CC BY
7
Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Вeтeринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9528 http://nvlvet.com.ua
UDC 619:591.423:636.5:551.521
Morphology of trachea of mature chickens, grown under the conditions of radioactive contamination
L P. Horalskyi1, I.M. Sokulskyi1, N.V. Demus2, O.K. Levchuk1
1Zhytomyr National Agroecological University, Zhytomyr, Ukraine
2Stepan Gzhytskyj National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 24.09.2019 Received in revised form
24.10.2019 Accepted 25.10.2019
Zhytomyr National Agroecological University, Staryj Boulevard, 7, Zhytomyr, 10002, Ukraine. Tel.: +38-097 4857320 E-mail: sokulskiy_1979@ ukr.net
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Horalskyi, L.P., Sokulskyi, I.M., Demus, N. V., & Levchuk, O.K. (2019). Morphology of trachea of mature chickens, grown under the conditions of radioactive contamination. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(95), 150-155. doi: 10.32718/nvlvet9528
The features of macro- and microscopic structure and morphometric parameters of the trachea of chickens of the Black Moscow breed of 180 days of age grown in conditionally pure and II zone of radioactive contamination are presented in the work using radiological, morphological, morphometric and statistical methods of research. It has been found that the presence of chickens in radioactively contaminated territories, feeding them with locally-sourced food, has an adverse effect on the respiratory organs, including the trachea. According to the results of radiological research, the increase of gamma background was established in the territory where the experimental part of the research was conducted. Thus, according to our observations, the .specific power of the exposure dose of gamma rays for cesium-137 in the territory where the experimental animals were kept was almost in 3-3.5 times higher than this indicator for the relatively pure radioactive contamination of the territory. The specific activity of the diet for cesium-137 in chickens of 180 days of the experimental group was almost 8.5 times higher than in the control group of animals and was 13.4-16.0 Bq/kg, compared with the control (1.64-1.82 Bq/kg), indicating the cumulative capacity of this isotope. According to our research, the trachea of chickens of the experimental group has a pale pink color and is built of cartilage rings (110-120 units), which have a rounded shape. Its wall is formed by the mucous and fibrous cartilage and adventitia. The mucous membrane has a folded structure and is lined with multilayered ciliated epithelium and contains glands. Four types of cells are well differentiated into the epithelium: basal, ciliated, endocrine, and goblet. The fibrous cartilage sheath is formed by tracheal cartilages, which are interconnected by a dense fibrous connective tissue. The histoarchitectonics of the trachea of chickens reared in the second zone of radioactive contamination is similar to that of chickens in the control group. However, our morphometric studies noted that the animals of the experimental group increased the size of the terminal parts of the tracheal glands, thickened connective tissue capsules of the lymph nodes. The absolute body mass of the chickens of the experimental group, compared with the control group, tends to decrease and is respectively 2.96 ± 0.19 g, while the relative weight of the organ significantly (P < 0.001) decreases to 0.284 ± 0.027%. In addition, for 180-day-old chickens that were constantly under radioactive contamination, the thickness of the mucous, fibrous, cartilage, and adventitious membranes tended to decrease compared to chickens from the conditionally clear area for radioactive contamination.
Key words: radioactive contamination, chickens, trachea, histostructure, macro-microscopic structure, mucous membrane, adventitia, absolute mass, relative mass.
МорфолоНя трахе'1 статевозрших курей, вирощених в умовах радтактивного забруднення
Л.П. Горальський1, 1.М. Сокульський1, Н.В. Демус2, О.К. Левчук1
Науковий вкник ЛНУВМБ iMeHi С.З. Гжицького. Серiя: Ветеринарнi науки, 2019, т 21, № 95 1Житомирський нацюнальний агроекологгчний унгверситет, м. Житомир, Украгна
2Льв1вський нацюнальний унгверситет ветеринарной медицини та бютехнологт 1мен1 С.З. Гжицького, м. Львгв, Украгна
У робот1 за використання радюлоггчних, морфолог1чних, морфометричних та статистичних метод1в досл^джень викладено особливост1 макро- та мтроскотчног будови та морфометричн показники трахег курей Чорног московськог породи 180-добового в1ку, вирощених в умовно чистш та II зон радюактивного забруднення. З 'ясовано, що перебування курей на радюактивно забруд-нених територгях, год1вля гх кормами мюцевого походження тддае оргатзм тварин негативному впливу на органи дихання, в тому числ( трахег. За результатами радюлог1чного дослгдження встановлено тдвищення гамма-фону на територи, де проводилась експериментальна частина дослгду. Так, зггдно з нашими спостереженнями, питома потужтсть експозицтног дози гамма-випромтювань за цез1ем-137 територи, де утримувались дослгдш тварини, майже в 3-3,5 разу перевищувала цей показник на вгдносно чистш щодо радюактивного забруднення територи. Питома активтсть ращону за цез1ем-137 для курей 180-добового в1ку дослгдноЧ групи майже у 8,5 разу перевищувала аналогЧчний показник в контрольнш груш тварин i становила 13,4-16,0 Бк/кг порЧвняно з контролем (1,64-1,82 Бк/кг), що вказуе на кумулятивну здаттсть цього iзотопу. За нашими до^дженнями, трахея курей до^дног групи мае блiдо-рожевий колiр i побудована iз хрящових ктець (110-120 од.), що мають округлу форму. Ti стiнка утворена слизовою i волокнисто-хрящовою оболонками та адвентищею. Слизова оболонка мае складчасту будову i вистелена багаторядним вшчастим епiтелiем i мютить залози. В епШелт добре диференщюються чотири види клШин: базальт, вiйчастi, ендокринш та келихоподiбнi. Волокнисто-хрящова оболонка утворена трахейними хрящами, як мiж собою з 'еднаш щтьною волокнистою сполучною тканиною. ПстоархШектонта трахег курей, вирощених у друг1й зон радюактивного забруднення, подiб-на до таког у курей контрольног групи. Проте нашими морфометричними до^дженнями вiдмiчено, що у тварин до^дног групи збтьшуються розмiри ктцевих вiддiлiв трахейних залоз, потовщуються сполучнотканинж капсули лшфатичних вузлишв. Абсолютна маса органа курей до^дног групи, порiвняно з контрольною групою, мае тенденщю до зменшення i становить вiдповiдно 2,96 ± 0,19 г, тимчасом як вiдносна маса органа достовiрно (Р < 0,001) зменшуеться i дорiвнюе 0,284 ± 0,027%. Крш того, у 180-добових курей, як постшно перебували в умовах радюактивного забруднення, показники товщини слизовог, волокнисто-хрящовог та адвентицшног оболонок, порiвняно iз курми з умовно чистог зони щодо радюактивного забруднення, мають тенденщю до зменшення.
Ключовi слова: радюактивне забруднення, кури, трахея, гктоструктура, макро- мтроскошчна будова, слизова оболонка, ад-вентищя, абсолютна маса, вiдносна маса.
Вступ
Еколопчною проблемою довшлля е високий рь вень радюактивного забруднення бюсфери, що негативно впливае на життедiяльнiсть (рют, розвиток, функцюнування оргашв i систем оргашзму) людей i тварин (Dubovyi, 2014).
Радюактивне забруднення навколишнього середо-вища досягло глобальних катастрофiчних масштабш (Lypska et а1., 2014). Найтяжчими для екосистем свпу, а особливо для здоров'я людини та тварин, стали еколопчш наслщки найбшьшо!' техногенно! катаст-рофи на Чорнобильськш атомнш електростанци (Ниакоу & Kashparov, 2012).
Викид радюактивних речовин у результат Чорно-бильсько! авари вщбуваеться протягом достатньо тривалого часу з рiзних частин активно! зони (Дотап-Лик, 2012).
Житомирська область тсля катастрофи на Чорнобильськш АЕС постраждала найбшьше, 56,7% Г! зага-льно! площi забруднено радюнуклщами, що становить близько 16,1 тис. км2 (Ту^епко, 2012).
Останшми роками проведено великий обсяг цш-них впчизняних та закордонних радюеколопчних дослвджень, опублжовано чимало праць з ше! про-блеми (КуаЛеуа, 2002; Hora1skyi et а1., 2004; К^тепко, 2008; Dunaievska, 2013). Однак тривала дiя низьких доз ращаци, особливо и кумулятивний ефект на оргашзм людей i тварин потребуе подальшого дослвдження.
Патолопя оргашв дихання, зпдно з дослщження-ми, проведеними шсля авари на чорнобильськш АЕС, займае одне з перших мюць у структурi хвороб,
пов'язаних i3 рад1ац1йним навантаженням на оргашзм (Dieltsova et al., 1998).
Вплив юшзуючо! радiацil на гiстоархiтектонiку оргашв дихання залежить ввд функцiонального стану оргашзму, тому змши в органах пвд впливом радюак-тивного випромшювання не мають чигсо! специфiч-носп (Antoniuk et al., 2002).
Радючутливють органiзмiв рiзних видiв проявля-еться у здатностi 1х реагувати у ввдповщь на подраз-нення, що зумовлено поглинутою енергieю юшзую-чого випромiнювання. Вiдомо, що дози випромiню-вання, як1 призводять до захворювання або ж загибелi рiзних органiзмiв, неоднаковi. З'ясовано, що органи та тканини мають рiзну радiочутливiсть; свого роду шдикатором радiоактивного впливу е ураження гоме-остатично!, 1мунно!, ендокринно! систем, гонад, орга-нiв зору тощо. Зазвичай iснуе взаемозв'язок мiж рiв-нем розвитку органiзму й чутливютю до iонiзуючого опромiнення. Навггь в одному органiзмi рiзнi тканини i клiтини значно рiзняться щодо радючутливосп. Ефект да! радiацil залежить ще й вщ того, яш саме тканини i органи зазнали опромшення. Органи i тканини за 1хньою чутливiстю до до радiацil уражаються в такому порядку. Найбiльш чутливi: яечники, гшо-фiз, наднирковi залози, кров, щитоподiбна залоза, потiм - травний канал, шстки, м'язова тканина, шк1ра, печiнка й легеш (Horalskyi et al., 2004). Взагалi бюло-гiчна ефективнiсть опромшення i ращацшна загибель клiтин прямо залежать вщ швидкостi процесiв обм^, що вiдбуваються в них, кшькосл внутршньоклгган-них структур, фази та штенсивносл клiтинного циклу на певному етапi (Kvacheva, 2002). Вiдповiдно прояви морфолопчних змiн в одному й тому ж оргаш можуть бути рiзними (Horalskyi er al., 2012). I нарешп, у всiх
тварин, включаючи людину, велику роль у змш1 ра-дючутливосп можуть вщгравати генетичш фактори та гормональний баланс. При цьому вплив юшзуючо! рад1ац11 на пстоархггектоншу оргашв дихання, в тому числ1 i трахе!, залежить в1д функционального стану оргашзму, тому !х змiни пiд впливом радiоактивного випромшювання не мають чигсо! специфiчностi.
За лггературними даними, органiзм не вах тварин, якi вирощенi на забрудненш радiонуклiдами терито-рИ", уражаеться однаково, що залежить, напевно, ввд виду, вшу, стап й навiть iндивiдуально! реактивностi органiзму (Khomenko, 2008; Horalskyi et al., 2012; Troianchuk, 2012).
Саме тому вивчення гiстоархiтектонiки трахе! тварин е актуальним у вивченш впливу iонiзуючого випромшювання на структуру та морфометричнi показ-ники.
Мета i завдання дослгдження. Метою дослвджень було з'ясувати вплив низьких доз радiацi! на псто-структуру трахе! статевозрiлих курей. Для досягнення поставлено! мети були поставленi так завдання: вста-новити рiвень забрудненосп радiонуклiдами терито-рiй, примiщень, де вилупились i постiйно утримува-лись дослвдш та контрольнi тварини; з'ясувати особ-ливостi мiкроскопiчно! будови трахе! у курей 180-добового вшу, вирощених в умовно чистiй зош щодо радiоактивного забруднення та II зош щодо радюак-тивного забруднення.
Матерiал i методи досл1джень
Дослiдження проводили на кафеда анатомi! i пс-тологп факультету ветеринарно! медицини Житомир-ського нацюнального агроекологiчного унiверситету.
Дослiдження виконано у рамках науково-дослщно! роботи кафедри анатомi! i гiстологi! "Розвиток, мор-фологiя та гiстохiмiя органiв тварин у нормi та при патолоп!", (номер державно! реестрацi! -№ 0113V000900).
Об'ектом дослщження були кури Чорно! москов-сько! породи 180-добового вiку (10 контрольних i 10 дослвдних). Контрольнi групи тварин вирощувались у м. Житомир i (умовно чиста зона щодо ращацшного опромшення), де природний радiацiйний фон стано-вив до 27 кБк/м2. Дослщт тварини вирощувались у Народицькому райош Житомирсько! областi. Зпдно з Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни за № 106 вщ 23 липня 1991 року ця територiя належить до друго! зони радiоактивного забруднення (зона безумовного (обов'язкового) ввдселення), де щшьшсть радюнукль дного забруднення сiльськогосподарських упдь ста-новить 5-15 Ki/км2 за цезiем-137 (185-555 кБк/м2).
Утримання тварин та машпуляцп проводилися ввдповвдно до основних правил лабораторно! практики GLP (1981), положень "Загальних етичних прин-ципiв експериментiв на тваринах", ухвалених Першим Нацiональним конгресом з бюетики (Ки!в, 2001 р.) та вимог до "Правил проведення робгт з використанням експериментальних тварин", затверджених наказом
Мiнiстерства охорони здоров'я, № 281, вщ 01 листопада 2000 р. "Про заходи щодо подальшого удоскона-лення оргашзацшних форм роботи з використанням експериментальних тварин".
В робот використовувались радiологiчнi, морфо-логiчнi, морфометричнi та статистичш методи дослi-джень (Horalskyi et al., 2015).
Для морфолопчного дослщження вiдбирали трахе! у контрольних i досл1дних тварин, визначали !х абсо-лютну та в1дносну масу, а також довжину й ширину.
Для пстолопчного досл1дження в1дразу тсля де-капiтацi! тварин вiдбирали шматочки матерiалу тов-щиною не б№ше н1ж 5 мм. Матерiал фшсували в 10% розчинi нейтрального формалшу та рiдинi Карнуа з подальшою швидкою заливкою в парафiн за схемами, запропонованими у посiбниках Л.П. Горальського., В.Т. Хомича, О. I Кононського (Horalskyi et al., 2015). Зрiзи виготовляли на санному мiкротомi МС-2 тов-щиною до 10 мкм. Фарбування гiстозрiзiв проводили гематоксилшом та еозином, а також за Ван-Пзоном.
Мiкрофотографування гiстологiчних препаратiв здшснювали за допомогою мiкроскопа Micros МС-50 i вмонтовано! у нього вщеокамери CAM V200, подключено! до персонального комп'ютера, а також мшрос-копа МБС-10 iз цифровою фотокамерою "Canon".
Результати та Тх обговорення
Зпдно з радiологiчними дослiдженнями у II зош радюактивного опромiнення середня потужнiсть екс-позицiйно! дози гамма-випромiнювання втричi пере-вищувала цей показник в умовно чистш зонi. При цьому питома актившсть кормiв рацюну курей 180-добового вiку дослщно! групи за цезiем-137 становила 13,4-16,0 Бк/кг, що достовiрно у 8-9 разiв бiльше порiвняно з контролем (1,64-1,82 Бк/кг).
Питома актившсть за цезiем-137 трахе! курей 180-добового вшу була вищою на 5% (13,8 ± 0,13 Бк/кг) за аналопчний показник у курей контрольно! групи (13,1 ± 0,1 Бк/кг), що вказуе на кумулятивну здатшсть цього iзотопу.
Трахея курей розташована в дiлянцi ши! i перед-ньо! частини грудо-черевно! порожнини. В порожниш тiла вона у виглядi бiфуркацi! подiляеться на два бронхи, яш вступають у легеш (рис. 1). Це порожниста, достатньо довга трубка. Жорстшсть i гнучшсть !! кон-струкцi! зумовленi наявшстю у стiнцi рiзно! кiлькостi хрящових к1лець, з'еднаних одне з одним щшьною сполучною тканиною з високим вмютом еластичних волокон. Вона на поперечному розрiзi мае округлу форму i на своему шляху часто утворюе незначш петлi та звивини, тому Г! довжина дещо перевищуе довжину ши!. У курей нараховують до 110-120 хрящових шлець, що мають округлу форму. На крашаль-ному i каудальному краях кожного трахейного хряща мютяться кутовi вирiзки. У середшх дiлянках трахей-нi хрящi потовщенi, а на вiльних кшцях тонк1 й захо-дять один за одного.
Рис. 1. Топограф1я трахе! курей: 180-добового вшу: 1- трахея; 2 - воло; 3- легет; 4 - б1фуркащя трахе!; 5 - печ1нка; 6 - стравохщ
Пстолопчно стшка трахе! побудована з трьох обо-лонок: слизово!, волокнисто-хрящово! та адвентицп, яи на поперечному зр1з1 чтсо вщмежоваш одна вщ одно! (рис. 2).
Рис. 2. Пстоструктура трахе! курей 180-добового вшу: а - одношаровий багаторядний миготливий ештелш; б - палшовий хрящ; в - охрястя, г - пучки гладких мюципв, д - адвентищя. Гематоксишн Каращ та еозин. * 56
Трахея у курей 180-добового в1ку дослщно! групи мае таке саме анатомо-топограф1чне розташування, як i у курей аналопчного в1ку контрольно! групи тварин (табл. 1, рис. 1).
Таблиця 1
Органометричш показники трахе! курей контрольно! та дослщно! групи (M ± m, n = 10)
Довжина трахе!, мм Ширина трахе!, мм
контроль дослщ 147,5 ± 4,497 152,66 ± 5,84 контроль 8,666 ± 0,231 дослщ 8,0 ± 0,282
Примтка: * - Р < 0,05, ** - Р < 0,01, *** - Р < 0,001 (щодо контрольно! групи)
Пстоархггектошка органа под1бна до тако! у курей, вирощених в умовно чистш щодо радюактивного забруднення зош. Проте нашими морфометричними дослщженнями виявлено, що в курей вщповщного в1ку дослщно! групи збшьшуються розм1ри кшцевих вщдшв трахейних залоз, потовщуються сполучнотка-нинш капсули л1мфатичних вузлиюв. Абсолютна маса органа пор1вняно з контрольною групою мае тенденщю до зменшення i становить 2,96 ± 0,19 г, тимчасом як вщносна маса органа достов1рно (Р < 0,001) змен-шуеться i становить 0,284 ± 0,027%.
Змши вщбуваються й у морфометричних показни-ках товщини оболонок органа. Так, зпдно з морфометричними досл1дженнями встановлено достов1рне зменшення показниюв слизово!, волокнисто-хрящово! оболонок та адвентицп пор1вняно з курми, вироще-ними в умовно чистш зош. При цьому, товщина слизово! оболонки у курей дослщно! групи становить 31,85 ± 0,705 мкм, волокнисто-хрящово! 188,37 ± 3,23 мкм, адвентицп 133,77 ± 3,23 мкм (табл. 2, рис. 3; 4).
Таблиця 2
Морфометричш показники трахе! курей контрольно! та дослщно! групи (М ± m, n = 10)
Товщина оболонок трахе!, мкм
Вж курей, дiб слизова волокнисто-хрящова адвентищя
контроль дослщ контроль дослщ контроль дослщ
180 47,6 ± 1,86 31,85 ± 0,705*** 214,76 ± 5,77 188,37 ± 3,23** 151,06 ± 2,54 133,77 ± 3,23**
Примтка: * - Р < 0,05, ** - Р < 0,01, *** - Р < 0,001 (вщносно контрольно! групи)
©
Рис. 3. Гiстоструктура трахе! курей 180-добового вiку Рис. 4. Пстоструктура слизово! оболонки трахе! дослвдно! групи: а - слизова оболонка; б - волокнисто- курей 180-добового в^ дослвдно! групи: а - багато-
хрящова оболонка; в - пучки гладких мюципв; г - адвентищя. Гематоксилiн Карацi та еозин. х56
рядний миготливий цилiндричний ештелш; б - влас-на пластинка; в - шдслизова основа. Гематоксилш Карацi та еозин х 400
Висновки
Зпдно з радюлопчними дослвдженнями, у II зонi радiоактивного опромшення середня потужшсть екс-позицiйноï дози гамма-випромшювання втричi пере-вищувала цей показник в умовно чистш зош. При цьому питома актившсть кормiв рацюну курей 180-добового в^ дослiдноï групи за цезieм-137 становила 13,4-16,0 Бк/кг, що достовiрно у 8-9 разiв бiльше порiвняно з контролем (1,64-1,82 Бк/кг). Питома актившсть за цезieм-137 трахеï курей 180-добового в^ була вищою на 5% (13,8 ± 0,13 Бк/кг) за аналопчний показник у курей контрольноï групи (13,1 ± 0,1 Бк/кг), що вказуе на кумулятивну здатнiсть цього iзотопу. Тривала дiя малих доз iонiзуючого випромiнювання негативно впливае на морфофункцiональний стан трахее' у курей дослiдних груп, що проявляеться кшь-к1сними змiнами ïx гiстоструктури: зменшенням тов-щини слизово", волокнисто-xрящовоï та адвентицш-ноï оболонок.
Перспективы подальших до^дженъ. В подаль-шому плануеться проведення ультрамiкроскопiчного дослвдження органiв дихання, в тому числ i траxеï у курей, вирощених в умовах радiоактивного забруд-нення.
References
Antoniuk, S.V., Kotsarev, O.S., & Lykholat, O.A. (2002). Patomorfolohichni zminy lehen za umov tryvaloi dii nyzkykh doz oprominennia. Ukrainskyi radiolohichnyi zhurnal, 10, 249-253 (in Ukrainian). Dieltsova, O.I., Herashchenko, S.B., & Orishko, Ya.A. (1998). Struktura vnutrishnikh orhaniv v umovakh dovhotryvaloi dii malykh doz radiatsii. Materialy II-ho Nats. konhresu anatomiv, histolohiv, embriolohiv i
topohrafo-anatomiv (AHET) Ukrainy. Luhansk, 8485 (in Ukrainian).
Dubovyi, A.A. (2014). Histolohichna kharakterystyka ta morfometrychni pokaznyky shchytopodibnoi zalozy sobak, vyroshchenykh v umovakh radioaktyvnoho zabrudnennia. Visnyk Zhytomyr. nats. ahroekol. un-tu, 1(1), 119-125. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vzhnau_2014_1%281%29_22 (in Ukrainian).
Dunaievska, O.F. (2013). Radiatsiina bezpeka urbolandshaftiv yak neobkhidna umova rozvytku turyzmu. Naukovi chytannia - 2013: nauk.-teoret. zb. Zhytomyr. nats. ahroekol. un-t. Zhytomyr: ZhNAEU, 1, 65-66. http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/869 (in Ukrainian).
Horalskyi, L.P., Fasolia, V.P., & Dunaievska, O.F. (2004). Histoarkhitektonika orhaniv i tkanyn sobak, shcho utrymuvalys na radioaktyvno zabrudnenii terytorii. Visnyk DAU, 2(13), 75-76 (in Ukrainian).
Horalskyi, L.P., Khomych, V.T., & Kononskyi, O.I. (2015). Osnovy histolohichnoi tekhniky i morfofunktsionalni metody doslidzhennia u normi ta pry patolohii: navch. Posibnyk. Zhytomyr: Polissia (in Ukrainian).
Horalskyi, L.P., Levchuk, O.K., Troianchuk, O.V., & Hatskivskyi, V.V. (2012). Morfolohiia deiakykh orhaniv i tkanyn kurei, vyroshchenykh v umovno chystii ta 2-y zoni shchodo radioaktyvnoho zabrudnennia. Zootekhnichna nauka: istoriia, problemy, perspektyvy: materialy II mizhnar. nauk.-prakt. konf. Kamianets-Podilskyi, 289-290 (in Ukrainian).
Hudkov, I.M., & Kashparov, V.O. (2012). Aktualni zavdannia i problemy silskohospodarskoi radioekolohii cherez chvert stolittia pislia avarii na Chornobylskii AES. Visnyk Zhytomyr. nats. ahroekol. un-tu, 1(1), 2736. http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/52 (in Ukrainian).
Khomenko, Z.V. (2008). Zminy u histolohichnii budovi nyrky sobak pid Vplyvom malointensyvnoho ionizui-uchoho vyprominiuvannia. Naukovyi visnyk Lvivsko-ho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S.Z. Hzhytskoho, 10, 3(38), 232-233. https://cyberleninka.ru/article/ v/zmini-u-gistologichniy-budovi-nirki-sobak-pid-vplivom-malointensivnogo-ionizuyuchogo-viprominyuvannya (in Ukrainian).
Kvacheva, Ju.E. (2002). Morfologicheskie tipy radiacion-no-inducirovannoj gibeli kletok krovetvornoj tkani, ejo biologicheskaja sut' i znachimost' na razlichnyh jetapah razvitija ostrogo radiacionnogo porazhenija. Radiobiologija. Radiojekologija, 3, 287-292 (in Russian).
Lypska, A.I., Nikolaiev, V.I., Shytiuk, V.A., & Kulich, N.V. (2014). Suchasnyi stan tekhnohennykh radi-onuklidiv v blyzhnii zoni ChAES. Radioekolohiia -
2014: zb. materialiv nauk.-prakt. konf. z mizhnar. uchastiu (m. Kyiv, 24-26 kvit. 2014 r.). Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 166-169 (in Ukrainian).
Romanchuk, L.D. (2012). Otsinka radiatsiinoho stanu hruntiv u pivnichnykh raionakh Zhytomyrshchyny, postrazhdalykh unaslidok avarii na ChAES. Visnyk ahrar. nauky, 6, 67-69 (in Ukrainian).
Troianchuk, O.V. (2012). Morfometrychni pokaznyky dvanadtsiatypaloi ta slipoi kyshok kurei u postnatal-nomu periodi ontohenezu, vyroshchenykh v umovakh dii radioaktyvnoho zabrudnennia. Visnyk ZhNAEU, 2(33), 2, 153-158 (in Ukrainian).
Tykhenko, R.V. (2012). Suchasnyi stan ta problemy orhanizatsii radiatsiino zabrudnenykh terytorii na mistsevomu rivni. Visnyk Zhytomyr. nats. ahroekol. un-tu, 1(1), 203-209. http://ir.znau.edu.ua/bitstream/ 123456789/157/1/Tyhenko_R_Current_status_and_pr oblems_of_radiation.pdf (in Ukrainian).
