CC BY
42
Висновки. Отже, найсуттевшими змшами лiзоцимно! активности сироватки KpoBi як результат впливу технолопчного подразника характеризуються свинi 3i збалансованим тонусом автономно! нервово! системи та, дещо меншою мiрою, -ваготошки. Симпатикотонiки не проявляють вiроriдно! реакцл змiни лiзоцимно! активности сироватки кровi на дiю технологiчного подразника, хоча i володiють найвищими показниками лiзоцимноl активностi сироватки кровi як до, так i пiд час стресу. Найбiльше значення бактерицидно! активностi сироватки кровi та !! пiдвищення внаслвдок технологiчного подразнення вiдмiчено у симпатикотонтв, а у нормотонiкiв i ваготонтв динамiка змiн була приблизно однаковою.
Лiтература
1. Карповський В. I. Типи вищо! нервово! дiяльностi велико! рогато! худоби та характер адаптацшних реакцiй на дiю зовнiшнiх подразнишв: автореф. дис. ... докт. вет. наук / В. I. Карповський; НУБШ Укра!ни. - К., 2011. - 42 с.
2. Ноздрачев А. Д. Физиология вегетативной нервной системы / А. Д. Ноздрачев. -Л.: Наука, 1983. - 296 с
3. Фiзiологiя сшьськогосподарських тварин. Практикум / За ред. I. Д. Дерев'янко, А. С. Дячинського. - [3-те вид., перероб. i доп.]. - К.: Центр учбово! лтгератури, 2009. -264 с
4. Лабораторш методи дослвдження у бюлогп, твариннищга та ветеринарнiй медицинi. Довщник / За ред. В. В. Влiзла. - Львiв: Сполом, 2012. -760 с.
References
Karpovs'kiy, V. I. (2011). Tipi vishcho! nervovo! dival'nosti veliko! rogato! khudobi ta kharakter adaptatsiynikh reaktsiv na diyu zovnishnikh podraznikiv: avtoref. dis. ... dokt. vet. nauk / NUBiP Ukra!ni. - K., 42. (in Ukrainian). Nozdrachev A. D. (1983). Fiziologiya vegetativnoy nervnoy sistemy. - L.: Nauka, 296. (in Ukrainian).
Derev'yanko, I. D. (2009). Fiziologiya sil's'kogospodars'kikh tvarin. Praktikum / Za red. I. D. Derev'yanko, A. S. Dyachins'kogo. - K.: Centr uchbovoi' literatury, 264. (in Ukrainian).
Vlizlо, V. V. (2012). Laboratorni metodi doslidzhennya u biologi!, tvarinnitstvi ta veterinarniy meditsini. Dovidnik / Za red. V. V. Vlizla. - L'viv: Spolom, 760. (in Ukrainian).
Стаття надтшла доредакцп 28.04.2016
УДК 577.158:636.52/.58:612.35: 612.015.6
Костюк I. О., к. с.-г. н., доцент ([email protected]) Жукова I. О., д. вет. н., професор
Хартвська державна зооветеринарна академия, м. Харюв, Украгна ¡омов I. А., д. с.-г. н., професор
Харювський нацюнальний педагог1чний утверситет, м. Харюв, Украгна
НАКОПИЧЕННЯ В1ТАМ1Н1В А I Е В ЯСЧНОМУ ЖОВТКУ ТА У ПЕЧ1НЦ1 КУРЧАТ ЗА РВНИХ ДОЗ У РАЦЮШ КУРЕЙ
Вивчено динамгку вмгсту ретинолу та а-токоферолу в жовтку яець та печтЦ курчат залежно вгд надходження цих втамтв з кормом в оргатзм курей. Встановлено максимально у даному досл1д1 р1вт депонування втамШв А та Е в печтц та жовтку яець курей-несучок за введення вШамШв у ргзних дозах в рацюн. Доведено, що надходження тдвищених доз втамтв А i Е в оргатзм курей-несучок супроводжуеться накопиченням гх не ттьки у гх печтц та жовтку яець, айв органiзмi отриманих вiд них добових курчат. Застосування 10-кратних доз втамШв А i Е в ращот курей призводить до збтьшення концентрацИ цих втамШв в жовтку, майже у 3 i 7 разiв, вiдповiдно. Визначено, що тд дiею високих доз втамту А знижуеться накопичення втамту Е в яечному жовтку, але тдвищення концентрацИ втамту Е в жовтку не впливае негативно на накопичення втамту А, навпаки -концентращя ретинолу також зростае.
Встановлено, що концентращя втамту А в печтц добових курчат тдвищуеться в 6,4 рази тсля застосування 40-кратног його дози в рацют курей-
73
несучок. Концентрацгя втамту Е в печтЦ курчат тдвищуеться в 18,6 разгв тсля застосування 20-кратноi дози втамту Е. Накопичення втамШв А i Е в печтц курей-несучок, яечному жовтку i в печтц отриманих курчат е проявом мiжвiтамiнних взаемодш ретинолу i альфа-токоферолу в органiзмi птищ. Особливостi накопичення цих втамтв необхiдно враховувати для отримання ткубацшних яець i яюсного здорового потомства.
Ключов1 слова: альфа-токоферол, втамт А, втамт Е, доза, жовток, концентращя, мiжвiтамiннi взаемодИ, накопичення, печтка, рацюн, ретинол.
УДК 577.158: 636.52 / .58: 612.35: 612.015.6
Костюк И. А., к. с.-х. н., доцент, Жукова И. А., д. вет. н., профессор
Харьковская государственная зооветеринарная академия, г. Харьков, Украина Ионов И. А., д. с.-х. н., профессор
Харьковский национальный педагогический университет, Харьков, Украина
НАКОПЛЕНИЕ ВИТАМИНОВ А И Е В ЯИЧНОМ ЖЕЛТКЕ И В ПЕЧЕНИ ЦЫПЛЯТ ПРИ РАЗЛИЧНЫХ ДОЗАХ В РАЦИОНЕ КУР
Изучена динамика накопления ретинола и а-токоферолу в желтке яиц и печени цыплят в зависимости от поступления этих витаминов с кормом в организм кур. Установлены максимальные в данном опыте уровни депонирования витаминов А и Е в печени и желтке яиц кур-несушек при разных дозах рационе. Доказано, что поступление повышенных доз витаминов А и Е в организм кур-несушек сопровождается накоплением их не только в их печени и желтке яиц, но и в организме полученных от них суточных цыплят. Применение 10-кратных доз витаминов А и Е в рационе кур приводит к увеличению концентрации этих витаминов в желтке, почти в 3 и 7 раз, соответственно. Определенно, что под действием высоких доз витамина А снижается накопление витамина Е в яичном желтке, но повышение концентрации витамина Е в желтке не влияет негативно на накопление витамина А , наоборот -концентрация ретинола также возрастает.
Установлено, что концентрация витамина А в печени суточных цыплят повышается в 6,4 раза при применении 40-кратной его дозы в рационе кур-несушек. Концентрация витамина Е в печени цыплят повышается в 18,6 раз при применении 20-кратной дозы витамина Е.
Накопления витаминов А и Е в печени кур-несушек, яичном желтк и в печени полученных цыплят является отражением межвитаминных взаимодействий ретинола и альфа-токоферола в организме птицы. Особенности накопления этих витаминов необходимо учитывать при получении инкубационных яиц и качественного здорового потомства.
Ключевые слова: альфа-токоферол, витамин А, витамин Е, доза, желток, концентрация, межвитаминные взаимодействия, накопление, печень, рацион, ретинол.
UDC 577.158: 636.52 / .58: 612.35: 612.015.6
Kostyuk I. O., candidate of agricultural sciences associate professor, lecturer Zhukova I. O., doctor of veterinary science, Professor Kharkiv state zo oveterinary academy, Kharkov, Ukraine Ionov I. А. doctor of agricultural science, Professor Kharkiv national pedagogical university
ACCUMULATION OF VITAMINS А AND Е IN VITELLUS AND IN CHICKENS LIVER AT DIFFERENT DOSES IN HENS RATION
The dynamics of content of retinol and а-tocopherol is studied in yolk of eggs and liver of chickens depending on the receipt of these vitamins with a feed of hens. The maximal in this experience even depositing of vitamins А and Е is set in a hens liver and yolk - at the different dose in their ration. It is well-proven that entering of increase doses of vitamins A and Е,
74
organism of laying chickens-hens is accompanied by the accumulation of them not only in their liver and yolk of eggs but also in the chickens organism. Application of 10-multiple doses of vitamins A and Е in the hens ration results in the increase of concentration of these vitamins in yolk, almost in 3 and 7 times, accordingly. Certainly, that under the action of high doses of vitamin А the accumulation of vitamin Е goes down in a vitellus, but the increase of concentration of vitamin Е in yolk does not influence negatively on the accumulation of vitamin A, vice versa - the concentration of retinol grows also.
It is set that the concentration of vitamin А in the liver of chickens rises in 6,4 times at application. The concentration of vitamin Е in the chickens liver rises in 18,6 times at application of 20-multiple dose of vitamin Е. Accumulation of vitamins A and Е in the liver of laying hens, to the vitellus and in the chickens liver is the display of intervitamin cooperations of retinol and а-tocopherol in the organism of bird. The features of accumulation of these vitamins must be taken into account at the receipt of incubation eggs and quality healthy posterity.
Keywords: а-tocopherol, vitamin A, vitamin Е, dose, yolk, concentration, intervitamin cooperations, accumulations, liver, ration, retinol.
Вступ. Жиророзчинн BiTaMi™ А i Е здатт до накопичення в значних кшькостях в оргaнiзмi птищ. Це призводить до збшылення 1х вмюту в продукцп шштвництва, зокрема в харчових яйцях.
В зв'язку з ведомою мiжвiтaмiнною взaемодiею ретинолу i токоферолу та додатковим застосуванням в харчуванн людей i в рацюнах тварин (I. А. 1онов, 1997 [1]; P. F. Surai 1999 [2]; Л. В. Андреева та ш., 2000; М. М. Лемешева, 2003 [3]; J. Higdon, V. J. Drake, 2009, 2014 [4;5] Bergo M., 2014 [6]) доцшыно вивчення накопичення 1х в оргaнiзмi при одночасному сумюному застосуванн та тдвищенш доз.
Мета i завдання до^дження. Мета роботи - визначити особливост накопичення втамшв А i Е в яечному жовтку i в печiнцi курчат, ям отримат за умов сумюного застосування рiзних доз вгтамшв А i Е в рацют курей.
Матерiали i методи. Було сформовано 7 груп курей у вщ 180 дшв, ям споживали корм з рiзною кшьшстю вгтамшв А i Е (ретинiлпaлымiтaту i токоферилацетату). На 35-й день до^ду проводили вiдбiр яецы для шкубацп. Групи курчат були сформован вiдповiдно до груп курей-несучок експерименталыного поголiв'я.
Концентрaцiю вiтaмiну А в яечному жовтку i печiнцi визначали методом ТШХ (П. Ф. Сурай, 1.А. 1онов,1990), а впашну Е - за методом Еммер^Енгеля в модифшацп П. Ф.Сурая) [7]. Математичне опрацювання резулытaтiв проведено з використанням комп'ютерних таблицы Excel.
Результати дослщження. Встановлено, що застосування тдвищених доз вiтaмiнiв А та Е в рацюш курей впродовж 40 дiб призводить до накопичення цих вiтaмiнiв в 1х печiнцi. Зокрема, концентрaцiя вiтaмiну А максимально збшьшилась у печiнцi курей 4-1 групи (доза вiтaмiну А - 400 тис. МО/кг корма), з 508,0 до 1140,1 мкг/г, а концентращя вiтaмiну Е у печiнцi курей 7-1 групи (доза впашну Е - 200 мг/кг), збшьшилась майже в 10 рaзiв (табл.1).
В ходi даного експерименту встановлене тдвищення концентрацн вiтaмiнiв А i Е в жовтку тсля додаткового введення в рaцiон препаратов ретинолу (100 i 400 тис. МО/кг корма) i альфа-токоферолу (100 i 200 мг/кг), що узгоджуеться з даними лiтерaтури щодо зaбезпеченостi птищ вгтамшами А i Е та 1х вмiсту в яечному жовтку [8]. Концентращя вiтaмiну А в жовтку значно зростала вже тсля 7 дiб згодовування препарату. Так, у 4-й грут курей (доза 400 тис. МО/кг корма) концентращя впашну А збшьшилась ввд 7,0 мкг/г до 38,5 мкг/г. Визначеш вiдмiнностi в динaмiцi накопичення вгтамшв А i Е у яечному жовтку та в печшщ отриманих курчат. Зокрема, на початку до^ду до застосування добавок в рацюнах курей-несучок концентращя впашшв А i Е в яечному жовтку становила 7,0 мкг/г i 66,4 мкг/г, ввдповвдно. Вже через 28 дiб багатократно пiдвищилaсы концентрaцiя вiтaмiну А в жовтку ввд 3-1 та 4-1 груп курей,
75
як отpшмyвaлш його в кшькосп 1GG i 4GG тис. МО/кг вщповщно, aле концеmpaщя вiтaмiнy E в ци же гpyпax знижyвaлaсь бiльше шж y двa paзш, що узгоджуеться з вiдомшм уявленням пpо мiжвiтaмiннi взaeмодiï pетинолy i токофеpолy в пpоцесax ïx нaкопшчення в оpгaнiзмi кypей [2]. I, нaвпaкш, iз пiдвшщенням концентpaцiï вiтaмiнy E в жовтку яець вiд 6-ï тa 7-ï гpyп кypей (дозa вп^шну E - 1GG i 2GG мг/кг) збiльшyвaлось тaкож нaкопичення вп^шну А. Ha 35 добу до^ду кондентpaцiя вiтaмiнy А в яечному жовтку вiд 6-ï тa 7-ï 1руп кypей збiльшилaсь na 57,6 % тa 51,6 %, вщповщно (тaбл.1).
Отже, пiд дieю вп^шну А у вшсокиx дозax знижуеться такопичення вiтaмiнy E в яечному жовтку, aле пiдвшщення кондентpaцiï' вп^шну E в жовтку не впливae негaтшвно нa шкопичення вiтaмiнy А, ^втки - кондентpaцiя pетинолy тaкож зpостaе. Пiк кондентpaцiï вiтaмiнiв А i E в яечному жовтку в rpynax курей, яш отpимyвaлш добaвкш цшx вiтaмiнiв встaновлено m 35 добу до^ду. У цей пеpiод кондентpaцiя вiтaмiнy E в жовтку, тсля зaстосyвaння 1G-кpaтноï дози (1GG мг/кг коpмy), пеpевищyвaлa консоль бiльше нiж в 7 paзiв, a концентpaцiя вiтaмiнy А тсля зaстосyвaння 1G-кpaтноï дози (1GG тис.МО/кг) зpослa мaйже в 3 paзш.
Таблиця 1
Вплив cm<»mii$;iiiiin BiTaMiHiB А i E куркaми-неcучкaми Ha bmíct цих _BiTaMiHiB в яечному жовтку i печшщ ^p4aT, M±m, (n=15)_
Tpym Добaвкa вiтaмiнiв до pauw^ кypей Концен^^я вишив в яечному жовтку (35-й день згодовyвaння) Kонцентpaцiя вiтaмiнiв в печшщ добовт кypчaт
А,тис.МО/кг E, мг/кг А, мкг/г E, мкг/г А, мкг/г E, мкг/г
1 консоль 10 10 7,01 ±0,92 80,82 ±7,55 31,10 ±0,92 253,11 ±5,04
2 0 10 4,05 ±0,33* 92,03 ±8,39 14,90 ±2,13* 245,30 ±4,40
3 100 10 20,51 ±1,56** 50,40 ±4,25* 64,01 ±3,20* 155,72 ±14,51**
4 400 10 85,02 ±6,44** 24,81 ±1,36** 200,5 ±4,61** 94,60 ±9,17*
5 10 0 8,00 ±1,83 64,80 ±3,42 34,09 ±4,32 233,31 ±18,04*
6 10 100 11,01 ±1,07** 600,03 ±45,98** 29,81 ±2,31* 860,00 ±46,32**
7 10 200 10,63 ±0,98 1016,00 ±103,86* 32,42 ±0,70 4730,02 ±276,26**
Пpимiткa. *- p<0,05; **- p<0,01 - piзниця вipогiднa поpiвняно з покaзникaми 1-ï гpyпи.
Вiдомо, що вiтaмiн E пеpеxодшть з яечного жовткa в ембpiонaльнi ткaншнш вiдповiдно до його концентpaцiï в жовтку. Резyльтaтш дaного експеpиментy тaкож покaзaлш, що концентpaцiя вiтaмiнy А збiльшyеться в печiнцi добовиx кypчaт зa високого вмюту вiтaмiнy А в paцiонi кypей-несyчок, пpоте, кондентpaцiя вiтaмiнy E у цшx же кypчaт - зшчно знижуеться. Встaновлено, що кондентpaцiя pетинолy i aльфa-токофеpолy в печшщ добовж кypчaт змiнюеться зaлежно ввд вмiстy цшx вiтaмiнiв в paцiонi кypей-несyчок (тaбл. 1). Тaк, концеmpaцiя вiтaмiнy А в печiндi добовиx кypчaт тдвищцуеться в 6,4 paзш тсля зaстосyвaння 4G-кpaтноï його дози в par^m кфей-несучок 4-ï гpyпш. Kонцентpaцiя вiтaмiнy E в печiнцi кypчaт пiдвшщyеться в 18,6 paзiв пpш зaстосyвaннi 2G-кpaтноï дози вiтaмiнy E в paцiонi кypей 7-ï гpyпш. У 2-й ^ут кypчaт, одеpжaниx вiд кypей без добaвок вiтaмiнy А, його концеmpaцiя в печiндi бyлa нижчою зa контpоль нa 52,1 %, цьому кiлькiсть вiтaмiнy E нaближaлaся до контpолю.
У печiндi кypчaт 3-ï i 4-ï гpyп (дозa вiтaмiнy А - 1GG i 4GG тис. МО/кг ю^му) знижyвaлaся кондентpaцiя вiтaмiнy E нa 38,5 % i 63,6 %, вщповщно. Згодовyвaння добaвок вiтaмiнy E кypкaм-несyчкaм в дозax - 1GG i 2GG мг/кг коpмy, мaйже не впливaло m шкопичення вiтaмiнy А в печшщ кypчaт, aле концентpaцiя вiтaмiнy E в
76
ne4iH^ курчат 6—ï i 7—ï груп пiдвищувалася вiдповiдно в 3,4 i 18,6 pa3iB nopÎBHHHO з контрольною групою.
Вiдбiр яець та закладку для iHKyôa^ï проводили через 35 дiб споживання птицею BÎTaMÎHÎB А i Е у тдвищених дозах, тобто пiдчaс значного накопичення вiтaмiнiв А i Е в оргaнiзмi курей-несучок та яечному жовтку.
У результат застосування добавок вiтaмiнiв А i Е в ращонах курей-несучок змiнювaлaсь яшсть яець для iнкубaцiï, ïx зaплiдненiсть i вивiд курчат. Шд дieю вiтaмiну Е зростали заплвднешсть яець i вивiд курчат в 6-й i 7-й групах курей. Навпаки, тд дieю вiтaмiну А в 3-й та 4-й групах встановлен нaйнижчi показники зaплiдненостi яець i виводу курчат. Вивiд курчат в 4й групi знизився на 41,76 % порПвняно з контрольною групою.
1з збшьшенням дози вiтaмiну А в рaцiонi курей-несучок ввдбуваеться його накопичення в яечному жовтку та, як наслвдок, в печшщ курчат, але це спричиняе зниження концентрaцiï вiтaмiну Е у тих же бюлопчних об'ектах та попршення показнишв iнкубaцiï яець, тобто негативно впливае на репродукщю птищ. Поряд iз цим, багатократне тдвищення концентрацп вiтaмiну Е в яечному жовтку та печшщ курчат не спричиняе таких негативних насладив на iнкубaцiйнi якост яець та процеси накопичення вiтaмiну А в жовтку i печшщ отриманих курчат.
Висновки:
1. Кшьшсть вiтaмiнiв А i Е в ращош курей-несучок впливае на накопичення цих вiтaмiнiв у печiнцi курей, концентращю в яечному в жовтку i в печiнцi добових курчат, одержаних вiд цього поголiв'я.
2. Вiтaмiн А у збшьшених дозах в ращош курей-несучок ( до 100-400 тис. МО/кг) гальмуе накопичення вгтамшу Е в яечному жовтку i зменшуе його вмют у печiнцi отриманих курчат.
3. Вгтамш Е у збiльшениx дозах в ращош курей (до 100-200 мг/кг корму ) сприяе активному накопиченню вiтaмiну А в яечному жовтку i тдвищенню вмюту в шчПнщ курчат.
4. Мiжвiтaмiннi взаемодн, влaстивi ретинолу i альфа-токоферолу, можна використовувати для корекцп рaцiонiв птищ та створенн запасу цих речовин у харчових яйцях.
5. Використання вiтaмiну А в ращош курей-несучок у тдвищених дозах (100 тис. МО/кг i бшьше) спричиняе попршення якосп яець для шкубацл.
Перспективи подальших дослщжень. В зв'язку з здaтнiстю до накопичення в оргaнiзмi вiтaмiнiв А i Е, ввдомими 1'х мембранотропними властивостями та ефектами в енергетищ клгтин печiнки, важливим е вивчення дц високих доз цих речовин з метою метaболiчноï корекцiï та лшування хвороб печiнки у р1зних тварин.
Л1тература
1. 1онов I. А. ФПзюлопчннй статус птицП в ембрiогенезi та постнатальному онтогенезi залежно вПд ïï А—, Е- та К-вгтамшного забезпечення: автореф. дис. докт. с.-г. наук: спец. 03.00.13 «ФПзюлопя людини i тварин» / I. А. 1онов. — Х., 1997. — 32 с.
2. Surai P. F. Vitamin E and avian reproduction / P. F. Surai // Poultry and avian biology reviews. — 1999. — V. 10, № 1. — P. 3-60.
3. Лемешева М. М. Кормление сельскохозяйственной птицы / М. М. Лемешева. — Сумы: Слобожанщина, 2003. — 152 с.
4. Higdon J. Vitamin E [Electronic Resource] / J. Higdon, V. J. Drake, M. G. Traber // Linus Pauling Institute, Micronutrient Information Center, Oregon State University. — Copyright
2008. — Mode of access : URL : http://lpi.oregonstate.edu/infocenter/vitamins/vitaminE/
5. Higdon J. Vitamin A [Electronic Resource] / J. Higdon, V. J. Drake, J. Mayer [at all.] // Linus Pauling Institute, Oregon State University, Micronutrient Information Center. — Copyright
2009. — Mode of access: URL: http://lpi.oregonstate.edu/infocenter/vitamins/ vitaminA /
6. Bergö M. Antioxidants in the diet can worsen cancer [Electronic Resource] / M. Bergö, P. Lindahl // Pressrelease. — University of Gothenburg, 2014. — http://www.expertsvar.se/english/pressrelease?pressReleaseID=21763&languageID=2
7. Критерии и методы контроля метаболизма в организме животных и птиц /
77
И. А. Ионов, С. О. Шаповалов, Е. В. Руденко, М. Н. Долгая, А. В. Ахтырский, Ю. А. Зозуля, Т. Е. Комисова, И. А. Костюк - Харьков: Институт животноводства НААН, 2011. - 377 с.
8. Витамины в питании животных / А. Р. Вальдман, П. Ф. Сурай, И. А. Ионов, Н. И. Сахацкий. — Харьков : РИП Оригинал, 1993. — 423 с.
References
Ionov, I. А. (1997). Physiology of man and animals: special. 03.00.13 - Kh., 32 p. (in Ukrainian). Surai, P. F. (1999). Vitamin E and avian reproduction / Poultry and avian biology reviews. -V. 10, № 1. - P. 3-60.
Lemesheva, М. М., Sumy, М. М. (2003). Feeding of agricultural bird: Slobozhanschyna, - 152. (in Russian).
Higdon, J., Drake, V. J., Traber, M. G. (2008). Vitamin E [Electronic Resource] / Linus Pauling Institute, Micronutrient Information Center, Oregon State University. — Copyright. Mode of access: URL : http:// lpi.oregonstate.edu/infocenter/vitamins/vitaminE/ Higdon, J. (2009). Vitamin A [Electronic Resource] / J. Higdon, V. J. Drake, J. Mayer [at all.] // Linus Pauling Institute, Oregon State University, Micronutrient Information Center. — Copyright - Mode of access: URL: http://lpi.oregonstate.edu/infocenter/vitamins/ vitaminA Bergo, M. (2014). Antioxidants in the diet can worsen cancer [Electronic Resource] / M. Bergo, P. Lindahl // Pressrelease. - University of Gothenburg, -http://www.expertsvar.se/ english/pressrelease?pressReleaseID=21763&languageID=2 Ionov, I. А. (2011). Criteria and methods of control of metabolism are in the organism of animals and birds / I. А. Ionov, S.O. Shapovalov, E.V. Rudenko at all. - Kharkiv: Institute of stock-raising NAAS, 377 p. (in Russian). Valdman, А. (1993). Vitamins in the feed of animals / А. Valdman, P. F. Surai, I. А. Ionov., N. I. Sakhazki. - Kharkiv: of RIP Original, - 423 p. (in Russian).
Стаття надтшла до редакцп 11.04.2016
УДК 619:577.112:612.664.8.04:636.2
Криворучко Д. I., к. вет. н., доцент ([email protected]), Карповський В. I., д.вет.н, професор, Ф^моненко О. М., студент магютратури ©
Нацюнальний утверситет б1оресурс1е i природокористування Украгни, м. Кшв
АМ1НОТРАНСФЕРАЗНА АКТИВН1СТЬ СИРОВАТКИ КРОВ1 ТА МОЛОКА КОР1В Р1ЗНИХ ТИП1В ВИЩОÏ НЕРВОВОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1
У статтi описано дат до^джень активностi алант- та аспартатамтотрансфераз у кровi (за результатами артерiо-венозноï рiзницi) та у сироватц молока корiв рiзних титв вищог нервовог дiяльностi. Проаналiзовано зв 'язок сили, врiвноваженостi i рухливостi юркових процеав головного мозку з активтстю ензимiв. Установлено, що активтсть алант- та асnартатамiнотрансфераз у кровi корiв сильного врiвноваженого рухливого типу вищог нервовог дiяльностi вища тж у тварин тших типологiчних груп. Негативна артерiо—венозноа рiзниця свiдчить про видтення цих ферментiв у кров молочною залозою тд час лактацп. У сироватц молока активтсть ферментiв вища у корiв сильного врiвноваженого рухливого, сильного врiвноваженого тертного та сильного неврiвноваженого титв порiвняно з слабким, що вказуе на вищу ттенсивтсть ферментативних та синтетичних процеав у молочтй залозi тварин сильних титв вищог нервовог дiяльностi, а особливо сильного врiвноваженого рухливого типу.
Ключов1 слова: вища нервова дiяльнiсть, корковi процеси, лактащя, корови, ферменти, обмт речовин, молочна залоза.
УДК 619:577.112:612.664.8.04:636.2
Криворучко Д. И., Карповский В. И., Филимоненко А. Н.
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев
© Криворучко Д. I., Карповський В. I., Фшмоненко О. М., 2016
78
