CC BY
7
Мюце використання сучасних шформацшних технологiй у системi контролю виконання заходiв iз забезпечення промислово! безпеки працi на mдприемствi наведено на рис. 1.
Рис. 1. Схема системи контролю виконання заходiв зi забезпечення промисловоХ
безпеки пращ (ПБП) на мдnриeмствi
Висновок. Комп'ютеризована система забезпечення промислово! безпеки пращ на шдприемствi дае змогу здшснювати ефективне, оперативне та планомiрне системне проектування планових та позапланових техшчних 1 навчальних заходiв iз забезпечення промислово! безпеки пращ для конкретного шдроздшу шдприемства з урахуванням статистичного аналiзу та грун-туючись на чиннiй нормативны базi дiяльностi таких пiдроздiлiв.
Лггература
1. Гог1ташв1л1 Г.Г. Управлшня охороною пращ та ризиком за м1жнародними стандартами : навч. поабник / Гопташвш ГГ., Карчевськ1 С.Т., Лапш В.М. - К. : Знання, 2007. -367 с.
2. Гопташвш1 Г.Г. Системи управлшня охороною пращ / Гопташвш ГГ. - Л. : Аф1ша, 2002. - 320 с.
3. Дозорцев В. С потерями борются компьютеры. Внедрение современных информационных систем в нефтепереработке / В. Дозорцев, Г. Ефитов, Н. Шестаков // Нефть России. -1998. - № 6. - С. 60-63.
4. Лесенко Г. Розробка та впровадження СУОП на пщприемсга / Г. Лесенко // Охорона пращ. - 2003. - № 6. - С. 36-38._
УДК 621.867 Астр. 1.М. 1люшик - Луцький нащональшй
техтчний умверситет
НЕЛ1Н1ЙН1 КОЛИВАННЯ КАНАТНО1 ОСНАСТКИ САПРОПЕЛЕВО1 СКРЕПЕРНО1 УСТАНОВКИ
Дослщжено роботу канатно! оснастки сапропелево! установки при найбшьш небезпечному режим1 роботи - тдшманш вантажу, з урахуванням можливого зали-
пання ковша. Отримано залежносп, якi дали б змогу оцiнити змшу зусиль у несному канат1, вертикальнi перемiщення вантажу та змiнy швидкостi руху вантажопь дiймального канату. Це дасть змогу уникнути явища резонансу пiд час експлуатацп таких установок.
Nonlinear vibrations of the cable rigging of the sapropel skeper plant
Work of the cable rigging of the сапропелево! plant is probed at the most dangerous mode of work - rising of load, taking into account possible sticking of scoop. Dependences which allowed estimating the change of efforts in a bearing cable, vertical moving of load and change of speed of motion a lifting cable, are got. It will enable to avoid the phenomena of resonance during exploitation of such plants.
Канатно-скреперш сапропелев1 установки використовуються для роз-робки малих водойм, де експлуатащя традицшних великогабаритних важких засоб1в економ1чно недоцшьна, оскшьки пов'язана 1з значними витратами на придбання та транспортування, або взагал неможлива. Основною перевагою канатно-сапропелевих установок е можливють поеднати в одному техшчно-му процес добування сапропелю, його транспортування i навантаження, що вщкидае необхщшсть виконання промiжних операцiй.
Але експлyатацiя таких установок характеризуеться залипанням ковша при черпанш сапропелю. Це приводить до виникнення коливань канатно! оснастки при вщриванш ковша вiд грунту i викликае значнi динамiчнi навантаження. Розрахункову схему канатно! оснастки сапропелево! установки при пiдiйманнi вантажу представлено на рис. 1.
Рис. 1. Розрахункова схема канатноИ оснастки сапропелево'1 установки при мдшманш вантажу: 1 - несний канат; 2 - тяговий канат; 3 - вантажотдтмалъ-ний канат; 4 - ковш; 5 - вантажна каретка; 6 - вертикалъний важтъ; 7 - допом\жний важтъ; 8 -рухомий блок; 9 - нижшй блок ковша
Post-graduate I.M. Ilyushyk - Lutsk National technical university
e.
л
Щоб дослщити невстановленi режими роботи, необхiдно розглянути нелшшш коливання таких систем [1, 2].
Шд час розроблення математично! моделi прийнято такi припущення: розгш робочого барабану вiдбyваеться миттево, в зв'язку з тим, що час пуску приводного мехашзму е значно менший, шж перiод вiльних коливань систе-ми; швидкiсть пiдiймання вантажу становить и< 3 м/с, тому можна прийня-ти, що дисипативна функщя пропорцiйна швидкостi; вантажна каретка-тяго-во-вантажопiдiймальний канат-привод позначають зведеним коефщентом жорсткостi С; поперечнi коливання кана^в розглянуто в однiй вертикальнiй площиш. Дослiдження роботи канатно! сапропелево! установки вимагае роз-гляду нелiнiйних диференщальних рiвнянь. Поява у рiвняннях руху нель нiйних членiв зумовлена наявшстю сили прyжностi системи, яка змшюеться за нелiнiйним законом.
Рух системи, схему яко! наведено на рис. 1, можна представити у виг-лядi системи рiвнянь Лагранжа другого роду [1, 2]:
d_ dt
dg
dTj дп j дФ j
l= Qj, (1)
j j
dgj dgj dgj
де j = 1,2...n - кшьюсть узагальнених коефiцiентiв; gj - узагальнеш коорди-нати; T, П - вщповщно кiнематична i потенцiальна енергй система; Ф - дисипативна функщя Релея; Qj - узагальнеш сили. У реальних канатних системах
дТ л дТ дТ л
— = m2 (y - чл); —=—* 0. (2)
ду дф ду
Для визначення узагальнених сил надамо системi можливе незалежне перемщення, за якого 5ф> 0, а у = const, тодi елементарну роботу можна визначити зi залежносл:
SA =(Моб - т2 ■ g ■ ч)-Зф. (3)
Для iншого незалежного перемщення 5у f 0, ф = const, елементарна робота дорiвнюе
5A2 =( т2 ■ g + Ry) ■ 5у. (4)
Отже, yзагальненi сили можна визначити зi залежностей:
Q1 = Моб - т2 ■ g ■ ч — [Ло V ■ ч;
Qi = т2 ■ g + Ry — [о V. (5)
де: Моб - крутильний момент на приводному барабаш лебщки; Ry, - реакцiя несного канату на дш вантажно! каретки; т1, т2 - вiдповiдно маси каретки та
вантажу; ¡и0 - коефщент лiнiйного опору системи; v1 = dy / dt; и - швидюсть змши вiдносноl деформацй.
Пiдставляючи величини з виразiв (3; 4; 5) в рiвняння (2), отримаемо:
( + ) .. .. Моб
(т1 + т2) ■ чф — т2 ■ у =--т2 ■ g — [;
ч (6)
—т2 ■ ч ■ ф + т2 ■ у = т2 ■ g + Ry — ц.
Для визначення величини Ry розглянемо розрахункову схему рис. 1. У межах пружност зусилля, що виникають в несному канал, можна визначити 3i залежност [3]
F = C (81+ Д), (7)
де: С - поздовжня жорсткiсть канату; Д- деформацiя канату вiд ди монтажного натягу; 81 - поздовжня деформащя канату вщ д11 вантажу.
Якщо позначити через y рiзницю мiж прогинами канату до i пiсля на-вантаження y = fcm - fo, видовження одно! вггки канату можна визначити зi залежностi
8/i = д/(у + fo )2 + /2 - li. (8)
Проекцiя сили F1 на вiсь у дорiвнюватиме
Fiy = -Ci(y/(y + fo)2 +/2 - /1 + Д) ■ cos а, (9)
У + fo
де cos а
. Тодг
V/2+(y+fo )2
Fiy = ~Ci(yj(y + fo)2 + /2 -li +Д) ■- y + f0
>//2+(y+fo)
= -Ci ■(y + fo)
/i -Дl
\j(y + fo)2 + /2
.(io)
Для спрощення розрaхункiв приймемо, що наша система симетрична. Внaслiдок симетри
F2y = -С2 ■(y + fo)
i-
/2 -Д1
л
>/(y + fo)2 + l
Анaлогiчно визначаемо проекцi! сил F3y та F4y
2
2 у
(ii)
F3y = -C3 ■.y ■
' /3 -Д2 ^ f, /4 -Д2 Л
1
2
3 у
; F4y = -4 ■y ■
1-
л/у^+т:
2
4 У
(12)
Для визначення реакци несного канату на дш вантажно! каретки спроектуемо вс сили на вюь y i отримаемо:
Ry = 1 Fky = -Ci (y + fo )
k=1
-C3 ■ y ■
1 -
li -Д1
V(y+fo )2+/2
■C2 (y + fo )■
' /3 -Д2Л
2
3 У
-C4 ■ y ■
/4 -Д2
1 -
л
l2 -Д1
V(y+fo)2+/2.
(13)
2
4У
Знайдемо узагальнений коефiцiент жорсткостi в напрямку осi у:
dRy
dy
1 -
(/1-Д1) + (/1 - Д1) ■ (y + fo)2 V(y + fo )2 +12 (( + fo)2 + /
- C
i (2 -Д1) + (2 -Д1 )■( + fo)
V(y + fo)2 +12 (((y + fo)
)2+/2
(14)
-C3
i (3 -Д2) + (3 -Д2 )y
(((y2+12)2
- C4
1 (4 -Д2) + (4 -Д2 )y2
((y2+12)2
де Су - узагальнений коефщент жорсткостi системи в напрямку oci у.
Для симетрично! задачi: lj=l2; l3=l4; С=С2; С3=С4., шсля нескладних математичних перетворень, формула (14) набуде такого вигляду:
Су — —2Ci
(li-Ai )-lf
— 2Сз
1з
(l3 — A3 )• /]
V(y2+12)3
V(y+/0)2+/2)
У даному випадку реакцiя несного канату буде дорiвнювати
(li —Ai)
Ry — — 2С •(у + fo)■
h+fo )2+/2
2С3 • y-
i ( — A3)
Пiдставляючи значення Ry в рiвняння (6), отримаемо
—m2 • ч ф + ( m2 +ßo )• У —
m2 • g — 2C1 (y + fo )
i —
(li — Ai )
V(y + fo)2 + li
— 2Сз • y'
i—
/з —a з
л/у2^/!
У положеннi рiвноваги, Ry — —2Ci • fo — m2 • g. Отже, рiвняння (i7) набуде вигляду:
—m2 • ч • ф + (m2 + A> / i) • y — (У + fo )
— —2(Ci + Сз)y + 2Ci •(/i —Ai)■
V(y+fo)2+/2
+ 2Сз •( — A з )■
y
^2
Додавши рiвняння (6) i (i8), отримаемо:
mi +--
t
М,
• ч ф ——— mï • g — 2 (Ci + C3 )y + 2Ci •(( — Ai )•
ч
У + fo
+ 2Сз •(( —A3)■
У
V(y+fo)2+/2 Vy2+/ 2 '
Вилучивши з рiвняння (i9) ч •ф i позначивши
2 — 2 ( Ci + Сз )
K2 —
/ А>Л mi + m2 +--
t y
(i5)
(i6)
(i7)
(i8)
(i9)
(20)
mi • m2
пiсля нескладних математичних перетворень отримаемо нелшшне диферен-цiйне рiвняння вщносних коливань системи у виглядi
mi + m2 +ßo! t y + fo
y + K2 y — 2Ci (li — Ai) +2Сз (1з —A3)
+
mi • m2 mi + m2 + ^o /1 y
si (y + fo)2 + /2
Моб mï • g .
(2i)
mi • m2
• +
2 ч • mi
mi
де ^ - цикшчна частота коливань задано! системи.
Приймаючи в початковий момент у=fcm та у — o i, застосовуючи метод послiдовних наближень, розв'язок рiвняння (2i) можна знайти у вигляду
у = !ст -
/сТ -
—1 + — 32^
008к1 ■ X + — ■ (сosk1 ■ X)1'2,
/сТ
де
к2 = к2 + 3 ■—±—.,
1 8 /сТ
(22) (23)
— = 2С■/(-А,)
(^1 + Ш2 + ¡¡0 ' X) ■ /о . —
1,3; —2 =
М об Ш2 ■ g
у ч ■ т1
т1
т1 ■ т2 ■ ¡1
Розв'язок рiвняння не е законом гармонiйного руху. Величина вщхи-лення вiд просто! гармонiки залежить вiд значення множникiв —123. К^м того, основна частота к залежить вщ амплiтуди коливання.
Для визначення швидкост руху точки М продиференщюемо рiвняння (22) за часом X, отримавши:
и ■
/сТ -
—1 +—3
32к12
к1 ■ к1 ■ X -1 —2 к1 ■ (008 к1 ■ X) 1/2 ■ к1 ■ X. 2 /сТ
(24)
Отримаш рiвняння (7), (15), (20)-(24) описують динамiчний процес у наведенiй мехашчнш системi. Розрахунок динамiчного процесу доцшьно ви-конувати для початкових умов у (0)=0; и/0) = и0.
Розрахунки виконано за допомогою пакету програм МаШоаёргоГевБЬ опа1. Отриманi результати представленi на рис. 2.
Аналiз виконано для випадку: т^=50 кг; т2=3200 кг; ¡¡=¡2=100 м; /0 = 8 м, /сТ = 10 м, и = 3 м/с, то монтажний натяг несного канату Т0 = 11 ■ 104
Н, С1 = 3,0 ■ 105 Н'м, С3 = 3,0 ■ 105 Н'м, ч=0,1 м; Моб=3600 н^м; ¡0 = 0,03mg, н-с'м
Рис. 2. Часовi залежностi зусиль, перемЩень i швидкост1 руху: а) змта зусиль у несному каната; б) вертикально перемщення вантажу; в) змта швидкостХруху
вантажотдтмального канату
Графжи (рис. 2) дають узагальнену картину змши зусиль у несному канатi, перемщення i швидкостi вантажно! каретки. На основi отриманих графiкiв можна вибрати режими експлуатацй, якi унеможливлять виникнення явища резонансу для установок такого типу.
Лггература
1. Комаров М.С. Динамика грузоподъемных машин. - М.-К. : Машгиз, 1962. - 267 с.
2. Тимошенко С.П., Янг Д.Х., Уивер У. Колебания в инженерном деле : пер. с англ. Корнейчука Л.Г. / под ред. Э.М. Григолюка. - М. : Машиностроение, 1985. - 472 с.
3. Мартинщв М.П. Розрахунок основних елеменпв тдвюних канатних люо транспортних установок. - К. : Ясмина, 1996. - 175 с._
УДК 004.94 Доц. М.В. Делявський, канд. техн. наук; О.В. Максимович;
К.Я. Бортник - Луцький шщональний техмчний умверситет
ОПТИМ1ЗАЦ1Я РОБОТИ ДОДАТК1В У ГЛОБАЛЬН1Й МЕРЕЖ1
Описано основш методи оптим1зацп роботи додатюв у глобальнш комп'ютер-нш мережа Виявлено, що тд час використання моштора транзакцш у режим1 монь торингу додатки, побудоваш на транзакщях з масовою передачею даних, чутлив1 до пропускно! здатносп, оскшьки складаються з велико! кшькосп пакет1в, як1 переда-ються в одному напрямку. Тому збшьшення пропускно! здатност дае змогу достави-ти щ пакети швидше та зменшити час вщповвд.
Assoc. prof. M.V. Delyavskiy; O.V. Maxymovych;
K. Ya. Bortnik - Lutsk national technical university
Optimization of work of additions is in global network
The basic methods of optimization of work of additions are described in a global computer network. It is discovered that during the use of monitor of transactions in the mode of monitoring, additions, built on transactions with mass communication of data, are sensible to the carrying capacity, as consist of plenty of packages which are passed oneway. Therefore the increase of carrying capacity enables to deliver these packages quick and to decrease time of answer.
На сьогодш шд час реалiзацil складних проекпв використовують системи, побудоваш на кшент-сервернш архiтектyрi (CAD /CAM/ CAE/ PDM) [1], яю е важливим класом додатюв IP, що з'явились у корпоративних гло-бальних мережах за останш роки. Чимало компанш вже замшили системи на основi "мейнфреймiв" на бшьш випдш в економiчномy плат, i водночас i продуктившт. На нашу думку, мало уваги придшяють тому, як згадаш додатки функцюнують у глобальних мережах. З огляду на важливiсть цих додатюв, питання заслуговуе на увагу.
Досить часто тестування додатюв обмежуеться локальною мережею, а реальш характеристики !х роботи в глобальних мережах виявляються лише шсля завершення розробки та розгортання додатку. Унаслщок цього компа-шя витрачае час, матерiальнi та фiнансовi ресурси на виявлення проблеми, i зрештою приходить до найдорожчого з можливих ршень: збшьшенню про-пускно! здатностi [2].
Щ проблеми можна послабити, якщо дотримуватись таких умов: правильно зорiентyватись у принципах роботи клiент-серверних додатюв у гло-
