CC BY
8
УДК 371.71:796. 015. 6
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.51838
МОЖЛИВОСТ1 ОЦ1НКИ СОМАТИЧНОГО ЗДОРОВ'Я У ВИЗНАЧЕНН1 1НДИВ1ДУАЛЬНИХ ВАР1АНТ1В СИСТЕМНИХ ПЕРЕБУДОВ ЗА ВПЛИВУ ТРЕНУВАЛЬНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
© О. В. Гузш
Вивченi тдж1дуальт змти соматичного здоров'я 54 спортсметв за впливу тренувальних навантажень на розвиток витривалостi. Вiдносна життева емтсть легень (ЖСЛ) тдвищуеться у 24,1 % спортсметв, у 11 % - знижуеться; сила збтьшуеться у 25,7 %, у 30 % - зменшуеться; стан серцево-судинно'1 системи покращуеться у 46,4 % спортсменiв, у 9,5 % - погiршуеться; толерантнiсть до фiзичного навантаження покращуеться у 37,1 % спортсметв, у 30 % - погiршуеться
Ключовi слова: соматичне здоров'я, толерантнiсть до фiзичних навантажень, тренувальнi навантаження на витривалiсть
Aim of research: To study individual changes of somatic health at an influence of training loads on the development of general and mainly power tolerance at preparatory period of an annual training cycle. Methods of research: To study individual changes of somatic health of sportsmen at an influence of training loads on the development of general and mainly power tolerance in preparatory period of an annual training cycle there were examined 54 masculine sportsmen who practice different kinds of sport, their mean age at the beginning of research was 20,5±0,9years.
Results: The study of influence of training loads directed on the development of tolerance allowed establish that according to the mean data ofphysical development parameters there are no reliable changes. There was detected certain tendency to an increase of relative LVC and palm power. Analogous tendencies concern an improvement of hypoxic strength of organism. The reliable differences are detected in parameters of heart rate (HR) and systolic arterial pressure SAP) that decrease at rest that influences on the probable dynamics of Skibinska, Robinson indices and Pirogova physical state level (PSL). There was demonstrated an essential improvement of somatic health level (SHL) but in 46,4 % of sportsmen it remain lower than "safe". At the same time the dynamics of SHL changes indicates its moderate and intensive decrease at tolerance trainings in 18,8 % of sportsmen that needs further specification.
At the same time an analysis of individual variants of influence training loads directed on tolerance development demonstrated that the changes of SHL components are ambiguous even among parameters of cardio-vascular system. From our point of view it is necessary to consider the next changes:
- On the background of increase of relative LVC in24,1 % of sportsmen, there was detected its decrease in 11 % of them;
- On the background of increase of relative palm power in 25,7 % of sportsmen there was detected its decrease in 30 % of them;
- On the background of essential improvement of cardio-vascular system state at rest in 46,4 % there was detected its moderate worsening in 9,5 % of them;
- On the background of improvement of standard training load tolerance in 37,1 % ofsportsmen, there was detected its decrease in 30 % of them.
Conclusion: So the received results indicate that at the level of changes of individual assessments of several SHL parameters it is possible to characterize individual variants of systemic reorganizations in organism of sportsmen under an influence of training loads. The further direction of these studies must explain the negative changes and this is possible using the modern methods of research that take into account individual features Keywords: somatic health, exercise tolerance, tolerance training loads
1. Вступ
Одним i3 важливих складових piBHH готовносп до спортивно! дiяльностi вважаеться рiвень максимального споживання кисню (МСК), дослщження яко-го у спортсметв е обов'язковим в умовах поглиблених медичних обстежень. Адже саме аеробний мехашзм енергопродукци в першу чергу визначае можливють тривалого виконання будь-яко! фiзичноl роботи та е основною складовою розвитку фiзичноl працездат-
носп. Проте, дослвдження прямого МСК в умовах тренувального процесу ускладнене. В той же час не дивлячись на значну кшьшсть наукових публжацш з питань впливу тренувальних навантажень на оргашзм людини, велика кшьшсть питань залишасться не вирь шеною, що пов'язано i3 шдиввдуальними варiантами пристосувальних перебудов в системах забезпечення оргашзму [1, 2]. Для характеристики МСК в умовах тренувального процесу часпше використовують не-
прям^ або розрахунковi методики, як дозволяють якiсно оцiнити И. Серед останшх слщ згадати методику Мет'юза, формулу Добельна, споаб Астранда, формули Карпмана та Купера тощо. До таких методiв слщ вщнести також систему оцiнки рiвня соматично-го здоров'я (РСЗ) за Г. Л. Апанасенком, який у влас-них дослщженнях показав прямий зв'язок м1ж рiвнем МСК та РСЗ. Важливим елементом останньо! е розра-хунок РСЗ на пiдставi декшькох складових, як1 визна-чають МСК, а саме стану серцево-судинно! системи у споко! та И толерантносп до стандартних фiзичних навантажень, стану дихально! системи та сили кистей, яка на думку багатьох авторiв пов'язана не тшьки iз розвитком м'язово! системи, а й зi станом серцево-су-динно!. Крiм того використання дано! системи дозво-ляе оцiнити iндивiдуальнi змiни окремих складових, яш визначають РСЗ та, вщповщно, МСК, що надае можливiсть охарактеризувати системнi перебудови в органiзмi спортсмешв.
2. Обгрунтування дослiдження
Дослiдження змш фiзичного стану осiб за впливу рiзних за спрямованiстю тренувальних навантажень набирае нових обертiв, пов'язаних iз ви-вченням iндивiдуальних механiзмiв адаптацi! до фь зично! роботи [3, 4]. В той же час, добре вщомими е результати системних дослщжень, пов'язаних iз до-слiдженням впливу фiзичних навантажень на розви-ток витривалостi, якi засвщчують адаптацiйнi перебудови в дихальнш, серцево-судиннiй, кровотворнiй системах та в системi метаболiзму. Проте, бiльшiсть з них е генетично детермiнованими та пов'язаш iз можливостями перебудови функцп дихального апа-рату (збiльшення функщонально активних альвеол), кровотворно! системи (збшьшення розмiру еритро-цитiв, кiлькостi !х та гемоглобiну), серцевого м'яза (дилятащя лiвого шлуночка серця), судин (розмiр аортального отвору та властивостi судинно! стiнки), метаболiзму (пришвидшення глюконеогенезу), тка-нинного дихання (окислювальне фосфорилювання) . Добре вщомо, що при тривалому фiзичному наван-таженнi в кликах серцевого i скелетних м'язiв, моз-ку, печiнки i жирово! тканини збшьшуеться кiлькiсть мiтохондрiй, однак молекулярш основи цього феномену продовжують вивчатися. В деяких публiкацiях показано, що за впливу фiзичних навантажень тдви-щуеться рiвень експресi! гешв вiдповiдальних за синтез НАДН-депдрогенази, цитратсинтази, цитохро-му С, яш вiдповiдальнi за отримання енергi! у мгго-хондрiях [5]. Нещодавно з'явились публжацп, якi вказують на ешгенетичш механiзми регуляцi! виро-блення енергп, якi по'вязанi iз роллю бшка PGC-1a в активацi! фактору транскрипцп Tfam, який активно мiгруе в ядро i мiтохондрi! клiтини та активуе експре-сiю генiв за впливу фiзичних навантажень [6-8]. Ос-танне призводить до збiльшення вироблення енергп та тдвищення МСК людини. В той же час, за даними шших дослiдникiв було показано, що в близько 20 % випадшв тренування спрямоване на розвиток витри-валостi не призводить до збшьшення МСК [9].
Звичайно, дослщження цих процеав можли-во тшьки за наявносп вiдповiдного технiчного осна-щення науково-дослiдних лабораторiй, що на даний момент суттево обмежено. Тому одним iз елементiв сучасних дослщжень у даному напрямку е виявлення iндивiдуально! варiативностi змiн у органiзмi спортс-менiв за впливу тренувальних навантажень [10].
3. Мета дослщження
Вивчити iндивiдуальнi змiни соматичного здоров'я спортсмешв за впливу тренувальних наван-тажень на розвиток загально! та переважно силово! витривалосл у шдготовчому перiодi рiчного трену-вального циклу.
4. Матер1али 1 методи
Для досягнення мети були обстежеш 54 спортс-мени чоловiчо! статi, якi займаються рiзними видами спорту, середнш вiк спортсменiв на початку досль дження склав 20,5±0,9 рок1в. Для оцiнки фiзичного стану спортсмешв використовувались морфо-функ-цiональнi методи дослщження, якi включали низку антропометричних вимiрювань та проведення тестiв з затримкою дихання та зi стандартним фiзичним навантаженням [11]. Проводився розрахунок деяких морфо-функцiональних iндексiв, адаптацiйного по-тенцiалу за Р. М. Баевським. Окремо оцiнювався рь вень фiзичного стану за О. Л. Пироговою, а також розрахунок рiвня соматичного здоров'я (РСЗ) за системою Г. Л. Апанасенка. На шдстаи останнього проводився бшьш приск1пливий аналiз змiн у органiзмi спортсменiв [1].
5. Результати дослщження
Всього протягом 7 тижнiв було проведено 30 тре-нувальних занять, спрямованих на розвиток загально! та силово! витривалосп.
У табл. 1 представлен пересiчнi результати ви-мiрiв морфометричних показник1в у дослщжуваних групах у динамщ експериментального дослiдження.
Таблиця 1
Пересiчнi показники фiзичного розвитку спортсменiв
на початку та напришнщ експерименту
Параметры ф1зичного розвитку На початку Наприкшщ
Маса тша, кг 75,1±5,8 74,6±5,8
Довжина тша, см 179,5±4,7 179,0±4,6
Обвщ трудно! клетки (пауза), см 98,8±3,9 97,1±4,0
Екскурс1я трудно! клики, см 7,5±1,4 7,9±1,3
Динамометр1я право!, кг 49,4±5,8 50,0±6,1
Динамометр1я л1во!, кг 47,3±5,3 48,1±6,9
Стан. динамометр1я, кг 149,3±14,2 149,7±14,5
Життева емюсть легень, мл 4925,0±464,8 5038,0±540,0
Вмют жиру, % 13,3±2,8 13,3±3,0
Для б№ш присшпливого аналiзу вадмшностей було проведене порiвняння iндексiв фiзичного розвит-ку (табл. 2).
Таблиця 2
Пересiчнi результата розрахунку iндексiв фiзичного розвитку спортсметв на початку та напришнщ експерименту
1ндекс На початку Наприкiнцi
С1, % 65,8±6,8 67,1±6,9
СС1, % 199,1±15,3 197,6±18,6
Ж1, мл/кг 65,8±6,0 67,7±6,5
1МТ, кг/м2 23,3±1,3 23,3±1,4
Заслуговують на увагу данi про певне, хоча й невiрогiдне покращення результата тестування ri-поксично! та гшеркапшчно! стiйкостi за тестами Штанге та Генчi (табл. 3).
Таблиця 3
Пересiчнi результата гiпоксичних тестiв спортсменiв
на початку та напришнщ експерименту
Показник На початку Наприкiнцi
Тест Штанге, с 84,3±17,6 91,5±19,3
Тест Генч^ с 48,6±12,3 50,5±12,4
Достатньо шформативними щодо впливу тренувальних навантажень на розвиток витривалосп виявилися даш аналiзу вимiрiв параметрiв серце-во-судинно! системи у споко! (табл. 4), яш засвш-чили покращення економiзацi! функцп, пов'язане iз вiрогiдним зменшенням частоти серцевих скорочень (ЧСС) та артерiального тиску систолiчного (АТС).
Таблиця 4
Переачш результати вимiру параметрiв серцево-судинно! системи спортсменiв у споко! на початку та напришнщ експерименту
Показник На початку Наприкiнцi
ЧСС у споко!, 1/хв. 68,4±7,6 63,9±6,8*
АТС у споко!, мм рт. ст. 118,1±10,0 114,2±8,1*
АТД у споко!, мм рт. ст. 69,6±7,5 68,1±7,8
Примтка: * -р<0,05
Останне повнютю пвдтверджуе добре вiдомi данi про вплив тренувань на розвиток витривалосп на органiзм.
З огляду на штегральш показники функцю-нального стану оргашзму можна констатувати, що за iндексом Скибiнсько!' за час експериментального до-слвдження вiдзначаеться суттевий прирют абсолютних значень, якi свiдчать про «дуже добрий» стан кардю-рестраторно! системи (табл. 5).
Таблиця 5
Пересiчнi результати розрахунку основних iндексiв, що характеризують функцiональний стан органiзму на початку та напришнщ експерименту
1ндекс На початку Наприкiнцi
1ндекс Скибiнсько! 6264,5±1839,0 7513,22±1484,1*
1ндекс Робшсона 80,9±11,9 73,2±10,1*
1ндекс Кердо -0,04±0,16 -0,08±0,16
Показник якоста реакци 0,85±0,36 0,74±0,32
Адаптацшний погенцiал за Баевським 2,04±0,21 1,93±0,19
Ршень фiзичного стану за Пироговою 0,703±0,092 0,762±0,082*
Примтка: * -р<0,05
У табл. 6 представлений розподш рiвнiв соматичного здоров'я (РСЗ) на початку та напришнщ експериментального дослвдження.
Таблиця 6 Розподш РСЗ на початку та напришнщ дослвдження, %
Ршень РСЗ На початку Наприкшщ
Високий 5,7 12,8
Вище середнього 20,3 40,8
Середнш 50,0 35,3
Нижче середнього 16,7 9,3
Низький 7,4 1,8
Для визначення варiантiв iндивiдуальних ди-намiк був проведений аналiз переходiв мiж окремими РСЗ у конкретних спортсметв (рис. 1).
100.0
37.1
_ 27.5
20(1 10 0 0.0 16.3 0.0 _
-3-3-10 1 2 3
Рис. 1. Динашка змш iндивiдуальних показник1в РСЗ: -3 - надзвичайне погiршення; -2 - виражене
погiршення; -1 - помiрне погiршення; 0 - без динашки; 1 - помiрне покращення; 2 - виражене покращення; 3 - надзвичайне покращення
Одним iз складових РСЗ е показник життевого iндексу (Ж1), який е ввдносною характеристикою Ж£Л з урахуванням маси тша дослiджуваного.
У табл. 7 представлено розподши оцiнок рiвнiв життевого шдексу (Ж1) у вихiдному станi на напришн-цi циклу тренувальних навантажень.
Проте, аналiз iндивiдуальних варiантiв (рис. 2) показав, що позитивна динашка рiвня показника Ж1
вщзначалась у 24,1 % спортсмешв, тод1 як у 11 % спостерпалось попршення даного показника. У 65 % спортсмешв суттево! динам1ки не було.
Таблиця 7
Розподш р1вшв показника Ж1 на початку та наприкшщ дослщження, %
Ршень Ж1 На початку Наприкшщ
Високий 55,9 65,4
Вище середнього 20,1 14,4
Середнiй 14.9 12,8
Нижче середнього 9,2 7,4
Низький 0,0 0,0
leo.o
МО sao 7а о «ао 5а о 4а о за о 2а о iao 0.0
6S.0
-
1S.3
7.3 ЛЛ 5.8
0.0 - _ .-. 0.0
Рис. 2. Динам1ка змш шдивщуальних р1вшв показнишв Ж1, де позначення як на рис. 1
У табл. 8 представлено динам1ку р1вшв показника С1. З табл. 8 видно, що динамга змш ощнок С1 пов'язана 1з суттевим зменшенням низького р1вня (на 11,4 %), незначним зменшенням високого (на 1,9 %) та зростанням в межах вщ 2 % до 7,5 % шших (середин-них) р1вшв. В цьому аспекп можна припустити, що за-пропоноваш тренувальш навантаження на розвиток за-гально!' та силово!' витривалосп сприяють ильки певнш ошишзащ! розвитку силових здабностей спортсмешв.
Таблиця 8
Розподш р1вн1в показника С1 на початку та наприкшщ дослщження, %
Рiвень С1 На початку Наприкшщ
Високий 7,6 5,7
Вище середнього 16,4 23,9
Середнш 29,5 31,5
Нижче середнього 16,5 20,3
Низький 30,1 18,7
РСЗ використовуеться показник «подвшного добут-ку», або шдекс Робшсона (1Р).
Достатньо оч1куваними е дан1 представлен! у табл. 9, яш свщчать про суттеве покращення згадано-го показника за час тренувальних занять. Бшьш, н1ж вдв1ч1 зб1льшилась кшьшсть спортсмен1в з високим р1внем, в основному за рахунок нижчих р1вшв.
Рис. 3. Динам1ка зм1н 1ндивщуальних р1вн1в показник1в С1, де позначення як на рис. 1
Таблиця 9
Розподш р1вшв показника 1Р на початку та наприкшщ дослщження, %
Ршень 1Р На початку Наприкшщ
Високий 20,6 44,6
Вище середнього 36,9 39,2
Середнш 29,7 14,6
Нижче середнього 9,2 0,0
Низький 3,7 1,8
Проте, анал1з 1ндив1дуальних вар1ант1в зм1н р1в-н1в 1Р (рис. 4) показав, що вщчутна позитивна динам1ка у 46,4 % спортсмешв дослщжувано! групи супроводжу-валась майже в 10 % випадюв негативним впливом.
Рис. 4. Динашка зм1н 1ндив1дуальних р1вшв показник1в 1Р, де позначення як на рис. 1
Даш, представлеш на рис. 3 свщчать, що тшь-ки у менше, шж у половини спортсмен1в за впливу тренувань не в1дзначаеться зм1н С1 (44,4 %). А вар1-анти змш е р1вном1рно р1зноспрямованими - у 30 % спортсмешв у б1к зниження та у 25,7 % спортсмешв у б1к пщвищення, що певним чином п1дтверджуе при-пущення про оптим1зац1ю даного параметра на пере-с1чному р1вн1.
Як показник, що свщчить про економ1зацш д1-яльност1 серцево-судинно! системи в систем! ощнки
В табл. 10 представлен! результата ощнки часу вщновлення (реституцп) ЧСС п!сля стандартного фь зичного навантаження, як! характеризувались швидкь стю в!дновлення ЧСС у перш! три хвилини шсля його виконання в межах оц!нок запропонованих Г. Л. Апа-насенком [1].
Регулярш тренування на витривал!сть вплива-ють на серцево-судинну систему, покращуючи толе-рантшсть до ф!зичних навантажень i зменшують час реституцй ЧСС (рис. 5).
Таблиця 10
Розподш piBHiB показника рiвня реституцп ЧСС на початку та напришнщ дослщження, %
Ргвень реституцп ЧСС На початку Наприкшщ
Високий 40,5 45,8
Вище середнього 22,3 28,5
Середнш 18,7 14,4
Нижче середнього 5,7 7,7
Низький 12,9 3,7
Рис. 5. Динамта змiн iндивiдуальних piBrnB реституцй' ЧСС, де позначення як на рис. 1
Для уточнения динашки мiжсистемних зв'язшв був проведений кореляцшний аналiз мiж iндивiдуаль-ними piвнями приросту окремих паpаметpiв РСЗ в до-слiджуваних групах (табл. 11).
Таблиця 11
Кореляцшш зв'язки мiж iндивiдуальними piвиями приросту окремих складових piвня фiзичного стану (за Г. Л. Апанасенком) за впливу тренувальних навантажень
Ж1 1Р С1 реститущя ЧСС
Ж1 1.000
1Р -0.065 1.000
С1 0.096 -0.359 1.000
реститущя ЧСС 0.050 -0.307 0.349 1.000
РФЗ 0.059 -0.041 0.440 0.645
6. Обговорення результат дослiдження
Аналiзуючи пpедставленi вище результати дослщження впливу тренувальних навантажень, спрямо-ваних на розвиток загально! та силово! витpивалостi, ми встановили, що за жодним з показнишв фiзичного розвитку не вiдзначалось вipогiдних вiдмiнностей. Вщ-значаеться певна тенденцiя до збшьшення життевого iндексу (Ж1) та силового шдексу (С1). Аналогiчнi данi отримаш за iншими iндексами. Вipогiднi змши вщзна-чаються в показниках iндексiв Скибiнськоï, Робiнсона (IP) та piвня фiзичного стану (РФС) за Пироговою.
Тобто, результати аналiзу пеpесiчних даних вказують на позитивний ефект тренувальних наванта-жень, спрямованих на розвиток загально! та силовоï витpивалостi, на кардюресшраторну систему.
В той же час аналiз iндивiдуальних ваpiантiв змiн в такому pазi утруднений. Саме тому для бшьш
повного аналiзу впливу piзних за спpямованiстю тре-нувальних навантажень нами була обрана система оцшки piвня соматичного здоров'я, запропонована Г. Л. Апанасенком, яка на piвнi ощнок окремих складових РСЗ дозволяе визначити iндивiдуальнi ваpiанти змш фiзичного стану споpтсменiв.
Вiдзначаеться суттевий пpиpiст осiб з високим (в 2 рази) та вище середнього (в 2 рази) piвнями РСЗ за рахунок вщчутного зменшення шлькосп спортсме-нiв з бiльш низькими piвнями.
Для визначення ваpiантiв iндивiдуальних ди-намiк був проведений аналiз пеpеходiв мiж окремими РСЗ у конкретних спортсмешв, коли в межах запропо-нованих оцiнок piвнiв вщбувався пеpехiд у бiк покращення (+1 - на один piвень, +2 - на два piвнi, +3 - на три piвнi), або попршення (-1 - на один piвень, -2 - на два piвнi, -3 - на три piвнi) iнтегpального показника, який характеризувався як помipне, виражене, або над-звичайне, вiдповiдно. Ваpiанти позитивних пеpеходiв вiдзначались у 44,1 % спортсмешв. В той же час у 18,8 % спортсмешв вщзначалось зниження РСЗ, хоча у бшьшосл випадшв помipне. Тобто, вipогiдне покращення РСЗ супроводжувалось його попршенням у певних споpтсменiв, що, на нашу думку, вимагае уточ-нення у подальшому. Поpiвнявши показники Ж1 на початку та напришнщ дослщження бачимо збiльшення високого piвня вiдносного Ж£Л на 10 % за рахунок piвномipного зменшення шших piвнiв, що зумовлено збiльшенням абсолютних значень Ж£Л та зменшен-ням маси тша дослiджуваних .
Достатньо шформативним з позицiй виявлення силових здiбностей споpтсменiв е кистьова динамоме-тpiя, яка мае низку кореляцшних зв'язшв iз показни-ками м'язового розвитку та сили piзних м'язiв тулу-ба. Кpiм того, низка автоpiв засвiдчуе зв'язок даного показника з функцюнальним станом серцево-судинно! системи, що активно використовуеться в кардюлогп у виглядi piзних тестiв [1, 12]. Оцшка цього показника у виглядi силового iндексу (С1) також е складовою РСЗ.
Найбiльш важливе прогностичне значення з позицiй ощнки piвня тpенованостi, функцюнально-го стану та адаптацшних можливостей серцево-су-динно! системи оpганiзму споpтсменiв мае здатшсть тривалий час виконувати роботу, що дослщжуеться пiд час проведення поглиблених та етапних медич-них обстежень. В той же час, шд час скриншгових обстежень, для виявлення вщхилень у станi оргашз-му, можуть використовуватись тести iз стандартним навантаженням, як дозволяють визначити толерант-нiсть до фiзичних навантажень. Частше користують-ся тестами з виконанням пpисiдань, що також pеалi-зовано в системi оцiнки РФЗ за Г. Л. Апанасенком. Пpовiвши розподш piвнiв показника piвня pеституцiï ЧСС на початку та напришнщ дослщження у дослщ-нш гpупi спортсмешв вщзначаемо збiльшення ваpiан-тiв високого (на 5,3 %) та вище середнього (на 6,2 %) piвнiв реституцп ЧСС, що свщчить про вщновлення дiяльностi серцево-судинно! системи у пеpшi 90 секунд шсля навантаження. Проте, напpикiнцi експерименту у 11,4 % спортсмешв piвень реституцп ха-
рактеризуеться вшновленням до шнця 3-ьо! хвилини та довше.
Розумшчи фiзiологiчнi механiзми впливу ре-гулярних тренувань на серцево-судинну систему, слiд звернути увагу на те, що тренування витривалостi по-кращуе толерантнiсть до фiзичних навантажень - у 37,1 % спортсмешв напришнш експерименту ввдбува-еться зменшення часу реституци ЧСС. З шшого боку, у 30 % спортсмешв, як тренували витривалiсть час вщновлення ЧСС подовжуеться, при чому у 9,3 % -виражено та надзвичайно. Останне вимагае бiльш при-ск1пливого аналiзу стану цих спортсмешв з використан-ням iнструментальних, бiохiмiчних та iнших методiв дослщження, яш б дозволили прояснити таку динамшу.
Проаналiзувавши кореляцiйнi зв'язки мгж ш-дивiдуальними рiвнями приросту окремих складових рiвня фiзичного стану (за Г. Л. Апанасенком) за впли-ву тренувальних навантажень можна стверджувати, що тренувальний процес спрямований на розвиток за-гально! та силово! витривалостi мае паралелi у впливi на окремi складовi фiзичного стану, пов'язанi з най-бiльш суттевим внеском у РСЗ з боку шдвищення то-лерантносп до фiзичних навантажень та збшьшення проявiв сили кистей. 1нформативним виявилось те, що за впливу тренувань на розвиток витривалосп динамь ка рiвня економiзацil функцi! серцево-судинно! систе-ми у станi спокою зворотно пов'язана iз рiвнями сили долош та часу вiдновлення ЧСС шсля стандартного навантаження. Тобто, можна стверджувати, що зменшення ЧСС та АТС у вихвдному станi не прогнозуе покращення толерантностi до фiзичних навантажень за впливу тренувань на розвиток витривалосп.
7. Висновки
Отже, аналiз iндивiдуальних варiантiв впливу тренувань, спрямованих на розвиток витривалосп, показав, що змши складових РСЗ е неоднозначними, на-вiть серед показнишв серцево-судинно! системи, а саме:
- на тлi пщвищення ввдносно! Ж£Л у 24,1 % спортсмешв, у 11 % вщзначаеться Г! зниження;
- на тлi збшьшення вщносно! сили долонi у 25,7 % спортсмешв, у 30 % вщзначаеться И зменшення;
- на та суттевого покращення стану серце-во-судинно! системи у споко! у 46,4 % спортсмешв, у 9,5 % вщзначаеться !! помiрне попршення;
- на та покращення толерантносп до стандартного фiзичного навантаження у 37,1 % спортсмешв, у 30 % рееструвалось и попршення.
Таким чином, отримаш результата вказують на те, що на рiвнi змш шдивщуальних оцшок окремих показнишв РСЗ можливо охарактеризувати шдивщуальш варiанти системних перебудов в органiзмi спортсменiв за впливу тренувальних навантажень. Подальший на-прямок цих дослщжень мае прояснити негативнi змiни, що можливо з використанням сучасних метсдав досль дження, як1 б враховували iндивiдуальнi особливостi.
Л1тература
1. Апанасенко, Г. Л. Санология. Основы управления здоровьем [Текст] / Г. Л. Апанасенко, Л. А. Попова, А. В.
Маглёваный. - Saarbrukken: Lambert Academic Publishing, 2012. - 404 с.
2. Запорожан, В. Н. Факторы и механизмы саногенеза [Текст] / В. Н. Запорожан, Л. А. Носкин, В. И. Кресюн, Ю. И. Бажора, А. П. Романчук. - Одесса: ОНМедУ, 2014. - 448 с.
3. Cole, C. R. Heart-rate recovery immediately after exercise as a predictor of mortality [Text] / C. R. Cole, E. H. Blackstone, F. J. Pashkow, C. E. Snader, M. S. Lauer // New England Journal of Medicine. - 1999. - Vol. 341, Issue 18. - P. 1351-1357. doi: 10.1056/nejm199910283411804
4. Dias, R. G. Polimorfismos genéticos determinantes da performance física em atletas de elite [Text] / R. G. Dias, A. C. Pereira, C. E. Negrao, J. E. Krieger // Revista Brasileira de Medicina do Esporte. - 2007. - Vol. 13, Issue 3. - P. 209-216. doi: 10.1590/s1517-86922007000300016
5. Safdar, A. Exercise Increases Mitochondrial PGC-1a Content and Promotes Nuclear-Mitochondrial Cross-talk to Coordinate Mitochondrial Biogenesis [Text] / A. Safdar, J. P. Little, A. J. Stokl, B. P. Hettinga, M. Akhtar, M. A. Tarnopolsky // Journal of Biological Chemistry. - 2011. - Vol. 286, Issue 12 - P. 10605-10617. doi: 10.1074/jbc.m110.211466
6. Akimoto, T. Exercise stimulates Pgc-1a transcription in skeletal muscle through activation of the p38 MAPK pathway [Text] / T. Akimoto, S. C Pohnert, Li P. et. al // The Journal of Biological Chemistry. - 2005. - Vol. 280, Issue 20. - P. 1958719593. doi: 10.1074/jbc.M408862200
7. Bray, M. S. The human gene map for performance and health-related fitness phenotypes: the 2006-2007 update [Text] / M. S. Bray, J. M. Hagberg, L. Perusse et. al // Medicine & Science in Sports & Exercise. - 2009. - Vol. 41, Issue 1. - P. 35-73. doi: 10.1249/mss.0b013e3181844179
8. Silva, B. M. Endothelial Nitric Oxide Synthase Polymorphisms and Adaptation of Parasympathetic Modulation to Exercise Training [Text] / B. M. Silva, F. J. Neves, M. V. Negrao, C. R. Alves, R. G. Dias, G. B. Alves et. al // Medicine & Science In Sports & Exercise. - 2011. - Vol. 43, Issue 9. - P. 1611-1618. doi: 10.1249/mss.0b013e3182152197
9. Bouchard, C. Familial aggregation of VO (2max) response to exercise training: results from the HERITAGE Family Study [Text] / C. Bouchard, P. An, T. Rice, J. Skinner et. al // Journal of Applied Physiology. - 1999. - Vol. 87, Issue 3. -P. 1003-1008.
10. Guziy, O. V. Anthropometric correlates reaction of cardiovascular system for standard exercise stress athletes playing sports [Text] / O. V. Guziy, A. P. Romanchuk // Journal of Health Sciences. - 2014. - Vol. 04, Issue 07. - P. 037-046.
11. Романчук, О. П. Лжарсько-педагопчний контроль в оздоровчш фiзичнiй культурi [Текст] / О. П. Романчук. -Одеса: Букаев В. В., 2010. - 206 с.
12. Аронов, Д. М. Функциональные пробы в кардиологии [Текст] / Д. М. Аронов, В. П. Лупанов. - М.: МЕД-пресс, 2007. - 328 с.
References
1. Apanasenko, G. L., Popova, L. A., Maglyovanyiy, A. V. (2012). Sanologiya. Osnovyi upravleniya zdorovem [Sanol-ogy. Fundamentals of health management]. Saarbrukken: Lambert Academic Publishing, 404.
2. Zaporozhan, V. N., Noskin, L. A., Kresyun, V. I., Ba-zhora, Yu. I., Romanchuk, A. P. (2014). Faktory i mehanizmy
sanogeneza [Factors and mechanisms sanogenesis]. Odessa: ONMedU, 448.
3. Cole, C. R., Blackstone, E. H., Pashkow, F. J., Snad-er, C. E., Lauer, M. S. (1999). Heart-Rate Recovery Immediately after Exercise as a Predictor of Mortality. New England Journal of Medicine, 341 (18), 1351-1357. doi: 10.1056/ nejm199910283411804
4. Dias, R. G., Pereira, A. da C., Negrao, C. E., Krieger, J. E. (2007). Polimorfismos genéticos determinantes da performance física em atletas de elite. Revista Brasileira de Medicina do Esporte, 13 (3), 209-216. doi: 10.1590/s1517-86922007000300016
5. Safdar, A., Little, J. P., Stokl, A. J., Hettinga, B. P., Akhtar, M., Tarnopolsky, M. A. (2011). Exercise Increases Mitochondrial PGC-1 Content and Promotes Nuclear-Mitochondrial Cross-talk to Coordinate Mitochondrial Biogenesis. Journal of Biological Chemistry, 286 (12), 10605-10617. doi: 10.1074/jbc.m110.211466
6. Akimoto, T., Pohnert, S. C., Li, P. et al. (2005). Exercise stimulates Pgc-1a transcription in skeletal muscle through activation of the p38 MAPK pathway. The Journal of Biological Chemistry, 280 (20), 19587-19593. doi: 10.1074/jbc. M408862200
7. Bray, M. S., Hagberg, J. M., Perusse, L. et. al (2009). The human gene map for performance and health-re-
lated fitness phenotypes: the 2006-2007 update. Medicine & Science in Sports & Exercise, 41 (1), 35-73. doi: 10.1249/ mss.0b013e3181844179
8. Silva, B. M., Neves, F. J., Negrao, M. V., Alves, C. R., Dias, R. G., Alves, G. B. et. al (2011). Endothelial Nitric Oxide Synthase Polymorphisms and Adaptation of Parasympathetic Modulation to Exercise Training. Medicine & Science in Sports & Exercise, 43 (9), 1611-1618. doi: 10.1249/ mss.0b013e3182152197
9. Bouchard, C., An, P., Rice, T., Skinner, J. et. al (1999). Familial aggregation of VO (2max) response to exercise training: results from the HERITAGE Family Study. Journal of Applied Physiology, 87 (3), 1003-1008.
10. Guziy, O. V., Romanchuk, A. P. (2014). Anthropo-metric correlates reaction of cardiovascular system for standard exercise stress athletes playing sports. Journal of Health Sciences, 04 (07), 037-046.
11. Romanchuk, A. P. (2010). Likars'ko-pedahohich-nyy kontrol' v ozdorovchiy fizychniy kul'turi [Medical-pedagogical control in improving physical training]. Odessa: Bu-kaev V. V., 206.
12. Aronov, D. M., Lupanov, D. M. (2007). Funktsyonal-nye proby v kardiolohii [Functional tests in cardiology]. Moscow: MEDpress, 328.
Рекомендовано до публiкацii д-р мед. наук, професор Романчук О. П.
Дата надходження рукопису 17.09.2015
Гузш Оксана Володимир1вна, кандидат наук з фiзичного виховання i спорту, кафедра здоров'я людини, Львiвський державний ушверситет фiзичноi культури, бвул. Костюшко11, м. Львiв, Укра!на, 79007 E-mail: o.guzij@gmail.com
УДК:616.33.-002.2-06:616.12-008.331.1]-035. DOI: 10.15587/2313-8416.2015.51950
КЛ1Н1ЧН1 АСПЕКТИ ПЕРЕБ1ГУ ХРОН1ЧНОГО ГАСТРИТУ У ПАЦ1еНТ1В З СУПУТНЬОЮ АРТЕР1АЛЬНОЮ ГШЕРТЕНЗ1€Ю
© М. М. Курбан, Р. Я. Дутка, З. Р. Леонт'ева
До^джено особливостi клiнiчноi картини хротчного гастриту та артерiальноi гiпертензii. В амбулатор-нихумовах обстежет 96 пацiентiв, з них основну групу становили па^енти з поеднанням хротчного гастриту та артерiальноi гiпертензii (n=62), до групи порiвняння увшшли пащенти з iзольованим перебшом хро-тчного гастриту (n=34). Вивчеш особливостi больового, астеноневротичного та диспепсичного синдромiв Ключовi слова: хронiчний гастрит, артерiальна гiпертензiя, Helicobacterpylori, коморбiднiсть, астеноне-вротичний, больовий, диспепсичний, синдром, симптомокомплекс, поеднана патологiя
Aim: The work deals with special features of chronic gastritis clinical course with comorbid arterial hypertension. Methods: 96 patients underwent complex examination: 62 patients with combined clinical course of arterial hypertension and chronic gastritis and 34 ones with isolated chronic gastritis. All patients underwent clinical, laboratory and instrumental examination.
Result: At analysis of results it was established that in the 1 group ofpatients took place the more heavy clinical course and the main complaints were presented as pain syndrome (of an acute, nagging character especially in epigastric zone or without strict localization that took place after ingestion), dyspeptic syndrome (with predominant meteorism, spreading feeling in epigastrium and eructation) and asthenoneurotic syndrome (with sleep disorders, general weakness and work disability) as opposed to patients of the 11 group whose pain syndrome was predominantly stable or periodic of an acute character in epigastric zone. Among complaints that are specific for dyspeptic syndrome prevailed eructation, spreading feeling in epigastrium and nausea. At the same time the chronic gastritis duration and pain syndrome intensity correlated with helicobacterial infection and comorbidity.
