Научная статья на тему 'Морфологічні перебудови судинного русла наднирників статевозрілих щурів за умов експериментальної позаклітинної дегідратації середнього ступеня'

Морфологічні перебудови судинного русла наднирників статевозрілих щурів за умов експериментальної позаклітинної дегідратації середнього ступеня Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

CC BY
51
9
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
НАДНИРНИКИ / ПОЗАКЛіТИННА ДЕГіДРАТАЦіЯ / КОМПЕНСАТОРНО-ПРИСТОСУВАЛЬНі ПРОЦЕСИ / ВЕНОЗНО-КАПіЛЯРНЕ ПОВНОКРіВ'Я

Аннотация научной статьи по фундаментальной медицине, автор научной работы — Гринцова Н. Б., Романюк А. М.

З метою вивчення морфологічних перебудов судинного русла наднирників статевозрілих щурів за умов експериментальної позаклітинної дегідратації середнього ступеня проведено експеримент на 12 білих статевозрілих щурах-самцях масою 250-300г, віком 7-8 місяців. Застосовувалися морфометричні, статистичні та загальноприйняті методики мікроанатомічного (гістологічного) методу дослідження. Позаклітинне зневоднення викликало помітні зміни у структурі судинного русла мозкової речовини наднирників у вигляді порушення кровонаповнення судин (дифузне венозно-капілярне повнокрів'я), змін реологічних властивостей крові та збільшення проникності стінок судин з формуванням множинних дрібновогнищевих діапедезних мікрогеморагій різних розмірів. Дистрофічні перебудови судинного русла негативно впливають на морфофункціональну та секреторну активність хромафінних клітин, в тому числі, і на порушення процесів евакуації катехоламінів в судинне русло. Це, в свою чергу, негативно впливає на розвиток в організмі компенсаторно-пристосувальних процесів та перебіг загального адаптаційного синдрому у відповідь на дію пошкоджуючого агента.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по фундаментальной медицине , автор научной работы — Гринцова Н. Б., Романюк А. М.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Морфологічні перебудови судинного русла наднирників статевозрілих щурів за умов експериментальної позаклітинної дегідратації середнього ступеня»

DOI 10.26724/2079-8334-2018-3-65-140-143 УДК 616.432:616.151.1-092.9

МОРФОЛОГ1ЧН1 ПЕРЕБУДОВИ СУДИННОГО РУСЛА НАДНИРНИК1В СТАТЕВОЗР1ЛИХ ЩУР1В ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО1 ПОЗАКЛ1ТИННО1 ДЕПДРАТАЦП СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЯ

E-mail: [email protected]

З метою вивчення морфолопчних перебудов судинного русла наднирниюв статевозрiлих щурiв за умов експериментально1 позаклiтинноi депдратацп середнього ступеня проведено експеримент на 12 бших статевозрiлих щурах-самцях масою 250-300г, вiком 7-8 мiсяцiв. Застосовувалися морфометричш, статистичнi та загальноприйнятi методики мiкроанатомiчного (гiстологiчного) методу дослiдження. Позаклтнне зневоднення викликало помiтнi змiни у структурi судинного русла мозковоi речовини наднирниюв у виглядi порушення кровонаповнення судин (дифузне венозно-катлярне повно^в'я), змш реологiчних властивостей кровi та збшьшення проникностi стiнок судин з формуванням множинних дрiбновогнищевих дiапедезних мiкрогеморагiй рiзних розмiрiв. Дистрофiчнi перебудови судинного русла негативно впливають на морфофункцiональну та секреторну актившсть хромафiнних кл™н, в тому числ^ i на порушення процеав евакуацii катехоламiнiв в судинне русло. Це, в свою чергу, негативно впливае на розвиток в органiзмi компенсаторно-пристосувальних процесiв та переб^ загального адаптацiйного синдрому у вщповщь на дiю пошкоджуючого агента.

Ключовi слова: наднирники, позаклiтинна дегiдратацiя, компенсаторно-пристосувальш процеси, венозно-капшярне повнокр1в'я.

Робота е фрагментом НДР № 013U003315 «Морфогенез загальнопатологiчних процеЫв» та держбюджетних тем № 62.20.02-01.15/17. ЗФ «Морфофункцюнальний монторинг стану оргатв i систем оргашзму за умов порушення гомеостазу»

Водно-електролгтний баланс е одшею з найбшьш стабшьних гомеостатичних констант, порушення якого е супутником багатьох патолопчних сташв оргашзму, а також може мати мюце внаслщок водноi депривацп [5,7]. Порушення водно-електрол^ного обм1ну е надзвичайно поширеною патолопею у тяжкохворих. При цьому виникають розлади вмюту води в р1зних середовищах оргашзму i пов'язаш з цим змши вмюту електролтв. Це створюе передумови для виникнення небезпечних розлащв життево важливих функцш i метабол1зму оргашзму. Загальний обсяг води в оргашзм можна роздшити на два основних функцюнальних простори: внутршньоклгтинний, вода якого становить 40% маси тша, i позакштинний - близько 20% маси тша. Позакштинний простр - це рщина, що оточуе клгтини, обсяг i склад якоi шдтримуеться за допомогою регулюючих механ1зм1в. Основним катюном позаклiтинноi рщини е натрш, основним анюном - хлор. Натрш i хлор виконують головну роль в шдтримщ осмотичного тиску i об'ему рщини цього простору. Для ¡зоосмолярно1' позакл1тинно1' депдратацп характерна втрата оргашзмом солей що пропорцшне втрап води. В1дм1чаеться при кровотечах, ошках, перитошгах [7]. Пщтримання водно-сольово1' р1вноваги в оргашзм регулюеться за рахунок нервових та гуморальних механ1зм1в[1]. Робота ендокринно1' системи, як центрально!' ланки в систем! контролю обм1ну води, направлена на шдтримку оптимального об'ему рщини в оргашзм^3,9,10]. Наднирники е найбшьш важливою ланкою в ланцюз1 ендокринноi регуляцii бшьшосп життево важливих функцш оргашзму. Вони вщграють велику роль в оптишзаци бюенергетичних процешв, в активацп шлях1в метабол1зму, що забезпечують роботу систем, вщповщальних за адаптивну реакщю оргашзму до безперервно мшливих умов зовшшнього i внутршнього середовища [2, 8]. 1з лгтературних джерел вщомо про вплив на наднирники негативних чинниюв зовшшнього середовища[4,6]. Даш л1тератури про морфолопчний стан судинного русла мозково! речовини наднирниюв щур1в за умов експериментальноi позаклiтинноi дегiдратацii середнього ступеня авторам невщом.

Метою дослiдження було вивчення морфолопчних перебудов судинного русла мозково! речовини наднирниюв статевозрших щурiв-самцiв в умовах експериментальноi позаклiтинноi дегiдратацii середнього ступеня.

Матер1ал i методи дослщження. Експеримент проведений на 12 бших статевозрших щурах-самцях масою 250-300г, вшом 7-8 мюящв, що були розподiленi на 2 групи (контрольну та експериментальну). щур! контрольно! групи утримувалися в звичайних умовах вiварiю,

© Н.Б. Гринцова, А.М. Романюк, 2018 140

отримували звичайну питну воду та 1жу. Тваринам експериментально1 групи протягом 60 д1б моделювався середнш ступшь позакштинного зневоднення: тваринам давали знесолену воду з розчиненим у нш д1уретином (фурасемщом), а харчовий рацюн складався i3 знесолен^ (виварено^ маломiнералiзованоi iжi [5]. Групи пiддослiдних тварин виводилися з експерименту шляхом декаттацп тд ефiрним наркозом на 60-ту добу вiд початку експерименту, у вщповщност до положень «Загальних етичних принцитв експериментiв на тваринах» (Кшв, 2001р.) та iн. Для вивчення морфолопчних перебудов у мозковiй речовиш правого наднирника застосовували загальноприйнятi методики мiкроанатомiчного (гiстологiчного) методу дослiдження. Зрiзи фарбували гематоксилiн-еозином. Загальний морфологiчний та морфометричний аналiз проводили за допомогою свгглооптичного мiкроскопа «Zeiss Primo Star», з об'ективами х10, х20, х40, бiнокулярами 7, 10. Морфометричне дослщження мiкропрепаратiв за допомогою програми «SCPR - 2017 - Zen 2 lite» з фотодокументуванням отриманих результата цифровою вщеокамерою «axiocam ERC 5S Zeiss». Статистична обробка отриманих результата проводилася на персональному комп'ютер1 з використанням програми "Statistica 8.0".

Результати дослщження та iх обговорення. Дослщжено стан судинного русла та реолопчш властивостi кровi судин мозковоi речовини кори правого наднирника. При цьо-му, на 60-ту добу експеримента у наднирнику, як оргаш, що вiдiграe основну роль в адаптацii органiзму у вщповщь на порушення водно-сольового гомеостазу, визначаються значнi морфо функцюнальш перебудови. Макроско-пiчно наднирник тддослщних щурiв зберiгав свою анатомiчну будову. В мозковш речовинi наднирника спостершаються морфологiчнi перебудови капiлярiв мiкроциркуляторного русла, посткатлярних венул та вен. Вияв-ляеться гостре порушення гемоциркуляцii у виглядi дифузного венозно-капiлярного повно-^в'я судин мозковоi речовини значного та помiрного ступеня кровонаповнення (рис. 1). Стшки судин середнього та крупного калiбра значно перерозтягнутi еритроцитарною массою. Внутршньосудинно розташованi еритроцити яскраво-червоного кольору, у станi престазу, ер^ростазу та початкових етапiв сладжування. В декотрих полях зору виявляються мжроагрегати еритроцитiв. За рахунок перерозтягнення венозного русла кров'ю калiбр судин значно збшьшуеться та широко вардае. ндотелiоцити венозного русла перебувають у сташ набряку, набувають округлоi форми, гшертрофоваш, гiперхромнi, iх ядра випинаються у просв^ судин. На декотрих дшянках стiнка венул та вен iмбiбована нечiткими еритроцитами, частина судин з ознаками просочування плазмою. У окремих венах вiдзначаеться змiна реолопчних i коагуляцiйних властиво-стей кровi у виглядi сепарацii форменних елемента кровi i плазми, а також згущення останньоi. Виявляеться висока ступшь проникносл судинноi стiнки. Еритроцити м^ують з судинного русла в пери катлярний простiр з формуванням множинних дрiбновогнищевих дiапедезних мiкрогеморагiй рiзних розмiрiв (рис. 2). Еритроцити виходять за межi судинного русла як з порушенням так i без порушення щлюносл судинноi стiнки. Морфологiчнi перебудови в судиному руслi яскраво тдтверджуються морфометричними показниками. Спостерiгаеться достовiрне зростання у порiвняннi з показниками штактних тварин всiх морфометричних

Рис. 1. Венозне русло мозково! речовини наднирника в умовах експериментально! позакштиннсд депдратаци середнього ступеня. Значне венозне повно^в'я з порушенням проникносп судинно1 станки та реолопчних властивостей кров^ Забарвлення гематоксилш-еозином. х400х.

Рис. 2. Венозне русло наднирника в умовах експериментально1 позакттанно1 депдратаци середнього ступеня. Значне повно^в'я мiкроциркуляторного русла на меж юрково1 та мозково1 речовини. Формування множинних дрiбновогнищевих ,щапедезних крововиливiв рiзних розмiрiв. Забарвлення гематоксилш-еозином. х400х

ISSN2079-8334. Ceim Meduu,UHU ma dio^ii. 2018. № 3 (65)

noKa3HHKiB, ^o xapaKTepH3yroTb cygHHH. TaK, nno^a nonepenHoro nepepi3y cygHH (mkm2) 3pocrae y 6,3 pa3H b nopiBHaHHi 3 KomponeM (p<0,001, t=353,8216). npn цboмy, MaKcHManbHHH noKa3HHK nno^i nonepenHoro nepepi3y cygHH gopiBHroe 2126,744 mkm2, a MiHiManbHHH, BignoBigHo, 539,636 mkm2. BenHKHH i ManHH giaMeTpH cygHH mo3koboi penoBHHH HagHHpHHKiB nepeBH^yroTb cboi noKa3HHKH, BignoBigHo, b 12 (p<0,001, t=6,731433) Ta 11 pa3iB (p<0,001, t=9,931655) y nopiBHaHHi 3 KomponeM. npn цboмy, MaKcHManbHHH noKa3HHK BenHKoro giaMeTpa cygHH CTaHoBHTb 84,561 mkm, a MimManbHHH, BignoBigHo, 25,139 mkm. MaKcHManbHHH noKa3HHK Manoro giaMeTpa cygHH CTaHoBHTb 37,194 mkm, a MimManbHHH, BignoBigHo, 17,457 mkm. (Ta6nu^ 1).

Ta6nHHa 1

Mop^oMeTpunm iiok'aiiiiik'ii cygHH mo3kobot penoBHHH HagHHpHHKiB craTeBo3pi.Hx ^ypiB-caMuiB

b yMOBax ekCiiepiiMemaii.iioT iiojaK.ii'i iiimoT geiigpaiauiT cepegiihoio ciyneHH (M±m), n=6

noKa3HHK TpynH TBapHH

KoHTponbHi TBapHHH EKcnepHMeHTanbHi TBapHHH

BenHKHH giaMeTp cygHH (mkm) 4,6±0,26 55,06±7,49***

ManHH giaMeTp cygHH (mkm) 2,3±0,51 25,14±2,24***

nno^a nonepenHoro nepepi3y cygHH (mkm I) 181,03±2,04 1150,46±1,83***

npHMiTKa: pi3HH^ Mix noKa3HHKaMH KoHTponro i eKcnepHMeHTy: * < 0,05; ** p < 0,01; *** p<0,001.

3BaxaronH Ha pe3ynbTaTH cBiTnoonTHHHHx gocnigxeHb, Mop^oMeipHHHHH aHani3 Ta yMoBH MogenroBaHHa no3aKniTHHHol gerigpara^l, b opram3Mi niggocnigHHx TBapHH po3BHBaeTbca i3oTomnHa (HopMoocMonanbHa) no3aKniTHHHa gerigpara^a cepegHboro cryniHa. npu цboмy Big6yBaeTbca 3MeHmeHHa 3aranbHoro BMicTy Na b KpoBi, 3MeHmeHHa o6'eMa no3aKniTHHHol pigHHH, b to My nucni i li BHyTpimHbo cygHHHoro KoMnoHeHTa[5]. B Mo3KoBiH penoBHm HagHHpHHKiB Ha Tni 3aranbHHx rinoBoneMinHHx nopymeHb po3BHBaroTbca po3nagu мiкpoцнpкynaцil, ^o HocaTb Hecne^^inmM noniMop^mH xapaKTep. Цi po3nagu TopKaroTbca nopymeHHa KpoBoHanoBHeHHa cygHH (gu^y3He BeHo3Ho-KaninapHe noBHoKpiB'a), 3MiH peonorinHHx BnacTHBocTeH KpoBi Ta 36inbmeHHa npoHHKHocTi CTiHoK cygHH 3 ^opMyBaHHaM mhoxhhhhx gpi6HoBorHH^eBHx gianege3HHx MiKporeMopariH pi3HHx po3MipiB. BHacnigoK nopymeHb peonorinHHx BnacTHBocTeH KpoBi Ta KpoBonocranaHHa (3ry^eHHa, 3MeHmeHHa MacH цнpкynroroнol KpoBi Ta nigBH^eHHa B'a3Kocri KpoBi) y napeHxiMi 3ano3H po3BHBaeTbca TKaHHHHa rinoKcia. Ha Hamy gyMKy, naToreHeTHHHo gHCTpo^inm nepe6ygoBH cygHHHoro pycna mo3koboi penoBHHH HagHHpHHKiB HeraTHBHo BnnHBaroTb Ha Mop^o^yHK^oHanbHy Ta ceKpeTopHy aKTHBHicTb xpoMa^iHHHx KniTHH, b ToMy HHcni, 6e3nepenHo, i Ha nopymeHHa пpoцeciв eBaKya^l KaTexonaMiHiB b cygHHHe pycno. Цe, b cBoro nepry, HeraTHBHo BnnHBae Ha po3bhtok b opraHi3Mi KoMneHcaTopHo-npHcTocyBanbHHx npo^ciB Ta nepe6ir 3aranbHoro aganra^HHoro cHHgpoMy y BignoBigb Ha giro nomKogxyronoro areHTa.

nepcneKmuBU nodan.bw.ux docnidweHb 6a3ywmbcn Ha npoBedeHHi iмуногiстохiмiцних ma eneKmpoHHOMiKpocKonwHux docnidweHb HadHupHUKiB ^ypiB b yMOBax eKcnepuueHmanbHoi no3amimuHHoi dегidрamaцii.

1. Bagrov Yu.Yu. Plody: patogenez i klinicheskaya fiziologiya. Nefrologiya. 2001; 3: 72-73. [in Russian]

2. Honcharova ND, Shmaliy AV, Marenin VYu. Hipotalamo-hipofizarno-nadnyrkova systema ta fermenty hlutation-zalezhnoyi antyoksydantnoyi systemy pry stresi ta starinni. Byuleten eksperymentalnoyi biolohiyi ta medytsyny. 2007; 144 (11) 574 - 577. [in Ukrainian]

3. Kavare VI. Ultrastrukturni peretvorennya adenohipofizu v umovakh nespryyatlyvykh ekolohichnykh chynnykiv. VIII Finalna naukovo-praktychna konferentsiya medychnoho fakultetu SumDU. Sumy. 2000; 36-37. [in Ukrainian]

4. Lytvytskyi PF. Patolohiya endokrynnoyi systemy. Etiolohiya ta patohenez endokrynopatiyi: porushennya funktsiyi nadnyrnykiv. Pytannya suchasnoyi pediatriyi. 2011; 10 (5): 63-73. [in Ukrainian]

5. Pohorelov MV, Bumer VI, Tkach HF, Bolotna LV, Bonchev SD. Suchasni uyavlennya pro vodno-solyovyi obmin (ohlyad literatury ta metody vlasnoho doslidzhennya). Byuleten problem biolohiyi ta medytsyny. 2009; 2: 8-14. [in Ukrainian]

6. Rohozina OV, Ozerova NYu, Kashyryna NK. Morfolohiya adenohipofizu ta nadnyrkovykh zaloz pid vplyvom svyntsevoyi intoksykatsiyi ta yoho korektsiyi. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2009; 3: 136 - 140. [in Ukrainian]

7. Rukovodstvo po anesteziologii i reanimatologii, pod redaktsiey prof. Polushina YuS, S.Peterburg, 2004; 13-16. [in Russian]

8. Solodkova OA, Karedina VS, Zenkina VG. Vliyaniye yaponskogo ekstrakta kukumarii na strukturnoye i funktsionalnoye sostoyaniye nadpochechnikov u nepovrezhdennykh i napryazhennykh zhivotnykh. Fundamentalnyie issledovaniya. 2006; 11: 1114. [in Russian]

9.Fomina KA, Koveshnikov VG. The possibilities of tiotriazoline and echinacea as correctors of the negative effect produced by volatile epoxy resin components on the neuroendocrine system morphogenesis. Ukrainian Morphological Almanac. 2011; 9(3): 113 p.

10.Nortje CJ, Harris AM. Endocrine mechanism texty in the developing rat chronically exposed to dietary lead. Front. Neuroendocrinology. 2001; 56(11): 502-514.

МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ПЕРЕСТРОЙКИ СОСУДИСТОГО РУСЛА НАДПОЧЕЧНИКОВ

ПОЛОВОЗРЕЛЫХ КРЫС В УСЛОВИЯХ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ ВНЕКЛЕТОЧНОЙ ДЕГИДРАТАЦИИ СРЕДНЕЙ СТЕПЕНИ Гринцова Н. Б., Романюк А. М. С целью изучения морфологических перестроек сосудистого русла надпочечников половозрелых крыс в условиях экспериментальной внеклеточной дегидратации средней степени проведено эксперимент на 12 белых половозрелых крысах-самцах массой 250-300г в возрасте 7-8 месяцев. Внеклеточная дегидратация вызвала заметные изменения в структуре сосудистого русла мозгового вещества надпочечников в виде нарушения кровенаполнения сосудов (диффузное венозно-капиллярное полнокровие), изменений реологических свойств крови и увеличение проницаемости стенок сосудов с формированием множественных мелкоочаговых диапедезных микрогеморагий разных размеров. Дистрофические перестройки сосудистого русла негативно влияют на морфофункциональную и секреторную активность хромаффинных клеток, в том числе, и на нарушение процессов эвакуации катехоламинов в сосудистое русло. Это, в свою очередь, негативно влияет на развитие в организме компенсаторно-приспособительных процессов и ход общего адаптационного синдрома в ответ на действие повреждающего агента.

Ключевые слова: надпочечники, внеклеточная дегидратация, компенсаторно-приспособительные

процессы, венозно-капиллярное полнокровие.

Стаття надшшла 15.01.18 р.

MORPHOLOGICAL RESTRUCTURES OF THE ADRENAL VASCULAR BED IN MATURE RATS UNDER THE CONDITIONS OF EXPERIMENTAL MODERATE EXTRACELLULAR DEHYDRATION Hryntsova N. B., Romanyuk A. M.

In order to study the morphological changes of the adrenal cortex in sexually mature rats under experimental moderate extracellular dehydration, an experiment was performed on 12 white mature male rats weighing 250-300 g, aged 7-8 months. Extracellular dehydration caused noticeable changes in the structure of the cerebral vasculature of the adrenal medulla in the form of a violation of the blood filling of the vessels (diffuse venous-capillary plethora), changes in the rheological properties of the blood, and an increase in the permeability of the vessel walls with the formation of multiple small-focal diapedemic microhemorrhages of various sizes. Dystrophic changes in the vascular bed negatively affect the morphofunctional and secretory activity of chromaffin cells, including the violation of the evacuation of catecholamines into the vascular bed. This, in turn, negatively affects the development of compensatory-adaptive processes in the body and the course of the general adaptation syndrome in response to the action of the damaging agent.

Key words: adrenal glands, extracellular dehydration, compensatory-adaptive processes, venous-capillary plethora.

Рецензент Срошенко Г.А.

DOI 10.26724/2079-8334-2018-3-65-143-146 УДК 616.681:547.262:599.23

ХАРАКТЕР ЦИТОЛОГ1ЧНИХ ЗМ1Н В КЛ1ТИНАХ СПЕРМАТОГЕННОГО ЕП1ТЕЛ1Ю I ЕЯКУЛЯТУ В УМОВАХ ЕТАНОЛОВО1 ШТОКСИКАЦП

E-mail: [email protected]

Проведений цитолопчний анал1з структур яечка i еякуляту щур1в у норм1, умовах етанолово! штоксикацй. Встановлено, що етанол у в1ддалеш термши експерименту викликае цитоструктурш змши у звивистих ам'яних трубочках яечка з в1ропдним зменшенням юлькост первинних i вторинних сперматоцит!в та сперматид, а в еякулят - сперматозощв. Цитоультраструктурш змши в останшх проявляються вакуол1защею головки та деформащею джгутика, зумовлених як прямою д1ею етанолу, так i характером ураження ультраструктур компонента гематотестикулярного бар'ера.

IGii040Bi слова: юптини сперматогенного ештел1я, етанол.

Робота е фрагментом НДР "Морфофункцюнальний стан кровоносного русла i тканинних елементiв чоловiчоi статевоi залози в умовах впливу патогенних факторiв" (№ держреестраци 0109U009082)

Серед багатьох етюпатогенетичних факторiв, що провокують у чоловшв розвиток неплщдя, а часто i статеву неспроможнють, важливе мюце займае хрошчна етанолова штоксикащя [2,4,6,9]. Це зумовлено високою чутливютю структур гематотестикулярного бар'ера та статевих кл^ин на р!зних стащях розвитку до ди етанолу та його метаболтв [1,4, 8, 15]. Щд впливом етанолу порушуеться також гормональна регулящя у зв'язку ¡з атрофiчними змiнами в iнтерстицiйних ендокриноцитах та стшщ гемокапiлярiв [6]. На даний час дослщження показниюв еякуляту являеться одним ¡з основних методiв обстеження неплiдних чоловшв [2, 3, 10, 11]. Важливими показниками, що вщображають заплщнюючу здатнiсть еякуляту, вважаються концентращя сперматозоiдiв, вмют сперматозо1дав з нормальною будовою, кшьюсть патолопчних форм (патологiя головки, пром!жно' та основно! частини джгутика), кшьюсть мертв их i живих форм, а серед останшх - сперматозо1дов з прогресивним рухом [3, 10, 13, 15]. В останш роки в лiтературi зросла кшьюсть повiдомлень щодо ультраструктурно! органiзацii морфолопчно

© Б.В. Грицуляк, В.Б. Грицуляк, 2018 143

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.