CC BY
41
16. Товстуха е.С. Фiтотерапiя. - К.: Здоров'я, 1995. - 304 с.
17. Химический анализ лекарственных растений. / Под редакцией Гринкевич Н.И., Сафроныч Л.Н. - Москва: Высшая школа, 1983. - 176 с.
18. Фурдичко О.1.. Паук М.Ф. Лкарсьм та медоносы рослини Галичини.- Львiв:Свiт.-1998.-125 с.
19. Червона книга Укра'ши. Вони чекають на нашу допомогу / Упорядники О.Ю. Шапаренко, С.О. Шапаренко. - Х.: Торсшг, 2002. - 336 с.
ФИТОХИМИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВАСИЛЬКА КАРПАТСКОГО Лучкив Н. Ю.
В работе представлены результаты фитохимического исследования сырья василька карпатского. Установлена наявность дубильных веществ, флавоноидов, производных простых фенолов, свободных сахаров, водорастворимых полисахаридов, выявлены следы алкалоидов и сапонинов. Содержание биологически активных веществ зависит от вида сырья и места произростания растения. Полученные результаты по определению содержания груп биологически активных веществ в сырье василька карпатского свидетельствуют о перспективности использования данного вида в официальной медицине.
Ключевые слова: фитохимическое исследование, василек карпатский.
THE PHOTOCHEMICAL RESEARCH OF THE CENTAUREA CARPATICA POrC.
Luchkiv N.Y.
Results of the photochemical research of the staple of Centaurea carpatica Pore. are represented in this work. In the researched staple is determined availability of tanning agents, flavonoids, simple phenols derivatives, uncom-bined sugars, water-soluble polysaccharides, tracks of alkaloids and saponins. Content of biologically active agents depends on the staple type and place of growth. Obtained results from the determination of the biologically active agent's content in the staple of C. carpatica Pore. show long-term interest in using these species in official medicine.
Key words: photochemical research, Centaurea carpatica Pore.
УДК: 577.121:577.3]:616.15:612.017.2
МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 НИРОК ЩУР1В НА ФОН1 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ТОКСИЧНОГО ГЕПАТИТУ ПРИ ПО6ДНАН1Й ДМ НАСТОЯНКИ ЕХ1НАЦЕ1' ПУРПУРОВО1 ТА МЕЛАТОН1НУ ЗА УМОВ ШТУЧНОГО Р1ВНОДЕННЯ
В експериментальних умовах токсичний гепатит, викликаний введенням тетрахлорметану (СС14) е модельною системою токсичного ураження гепатоци^в. В основi пошкоджуючо!' дм тетрахлорметану лежить потужний прооксидантний ефект [1]. У реалiзацN' молекулярних механiзмiв пошкодження гепатоци^в провщна роль належить активним метаболтам та електрофтьним iнтермедiатам СС1 4, як утворюються в процеа його бютрансформацп' за участю цитохром Р-450 - залежних монооксигеназ. Втьнорадикальы похщы тетрахлорметану (СС13, СС13О2) е мембранотропними отрутами, що здатн атакувати метиленовi м^ки ненасичених жирних кислот, iнiцiюючи ланцюг лтопероксидацп' в гепатоцитах. Вiльнорадикальна концеп^я гепатотоксичностi тетрахлор метану вiдкрила новi можливостi в лiкуваннi та профтактиц уражень печiнки та нирок ^ею отрутою за рахунок використання антиоксидан^в [3].
Однiею з найбiльш актуальних проблем сучасно!' медицини е пошук засобiв захисту органiзму вiд комбЫованого впливу ксенобiотикiв. Останнiм часом увагу науковцiв та лiкарiв-клiнiцистiв привертають рослинн лiкарськi препарати, оскiльки вони володють антиоксидантними, iмуностимулюючими, мембраностабiлiзуючими ефектами, зокрема, за умов тривало!' дм хiмiчних чинникiв. Такi властивостi мають препарати ехЫаце!' [4].
Мелатонiн е досить сильним i ефективним ендогенним, перехоплювачем вiльних радикалiв. Цей епiфiзарний ЫдоламЫ взаемодiе з високотоксичним гiдроксил радикалом, забезпечуючи мюцевий захист проти окислювального пошкодження бiомолекул у клiтинi [2].
Метою роботи було встановлення морфолопчних особливостей тканин нирок щурiв за умов експериментального токсичного гепатиту на фон штучного рiвнодення (12С:12Т) з корек^ею мелатонiном i настоянкою ехiнацеT пурпуровоТ.
Матерiал та методи дослщження. Об'ектом дослiдження були нелУйы бiлi щурi -самц масою 180-200 г, яких утримували в умовах вiварiю 3i сталим температурним режимом (+20оС). Тварини утримувались в умовах штучного осв^лення Ытенсивнютю 1500 люкс в режимi 12 годин св^ла до 12 годин темряви i були роздiленi на таю групи:
1 група - тварини, яких утримували в умовах вiварiю 3i сталим температур ним (+200С) i свiтловим режимом (12 години св^ла i 12 годин темряви) протягом 7 дiб - контрольна група тварин;
2 група - тваринам дворазово з Ытервалом в 1 день вводили тетрахлорметан - 50% олмний розчин в дозi 0,25 мл/100 г маси тварини;
3 група - на фон гострого тетрахлорметанового гепатиту тваринам внутршньошлунково вводили щоденно в ранковi години настоянку ЕхЫаце'Т пурпуровоТ (ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика", м.Житомир, УкраТна) в розрахунку 0,25 мг/100 г маси тварини;
4 група - на фон гострого тетрахлорметанового гепатиту тваринам внутршньошлунково вводили щоденно в ранковi години розчин мелатоыну (Sigma, США) з розрахунку 3 мг/кг маси тварини;
5 група - тваринам, яких утримували в умовах вiварiю зi сталим температур ним (+200С) i свтповим режимом (12 години свтпа i 12 годин темряви) внутршньошлунково вводили щоденно в ранковi години настоянку ЕхЫацеТ пурпуровоТ в розрахунку 0,25 мг/100 г маси тварини;
6 група - тваринам, яких утримували в умовах вiварiю зi сталим температур ним (+200С) i свтловим режимом (12 години свтла i 12 годин темряви) внутршньошлунково вводили щоденно в ранковi години розчин мелатонiну (Sigma, США) з розрахунку 3 мг/кг маси тварини;
7 група - тваринам, яких утримували в умовах вiварiю зi сталим температур ним (+200С) i св^ловим режимом (12 години св^ла i 12 годин темряви) внутршньошлунково вводили щоденно в ранковi години настоянку ЕхЫацеТ пурпуровоТ та розчин мелатоыну в дозi вщповщно з групами 3,4;
8 група - на фон гострого тетрахлорметанового гепатиту тваринам внутршньошлунково вводили щоденно в ранковi години настоянку ЕхЫацеТ пурпуровоТ та розчин мелатонiну в дозi вiдповiдно з групами 3,4.
Через 5 дыв вiд початку введення настоянку ЕхЫацеТ пурпуровоТ та розчин мелатоыну проводили евтаназiю тварин шляхом декапгаци пiд легким ефiрним наркозом. Для мiкроскопiчних доспiджень матерiал фiксували протягом 48 годин у 10%-му розчин нейтрального забуференого формалЫу, пiспя чого проводили процедуру зневоднювання у висхiднiй батареТ етанолу та парафЫову заливку при температурi 580С. На таких парафiнових зрiзах виконували методику забарвлення гематоксилЫом i еозином [5]. Документацю патологiчних процесiв здмснювали з отриманням цифрових копiй оптичного зображення д^янок мiкроскопiчних препаратiв за допомогою цифрового фотоапарата Olympus C740UZ при використанн рiзних об'ективiв мiкроскопа ЛЮМАМ-Р8 залежно вiд цiлей аналiзу.
Всi дослiди на тваринах проводили з дотриманням вимог СвропейськоТ конвенцп з захисту хребетних тварин, яких використовують з експериментальною та науковою метою (Страсбург, 1986). Отриманi цифровi данi опрацьовували статистично, методом варiацiйноT статистики з використанням t-критерiю Ст'юдента.
Результати дослiдження та ix обговорення. Показано, що при мкро скотчному дослiдженнi нирок у контрольному зразку суттевих морфологiчних змiн не виявлено. Однак, спостер^али незначнi прояви альтерацмного процесу епiтелiоцитiв звивистих канальцiв. Нирковi тiльця зберiгали круглясту форму. Цитоплазма кл^ин епiтелiю звивистих канальцiв однорщна, добре вираженi контури ядра. У частин проксимальних звивистих канальцiв зменшений просвiт, що, можливо, пов'язано з Тх функцiональним станом. Деякi каптяри i венули в дослiдних тварин незначно розширеы, повнокровнi (рис.1). На альтерацмний процес припадае близько 4,5 ± 2,5% клiтин.
Поруч з цим, морфолопчы змiни в нирках були бтьш вираженi в тварин з експериментальним токсичним гепатитом. Спостер^али поширену зернисту дистрофiю клiтин звивистих каналь^в. Цитоплазма набула каламутного вигляду, неч™, розмитi контури ядра, що е проявом набухання кл^ин. Показник альтерацп зрiс до 70 ± 15% вiд
загальноТ ктькосл еттелюци^в звивистих канальцiв. Просвiт дистальних ^ особливо, проксимальних канальц1в значно звужений псрвняно з контролем (рис.2).
Рис.1 Юркова речовина нирки щура в умовах Рис.2 Юркова речовина нирки щура на тгл
штучного р1внодення. Г.-е. Об. 20х. Ок. 20х. токсичного експериментального гепатиту та в умовах
штучного рвнодення. Г.-е. Об. 20х. Ок. 20х.
Рис.3 Юркова речовина нирки щура на фон1 Рис.4 Юркова речовина нирки щура на фон1
токсичного експериментального гепатиту та введены токсичного експериментального гепатиту та введены
настоянки ехшаце'Т пурпуровоТ в умовах штучного мелатоншу в умовах штучного р1внодення. Г.-е. Об.
звнодення. Г.-е. Об. 20х. Ок. 20х___20х. Ок. 20х.
9 — ^ ' щ
г
V % л V«
Рис.5 К1ркова речовина нирки щура на фон1 токсичного експериментального гепатиту та введены л настоянки ехшацеТ пурпуровоТ, мелатон1ну в умовах штучного р1внодення. Г.-е. Об. 20х. Ок. 20х.
Корек^я настоянкою ехЫацеТ пурпуровоТ покращила морфологiчний стан нирок. Ознаки дистро<^чного процесу менш вираженк Кровонаповнення iнтерстецiйних судин мало вогнищевий характер. Цитоплазма бiльш свiтла. Збтьшився просвiт канальцiв (рис. 3).
Поруч з цим, введення мелатоыну на фон тетрахлорметанового гепатиту покращувало морфолопчний стан нирок, що в свою чергу, призвело до покращення
будови кл1тин, наближаючи Тх до норми. Цитоплазма однорщна, добре видно контури ядра в пор1внянн1 з тваринами гепатитно' групи. Значно збтьшився просв1т канальц1в. Однак, спостер1гали опосередковане повнокров'я др1бних судин Ытерстецю, що пов'язано з покращенням процесу м1кро циркуляц1Т п1д впливом мелатоншу (рис.4).
Поеднане, одномоментне введення настоянки ех1нацеТ пурпуровоТ та розчину мелатоыну на тл1 токсичного гепатиту покращуе пстолопчн1 характеристики нирок под1бно до окремоТ Тх дм. Однак, альтерацмний процес знаходиться в межах - 30 ± 10% (рис.5).
Рис.6 Юркова речовина нирки щура при введены настоянки ехшацеТ пурпуровоТ (а), мелатоншу (в) та ïx поеднана дiя (с) в умовах штучного рiвнодення. Г.-е. Об. 20х. Ок. 20х.
Поруч з цим, введення мелатоыну на фон1 тетрахлорметанового гепатиту покращувало морфолог1чний стан нирок, що в свою чергу, призвело до покращення будови кл1тин, наближаючи ïx до норми. Цитоплазма однорщна, добре видно контури ядра в пор1внянн1 з тваринами гепатитно!' групи. Значно збтьшився просв1т канальц1в. Однак, спостер1гали опосередковане повнокров'я др1бних судин Ытерстецю, що пов'язано з покращенням процесу м1кро циркуляцп' пщ впливом мелатон1ну (рис.4).
Поеднане, одномоментне введення настоянки ех1наце! пурпурово! та розчину мелатоыну на тл1 токсичного гепатиту покращуе пстолопчж характеристики нирок под1бно до окремо! !х дм'. Однак, альтерац1йний процес знаходиться в межах - 30 ± 10% (рис.5).
Введення настоянки ехЫаце!' пурпурово!' в умовах штучного р1внодення не викликало суттевих зм1н в ультраструктур! тканин нирки. Цитоплазма однор1дна, ядро з ч1ткими контурами. Просв1ти канальц1в розширен1. Було п1двищене кровонаповнення малих судин юрково!' речовини (рис.ба).
Мелатоын появляв под1бний вплив до дм настоянки ех1наце' пурпурово' на кп1тинну будову нирок тварин, як1 знаходились у тих же св1тлових умовах (рис.бв). Поеднана д1я двох препарат1в (настоянка ех1наце'| пурпурово' та мелатоын) мала незначний вплив на структуру тканин нирок, под1бно до морфолопчних особливостей групи 5 i 6 (рис.бс).
Виходячи з отриманих результат вiдмiчено суттевi змiни морфологiчноï структури нирок за дй тетрахлорметану, а введення Настоянки ехЫаце' та мелатоыну поеднано чи окремо корегувало стан епгтелюци^в звивистих канальцiв.
1. За умов експериментального токсичного гепатиту виявлено ряд патоморфопопчних змЫ структури системи канальцiв нирок: зменшення ix просвггу, збiльшення кровопостачання iнтерстицiйниx судин в юрковм речовинi та помутнiння цитоплазми кпiтин.
2. Настоянка еxiнацеT пурпуровоТ та мепатонiн мапи корегуючий вппив на морфолопчн змiни в нирках викликан дieю тетрахпорметану, покращуючи мкроциркуляцю в судинах i стан еттелю звивистих канапьцiв.
Перспективи подальших розробок у даному напрямку. Вим'рювання окислювально/ модиф 'каЦ! блкв в г 'столог 'чних препаратах нирок.
1. Губский Ю.И. Коррекция химического поражения печени.-К:Здоров'я, 1989.- 168с.
2. Мещишен 1.Ф., Пшак В.П., Заморський 1.1. Мелатонш: обмiн та меxанiзм дiT// Бук. мед. Вюник.-2001.-Т.5, №2.-С.3-15.
3. Скакун Н.П., Писько Г.Т., Мосейчук И.П. Поражение печени четыреххлористым углеродом: Обзорн. информ.- М.: НИИТЭХИМ, 1989.- 106с.
4. Чекман 1.С. Клшко-фармаколопчы впастивостi еxiнацеT // Лки. —2001. —№3. —С. 25—26.].
5. Venerucci F. Histopathology kits: methods and applications.- Bologna, Milan: Bio-Optica. - 2001.- 95p
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПОЧЕК
КРЫС НА ФОНЕ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬГО ТОКСИЧЕСКОГО ГЕПАТИТА ПРИ СОВМЕСТНОМ ДЕЙСТВИИ НАСТОЙКИ ЭХИНАЦЕИ ПУРПУР НОЙ И МЕЛАТОНИНА В УСЛОВИЯХ ИСКУССТВЕННОГО РАВНОДЕНСТВИЯ Мещишен И.Ф., Мацёпа И.В., Давиденко И.С.
На белых нелинейных крысах-самцах с токсическим гепатитом, вызванным раство-ром тетрахлорметана, изучено морфологи-ческие особенности почек при совместном действии настойки эхинацеи пурпурной и мелатонина в условиях искусственного равноденствия.
Ключевые слова: мелатонин, токсический гепатит, настойка эхинацеи пурпурной, почки.
MORPHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF KIDNEYS RATS UNDER CONDITION OF TOXIC HEPATITIS UNDER ECHINACEA PURPUREA AND MELATONIN ACTION IN CASE OF VARYING DURATION OF THE DAYLIGHT Meshchyshen I. F. , Matsiopa I. V. , Davydenko I. S.
Morphological characteristics coadministration of Echinacea purpurea and melatonin has been studied under conditions of a vary-ing duration of the photoperiod (12 light: 12 darkness) on nonline male rats with toxic hepatitis induced by tetrachloromethane solution.
Key words: melatonin, toxic hepatitis, Echinacea purpurea, kidneys.
УДК 616.5-092.9:615.916'175
ПРОНИЦАЕМОСТЬ КОЖИ БЕЛЫХ КРЫС ДЛЯ ВОДОРАСТВОРИМЫХ ВЕЩЕСТВ В УСЛОВИЯХ ИЗБЫТОЧНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ОКСИДА АЗОТА ИЗ ЭКЗОГЕННОГО
ИСТОЧНИКА
Статья является фрагментом плановой НИР ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия» "NO-залежнi механзми розвитку патоло^чних процесв та IX корещя ф'з'юлог'чно активними речовинами" (№ держреестрацп №0104и000746).
В коже N0 играет важную роль в поддержании ее барьерно-защитных функций и обеспечении нормального кровотока в микроциркуляторном русле, опосредует процесс ацетилхолин-индуцированной вазодилатации, обеспечивает норадренэргическую трансмиссию и электрическую проводимость в точках с низким сопротивлением (точках акупунктуры) [7,8].
