CC BY
34
Матер1али конференцм / Proceedings of the Conference
Остеосинтез ППК 1БС проводиться значно рiдше. Ми вважаемо необГрунтованим застосування цього фiксатора при переломах хiрургiчно!' шийки. Такий остеосинтез посилюе травматизацiю головки ще! истки. Стабiлiзацiя вiдламкiв при дiафiзарних ППК вимагае доброго контакту мiж вщламками. Вiдсутнiсть такого контакту призводить до розвитку псевдоартрозу. Осте-осинтез 1БС при осколкових ППК у нижнш и третинi пов'язаний iз значними технiчними проблемами.
Висновки. Застосування нових технологш для ос-теосинтезу ППК забезпечуе зрощення фрагментiв при належному дотриманш методики, бiомеханiчних об-Грунтуваних показань до !х застосування.
УДК 616.717.2/.4-001.5-089.2 БЛнський П.1.
Национальна медична академя п'юлядипломно! освпи ¡м. П.Л. Шупика, м. Кив, Укра1на
МОЖЛИВОСТ МАЛОКОНТАКТНОГО БАГАТОПЛОЩИННОГО ОСТЕОСИНТЕЗУ ПЕРЕЛОМiВ КЛЮЧИЦ ТА ПЛЕЧОВОТ КiСТКИ
Останшм часом для остеосинтезу nepenoMÍB ключи-цi та плечово! кiстки (ПК) застосовують досить складш конструкцй'. Практика показала, що результати лшу-вання переломiв визначаються бiомеханiчними мож-ливостями фiксатора i вибором найбтьш оптимально! конструкцй' для конкретно! лши зламу, яка сприяе пе-ребiгу репаративно! регенерацй' (РР). Значною мiрою цьому вiдповiдають засоби для малоконтактного бага-топлощинного остеосинтезу (МБО).
Мета роботи — адаптувати засоби для МБО пере-ломiв ключицi i ПК, розробити ефективш методики !х застосування.
Матерiали та методи. Сучасш досягнення науко-во-технiчного прогресу дозволяють вивчити можли-востi нових засобiв для остеосинтезу без тривалих бю-механiчних i клiнiчних дослщжень. Значною мiрою це забезпечуе комп'ютерне моделювання. Зокрема, методом инцевих елеменпв (МКЕ) нами дослщжу-валася жорстисть фiксацi! фрагментiв засобами для МБО. Вихщними даними для оцiнки фшсаци були величини напруження та мшрорухомоста вiдламкiв (МРВ), елементiв конструкцй фiксаторiв. Для удо-сконалення останнiх нами використаш закони теоретично! мехашки, опору матерiалiв. За отриманими даними, завдяки системному аналiзу рiзних способiв фiксацi!, взаемоди системи «фшсатор — истка», бага-топлощинного проведення гвинпв, впливу цих фак-торiв на перебй РР розроблена концептуальна модель МБО. На !! основi запропоноваш принципи побудови фiксаторiв для Г! реалiзацi!. Нашi пристро! стабшзу-ють фрагменти не притисненням пластини до ыстки, а створенням бюмехашчно! конструкцй «пристрш — кiстка». Остання можлива при мiнiмальному контактi фiксатора з исткою, взаемоди «пластина — гвинт», проведеннi !х у рiзних площинах. Це певною мiрою дозволяе програмувати МРВ. 6 можливють вибо-
ру для конкретного перелому найбтьш оптимально! конструкцй при стабшьнш фшсаци максимально короткими iмплантатами.
Найбiльш функцюнальним засобом для МБО е пристрш для фшсаци исткових уламив ПФКВ (пат. Укра!ни № 17502). Основним конструктивним елемен-том ПФКВ е пластина з пазом, де гвинтами стабшзу-ються рiзно! довжини швильця з отворами. Рiзьбовi отвори швкшець дозволяють додатково стабiлiзувати конструкцiю та фрагменти шляхом проведення через них шурушв у рiзних площинах, створюючи стабiльну конструкцiю «пристрш — истка». Завдяки конструктивним особливостям пристрою пластина лягае не на истку, а на виступи швкшець. Рiзьбова взаемодiя «пластина — гвинт» протидiе перемiщенню гвинта та макроперемiщенню фрагмент навiть при лiзисi истки. Величину МРВ можна регулювати, змшюючи вщ-стань мiж пiвкiльцями, а також напрямок i кiлькiсть введених фшсацшних гвинтiв.
Пiсля вiдкритого вправлення вивиху акромiально-го кiнця ключищ ми рекомендуемо використовувати фiксатор, що не наносить додаткову травму ключич-но-акромiальному счленуванню на вiдмiну вщ закордонного аналога. Оригiнальна S-подiбна роз'емна кон-струкцiя забезпечуе стабшьний остеосинтез переломiв ключицi. На сьогодш фiксатор iз позитивним ефектом використаний у 48 пащенпв.
Результати та ¡х обговорення. Наш фiксатор ство-рюе оптимальнi умови для зрощення фрагмент тс-ля перелому й при псевдоартрозах ключищ. Вщ^чеш певш переваги його над реконструктивною пластиною. Шсляоперацшна iммобiлiзацiя в наших пащентав не застосовувалась.
Остеосинтез переломiв хiрургiчно! шийки ПК i верхньо! !! третини проводимо модифiкованим ПФКВ, що забезпечуе стабшьну фiксацiю при введет в головку плечово! кiстки не бшьше 3 гвинтiв. Аналогiчнi сучасш фшсатори передбачають застосування 4—7 гвинпв. З позитивним результатом про-оперовано бiльше 75 пацiентiв iз переломами проксимального вщдшу ПК.
Остеосинтез фрагмент середньо! третини ПК здшснюемо через переднiй доступ, ПФКВ мшмаль-но! довжини. При косш лiнi! перелому вiдламки пiсля репозици стабiлiзуються 1—3 гвинтами. Через отвори швкшець проводимо по 2 гвинти, що перехрещуються. Це посилюе жорстисть фшсаци, зменшуе можливiсть травматизаци променевого нерва (ПН) шляхом при-тиснення пластини до истки i инцем пластини. При цьому вiдпадае необхщдшсть значно! скелетизаци улам-кiв исток, що зменшуе ризик ушкодження нервiв, по-рушення трофiки кiсток та нервiв. У випадку доопера-цшного парезу ПН, перелому ПК уздовж проводиться ревiзiя ПН. Останнiй тсля остеосинтезу iзолюеться вiд зони перелому та пластини.
При пошкодженнях останнього в 15 випадках здш-снено зшивання нерва, невролiз вщ^чався в 12 пащ-ентiв. Дефекти ПН вимагають автопластики нерва. У 8 пащенпв проведена пластика вiдрiзками литкового
Том 17, №3 • 2016
www.mif-ua.com
15
| Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
нерва. Середня довжина вставок становила переважно 6,8 см.
При псевдоартрозах ПК проводилися остеосинтез ПФКВ i спонгiозна автопластика iз метафiзу великого-мшково! кiстки. Пристрш забезпечуе надiйну фiксацiю уламюв исток при мшмальшй довжинi пластини та ктькосп гвинтiв, що проводяться у фрагменти. Шсля ыстково! пластики псевдоартрозу для створення умов оптимального переб^у РР сегмент на 2 мюящ iммобi-лiзуеться гiпсовою пов'язкою або ортезом.
Конструктивш особливостi ПФКВ забезпечують стабiльну фiксацiю навiть при короткому дистальному фрагментi ПК. Останнiй у таких випадках не виводить-ся в рану. При косш лши перелому фрагменти пiсля репозици фшсуються 1—3 гвинтами. Фiксатор встанов-люеться по переднiй поверхнi плечово! ыстки.
Оригiнальна V-подiбна конструкцiя розроблена нами для остеосинтезу над виростком ПК i через ви-росток ПК. При застосуванш пристрою е можливють регуляцй ширини бранш вiдповiдно до ширини вирост-ково! дiлянки ПК. Це звичайно збтьшуе ушверсаль-нють фiксатора.
Надiйна фiксацiя фрагментiв ПФКВ не потребуе додатково! iммобiлiзацií юнщвки в пiсляоперацiйний перiод i дае можливють проведення ранньо! реабшта-цшно! терапи — ЛФК, масажу, електростимуляци, що значно прискорюе регенерацiю ушкодженого нерва i сприяе реадаптаци хворих.
До тепер рiзнi модифiкацií ПФКВ iз позитивним результатом застосоваш при переломах i псевдоартрозах ПК рiзних рiвнiв у 470 пащентав.
Висновки. Таким чином, розробленi нами засо-би для МБО в рiзних модифiкацiях забезпечують оптимальний переб^ РР при рiзноманiтних переломах ключищ, ПК та !х наслщках. Вони покращують якiсть життя пащенпв, дозволяють позбутися багатьох ускладнень, що характерш для традицiйних фiксаторiв.
УДК 616.718-001.5-089.2"312" БЛнський П.1.
Национальна медична академя п'юлядипломно! освпи ím. П.Л. Шупика, м. Кив, Укра1на
ДО ПИТАННЯ СУЧАСНОГО ОСТЕОСИНТЕЗУ ПЕРЕЛОМiВ НИЖНЬОТ ШЦВКИ
Упродовж останнього десятирiччя вiдмiчаeться ак-тивне впровадження в травматолопю малоiнвазивних технологiй. Проте ix застосування при переломах ниж-híx кiнцiвок не завжди виправдовуе оч^вання пащен-тiв i лiкарiв. Це в основному пов'язане Í3 порушенням методик застосування, деякими суб'ективними факторами.
Мета роботи — провести аналiз конструктивних особливостей, методик застосування сучасних засобiв для остеосинтезу переломiв стегна та гомики, виявити причини ускладнень i незадовтьних результапв.
Матерiали та методи. Нами проведений аналiз доступних лiтературниx джерел з використання ме-
тодик застосування ЬСР-пластин, iнтрамедулярних блокуючих стрижней (1БС) при переломах стегново! кiстки (ПСК) i кiсток гомшки (КГ). Виявленi причини можливих ускладнень i фактори, що впливають на результати лiкування цих пошкоджень, на думку вь тчизняних, а також закордонних травматолопв. Також вивчено наявш рентгенограми та медичну документа-цiю, iсторií хвороби пацiентiв, у яких виявлеш усклад-нення та негативш результати застосування сучасних засобiв для остеосинтезу ПСК i КГ. Аналiзувалися бю-механiчна обГрунтованiсть застосування обрано! кон-струкци для конкретного перелому, И вплив на тереби репаративно! регенераци (РР). Вивчалась динамiка розвитку мозолi. Вiдмiчалась залежнють И величини вiд якостi репозици вiдламкiв, стабiльностi фiксацií, що визначалась особливостями конструкци фiксатора. Аналiзу шддавалися також багато iнших об'ективних i суб'ективних факторiв, що мали вплив на кшцевий результат. Зокрема, фшсувалися вiдповiднiсть лiкування конкретного випадку рекомендованш методицi, а також техшка виконання оперативного втручання, пра-вильнiсть проведення пiсляоперацiйного перiоду.
Результати та обговорення. Нова концепщя остеосинтезу АО передбачае малошвазивш втручання, що направлеш на вiдновлення довжини, осьових сшввщ-ношень пошкодженого сегмента, усунення ротацш-них змiщень. Надаеться перевага нежорсткш фiксацií фрагментiв при максимальному збереженш !х крово-обиу. Така фiксацiя допускае певну мшрорухомють вiдламкiв (МРВ), що оптимiзуе переби РР навiть за вiдсутностi анатомiчноl репозици скалкових перело-мiв. Остеосинтез повинен здшснюватися через невелик доступи пiд контролем апаратiв ЕОП.
Проте на практищ в силу багатьох суб'ективних i об'ективних факторiв тактика травматологiв не вщпо-вщае основним постулатам ще! концепци. Наприклад, iнтрамедулярний блокуючий остеосинтез (1БО) мае численш переваги саме при закритому встановлен-нi 1БС iз розсвердленням кiстково-мозкового каналу. Воно призводить до глибоко! аваскуляризаци корти-кально! дтянки та запускае перiостальну реакцiю, що е основним елементом у процеш кютково! регенераци при закритому проведенш оперативного втручання. Крiм цього, мiж фрагменти виливаються кiстковий мозок, гематома, вони при доброму !х контакт також е важливим фактором РР. У випадку вщкритого 1БО внаслщок сумування первинно! та операцшно! травми може переважати резорбщя, що, безперечно, приведе до сповтьнено! консолiдацií. Ми спостериали таке ускладнення в 6 випадках. Використання стрижней невiдповiдного дiаметру за вщсутносп добро! репозици фрагментiв у 3 пащенпв закiнчилося розвитком псевдоартрозу (навггь тривала пiсляоперацiйна iммобiлi-зацiя не дала бажаного результату). А в 2 випадках це призвело до зламу стрижня. Подiбне ускладнення ми спостерiгали при невщрепонованому закритим способом вiдламку великого вертлюга в 83^чно! паць ентки через 3 мiсяцi пiсля оперативного втручання G-стрижнем. Спостерiгаеться пряма залежнють мiж
16
Травма, p-ISSN 1608-1706, e-ISSN 2307-1397
Том 17, №3 • 2016
