CC BY
10
различные ее периоды является изменение показателей калликреин-кининовой системы, изменения которой в возрастном аспекте изучены недостаточно. Цель исследования - выяснить патогенетическую роль ККС, учитывая возрастные особенности организма на ранних и поздних стадиях после моделирования политравмы. В эксперименте использовано 126 белых крыс в возрасте 3, 6 и 24 месяцев, которым моделировали тяжелую травму. Контрольную группу составили интактные животные, которые содержались в стандартных условиях вивария. На 1, 3, 24 час и 14 сутки после травмы у крыс забирали кровь для биохимических исследований в сыворотке крови определяли содержание прекалликреина, калликреина и общую протеолитическую активность. Установлено, что активация показателей ККС подтверждает наличие воспалительного процесса у животных с травматическим поражением, причем отмечено тенденцию к его большему повышению у животных молодого возраста на 24 час после моделирования политравмы.
Ключевые слова: крысы, возраст, политравма, калликреин-кининовая система,.
Стаття надшшла 12.01.18р.
trauma during different periods, is change of KKS samples , those changes are not fully examined. The goal of an examination is to find out pathogenetic role of KKS, taking to attention age aspects of the organism during early and late periods after modeling the polytrauma. The hard trauma is modeled with use of 126 white rats 6-24 month old. The control group is completed by intact animals which has been kept in the standard vivarium conditions. 1,3,24 hours and 14 days after trauma the samples of blood were taken from rats for the biochemical examinations, the Prekalikreine, Kalikreine and general proteolitic activity were examined. The activation of the KKS indexes confirms an inflammation process that occurs in traumed animals, also it has a tendency to increase in young animals 24 hours after modeling the polytrauma.
Key words: rats, age, polytrauma, kalikrein-kinin system.
Рецензент Костенко В.О.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-3-65-176-178 УДК 616.72-008.8599.323.4
МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 КОМПОНЕНТ1В ТА ФУНКЦЮНАЛЬШ ПАРАМЕТРИ СИНОВ1АЛЬНО1 ОБОЛОНКИ СУГЛОБ1В ЩУР1В
E-mail: ovpelypenko@ukr.net
Проведене морфолопчне дослщження юльюсних та яюсних стввщношень елеменив синовiальноI оболонки колшних суглобiв щурiв. Отримаш характеристики пошарово! будови та особливосп кровопостачання можуть бути використаш у подальших експериментальних дослщженнях як контрольна
IGii040Bi слова: колшний суглоб, синов1альна оболонка, щури.
Робота е фрагментом НДР «Експериментальнo-мoрфoлoгiчне вивчення дн mpaHcmaHmamie KpioKOHcepeoeaHoi плаценти та тших екзогенних чиннитв на морфофункщональний стан внутрштх оргатв», № державно!реестрацн 0113V006185.
Наявшсть хрошчного захворювання суглоб1в останшм часом не е неспод1ванкою для пащенпв, як звертаються до л1кар1в 3i скаргами на перюдичний бшь чи вщчуття дискомфорту в суглобах при рухах чи навт у споко!. Остеоартроз (остеоартрит) - захворювання, що не мае географiчноI локатзацп, стае дедат розповсюдженим у зв'язку iз загальним подовженням життя населення планети i яке «молодшае» з року в рш. Якщо ранiше науковцi пояснювали причину виникнення даного захворювання лише змшами у хрящовiй тканинi, то на сучасному етат переважае усвщомлення виникнення комплексних змiн усiх компоненпв суглобу [2,6]. Безумовно, патологiчнi змши хрящу не можуть не вщображуватись на морфологiчних змiнах та фiзiологiчних процесах у тканинах, якi штимно розташованi одна бiля одно! - юстковш та синовiальнiй.
Синовiальна оболонка суглобу виконуе ряд функцiй, яю забезпечують нормальну життедiяльнiсть суглобу у звичайних умовах, рiзноманiтних навантаженнях та при виникненш патологiчних змiн локального характеру та оргашзму в цшому. Порушення гомеостазу, якi навiть не вщчуваються людиною, досить швидко знаходять вiдображення у як1сному змiстi сижгаально! рiдини, що свiдчить про виникнення порушень морфологiчних спiввiдношень суглобово! капсули [7,9]. Схожiсть морфологiчноI будови синовiальноI оболонки людини та дрiбних тварин, на що вказуеться у науковш лiтературi, дозволяе зробити висновок про достовiрнiсть даних експериментальних дослiджень при використанш бiлих щурiв [5,8].
Для визначення ступеня змiн кiлькiсних та яюсних характеристик, що вщбуваються на кттинному рiвнi у синовiальнiй оболонщ суглобу необхiдне чiтке уявлення дiапазону показникiв морфологiчних даних тканин, що дослщжуються. Данi за нормальнi показники кттинного складу синовiальноI оболонки у експериментальних дослщженнях досить обмеженi [1,3].
Особливостям будови судинного русла любо! живо! тканини прищляеться завжди заслужена увага науковщв у зв'язку iз тим, що дана структура е переважним джерелом життя
© О.В. Пелипенко, В.1. Шепiтько, 2018 176
оточуючого середовища, шдикатором загальних процесiв, до яких оргашзм схиляють рiзноманiтнi зовшшш фактори [4,10].
Метою дослiдження було визначення морфологiчних характеристик структур синовiальноl оболонки колiнних суглобiв щурiв для подальшого порiвняння !х при розвитку патолопчних змiн у суглобi переважно запального характеру та пiсля впливу запланованих змш пiсля застосування лшувальних заходiв.
Матерiал та методи дослщження. Ссавцi щурiв лшн «Вютар», на яких проводилось дослщження у кшькост 30 були вiком 12 тижшв з масою 130-150 г, знаходились в умовах вiварiю ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя». Експерименти на тваринах проводились у вщповщносп до правил Свропейсько! конвенцн про гуманне вщношення до тварин.
Дистальнi метаепiфiзи стегнових кiсток, якi використовували для пстолопчного дослiдження фiксували 10% нейтральним форматном, пiсля чого проводили декальцинащю юстково1 тканини використовуючи ТР1ЛОН Б, зневоднювали у спиртах концентраций що зростали та занурювали у парафш. Для св^ово1 мшроскопи зрiзи, отримаш на мiкротомi, фарбували гематоксилином та еозином. Вивчення матерiалу проводили за допомогою мiкроскопу Бюгех-3 ВМ-500Т з цифровою мшрофотонасадкою БСМ 900 з адаптованими для даних дослщжень програмами.
Результати дослщження та Тх обговорення. З позици подальшого вивчення функцiональних змш кл^инно! будови синовiальноl оболонки пошарове морфологiчне дослiдження проводилось за загальноприйнятим розмежуванням - вiдокремлювали покривний шар, глибокий та поверхневий колагеново-еластичш шари.
Слiд зазначити, що клiтини покривного шару не мають чiткого упорядкування, !х побудова настiльки рiзноманiтна, що школи не пiдлягаe системному описанню. Вiдсутнiсть базально1 мембрани, що вщокремлюе покривнi клiтини вiд матриксу, безсистемне розташування синовiоцитiв серед основно1 речовини викликае труднощi з встановленням ч^ко1 щентифшаци загально1 товщини вказаного шару, але в умовах дослщження чистих лшш експериментальних тварин це може бути критерiем оцiнки впливу патолопчних змш на окремих дiлянках матерiалу, що дослiджуеться. Синовiоцити покривного шару характеризуются великими розмiрами, наявнiстю значно1 кiлькостi мiкроворсин, що свiдчить за !х здатнiсть до секреторно1 активносп та фагоцитоподiбноl функци. Вказанi даш, безперечно, вказують на те, що покривний шар е основним субстратом штенсивних обмшних процесiв мiж суглобовою порожниною та шарами суглобово1 капсули тому ютотно, що розвиток патолопчного процесу в першу чергу локалiзуеться у покривному шарi синовiальноl оболонки.
Сполучнотканинш волокна синовiальноl оболонки утворюють пошаровi рiзноманiтнi взаемозв'язки, якi мають очевидну функцiональну спрямованiсть в умовах виникнення гомеостатичних процесiв, в тому чи^ патологiчних.
У нормi вiдмiчалось векторне спрямування розташування колагенових волокон, як поверхневого, так i глибокого колагеново-еластичних шарiв синовiальноl оболонки. Кутовi вiдхилення спрямування морфологiчних структур були досить варiабельнi (вiд 90° до 140°), що залежало вщ мюця розташування взятого матерiалу, що дослщжувався. Вказанi вiдхилення вiдносили до переважного виконання даними шарами мобiльноl функци окремих дiлянок суглобу вiдповiдно фiзiологiчних навантажень. Увага придiлялась також клггинному вмiсту зазначених шарiв. За товщиною явно переважав глибокий колагеново-еластичний шар. У обох шарах виявлялись фiбробласти, окремi макрофаги (переважно у глибокому шар^ та тучнi клiтини. Характерним було щшьне розташування колагенових волокон, та вщповщна мiсцевiй векторальностi синхронна петлистють еластичних волокон.
Зважаючи на iснуючi данi пiд час дослщження з метою подальшого порiвняння експериментальних змш особлива увага прид^лась пошаровш глибинi проникнення судинного русла у синовiальну оболонку суглобу, кiлькiсним взаемовщношенням мiж типами судин та !х анастомозiв, переважним !х розташуванням в залежносп вiд функцiональних зональних властивостей. Поверхневий шар кровоносних судин згщно нашого дослщження був представлений досить широкими кровоносними катлярами, яю розташовувались на невеликiй глибинi вiд вшьно1 поверхнi синовiальноl мембрани. Вiдмiчалась нерiвномiрнiсть розташування та дiаметру судин з переважною !х локалiзацiею у основи синовiальних ворсин та мiсцях розрщження колагеново-еластичного шару. Основний капiлярний комплекс у виглядi досить складно1 штчасто1 структури залягав у безпосереднiй близькосп до потоншеного шару синовiоцитiв. Дiаметр капiлярiв варiюе у значному промiжку i залежить вiд насиченостi окремо1
зони судинами з утворенням петель та шток. У основи синовiальних ворсин. де судини розширюються, спостерпаеться велика кшьюсть артерювенозних анастомозiв, що свщчить про певну роль дано1 зони у обмшних процесах. За важливу функцiональнiсть дано1 судинно1 зони свщчить також незначна заглибленiсть И в кл^инному шарi (не бiльше двох шарiв синовiоцитiв).
У глибокому шарi кровоносних судин спостерiгаеться явна перевага венозного компоненту над артерiальним, як у кшьюсному складi (1:2), так i у емкiсному за рахунок утворення мiжвенулярних анастомозiв та венозних лакун.
Окрема увага придiлялась лiмфатичнiй системi. Значна кiлькiсть лiмфатичних капiлярiв, що починались як слiпi, мали досить рiзноманiтний дiаметр та довжину, хоча нерiдко локалiзувались у д^нщ судинних скупчень, що характеризувало !х як активних учасникiв речовинного обмiну. Розташування бiльшостi судин за ходом колагенових пучюв вiдповiдало вiсi кшщвки.
Проведене дослщження показало, що синовiальна оболонка щурiв мае складну просторову та якiсну структуру, складовi яко! знаходяться у тiсних взаемовщношеннях мiж собою. Iндивiдуальнi вiдмiнностi морфологiчних характеристик повинш враховуватись при наукових дослщженнях з подальшою iнтерпретацiею визначених взаемовщносин у лабораторних та клiнiчних експериментах.
Перспектива подальших дотджень полягае в тому, що наступш етапи дотджень в цьому напрямку будуть стосуватися структурних змш компонентiв синовiальноl оболонки в умовах запального процесу та при застосуванш активних бiологiчних речовин.
1. Capitanescu B, Simionescu C, Margaritescu C, Stepan Al, Ciurea R. Clinical and morphological aspects of sinovitis in early rheumatoid arthritis. Cur Health Sci J. 2011 Jan-Mar; 37(l):17-20.
2. EULAR recommendations for the non-pharmacological core management of hip and knee osteoarthritis. Ann Rheum Dis. 2013 Jul; 72(7): 1125-35.
3. Fedotchenko AV, Voloshyn MA. Application of lectinhistochemistry to study the formation and reactivity of the marginal transitional zone of the joint capsule. Zaporiz. Med. Zhurn. 2016; 5:78-83.
4. Gulida MO, Berezka MI, Lytovchenko VO, Garyachy YeV. Dynamics of submicroscopic reconstruction of synovial cells of experimental animals with simulated rheumatoid arthritis after subcutaneous implantation of cryopreserved thymus, intraarticular introduction of placenta extract and their combination. Travma. 2014;15(2):50-4.
5. Hyc A, Moskalewski S, Osiecka-Iwan A. Influence of cartilage interstitial fluid on the mRNA levels of matrix proteins, cytokines, metalloproteases and their inhibitors in synovial membrane. Int J Mol Med. 2016 Sep; 38(3):937-42.
6. Komarova EB, Kurinnyi AB.The morphological structure of the synovial membrane in rheumatoid arthritis. Morphologia. 2013; 7(3):65-9.
7. Kung MS, Markantonis J, Nelson SD, Campbell P. The synovial lining and synovial fluid properties after joint arthroplasty. Lubricants 2015, 3, 394-412.
8. Kuyinu E L, Narayanan G, Nair LS, Laurencin CT. Animal models of osteoarthritis: classification, update, and measurement of outcomes. J Orthopaedic Surg Res. 2016 Feb 2; 11:19.
9. Reinders J, Sonntag R, Kretzer JP. Synovial fluid replication in knee wear testing: an investigation of the fluid volume. J Orthop Res. 2015 Jan; 33(1):92-7.
10. Shepitko VI, Pelypenko AV. Current concepts of the structural organization of joint tissues. World of medicine and biology. 2015; 3(52):175-83.
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ КОМПОНЕНТОВ И ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ ПАРАМЕТРОВ СИНОВИАЛЬНОЙ ОБОЛОЧКИ КРЫС
Пелипенко А.В., Шепитько В.И.
Проведено морфологическое исследование количественных и качественных соотношений элементов синовиальной оболочки коленных суставов крыс. Полученные характеристики послойного строения и особенности кровоснабжения могут быть использованы в дальнейших экспериментальных исследованиях как контрольные.
Ключевые слова: коленный сустав, синовиальная оболочка, крысы.
Стаття надшшла 18.05.2018 р.
MORPHOLOGICAL FEATURES OF COMPONENTS AND FUNCTIONAL PARAMETERS OF SYNOVIAL SHELL OF RATS Pelypenko O.V., Shepitko V.I. A morphological study of the quantitative and qualitative relationships of the elements of the synovial membrane of the knee joints in rats was carried out. The received characteristics of a layered structure and features of blood supply can be used in further experimental studies as control.
Key words: knee, synovial membrane, rats.
Рецензент Гунас I.В.
