Актуальт проблеми сучасно! медицини
Гумаштарш проблеми медицини та питання викладання у вищш медичнш школ1
УДК 376
Грищук М.1., Князевич-Чорна Т.В., Попадинець О.Г., Бойко О.В. НАЦ1ОНАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ДУХОВНО! КУЛЬТУРИ СТУДЕНТ1В
ДВНЗ «1вано-Франшський медичний нацюнальний уыверситет»
У статт{ розглянуто напрямки нащонального виховання, як доповнюють один одного, мають теоретико-методолог{чне значення для визначення цшей, об^рунтування зм1сту г методики виховання в сучасних умовах.
Ключов1 слова: виховання, особистють.
Вступ
Умовою цтюного формування особистосп е нацюнальна система виховання [1]. Основними и засадами е система поглядiв, переконань, iдей, iдеалiв, традицш та професшноТ дiяльностi, якi сприяють формуванню свтоглядовоТ позицп та цшнюних орiентацiй молодi, передачу над-бань попередых поколiнь. Стан проблем виховання нерозривно пов'язаний iз сусшльно-економiчними i полiтичними процесами в УкраТ-нi. Саме тому, в медичних вузах та сучаснш украТнськш педагогiцi основою органiзацiТ вихов-ноТ роботи зi студентами повиннi бути щеТ нацю-нального виховання.
Основна частина
Навчання, виховання та розвиток е рiвноцiн-ними компонентами осв^нього процесу. Розвиток студента поеднуе в собi змют навчання та виховання, осктьки в процесi розвивального навчання виховуються новi особистюы риси.
У процесi розвитку сусшльства змiнюеться суть виховання, хоча суб'ектом виховання зав-жди залишаеться людина. Незмшною залиша-еться мета, яка спрямована на формування га-рмоншно й всебiчно розвиненоТ особистостi, готово' до ^^ативноТ, соцiальноТ та професшноТ дiяльностi в суспiльствi. Така особистють здатна сприймати та розвивати нацюнальы, морально-етичнi та сусптьы цiнностi.
Важливим питанням системи нацюнального виховання е стiйке збереження стереотишв пе-дагогiчного мислення, якi сформувались у попе-реднi десятилiття. Кращi здобутки вiтчизняних дiячiв освiти
К. Ушинського, Б. Грiнченка, М. Драгоманова
та ш. створюють пщфунтя для подальшого розвитку нацiонального виховання.
Сусптьство стае все бiльш людиноцентрист-ським. Iндивiдуальний розвиток особистостi — головна передумова соцiально-економiчного прогресу. "Ось чому найпрюритетшшими сферами у XXI стол^, — слушно наголошуе В.Г. Кремень, — стають наука, як сфера, що продукуе новi знання, та осв^а, як сфера, що олюднюе знання ^ насамперед, забезпечуе шдивщуальний розвиток людини" [2].
Керування виховним процесом нерозривно пов'язане iз змшою пiдходiв до виховання. Реа-лiзацiя нацiональних, гуманiстичних принципiв виховання серед студенев медичних ВУЗiв е найважлившим ресурсом устшноТ виховноТ дiя-льностк Благодiйнi акцп, якi спрямованi на до-помогу дiтям-сиротам та лп"ым людям, розвива-ють у майбутшх лiкарiв такi риси, як людянють, доброту, милосердя, турботу про ближнього. Та-кi заходи здатнi повнютю змiнити ставлення до немiчних людей у майбутшх лiкарiв. Адже, мораль народу - совють, правдивють, гiднiсть, че-снiсть тощо, охоплюе ва гранi життя, вона е його сутнютю.
Значним змiстом наповнена педагопчна то-лерантнiсть, фiлософiя якоТ базуеться на ви-знаннi за кожною людиною права мати власш громадсько-нацюнальш погляди, принципи, ставлення до навколишнього свiту. Завдання педагога - куратора не в тому, щоб боротися зi студентом, а в тому щоб допомогти виправити по-милки чи вщхилення в поведшцк
Особливо актуальним е принцип толерантно-стi в медичних закладах, де кожен пра^вник повинен бути прикладом для наслщування i тому
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
зобов'язаний проявляти високий ступшь щиро-сердносп, терплячост та поваги до студенев. Спiвзвучнi цьому слова К.Д. Ушинського: «Осо-бистiсть вихователя значить усе в справi вихо-вання».
Окрiм навчальних занять студенти спткують-ся з викладачами - кураторами в позаурочний час. Таю зустрiчi проводяться у формi диспутiв, рiзноманiтних конкурсiв, тематичних л^ератур-них вечорiв. Рiзноманiтнi теми цих зустрiчей до-помагають бiльш багатогранно оцiнити шдивщу-альнiсть кожного студента, визначити його потреби i можливiсть розв'язання поточних проблем. Адже, на одному щаблi з навчанням без-межно важливо створювати умови для продуктивного, позитивного сшлкування, завдяки чому закладаються норми i правила поведшки, вщ-ношення до людей i до життя.
Нацiональний виховний вплив у ходi навча-льного процесу мае в^гравати провiдну роль. Виключно пiзнавальний пiдхiд, який е прюритет-ним у навчальному процеа, повинен супрово-джуватися виховним аспектом. Укра'нська нацн ональна система виховання спрямована на те, щоб молоде поколшня оволодiвало невичерп-ним багатством i рiзноманiтнiстю засобiв мис-лення народу. Самобутнють i неповторнiсть ми-слення юнака чи дiвчини визначають нацюналь-на психологiя, характер, свщомють та iншi складники духовност народу. Мислення, творче ба-чення св^у укра'нським народом значно в^з-няеться вiд творчого осмислення дшсносп ш-шим народом. Спосiб мислення студентства мае самобутню iстотнiсть, завдяки чому з поколшня в поколшня вщтворюеться i розвиваеться самобутнють укра'нсько' культури, духовностi. Саме такий пщхщ буде розвивати вмiння навчатися, позитивне ставлення до навчального закладу, запоб^ати прихованим чи явним конфлктам iз викладачами.
У процесi становлення i вiдродження нацю-нально' системи виховання вщновлюються принципи, засади народно' морали яка за своею суттю е загальнолюдською. Цiлiсний процес виховання передбачае естетичну освiченiсть i ви-хованiсть. Оволодiваючи серцем i розумом мо-лодi, народна естетика пробуджуе в не'' внутрн шн сили, запалюе оптимiзмом, надихае на добрi справи, стверджуе любов, вiру i надiю як найцш-нш скарби духовностi.
Народна етика i етикет декларують принципи i норми ставлення не лише до людини, сусптьс-тва, а й до навколишнього середовища. Етно-етика вками утверджувала красу i благородство людських стосунюв, дотримання принципiв, ви-мог народного права, правил i норм подружньо-
го, товариського життя. Звичайно, що виховна цшнють заняття залежить вщ культури виклада-ча, вщ його ставлення до студентiв, вщ його авторитету, вiд умшня органiзувати творче i дiяль-не сшлкування на занятп, вiд умшня захопити, зацкавити, вiд бажання, здатност й умiння бути душею з вихованцями.
Народна правова свщомють завжди утверджувала право на свободу, власнють, працю, житло, втьне господарювання. На жаль, в останн стол^тя i десятилiття народна правосвн домють значно ослабла. Серед молодi загроз-ливих масштабiв набули цинiзм, лицемiрство, скептицизм. Саме тому, нацiональна система виховання, яка е запорукою становлення суверенно' укра'нсько' правово' держави, покликана вщроджувати народну правову свщомють.
Нацюнальна система виховання
цiлеспрямовано i систематично формуе в студентства народне свтовщчуття i свiторозумiння, свтоглядну позицiю. Нацiональний свiтогляд, його глибина i багатство найяскравiше вiдображенi в мiфологi', фольклорi, символiцi, прикметах, вiруваннях, традицiях i звичаях народу, матерiалiзованi в iсторичних подiях i здо-бутках нацiонально' культури. З огляду на ви-щевказане, доцтьним буде проведення л^ера-турних вечорiв, присвячених видатним укра'нсь-ким письменникам Л.Укра'нц^ Т.Шевченку, 1.Франку, тижнiв укра'нсько' мови та писемносп, рiздвяних вечорниць, конкурав на кращу Вели-кодню писанку.
Вщсутнють нацюнально' свiдомостi здебть-шого спричиняе iлюзорне, оманливе вщчуття неповноцiнностi рiдно' мови, культури, врешт самого себе, народжуе комплекс неповноцшнос-тi, нацiонального i громадського занепаду. Нацн ональний свiтогляд е тим базовим компонентом особистосп, фундаментом и духовностi, на ос-новi якого успiшно формуеться науковий свто-гляд.
Висновок
Отже, для нишшньо' укра'нсько' системи виховання потрiбен тривалий час i напружена робота аби остаточно сформувати виховний щеал ХХ1 столiття, усвiдомити його сутнють i втiлити в життя. Але безперечно, що нацюнальне виховання мае пронизувати вс аспекти навчально-виховно' роботи вищих навчальних закладiв.
Лiтература
1. Державна нацiональна програма «Освта» / Фонд iнтелектуал. сшвпрац «Укра'на ХХ1 столiття». - К. : Райдуга, 1994. - 29 с.
2. Кремшь В.Г. Фтоссх^я освiти ХХ1 ст. / Кремшь В.Г. // Шлях освiти. - 2003. - № 2. - С.2-5.
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
Реферат
НАЦИОНАЛЬНОЕ ВОСПИТАНИЕ КАК ФАКТОР ФОРМИРОВАНИЯ ДУХОВНОЙ КУЛЬТУРЫ СТУДЕНТОВ Грищук М.И., Князевич-Чорна Т.В., Попадинец О.Г., Бойко Е.В. Ключевые слова: воспитание, личность.
В статье рассмотрены направления национального воспитания, которые дополняют друг друга, имеют теоретико-методологическое значение для определения целей, обоснования содержания и методики воспитания в современных условиях.
Summary
NATIONAL EDUCATION AS FACTOR FOR SPIRITUAL AND CULTURAL DEVELOPMENT OF STUDENTS Hryschuk M. I., Knyazevych-Chorna T.V., Popadynets O.H., Boyko O. V. Key words: education, personality.
The article discusses tendencies in national education, which are complementary and of great theoretical and methodological importance for defining the objectives, study contents and methods of education nowadays.
УДК 616.31: 615.015.32 + 615.322 (075.5) Кулемзта Т.В.,Шиньова Н.В.
Ф1ТОТЕРАП1Я У РОЗР1З1 ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНО! ДИСЦИПЛ1НИ
Донецький нацюнальний медичний ушверситет iм. М. Горького
Фтотератя - одна з основних клт1чних спец{альностей, яког повинт оволодти студенти медичних ВНЗ. Во всьому св{т{ ф{тотератя широко застосовуеться для профшактики, лтуван-ня та реаблтаци хворих. Для устшного засвоення даног дисциплти студентами р{зних факу-льтет1в медичних вищих навчальних заклад{в використовуються ттегративю методики ви-кладання.
Ключов1 слова: ф1тотерагля, викладання, фармакогноз1я, нетрадицмна медицина, л1карськ1 рослини.
Вступ
ХХ сторiччя увшшло до iCTOpiï епохою CTpiM-кого розвитку медично! та фармацевтично! науки. Найсучаснш досягнення науки та техшки сприяли впровадженню передових технологш в теорш та практику медицини. Але, на превеликий жаль, людство не стало здоровшим. Сучасн фармаколопчш засоби, що створено шляхом ор-гашчного та бютехнолопчного синтезу неодноразово доводили свою ефективнють на протязi багатьох рош. Але разом з впровадженням в дiяльнiсть лкаря велико' кшькосп синтетичних лкарських засобiв, як часто забезпечують шви-дкий та мщний вплив на органiзм людини, поча-стiшали випадки побiчноï дiï цих лтв. Побiчна дiя, токсикологiчнi прояви дм лiкарських засобiв, алергiчнi реакцп - все це призводить до невпин-ного зростання кiлькостi хворих на медикамен-тознi захворювання. За даними ВООЗ - це тре-тина людства [1]. Крiм того, слщ зауважити, що в наш час спостер^аеться дуже жорстока конку-ренцiя великих фармацевтичних концернiв, що виготовляють синтетичнi лiкарськi засоби, як частiше за все е генеричними. На ™i цих круп-них виробниш дуже невпевнено почувають себе невелик фiрми, що виробляють оригiнальнi рослиннi лiкарськi засоби.
На фон всiх цих проблем дуже значущою вь хою е заклик бвропейського Союзу в 1999 роц до кра'н - членiв Союзу - сприяти офщшному визнанню та впровадженню в кл^чну практику натуропатичних методiв лiкування населення. За даними ВООЗ, сучасний розвиток ф^отерапп
е прюритетним напрямком в оздоровленнi населення, попередженн гострих та хрошчних за-хворювань, та пiдвищеннi якост життя (ВООЗ, 2003). Згiдно до тих же даних, близько до 75% населення з хроычними захворюваннями, повинно лкуватися засобами ф^отерапп.
Саме фтотератя дозволяе проводити необ-хiднi заходи, зокрема, саме профтактику, лку-вання та реабiлiтацiю хворих, а також привертае увагу до здорового образу життя. Тому належне викладання ф^отерапп для студенев медичних та фармацевтичних вищих навчальних закладiв е вкрай необхщним.
Мета дослвдження
Метою нашого дослiдження е протюстрова-ти iнтеграцiю мiж фiтотерапiею та шшими на-вчальними дисциплiнами, що викладаються в медичних ВНЗ.
Матерiали та методи дослвдження Навчальнi плани та робочi програми навчальних дисциплш 1-3 курсiв медичних, стомато-логiчного та фармацевтичного факультетiв.
Результати та ïx обговорення На наш погляд фтотерашю можна визначити як поеднання напрямюв, що дозволяють викори-стовувати лiкарську рослинну сировину для профшактики, лкування та реабiлiтацiï хворих з рiзноманiтною патологiею. Це насамперед ме-дичнi науки, такi як фiзiологiя, патологiчна фiзiо-логiя, фармаколопя, клiнiчна фармакологiя. Дуже велику роль в^грають також фармацевтичнi