CC BY
14
_ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ_
4. Лоза Т. Умови реалiзацп шдиввдуальних тренувальних програм для студентш педагогiчних By3iB:
соцiальний аспект / Т. Лоза I. Верблюдов // Актуальш проблеми оздоровчо! культури фiзичноl
реабшггацп та валеологп в сучасних умовах: зб. статей. - Юровоград, 1999. - C. 20-25.
5. Барраке Ф. Самоисцеление голосом / Ф. Барраке. - М.: Столица-Принт, 2008.
УДК 37.047 (438)+331.5
М. ФРЕЙМАН
ЧИННИКИ ПРОФЕС1ЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ МОЛОД1 ПОНАДГ1МНАЗ1ЙНИХ ШК1Л ПОЛЬЩ1 У КОНТЕКСТ1 БЕЗРОБ1ТТЯ
Обгрунтовано проблему профестного майбутнього випускниюв понадгiмназiйних шюл у Польщi в сучаснихринковихумовах. Урезультатi комплексного до^дження встановлено чинники, як впливають на позицж учтвськоi молодi вказаних шкт щодо майбутньог профестног дiяльностi i вибору свого мiсця як фахiвця на ринку пращ.
Ключовi слова: молодь, освта, техшкум, профе^я, безробття, ринок пращ.
М. ФРЕЙМАН
ФАКТОРЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО САМООПРЕДЕЛЕНИЯ МОЛОДЕЖИ ПОСЛЕГИМНАЗИЧЕСКИХ ШКОЛ ПОЛЬШИ В КОНТЕКСТЕ
БЕЗРАБОТИЦЫ
Обосновано проблему профессионального будущего выпускников послегимназических школ в Польше в современных рыночных условиях. В результате комплексного исследования установлены факторы, влияющие на позицию учащейся молодёжи указанных школ относительно будущей профессиональной деятельности и выбора своего места как специалиста на рынке труда.
Ключевые слова: молодёжь, образование, техникум, профессия, рынок труда, безработица.
M. FREYMAN
FACTORS OF PROFESSIONAL SELF IDENTIFICATION OF YOUTH SCHOOLS POLAND IN THE CONTEXT OF UNEMPLOYMENT
The problem of the professional future of school leavers in modern market conditions is outlined. The factors that influence the position of the pupils of the above mentioned schools towards the future professional activity and the choice of one's own place as an expert at labour market as a result of complex investigation are identified.
Key words: youth, education, technical college, profession, unemployment, labour market.
Постшною структурною рисою безробитя у Польщi е велика частка серед безроб^них молодих людей, - значною мiрою випускниюв понадпмназшних шил. Цей факт може зменшувати надп та збшьшувати побоювання молодi за свое професшне майбутне. Тому видаеться корисним, тзнавально й сустльно, вивчити споаб мислення школьно! молодi щодо свого професшного майбутнього в контексп ситуаци на ринку пращ.
До^дження, результати яких представлеш у стати, були проведет у випадково обраних останшх класах середшх професшних шил рiзного типу (еконо]шчний техшкум, техшкум харчування i домашнього господарства). 1х основною метою було знайти ввдповвдь на питания: Як учш понадпмназшних шил сприймають нову ринкову дшсшсть. Як в цьому контекст вони
бачать свое професшне майбутне. Як1 чинники диференцiюють !х нади й побоювання, пов'язанi з цим?
Зокрема, йшлося про визначення:
1. Чим керувалися учш, обираючи навчальний заклад, до якого вони ходять, i чи зараз вони впевнеш у правильностi зробленого вибору?
2. Насшльки молодь обiзнана з реалiями локального ринку працi i як в цьому контексп вона ощнюе придатнiсть професи, яку вивчае?
3. Що молодь думае про свое вмшня знаходити роботу i як ощнюе сво! шанси И знайти?
4. Чи до^джуваш думають про самовлаштування i чи вони готовi до цього?
5. Як молодь бачить свое майбутне тсля зашнчення школи, яку вiдвiдуе?
6. Чи стать, територiальне походження й тип школи, в яшй учнi навчаються, диференщюе !х оцiнки та погляди на можливють отримати роботу в новш ринковiй дiйсностi i взагалi !х життевi плани?
Було висунуто припущення, що дослiджувана молодь переважно усвiдомлюе важку ситуацiю на ринку пращ й зростаючi вимоги, натомють вiдрiзняеться в оцiнках пiдготовки до входу на ринок пращ й шанив знайти роботу, а так чинники, як стать, територiальне походження i тип школи теж мають вплив, але не кожний з них однаково дiе. За основу юнування зв'язк1в мiж оцiнками шдготовки до виходу на ринок пращ й шансами знайти роботу i статтю, територiальним розмiщенням i типом школи було прийнято рiзницю у величинах ввдсоткових показник1в, що з'являлися в окремих категорiях респондента.
Це опрацювання е фрагментом ширших до^джень з ще1 галузi i мютить данi, отриманi з анкетних до^джень 78-особово! групи учнiв випускних клаав двох шк1л, як1 розташованi в малому мютечку. Групи молодi, що брали участь у до^дженнях, е певною мiрою диференцiйованими. Незначну бшьшсть (56,4%) становить молодь з техшкуму харчування i домашнього господарства. Беручи до уваги територiальне походження, бшьшсть (61,5%) до^джувано1 молодi походить з мюта. Бiльше половини дослiджуваних (53,8%) - це дiвчата.
Накресленi в стати дослiдницькi проблеми вимагають, зокрема, встановлення, як дослiджувана молодь ощнюе зроблений нею вибiр школи. Чимале значення тут мають мотиви, якими керуеться молодi люди, роблячи такий вибiр. Найчастiшим мотивом е бажання навчатися за мiсцем проживання. Його вказали 38,5% опитаних. Щкаво, що керувалася ним бшьше половини учшв економiчного технiкуму (52,9%), зате учш техшкуму харчування i домашнього господарства називали його майже вдвiчi менше (27,3%). Вш з'являеться частше в учшв з мюта (41,7%), шж iз сшьсько1 мiсцевостi (33,3%). Стать дослвджуваних у цьому випадку не мала значного впливу.
Також часто вибiр поза пмназшно1 школи визначають защкавлення. Цей мотив вказали 33,3% дослвджувано! молодi. Учнi технiкуму харчування i домашнього господарства керувалися цим мотивом значно частше (50,0%), шж економiчного технiкуму (11,8%). Враховуючи територiальне походження, видно, що молодь iз села частше вказувала зацiкавлення як один з головних мотивiв вибору школи (40,0%), шж молодь з мюта (29,2%). Варто й ввдзначити, що цей мотив частiше вказували хлопщ (38,9%), нiж давчата (28,6%).
Значна частина молод^ обираючи понадпмназшну школу, керувалася переконанням про можливють знайти роботу пiсля И зашнчення. Так заявили 30,8% до^джуваних. Особи з мюта значно част1ше називали цей мотив (41,7%), шж з села (13,3%). Вш частiше функщонував у висловлюваннях учнiв з техшкуму харчування i домашнього господарства (36,4%), шж економiчного (23,5%), як також частше серед хлопцiв (38,9%), шж серед дiвчат (23,8%).
Наступним з найчастше повторюваних мотивiв вибору школи е порада батьшв. Д1вчата набагато частше вказували, що на !х рiшення мав вплив батьк1в (42,8%), шж хлопцi (11,1%). Учнi з економiчного технiкуму частiше керувалися цим мотивом (41,2%), шж !х колеги з техшкуму харчування i домашнього господарства (18,2%). Iншi мотиви: порада друзiв, високий р1вень навчання в обранш школi, можливiсть отримати права водiя тощо називалися значно рвдше (у межах 5,1-15,4%).
Пiсля вивчення мотивiв, якими керувалася дослiджувана молодь при виборi школи, доцiльним видаеться встановлення, як зараз молодi люди ощнюють свiй вибiр понадгiмназiйноl школи, чи вони переконаш в його правильность Результати дослiдження показують, що переважна бiльшiсть респондентiв (76,9%) переконаш в слушносп свого вибору. Однак на
оцшку впливае тип школи. Набагато частiше переконання про слушнють свого вибору властиве учням техшкуму харчування i домашнього господарства (90,9%), шж учням економiчного технiкуму (58,8%). Беручи до уваги як стать, так i територiальне походження ще! молодi, видно, що цi ввдмшносп явно меншi. Переконаними у слушносп свого вибору е 80,9% дшчат i 72,2% хлопщв, 86,7% походять з села i 70,8% - з мюта. Обгрунтування такого становища рiзне; найчастше це зацiкавлення профеаею (30,0%) та можливiсть знайти роботу (26,7%).
Молодь, яка не була переконана в слушносп свого вибору (23,1%), не намагалася обгрунтувати свою позищю.
1стотним питаниям е обiзнанiсть учн1в з реалiями мiсцевого ринку пращ i як в цьому контекстi вони оцiнюють свою придатшсть професи, яко! навчаються. Виявляеться, що тшьки 51,3% дослщжувано! молодi вважае себе обiзнаною з можливостями знайти роботу за майбутньою профеиею. Частше таку думку висловлювали учнi техшкуму харчування i домашнього господарства (35,3%), учш з мюта (58,3%), тж з села (40,0%) i дiвчата (57,1%), нiж хлопцi (44,4%). Як джерело шформаци вони переважио вказують центр працевлаштування (25,0%), в наступит черговост - 1нтернет, сiм'ю, друзiв.
Важливою е також думка учшв на тему !х пiдготовки до професи, яку забезпечила !м школа тд час навчания. Найчастiшими (48,9% опитаних) були твердження, що школа добре тдготувала !х до виконання професи. Значно бiльше ще! думки дотримувалися дiвчата (71,4%), нiж хлопщ (44,4%), а враховуючи територiальне походження, то частше особи з мюта (66,6%), нiж з села (46,6%).
Ввдзначения вимагае той факт, що 12,8% дослщжувано! молодi вважае, що техшкум, який вони вщввдують, не шдготував !х добре до виконання професи, але свою оцiнку вони переважно залишили без обгрунтування.
Наступне питания, яке пов'язуеться з попередшм, - це готовнiсть молодi тдвищувати свою квалiфiкацiю й здобувати додаткову. Результати до^джень показують, що (переважна бiльшiсть опитаних - 87,1%) готова здобувати новi квалiфiкацil, як1, як вони стверджують, можуть допомогти знайти роботу, досягнути «чогось бшьшого». Готовшсть брати участь в курсах та шшому видi навчания заявляли учш обох шил (економiчний технiкум - 82,3%, техшкум харчування i домашнього господарства - 90,0%). Враховуючи стать i територiальне походження ще! групи молодi, вiдзначимо, що цi показники вiдрiзнялися незначною мiрою.
З дослвдницького матерiалу випливае, що учнi називали дуже багато рiзних курсiв i перетдготовок. До тих, що користуються найбiльшим успiхом, належать: курси бармешв-офщаипв (20,1% анкетованих), курси шоземних мов (17,9%), курси оператора-вантажотдйомника (15,4%). На курси барменiв-офiцiантiв бшьш охоче пiшла б молодь з села (33,3%), шж з мюта (12,5%) та учнi з техшкуму харчування i домашнього господарства (31,8%), шж з економiчного технiкуму (5,9%). Курси шоземних мов прагнуть вда^вати бiльше дiвчата (28,6%), нiж хлопщ (5,5%), а також учш економiчного техшкуму (29,4%), шж технiкуму харчування i домашнього господарства (9,1%). Натомють на курси оператора-вантажопiдйомника хотши би пiти лише хлопцi.
Надзвичайно iстотним питанням е оцiнювания умшь молодi шукати роботу. Аналiз результапв дослiджения в цiй сферi показав значну диференцiацiю поглядiв та оцшок. Частина молодих людей визначае сво! вмiния шукати роботу як добрi (20,5% опитаних). Однак частiше таку думку висловлювали хлопщ (27,8%), шж дiвчата (14,3%). Також вiдмiтимо, що и частiше давали дослiджуванi, як1 походять з села (26,7%), шж з мiста (16,7%). Помiтна й наступна рiзниця: учнi економiчного техшкуму частше оцiнювали сво! вмiния шукати роботу як добрi (29,4%), шж учнi технiкуму харчувания i домашнього господарства (13,6%). Наступш 15,4% до^джувано! молодi ствердили, що дасть собi раду з пошуками роботи. Там ввдповвд частiше давали хлопцi (22,2%), шж дiвчата (9,5%), а враховуючи тип школи, частше це були учш економiчного технiкуму (23,5%), тж технiкуму харчувания i домашнього господарства (9,1%), частше також з мюта (16,7%), нiж з села (18,3%).
Даш, отримаш в дослiдженнi, виявили, що 12,8% опитаних мали труднощi з визначениям сво!х актуальних умшь шукати роботу, заявляючи, що це виявиться тод^ коли вони почнуть шукати роботу. Таку вiдповiдь частше давали дiвчата (19,0%), нiж хлопщ (5,5%), а також особи з мюта (16,7%), шж i з села (6,7%). Однак була це частше ощнка учнiв технiкуму
харчування i домашнього господарства (18,2%), шж учнiв економiчного технiкуму (5,9%). Iншi погляди й оцiнки були менш поширеш (численнi поодинок1 твердження).
Шсля ознайомлення зi ступенем обiзнаностi досл!джувано! молодi на тему можливостей знайти роботу варто придивитися, як молодi люди, котрi зак1нчують технiкуми, ощнюють сво! шанси II знайти. Найбшьшу групу (48,6% опитаних) склала молодь, що сво1 шанси знайти роботу ощнювала як середнi. Так ощнювали себе частше дiвчата (47,6%), шж хлопцi (38,9%). Територiальне походження було в цьому разi чинником, який слабше диференцiював вказану оцiнку. Вона функцюнувала частiше серед мiськоI молодi (45,8%), нiж сшьсько! (40,0%). Натомють тип школи незначно диференцiював цю оцiнку. Виставляючи таку оцiнку, анкетоваш переважно не подавали обгрунтування (35,3%). 29,4% з яких обгрунтували II вiдсутнiстю робочих мiсць для осiб 1хньо! професiI, деяк1 (в межах 5,9-17,6%) ввдсутшстю досвiду, великою конкуренщею або проблемою доIжджати до роботи.
Наступна частина опитаних (41,0%) оцшила сво! шанси знайти роботу як велик! Ця оцiнка частiше функцюнувала у хлопщв (50,0%), нiж дiвчат (33,3%), в мiському середовищi (41,7%), шж сiльському (40,0%). Як обгрунтування щ особи писали, що юнуе багато робочих мiсць у галуз! в як1й вони вчаться. Однак варто зауважити, що молодь з техшкуму харчування i домашнього господарства значно частше визначала сво! шанси як велик! (55,6%), шж молодь з економiчного технiкуму (14,3%). 6,2% учшв були переконанi, що щ велик! шанси виникають з факту, що вони е молодими й диспозицшними, розумними й комушкативними.
Незначна частина молодих людей (7,7%) визнала, що !х шанси знайти роботу дуже велик! Це частiше хлопщ (11,1%), шж давчата (4,8%), вихвдщ з мiста (8,3%), шж з села (6,7%). Зазначимо, що це були тшьки учш економiчного техшкуму (16,7%). Свою ощнку вони обгрунтовують наявними вмшнями й численними пропозищями працi.
Дослiджуваних учшв попросили вказати чинники, як1, на !х думку, мають виршальний вплив на збшьшення можливосл працевлаштування.
Отриманi данi дають змогу вiдзначити, що молодь в!др!зняеться оцiнками стосовно можливостей отримання роботи. Переважна бшьшють опитаних (84,6%) твердить, що виршальний вплив на збшьшення можливосп отримати роботу мае досввд. Так висловлювалися частше хлопщ (88,9%), шж дачата (80,9%), вихвдщ з мюта (87,5%), шж з села (80,0%). Тип школи в цьому випадку не мав значного впливу.
Наступна група дослiджуваноI молод! (64,1%) вказала знання iноземних мов. Таку ввдповвдь значно частше висловлювали дiвчата (85,7%), шж хлопщ (38,9%), особи, котр! походять з мiста (70,8%), шж з села (53,3%), а враховуючи тип школи, - частше учш економiчного технiкуму (82,3%), шж технiкуму харчування i домашнього господарства (50,0%).
59,0% дослвджуваних дотримувалися думки, що на збшьшення можливосп отримання роботи впливае освiта. Однак частше це була думка дiвчат (71,4%), шж хлопц!в (44,4%), ос!6 з мюта (66,7%), н!ж з села (46,7%), учшв техшкуму харчування i домашнього господарства (63,6%), шж економiчного технiкуму (52,9%).
Певна частина опитаних (30,8%) вважае, що чинником, який збшьшуе можливосп отримати роботу, е знайомства. Ще! думки дотримувалися 38,1% д1вчат i 22,2% хлопц1в. Переконаш в цьому част1ше особи з мюта (41,7%), н!ж з села (13,3%), учш економiчного технiкуму (41,2%), шж технiкуму харчування i домашнього господарства (22,7%).
Освиа е важливим iнструментом сусп!льно! пол!тики держави стосовно протиди безробiттю. У реформi системи осв!ти заплановано й поступово реалiзуються заходи, що мають за мету становления серед молод! позици, яка сприятиме пiдприемництву. Формування пiдприемницьких навичок ! п!дготовка до активно! поведшки на ринку прац! реал!зуються як у процеи загального та професшного навчання, так ! п!д час реал!зацп осв!тн!х занять з предмета «Основи п!дприемництва».
Як д!! школи в цш сфер! сприймають учш, показують в!дпов!д! анкетованих на запитання, чи в школах, котр! вони в!дшдують, проводяться заняття, що готують до орган!зац!! власно! економ!чно! д!яльност!
З отриманого досл!дницького матер!алу видно, що значна частина молод! 61,5% таш заняття мала. Частше вказували на це учш економ!чного техшкуму (70,6%), шж техн!куму харчування ! домашнього господарства (54,5%). Перш! називали переважно навчальний
предмет «Економша шдприемств» (75,0%), а друп - «Управлшня фiрмою» (58,3%). Вiдзначимо, що багато дослщжуваних вiдзначили також заняття, з основ дшоводства (25,0%) i складання бiзнес-плану (20,8%).
Однак багато молодих людей, як випливае з дослiдження, не почуваються пiдготованими до ведення власно1 економiчноï дiяльностi, стверджуючи, що вони не мали в школi занять, як б готували ïx до цього. Це думка 35,9% анкетованих. Таку ввдповвдь частше давали хлопщ (44,4%), шж дiвчата (28,6%), особи, що походять з села (46,7%), шж з мюта (29,2%), учш техшкуму харчувания i домашнього господарства (40,9%), шж економiчного теxнiкуму (29,4%).
Тшьки 17,9% опитаних заявили, що вони шдготоваш до ведення власноï дiяльностi (в т. ч. 7,7% дали ввдповвдь «рiшуче так», а 10,2% - «так»). Частше такi ввдповщ давали xлопцi (22,2%) нiж дiвчата (14,3%). Беручи до уваги територiальне походжения цiеï групи дослiджуваниx, видно, що частше - е особи з мют (20,8%), н1ж з села (13,4%). Натомють з урахуванням типу школи - це частше це учнi економiчного теxнiкуму (23,5%), шж теxнiкуму харчувания i домашнього господарства (13,6%).
У свiтлi представленого аналiзу можна зробити наступнi висновки:
• дослiджувана молодь переконана у слушносп зробленого вибору професiï, але тшьки ïï частина почувае себе добре шдготованою до ïï виконання;
• значна частина опитаних учшв не обiзнана з можливостями пошуку роботи за своею професiею i, ввдповвдно, не почувае себе шдготовленою до цього;
• майже половина молодi вважае, що ïï шанси знайти роботу не е надто великими. Безробитя, велика конкуренцiя, квалiфiкацiя на рiвнi середньоï освiти i ввдсутшсть фахового досвiду - це, на думку молодих людей, фактори, яш зменшують ïx шанси на ринку пращ. Натомють збiльшения своï'x шансiв молодь бачить у шдвищенш рiвия освiти, знаннi iноземниx мов, здобуванш професiйного досвiду та знайомствах;
• переважна бшьшють респондентiв не почувае себе шдготовленими до ведення власноï економiчноï' дiяльностi, це мае вдей для самовлаштувания на роботу;
• враховуючи результати аналiзiв залежносп мiж поглядами дослiджуваниx i статтю, територiальним походжениям i типом школи, можна ствердити, що до^дження шдтвердили припущения про вплив цих чиннишв на погляди й оцiнки молодi в згадуваних питаннях. Найбiльш чиким вiд iншиx виявився вплив типу школи (професшш спецiальностi).
З огляду на фрагментарний характер представлених результалв дослiджения, нашi мiркувания необxiдно трактувати як спробу представити в сучаснш Польщi важливу молодiжну проблему.
УДК [377:338.48-32]:174]
О. О. РЕМБАЧ
Ц1НН1СН1 ОРIGНТАЦIÏ В СТРУКТУР1 КУЛЬТУРИ ПРОФЕС1ЙНОГО
СП1ЛКУВАННЯ
У cmammi уточнюеться суттсть понять «цттсть» та «щнтст opieHma^ï». Видыеш та охарактеризован групи найбыьш значущих для професшного стлкування цттсних орiентацiй особистостi та типи спрямованостi фахiвця у комуткативнш взаемодп. Доводиться, що рiвень розвитку культури професшного стлкування суттевим чином залежить вiд спiввiдношення та iнтенсивностi орiентацiй на цiнностi професшних досягнень, цiнностi стлкування з людьми та цттсне усвiдомлення себе у спткувант.
Ключовi слова: професшне стлкування, культура професшного стлкування, цттсть, цттсш орiентацn, спрямоватстьу профестному стлкувант.
