CC BY
57
УДК 616-073.97:616.714:616.711.2-007-089.
Третъякова A.I., Слинъко G.I., Чеботаръова Л.Л., Мохаммед Камелъ М.М. Paœa6i
Нейроф1зюл<тчна оцшка функцш сшнальних та нижньостовбурових структур у хворих при мальформацп Kiapi в äimiiM^i хipуpгiчного лiкувaння
1нститут нейроxiрургп iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши, м. Кшв
Вступ. Мальформащя Kiapi належить до aномaлiй розвитку центрально! нервово! системи. Висока частота поеднання мальфор-мaцii Kiapi та сиpингомiелii — вiд 70 до 96% [1—4], а також результати пaтофiзiологiчних дослвджень розглядають як доказ патогене-тично! знaчущостi аномалп Kiapi у фоpмувaннi лiквоpноi блокади дшянки великого потилич-ного отвору (ВПО), що, в свою чергу, зумовлюе утворення порожнин у спинному мозку [1, 4, 5]. Впровадження в клiнiчну практику МРТ дозволило виршити багато питань, пов'язаних з дiaгностикою aномaлii Kiapi [5-7]. Цьому сприяли хороша вiзуaлiзaцiя структур задньо! черепно! ямки (ЗЧЯ), кранювертебрального переходу, спинного мозку, ввдсутнють артефак-тiв вiд кiсткових структур. Найбшьш поширена мaльфоpмaцiя Kiapi I типу, яка проявляеться опущенням мигдалишв мозочка через ВПО у хребтовий канал, характерш клiнiчнi симптоми частше виникають на третьому-четвертому десятиpiччi життя. До них належать: бшь в шийно-потиличнш дiлянцi, нiстaгм, ураження черепних неpвiв (ЧН) каудально! групи, роз-лади глибоко! чутливостi, мозочкова атакия, пipaмiдний синдром з спастичним парезом, проте, за асимптомного вapiaнту аномалп Kiapi ii виявлення може бути випадковим шд час проведення МРТ. За певних умов пpогpедiен-тного прогресування конфлшту остеоневраль-них взаемовщносин i тяжкостi невpологiчних симптомiв таким хворим показане хipуpгiчне лiкувaння. Тому важливо мати об'ективш показники, яш б дозволяли кiлькiсно оцiнити порушення функцiй спiнaльних i нижньостовбурових структур головного мозку до операцп у зютавленш з морфометричними характеристиками шсткових i невральних утворень ЗЧЯ i, вiдповiдно, об'ективно ощнити ефективнiсть проведено! хipуpгiчноi декомпpесii.
Метою досл^ження було визначення нaйбiльш чутливих нейpофiзiологiчних (НФ) критерпв вiдновлення функцш сшнальних та нижньостовбурових структур в раннш та ввд-дiлений шсляоперацшний пеpiод у хворих при мальформацп Kiapi.
Матер1али i методи дослвдження. Клшч-нi i НФ дослщження пpоведенi у 20 хворих з синдромом Kiapi вшом вiд 16 до 50 рошв, у се-редньому (36,9±3,7) року на етапах хipуpгiчного лiкувaння. Чоловiкiв було 45%, жшок — 55%. Kлiнiчнi прояви виникали у хворих вшом у середньому (29,3±4,4) року.
Клшшо-невролоичш симптоми, виходячи з тяжкост невpологiчних pозлaдiв та ступе-
ня пристосованостi хворих, умовно ощнет як неврологiчний дефщит легкого, помiрного й тяжкого ступеня [1].
Важливою складовою дослiдження було визначене за даними МРТ об'ему ЗЧЯ, си-рингомieлiтичних кiст та ступеня дислокацп мигдаликiв мозочка у ВПО. ïx оцiнювали на основi даних МРТ ЗЧЯ, шийного та грудного ввддтв хребта шляхом аналiзу за спецiально розробленою нами математичною програмою (G.I. Слинько).
Комплекс НФ методiв включав реeстрацiю викликаних моторних потенцiалiв (ВМП) на транскрашальну (ТМС) та сегментарну (СМС) магнггну стимуляцiю на рiвнi шийного вщдшу хребта; вивчення стовбурових мигального та мандибулярного рефлекав. За умови ключного виявлення порушень чутливостi визначали соматосенсорт викликанi потенцiали (ССВП) на стимулящю серединних нервiв.
НФ дослщження проводили з використан-ням апараив «Нейро-МВП-4» та «Нейро-МС» («Нейрософт», РФ) до оперативного втручання, через 7-14 дiб i 6 мiс шсля операцiï декомп-респ.
Хiрургiчне лшування передбачало здшс-нення операцп декомпресп ЗЧЯ. Пiд загальною анестезieю видаляли частину потиличноï кiстки, а також задшх половин 1 та/чи 2 шийних хреб-цiв, до рiвня опущення мигдаликiв мозочка. Пiд час xiрургiчного втручання розширяли ВПО, що сприяло усуненню стискання стовбура мозку, спинного мозку та мигдалишв мозочка. Шд час операцп вщкривали тверду оболонку головного мозку, вшивали латку з потиличного апоневрозу або синтетичного матерiалу «Gortex, Membrane dura preclude», що забезпечувало вшьне про-ходження спинномозковоï рвдини. Оперативне лiкування намагалися проводити до появи грубих невролоичних розладiв, для стабiлiзацiï неврологiчного статусу пащентав та припинення прогресування захворювання.
Для подальшого аналiзу до бази даних вносили даш дооперацiйного неврологiчного статусу пащента (ступiнь неврологiчного дефiциту), нейровiзуалiзуючиx дослщжень, НФ тестування спiнальниx та нижньостовбурових структур, iнтраоперацiйноï дiагностики. ïx порiвнювали з результатами, отриманими в ранньому та вiддаленому пiсляоперацiйному перiодi.
Статистичний аналiз проведений з вико-ристанням непараметричного методу Манна - Уггш, пакета прикладних програм для ста-тистичноï обробки «STATISTICA 8», StatSoft, Inc. 2007.
Таблиця 1. Морфометричш показники ЗЧЯ та сиpингомiелiтичних юст у хворих в динамщ лшування.
Строки спостереження Об'ем ЗЧЯ, см3 Об'ем к!сти, см3
вщ—до у середньому вщхилення вщ—до у серед-ньому вщхилення
До опеpaцii 110-218 157,95 19,136 251-9844 3755,45 2986,970
Через 1 тиж шсля операцп 125-228 170,960 18,006 157-8949 2743,242 2226,117
Через 1 рш 125-228 172,125 17,833 0,0-2303 521,65 420,466
Результати та ix обговорення. Мальформащя Kiapi I встановлена у 85% хворих, Kiapi II — у 3(15%). КлМчними ознаками мальформацп Кiapi були: синдром сиpингомieлii — у 12 (60%) хворих, гшертензивно-пдроцефальний синдром — у 45%, больовий синдром в шийно-потиличнш дшянщ — у 95%, трамщний синдром — у 70%, ураження ЧН кaудaльноi групи (IX-XII) — у 30%, мозочкова атакая — у 60%, нютагм — у 55%, порушення чутливостi — у 80%. У 17 (85%) обстежених спос-тертали всi або окpемi симптоми ВПО.
Моpфометpичнi показники об'ему ЗЧЯ та сиpингомieлiтичних кiст обчислеш за даними МРТ, нaведенi у табл. 1. В ноpмi об'ем ЗЧЯ становить 173,5 см3.
Величина дислокацп мигдaликiв мозочка до операцп становила вiд 1,0 до 29,0 мм, у середнь-ому 12,1 мм, статистичне ввдхилення 6,29. Шсля опеpaцii в усiх спостереженнях мигдалики мозочка мютилися вище ВПО.
За даними лггератури, моpфометpичнi показники, що характеризують основу черепа, акаальш pозмipи стовбура мозку i мозочка у хворих при мальформацп Kiapi, сввдчать про вipогiдне зменшення pозмipiв кiсткових утво-рень, диспропорцда мiж об'емом невральних ут-ворень та ЗЧЯ [5-7]. В щлому, це узгоджуеться з даними, отриманими в нашому дослiдженнi.
Проведений aнaлiз кореляцмного взаемозв'язку за методом R. Spearman наступних показнишв: об'ему ЗЧЯ, ступеня опущення мигдaликiв мозочка, тривалост захворювання, об'ему сиpингомiелi-тично'1 кiсти, виpaженостi рухових та чутливих провщникових порушень, порушення функцiй оргашв таза, координаторних pозлaдiв, цефaлiч-ного синдрому до i пiсля операцп.
Бульбарш порушення корелювали з pозмipa-ми ЗЧЯ: чим менше pозмipи ЗЧЯ, тим бiльш виpaженi бульбарш розлади (r=0,62), а також з ступенем опущення мигдалишв до операцп (r= -0,65). З iншими невролоичними порушеннями коpеляцiя менша.
Kооpдинaтоpнi розлади корелювали з роз-мipaми ЗЧЯ: чим менше pозмipи ЗЧЯ, тим вони бшьш виpaженi (r=0,76), а також з ступенем опущення мигдалишв мозочка до операцп (r= -0,67). З шшими невролоичними порушеннями корелящя менша.
Кореляцшний зв'язок встановлений мiж виpaженiстю головного болю та зменшенням pозмipiв ЗЧЯ, бiльшим ступенем опущення мигдалишв мозочка.
Пpовiдниковi pуховi порушення корелювали з pозмipaми ЗЧЯ чи ступенем опущення миг-
далишв мозочка, меншою мipою — з об'емом сиpингомiелiтичноi порожнини (r=0,89), з ш-шими невpологiчними розладами. Пpовiдниковi порушення поверхнево'1 чутливостi корелювали тiльки з об'емом сиpингомiелiтичноi порожнини (r= -0,83). Порушення функцiй оpгaнiв таза корелювали з об'емом ЗЧЯ (r=0,64), слабо корелювали з pозмipaми сиpингомiелiтичноi порожнини (r= -0,20) та iншими невpологiчними розладами.
Результати НФ тестування функцш стналь-них i нижньостовбурових структур aнaлiзувaли ввдповвдно до характеру i тяжкостi невролопч-ного дефiциту, ступеня змiщення мигдалишв мозочка, об'ему ЗЧЯ.
У 35% хворих за наявност мальформацп Kiapi I i сиpингомiелii за допомогою ТМС вста-новлено порушення проввднос^ пipaмiдних шляхiв, у 13 (65%) з 20 хворих — час центрального моторного проведення (ЧЦМП) був вipогiдно бшьше поpiвняно з нормою, причому у 5 хворих — з обох бошв; у 7 (35%) — ЧЦМП не вiдpiзнявся вщ норми. У 75% хворих aсиметpiя показнишв ЧЦМП перевищувала 1 мс при абсо-лютних значеннях в межах норми, форма ВМП змшена. Шдвищення моторного порогу ВМП, зареестроване у 80% спостережень, свщчило про зниження збудливост моторно'1 кори.
На рис. 1 представлений запис ВМП при мальформацп Kiapi I до операцп як приклад уповшьнення проведення сигналу по шрамщ-них кортикоцервшальних шляхах, збшьшення ЧЦМП переважно лiвоpуч.
ЧЦМП лiвоpуч збшьшений до 18,8 мс при ноpмi вiд 7,5 до 10,5 мс, у середньому (7,3±1,3) мс, праворуч — до 11 мс; пор^ виникнення ВМП на стимулящю кори тдвищений до 90% лiвоpуч, 75% — праворуч при ноpмi 40-60%; форма ВМП полiфaзнa. Параметри ВМП на СМС в межах норми.
Хipуpгiчнa тактика спрямована на деком-пресда нижнiх вiддiлiв мозочка, вiдновлення лшвороввдтоку в дiлянцi кpaнiовеpтебpaльного переходу, збшьшення загального об'ему ЗЧЯ та кранювертебрального переходу. Позитивш результати лшування досягнутi в усiх оперованих хворих (Р<0,1). Пiсля хipуpгiчного лiкувaння спостер^али регрес пpоявiв сиpингомiелii (у 80% пащенив), гiпеpтензивно-гiдpоцефaльно-го синдрому (у 70%), шрамщного синдрому (у 60%), мозочкового (у 65%) та коршцевого (у 60%) синдpомiв.
Пiсля операцп кореляцшш зв'язки невроло-гiчних порушень майже не змшювалися. Буль-
А
1к: пр., Abductor digiti minimi, Ulnaris, C8 T1
■ .......10 wc 5' MB
— iT ?И~ : : . . Vertex ■
Vertex Cerv.
ЧЦМП (Vertex-Cerv.) — 11 мс
Б
1к: лiв, Abductor digiti minimi, Ulnaris, C8 T1
10 мс 5 MB Vertex
Vertex Cerv,
ЧЦМП (Vertex-Cerv.) — 18,8 мс
Рис. 1. ТМС у хворо! О., 59 рошв, з аномалieю Kiapi I. А — вщведення ВМП з ввдввдного м'яза мiзинця праворуч, Б — лiвоpуч. На 1 i 2 треках — ВМП на ТМС шрково! проекцшно! зони кисти (пiдсилення 5 мВ/подш., розгор-тка 10 мс/подш.; на 3 треку — ВМП на СМС коршщв на piвнi CVII хребця.
А
1к: прав., Abductor digiti minimi, Ulnaris, C8 T1
Б
1к: пр., Abductor digiti minimi, Ulnaris, C8 T1
10 MC 2 MB
барш та координатор^ порушення, вираженють головного болю корелювали з розмiрами ЗЧЯ i ступенем опущення мигдаликiв мозочка, порушення функцш оргашв таза — з розмiрами ЗЧЯ. Вираженiсть провiдниковиx порушень корелювала з розмiрами сирингомiелiтичноï кiсти. Спостертали перехресну кореляцiю не-врологiчниx проявiв один з одним.
Через 2 тиж шсля операцiï у 45% хворих нормалiзувалися показники ЧЦМП, зменши-лася асиметрiя ВМП (рис. 2).
Отримаш данi свiдчать про позитивну динамшу проведення по пiрамiдниx кортико-цервiкальниx шляхах, зберiгаеться незначне уповшьнення ЧЦМП лiворуч.
З метою ощнки функцiонального стану нижньостовбурових структур головного мозку у хворих з аномалiею Кiарi I та сирингомiелi-тичним синдромом реестрували стовбуровi рефлекси, а саме: мигальний (тригемшо-фащальний) та мандибулярний. У 19 (95%) обстежених хворих показник латентност R1 компоненту мигального рефлексу був в межах норми. Латентшсть вторинних компонентiв (R2
Таблиця 2. Показники мигального рефлексу у хворих при аномалп Кiарi I i сирингомiелiтичному синдромi та у контролi (Р<0,05).
Рис. 2. ВМП при ТМС у хворо! О., 59 рокiв, з аномалiею Кiарi I до i тсля операцiï декомпресiï кранiовертебрального переходу, вщновлення лшвороциркуляцп. А — ВМП з вщвщного м'яза мiзинця праворуч до операцп, Б — тсля операцп. На 1 треку — ВМП на ТМС шрково! проекцiйноï зони кист (тдсилення 2 мВ/подiл., розгортка 10 мс/подiл.); на 2 i 3 треках — ВМП на СМС коршщв на рiвнi Суп хребця.
ipsi, R2 contr) тригемшофащального рефлексу у 7 хворих з 20 (35%) перевищувала верхню межу норми - 40 мс (Р<0,05). В табл. 2 наведен значення показникiв мигального рефлексу у цих пащенив в порiвняннi з даними у здорових людей того ж вшу (контрольна група з 10 чоловтав та 10 жшок). Асиметрiя вторинних компонентiв спостер^алася майже в усix хворих. У 4 хворих вiрогiднi вiдxилення параметрiв мигального рефлексу спостерiгали за ввдсутност клiнiчниx проявiв стовбурових порушень.
Вiрогiдне збшьшення латентностi вторинних iпси- та контралатеральних компоненив мигального рефлексу у хворих при аномалп Кiарi та сирингомiелiтичному синдромi корелювало з вираженютю клiнiчниx симптомiв (Р<0,05). У 8 (40%) пащентав це дозволило дiагностувати ура-ження структур моста та каудальних структур головного мозку.
Мандибулярний рефлекс визначали у 12 хворих при аномалп Кiарi I та сирингомiелiтич-ному синдром1 У 6 спостереженнях виявленi вiрогiднi вiдxилення показникiв у порiвняннi
Групи Латентний пеpiод мигального рефлексу, мс (M±m)
cтимуляцiя праворуч стимуляцiя лiвоpуч
R1 ipsi R2 ipsi R2 contr R1 ipsi R2 ipsi R2 contr
Хвор1 з ано-мал1ею Юар1 I (n=20) 9,9±0,5 37,1±3,3 38,3±2,0 8,4±1,5 38,1±1,3 37,8±2,1
Здоров1 (n=20) 10,2±0,4 30,3±2,9 30,5±3,9 9,6±0,8 29,8±2,7 30,5±4,2
Примтка. R1 ipsi та R2 ipsi — латентшсть iпсилатеральноï ранньоï та пiзньоï рефлекторних вiдповiдей; R2 contr — латентшсть контралатеральноï пiзньоï рефлекторноï вiдповiдi.
з такими у контрольнш груш (Р<0,05). Основ-ним критерieм порушення провiдностi пiд час дослiдження екстероцептивно' довiльноi актив-ностi жувальних м'язiв вважали подовження пригнiчення пiзнього перюду мовчання 2 (ПМ 2) чи ввдсутнють рефлексу [8, 9].
Як приклад наводимо даш НФ-дослiдження у хворого М. в динамщ лшування. До операцii у хворого дiагностований тетрапарез, пдроце-фалiя, мозочково-координаторнi порушення; за даними реестрацп мандибулярного рефлексу виявлеш ознаки порушення провiдностi у виг-лядi вiрогiдного збiльшення ПМ 2 до 120 мс з обох бошв (в нормi ПН 2 не повинен зашнчува-тися шзшше, нiж через 80-100 мс вщ моменту подачi стимулу).
Шсля операцп стан рухових функцiй iстотно покращився, при реeстрацii мандибулярного рефлексу на стимуляцда пiдборiдного нерва, не-залежно вiд боку стимуляцп в уах вiдведеннях зареестроване незначне збшьшення тривалостi ПМ 2, цi показники майже нормалiзувалися (рис. 3).
Хiрургiчне лiкування мальформацii Кiарi з синдромом сирингомiелii, здiйснення деком-пресii нижшх вiддiлiв мозочка, вiдновлення лiкворовiдтоку в дшянщ кранiовертебрального переходу, пластика дефекту твердо' оболонки головного мозку з використанням фрагмента потиличного апоневрозу для реконструкцп велико'! потилично' цистерни дозволяють усунути основнi патогенетичнi чинники мальформацп.
Внаслiдок цього вдаеться досягти значного зменшення тяжкостi неврологiчного дефщиту i нормалiзацii НФ параметрiв, а саме: показнишв
Рис. 3. Показники мандибулярного рефлексу у хворого М., 49 рошв, з аномалiею Кiарi I та сирингомiелiею ший-ного ввддшу спинного мозку через 2 тиж шсля опера-цii декомпресп. 1, 3 — електромiограма (ЕМГ) правого жувального м'яза; 2 i 4 — ЕМГ лiвого жувального м'яза. Стршкою позначений момент подачi стимулу одночасно з обох бошв. 1 i 2 — вщповщь на стимуляцiю правого пiдборiдного нерва; 3 i 4 — ввдповвдь на стимуляцiю лiвого пiдборiдного нерва; ПМ 1 — перюд мовчання 1; ПМ 2 — перюд мовчання 2.
проведення нервових iмпульсiв (аферентних та еферентних) по провщних шляхах стовбура мозку та шийного вщдшу спинного мозку.
Таким чином, у хворих при мальформацп Кiарi I та сирингомiелii проведення НФ-дослщ-ження дозволило виявити функцюнальш змши на рiзних рiвнях стовбура мозку. Ввдхилення показникiв стовбурових рефлексiв, затримка проведення iмпульсiв на рiвнi моста та ка-удальних вiддiлiв е ввдображенням поширення патологiчного процесу не тшьки на сегментар-ний апарат шийного вщдшу спинного мозку, а й на стовбуровi структури головного мозку. Поеднання вщхилень мандибулярного рефлексу та тзшх компонентiв мигального рефлексу з високою вiрогiднiстю спiвпадали з вираженютю клiнiчних симптомiв. Подiбнi сшвпадшня вщ-значали й iншi автори [8, 10].
В перюд ввд 3 мгс до 1 року шсля оперативного втручання за допомогою ТМС виявляли вiрогiдне зниження латентност ВМП, зменшення середнiх значень ЧЦМП по шрамщному тракту, тдвищення амплiтуди ВМП майже у 65% хворих. Також ввдзначене покращення показнишв стовбурових рефлекив. Цi параметри були найбшьш чутливими в ранньому шсляо-перацiйному перiодi i, як правило, дозволяли скласти позитивний прогноз щодо вщновлення функцiй провiдних шляхiв на вiддалений тс-ляоперацiйний перюд.
Висновки. 1. Спiвставлення оцiнки можли-во' компресii нижньостовбурових структур за мофометричними показниками ЗЧЯ у хворих при мальформацп Кiарi I i сирингомiелii та результатiв НФ тестування для встановлення дисфункцп стовбурових i спiнальних структур пiдвищуе ефективнють дiагности-ки на дооперацiйному еташ.
2. Використання комплексу НФ методiв дiагностики дозволяе об'ективно ощнити вираженiсть порушень функцiй стнальних та нижньостовбурових структур на дооперацiйному етапi, що в щлому узгоджуеться з результатами мор-фометричних дослiджень, якi характеризуют об'ем ЗЧЯ, ступiнь опущення мигдаликiв мозочка та об'ем сирингомiелiтичноi кiсти. Ви-користання комплексу НФ методiв дозволяе виявити дисфункцiю провщникових структур стовбура мозку i шийного ввддшу навiть за вiдсутностi клШчних ознак невро-логiчного дефiциту.
3.Комплексне НФ тестування в динамщ хiрургiчного лшуван-ня забезпечуе об'ективш критерп оцiнки ефективностi декомпресп нижньостовбурових i спiнальних структур у хворих при мальфор-мацii Юар1
34
Список лггератури
1. Захарова Е.М. Роль МРТ в диагностике аномалии
Арнольда-Киари / Е.М. Захарова // Неврол. вестн.
— 2005. — Т.37, №1-2. — С.113.
2. Крупина Н.Е. Неврологические аспекты мальформации
Киари: автореф. дис. ... д-ра мед. наук: спец. 14.00.13.
— неврология / Н.Е. Крупина. — М., 2003. — 48 с.
3. Менделевич Е.Г. Сравнительная характеристика вари-
антов сирингомиелии, сочетанных и не сочетанных с мальформацией Арнольда — Киари / Е.Г. Менделевич, Э.И. Богданов, М.К. Михайлов // Мед. визуализация.
— 2002. — №2. — C.24—28.
4. Ремнев А.Г. Новые подходы к оценке функционального
состояния афферентных путей центральной нервной системы у больных сирингомиелией / А.Г. Ремнев // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова.
— 2000. — № 6. — С.42—45.
5. Щиголев Ю.С. К патогенезу мальформации Киари тип
I: морфометрическое исследование / Ю.С. Щиголев, Н. Ларионов // Нейрохирургия. — 2001. — №3.
— C.31—34.
yKpa^^Kuü нeйpoхipypгiчнuй жypнaл, №1, 2011
6. Chiari I malformation associated with syringomyelia: a
retrospective study of 31б surgically treated patients I Z.Q. Zhang, Y.Q. Chen, Y.A. Chen [et al.] II Spinal Cord.
— 200В. — V.46. —P.358—363.
7. Chiari II malformation. Supportive and predictive value of
brainstem reflex and EAEP recordings I J. Koehler, J. Eggers, M. Schwarz [et al.] II Nervenarzt. — 2010. — Bd.81, H.2. — S.212—217. В. Comparision of results between two different techniques of cranio-cervical decompression in patients with Chiari I malformation I P. Kunert, M. Janowski, A. Zakrzewska [et al.] II Neurol. Neurochir. Pol. — 2009. — V.43, N4.
— P.337—345.
9. Malformations of the craniocervical junction (Chiari type I
and syringomyelia: classification, diagnosis and treatment) I A.A. Fernández, A.I. Guerrero, M.I. Martínez [et al.] II BMC Musculoskelet. Disord. — 2009. — N10 (Suppl. 1).
10. Deuschl A. Recommendations for the Practice Clinical Neurophysiology: Guidelines of the International Federation of Clinical Neurophysiology (2nd Revised and Enlarged Edition) I G. Deuschl, A. Eisen II Electroenceph. Clin. Neurophysiol. — Germany, 1999. — Suppl. 52.
Одержано 11.06.10
Третьякова A.I., Слинько G.I., Чеботарьова Л.Л., Мохаммед Камель М.М. Paœa6i Нейроф1зшлоНчна оцшка функцш спшальних та нижньостовбурових структур у хворих при мальформацп Kiapi в дишамщ1 х1рурНчного лшування
1нститут нейрохiрургiï iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши, м. Кшв З метою визначення нейрофiзiологiчних (НФ) критерпв вщновлення функцш спшальних та нижньостовбурових структур в раннш та вщдалений шсляоперацшний перюд у хворих при мальформацп Кiарi застосований комплекс НФ методiв: реестращя викликаних моторних потенцiалiв (ВМП) на транскрашальну та сегментарну магштну стимуляцш на рiвнi шийного вщдалу хребта; стовбурових мигального та мандибулярного рефлекыв. Результати клШчних та НФ дослщжень проаналiзованi у зштавленш з даними морфометричного дослщження об'ему задньо! черепно! ямки (ЗЧЯ) та сирингомieлiтичних юст, ступеню дислокацiï мигдаликiв мозочка у великий потиличний отвiр на осжш даних МРТ ЗЧЯ за спещально розробленою математичною програмою (G.I. Слинько). Комплексне НФ тестування в динамщ хiрургiчного лiкування забезпечуе об'GKтивнi критерп оцiнки ефективностi декомпресiï нижньостовбурових i спiнальних структур у хворих при мальформацп Юар^
Ключовi слова: мальформащя Kiapi, моpфометpiя задньоъ черепноъ ямки, транскратальна магттна стимулящя, реестращя стовбурових рефлекЫв, оцшка ефективностЪ хipуpгiчного лшування.
Третьякова А.И., Слынько Е.И., Чеботарева Л.Л., Мохаммед Камель М.М. Ражаби Нейрофизиологическая оценка функций спинальных и нижнестволовых структур у больных при мальформации Киари в динамике хирургического лечения
Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, г. Киев В целях определения нейрофизиологических (НФ) критериев восстановления функций спинальных и нижнестволовых структур в раннем и отдаленном послеоперационном периоде у больных при мальформации Киари применен комплекс НФ методов: регистрация вызванных моторных потенциалов (ВМП) на транскраниальную и сегментарную магнитную стимуляцию на уровне шейного отдела позвоночника; стволовых мигательного и мандибулярного рефлексов. Результаты клинических и НФ исследований проанализированы в сопоставлении с данными морфометрического изучения объема задней черепной ямки (ЗЧЯ) и сирингомиелитических кист, степени дислокации миндалин мозжечка в большое затылочное отверстие на основании данных МРТ ЗЧЯ с использованием специально разработанной математической программы (Е.И. Слынько). Комплексное НФ тестирование в динамике хирургического лечения позволяет получить объективные критерии эффективности декомпрессии нижнестволовых и спинальных структур у больных при мальформации Киари.
Ключевые слова: мальформация Киари, морфометрия задней черепной ямки, транскраниальная магнитная стимуляция, регистрация стволовых рефлексов, оценка эффективности хирургического лечения.
Tretyakova A.I, Slinko E.I., Chebotaryova L.L., Mochamed Kamel M.M. Razhaby Neurophysiological evaluation of spinal and low-brainstem structures functions at patients with Chiary malformation in dynamics of surgical treatment
Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov of National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv In order to define neurophysiological (NPh) criteria of functions restoration of spinal and low-brainstem structures in early and remote postoperative period at patients with Chiary malformation complex of NPh methods was applied: registration of motor evoked potentials at transcranial and segmented magnetic stimulation of cervical level, blink- and masticatory brainstem reflexes. Results of clinical end NPh investigations were analyzed in correlation with morfometric studies of posterior cranial fossa (PCF) and syringomyelitic cysts sizes, rate of cerebellum tonsils dislocation into the large occipital foramen based on MRI investigations of PCF using specially developed mathematic program (after E.I. Slyhnko). Complex NPh testing in dynamics of surgery treatment guarantees objective evaluation criteria for decompression efficacy of low-brainstem and spinal structures at patients with Chiary malformation.
Key words: Chiary malformation, posterior cranial fossae morphometria, transcranial magnetic stimulation, brainstem reflexes, evaluation of surgery treatment efficacy.
Коментар
до статтi ТретьяковоУ А.1. та ст'вавтор/'в «Нейроф1зюлог1чна оц/'нка функцй стнальних та нижньостовбурових структур у хворих при мальформацп К1ар1 в динам/ц/ хiрург¡чного л'кування»
Робота присвячена визначенню об'ективних критерий ктьюсноТ оцшки порушення функцш стнальних i нижньостовбурових структур головного мозку у хворих при мальформацп Кiарi в динам^ хiрургiчного лкування.
Актуальж питання, висв^леш в цш робол, присвячеж проблемам, корисним для широкого кола фахiвцiв не лише хiрургiчного профтю.
Авторами закладеж основи для формування системного шдходу до дiагностики, визначен ч^ю критерп вщбору хворих до оперативного лкування. Використання електрофiзiологiчних методiв дае змогу об'eктивiзувати невролопчш прояви та визначити глибину Тх змш. Аналiз даних рентгенолопчних, клшко-невролопчних та елек-трофiзiологiчних дослщжень з визначенням ступеня Тх
кореляцп в дооперацшному, ранньому та вщдаленому шсляоперацшному перiодi дають змогу прогнозувати результати хiрургiчного лкування.
З нашоТ точки зору, важливим був би аналiз резуль-талв електрофiзiологiчних методiв дослщження в шсляоперацшному перiодi, пiсля рiзних видiв оперативних втручань з приводу мальформацп Юар^ визначення найефективжших втручань в план регресу неврологiчних симптомiв за сумарними даними рiзних методiв дослщ-ження та мкця електрофiзiологiчних методiв шд час вiдбору хворих, яким безумовно показане оперативне лкування.
Запропонований комплекс методiв дослiдження може бути широко застосований як дiагностичний алгоритм шд час лiкування хворих з мальформащею Кiарi.
Л.Д. Шчкур, доктор мед. наук л/'кар-нейрох/'рург вддмення в/'дновно/' нейрох/'рургп 1нституту нейрох/'рургп ¡м. акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра/'ни
