CC BY
44спеціальною. Специфічною роботою волейболіста є виконання ігрових прийомів, ефективність яких визначається рівнем розвитку сили і швидкісної витривалості. Тому тренер повинен весь час наглядати і контролювати тренувальний процес з точки зору виконання гравцями вправ на максимальній швидкості.
Комплекс вправ для вдосконалення спеціальної витривалості (за методом колового тренування) (час виконання вправ на кожній станції - 30 с, час відпочинку - 30 с)
1-а станція: передача набивного м’яча партнеру (різними способами);
2-а станція: стрибки через гімнастичну лавочку;
3-а станція: прийом м’яча на обмеженій
площі;
4-а станція: стрибки з лави з нападаючим ударом;
5-а станція: передача двома (трьома) м’ячами в парах;
6-а станція: прискорення вздовж лавочок;
7-а станція: піднімання і опускання ніг за голову із затиснутими ступнями м’ячем з положення лежачи;
8-а станція: виривання м’яча, стоячи лицем один до одного, взявшись за м’яч двома руками.
Залежно від завдань і рівня підготовленості можна регулювати тривалість роботи на станціях, пауз відпочинку і кількість кіл.
Висновки.
Застосування кластерного та факторного аналізу дозволило визначити індивідуальну факторну структуру підготовленості гравців, уточнити їхнє ігрове амплуа, визначити найбільш схожих гравців за індивідуальною факторною структурою підготовленості, що є важливою інформацією для практичної-роботи тренера, та розробити індивідуальні програми підготовки.
В перспективі подальших досліджень передбачається перевірка ефективності застосування індивідуальних програм волейболісток високого високого класу.
Література:
1. Бабушкин В.З. Специализация в спортивных играх. -Киев, 1991. - 164 с.
2. Беляев А.В., Булыкина Л.В. Основы упражнения как средство развития физических качеств волейболистов / / Теория и практика физической культуры. - 2004. - №
4, - с. 34.
3. Бююль Ахим, Ефель Петер. 8Р88: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей: Пер. с нем. /Ахим Бююль, Петер Цефель - СП.: ООО «ДиаСофтЮП», 2001. - 608 с.
4. Дуаер Марван. Критерии оценки специальной скоростно-силовой подготовки волейболистов: Современный олимпийский спорт: Тезисы докладов международного конгресса. - К.: КГИФЕ, 1993. - с. 132.
5. Железняк Ю.Д. Индивидуализация тренировки юных волейболистов: Тезисы научно-практической конференции “Управление тренировочным процессом на основании учета индивидуальных особенностей юных спортсменов”. Часть I. - М., 1991. - с. 37.
6. Козина Ж. Л. Научно-методические пути индивидуали-
зации учебно-тренировочного процесса в спортивных играх // Проблемы и перспективы развития спортивных игр и ендиноборств в высших учебных заведениях // Сборник статей под ред. Ермакова С.С. / электронная научная конференция, г.Харьков, 15 января 2005 года. - Харьков: ХГАДИ, 2005. - С.188.
7. Козина Ж. Л. Алгоритм системного анализа в научных иссделованиях в области спортивных игр // Физическое воспитание студентов влорческх специальностей: сб.на-учн.трудов под ред.проф. Ермакова С.С. - Харьков: ХДАДИ (ХХПИ), 200б. - № 4. С. 15-2б.
S. Козина Ж. Л. Результаты разработки и практического применения алгоритма системного анализа в научных иссделованиях в области спортивных игр // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків: ХДАФК. -200б. - Випуск № 9. - С. 157-1б5.
Надійшла до редакції 29.09.2007р.
НЕГАТИВНЕ СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО ЗАНЯТЬ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ. ПРИЧИНИ. ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ
Козицька А.П.., Пшенична Л.П. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Анотація. Більшість студентів вищих навчальних закладів негативно ставляться до занять з фізичної культури, і не розуміють її позитивного впливу на здоров’я. Важливим є те, що ця проблема не безнадійна, і її можна виправити. Тому важливо проводити дослідження цієї проблеми, щоб зрозуміти причини та віднайти шляхи вирішення.
Ключові слова: проблема, негативне ставлення шляхи вирішення, причини.
Аннотация. Пшеничная Л.П., Козицкая А.П. Негативное отношение студентов к занятиям по физической культуре. Причины. Пути решения проблемы. Большинство студентов высших учебных заведений негативно относятся к занятиям по физической культуре, и не понимают её позитивного влияния на здоровье. Важным является то, что эта проблема не безнадежная и её можно исправить. Поэтому важно проводить исследования этой проблемы, чтобы понять причины и найти пути решения.
Ключевые слова: проблема, негативное отношение, пути решения, причины.
Annotation. Pshenichna L.P., Kozitska A.P. Negative attitude of the students to the lessons of physical culture. Reasons. Ways of solution of this problem. Many students of high educational establishments have negative attitude to the lessons of physical culture and do not understand its positive influence to their health. It is important that this problem is not hopeless and can be fixed. Therefore it is very important to explore this problem to understand the reasons and to find the ways of solution.
Key words: problem, negative attitude, ways of solution, reasons.
Вступ.
В сучасному суспільстві, де серед молоді переважає саме пасивний спосіб життя. Все менше і менше уваги приділяється значенню фізичної культури та спорту як основи нашого здоров’я. І це є дійсно загрозливою проблемою нашого суспільства! Цю тенденцію найбільш яскраво виражено можна прослідкувати в наших ВНЗ, серед наших студентів. Відношення студентів до фізичної культури і спорту
є однією із актуальних соціально-педагогічних проблем саме навчально-виховного процесу, подальшого розвитку і розширення масової оздоровчої, фізкультурної і спортивної роботи у вищих навчальних закладах.
Численні дані науки і практики свідчать про те, що фізкультурно-спортивна діяльність ще не стала для студентів потребою. Реальна участь студентів у цій діяльності далеко недостатня. Щоб з’ясувати, чи дійсно ситуація, що склалася є такою серйозною, як про неї говорять науковці, було проведено анкетне тест-опитування за допомогою спеціальної анкети серед трьох тисяч студентів ВНЗ з першого по четвертий курс різних факультетів.
Робота виконана за планом НДР національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження: опитування спрямоване па виявлення основних аспектів, щоб визначають відношення студентів до занять фізичною культурою:
- систематичність занять фізичною культурою студентів у вільний час, %;
- вплив суб’єктивних факторів на формування інтересів студентів до фізкультурно-спортивної діяльності, %;
- вплив суб’єктивних особистих причин, що обмежують участь студентів у фізкультурно-спортивної діяльності, %;
- вплив причин функціонально-оздоровчого характеру на обмеження участі студентів у фізкультурно-спортивній діяльності;
- побажання студентів до регулярності фізкуль-
турних та спортивних занять на тиждень, % Результати досліджень.
Уявлення про систематичність занять студентів фізичною культурою і спортом у вільний час дає представлена нижче таблиця І.
Не аналізуючи всіх результатів, можна лише звернути увагу на те, що серед всіх опитуваних лише 30% (!) контингенту студентів (із опитаних 3000), позитивно відносяться до занять з фізкультури, і займаються нею регулярно. Більш як в 50 % студентів повністю відсутній прояв активності у фізкультурно-спортивній діяльності.
Студентів, які негативно відносяться до занять з фізичної культури, попросили назвати основні причини такого їхнього ставлення, і отримали такі результати - студентам не подобаються заняття з фізичної культури через:
- не досить цікаву програму проведення занять;
- не кваліфікованість викладачів;
- використання викладачами методів, які не передбачені педагогічною практикою;
- ставлення викладача до студентів;
- їм просто не подобається фізична культура як предмет;
Серед факторів, які впливають на організацію фізкультурно-спортивної діяльності варто відмітити особливу роль громадських організацій. Студенти, які є членами громад, об’єднань, більше уваги приділяють фізичній підготовці, ніж ті, що такими не являються. Характерно також й те, що юнаки більше шукають причини обмеження занять фізкультурою у відсутності бажання та зацікавленості, дівчата - в невмінні організувати свій вільний час. Суттєве зна-
Таблиця 1 Систематичність занять студентів фізичною культурою і спортом у вільний час, %
№ п/ п Систематичність занять Всі студенти юнаки дівчата
регулярно займаються нерегулярно займаються регулярно займаються нерегулярно займаються
1 3 і більше разів на тиждень 10,1 31,8 - 27,6 -
2 2-3 рази на тиждень 23,7 68,2 - 72,4 -
3 1 раз на місяць 3.1 - 17,3 - 9,6
4 2-3 рази на місяць 4,8 - 20,3 - 20,4
5 Від випадку до випадку 2,5 - 62,4 - 70,0
6 Взагалі не займаються 55,8 - - — —
Таблиця 2 Вплив суб ’єктивних особистих причин, що обмежують участь студентів у фізкультурно-спортивній діяльності, %
№ п/п Причини Юнаки Дівчата
1 Невміння організовувати свій вільний час 14,0 21,6
2 Немає бажання, зацікавленості 19,4 1,0
3 Власна пасивність 9,6 17,1
4 Відсутній контакт з викладачем 8,2 10,8
5 Немає впевненості у необхідності занять 10,5 8,6
6 Немає потреби у заняттях 24,1 20,3
7 Заняття не впливають на інтелектуальну сферу 14,0 16,7
8 Заняття не сприяють професійній діяльності 15,8 18,4
чення для всіх студентів мають причини, пов’язані з відсутністю потреби в заняттях і зі значенням фізкультурно-спортивної діяльності для розвитку духовних і інтелектуальних здібностей. Деякі студенти не вбачають зв’язку між активністю у сфері фізичної культури і майбутньою професійною діяльністю.
Розглянемо вплив причин фукціонально-оз-доровчого характеру на обмеження участі студентів у фізкультурно-спортивній діяльності. В результаті опитування ми побачили, що втомлюються після навчання на 1 курсі - 1 %, на 2 - 2 %, на 3-4 курсах - 3 %. Слабке здоров’я на 1-2 курсах - 5 %. На 3 курсі - 3 %, на 4 - 4 %. Не впевнені, що фізичні вправи позитивно впливають па здоров’я: на 1-2 курсах - по 4.%, на 3 - 1 %, на 4 - 2 %. Не бачать переваг в стані здоров’я тих, хто займаються фізичною культурою: на першому курсі - 3 %, на 2 - 5 %, на 3 - 2 %, на 4 - 1 %. Відчувають себе здоровими, тому не бачать потреби у заняттях: на 1 курсі - 2 %, на 2-1 %, на 3 - 4 %, на 4 - 5%. Для того, щоб уявити думку студентів про доцільність організованої та самостійної фізкультурно-спортивній діяльності на тиждень, був проведений аналіз зібраного матеріалу (таблиця 3).
Таблиця 3
Побажання студентів до регулярності фізкультурних та спортивних занять на тиждень, %.
№п/п Кількість занять на тиждень Організовані С амостійні
1 1 57,9 13,5
2 2-3 27,5 18,1
3 4-5 10,3 19,7
4 6-7 4,3 49,7
У 50% студентів повністю відсутній прояв активності у фізкультурно-спортивній діяльності!
Отже, якщо поглянути на результати проведених тестів, можна класифікувати студенті за такими групами:
1. Низький рівень, при якому переважають ситуа -тивні і прагматичні мотиви участі студентів у фізкультурно-спортивній діяльності, підклю-ченість до неї задовольняє мінімальні потреби особи. Інтерес не сформованими. Фізкультурно-спортивна діяльність згасає по мірі припинення вплину. В після вузівський період спеціалісти з таким рівнем активності не використовують засоби фізкультури в стилі життя або ж використовують при зовнішньому впливі.
2. До середньою рівня підносять тих, хто знаходиться ближче до пасивних і готовий у випадку зайняти їх позиції, а також ті. хто час від часу налаштований на активну діяльність. Такі студенти найбільш піддаються впливу. При високому рівні у студентів сформована впевненість в необхідності фізкультурно-спортивної діяльності в першу чергу для себе. Це проявляється в здоровому стилі життя. По закінченні навчання такі спеціалісти ведуть активну діяльність за місцем роботи, їм притаманна висока громадська активність,
продуктивність праці, інтелектуальний рівень. Це головний бажаючий результат, що можливий при широкому залученні молоді вищих навчальних закладів до заняття фізкультурою.
Як же вирішити цю проблему?! Можна зазначити декілька способів боротьби з цією проблемою:
1) Для усунення цього негативного явища важливо ознайомитись з механізмами дій тих спонукальних сил, які через інтереси і мотиви призводять до задоволення потреб особи. Критерієм фізкультурно-спортивної діяльності є фізкультурно-спортивна активність. Вона характеризується ступенем участі студентів у сфері цієї діяльності. її можна розглядати як міру і характер участі безпосередньо в заняттях фізичними вправами і як активність в організаторській, пропагандистській та інструкторській роботі.
Фактори, які визначають, за думкою студентів, їх цінність, мотиви включення в активні заняття фізкультурою є:
- етап матеріальної спортивної бази;
- напрям навчального процесу і зміст самих
занять;
- рівень вимог навчальної програми;
- частота проведення занять;
- стан здоров’я (особистий);
- тривалість занять (часова характеристика);
- персона викладача (як особистість, ставлення до студентів);
- емоційна характеристика занять.
2) Також, на сучасному етапі адекватним вирішенням порушеної проблеми є впровадження самостійних форм заняття. Такті підхід потребує активізації методичного забезпечення у вигляді популярних брошур, аудіо та відеокасет, популярних лекцій тощо про здоровий спосіб життя, і фізичну культуру і спорт, як його основні складові.
3) В умовах вищої школи принципово важлива робота по активізації кожного студента у відношенні свого фізичного розвитку, реальної участі в різноманітних формах фізкультурно-спортивної діяльності.
4) Управління розвитком потреб студентів повинно відбуватись тактично, в іншому випадку, потреби нав’ язуються.
5) Проводить зі студентами бесіди, в яких розповідати про те, що систематичні заняття, фізичними вправами, дотримання правильного рухового та гігієнічного режиму є найефективнішими засобами попередження багатьох захворювань та підтримання нормального рівня працездатності організму - не умінні організувати свій вільний час.
6) Суттєве значення для всіх студентів мають причини, пов’язані з відсутністю потреби в заняттях і з значенням фізкультурно-спортивної діяльності для розвитку духовних і інтелектуальних здібностей. Деякі студенти не вбачають зв’язку між активністю у сфері фізичної культури і майбутньою професійною діяльністю. Пояснити, що це не так.
7) На перших курсах студенти значне місце відводять причині, яку пов’ язують з втомою від навчання.
Разом з тим це свідчить про їх слабку освітню підготовку, відсутність чітких уявлень про можливості знімати втому від розумової праці методами фізичної культури. За цієї ж причини студенти не володіють зворотнім зв’язком. Лише на старших курсах, коли починають прогресувати деякі хронічні захворювання, що обмежують їх працездатність, оцінка важливості занять стає більш вагомою. Тому важливо приводити до першокурсників старшокурсників, щоб ті на власному прикладі розповідали про важливість фізичних занять.
S) І останнє, чого бажають самі студенти, відносно цікавості проведення занять - щоб викладачі радилися з ними, що їм подобається, і чим воно хотіли б займатися на заняттях з фізичної культури! Висновки.
Отже, у зв’язку з тим, що проблема негативного ставлення студентів до занять з фізичної культури стає все актуальнішою, з цього питання було проведено ряд досліджень. І проведення цих досліджень дало можливість не лише ще раз підтвердити наявність цієї проблеми, але більш глибше зрозуміти причини ситуації, що склалася (наприклад: студентам не подобаються заняття з фізичної культури, бо їм не подобається форма проведення занять, чи студенти вважають що викладачі не досить кваліфіковані тощо) . А це в свою чергу відкрило нові шляхи до вирішення цієї проблеми (наприклад: викладачі можуть радитися зі студентами про те, яка форма навчання їх задовольнила б тощо).
Оскільки ця проблема ще не досить досліджена, то потрібно продовжити дослідження в цьому напрямку, але з різних аспектів. Так рекомендовано більш поглиблено вивчити у студентів мотивації до занять з фізичної культури..
Література
1. Массовая физическая культура в ВУЗе. (М.: Высшая школа, 1991. ст.. 230-250)
2. Пархотник И.И. Как сохранить здоровье. (К.: Наукова думка, 19S1. ст. 100-1б9)
3. Павлов А.В. Режим в жизни человека. (М.: Медицина, 1974 ст. 55-110)
4. Чоговадзе А.В. Іванова ГЕ. Фізична культура особистості студента. (М. МГУ 1991. ст 1-20, 70-100)
5. Фізична культура: тренування, виховання, спорт. (р.200З №4 ст.20-23)
6. Данні з сайту: http: //fizkylt. .com.. ua
Надійшла до редакції 29.09.2007р.
ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ „ЗДОРОВИЙ СТИЛЬ ЖИТТЯ”
Компанієць Ю. А.
Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренко
Анотація. В статті розглянуто ознаки та складники, що визначають сутність понять „здоровий образ життя”, „здоровий стиль життя”, їх співвідношення. Окреслено стратегію застосування засобів фізичної культури та спорту для формування стилю і якості життя. Ключові слова: здоровий спосіб життя, здоровий стиль життя, фізична культура, спорт.
Аннотация. Компаниец Ю.А. К определению сущности понятия „здоровый стиль жизни”. В статье рас-
смотрены признаки и составляющие части, определяющие сущность понятий «здоровый образ жизни», «здоровый стиль жизни», их соотношение. Очерчена стратегия применения средств физической культуры и спорта для формирования стиля и качества жизни.
Ключевые слова: здоровый образ жизни, здоровый стиль жизни, физическая культура, спорт. Annotation. Kompaniets Yu.A. To determination of essence of notion “healthy lifestyle”. In the article is considered the features and parts which determine the essence of notions “healthy way of life”, “healthy lifestyle” and their correlation. Strategy of application of facilities of physical culture and sport for forming the style and quality of life is outlined.
Key words: healthy way of life, healthy lifestyle, physical culture, sport.
Вступ.
Сьогодні вже на державному рівні визнається наявність в Україні демографічної кризи, однією з причин якої є дефіцит у суспільстві „етичного відношення до здоров’я”. На жаль сприяє цьому і те, що існуюча в Україні система фізичного виховання не спроможна забезпечити зміцнення здоров’я населення. [S, С.21].
В ситуації, коли відхилення в стані здоров’я значною мірою обумовлені поведінкою людини, стилем її життя, розв’язання проблеми із медичної площини все більше переміщується в площину освіти. Саме тому формування здоров’ я і здорового образу життя стає одним із головних завдань сучасної педагогічної теорії і практики. Виключна значущість з одного боку вимагає його якнайшвидшого розв’язання, а з іншого робить це надзвичайно складним через масштаб, наявність багатьох аспектів і рівнів проблеми, що розглядається.
Як свідчить аналіз науково-методичної літератури психолого-педагогічного спрямування, поняття „здоровий спосіб життя”, „здоровий стиль життя” набули широкого вжитку. Вітчизняна психологія переважно визначає стиль як індивідуальні особливості виконання діяльності, зарубіжна - через детермінанти особистості і пов’язаними з ними особливостями поведінки, реагування і процесів пізнання. Типова для нашого ще недавнього суспільного життя орієнтація на усереднені зразки поведінки нівелювала індивідуальність, що було характерним і для реальної педагогічної практики. Як наслідок, до цього часу, незважаючи на широке застосування, змістовну сутність понять „здоровий образ життя”, „здоровий стиль життя”, їх співвідношення остаточно не визначено, що значною мірою ускладнює перехід до освіти орієнтованої на особистість.
Сутність поняття „здоровий стиль життя” можна розкрити через його співвідношення з іншим поняттям - „здоровий образ життя”, та через їх спільну складову - „здоров’я”. Якщо спробувати систематизувати та згрупувати численні визначення, то виявляється, що здоров’я проявляється в здатності „протистояти зовнішнім і внутрішнім збуренням, хворобам, пошкодженням, старінню та іншим формам деградації”; „пристосуванні і збереженні навко-
