
14. Окислительный стресс при атеросклерозе и диабете / В.З. Ланкин, М.О. Лисина, Н.Е. Арзамасцева, Г.Г. Коновалова [и др.] // Бюл. эксперим. биологии и медицины. - 2005. - Т. 140, № 7. - С. 48-51.
15. Порiвняльна характеристика експерименталь-них моделей цукрового дiабету / М.1. Грицюк, Т.М. Бойчук, О.1. Петришен // Свгг медицини та бю-логп. - 2014. - № 2 (44). - С. 199-202.
16. Роль вегетативной регуляции в развитии ал-локсан-индуцированного сахарного диабета у крыс / И.И. Зинкович, И.А. Хрипаченко, Л.А. Кеденко,
A.В. Савустьяненко // Ендокринолопя. - 2005. - Т. 10, № 1. - С. 35-40.
17. Современные представления о механизмах когнитивных расстройств при сахарном диабете / Р.Г. Есин, И.Х. Хайруллин, О.Р. Есин // Мед. альманах. - 2013. - № 1 (25). - С. 135-137.
18. Сосина В.Б. Недементные когнитивные нарушения у больных сахарным диабетом 2-го типа /
B.Б. Сосина, В.В. Захаров, Н.Н. Яхно Неврол. журнал.
- 2010. - № 4. - С. 25-30.
19. Стан умовно-рефлекторно! i орieнтовно-дослщницько! дiяльностi щурiв рiзного вшу за умов алоксанового цукрового дiабету / В.А. Гузь // Медичш перспективи. - 2011. - Т. XVI, № 1. - С. 4-10.
20. Строков И.А. Диабетическая энцефалопатия / И.А. Строков, В.В. Захаров, К.И. Строков // Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика. - 2012. - № 2.
- С. 30-40.
21. Целуйко С.С. Морфофункциональная характеристика поджелудочной железы и легкого при экспериментальной гипергликемии на фоне применения дигидрокверцетина / С.С. Целуйко, Н.П. Красавина, Л.С. Корнеева, С.А. Лашин; под ред.
C.С. Целуйко. - Благовещенск: ООО «ИПК ОДЕОН», 2017. - 150 с.
22. Чернышева Е.Н. Биологический возраст и коэффициент скорости старения у больных с метаболическим синдромом в зависимости от антропометрических показателей / Е.Н. Чернышева, Т.Н. Панова // Кубан. науч. мед. вестник. - 2011. -№ 6. - С. 178-181.
23. Черная В.И. Влияние ионизирующей радиации на содержание белка промежуточных филаментов глеев и состояние протеолиза головного мозга / В.И. Черная // Вюник Дншропетр. держ. аграрного унту. - 2010. - № 2. - С. 26-29.
24. Чугунов П.А. Сахарный диабет и когнитивные нарушения / П.А. Чугунов, И.В. Семенова // Сахарный диаб. - 2008. - № 1. - С. 61-8.
25. Экспериментальные модели для изучения сахарного диабета. Часть 1. Аллоксановый диабет / Л.А. Можейко // Журнал Гроднен. гос. мед. ун-та. -2013. - №3. - С. 26-28.
26. Ястребов А.П. Старение, перекисное окисление липидов и биовозраст / А.П. Ястребов, В.Н. Мещанинов. - Екатеринбург.: ООО «Уральский следопыт», 2005. - 220 с.
27. Antia B.S. Hypoglyacaemic effect of aqueous leaf extract of Persea Americana (Mill,) on alloxan induced diabetic rats / B.S. Antia, J.E. Okokon// Indian J. Pharmacol. - 2005. - Vol. 37, N 5. - P. 325-326.
28. Cerebrum diabeticum: существует ли диабетическая энцефалопатия? / О.С. Левин, О.В. Бабкина // Эффективная фармакотерапия. - 2016. - № 29. - С. 32-36.
29. Computerized cognitive training for older diabetic adults at risk of dementia: Study protocol for a randomized controlled trial / Rachel Bloom, Michal Schnaider-Beeri, Ramit Ravona-Springer,Anthony Heymann [et al.] // Alzheimers Dement (N Y). - 2017. -Vol. 3, N 4. - P. 636-650.
30. Das J. Taurine exerts hypoglycemic effect in al-loxan-induced diabetic rats, improves insulin-mediated glucose transport signaling pathway in heart and ameliorates cardiac oxidative stress and apoptosis / J. Das, V. Vasan, P.C. Sil // Toxicol. Appl Pharmacol. - 2012. -Vol. 258. - P. 296-308.
31. Dinesh K.J. Anomalies in alloxan-iduced diabetic model: it is better to standardize it first / K.J. Dinesh, K.A. Raj // Ind. J. Pharmacology. - 2011. - Vol. 1, N 43. - P. 91.
32. Elsner M. Relative importance of cellular uptake and reactive oxygen species for the toxicity of alloxan and dialuric acid to insulin-producing cells / M. Elsner, E. Gurgul-Convey, S. Lenzen // Free Radic. Biol. Med. -2006. - Vol. 41. - P. 825-834.
33. Experimental model of induction of diabetes mellitus in rats / C.S. Macedo [et al.] // Plastic surgery, laboratory of plastic surgery: Sao Paulo - Paulista School of Medicine, 2005. - P. 2-5.
34. Frontczak-Baniewicz M. Ultrastructural and immu-nochemical studies of glial scar formation in diabetic rats / M. Frontczak-Baniewicz, L. Struzynska, J. Andrychowski // Acta. Neurochir. Suppl. - 2010. - Vol. 106. - Р. 51-55.
35. Gabbay K.H. Sorbitol pathway: presence in nerve and cord with substrate accumulation in diabetes / K.H. Gabbay, L.O. Merola, R.A. Field // N. Engl. J. Med. - 1988. - Vol. 319, N 9. - Р. 542-548.
36. Golalipour M.J., Kaboli S. Kafshgiri, Ghafari S. // Folia Morphol. - 2012. - Vol. 71, N 2. - P. 71-77.
37. Hypoxic neuropathy: relevance to human diabetic neuropathy / R.A. Malik, EA.Masson, А.К. Sharma [et al.] // Science. - 1966. - Vol. 151, N 707. - Р. 209-210.
38. Induction of type 1 diabetes mellitus in' laboratory rats by use of attoxan route of administration, pitfalls, and insulin treatment / I.F. Federiuk [et al.] // Comprehensive Medicine. - 2004. - Vol. 54. - P. 252-257.
39. Jing L. Temporal Profile of Astrocytes and Changes of Oligodendrocyte-Based Myelin Following Middle Cerebral Artery Occlusion in Diabetic and Non- diabetic Rats / L. Jing, Q. He, J. Zhang, P.A.Li // Int. J. Biol. Sci. - 2013. - Vol. 9, N 2. - P. 190-199. doi: http://dx.doi.org/10.7150/ijbs.5844
40. Kaminitz A. The vicious cycle of apoptotic beta-cell death in type 1 diabetes / A. Kaminitz, J. Stein, I. Yaniv // Immunol. Cell. Biol. - 2007. - Vol. 85. -P. 582-589.
41. King A.J. The use of animal models in diabetes research / A.J. King // Br. J. Pharmacol. - 2012. -Vol. 166, N 3. - P. 877-894.
42. Latha Velayudhan. Risk of developing dementia in people with diabetes and mild cognitive impairment / Latha Velayudhan, Michaela Poppe, Nicola Archer // BJP. - 2010. - Vol. 196. - P. 36-40.
43. Lenzen S. The mechanisms of alloxan- and strep-tozotocin-induced diabetes / S. Lenzen // Diabetologia. -2008. - Vol. 51. - P. 216-226.
44. Li Z.G. The role of impaired insulin / IGF action in primary diabetic encephalopathy / Z.G. Li, W. Zhang, A.A. Sima // Brain Res. - 2005. - Vol. 1037, N 1-2. -P. 12-24.
45. Min T.S. Therapy of Diabetes Mellitus Using Experimental Animal Models / T.S. Min, S.H. Ark // Asian-Aust. J. Anim. Sci. - 2010. - Vol. 23, N 5. -P. 672-679.
46. Szkudelski T. The mechanism of alloxan and streptozotocin action B ceils of the rat pancreas / T. Szku-delski // Physiology. Res. - 2001. - Vol. 50. - P. 536-546.
47. Tesfaye S. Vascular factors in diabetic neuropathy / S. Tesfaye, R. Malik, J.D. Ward // Diabetologia. -1994. - Vol. 37, N 9. - P. 847-854.
48. The Impact of Microbiota-Gut-Brain Axis on Diabetic Cognition Impairment / Yk Xu, Hm Zhou, Q. Zhu [et al.] // Front. Aging Neurosci. 2017.
49. Vermeer S.E. Incidence and risk factors of silent brain infarcts in the population- based Rotterdam Scan Study / S.E. Vermeer, Den T. Heijer, P.J. Koudstaal // Stroke. - 2003. - Vol. 34, N 2. - P. 392-396.
50. Yan L.-J. Pathogenesis of chronic hyperglycemia: from reductive stress to oxidative stress / L.-J. Yan // J. Diab. Research. - 2014. - P. 1-11.
REFERENCES
1. Babah VN. [Treatment strategy and features of the clinic of mental disorders and psychosocial problems in patients with diabetes mellitus]. Mizhnarodnyi endo-krinologichnyi zhurnal. 2005;1:92-98. Russian.
2. Bobyreva LE. [Effect of phenolic antioxidants on the development of alloxan diabetes in rats]. Eksperimen-tal'naya i klinicheskaya farmakologiya. 1997;60(3):51-53. Russian.
3. Borysiuk MV, Dosenko VYe, Byts YuV. [Condition of the elastolic system of the pancreas in the modeling of diabetes mellitus]. Fiziologichnyi zhurnal. 2002;48(5):17-21. Ukrainian.
4. Pal'chikova NA, Kuznecova NV, Kuz'minova OI, Selyatitskaya VG. [Hormonal-biochemical features of alloxan and streptozotocin models of experimental diabetes]. Byulleten' SO RAMN. 2013;33(6):18-24. Russian.
18/ Том XXIII/ 2
11
5. Bornstein NM, Korczyn A, Brainin M, Guekht A, Skoog I. [Diabetes and the brain: questions and problems]. Effektivnaya farmakoterapiya. 2014;39:50-56. Russian.
6. Yemel'yanov VV, Meshhaninov VN, Sarapul'cev PA. [Metabolic factors of accelerated aging of the organism in patients with type 2 diabetes mellitus and their correction]. Gospital'nyy vestnik. 2007;2:20-32. Russian.
7. Leberfarb EYu, Rykova VI, Kolosova NG, et al. [Changes in the composition of rat proteoglycans in rats with age]. Byulleten' eksperimental'noy biologii i me-diciny. 2008;146(12):691-3. Russian.
8. Korkina MV, Elfimova EV. [Diabetes and cognitive aging]. Zhurnal nevrologii i psihiatrii. 2004;3:80-84. Russian.
9. Yemel'yanov VV, Ponomareva OS, Plotnikova EP, Severina TI, Kochergina MV. [Metabolic disorders and the rate of aging of an organism in patients with type 1 diabetes mellitus]. International Scientific and Practical Conference "Age-associated and gender peculiarities of health and disease". 2016;125-33. Russian.
10. Guz VA. [Mechanisms of defeat of the central and peripheral nervous system in conditions of experimental diabetes mellitus]. Medicni perspektivi. 2009;XIV(3):4-14. Ukrainian.
11. Zinovieva OH. [Mechanisms of the functioning of the central and peripheral nervous system in conditions of experimental diabetes mellitus]. Medicni perspektivi. 2012;XVII(4):7-14. Ukrainian.
12. Mikhalyova LM, Gorshunova NK, Andryeva NV. [Diabetic microangiopathy in the elderly and senile age: clinical and morphological diagnostics and treatment]. Moskva, Medicinskoe informacionnoe agentstvo. 2009;176. Russian.
13. Smirnov AV, Shmidt MV, Pan'shin NG, Kuzne-cova VA. [Morphological changes in the hippocampus in the experimental modeling of diabetic encephalopathy]. Volgogradskiy nauchno-medicinskiy zhurnal. 2016;2:37-39. Russian.
14. Lankin VZ, Lisina MO, Arzamasceva NE, Kono-valova GG, Nedosugova LV, Kaminnyj AI, Tihaze AK, Ageev FT, Kuharchuk VV, Belenkov YuN. [Oxidative stress in atherosclerosis and diabetes]. Byulleten eksperi-mental'noy biologii i mediciny. 2005;140(7):48-51. Russian.
15. Hrytsiuk MI, Boichuk TM, Petryshen OI. [Comparative characteristic of experimental models of diabetes mellitus]. Svit medycyny ta biologii. 2014;2(44):199-202. Ukrainian.
16. Zinkovich II, Khripachenko IA, Kedenko LA, Savustianenko AV. [The role of autonomic regulation in the development of alloxan-induced diabetes mellitus in rats]. Endokrinologiia. 2005;10(1):35-40. Russian.
17. Yesin RG, Hajrullin IH, Esin OR. [Modern ideas about the mechanisms of cognitive disorders in diabetes mellitus]. Medicinskiy al'manah. 2013;1(25):135-7. Russian.
18. Sosina VB, Zaharov VV, Jahno NN. [Nonde-mantic cognitive impairments in patients with type 2 diabetes mellitus]. Nevrol. zhurnal. 2010;4:25-30. Russian.
19. Guz VA. [Condition of conditioned reflex and tentative-research activity of rats of different ages under conditions of aloxane diabetes]. Medicni perspektivi. 2011;XVI(1):4-10. Ukrainian.
20. Strokov IA, Zaharov VV, Strokov KI. [Diabetic encephalopathy]. Nevrologiya, neyropsihiatriya, psiho-somatika. 2012;2S:30-40. Russian.
21. Celuyko SS, Krasavina NP, Korneeva LS, Lashin SA, Ostronkov VS. [Morphofunctional characteristics of the pancreas and lung in experimental hyperglycemia with dihydroquercetin]. Edited by Celuyko SS. Bla-goveshhensk, IPK ODEON. 2017;150. Russian.
22. Chernysheva EN, Panova TN. [Biological age and rate of aging in patients with metabolic syndrome, depending on anthropometric indicators]. Kubanskiy nau-chnyy medicinskiy vestnik. 2011;6:178-81. Russian.
23. Chernaya VI. [Influence of ionizing radiation on the protein content of intermediate gley filaments and the state of brain proteolysis]. Visnyk Dnipropetrovskogo derzhavnogo agrarnogo universytetu. 2010;2:26-29. Russian.
24. Chugunov PA, Semenova IV. [Diabetes mellitus and cognitive impairment]. Saharn. diab. 2008;161-8. Russian.
25. Mozhejko LA. [Experimental models for the study of diabetes mellitus. Part 1. Alloxan diabetes]. Zhurnal Grodnenskogo gosudarstvennogo medicinskogo universiteta. 2013;3:26-28. Russian.
26. Yastrebov AP, Meshhaninov VN. [Aging, lipid peroxidation and bio-age]. Yekaterinburg, Ural'skiy sle-dopyt. 2005;220. Russian.
27. Antia BS, Okokon JE. [Hypoglyacaemic effect of aqueous leaf extract of Persea Americana (Mill,) on alloxan induced diabetic rats]. Indian J Pharmacol. 2005;37(5):325-26.
28. Levin OS, Babkina OV. [Cerebrum diabeticum: is there a diabetic encephalopathy?]. Effektivnaya farmakoterapiya. 2016;29:32-36.
29. Bloom R, Schnaider-Beeri M, Rayona-Springer R, Heymann A, Dabush H, Bar L, Slater S, Rassovsky Y, Bahar-Fuchs A. [Computerized cognitive training for older diabetic adults at risk of dementia: Study protocol for a randomized controlled trial]. Alzheimers Dement (N Y). 2017;3(4):636-50.
30. Das J, Vasan V, Sil PC. [Taurine exerts hypoglycemic effect in alloxan-induced diabetic rats, improves insulin-mediated glucose transport signaling pathway in heart and ameliorates cardiac oxidative stress and apoptosis]. Toxicol. Appl Pharmacol. 2012;258:296-308.
31. Dinesh KJ, Raj KA. [Anomalies in alloxan-iduced diabetic model: it is better to standardize it first]. Ind. J. of Pharmacology. 2011;1(43):91.
32. Elsner M, Gurgul-Convey E, Lenzen S. [Relative importance of cellular uptake and reactive oxygen species for the toxicity of alloxan and dialuric acid to insulin-producing cells]. Free Radic Biol Med. 2006;41:825-34.
33. Macedo CS. [Experimental model of induction of diabetes mellitus in rats]. Plastic surgery, laboratory of plastic surgery: Sao Paulo - Paulista School of Medicine. 2005;2-5.
34. Frontczak-Baniewicz M, Struzynska L, Andry-chowski J. [Ultrastructural and immunochemical studies of glial scar formation in diabetic rats]. Acta. neurochir. suppl. 2010;106:51-55.
35. Gabbay KH, Merola LO, Field RA. [Sorbitol pathway: presence in nerve and cord with substrate accumulation in diabetes]. N. Engl. J. Med. 1988;319(9):542-8.
36. Golalipour MJ, Kaboli S, Kafshgiri, Ghafari S. Folia Morphol. 2012;71(2):71-77.
37. Malik RA, Masson EA, Sharma AK. [Hypoxic neuropathy: relevance to human diabetic neuropathy]. Science. 1966;151(707):209-10.
38. Federiuk IF. [Induction of type 1 diabetes rnel-litus in' laboratory rats by use of attoxan route of administration, pitfalls, and insulin treatment]. Comprehensive Medicine. 2004;54:252-7.
39. Jing L, He Q, Zhang J, Li PA. [Temporal Profile of Astrocytes and Changes of Oligodendrocyte-Based Myelin Following Middle Cerebral Artery Occlusion in Diabetic and Non- diabetic Rats]. Int. J. Biol. Sci. 2013;9(2):190-9. doi: http://dx.doi.org/10.7150/ijbs.5844
40. Kaminitz A, Stein J, Yaniv I. [The vicious cycle of apoptotic beta-cell death in type 1 diabetes]. Immunol. Cell. Biol. 2007;85:582-9.
41. King AJ. [The use of animal models in diabetes research]. Br.J. Pharmacol. 2012;166(3):877-94.
42. Latha Velayudhan, Michaela Poppe, Nicola Archer. [Risk of developing dementia in people with diabetes and mild cognitive impairment]. BJP. 2010;196:36-40.
43. Lenzen S. [The mechanisms of alloxan- and strep-tozotocin-induced diabetes]. Diabetologia. 2008;51:216-26.
44. Li ZG, Zhang W, Sima AA. [The role of impaired insulin / IGF action in primary diabetic encepha-lopathy]. Brain Res. 2005;1037(1-2):12-24.
45. Min TS, Park SH. [Therapy of Diabetes Mellitus Using Experimental Animal Models]. Asian-Aust. J. Anim. Sci. 2010;23(5):672-9.
46. Szkudelski T. [The mechanism of alloxan and streptozotocin action B ceils of the rat pancreas]. Physiology. Res. 2001;50:536-46.
47. Tesfaye S, Malik R, Ward JD. [Vascular factors in diabetic neuropathy]. Diabetologia.1994;37(9):847-54.
48. Xu Y, Zhou H, Zhu Q. [The Impact of Micro-biota-Gut-Brain Axis on Diabetic Cognition Impairment]. Front. Aging Neurosci; 2017
49. Vermeer SE, Den Heijer T, Koudstaal PJ. [Incidence and risk factors of silent brain infarcts in the population- based Rotterdam Scan Study]. Stroke. 2003;34(2):392-6.
50. Yan L-J. [Pathogenesis of chronic hyperglycemia: from reductive stress to oxidative stress]. J. Diab. Research. 2014:1-11.
CraTra Hagmm^a go pegaKmi' 20.04.2018
♦
УДК 616.006-021.3:617.53:616.324-039.3 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.2.133692
О.В. Пославська, ПЛОСКОКЛ1ТИННИЙ РАК
ZC Шпонька НЕВ1ДОМО1 ПЕРВИННО1 ЛОКАЛ1ЗАЦП:
1ЗОЛЬОВАНЕ УРАЖЕННЯ Л1МФАТИЧНИХ ВУЗЛ1В ШИ1
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ УкраХни»
кафедра nатологiчноi анатома i судовоХ медицини
вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, УкраХна
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Pathological Anatomy and Forensic Medicine
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: alexandra.poslavskaya@gmail. com
Ключовi слова: раки без первинноХ локалiзацii, плоско^тинний рак, лiмфатичнi вузли шиХ, ImageJ Ключевые слова: раки без первичной локализации, плоскоклеточный рак, лимфатические узлы шеи, ImageJ Key words: CUT, squamous cell carcinoma, lymph nodes of the neck, ImageJ
Реферат. Плоскоклеточный рак неизвестной первичной локализации: изолированное поражение лимфатических узлов шеи. Пославская А.В., Шпонька И.С. Раки с неизвестной первичной локализацией (РНПЛ) представляют собой гетерогенную группу метастатических неоплазий, для которых стандартизированное
18/ Том XXIII/ 2
13
