CC BY
13
С. ФРЕЙМАН, П. ОЛЬХУВКА
МОТОРИЗАЦИОННЫЕ УВЛЕЧЕНИЯ В СИСТЕМЕ ИНТЕРЕСОВ УЧЕНИКОВ ГИМНАЗИЙ ПОЛЬШИ
Представлены результаты исследования, целью которого было выяснить, как современная гимназическая молодежь Польши проявляет интерес к особому виду технических интересов — моторизации. Такие сведения необходимы, поскольку дают возможность учителям установить в планировании дидактически-воспитательного процесса соответствующие пропорции между заинтересованностью и учебой учеников.
Ключевые слова: Черноморский регион, университет, колледж, студент, педагогические науки.
S. FREYMAN, P. OLKHUVKA
MOTORIZATION ADMIRATION IN THE SYSTEM OF INTERESTS OF THE PUPILS OF HIGH SCHOOLS OF POLAND
The results of the investigation aimed at finding out the interest of the present youth of high schools of Poland to a special kind of technical interests-motorization are given. The following data are important as they give teachers possibility to establish appropriate balance between interests and education of pupils in didactic and educational process.
Key words: Black sea region, university, college, student, pedagogical sciences.
У шкшьнш практищ навчання i виховання вагому роль ввдграе защкавлення. Воно полегшуе зосередження уваги учшв: навчаючись з щкашстю, вони легше i на бшьш тривалий час запам'ятовують те, чого навчаються. «Защкавлення допомагае долати труднощ^ - зазначае Г. Слоневська. - Шд його впливом ми виконуемо рiзнi до i воно ввдбиваеться на тих дiях; шд впливом защкавлення ми дiемо легше, швидше, справшше» [3, с. 6-7]. На думку А. Гурицько!, защкавлення становить одну з рис особистосл - важливу й для особистого щастя шдиыдууму, i для суспшьно! значимосп [2, с. 3].
Численш до^дження i досввд учителiв переконують, що кожна людина мае в со61 «прихованi скарби», як1 «заблиснуть лишень тодi, коли побачать денне св1тло». Тому варто !х шукати, ввднаходити, видобувати й подбати про те, щоб вони збiльшувалися. Вiдкривання перед учнем його здiбностей, схильностей i захоплень е iнвестицiею, яка зростае в рiзнi перiоди життя i визначае його як1сть, а також впливае на шлях саморозвитку особистосп
Усввдомлення того, що зацiкавлення учшв ютотно впливають на !х усшхи в навчаннi, а згодом i в професiйнiй дiяльностi [5, с. 198], зумовило проведення дослiджень, яш би дозволили виявити зацiкавлення учшв базових шил i гiмназiй [1, с. 148-155]. Знання профiлю i рiвня зацiкавлень учнiв дае змогу вчителям повнiше реалiзувати програмнi навчально-виховш цiлi та завдання загально! освии. Результати цих дослiджень е одними з багатьох, в яких зроблено спробу вияснити, чи в сучасну технiчну епоху, що швидко розвиваеться, в системi зацiкавлень гiмназистiв юнуе зацiкавлення моторизацiею.
Розпочинаючи свое до^дження, ми намагалися вiдповiсти на так проблемнi питання:
• Як1 защкавлення виявляють учнi гiмназiй?
• Чи в системi зацiкавлень учнiв пмназп е зацiкавлення моторизацiею? Якщо так, то в чому це проявляеться?
• Чи юнуе зв'язок мiж зацiкавленням учшв моторизащею та !х статтю i територiальним походженням?
Шукаючи вiдповiдi на поставлен питання, ми брали до уваги той факт, що защкавлення учшв можуть проявлятися в рiзних формах !х активностi, пов'язано! як зi школою, так i з позашкшьною дiяльнiстю. Тому серед iншого питали учшв про шюльш предмети, яю !х найбiльше цiкавлять, про журнали i книги, як1 вони читають найохочше, про улюблен1 телевiзiйнi програми, приналежнiсть до гуртюв за штересами, форми проведення вiльного часу тощо.
Дослщженням було охоплено учшв з випадково вибраних пмназшних шкш, що розташованi на територп мюта Зелена Гура й околиць. У mдборi осiб для анкетування враховувалася потреба юнування неоднорiдностi групи стосовно територiального походження i статi. Загалом було опитано 178 учшв, причому трохи бшьшу групу становили пмназисти з мiського середовища (57,3%). Описана група учнiв не була однорвдною щодо стал, оск1льки 65,2% анкетованих - це хлопщ, а 34,8% - дiвчата. У дослiдженнi застосовано метод дiагностичного опитування, а шструментом була анкета за категорiями.
Серед багатьох чинниюв, як1 визначають защкавлення дослiджуваних гiмназистiв, може бути позитивне емоцiйне ставлення до шк1льних предмепв. Дослiдження довело, що стосовно улюблених навчальних предметiв учнi мають рiзнi уподобання. Найбiльшою популярнiстю користуються заняття з фiзичного виховання (30% опитаних). Частiше цей предмет називали хлопщ (39,7%), шж давчата (9,7%); це були як учш з села (39,5%), так i з мюта (21,6%). Для 11,3% учнiв улюбленими предметами е образотворче мистецтво, шмецька мова i географiя. 1х називали частше учнi з мiста, шж з села (рiзниця становила 5,9%); були це частше хлопцi (на 2,3% бшьше), нiж дiвчата. 6,2% пмназиспв заявили, що люблять шформатику; в цьому випадку стать i територiальне походження не були чинниками диференщацп. Найменш улюбленими предметами (показники в межах 2,3-5,6%) виявилися iсторiя, математика i бiологiя. Помiчено, що деяк навчальнi предмети вважаються менш цiнними: наприклад, технiку/трудове навчання, тобто предмет, який зачiпае проблеми сучасно! технiки, зокрема й моторизаци, любить тшьки 3,0% опитаних учнiв.
Припускаючи, що зацiкавлення, у т. ч. защкавлення моторизащею, можуть вiддзеркалюватись у переглядi гiмназистами телевiзiйних програм, ми попросили !х назвати телепередачi, ко^ вони найохочiше дивляться. З отриманих вiдповiдей з'ясувалося, що iснуе певна категорiя телепередач, як1 користуються в учшв великим защкавленням: це передачi спортивнi (27,0% опитаних), природничi (15,7%), моторизацшш (15,4%), музичнi (10,1%) i розважальнi (10,1%). Найрiдше учнi дивляться передачi на iсторичну i кримшальну тематику (по 2,2%).
Зауважимо, що передачi, як можуть вказувати на моторизацiйнi защкавлення до^джувано! групи гiмназистiв, переглядають з наближеною частотнiстю (6,6-7,8%) учнi з мюта i села, але значно частше хлопцi (10,3%), нiж дiвчата (3,2%). Серед названих ними телепередач на цю тематику домiнували «Автомашяк» i «Монстр Гараж».
Для визначення мiсця моторизацiйних зацiкавлень гiмназистiв серед шших важливо було виявити, чи читають вони журнали та книги i якi. Отож, про бажання читати заявили 46,1% опитаних; були це частше учнi з села (63,1%), шж з мiста (52,9%), переважали серед них дшчата (на 16,3% бшьше). Iншi заявляли прямо: «Не читаемо». Аналiз вiдповiдей пмназиспв щодо читання ними книг i журналiв призводить до доволi песимютичних висновк1в, оск1льки бiльшiсть вказаних ними публшацш та авторiв взят зi списку творiв, обов'язкових для прочитання в пмназп. Тiльки п'ята частина учшв (20,2%) читае пригодницьку лиературу; И опановують 22,4% опитаних дiвчат i 16,1% хлопцiв, це частше гiмназисти з села, нiж з мюта (рiзниця - 10,6%). Були також учш (10,1%), котрi стверджували, що в колi !х защкавлень е книги на спортивну тематику i комiкси.
Вiдомо, що проввдним педагогiчним засобом масового спiлкування е преса i вона ефективно впливае на позицiю людини. Тому ми виршили пошукати прояви моторизацiйних защкавлень у контактах пмназиспв з пресою. Виявляеться, що учнi читають рiзнi журнали, однак найчастше - молодiжнi (36,0%), наприклад: «Попкорн», «Браво», «Вштор». 11,2% опитаних цiкавляться спортом i читають журнали «Футбол» i «Спортивний огляд».
Гiмназисти повiдомили також, що моторизацшш перюдичш видання перебувають у колi !х зацiкавлень значно рвдше (4,5%). Вiдповiдно, ми з'ясували, яш моторизацiйнi журнали цiкавлять наших учшв i чому. Виявилося, що !х читають частiше гiмназисти з села (5,9%), шж з мiста (3,9%), як дiвчата, так i хлопщ, однак останш роблять це набагато частше (рiзниця -5,9%). Серед названих журналiв на моторизацiйну тематику перебувають на чшьному мiсцi «Авто Свт>, «Мото Магазин», «Мотогонщик», «Авто Мото Спорт». Вказаш гiмназистами мотиви читання журналiв такого роду - це передуем бажання розширити сво! загальнi знання
про моторизацш, орiентуватися в галузi техшчних новинок у постiйно модернiзованих моторолерах, мотоциклах i автомобiлях.
Заглиблюючись у проблему моторизацшних зацiкавлень пмназшно1 молод^ ми попросили учнiв, щоб вони вказали, до яких гуртк1в за штересами належать або хотши би належати. Аналiз емпiричного матерiалу виявив, що 44,5% опитаних не беруть участ в жодному гуртку за штересами, що дшть в !х гiмназiях, а 8,8% хотши б працювати в таких гуртк1в, однак !х у гiмназiях немае. Iншi гiмназисти вiдвiдують позаурочнi заняття в сво!х навчальних закладах. З !х вiдповiдей видно, що найбiльшим защкавленням користуються гуртки: спортивний (21,3%), шформатики (3,4%), музичний (3,4%) та образотворчого мистецтва (2,7%). Частотшсть показник1в на iншi гуртки (наприклад, хоровий, туристичний, театральний, журналiстський та iн.) - в межах ввд 1,2-2,2%. Серед ще1 групи були учнi (1,8%), ко^ вiдвiдують гурток моделювання. Ввдзначимо, що гiмназисти охоче брали б участь в заняттях риболовного, вшськового чи технiчного гуртка, але в !х школах такого нема. Така ситуащя зумовлена рiзними причинами, зокрема, й шльшстю бажаючих брати участь у тому чи шшому гуртку. Загалом дiапазон зацiкавлень опитаних учнш щодо гуртк1в дуже широкий.
Яке стверджуе С. Шуман, про защкавлення i захоплення учнiв можуть розповюти колекцiонованi ними предмети. Керуючись цим, ми звернулися до гiмназистiв з питаниям, чи мають вони власш збiрки (колекцп) i що в них щнують найбiльше. Виявляеться, що 41,5% опитаних мае таи збiрки. Так шформували частiше хлопцi (24,1%), шж дiвчата (14,5%), набагато переважали учш з мiста (рiзниця - 17,9%). Наше до^дження показало, що найчастше гiмназисти колекцiонують поштовi марки (6,7%), монети (5,6%), кришки (5,0%), пляшки (5,0%) i журнали (4,5%). 3,3% пмназиспв сказали, що мають колекцп моделей автомобiлiв i мотоциклiв. Про щ колекци iнформували тшьки хлопцi (1,7%), як1 походять з села (2,6%). Такого роду колекщя, на нашу думку, може вказувати, що щ учш мають моторизацшш защкавлення. З ввдповщей випливае, що колекцп дуже часто збагачуються подарунками на день народження або iменини
Для доповнення картини зацiкавлень пмназиспв ми попросили !х вказати, якими для них е улюбленi форми проведения вшьного часу. У ввдповдах перше мiсце зайняли заняття спортом - так заявили 30,3% опитаних. Ввдзначимо, що цш формi проведення вiльного часу надають перевагу набагато частше хлопцi (41,4%), нiж дiвчата (11,8%), без огляду на територiальне походження. 26,0% гiмназистiв цiнуе у вшьний час зустрiчi з друзями. Багато учнiв (17,0%) у вшьний час сидить за комп'ютером, слухае музику або дивиться телевiзор; так заявляли частше хлопцi (22,4%), шж дiвчата (6,5%), територiальне походження не було тут показником диференщацп. Були також таи (7,8%), котрi катаються на велосипед^ скейтi чи моторолер^ беруть участь в заходах, пов'язаних з моторизащею, - наприклад, у мотоциклетних гонках. Про це заявляли часпше дiвчата (9,6%), причому як з мюта, так i з села, н1ж хлопцi (6,8%), На жаль, тшьки 1,7% учшв у вшьний час займаеться роботою техшчного характеру, зокрема, моделюванням, допомогою батьковi у ремонтi автомобiля чи велосипеда тощо.
Вказаш прояви моторизацiйного защкавлення опитаних нами пмназиспв на тлi iнших !х зацiкавлень дае змогу ощнити рiвень цих зацiкавлень. Для цього нами прийняп наступнi критерп:
• дуже високе зацiкавления проявляють учнi, як1 заявили, що люблять предмет техшка/трудове навчання, у вшьний час займаються моделюванням або беруть участь з дорослими у ремонт! моторизацшного обладнання (майструють у гаражу), проявляють бажання участi у техшчному гуртку, дивляться телепередачi на моторизацшну тематику;
• високе зацiкавления проявляють учш, яш вiдповiдають чотирьом з п'яти критерпв;
• середне защкавлення проявляють учш, яю вiдповiдають трьом з п'яти критерilв;
• низьке защкавлення проявляють учш, яш ввдповвдають одному або двом з п'яти критерпв;
• учш, яш не ввдповвдають жодному з критерilв, не мають моторизацшних защкавлень.
Аналiз емшричного матерiалу показав, що переважна бшьшють гiмназистiв (76,4%)
зовсiм не щкавиться моторизацiею. В решти (23,6%) можна помiтити певну зацiкавленiсть цiею техшчною гал^ззю, але рiвень такого защкавлення порiвняно з iншими е незадовшьним. Виявилося, що 45,2% групи учнв, як1 цiкавилися моторизацiею, проявляли вказане
защкавлення на низькому píbhí, 31,0% - на середньому i лише 23,8% - на високому. На жаль, зпдно з прийнятими критерiями в жодного з до^джуваних гiмназистiв не виявлено зацiкавлення моторизащею на дуже високому рiвнi.
Помiчено, що загалом таке зацiкавлення найчастше проявлялось у переглядi телепередач, пов'язаних з моторизащею, та читанш журналiв на цю тематику. Рiдше опиташ гiмназисти вказували свою практичну актившсть, пов'язану з цiею галуззю техшки.
Отриманi данi пiдтвердили твердження дослвднишв, як займаються зацiкавленнями шкшьно! молод^ що iснуе диференцiацiя зацiкавлень залежно вiд статi. Згiдно з нашим до^дженням, набагато частiше моторизацiею щкавляться хлопцi, нiж дiвчата. Помiчено також вплив територiального походження на проявлений рiвень зацiкавлення моторизацiею, осшльки пмназисти, що досягали вищого рiвня, частше походили з мiста, нiж з села.
Подаш з великим скороченням результати нашого дослiдження виявили, що переважна бiльшiсть опитано! пмназшно! молод^ незважаючи на те, що мае можливють отримати права мотоциклiста чи велосипедиста, а у вщ 18 рокш навiть уже володiе власним транспортним засобом (моторолером, мотоциклом, автомобшем), не проявляе зацiкавлення моторизацiею, а отже, остання не займае ютотного мiсця в системi зацiкавлень учшв пмназш. Припускаемо, що немалий вплив на такий стан речей мае дидактично-виховна дiяльнiсть навчального закладу, де забракло, як стверджували гiмназисти, широкого кола гуртив за штересами, в т. ч. техтчних, якi би зумовлювали iнтерес до здобування найновших знань з рiзних галузей сучасно! технiки, включаючи моторизацiю.
«Сучаснш школi потрiбнi учнi, - пише Р. Ставшога - з вiдкритим розумом, ям будуть здатнi творити конструкцп, винаходи на мiру потреб i можливостей, а також актуального рiвня розвитку, а отже, учнiв з рiзноманiтними защкавленнями» [4, с. 31]. Защкавлення, як ми вже ввдзначали, збагачують життя людини, вони е силою, що змушуе li тзнавати свiт, здобувати найновiшi знання i творчо !х перетворювати та застосовувати, а також обертають вiд деморалiзуючого впливу нудьги i бездiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Frejman S. D. O zainteresowaniach technicznych trzynastolatków // Teoretyczne i praktyczne problemy
edukacji technicznej i informatycznej. - Rzeszów, 2003.
2. Zainteresowanie uczniów. Problemy psychologiczne i pedagogiczne / red. A. Gurycka. - Warszawa,
1961. - Cz. 2.
3. Sloniewska H. Psychologiczna analiza zainteresowan. - Poznan, 1959.
4. Stawinoga R. Aktywnosc twórcza we wspólczesnej edukacji // Nowa Szkola. - 2002. - Nr. 3.
5. Super D. E. Psychologia zainteresowan. - Warszawa, 1972.
УДК: 37.013.42: 331.56 (430)
О. М. ДАНЧЕНКО
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СИСТЕМИ СОЩАЛЬНО-ПЕДАГОГ1ЧНО1 П1ДТРИМКИ БЕЗРОБ1ТНО1 МОЛОД1 У Н1МЕЧЧИН1 (50-1 РОКИ XX СТ. -
ПОЧАТОК XXI СТ.)
Дослiдженорозвиток со^ально! полтики, в Нжеччит, становлення законодавчог бази тдтримки безробтних, у тому числi молодi. Проаналiзовано розвиток, со^ально! педагогжи та со^ально-nедагогiчноi тдтримки безробтноi молодi в цш кран у зазначений перiод. Висвiтлено сучасш заходи соцiально-педагогiчноi тдтримки безробтноi тмецькоiмолодi. Виокремлено етапи процесу оформлення концепцп соцiальноi полтики, ii системи со^ального захисту та особливостi соцiально-педагогiчноi тдтримки безробiтноi молодi в Нiмеччинi.
Ключовi слова: соцiальна полтика, со^альна педагог^а, со^альний захист, безробтна молодь, соцiально-педагогiчна тдтримка.
