Научная статья на тему 'Наслідки Brexit для Шотландії та її політики щодо ЄС'

Наслідки Brexit для Шотландії та її політики щодо ЄС Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
68
13
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
Brexit / Великобританія / Шотландія / ЄС / Brexit / the UK / Scotland / the EU / referendum / референдум / Великобритания / Шотландия / ЕС

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Червінка Ірина Миколаївна

У статті проаналізовано результати референдуму щодо виходу Великобританії з ЄС та позицію Шотландії в даному контексті. Вивчено можливі варіанти реалізації євроінтеграційних прагнень Шотландії та прогнозований вплив Brexit на посилення націоналістичних настроїв серед населення Шотландії. Проаналізовано результати опитувань громадської думки європейських країн щодо Brexit, його наслідків для Великобританії та решти країн ЄС.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The consequences of Brexit for Scotland and it’s EU policy

In the article the results of the referendum on the UK exit from the EU and the position of Scotland in this context are analyzed. Also the results of the 2014 Scottish Independence referendum and the factors influencing it are studied. The expected impact of Brexit on change of opinions among the population of Scotland are considered. In particular, opinion polls showing the growing popularity of the Scottish National Party and strengthening of nationalist sentiments in Scottish society are analyzed. Particular attention is paid to the Scots disappointment caused by dissatisfaction with the results of the Brexit referendum. As far as EU membership receives wide support among the population of Scotland, the current head of government of Scotland N. Sturgen is trying to find ways to preserve relations with the EU after the UK withdrawal. The possible ways of implementing of the European aspirations of Scotland are studied, such as “reverse Greenland”, which implies the experience of Denmark and Greenland concerning EU membership in reverse order. The possible legal difficulties and contradictions that may arise in this case are considered. The possibility of second referendum on the secession of Scotland from the UK and options for EU membership of Scotland in case of independence are studied. Also in the article the results of opinion polls in Britain and other European countries on Brexit, its consequences for the UK and other EU countries, as well as on the future of the EU and the level of integration within it are analyzed.

Текст научной работы на тему «Наслідки Brexit для Шотландії та її політики щодо ЄС»

ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ

_СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 16

комуткащя запропонувала noeimni способи як активгзацп громадськост1, так i мобтзацж гх капталу.

Ключоei слова: громадсько-полтичний акmивiзм, краудсорсинг, краудфандинг, Револющя Гiднoсmi.

УДК 327.7:324(410)

1.М. Червшка

НАСЛ1ДКИ BREXIT ДЛЯ ШОТЛАНД11 ТА II ПОЛ1ТИКИ ЩОДО ее

У сmаmmi прoаналiзoванo результати референдуму щодо виходу Великобритани з €С та позицЮ Шотланди в даному кoнmексmi. Вивчено мoжливi варiанmи реалiзацii евроттеграцтних прагнень Шотланди та прогнозований вплив Brexit на посилення нацюнал^тичних настрогв серед населення Шотланди. Прoаналiзoванo результати опитувань громадськог' думки европейських крагн щодо Brexit, його на^дюв для Великобритани та решти краг'н €С.

Ключовi слова: Brexit, Великобритатя, Шomландiя, €С, референдум

Результати референдуму про вихщ Великобритани з €С викликали чимало дискусш щодо наслщюв Brexit для Свропейського Союзу, його кра'ш-члешв та перспектив подальшо'1 штеграци. Зокрема, увагу привертають питання можливосп проведення референдумiв в шших крашах--членах, зростання популярносп нащоналютичних сил, збшьшення кшькосп евроскептиюв та iмовiрнiсть посилення вiдцентрових тенденцiй в рамках €С. Прогнози щодо негативного впливу Brexit стосуються не лише шших европейських краш, а й Великобритани та ii автономних частин. Зокрема, викликае чимало обговорень прагнення деяких частин Великобритани, таких як Шотландiя та Швшчна Iрландiя, залишитися у складi Свропейського союзу.

З огляду на це, метою статл е дослщити можливi варiанти полiтики Шотланди в напрямку реалiзащi ii прагнень щодо членства в СС, а також розглянути перспективи проведення другого референдуму про вщокремлення вщ Великобритани. Дослщження даних питань потребуе вивчення рiзних точок зору щодо можливих варiантiв для членства Шотланди в СС, в тому чист таких авторiв як Р. Вобель[18], П. Дарданеллi [4], Д. Едвард[5], Р. Лейн[8], Т. Лок [10], Дж. М^челл[4] та iн. та аналiзу соцiологiчних дослiджень, зокрема щодо сприйняття Шотландсько1 нащональнох' парти та ii пол^ики i посилення прихильностi до нащоналютичних настро1в серед шотландцiв, а також ощнки наслiдкiв Brexit для Великобритани та шших европейських краш.

Референдум 23 червня про вихщ з СС та його результати спричинили нову хвилю обговорень статусу Шотланди в Сполученому Королiвствi та ii членства в Свросоюзь Попередш опитування, проведет у кв^ш 2016 року, показали, що близько 66 % шотландщв голосуватимуть за те, щоб залишатися у складi СС, а серед громадян всього Сполученого Королiвства - лише 49 % [16]. Ц даш ще до референдуму засвщчили широку пiдтримку членства в СС серед населення Шотланди, на вщмшу вщ деяких шших частин Великобритани.

Результати референдуму щодо виходу з СС, з одного боку, пщтвердили попередш опитування, а з шшого, розкололи громадян Сполученого Королiвства майже навпш, адже перевага на користь Brexit була незначною (51,9% висловилися за вихщ з СС i 48,1% - проти).

При цьому, як i було прогнозовано, у Шотландп бшьшють населення - 62% -проголосувала проти виходу з €С [2]. Однак результати референдуму стали для шотландщв не лише несподiванкою, а i розчаруванням, адже саме бажання залишитися у складi Евросоюзу було одшею iз головних причин для багатьох iз них голосувати проти виходу зi Сполученого Королiвства на референдумi 2014 року. Таким чином, вщмовившись вiд незалежностi на користь €С, вони в результатi залишаються нi з чим. Розглядаючи ще в 2013 роцi питання про термши проведення референдумiв про незалежшсть Шотландп та про членство Великобританп в ЕС, професор Алан Тренч зазначав: «Дуже ранне опитування з приводу членства в €С було б занадто поквапливим. Але, принаймш, це б означало, що питання про майбутне Великобританп в Еврот було б виршено до питання про мюце Шотландп в Великобританп. Шотландсью виборцi змогли б вщдати сво! голоси з приводу незалежносп, знаючи, чи вони обирають залишитися в складi Великобританп, яка е членом €С, або вийти з не!, чи залишитися в €С, але вийти з Великобританп...»[9]. Однак врешт порядок проведення референдумiв виявився несприятливим для шотландщв, адже в 2014 рощ !м довелося голосувати навмання, не знаючи, чи залишиться Великобриташя надалi членом ЕС. Тому ршення про Brexit виявилося для них таким неприемним.

Виявом розчарування шотландщв у результатах голосування стала заява Иколи Стерджен про те, що парламент Шотландп, який повинен дати офщшну згоду на вихщ Великобританп з ЕС, може накласти вето на це ршення[3]. Ще одним тдтвердженням цього е i той факт, що настро! громадян Шотландп продовжують поступово змшюватися в напрямку тдтримки незалежностi: згiдно останшх опитувань 59 % шотландцiв висловилися позитивно з цього приводу [2]. Тому у разi проведення повторного голосування з приводу незалежносп юнуе велика iмовiрнiсть того, що результати свщчитимуть на користь вiдокремлення.

Загалом, референдум про незалежшсть Шотландп, який було проведено 18 вересня 2014 року, отримав неоднозначш ощнки. З одного боку, результати довели небажання шотландщв вщокремлюватися, з шшого - вони не були надто переконливими, адже результат, коли близько 55 % проголосували «проти» i 45 % - «за» незалежшсть[17], яскраво вщображае розкол у шотландському суспшьста. Досить незначна рiзниця мiж противниками i прихильниками незалежносп та тенденщя до збшьшення кiлькостi останнiх свщчать на користь того, що даний результат може швидко змшюватися.

Основних причин голосувати проти незалежносп у шотландщв було кшька. Серед них - общянки англiйського уряду про розширення повноважень, сощальне забезпечення, фшансування збереження культурних надбань тощо. I хоча Д. Камерон напол^ на виключенш пункту про розширення повноважень Шотландп з бюлетешв референдуму [12], однак все ж пообщяв !х розширити, що, в поеднаннi iз масштабною рекламною кампанiею, яку було розгорнуто тд закликом «Better Together», дало сво! результати. Однак запропонований тсля референдуму пакет пропозицiй про подальшу деволюцiю i новi повноваження Шотландп настшьки розчарував шотландцiв, що кшьюсть прихильникiв незалежностi вiдразу зросла.

Призначена тсля референдуму новою главою уряду Шотландп Н. Стерджен заявила про сво! намiри продовжити курс на вщокремлення та збшьшення тдтримки ще! незалежносп за допомогою аргумешив i переконання. Вона зазначила, що уряд кра!ни готуеться представити законопроект про проведення другого референдуму щодо виходу Шотландп зi складу Великобританп. Тепер цей намiр став ще бшьш вмотивованим у зв'язку з ршенням щодо Brexit.

Загалом, збшьшення кшькосп прихильниюв iдеi' незалежностi можна спостер^ати i на прикладi Шотландсько! нацiональноi' партй, популярнiсть яко!, незважаючи на негативш результати референдуму 2014 року, залишаеться високою. Адже ШНП вже

втрете поспiль перемагае на виборах до парламенту Шотландп: 2007 р. - вона здобула 47 з 129 мюць, у 2011 р. - 69 манда™, отримавши можливють сформувати бшьшють, яка пщтримала iдею проведення референдуму, а в 2016 р. - 63 мандати, в той час як консерватори отримали 31 мандат, а лейбористи - всього 24 [1].

Популяршсть ШНП пщтверджуеться нещодавшми опитуваннями сустльно! думки в Шотландп. До прикладу, згщно останшх сощолопчних дослiджень, проведених Ipsos MORI (провiдною дослiдницькою компашею глобального рiвня, що спецiалiзуеться на дослщженнях в соцiальнiй, рекламнiй, маркетинговш i медiа сферах), частка задоволених роботою Н. Стерджен на свош посадi складае 66 %; ШНП вважають партiею, що найкраще розумiе проблеми Шотландп - 53 %, здшснюе найкращу для краши пол^ику - 46 %, е найбшьш послiдовною i единою щодо того, якою мае бути ïï пол^ика - 56 %, мае найкращу команду лiдерiв для вирiшення проблем краши - 51 %, найкраще дбатиме про штереси людей - 45 % [16]. Про ч^юсть i конкретшсть цiлей ШНП свщчить результат опитування, в процесi якого респонденти вщповщали на запитання, чи знають, за що виступае кожна з партш: ШНП набрала найбшьшу кiлькiсть голосiв порiвняно з шшими партiями - 80% [16].

Шотландська нащональна партiя досить ефективно здшснювала свою полiтику, перебуваючи при владь Зокрема, позитивно оцiнили роботу уряду з часу останшх виборiв до парламенту Шотландп у 2011 рощ: в сферi управлшня економiкою Шотландп - 56 %, покращення стандар^в життя - 49 %, керування державними витратами - 49 % [16]. Ц результати доводять, що програма ШНП та дп щодо ïï втшення отримують позитивний вщгук в шотландському суспiльствi, що дае змогу партп забезпечити собi широку пiдтримку населення.

Звичайно, найважливiшим досягненням ШНП можна вважати власне реалiзацiю щй проведення референдуму про вщокремлення, адже саме незалежнiсть Шотландп е основним пунктом програми дано'1' партп. Незважаючи на негативний результат референдуму, очшьники партп не вщмовляються вщ щй вiдокремлення. А пiсля того, як Brexit став реальшстю та зшвелював одну iз основних причин залишатися у складi Великобританп, позищя нацiоналiстiв лише змiцнилася. Н. Стерджен вже заявила, що мае намiр вжити вйх можливих заходiв i вивчити вс варiанти задля збереження мюця Шотландп в GC та додала, що очевидним е твердження про те, що питання проведення другого референдуму мае стояти на порядку денному [10].

Однак новопризначена глава уряду Великобританп Тереза Мей щодо iмовiрностi проведення ще одного референдуму про вщокремлення Шотландп вщ Великобританп зазначила, що шотландщ мали можливють проголосувати i 1'хне голосування у 2014 рощ дало ч^кий результат, а уряди Великобританп та Шотландп погодилися його дотримуватися [11]. Жорстку позищю Т. Мей зайняла i стосовно повторного референдуму про Brexit та, незважаючи на петищю, яку пщписали бшьше 4 млн. британщв та аргументи на користь другого референдуму (до прикладу, той факт, що за ршення про вихщ з Евросоюзу проголосувало менше 60 % населення Великобританп, до того ж участь у референдумi взяли менше 75 %), заявила, що його не буде.

Однак варто зазначити, що позищя Н. Стерджен також залишаеться ршучою. Вона заявила, що дворiчний перюд, вщведений на переговори щодо реалiзацiï Brexit варто використати для втшення ще'1' проведення референдуму про вщокремлення, а серед шотландських виборщв за цей час мае вщбутися «переощнка» ршення, яке було прийнято на референдумi 2014 року. Важливим месседжем була заява Н. Стерджен, що незгода уряду Великобританп з ршенням ШНП щодо проведення другого референдуму призведе до «пркого поличного протистояння» [6], що сигналiзуе про готовшсть ШНП не вщступати вщ реалiзацi'ï ще! вщокремлення навт у випадку протидп з боку центрального уряду.

Що ж стосуеться подальших вiдносин Шотландп з СС, то це питання у зв'язку з Brexit, як i перед референдумом 2014 року, спричинило нову хвилю обговорень щодо можливих шляхiв втiлення евроiнтеграцiйних прагнень Шотландп. Один iз обговорюваних варiантiв пiд назвою «Гренландiя навпаки» (reverse Greenland) передбачае застосування досвщу Данп та Гренландп щодо членства в СС у зворотному порядку.

Як вщомо, Королiвство Дани складаеться з трьох частин: Дани, Гренландп та Фарерських островiв. При цьому, в той час як Дашя е членом СС, Гренландiя, увшшовши до його складу в 1973 рощ як частина Дани, припинила свое членство тсля власного референдуму 1982 року, на якому бшьшють населення висловилася за вихщ з СЕС. Цю ситуащю, коли автономна частина краши-члена СС мала можливють вийти з його складу, сьогодш пропонують вважати прецедентом для Шотландп, застосувавши його у зворотному напрям^ таким чином, щоб автономна частина могла залишитися членом СС тсля виходу краши з його складу. Однак даний варiант зумовлюе ряд труднощiв та зауважень.

До прикладу, деяю з можливих суперечностей наводить А. Рамсей. Перш за все, Дашя е найбшьшою частиною Королiвства, i це викликае сумшви щодо можливостi застосування ii випадку як прецеденту для Шотландп. Крiм цього, вш справедливо зазначае, що лондонщ, лiверпульцi та жителi шших мiст, якi проголосували проти виходу з СС, теж повинш мати право на врахування свого голосу, однак, на вщмшу вщ Шотландп та Швшчно! 1рландп, вони не мають можливосп вести таких переговорiв [13].

Доктор Единбурзького унiверситету Тобiас Лок, аналiзуючи можливостi застосування варiанту «Гренландiя навпаки» до дано!' ситуацп, розглядае iншi шляхи для Шотландп'. Зпдно з так званим Договором про Гренландп до Договорiв про створення СЕС та Свроатом вводився пункт, за яким Гренландiя визначалася як одна iз заморських територш краши-члена, до яко'1 вони не застосовувалися. Вш розглядае такий спосiб використання цього прецеденту, при якому Сполучене Королiвство залишатиметься формально членом СС, але Договiр не застосовуватиметься до Англп та Вельсу [10].

Звичайно, теоретично такий варiант е можливим, однак, перш за все, на це повинен був би погодитися Лондон, що, однак, дуже сумшвно з огляду на сучасну ситуащю. Як уже зазначалося, очшьниця уряду Великобританп Т. Мей мае однозначну позищю щодо Brexit, яка не передбачае можливосп такого компромюного ршення. Неоднозначними е на даному етат позицп краш-члешв СС. Особливо негативно у вщповщь на прагнення Шотландп залишитися в СС тсля Brexit зреагували 1спатя та Франщя. Прем'ер-мшютр 1спанп М. Рахой зазначив, що виступатиме проти переговорiв СС з Шотландiею. Така позицiя е зрозумшою з огляду на наявнiсть сепаратистських прагнень на територп 1спанп (зокрема, в Каталонп), у зв'язку з чим будь-яю спроби автономних територш шших краш до самостiйноi зовшшньо! полiтики сприймаються Iспанiею негативно (особливо у контексп спроб Каталонй провести власний референдум про вщокремлення за прикладом Шотландп).

Крiм негативного ставлення деяких крахн СС та уряду Великобританп, такий варiант зумовив би ряд суперечностей та неточностей. До прикладу, як зазначае Т. Лок, це могло б означати необхщшсть ширшох деволюцп для Шотландп. Проблемними моментами могли б стати також ситуацп, коли певний акт парламенту Великобританп суперечив чи порушував би право СС[10]. Таких правових суперечностей могло б виникнути безлiч. Тому найкращим та найпроспшим шляхом набуття членства в СС для Шотландп був би ii вступ до Свросоюзу у разi здобуття незалежносп тсля другого референдуму.

Звичайно, бiльш зручним з бюрократичноï точки зору було б набуття членства Шотландп одночасно з припиненням членства решти Сполученого Королiвства. Це означало б паралельну реалiзацiю процесiв Brexit та переговорiв Шотландп з €С про майбутне членство, виконання необхщних вимог та досягнення критерпв. В такому разi переговори про Brexit та пщписання вщповщних документiв можна було б використати для виршення «шотландського питання», що дало б змогу бшьш ефективно здшснити обидва процеси.

1нший варiант - у р^ здобуття незалежностi пройти весь шлях вщ краши-претендента на членство, подаючи заявку та виконуючи вимоги €С щодо членства. Цей варiант не е настшьки ж зручним для Шотландп, як попереднш, оскшьки потребуватиме багато часу з огляду на необхщшсть, перш за все, проведення другого референдуму (результати якого, незважаючи на дат останшх сощолопчних опитувань, не обов'язково будуть позитивними, хоча з бшьшою iмовiрнiстю), проведення переговорiв про вступ, виконання вимог щодо членства i т.д. Це не лише вимагатиме бшьше часу та зусиль, а й поставить Шотландп на один рiвень з шшими крашами-претендентами, незважаючи на ïï членство в €С на сучасному етат. Крiм цього, Шотландiя не зможе займати особливу позищю щодо евро чи Шенгену, як було у випадку Великобританп. Важливою проблемою е також те, що, як зазначае Т. Лок, вщповщно до полггики €вропейськоï Комюп, новi члени не будуть прийматися до закшчення строку повноважень нинiшнього Свропейського парламенту (до 2019 року), а це ще бшьше вщдаляе в час перспективу членства для Шотландп.

Серед науковщв iснують також думки, що Шотландiя повинна автоматично залишитися членом €С пiсля здобуття незалежносп. До прикладу, про це стверджуе Р. Вобель, професор економiчних наук, член Дорадчоï Ради Федерального Мшютерства економiки i технологiй Нiмеччини, зазначаючи, що потреба про подачу новоï заявки на членство тсля вщокремлення не мае пщтвердження в европейських договорах[18]. Схожу позищю подшяе i колишнш суддя Суду ЕС Д. Едвард, який ще до референдуму 2014 року, розглядаючи проблему членства Шотландп в €С у випадку проголошення незалежносп, зазначав, що найбшьш зручним було б узгоджене ршення, яке дозволило б Шотландп залишатися в межах €С, якщо вона того забажае, але таю переговори будуть залежати, звичайно, вщ доброï волi шших держав-члешв, а також правовоï пщтримки з боку Суду €С (вiн також наголошував на необхщносп проведення цих переговорiв до вщокремлення з метою уникнення багатьох правових суперечностей та шших проблем, що можуть виникнути у зв'язку iз втратою Шотландiею статусу члена ЕС)[5].

Незважаючи на такого роду твердження, перспектива автоматичного членства Шотландп в €С у разi здобуття незалежносп е сумшвною з огляду на позищю Брюсселю, який навряд чи погодився б на такий варiант. Офщшна позищя €врокомiсiï була сформульована в листьвщповвд Х. М. Баррозу лорду Тугендгату (главi Ком^ету з економiчних питань Палати лордiв): «Якщо частина територп держави-члена перестала б бути частиною ща держави, тому що стала новою незалежною державою, Договори бшьше не застосовувалися б до ща територп (так звана «теорiя Баррозу/Ван Ромпея»)[15]. Як зазначае Д. Едвард, ця теорiя може бути пол^ичним рiшенням, але навряд чи е досить компетентною з правовоï точки зору, i в даному випадку -несумюною з основоположним принципом недискримшацп[5].

Загалом, кожен iз можливих варiантiв щодо вщносин Шотландп з ЕС мае своï недолiки та проблемнi аспекти, а той факт, що не юнуе прецеденту виходу держави-члена з ЕС ще бшьше ускладнюе ситуащю. Загалом, Brexit породжуе бшьше проблем, шж виршуе, i, якщо вiрити сощолопчним опитуванням в крашах ЕС, викликае бiльше

песимiзму, нiж оптимiзму. До прикладу, 55 % опитаних вважають рiшення щодо Brexit помилковим для Великобританп та 58 % - помилковим для СС[14].

Зокрема, серед уах европейських краш найбшьше вважають Brexit негативним для Великобританп громадяни 1спанп, Нiмеччини, Бельгп i Швецп; найбiльше стурбованi впливом Brexit на СС - громадяни Швецп, Польщ^ 1спанп, Угорщини; впливом на 1'хню крашу - громадяни Польщ^ Швецп, 1спанп, Угорщини, Нiмеччини, Бельгп[14].

Опитування щодо того, якi почуття викликае Brexit у громадян краш Свросоюзу показало, що бiльше людей - 39 % - вщчувають сум з цього приводу, в той час як почуття щастя Brexit викликав лише у 13 % опитуваних, а 48 % залишилися байдужими. Що стосуеться громадян Великобританп, то 49 % вщчувають сум, 29 % - щастя i у 23 % Brexit не викликае жодних емоцш[14]. Це свщчить про те, що не лише громадяни шших европейських краш вщчувають загрозу та непевшсть, яю тягне за собою Brexit для усього СС, а i у самих британщв вш викликае бшьше негативних емоцш, шж радост вщ майбутнього виходу з СС.

Цшавими також е результати опитувань щодо майбутнього СС: 40 % опитаних вважають, що рiвень штегрованосп краш СС залишатиметься на такому ж рiвнi, як зараз; 42 % прогнозують, що вш буде менш штегрованим (при цьому 10 % з них вважають, що вш взагалi розпадеться) i лише 18 % вважають, що вш буде бшьш штегрованим, з бшьш розширеними повноваженнями оргашв СС порiвняно з владними органами окремих краш[14].

Такий негативний прогноз змушуе замислитися про кроки, як надалi варто робити СС, щоб уникнути ланцюговох реакци та наступних «_exit». Певнi сигнали в цьому напрямi вже було зроблено, до прикладу, на самт в липт 2016 року лiдери Нiмеччини та Францп А. Меркель та Ф. Олланд заявили, що ршення Великобританп жодним чином не вплине на подальшу штегращю до СС, зокрема краш Захщних Балкан.

Великобританiя, яка завжди вирiзнялася своею особливою позищею в СС, ще раз тдтвердила ii результатами свого голосування. Як слушно зазначае С. Гоболт: «Зрештою, Бриташя завжди була неохочим партнером, що залишався на узбiччi европейського проекту»[7]. Однак Brexit може негативно позначитися не лише на британськш економiцi, а i на внутршньопол^ичнш ситуацп, зокрема, вiдносинах мiж ii частинами. Зважаючи на ршучють лiдерiв ШНП та пiдтримку ii пол^ики в Шотландп, питання проведення ще одного референдуму про вщокремлення вщ Великобританп продовжуватиме стояти на порядку денному, незважаючи на заяви Т. Мей.

Оскшьки е аргументи на користь та проти рiзних варiантiв взаемовщносин Шотландп та СС, то подальший розвиток подiй залежить вщ не зовсiм рацiонального чинника пщ назвою «полiтична воля». Якщо СС матиме достатньо пол^ично!' волi, щоб тти назустрiч Шотландй у ii евроштеграцшних прагненнях, що було б своерщною вiдповiддю на Brexit, то юнуе велика iмовiрнiсть не лише посилення проевропейських настрохв у шотландському суспшьств^ а i зростання сецесюшстських прагнень аж до проведення ще одного референдуму про вщокремлення. Можна передбачити, що результат даного референдуму значною мiрою залежатиме вщ прозоросп та надшносп тих сигналiв, яю Шотландiя отримуватиме з Брюсселю щодо свого майбутнього вступу.

Список використано1 л1тератури

1. Табак М. Выборы в парламент Шотландии и «момент истины» для основных партий [Электронный ресурс] / М. Табак // РИА Новости Украина. - Режим доступа: http://rian.com.ua/story/20160508/1009628934.html ; Tabak M. Vybory v parlament Shotlandii i «moment istiny» dlya osnovnykh partiy [Elektronnyy resurs] / M. Tabak // RIA Novosti Ukraina. - Rezhim dostupa: http://rian.com.ua/story/20160508/1009628934.html

2. Наслщки Brexit: майже 60% шотландщв пщтримують вихщ iз Великобританп [Електронний ресурс] // УН1АН. - Режим доступу: http://www.unian.ua/world/1387326-

naslidki-brexit-mayje-60-shotlandtsiv-pidtrimuyut-vihid-iz-velikobritaniji.html ; Naslidky Brexit: maizhe 60% shotlandtsiv pidtrymuiut vykhid iz Velykobrytanii [Elektronnyi resurs] // UNIAN. - Rezhym dostupu: http://www.unian.ua/world/1387326-naslidki-brexit-mayje-60-shotlandtsiv-pidtrimuyut-vihid-iz-velikobritaniji.html

3. Прем'ер Шотландп погрожуе накласти вето на вихiд Британп з Евросоюзу [Електронний ресурс] // УН1АН. - Режим доступу: http://www.unian.ua/world/1387571-premer-shotlandiji-pogrojue-naklasti-veto-na-vihid-britaniji-z-evrosoyuzu.html ; Premier Shotlandii pohrozhuie naklasty veto na vykhid Brytanii z Yevrosoiuzu [Elektronnyi resurs] // UNIAN. - Rezhym dostupu: http://www.unian.ua/world/1387571-premer-shotlandiji-pogrojue-naklasti-veto-na-vihid-britaniji-z-evrosoyuzu.html

4. Dardanelli P. An Independent Scotland? The Scottish National Party's Bid for Independence and its Prospects / P. Dardanelli, J. Mitchell // The International Spectator. -2014. - Vol. 49, Issue 3. - P. 88-105

5. Edward D. Scotland's Position in the European Union / D. Edward // Scottish Parliamentary Review. - 2014. - Vol. I, Issue. 2. - P. 1-24

6. Foster A. Brexit: Will Scotland leave the UK? Will there be a Scottish independence referendum? [Electronic resource] / A. Foster // Express. - Mode of access : http://www.express.co.uk/news/politics/683056/Brexit-will-Scotland-leave-UK-Britain-second-Scottish-independence-referendum-break-up

7. Hobolt S. B. The Brexit vote: a divided nation, a divided continent / S. B. Hobolt // Journal of European Public Policy. - 2016. - Vol. 23, Issue 9. - P. 1-19

8. Lane R. Scotland in Europe: an Independent Scotland in the European Community / R. Lane // Edinburgh Essays in Public Law / ed. by W. Finnie, C. Himsworth and N. WalkerEdinburgh: Edinburgh University Press, 1991. - 143-155

9. Leaving the EU, Research Paper 13/42, House of Commons, 1 July 2013.

10. Lock T. A European Future for Scotland? [Electronic resource] / T. Lock // Verfassungsblog. - Mode of access : http://verfassungsblog.de/a-european-future-for-scotland.

11. Maddox D. Scotland 'WILL' have to leave EU with rest of UK [Electronic resource] / D. Maddox // Express. - Mode of access : http://www.express.co.uk/news/politics/690986/Scotland-will-have-leave-EU-with-UK-only-reapply-independent-UK-politics-news

12. More Powers proposals [Electronic resource] // The Scottish Government's site. -Mode of access : http://www.scotland.gov.uk/Home

13. Ramsay A. A reverse Greenland: the EU should let Scotland stay? [Electronic resource] / A. Ramsay // OpenDemocracyUK. - Mode of access : https://www.opendemocracy.net/uk/adam-ramsay/reverse-greenland-letting-scotland-stay

14. Reactions to Brexit across 16 countries [Electronic resource] // Ipsos MORI. - Mode of access : https://www.ipsos-mori.com/researchpublications/researcharchive/3766/Reactions-to-Brexit-across-16-countries.aspx.

15. Scotland and the EU: Barroso's reply to Lord Tugendhat [Electronic resource] // UK Parliament. - Mode of access : http://www.parliament.uk/documents/lords-committees/economic-

affairs/ScottishIndependence/EA68_Scotland_and_the_EU_Barroso's_reply_to_Lord_Tugend hat_101212.pdf.

16. Scottish Public Opinion Monitor_ April 2016 [Electronic resource] // Ipsos MORI. -Mode of access : https://www.ipsos-mori.com/Assets/Docs/Polls/scotland-opinion-monitor-april-2016-charts.pdf.

17. The results of Scottish Independence Referendum [Electronic resource] // Scottish Independence Referendum's site. - Mode of access : http://scotlandreferendum.info.

ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)

В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ

СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 16_

18. Vaubel R. The Political Economy of Secession in the European Union / R. Vaubel // Economic Affairs. - 2013. - Vol. 33, Issue 3. — Р. 288-302.

Стаття надшшла до редакцп 09.10.2016.

I. Chervinka

THE CONSEQUENCES OF BREXIT FOR SCOTLAND AND IT'S EU POLICY

In the article the results of the referendum on the UK exit from the EU and the position of Scotland in this context are analyzed. Also the results of the 2014 Scottish Independence referendum and the factors influencing it are studied. The expected impact of Brexit on change of opinions among the population of Scotland are considered. In particular, opinion polls showing the growing popularity of the Scottish National Party and strengthening of nationalist sentiments in Scottish society are analyzed. Particular attention is paid to the Scots disappointment caused by dissatisfaction with the results of the Brexit referendum.

As far as EU membership receives wide support among the population of Scotland, the current head of government of Scotland N. Sturgen is trying to find ways to preserve relations with the EU after the UK withdrawal. The possible ways of implementing of the European aspirations of Scotland are studied, such as "reverse Greenland", which implies the experience of Denmark and Greenland concerning EU membership in reverse order. The possible legal difficulties and contradictions that may arise in this case are considered.

The possibility of second referendum on the secession of Scotland from the UK and options for EU membership of Scotland in case of independence are studied. Also in the article the results of opinion polls in Britain and other European countries on Brexit, its consequences for the UK and other EU countries, as well as on the future of the EU and the level of integration within it are analyzed.

Keywords: Brexit, the UK, Scotland, the EU, referendum.

УДК 321.64

Л.Н. Шумский, А.В. Крысенко

ПАРАДИГМА ПРАВОВОГО ГОСУДАРСТВА В ПОЛИТИЧЕСКОЙ КОНЦЕПТОЛОГИИ КАРЛА ШМИТТА

В статье рассматривается теоретическая и политическая феноменология «правового государства» в концептологии и интеллектуальной традиции Карла Шмитта. На основе политико-исторической рестроспекции событийного контекста формирования «шмиттианского взгляда» на природу демаркации права, политики и государственного управления делаются выводы о его самостоятельном политико-правовом статусе, а также о перспективности и востребованности «концепции правого государства» Карла Шмитта для анализа современных политических трансформаций.

Ключевые слова: правовое государство, Карл Шмитт, политика, власть,государственное управление, политические институты.

В реалиях современных политико-демократических трансформаций идея правового государства, являющаяся фундаментальным достижением европейской политической мысли, приобретает особую актуальность в процессах государственного строительства в странах постсоветского пространства и, в частности, в Украине. Коллизии государственного строительства в обществах не имеющих устойчивой

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.