CC BY
30НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ АНТРОПОМОТОРНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ В ПРОЦЕСІ СИСТЕМНИХ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ
Гура Н.О.
Харківська державна академія фізичної культуриі спорту
Анотація. Обґрунтовані науково-методичні основи розбудови педагогічної технології формування у дітей і підлітків антропомоторних здібностей в процесі їх фізичного виховання Дана характеристика сутності та змісту, форм, методів, засобів оптимального індивідуалізованого формування у дітей і підлітків антропомоторних здібностей, мотивації до системних занять фізичною культурою
Ключові слова: здібності; антропомоторні здібності; методи, засоби, форми розвитку антропомоторних здібностей, мотивація; фізичне навантаження; структурні компоненти фізичного навантаження; індекс сили, швидкості, витривалості, соматотип.
Аннотация. Гура Н.А. Научно-методические основы развития антропомоторных способностей у детей и подростков в процессе системных занятий физической культурой Обоснованы научно-методические основы разработки педагогической технологии формирования у детей и подростков антропомоторных способностей в процессе их физического воспитания. Дана характеристика сущности и содержания, форм, методов, способов оптимального индивидуализованого формирования у детей и подростков антропомоторных способностей, мотиваций к системным занятиям физической культурой
Ключевые слова: способности, антропомоторные способности, методы, способы, формы развития антропомоторных способностей, мотивация, физическая нагрузка, структурные компоненты физической нагрузки, индекс силы, скорости, выносливости, соматотип.
Annotation. Gura N.A. Scientific - methodic basis of children s and teenagers anthropomotoric abilities development during systematic training. Scientific - methodologic basis of formation of pedagogical technology to form anthromotoric abilities of children and teenagers while their physical training has been described. Sense and scope, forms, methods, ways of optimal individual formation of childrens and teenagers anthohomotoric abilities motivations to systemic physical training have been characterized.
Keywords: abilities, anthropomotoric abilities, methods, ways, forms of anthropomotoric abilities development, motivation, physical load, structural components of physical load, strength index, speeds, fitness, samototyre.
Вступ.
Велике значення у гармонійному соціальному вихованні дітей і підлітків має фізична культура система фізичного виховання які базуються на фундаментальних положеннях теорії і методики фізичної культури[2, З,
4, 7, 8], педагогіки [4, 8, 10], психології [2, 5, 10], анатомії і фізіології [1, 4, 8], соціології [З, 4, 10]. В структурі наукових інтересів названих галузей знань про людину особливу позицію займають проблеми діагностики та розвитку антропомоторних [б, 7, 9], професійно-орієнтованих творчих здібностей [1, 4, 9], які за думкою В.Г. Григоренка [З, 4], В.О. Романенка [5], Л.П. Сергієнка [6,7] є домінуючими структурно-функціональними компонентами соціалізації особистості учня загальноосвітньої школи
У аспекті фізичної підготовки дітей і підлітків ми розглядаємо як соціально-педагогічний процес, спрямований на комплементарне формування у них антропомоторних силових, швидкісних, швидкісно-силових здібностей, гнучкості, спритності, витривалості та виховання таких життєво-актуальних навичок і умінь, як ходьба, біг, стрибки, подолання різних перешкод, точність рухів, диференціація зусиль, просторова орієнтація, плавання, рухова пам’ять, потенційні можливості позитивного переносу рухових навичок, що формуються у процесі фізичного виховання, спортивної діяльності, фахово-визначеного навчання.
Наукові дослідження та практика свідчать [2, З, 9, 10], що соціально-педагогічні очікування у фізичному формуванні дітей і підлітків можуть бути досягнуті тільки за умови вирішення проблем індивідуалізації систем формування у учнів загальноосвітньої школи антропомоторних здібностей. Актуальність означеної проблеми дослідження обумовлена недостатністю вивчення питань контролю розвитку антропометричних здібностей дітей та підлітків [2, З, б, 7, 8, 9].
Вивченню проблеми розвитку антропомоторних здібностей присвячено ряд робіт [1 - 7, 10], але ці питання ще не були предметом дослідження
Дослідження, що представлене в статті виконується у напрямку реалізації ділової комплексної програми “Діти України”, “Концепції реформування національної системи фізичного виховання дітей, учнів та студентськоїмолоді”. Обраний напрямок науково-дослідницької роботи входить до плану наукової діяльності кафедр викладання спортивних дисциплін Харківської державної академії фізичної культури і спорту (науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Сергієнко Л.П.) за розділом «Оптимізація структури фізичного виховання у загальноосвітніх школах».
Формулювання цілей роботи,
Мета та завдання дослідження: полягали у розробці і науковому обґрунтуванні індивідуалізованої методики формування у дітей і підлітків антропомоторних здібностей.
Концептуальноюосновою нашого дослідження стало розуміння розвитку антропомоторнихздібностей у дітей і підлітків як складного і тривалого педагогічного процесу, структуру якого обумовлюють два
комплементарно пов’язаних чинника, це біологічний і соціальний фактори які кількісно, якісно та функціонально змінюються в процесі педагогічного впливу [2 - 4, 6-8].
Сформульована мета дослідження та визначені теоретико-методологічні його основи дозволили визначити наступні завдання наукової роботи:
1) Визначити систему факторів, що обумовлюють індивідуалізацію методики формування у дітей і підлітків антропомоторних здібностей;
2) Розробити та експериментально перевірити структурно-функціональну модель формування у дітей і підлітків антропомоторних здібностей.
Адекватно визначенням завдання наукової роботи були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, педагогічне тестування, методи моделювання педагогічної технології, математичні методи статистики
Науково-дослідницька робота реалізується у загальноосвітніх школах № 18; 35, м. Краматорська Донецької області. У дослідженні беруть участь 500 учнів віком 7-16 років, які за станом здоров’я були віднесені до основної медичної групи. Дослідження проводиться на протязі 2005-2007 навчального року.
Результати дослідження.
Системно-аналітичне вивчення теоретичних та експериментальних аспектів розвитку антропомоторних здібностей у дітей і підлітків дозволило визначити систему біологічних, психологічних педагогічних і соціальних факторів, які обумовлюють індивідуальні особливості формування силових, швидкісних, швидкісно-силових здібностей, гнучкості, спритності і витривалості. Означена система факторів була структуровананаступним чином:
- обов’язкове урахування характеристики сенситивних періодів типової динаміки розвитку антропомоторних здібностей у дітей і підлітків - періоди, що адекватні комплексу найефективнішого морфологічного та функціонального розвитку систем організму, які по механізму комплементарної моторно-вісцеральної і вісцеро-моторної міжсистемної регуляції детермінують пільгісний та якісний аспекти їх регламентованої і ситуативної рухової діяльності;
- використання антропомоторних і інтегрованих показників рухових здібностей дітей і підлітків у формі індексів. Такий підхід дозволяє визначити моторно-функціональні тенденції індивідуального розвитку фізичних здібностей в комплементарній залежності від рівня фізичного розвитку та соматотипу людини. Індекси рухових здібностей людини потрібно розглядати як математичну модель індивідуалізації педагогічних факторів їх розвитку.
Індекси силових здібностей розраховуються на основі наступних моделей:
сила правої кисті + сила лівої кисті сила правої кисті + сила лівої кисті
1С км ' 10; к — х ' 10;
маса тіла сума одхватів прав. і лів. кисті в напруженому стані
сила правої кисті + сила лівої кисті 1С д —-------------------------------- 10;
кд N. ?
довжина тіла
станова м' язевасила 1С —--------------------- 10;
см . 5
маса тіла
становам' язевасила 1С д —--------------------10;
сд л . 5
довжинатіла п стрибок у довжину з місця
1Сдм — і 10;
маса тіла
стрибок у довжину з місця 1Сдд — - 10;
довжина тіла
вис на зігнутих руках 1С =--------------------------'10;
вм . 5
масатіла
піднімання тулубаізположення лежачи ю. ^ згинання - розгинання рук в упорі лежачи
маса тіла підтягування на попереч.
ТГ, _ ^с^ипиппя — ии^с^ипиппя иукь угіииі л^лсичи
1стм =---------------------------:-------------------10; І^зм =--------------------------:-------------------10;
масатіла масатіла
1Сппд = Л ' 10;
довжина рук підтягування напопереч.
1Сппм . 10;
масатіла 1С стрибок у довжину з місця
до обхватстегна + обхват гомілки підніманняпрямихнігувисі
пм . ;
масатіла піднімання прямих ніг у висі
пнм X 10°.
довжина ноги
Індекс швидкості визначається на основі таких математичних моделей: — біг на 50 м
Шм =-------------------10;
м маса тіла
ІШИ — бігна 50м ■ю.
довжина ноги
IB..
Індекс витривалості розраховується наступним чином:
біг на довгу дистанцію
■10.
масатіла
Методи розвитку антропомоторних здібностей повинні бути структуровані так, щоб забезпечувати оптимальне поєднання таких структурних компонентів навантаження як: потужність обсяг, термін одноразового і повторного впливу, динаміка відновлювальних процесів (компенсована і де компенсована втома), морфологічна і функціональна структура фізичного навантаження. При цьому методи розвитку антропомоторних здібностей у дітей і підлітків повинні використовуватися у взаємозв’язку з методами лікарняно-педагогічного контролю. Означені методи дозволяють визначити індивідуально оптимальні зони інтенсивності (потужності) впливу педагогічних факторів: низька інтенсивність (ЧСС до 132 удхв.), середня інтенсивність (ЧСС на рівні 133-155 удхв.), велика інтенсивність (ЧСС 156-156-173 удхв.), висока інтенсивність (ЧСС на рівні 174-185 удхв.), максимальна інтенсивність (ЧСС на рівні 189 удхв.).
Розроблена та комплексно структурованасистема факторів індивідуалізації процесів формування у дітей і підлітків антропомоторних здібностей була впроваджена в освітнє середовище загальноосвітньої школи через наступні організаційно-педагогічні форми:
- уроки фізичної культуриза розділами навчальної програми (гімнастика, легка атлетика, спортивні та рухові ігри, плавання та інш.);
- позакласна робота з фізичного виховання та спортивної підготовки (фізичні вправи в режимі для школи, гуртки, спортивні секції, спортивні змагання та інш.);
- самостійні заняття фізичними вправами в умовах сім’ї, відпочинку, канікул та інше.
Технічним аспектом впровадження означеної системи було планування навчально-виховного процесу з фізичної культури учнів загальноосвітньої школи на навчальний рік, семестр, тематичне планування та планування окремих уроків.
Впровадження розробленої системи факторів індивідуалізації процесів формування антропомоторних здібностей у дітей молодшої вікової групи дозволило отримати результати експериментального розвитку їх рухової сфери, що у повному обсязі представлені у таблиці 1.
Таблиця 1
Результати експериментального впровадження системи факторів індивідуалізованого формування у учнів
молодшої групи антропомоторних здібностей (n=120)
Антропомоторні здібності Експеримент
контрольна група(п=б0) експериментальна група (n=60)
До Після Різниця, % До Після Різниця, %
Біг на 50 м (с). і 1,S і 1,2 2,31 11,9 9,7 15,б3
Стрибки у довжину з місця (см) 12S,0 130,5 1,1S 127,б 141,б 30,2S
Біг на 600 м (с) 19S,5 190,2 2,б4 199,3 1б2,3 39,12
Показники кисткової динамометрії (кг) 12,б 12,9 0,S9 12,2 13,9 1S,53
Вис на зігнутих руках (с) 10,7 11,3 1,59 10,2 17,3 3S,36
Піднімання тулуба за 30 с (кількість разів) 9,3 9,9 1,14 9,0 17,S 41,23
Чолноковий біг 4*10 м (с) 15,2 14,5 1,S2 15,б 12,1 1S,34
Нахили тулуба вперед ( см) 4,9 5,4 3,25 4,7 7,S 72,15
Примітка: критерій Вілкорсона - Мана - Уїтні знаходиться у експериментальній групі в межах 3,5 - 6,83 і перевищує критичне значення 1,96, р< 0,05; в контрольній групі означений критерій знаходиться на рівні < 1,96, р> 0,05.
Висновки.
Системно - аналітичний підхід до інтерпретації результатів формуючого експерименту (табл. 1) дозволяє сформувати низку обгрунтовуючих та узагальнюючих висновків відносно позитивного впливу розробленої педагогічної системи індивідуалізованого формування у учнів молодшої вікової групи (уроки фізичного виховання, фізичні вправи в режимі дня школі, позакласні форми фізичного виховання) антропомоторних здібностей:
1. Результати формуючого експерименту свідчать, що у розробленому комплексу комплементарних факторів індивідуалізації розвитку антропомоторних здібностей у учнів молодшої вікової групи притаманні
ознаки системних експертів у наступних формах: урахування вікових та статевих особливостей учнів; оцінки рівня фізичного розвитку і соматотип та нервово - м’язової працездатності, здоров’я; рівня мотивованості учнів до систематичних занять фізичною культурою; оптимальні параметри сумарного впливу фізичних навантажень різної потужності, обсягу та антропомоторного спрямування; лікарняно - педагогічний контроль та самоконтроль в умовах рухової навчально - виховної і навчально - тренувальної діяльності означених учнів.
2. Визначені індекси розвитку у дітей і підлітків антропомоторних здібностей є математично -педагогічною моделлю інтегрованого виокремлення індивідуалізованих педагогічних, анатомічних, фізіологічних та енергетичних параметрів педагогічних технологій фізичного виховання, що розробляються і впроваджуються в освітнє середовище сучасної школи, міста, району, регіону. Вони забезпечують оптимальне визначення педагогічних напрямків ефективного розвитку у дітей і підлітків: між м’язової координації, внутрішньом’язової інтеграції; аеробних і анаеробних механізмів енергозабезпечення рухової діяльності; швидкісних параметрів рухової діяльності; координації та спритності рухів; рухомості суглобів
3. Теоретичні та експериментальні досягнення означеної роботи свідчать, що напрямок досягнення є актуальним та практично значущим в галузі теорії і методики фізичного виховання і спортивної педагогіки, тому перспективу подальших наших досліджень ми вбачаємо в напрямку розробки комп’ютерних технологій визначення індивідуалізованих параметрів методики формування антропомоторних здібностей людини в галузі фізичного виховання, професійно - прикладної фізичної підготовки, спортивної підготовки, самостійних занять фізичними вправами, фітнесу, фізичної та соціальної реабілітації осіб, що
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем розвитку антропомоторних здібностей у дітей і підлітків в процесі системних занять фізичною культурою
Література
1. Бернштейн Н. А. О построении движений.- М.: Медгиз, 1977.- 255 с.
2. Волков Л.В. Теория и методика детского и юношеского спорта. - К.: Олимпийская литература, 2002, -29б с.
3. Григоренко В.Г. Научно - практические основы развития двигательных способностей человека - Одесса: Издательство ЮГПУ им. Ушинского 2001. - 1б0 с.
4. Г ригоренко В.Г. Педагогические основы физической и социальной реабилитации инвалидов с нарушением функций спинного мозга. - М.: Советский спорт, 1991. - 410 с.
5. Романенко В. А. Диагностика двигательных способностей - Донецк: Издательство ДонНУ, 2005.- 290 с.
6. Сергиенко Л.П. Г енетика и спорт. - М.: физкультураи спорт, 1990, - 171 с.
7. Сергієнко Л.П. Тестування рухових здібностей школярів - К.: Олімпійська література, 2001. - 739 с.
S. Круцевич Т.Ю. Прогнозные модели гармоничности физического развития подростков II Педагогіка,
психологія та медично-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: 3б. наук праць I За ред. С. С.
Єрмакова -Харків: ХХПІ .-2000. - №12. - 4S-53 с.
9. Шиян Б. М. Теорія і методика фізичного виховання школярів Т.1. -Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2002. - 252 с.
10. Taboga J. A. Zsprawnosci fizyczney. - Warschawa: Ipsylon, 1995. - 414р.
Надійшла до редакції 10.02.200S р.
