CC BY
60
Вісник ПДАБА
3. Житецький П. Г. «Енеїда» Котляревського у зв'язку з оглядом української літератури XVIII ст. // П. Г Житецький Вибр. пр. Філологія. К., 1987.
4. Творчість Івана Котляревського в контексті сучасної філології. К., 1990.
5. Наєнко М. К. Історія українського літературознавства : [підручник] / М. К. Наєнко. -К. : Вид. центр «Академія», 2003. - 360 с. - (Альма-матер).
6. Грушевський М. Історія української літератури / М. Грушевський. - К.; Львів, 1923. -Т 1. - 386 с.
7. Плевако М. Хрестоматія нової української літератури / М. Плевако. - Х. : ВАРТ, 1926. -Т 1. - 289 с.
8. Грабович Г. Семантика котляревщини // Г. Грабович. До історії української літератури. - К. : Критика, 1997. - С. 291 - 305.
9. Дзюба І. Марко Павлишин: крізь «постмодерністські окуляри» і без них // М. Павлишин. Канон та іконостас. Літературно-критичні статті. - [Вст. ст. І. Дзюби].- К. : Час, 1997. - С. 5 - 26.
10. Лотман Ю. Тезисы к проблеме «Искусство в ряду моделирующих систем» // Труды по знаковым системам. (Уч.зап. Тартус. ун-та. Вып. 198). - Тарту : Изд. Тартус. ун-та, 1967. -Вып. 3. - С. 130 - 145.
11. Українська література в загальнослов'янському і світовому літературному контексті: У 5 т. - К. : Українознавство, 1988. - Т. 3. - 384 с.
УДК 821.161.2:930.85:003 (477)
НЕСТОР ЛІТОПИСЕЦЬ ТА ЙОГО КНИГИ
А. М. Петроченко, студ.
Ключові слова: життєписи святих князів, становлення української мови, книжна справа, пласти суспільного буття, сторінки минулого, батько вітчизняної історії, літературний вклад, українська писемність
Постановка проблеми. Преподобний Нестор належить до найосвіченіших людей Київської Русі кінця XI - початку XII століття. Окрім богословських знань, мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою. З його праць збереглися життєписи святих князів страстотерпців Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських.
Аналіз публікації. Нестора як літературного діяча характеризують його твори, які свідчать про його начитаність та освіченість: гарна мова (дотримання церковнослов’янського стилю), чіткий виклад думки. Він - основоположник давньоруської історіографії, перший вітчизняний історик, видатний письменник, мислитель, вчений, чернець Києво-Печерського монастиря. Про його творчість написано чимало статей [1 - 3].
Мета статті. Донести до слухачів деякі відомості про життя преподобного літописця Нестора, його життєвий шлях і історичні літературні твори та звернути увагу на вплив цих творів на становлення української мови.
Виклад основного матеріалу. Нестор Літописець преподобний - київський літописець та письменник-агіограф. Народився 1056 року в Києві. До святої обителі прийшов сімнадцятирічним юнаком. З молодих літ виявив навики в усіх чернечих чеснотах: у постійному прагненні і дотриманні чистоти тілесної й душевної, в добровільній бідності, глибокому смиренні, безвідмовній покорі, суворому пості, безперервній молитві, яскравим прикладом яких служили життя перших святих Печерських - Антонія і Феодосія.
Тернистий і багатотрудний свій шлях до істини Нестор яскраво і повно висвітлив у літописних працях. Він завжди виявляє глибоку смиренність та постійно змиряє себе, самохарактеризуючись «недостойним, грубим та переповненим численних гріхів». Історія безпомилково розставляє свої оцінки, а особливо - духовна.
Головним послухом святого Нестора в монастирі стала книжна справа. «Велика буває користь від учення книжного, - говорив він. - Книги наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості... Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами». Тернистий і багатотрудний свій шлях до істини Нестор яскраво і повно висвітлив у літописних працях. Він завжди виявляє глибоке смирення та постійно відсікає від себе будь-які підступи гордині, називаючи себе «недостойним, грубим,
121
№ 11 - 12 листопад - грудень 2011
ницим та переповненим численних гріхів». Минає час, й історія безпомилково дає свої оцінки, а особливо - історія духовного життя.
Печерськийпатерик. Сповнена натхненного молитовного духу книга є незаперечним свідченням чистого життя її автора. Хто ж узяв на себе таку сміливість і відповідальність за допомогою слів зобразити те, перед чим часто зупиняється думка, - образ полум'яної любові до Бога? Відповідь знаходимо вже в самому надписі першої частини патерика: «Частина перша, в котрій містяться житія святих преподобних і богоносних отців наших печерських, преподобним отцем нашим Нестором, літописцем руським, написана...».
Повістьмпинулихліт. Це одна з найвидатніших пам’яток світової культури. Події, описані в ній, розгорнулися на тлі вселюдських історичних подій, охоплюючи усі пласти суспільного буття — від гридниць князів до халуп трударів. Пульс тих давніх часів відбивається в дійових особах - відомих і безіменних - і передається через орачів, сіячів, рибалок, будівничих, воїнів, іконописців, тих, що панували, і тих, що повставали проти гніту.
Ця виснажлива й тривала праця включала в себе й ретельну пошукову роботу. З метою глибшого й повнішого пізнання своєї історії преподобний Нестор у 1107 році вирушає на пошуки першоджерел. Літописець відвідав Володимир-Волинський та Зимненський Святогірський монастирі. Наслідком подорожі стало включення майже в повному обсязі до «Повісті минулих літ» Волинського літопису.
Свою титанічну працю великий подвижник завершив близько 1113 року. Це був результат майже двадцятилітнього щоденного подвигу. Будь-яка подія чи явище були б назавжди втрачені для нащадків, якби вони не були зафіксовані словом. Завдяки Нестору нам відкриваються немеркнучі славні сторінки минулого, аби підтримувати й надихати наступні покоління на благородні справи, спонукати до пошуку істини.
Безцінність написаного літописцем вимірюється не тільки втіленим у слові і збереженим для нас часом, а й подвижницькими діяннями, що викарбувалися у його непорочній душі нетлінним золотом чернечого досвіду. Цією працею він і самого себе включив у книги життя вічного, удостоївшись почути благословенне: «Радуйтеся, бо імена ваші написані на небесах».
Упокоївся Нестор-літописець ймовірно у 1113 році.
Преподобного Нестора можна цілком справедливо вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й української словесності. Усі наступні літописці часто лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли.
Турбота про належний літературний виклад історичних подій у Нестора виявляє його літературний талант і любов до рідної мови, до того дару Божого, який людина повинна використовувати не інакше, як на славу Божу, віддаючи тим самим належну Богові шану. Дар мови справді безцінний, вартий достойної подяки. Упродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть.
За науковими дослідженнями лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI — IX століттях. Процес унормування загальнонародної української мови вчені пов'язують із XIII — XIV століттями. У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови (X — XIII ст.), українсько-білоруської (XIV — XV ст.), слов'яноукраїнської, староукраїнської («простої мови»), церковнослов'янської (XIV — XVII ст.). Інтенсивне формування нової української мови дослідники пов'язують із другою половиною XVIII — XIX століттям. І в цьому процесі далеко не останнє місце належить письменству преподобного Нестора Літописця.
Висновок. Церковне вшанування Нестора Літописця в першу чергу стосується його чернечих подвигів. Протягом свого життя святий Нестор багато чого пережив. Багато повчальних, насамперед у духовному плані, подій трапилося в час його подвигу. Найголовніше те, що він мав честь бути очевидцем славних трудів на ниві церковного життя преподобних Антонія та Феодосія, чий приклад, безсумнівно, відіграв важливу роль у житті самого Нестора. Під час урочистого знайдення мощей преподобного Феодосія Печерського 1091 року Нестор літописець Печерський був однією з головних дійових осіб тієї події.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1.Возняк М. С. Історія української літератури. Удвох книгах: Навч. вид. / М. С. Возняк. 2-ге вид., виправ. - Львів: Світ, 1994. Кн. друга. - 580 с.
122
Вісник ПДАБА
2. Гусєв В., Калінцев Ю. Літописець Нестор / В. Гусєв, Ю. Калінцев // Палітра педагога. -2002.- C. 262.
3. Слабошпицький М. Ф. Батько української історії / М. Ф. Слабошпицький // З голосу нашої Кліо (Події і люди української історії) - 1993. - С. 80 - 82.
123
