CC BY
17
УДК 618.19-006.03:618.17-008.8:612.621.31-08
О.Г. Алексенко МОЖЛИВ1СТЬ Л1КУВАЛЬНО1 ТАКТИКИ У
ХВОРИХ 13 ДОБРОЯК1СНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ МОЛОЧНО1 ЗАЛОЗИ
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра акушерства, гiнекологii та перинатологИ ФПО
(зав. - засл. дiяч науки та технти Украти, проф. З.М. Дубоссарська)
Ключовi слова: фiброзно-юстозна MacmonamiM, синдром передменструально'1 напруги, гормональний гомеостаз Key words: fibrocystic mastopathy, premenstrual tension syndrome, hormone homeostasis
Резюме: Принимая во внимание сложность патогенетических механизмов гормональных нарушений у пациенток с доброкачественными заболеваниями молочных желез, целью нашего исследования было усовершенствование лечебно-диагностического алгоритма у этого контингента гинекологических больных. Для достижения поставленной цели были комплексно обследованы 53 женщины с доброкачественными заболеваниями молочных желез, с применением современного диагностического алгоритма, состоящего из маммографии, УЗ сканирования и компьютерной инфракрасной термографии. Доказана эффективность лечебной программы, включающей медикаментозное и немедикаментозное воздействия, а также прожестожель, что способствовало реабилитации распространенного контингента гинекологических больных в 78,5% случаев.
Summary. Taking into account the complexity of pathogenic processes of hormonal disorder of patients with benign pathologies of breast, the aim of our research was the improvement of treatment and diagnosis algorithm for this kind of gynecological patients. In order to solve the assigned task 53 patients with benign pathologies of breast were fully examined with the use of modern diagnosis algorithm which included mammography, ultrasound screening and computer infrared thermographs. The effectiveness of treatment program, providing drug and drugless treatment was proved, as well as Prozhestozhel, which made for rehabilitation of common contingent of 78,5% of gynecological patients.
Фiброзно-кiстозна хвороба (ФКХ) е одним iз найбшьш розповсюджених захворювань у жшок. Крiм синдрому передменструально! напруги (ПН), хворобливосп, неоднорщно! щшьносп тканин, це захворювання часпше за все супро-воджуеться набряком, як обмеженим, так i набряком, що охоплюе усю залозу. Наслщком набряку, що виникае при шдвищенш проник-ност капiлярiв, у багатьох випадках може бути мастодишя [1, 2, 4].
Симптом мастодини являе собою суб'ективш болюш вщчуття в грудиш рiзно! штенсивносп, е проявом рiзних функщональних i оргашчних захворювань молочно! залози. Циктчна мастодишя - досить розповсюджений функщональний патолопчний стан, що проявляеться набряком i хворобливютю молочних залоз у передмен-струальний перюд, що тривае вщ 1 до 4 дшв [1,
3].
Дотепер не виршене питання, е циктчна масталпя симптомом передменструального синдрому чи ш. Данi настшьки суперечливi, що сказати, на користь яко! думки схиляеться бiль-
шють дослiдникiв, не уявляеться можливим [1, 3].
Передбачаеться, що в основi патологiчного процесу лежать рiзного роду гормональш пору-шення, що виявляються у вiдносному збiльшеннi рiвня естрогешв при низькому рiвнi прогестерону, порушенш метаболiзму есенцiйних жирних кислот, а також психоемоцшш i навт психiатричнi порушення[2, 4].
Проте роль недостатност прогестерону в роз-витку масталги представляеться найбiльш досто-вiрною. Наприкiнцi фолшулярно! фази менструального циклу естрогени разом iз ФСГ викли-кають гiперплазiю залозистих часточок, що по^м пiдсилюеться пiд дiею прогестерону, що виявляеться передменструальним набряком молочних залоз. Прогестерон протидiе зростанню проникностi капiлярiв, зумовлено! естрогенами, i зменшуе iнтенсивнiсть циклiчного набряку спо-лучнотканинно! строми молочно! залози. Крiм цього, секреторнi перетворення залозистого компонента на тлi порушено! секрецп прогестерону супроводжуються затримкою рщини i перероз-
тягненням тканини молочних залоз, що приводить до формування больового синдрому. [2, 4,
5].
Пiд мастопапею розумiють дисплазiю молочно! залози, фiброкистозну хворобу, що харак-теризуеться широким спектром пролiферативних i регресивних змiн тканини молочно! залози з ненормальним сшввщношенням епiтелiального i сполучнотканинного компонент [1, 4, 6].
Змши, характернi для мастопати, полягають у пстолопчних змiнах тканини молочно! залози, зокрема це фiброзна реакцiя сполучно! тканини з формуванням рiдинних юст, пролiферащ! етте-лiю i вщносна регресiя альвеолярно-лобулярно! тканини [3].
1нтрадуктальна i iнтралобулярна епiтелiальна тканина мютить рецептори естрадiолу i з гюто-лопчно! точки зору являе собою зону додатково! стимуляци естрогенiв. Вивчення етюлоги, патогенезу та ефективносп лiкування фiброзно-кю-тозно! хвороби звичайно утруднене, тому що змiни в тканиш молочно! залози дуже нестабшьш через залежнiсть вiд менструального циклу [2, 4, 5].
Морфолопчна картина мастопатi! часто ко-релюе з вiком пацiентки. Так, у шдл^ковому перiодi i серед молодих жшок найбiльше часто виявляеться дифузний тип мастопати з не-значними ктшчними проявами, що характе-ризуються помiрною хворобливiстю у верхньо-зовшшньому квадрантi молочних залоз. У 30 -40^чному вiцi найчастiше виявляються мно-жиннi дрiбнi кiсти з перевагою залозистого компонента, болючий синдром, як правило, знач-но виражений. Поодиною великi кiсти найбiльш характернi для жшок у вiцi вiд 35 роюв i старше
[5].
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Крiм ретельного ктшчного обстеження, вивчення гормонального статусу, ушм жiнкам про-ведене диференцшоване дослiдження молочних залоз: УЗ-сканування, комп'ютерна iнфрачервона термографiя, мамографiя, консультащя мамолога - онколога.
Пiд спостереженням знаходилися 53 жшки вiд 29 до 49 роюв, у середньому 35,6 ± 4,2 року, тривалютю захворювання вiд 2 до 11 роюв. Пацiентки пред'являли скарги на бшь у молочних залозах, пов'язаний з менструальним циклом. При клiнiко-функцiональному обстеженш вуз-лових утворень у молочних залозах виявлено не було. У 6 (11,4%) випадках виставлений дiагноз -масталпя, у 47 (88,6%) випадках - дифузна мас-топатiя. В ходi дослiдження жiнки одержували вгамшотерашю, iнгiбiтори синтезу проста-
гландинов та 2,5 гр. прожестожелю (1 доза ашл-катора) на поверхню кожно! молочно! залози 2 рази на день. Прожестожель (Франщя) - це гель для трансдермального застосування на дшянку молочних залоз, основним iнгредiентом препарату е натуральний прогестерон. Вщсутнють системного впливу прогестерону при транс-дермальному шляху введення е особливо актуальною для жшок старше 35 роюв, у зв'язку з частим сполученням дисгормональних захво-рювань молочних залоз з патолопею репродук-тивно! системи. Це пояснювалось тим, що при шроходженнi через шюру розчину прогестерону 80% його накопичувалось у шкiрi i тшьки 20% проникало в кров. Лшування прожестожелем розпочиналося з 12 по 25-й день менструального циклу, не менш шж 3 - 4 мiсяцi.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Значне зменшення болю у молочних залозах, нагрубання було вщзначено в 26 (49,1%) пащен-ток. Деяке зменшення болю у молочнш залозi вiдзначила 21 (39,6%) жшка. Вiдсутнiсть ефекту була в 6 (11,3%) пащенток. Побiчних ефекпв не було виявлено.
При мастодини у всiх випадках спостерiгався ефект вщ використання прожестожелю в 5 (83,3%) - повний, у 1 (16,7%) - частковий, вш цих пащенток коливався вщ 29 до 35 роюв. При дифузнш мастопати у вшовому iнтервалi вiд 36 до 45 роюв у вшх випадках спостерiгався ефект вiд застосування прожестожелю в 20 (76,9%) випадках - повний, у 6 (23,0%) пащенток -частковий. У вшовому iнтервалi вщ 45 до 49 роюв повний ефект вщзначили 5 (23,8%) пащенток, частковий - 10 (47,6%), вщсутнють ефекту - 6 (28,6%). Слщ зазначити, що 11 жшок у вщ вщ 45 до 49 роюв нерегулярно використовували прожестожель (пропускали вщ 2 до 5 дшв). У щй вiковiй групi вiдзначалося саме насторожене вщношення до препарату, який мютить гормо-нальний компонент, що знижувало комплаент-нють терапi!. У вшх пацiенток при динамiчному контролi не було виявлено збшьшення рiвня про-лактину, додаткове обстеження вказало на вщ-носну гiперестрогенiю i гшопрогестерошзм у 12 (22,6%) хворих.
П1ДСУМОК
Комплексна терашя пацiенток, що включала вiтамiнотерапiю (аев^), iнгiбiтор синтезу про-стагландинiв (напроксен у дозi 500 мг. у рек-тальних супозиторiях), прожестожель е ефектив-ним методом лiкування мастопати i масталгi!. Не було вщзначено шяких мiсцевих або системних побiчних ефектiв при його застосуваннi. Най-
07/ Том XII/ 3
73
бшьш значний ефект був виявлений у пащенток у вшовш категори вiд 29 до 45 роюв. Перед початком лiкування yciM пацiенткам засто-совували дiагностичний алгоритм, що вiдповiдае
клiнiчномy протоколовi МОЗ Укра1ни № 676 "Про затвердження клшчних протоколiв з аку-шерсько! та гшеколопчно! допомоги" вiд 31.12.2004р.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Андреева Е.Н., Леднева Е.В. Основные аспекты этиологии и патогенеза фиброзно-кистозной болезни молочной железы // Акушерство и гинекология. -2002. - № 6. - С. 7-9.
2. Бурдина Л.М. Диагностика и лечение доброкачественных патологических изменений молочных желез // Терапевт. арх. - 1998. № 10. - С. 37.
3. Бурдина Л. М.. Волобуев А. И., Баграмян М. Л. Современные аспекты изучения гиперпластических процессов репродуктивной системы женщины. - М.: МИА, 1998. - С. 23-31.
♦
4. Ильин А.Б., Бескровный С.В. Молочная железа как орган репродуктивной системы женщины // Акушерские и женские болезни. Санкт-Питербург.-2000. - №2. - С.51-52.
5. Практическое руководство по гинекологической эндокринологии / Серов В. Н., Прилепс-кая В.Н., Пшеничникова Т. Я. и др. - М.: Русфар-мамед, 1995. - 425с.
6. Про затвердження клшчних протокол1в з аку-шерсько!' та гшеколопчно! допомоги: Наказ МОЗ Украши № 676 вад 31.12.2004р. - К., 2004. - 10с.
УДК 616.24-007.272-036.1:579.86:576.8
Л.1. Конопкта ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ
ХРОН1ЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ: ВПЛИВ STREPTOCOCCUS PNEUMONIA ТА HAEMOPHILUS INFLUENZAE НА ФОРМУВАННЯ I ПРОГРЕСУВАННЯ ПАТОЛОГ1ЧНОГО ПРОЦЕСУ
Днтропетровська державна медична академiя,
кафедра факультетсько'1 терапИ та ендокринологИ
(зав. - член-кор. АМН Украши, д. мед. н., проф. Т.О.Перцева)
Ключовi слова: хромчш Резюме. С целью изучения особенностей клинического течения хрони-
обструктивш захворювання легень, ческой обструктивной болезни легких (ХОБЛ) были проанализированы
данные длительного (в течение 2-10 лет) клинико-функционального мониторинга 284 больных ХОБЛ 2 и 3 стадий. Описаны три варианта клинического течения заболевания в зависимости от анамнестических и клинико-функциональных особенностей в стабильную фазу заболевания. Изучена частота и характер инфекционной колонизации дыхательных путей в зависимости от варианта клинического течения ХОБЛ. Определена роль Streptococcus pneumonia и Haemophilus influenzae в формировании и прогрессировании патологического процесса. Summary. With the purpose to study the features of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) clinical course the data of the prolonged (during 2-10 years) clinical-functional monitoring of 284 patients with COPD, 2 and 3 stages were analysed. Three variants of clinical course of COPD were described depending on the anamnesis and clinical-functional features in the stable phase of disease. Frequency and character of infectious colonization of respiratory tract was studied depending on the variant of clinical course of COPD. There was determined the role of Streptococcus pneumonia and Haemophilus influenzae in forming and progressing ofpathological process.
Клшчний переб^ хрошчного обструктивного досить значним розма!ттям. На нього впливають захворювання легень (ХОЗЛ) характеризуеться етюлопчш чинники (тютюновий дим, пил рiз-
cmpenmoKOKU, гемоtf)im, mimKa Key words: chronic obstructive pulminary diseases, streptococci, haemophilus, clinical picture
