CC BY
8BIOLOGICAL SCIENCES | БИОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ТА ТЕМП РОСТУ Б1ЛОГО АМУРУ (CTENOPHARYNGODON IDELLA, VAL., 1844) ДНШРОВСЬКО-БУЗЬКШ
ГИРЛОВОÏ СИСТЕМИ
Гейна К.М.
1нститут рибного господарства НААН Украти, Кив, кандидат б1олог1чних наук, старший науковий ствробтник
Шерман 1.М.
Херсонський державний аграрний ун1верситет, Херсон, Завгдуючий кафедрою водних б1оресурс1в та аквакультури, Доктор альськогосподарських наук, професор
Кутгщев П.С.
Херсонський державний аграрний ун1верситет, Херсон, доцент кафедри водних б1оресурс1в та аквакультури, кандидат б1олог1чних наук, доцент
MORPHOLOGIC PECULARITY AND GROWTH RATE OF GRASS CARP (CTENOPHARYNGODON IDELLA, VAL., 1844) OF DNIEPER—BUG ESTUARY
Geyna K., Institute of Fisheries of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, Kyiv, Candidate of Biology Sciences, Senior Research Scientist, Kyiv
Sherman I., Kherson State Agrarian University, Kherson, Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Head of Department of Hydrobioresources and Aquaculture, Kherson
Kutischev P., Kherson State Agrarian University, Kherson, Candidate of Biology Sciences, Associate Professor of Department of Hydrobioresources and Aquaculture, Kherson АНОТАЦ1Я
Трансформация стоку Дншра призвела до масового розвитку макрофтв, що суггево попршило еколопчний стан Дншровсько-Бузько1 гирлово1 системи. Найбшьш д1евим засобом полшшення ситуацп, що склалася, було вселення макро-фггофага Ctenopharyngodon idella (Val., 1844). В статл наведет дат щодо особливостей морфолопчно1 будови та темпу росту бшого амуру за межами природного ареалу. ABSTRACT
Transformation of Dnieper flow lead to significant growth of macrophytes and spoiled ecologic flatus of Dnieper-Bug Efluary. The mofl effective way to improve this situation was to introduce macrophytophagous Ctenopharyngodon idella (Val., 1844). This article shows peculartities of morphology and growth rate of Grass Carp beyond natural habitat.
Ключовi слова: Дншровсько-Бузька гирлова система, 1хтюфауна, макрофгга, вселення, бший амур, морфолопчш ознаки, лшшний р1ст.
Keywords: Dnieper-Bug Efluary, ichthyofauna, macrophytes, introduction, grass carp, morphology, linear growth.
Ретроспективний анал1з складу 1хтюфауни Дншровсь-ко-Бузько1 гирлово1 системи переконливо свщчить про те, що класичних споживач1в вищо1 водно1 рослинносп фак-тично не юнуе. В процес актматизацшних робгт друго1 половини минулого столптя у розглядаему акваторгю було вселено представника схвдно-китайського р1внинного комплексу - бшого амура Ctenopharyngodon idella (Valenciennes, 1844), який е типовим макрофггофагом.
Актматизацшш роботи виконувалися на фош трансфор-маци стоку Дшпра, що супроводжувалося зниженням про-точносп заплавних водойм i масовим розвитком макрофтв [1]. Проте обсяги вселення були досить обмеженими [2], що обумовлювалося певними пересторогами в плаш мож-ливого пвдриву запаав макрофтв, а вшповвдно i зниження
якост1 нерестових субстрапв для представник1в туводно1 фггофшьно1 1хтюфауни [3].
Под1бш твердження призвели до низько1 чисельносп бшого амуру у Дшпровсько-Бузькш гирловш система Даш офщшно1 статистики щодо щор1чного вселення та вилову е довол1 не систематичними та певною м1рою суперечливими. Досить часто у звгтних даних фкуруе загальна назва «рос-линошш риби», що в свою чергу унеможливлюе повною м1рою вшстежити рух поколшь бшого амуру ввд р1зних рошв вселення. На сьогодення обсяги промислового вилучення, за офщшними даними, не перевищували 300 кг на р1к, що дае привад з певною м1рою в1ропдносп стверджувати, що в умовах Дншровсько-Бузько1 гирлово1 системи бший амур у промислових уловах зустр1чаеться досить спорадично.
Безпосередш спостереження за яшсною структурою про-мислових уловiв вказують на те, що даний вид фшсуеться лише у холодну пору року, зокрема тзньою осiнню пiд час млрацш до зимувальних ям, де промислове вилучення ре-гламентуеться вщповвдною нормативно-правовою базою, зокрема щорiчними Режимами промислового рибальства в басейнi Чорного моря.
Подiбна ситуацiя пвдтверджуеться i результатами кон-трольних ловiв активними (закиднi неводи) та пасивними (ставш сiтки) знаряддями лову. Протягом досить тривало-го перiоду дослiджень бiлий амур в таких знаряддях лову рееструеться поодинокими особинами, i то не кожен рж. Саме так обставини унеможливлюють збiр необхвдно! шль-костi первинних матерiалiв для детального вивчення основ-них бiологiчних характеристик цього цшного представника iхтiофауни дано! акватори.
Пластичнi ознаки бiлого амура Дшпр
За нашими спостереженнями морфолопчш ознаки бiлого амуру, який мешкае у Днiпровсько-Бузькiй гир-ловiй системi характеризуються вiдповiдними параметрами: D - III 7-8 (М=7,20±0,09); A - III 8-9 (М=8,10±0,07); P - I 15-18 (М=16,75±0,18); V - 8-9 (М=8,10±0,07); l.l. 3642 (М=38,85±0,42); Sgul 7-8 (М=7,40±0,11); Sgu2 9-10 (М=9,30±0,11).
Тiло у бшого амура видовжене, невисоке. Найбшьша висота дорiвнюе в середньому Н=25,10±0,06% (lim=24,79-25,53%) з варiабельнiстю Cv=1,01%. При цьому товщи-на становить iH=16,42±0,07% (lim=16,08-16,84%). Хво-стове стебло е ввдносно довгим i дорiвнюе в середньому pl=17,30±0,11% (lim=16,55-17,90%), але по вщношенню до мало! довжини тiла невисоке - при lim=10,64-12,45% h=11,80±0,16% (табл. 1).
Таблиця 1
сько-Бузько! гирлово! системи, n=20 екз.
Ознака М ±m Cv,% min max
1, см 76,55 ±1,09 6,39 72,30 84,60
У % до 1
1 cor 81,25 ±0,09 0,50 80,58 81,95
H 25,10 ±0,06 1,01 24,79 25,53
h 11,80 ±0,16 6,06 10,64 12,45
iH 16,42 ±0,07 1,86 16,08 16,84
aD 48,26 ±0,24 2,19 47,28 49,73
p D 45,87 ±0,39 3,80 43,59 47,72
a P 19,88 ±0,16 3,52 18,79 20,61
a V 50,12 ±0,22 1,96 48,46 51,06
a A 76,93 ±0,07 0,41 76,48 77,46
P V 28,38 ±0,07 1,10 27,90 28,77
V A 24,48 ±0,02 0,40 24,31 24,62
1 - D 10,41 ±0,07 3,18 10,06 10,93
h - D 20,17 ±0,08 1,70 19,83 20,78
1 - A 9,79 ±0,02 1,13 9,64 9,98
h - A 15,89 ±0,12 3,52 15,01 16,46
1 - P 20,70 ±0,10 2,06 19,98 21,09
1 - V 17,32 ±0,12 3,15 16,67 18,04
p -1 17,30 ±0,11 2,96 16,55 17,90
1 c 19,31 ±0,15 3,49 18,32 20,06
У % до 1c
а r 27,14 ±0,18 2,91 25,81 27,59
d o 10,18 ±0,07 2,91 9,68 10,34
P c 61,47 ±0,53 3,84 58,62 64,52
h c 73,67 ±0,50 3,02 72,41 77,42
I o 61,47 ±0,53 3,84 58,62 64,52
Спинний плавець розташований майже на серединi повздовжньо! осi тiла aD=48,26±0,24% (lim=47,28-49,73%), е вiдносно високим - hD=20,17±0,08% (lim=19,83-20,78%), але коротким lD=10,41±0,07% (lim=10,06-10,93%).
Анальний плавець розташований ближче до хвостового. Антеанальна вщстань становить аА=76,93±0,07% (lim=76,48-77,46%) з незначним рiвнем мшливосп ознаки Cv=0,41%. Висота плавця значно перевищуе його довжи-
ну - вщповадно hА=15,89±0,12% (Ит=15,01-16,46%) та 1А=9,79±0,02% (Ит=15,01-16,46%). При цьому мiнливiсть даних ознак становить ввдповщно Cv=3,52 та 1,13%.
Грудш плавцi розмiщенi дещо позаду вiд вертикалi через дистальний край зяброво! кришки аР=19,88±0,16% (lim=18,79-20,61%), черевнi -посерединi повздовжньо! ос тiла aV=50,12±0,22%, але можуть бути змщеними ближче, як до голови, так i до хвостового плавця - Ит=48,46-
51,06%. Парш плавш е ввдносно довгими - lP=20,70±0,10% (lim=19,98-21,09%) та lV=17,32±0,12% (lim=16,67-18,04%), але край грудних не доходить до початку черевних PV=28,38±0,07% (lim=27,90-28,77%).
Голова у бшого амура невелика lc=19,31±0,15% (lim=18,32-20,06%), з малими (do=10,18±0,07%) та змще-ними ближче до рила очима ar=27,14±0,18% (Cv=2,91%). При цьому е вшносно високою hc=73,67±0,50% (lim=72,41-77,42%) з широким лобом lo=61,47±0,53% (lim=58,62-64,52%).
В спецiальних джерелах маеться певна шформащя сто-совно лiнiйного росту бшого амура у водоймах природного ареалу. За даними Г.В. Школьського [4-6] у р. Амур макси-мальний вш бшого амуру становить 10 рошв. При цьому лшшш розмiри таких особин становили в середньому 66,9 см. Близьк1 показники наводить Н.А. Константiнова [7]. За И даними граничний вiк бших амурiв у певних частинах природного ареалу становив дванадцять рошв, а середня дов-жина при цьому досягала 68,7-70,4 см.
Шсля вселення бшого амура у водойми Укра1ни вш знай-шов тут сприятливi умови для лiнiйного та вагового росту. Проведенш спостереження [8, 9] переконливо вказували на те, що у контрольованих умовах ставових господарств темп лшшного росту бiлого амура був набагато iнтенсивнiшим, нiж у певних частинах природного ареалу.
Дослвдження, проведенi у Дшпровсько-Бузькш гирловiй системi, куди тривалий час, але в обмеженiй кшькосп все-лялися цьоголiтки та дволтки бiлого амуру, вказують на те,
100 п 80 -60 -40 -20 -
0
Аналiз даних щодо маси тша вказуе на досить штенсив-ний pier бiлого амуру у водоймах Дшпровсько-Бузью1 гир-лово1 системи. Особини з промислово1 частини стада (лшш-m pозмipи бiльше 45 см) мають iндивiдуальну масу понад 2,0 кг, а при 80 см (BiK 9-10 рошв) - вона сягае понад 10 кг. Свщченням цього е досить riсна математична залежнiсrь мiж масою та лшшними pозмipами бiлого амуру (рис. 2).
Таким чином, у Дшпровсько-Бузькш гирловш сисrемi 6i-лий амур мае досить високий темп росту, що обумовлюеться
що граничний вш не вiдpiзняеrься вiд аналогiчних даних з р. Амур i становить дванадцять рошв. В той же час лшшний рют, який був визначений за фактичними даними та результатами зворотних розрахуншв росту чiтко вказують на бшьшу його iнrенсивнiсrь у пониззi Дшпра, що обумовлено значними запасами макрофтв i тpивалiсrю вегетацшного пеpiоду.
Лшшш pозмipи бiлого амуру з пониззя Дшпра, за переважною бшьшютю вшових груп досить значно перевищу-вав аналогiчнi показники з швшчного кордону природного ареалу. Поряд з цим у молодших вiкових групах, зокрема у двоpiчок, piзниця була несуттевою i, навirь середня довжи-на бiлого амуру з пониззя Дншра виявилася дещо меншою.
Проте, якщо врахувати те, що граничш pозмipи особин з пониззя Дншра змшювалися у досить широких межах (ввд 13 до 23 см), що обумовлено лшшною структурою ри-бопосадкового матеpiалу, то можна припустити, що i у вiцi двоpiчка темп росту бiлого амуру у дослщжуванш акватоpiï е iнтенсивнiшим, шж у природному аpеалi. 3i збшьшенням вiку piзниця мiж лiнiйними показниками збшьшувалася ввд 4,6 см у тpиpiчок до 20,9 см - у дванадцятиpiчок. Бiльш сут-тевi pозбiжностi довжини тiла всеpединi вшових груп бшо-го амуру пониззя Дшпра ввдшчаються до вiку десять рошв (рис. 1).
Поряд з цим в межах природного ареалу, ближче до шв-денних кордошв, показники росту маси тша суттево не piз-няться, а у pядi випадшв навiть перевищують аналогiчнi для Днiпpовсько-Бузькоï гирлово! системи.
наявнiстю потужно! i практично в№но! тpофiчноï нiшi кормового ресурсу. Проте обсяги вселення е вельми низькими, що в свою чергу суттево знижуе бажане промислове значен-ня i, як наслвдок, призводить до неконтрольованого накопи-чення оpганiчноï речовини у виглядi макpофiтiв. При цьому вiдмiчаеться негативний вплив на загальний екологiчний стан вае! Днiпpовсько-Бузькоï гирлово! системи.
И-
I
Ш
Ш
2 3 4 5 6 7 8
Вж, рокв
9 10 11 12
! р. Амур [5]
U р. Амур [7]
□ пониззя Дншра
Рисунок 1 - Поpiвняльна характеристика лшшного росту бшого амуру (M, lim)
о
(Й X
s
m
о «
rt о rt
18000 16000 14000 12000 10000 8000 6000 4000 2000 0
y = 0,0235x R2 = 0,993
2,9736
20
30
40
50
60
70
80
90
100
Довжина, см
Рисунок 2 - Залежшсть мiж лшшними розмiрами та масою тiла бшого амура
Вище викладене вказуе на перспектившсть збiльшення обсягiв щорiчного вселення такого цшного представника iхтiофауни до рiзного ступеню трансформованих акваторiй Дншровсько-Бузько! гирлово! системи. Проте реалiзацiя цього завдання пов'язана з вiдсутнiстю вщповшно! чисель-ностi бiлого амуру у склащ загальних стад плщнишв рос-лино!дних риб, як1 е у розпорядженш iснуючих рибничих пiдприемств, орiентованих на компенсацiю втрат рибного господарства, як викликанi гiдробудiвництвом.
Проведенi спещальш дослщження i накопичений бага-торiчний досвiд переконливо свщчить про реальну мож-ливiсть та доцiльнiсть нарощування чисельностi ремонт-но-маточних стад бшого амуру на базi спецiалiзованих рибничих тдприемств з метою нарощування виробництва рибопосадкового матерiалу бiлого амура для подальшого вселення в акваторп Дшпровсько-Бузько! гирлово! системи.
Реалiзацiя iснуючих наукових напрацювань дозволить суттево пiдвищити обсяги промислу за рахунок бiлого амура з одночасним досягненням бюмелюративного ефекту у зв'язку з надлишковим розвитком макрофiтiв.
Побоювання вiдносно тдриву нерестовищ для фiтофiлiв не е обгрунтованими. Бiлий амур не буде вщгворюватися у Днiпровсько-Бузькiй гирловiй систем^ що дозволяе будь коли регулювати чисельнiсть його популяцi!' промисловою политикою у трансформованiй акваторi!.
Лiтература
1. Шерман 1.М. Генезис зростання бюмас макрофiтiв i перспективи бiологiчно!' мелюрацп в у мовах пониззя рiч-кових систем i лиманiв степово! зони Укра!ни // Таврiйський науковий вкник. - Херсон: Айлант, 2007. - Вип.54. - С. 143146.
2. Шерман И.М., Алексеев М.А. Итоги и перспективы акклиматизации растительноядных рыб в бассейне Днепра
// Итоги и перспективы акклиматизации рыб и беспозвоночных в водоемах СССР: сборник. - Москва, 1980. - С. 8-9.
3. Шерман 1.М., Пелих В.Г. Генезис трансформацп iхтiофауни шсля зарегулювання стоку рiчкових систем i ут-ворення водосховищ // Рибогосподарська наука Украши. -2009. -№2(8). - С.39-42.
4. Никольский Г.В. Амурская ихтиологическая экспедиция 1945-1949 гг. // Тр. Амур. ихтиол. Экспедиции, 19451949 гг., 1950. - Т. 1. - С. 5-16.
5. Никольский Г.В. Река Амур и ее пресноводные рыбы. - М.: Моск. изд-во испытателей природы, 1948. - 95 с.
6. Никольский Г.В. Рыбы бассейна Амура: (Итоги Амурской ихтиологической экспедиции 1945-1949 г.г.) -М.: Изд - во АН СССР, 1956. - 551 с.
7. Константинова Н.А. некоторые данные о росте амурского чебака Lenciscus valeskii Dybowski и белого амура Qenopharingodon idella (Val). // Тр. Амур. ихтиол. Экспедиции, 1945-1949 гг., 1958. - Т. 4. - С. 115-125.
8. Приходько В.А., Шерман И.М. Интродукция ценных видов рыб в придунайские водоемы // Акклиматизация рыб и беспозвоночных в водоемах СССР: тез.науч.конф. -Фрунзе, 1972. - С. 32-33.
9. Шерман И.М. Значение растительноядных рыб в рыбохозяйственном освоении водоемов комплексного назначения юга Украины // Растительноядные рыбы в промышленном рыбоводстве: матер.совещ. - Ташкент, 1980. -С. 33-34.
