CC BY
46
Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Медицина Visnik Dnipropetrovs’kogo universitetu. Seria Biologia, medicina
Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, medicine. 2013. 4(1)
ISSN 2310-4155
www.medicine.dp.ua
УДК 579.61:616-092+615.33
Моніторинг умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів • • • • • і • і ■ • у лікарняних відділеннях хірургічного профілю м. Дніпродзержинськ
Н.М. Донець2, І.Є. Соколова1, А.А. Москаленко1, А.Л. Дробіна1, А.І. Вінніков1
1Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпропетровськ, Україна 2Комунальний заклад «Дніпродзержинська міська лікарня № 7», Дніпродзержинськ, Україна
Проведено моніторинг поширення умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів серед пацієнтів відділень хірургічного профілю Дніпродзержинської міської лікарні № 7 та визначено чутливість до антибіотиків цих мікроорганізмів. Протягом 2012 року отримано 1464 штами мікроорганізмів, виділених із біологічного матеріалу від пацієнтів відділень. Грампозитивні мікроорганізми складали 61% (893 ізоляти), грамнегативні - 39% (571 ізолят). Найрозповсюдженішим збудником інфекцій був Staphylococcus aureus, виявлений у 477 (32%) пацієнтів. Аналіз розповсюдження мікроорганізмів у різних відділеннях показав, що домінуючі збудники урологічного відділення - Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, S. haemolyticus та Enterobacter aerogenes; гнійно-септичного - S. aureus, S. haemolyticus, E. coli, Enterococcus faecaliS; гінекологічного - E. coli, S. haemolyticus, E. faecalis, S. aureus. У різних відділеннях лікарні зі зразків біологічного матеріалу від пацієнтів виділяли мікроорганізми з різним рівнем чутливості до певних антибактеріальних препаратів. Поряд зі S. aureus, найпоширеніший збудник у всіх відділеннях -S. haemolyticus. Він виявив найбільшу чутливість до антибіотиків у гнійно-септичному відділенні. Для елімінації штамів як препарати вибору можна застосувати амікацин, левофлоксацин, доксициклін. Від хворих урологічного та гінекологічного відділень виділені стійкіші штами. До еритроміцину виявили стійкість 70% штамів S. haemolyticus.
Ключові слова: збудники інфекцій; моніторинг; чутливість до антибіотиків
Monitoring of opportunistic and pathogenic microorganisms in surgical departments of Dniprodzerzhynsk
N.N. Donets2, I.E. Sokolova1, A.A. Moskalenko1, A.L. Drobina1, A.I. Vinnikov1
1Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine 2Dniprodzerzhynsk City Hospital No 7, Dniprodzerzhynsk, Ukraine
The paper presents monitoring results of the spread of opportunistic and pathogenic microorganisms in patients of surgical departments of the Dniprodzerzhynsk city hospital No 7. 1464 strains of bacteria isolated from biological material of the patients from January to December 2012 were studied. Relevant standard methods of research and data interpretation in accordance with the regulatory guidelines were used. The microorganisms’ sensitivity to antibiotics was determined by the disk diffusion method. Assessment of the resistance of isolated microorganisms to antibiotics was made with the software Whonet 5.1. At the first stage of investigation sampling biological material and inoculation in the culture medium were made. The discharges of wounds, throat, nose, ears, vagina and urethra, and also urine from patients of surgical departments were sampled for bacteriological analysis. The main substratum was 5% blood agar. There may additionally be used the selective growth media (yolk-salt agar, Endo, and Saburo). At the second stage we identify microorganisms with bacterioscopic, bacteriological and biochemical methods. Identifying microorganisms of the genus Staphylococcus was made by the reaction of lecithinase presence, plasma-coagulation reaction and the mannitol oxidation reaction. For the identification of bacteria of the family Streptococcaceae the growth pattern in 0.5% sugar medium was used. It was differentiated from bacteria of the genus Enterococcus by plating onto egg yolk agar base
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, пр. Гагаріна, 72, Дніпропетровськ, 49010, Україна.
2Комунальний заклад «Дніпродзержинська міська лікарня № 7», вул. Скаліка 14-15, м. Дніпродзержинськ, 51900, Україна. Тел.: +38097-029-63-21. E-mail: [email protected]
1Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Gagarin ave, 72, Dnipropetrovsk, 49010, Ukraine.
2Dniprodzerzhynsk’s City Hospital No 7, vul. Skalika, 14-15, Dniprodzerzhynsk, 51900, Ukraine.
Tel.: +38097-029-63-21. E-mail: [email protected]
© Н.М. Донець, І.Є. Соколова, А.А. Москаленко, А.Л. Дробіна, А.І. Вінніков, 2013
and milk with 0.1% methylene blue. Identification of bacteria of the Enterobacteriaceae family was made by studying their colonies on dense differential diagnostic media. Suspicious colonies were transferred on a combined medium for primary identification (Olkenitsky's medium). Then the biochemical signs of enterobacteria were studied in the minimum number of tests. The third phase of the study included the determination of the sensitivity of microorganisms to antibiotics. To do that, we use the disc diffusion method. The antibiogram tests of isolated bacterial strains used Mueller-Hinton agar. According to the data obtained we assign of microorganisms to certain category of sensitivity: sensitive, moderately resistant or resistant. Monitoring of prevalent microorganisms showed that 61% (893 of 1464) isolates were gram-positive bacteria, 696 strains of them are staphylococci. 477 of these are identified as S. aureus, representing 68.5% of all Staphylococcus. We found coagulase negative staphylococci in 192 patients, and the strains of S. haemolyticus are dominated. Strains of the family Strepto-coccaceae isolated from 197 patients. Among them the E. faecalis accounted for 66% of the total number of Streptococcus. Gram negative bacteria were presented by the families Enterobacteriaceae and Pseudomonaceae. Enterobacteriaceae accounted for 90.7% (518 of 571). E. coli plays the leading role and accounted for 42% of all Enterobacteriaceae. The strains of P. aeruginosa were identified in 53 patients. S. haemolyticus has played an important role as a pathogen as well as S. aureus. Its resistance to antibiotics is much higher than that of S. aureus. Although S. haemolyticus is opportunistic coagulase negative, it can be isolated from patients not only with chronic, but with acute infection. Thus nowadays the strains of S. haemolyticus gained high pathogenic and virulent properties.
Keywords: pathogens; monitoring sensitivity to antibiotics Вступ
Доповіді, представлені на семінарі Всесвітньої організації охорони здоров’я, свідчать, що швидка поява та поширення полірезистентних мікроорганізмів є проблемою світового масштабу (Beartmen et al., 2006; DiSalvo et al., 2006; John, 2006). Метецилінстійкі штами золотистого стафілокока ендемічні в багатьох регіонах. Оскільки більшість ізолятів коагулазанегативних стафілококів були стійкими до метециліну, нині ванкоміцин - єдиний ефективний засіб терапії стафілококових інфекцій у багатьох пацієнтів. У результаті використання ванкоміци-ну різко збільшилось, що спричинило підвищення вартості лікування та появу стійкості до цього препарату в ентерококів. Лікування інфекцій, викликаних ванкомі-цинрезистентними ентерококами, утруднене тому, що більшість цих штамів також стійкі до Р-лактамів та амі-ноглікозидів (Byloborodov and Mitrohin, 2002; McBryde et al., 2004; Bertin et al., 2006; Jonston et al., 2006; DeLeo et al., 2010). Інтенсивне використання антибіотиків широкого спектра дії сприяло виникненню резистентності серед грамнегативних бактерій Enterobacteriaceae, Pseudomonaceae тощо. Вони стають все стійкішими до антибіотиків першого ряду, у тому числі до цефалоспо-ринів ІІІ покоління, монолактамів, аміноглікозидів, фто-рхінолонів (Loeffler and Stevens, 2003; McGowan, 2006; Pronovost et al., 2006; Said-Salim et al., 2007; Stewart, 2010).
Нещодавно в Японії встановлено, що штами Pseudomonas і Serratia, які мають розширений спектр Р-лактамаз, здатні інактивувати карбопенеми (Fanci et al.,
2006). У штаті Нью-Йорк (США) зіткнулись зі штамами Acinetobacter, стійкими до аміноглікозидів. Тоді лікарі цього закладу все частіше стали застосовувати цефалос-порини ІІІ покоління. За цим послідував спалах штамів Klebsiella, стійких до цефалоспоринів (Marfin et al.,
2007). У Данії досліджували механізми стійкості коагу-лазонегативних стафілококів до тетрацикліну. Показано, що стійкість до цього препарату зумовлена плазмідою, яка передає множинну стійкість нормальній мікрофлорі пацієнтів (Wongworawat and Jones, 2007).
Раціональне, науково обґрунтоване призначення антибіотиків відіграє важливу роль у попередженні виникнення та розповсюдження стійких до антибіотиків мікроорганізмів, актуальних для клініцистів: метицилінре-зистентних стафілококів, ванкоміцинрезистентних ентерококів, ентеробактерій із розширеним спектром р-лактамаз тощо (Bryskin, 2000; Carrico, 2005; Joon et al.,
2005; Kramer et al., 2006). Мікробіологчний моніторинг збудників інфекцій дозволяє оптимізувати епідеміологічний нагляд у хірургічному стаціонарі (Carrico, 2005; Bertin et al., 2006; John, 2006). Взаємодія госпітального епідеміолога, лікаря-бактеріолога, лікаря-хірурга дозволяє виявити особливості лікувально-діагностичного процесу, оптимізувати лікування хворих і проводити оцінку епідеміологічної ситуації з урахуванням даних мікробіологічного моніторингу (Schelonka et al., 2006; Vonberg and Castmeier, 2006; Mitrohin, 2008). Інформація про спектр та обсяг використовуваних антибіотиків і резистентність дуже важлива. Вона повинна слугувати приводом для емпіричної терапії та лікарських втручань, допоможе формулюванню раціональної локальної політики, яка дозволить мінімізувати несприятливі ефекти еволюції, розповсюдження та персистенції антибіотико-резистентних мікроорганізмів (Simon et al., 2006; Zanetti et al., 2007). Тому дослідження поширеності збудників інфекцій та їх чутливості до антибактеріальних препаратів дуже актуальне в наш час.
Мета цієї роботи - з’ясувати ступінь поширення умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів серед пацієнтів відділень хірургічного профілю Дніпродзер-жинської міської лікарні № 7 та визначити чутливість до антибіотиків цих мікроорганізмів.
Матеріал і методи досліджень
Проводилось дослідження бакпейзажу відділень хірургічного профілю та визначення чутливості до антибіотиків найпоширеніших збудників інфекцій в урологічному, гнійно-септичному та гінекологічному відділеннях. Висів біологічного матеріалу на живильні середовища, дослідження та інтерпретацію отриманих результатів проводили загальноприйнятими методами (Medinform, 2003). Ідентифікували виділені мікроорганізми бактеріоскопічними, бактеріологічними та біохімічними методами, дотримуючись класифікації Бергі. Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків виконували згідно з нормативною документацією (Medinform, 2003), використовуючи диско-дифузійний метод. Аналіз антибіотикорезистентності виділених мікроорганізмів та її профілів проводили за допомогою комп’ютерної програми Whonet 5.1.
На першому етапі дослідження здійснили узяття та висів біологічного матеріалу. У пацієнтів відділень хірургічного профілю для бактеріологічного аналізу відбирали такі зразки біологічного матеріалу: відокремлюване
ран, зіву, носа, вух, жіночих статевих органів, уретри та сечу. Основне живильне середовище для висіву біологічного матеріалу - 5% кров’яний агар. Додатково використані селективні живильні середовища: жовтково-сольовий агар, середовище Сабуро та середовище Ендо.
На другому етапі дослідження для ідентифікації мікроорганізмів використовували бактеріоскопічні, бактеріологічні та біохімічні методи. Для ідентифікації мікроорганізмів роду Staphylococcus застосовували реакцію на наявність лецитинази, реакцію плазмокоагуляції та реакцію окислення маніту. Для ідентифікації бактерій родини Streptococcaceae визначали характер росту в 0,5% цукровому бульйоні, а для диференціації їх із бактеріями роду Enterococcus висівали на жовтково-лужний агар та в молоко з 0,1% метиленового синього. Ідентифікацію бактерій родини Enterobacteriaceae починали з вивчення їх колоній на щільних середовищах, які володіють диференціально-діагностичними властивостями. Підозрілі колонії знімали на комбіноване середовище для первинної ідентифікації (середовище Олькеницького). Для подальшої диференціації вивчали біохімічні ознаки енте-робактерій у мінімальному ряду тестів.
Третій етап дослідження включав визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів. Для цього використовували диско-дифузійний метод. В основу методу покладена дифузія антибіотика з носія у щільне живильне середовище, де концентрація препарату перевищує мінімальні інгібувальні концентрації та пригнічує ріст досліджуваної культури в цій зоні. Як носій антибіотика використано паперовий диск. Утворення зони пригнічення росту відбувалося в результаті дифузії антибіотика з носія у живильне середовище. Результатом дослідження було віднесення мікроорганізму до однієї з категорій чутливості: чутливий, помірно-стійкий або резистентний. Для отримання антибіотиког-рами застосовували агар Мюллер - Хінтона (Medinform, 2003).
Результати та їх обговорення
У відділеннях хірургічного профілю комунального закладу «Дніпродзержинська міська лікарня № 7» Дніпропетровської обласної ради із січня по грудень 2012 року досліджено зразки біологічного матеріалу 1464 пацієнтів різного віку. На першому етапі роботи вивчали загальну картину розповсюдження збудників інфекцій серед пацієнтів усіх відділень хірургічного профілю лікарні. На другому етапі роботи детальніше аналізували бакпейзаж окремих відділень і чутливість виділених мікроорганізмів до антибіотиків.
Загальний моніторинг мікроорганізмів показав, що 61% (893 із 1464) виділених штамів склали грампозити-вні мікроорганізми. Усі виділені збудники належали до родин Мicrococcaceae та Streptococcaceae. Бактерії Wicrococcaceae належали до роду Staphylococcus -696 штамів, 78% усіх грампозитивних мікроорганізмів. Тобто переважну роль у розвитку інфекційних захворювань відігравали стафілококи, з яких 477 ідентифіковано як S. аureus, що склало 68,5% усіх стафілококів. Значно менше виділено коагулазонегативних стафілококів. Із них S. haemolyticus - 192 штами (27,5%), а S. sapro-
phyticus та S. epidermidis - 24 та 3 штами відповідно (3,4% та 0,3% загальної кількості стафілококів).
Представники родини Streptococcaceae виділені у 197 пацієнтів, 27% загальної кількості грампозитивних мікроорганізмів. Вони представлені двома родами: Enterococcus і Streptococcus. Виділені ентерококи належали до E. faecalis - 130 штамів, 66% загальної кількості стрептококів. У 34% пацієнтів збудниками інфекцій були бактерії роду Streptococcus, представлені S. pyogenes, S. agalactiae, S. mitis, які склали відповідно 22,3%, 8,1% та 3,5% загальної кількості стрептококів (табл. 1).
Грамнегативні умовно-патогенні мікроорганізми -представники родин Enterobacteriaceae та Pseudomona-ceae. Переважну більшість у цій групі склали представники родини Enterobacteriaceae - 90,7% (518 із 571). Ентеробактерії представлені значною кількістю родів та видів. Провідне місце серед них посіли штами E. coli -42% (217 із 518). Інші представники родини Entero-bacteriaceae представлені бактеріями родів Citrobacter (C. freundi), Klebsiella (K. pneumoniae, K. oxytoca), Proteus (P. mirabilis, P. vulgaris), Enterobacter (E. aero-genes, E. cloaceae). Серед грамнегативних штамів умовно-патогенних мікроорганізмів представники роду Pseudomonas склали 9,3% (53 із 571). Вони належать до P. aeruginosa.
При проведенні детального аналізу умовно-патогенної та патогенної мікрофлори у пацієнтів урологічного відділення встановили, що серед збудників інфекцій частіше зустрічаються E. coli, K. pneumoniae, S. hae-molyticus, E. aerogenes, E. cloacae, E. faecalis, P. aeruginosa (див. табл.). У лабораторію надходив матеріал від хворих із такими діагнозами: доброякісна гіперплазія передміхурової залози, гостра затримка сечі, пухлини передміхурової залози та сечового міхура (зразки: випіт із черевної порожнини під час операції, мазок із післяопераційної рани та сеча), сечокам’яна хвороба (мазок із рани, сеча), гострі та хронічні захворювання нирок, сечовивідних шляхів і сечового міхура (сеча).
Пацієнти урологічного відділення - чоловіки та жінки різних вікових категорій. Найпроблемніші - чоловіки віком понад 70 років, які мають слабкий імунітет, декілька хронічних хвороб, що спричинює важкий перебіг хвороб і розвиток постхірургічних інфекцій. Для полегшення стану таких хворих, що страждають на порушення відтоку сечі, застосовують катетеризацію та інші інструментальні втручання ще у доопераційний період, що збільшує можливість інфікування сечовивідних шляхів. Часто мікроорганізми виділяли із сечі хворих на сечо-кам’ яну хворобу, яка має хронічний перебіг із регулярними рецидивами. Бактерії, виявлені при даній хворобі, володіли полірезистентністю. Для лікування всіх хворих застосовували тривалу комплексну антибактеріальну терапію зі зміною антибактеріальних препаратів. Наслідком цього була поява у хворих урологічного відділення полірезистентних штамів.
Розповсюдженішим збудником урологічних інфекцій є E. coli. Кишкова паличка виявила стійкість до багатьох антибактеріальних препаратів, і лише до іміпенему всі штами були чутливі. Штами K. pneumoniae, які висівають із біологічного матеріалу в урологічному відділенні, мали один із найширших спектрів резистентності у стаціонарі. Чутливість вони зберегли тільки до іміпенему. Штами S. haemolyticus частіше виділяють із матеріалу
від хронічних хворих з інфекцією нирок і сечовивідних шляхів. Майже всі мікроорганізми зберегли чутливість до ванкоміцину, досить високу чутливість до аміноглі-козидів, доксицикліну, фторхінолонів. До оксациліну та цефалоспоринів більшість штамів S. haemolyticus виявляли резистентність. Представники роду Enterobacter (E. aerogenes, E. cloacae) володіли високим ступенем резистентності до багатьох антибактеріальних засобів. 100% цих мікроорганізмів виявили чутливість тільки до іміпенему (рис. 1). Поширення антибіотикорезистентно-сті мікроорганізмів, виділених у пацієнтів урологічного відділення, можливо, пов’язане з горизонтальним перенесенням генів між представниками різних видів і родів. Це підтверджується тим, що однаково висока резистентність до певних антибактеріальних препаратів спостерігалася у представників різних бактерій.
У бакпейзажі гнійно-септичного відділення превалюють S. aureus, S. haemolyticus, E. coli, E. faecalis, E. aerogenes (див. табл.). Зразки біологічного матеріалу, що підлягали бактеріологічному дослідженню, - відокремлюване ран і гній. Найпоширенішим збудником інфекцій у відділенні був S. aureus, що викликав такі гнійні хірургічні патології як фурункульоз, абсцеси, карбункули, флегмони, гідраденіти, панариції, лімфаденіти. Полірезистентних збудників виявляли у знесилених літніх пацієнтів, хворих на тяжкі хронічні захворювання -цукровий діабет та інші порушення обміну речовин, порушення кровообігу в кінцівках, зумовлені тромбофлебітом і варикозним розширенням вен. У таких хворих виникали важкі гнійні ускладнення, рани, що не загоюються, трофічні виразки та гангрени.
Таблиця
Моніторинг мікроорганізмів, виділених у пацієнтів відділень хірургічного профілю м. Дніпродзержинськ протягом 2012 року
Мікроорганізм Кількість зразків від пацієнтів відділень хірургічного профілю
урологічне гнійно- септичне гінекологічне ЛОР (дитяче) ЛОР (доросле) дитяче хірургічне
Citrobacter freundii 6 4 3 1 2 1
Enterobacter aerogenes 37 17 3 5 2 0
E. cloaceae 26 15 2 1 0 3
Escherichia coli 107 33 38 2 3 33
Klebsiella pneumoniae 48 15 3 2 3 0
K. oxytoca 24 13 5 2 2 4
Proteus mirabilis 5 9 5 1 5 0
P. vulgaris 12 10 1 0 0 0
Pseudomonas aeruginosa 22 12 0 7 8 4
Staphylococcus aureus 19 249 12 61 23 100
S. haemolyticus 40 56 30 30 10 18
S. saprophyticus 3 15 3 0 0 3
S. epidermidis 0 0 1 1 0 1
Enterococcus faecalis 25 17 14 23 5 1
Streptococcus pyogenes 9 7 4 18 1 5
S. agalactiae 3 5 1 4 1 2
S. mitis 0 0 0 5 2 0
Головним збудником інфекцій у гнійно-септичному відділенні був S. aureus (рис. 2). Проте він відрізнявся високою чутливістю до всіх антибіотиків. S. haemolyticus володів значно більшим спектром резистентності. 4050% цих мікроорганізмів стійкі до оксациліну та цефалоспоринів І-ІІІ поколінь. Висока чутливість виявлена до аміноглікозидів і фторхінолонів. Серед представників грамнегативних мікроорганізмів з ізолятів від пацієнтів гнійно-септичного відділення частіше за все виділяють E. coli (здебільшого у хворих на парапроктит та кісти куприка). Ці мікроорганізми характеризуються високою стійкістю до антибактеріальних препаратів порівняно з грампозитивними мікроорганізмами (рис. 2). Найбільшу стійкість штами E. coli виявили до цефалоспоринів, максимальну чутливість - до аміноглікозидів і фторхіноло-нів. 100% штамів E. faecalis були чутливими до докси-цикліну та ванкоміцину, висока чутливість спостерігалася до цефалоспоринів і фторхінолонів.
Бакпейзаж гінекологічного відділення представлений E. coli, S. haemolyticus, E. faecalis, S. aureus (див. табл.). До відділень потрапляли жінки для оперативного лікування лейоміоми тіла матки, кісти яєчника, опущення та випадіння статевих органів, позаматкової вагітності, діагностичних вишкребів і гострих гнійних запальних
уражень придатків, а також хворі на гострі та хронічні форми запалень статевих органів, вагітні на маленьких термінах. У таких хворих для мікробіологічного дослідження брали зразок відокремлюваного піхви та мазок із рани у хворих на бартолініт. Найбільшу проблему в плані стійкості до антибіотиків складали ослаблені літні хворі здебільшого з випадінням статевих органів. Із біологічного матеріалу від цих хворих часто виділяли асоціації полірезистентних мікроорганізмів. Також проблемними були хронічні хворі.
Найчастіше зі зразків біологічного матеріалу у хворих гінекологічного відділення виділяли штами E. соїі. Вони відрізнялись високою чутливістю до аміноглікозидів і фторхінолонів (60-80% чутливих штамів). Досить чутливі вони також до цефалоспоринів (60-70%) (рис. 3).
80% штамів X haemolyticus стійкі до еритроміцину. 40-50% штамів резистентні до норфлоксацину, цефалоспоринів І-ІІІ поколінь та оксациліну. Висока чутливість (80-90%) виявлена до аміноглікозидів. Стійких до ванкоміцину штамів не виявлено. Штами E. faecalis часто є збудниками хронічних інфекцій у гінекології та володіють широким спектром природної резистентності до антибактеріальних препаратів. Найбільшу чутливість штами виявили до левофлоксацину (88% чутливих шта-
мів) та гентаміцину (80%), найменшу - до цефалексину (26%), еритроміцину та цефазоліну (28%). Збудником гострих запальних процесів статевих органів у жінок часто був S. aureus. Більшість його штамів виявили резистентність до оксациліну (44% стійких штамів), ерит-
роміцину (45%) та норфлоксацину (43%). Були чутливими ці штами до цефалоспоринів (60-80% чутливих штамів), аміноглікозидів (80%), лінкоміцину (82%). Стійких до ванкоміцину штамів не виявлено.
ї ї #
О Чутливі О Стійкі
& & & ■&
^ ^ ^ ^
в
Рис. 1. Чутливість до антибіотиків мікроорганізмів, виділених від пацієнтів урологічного відділення:
а - штамів E. coli, б - K. pneumoniae, в - S. haemolyticus, г - E. aerogenes
О Чутливі □ Стійкі
І 8
в
Рис. 2. Чутливість до антибіотиків мікроорганізмів, виділених від пацієнтів гнійно-септичного відділення:
а - S. aureus, б - S. haemolyticus, в - E. coli, г - E. faecalis
100% -90% -80% -70% -60% -50% -40% -30% -20% -10% -
В
И
Ш
И
Ж
I S І S t а і
Ї Ї 8 8
80%
70%
60%
50%
40%
30%
20%
10%
Jl
Щ
* t і Ї f a
0%
0%
100% -90% -80% -70% -60% -50% -40% -30% -20% -10% -
100% 90% 80% 70% -60% 50% 40% 30% -20% 10% 0%
и
и
и
■tits S ї
* s s s t a
I
f f Ї f f
О Чутливі □ Стійкі
в
0%
Рис. 3. Чутливість до антибіотиків мікроорганізмів, виділених від пацієнтів гінекологічного відділення:
а - E. coli, б - S. haemolyticus, в - E. faecalis, г - S. aureus
Підбиваючи підсумки, можна сказати, що найчастіше у відділеннях хірургічного профілю стаціонарів зі зразків біологічного матеріалу (у 32% хворих) виділяли штами S. aureus. Штами S. haemolyticus висівали у 13 % хворих, але вони були одними з найпоширеніших збудників інфекцій у всіх відділеннях хірургічного профілю. Резистентність цих штамів до антибіотиків помітно вища, ніж у штамів S. aureus. І хоча S. haemolyticus - умовно-патогенний коагулазонегативний стафілокок, він висівався зі зразків біологічного матеріалу госпіталізованих хворих не тільки з хронічною, а і гострою інфекцією. Наразі S. haemolyticus набув високої патогенності та вірулентності.
Основна причина появи резистентності - надмірне та неправильне застосування антибіотиків, незважаючи на рекомендації щодо обмеження їх застосування. По-перше - застосування антибіотиків широкого спектра дії як для лікування інфекцій, так і для їх профілактики, а також використання декількох антибіотиків одночасно (комплексна антибіотикотерапія). По-друге - збільшується кількість тяжкохворих і пацієнтів зі слабким імунітетом, сприйнятливих до широкого спектра патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. По-третє -лікарі дуже часто неправильно пояснюють наслідки колонізації. Також важливу роль відіграє порушення санітарно-епідеміологічних правил працівниками стаціонарів.
Висновки
Із біологічного матеріалу від пацієнтів комунального закладу «Дніпродзержинська міська лікарня № 7» Дніпропетровської обласної ради із січня по грудень 2012 року виділено 1464 штами мікроорганізмів. Грампо-зитивні мікроорганізми склали 61% (893 ізоляти), грамне-гативні - 39% (571 ізолят). Найпоширенішим збудником інфекцій у пацієнтів відділень хірургічного профілю був Staphylococcus aureus, виявлений у 477 (32%) пацієнтів.
Аналіз розповсюдження мікроорганізмів у різних відділеннях лікувального закладу показав, що домінуючими збудниками в урологічному відділенні є Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Staphylococcus haemolyticus та Enterobacter aerogenes, у гнійно-септичному - Staphylococcus aureus, S. haemolyticus, Escherichia coli, Enterococcus faecalis, у гінекологічному - Escherichia coli, Staphylococcus haemolyticus, Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus.
Бібліографічні посилання
Aboelela, S.W., Stone, P.W., Larson, E.L., 2007. Effectiveness of bundled behavioural interventions to control healthcare-associated infections: A systematic review of the literature. J. Hosp. Infect. 66(2), 101-108.
Bacteriology. Regulatory, legislative and legal documents, 2003. [Normatyvni, derectyvni, pravovi documenti]. Kyiv, Medin-form (in Ukrainian).
Bearman, G.M., Munro, C., Sessler, C.N., Wenzel, R.P., 2006. Infection control and the prevention of nosocomial infections in the intensive care unit. Semin. Respir. Crit. Care Med. 27(3), 310-324.
Bertin, M.L., Vinski, J., Schmitt, S., 2006. Outbreak of methicil-linresistant Staphylococcus aureus colonization and infection in a neonatal intensive care unit epidemiologically linked to a healthcare worker with chronic otitis. Infect. Control Hosp. Epidemiol. 27(6), 581-585.
Bishop, M.C., 2004. Uncomplicated urinary tract infection. EAU Update Series. 2, 143-150.
Bryskin, B.C., 2000. [Vnutrybolnichnaja infekcija i posleopera-cionnije oslozhnenyja s pozicii chirurga]. Moscow, Consilium Medicum (in Russian).
Byloborodov, V. B., Mitrohin, S.D., 2002. Staphylococcus infection. Infekcii ta Antybacterialna Terapija 5(1), 45-49 (in Ukrainian).
Bycov, A.S., Vorobjov, A.A., Pashkov, E.P., 2009. Microbiology and Immunology. Moscow, Academia (in Russian).
Calzolai, L., Ansorge, W., Calabrese, E., Denslow, N., Part, P., Lettieri, T., 2007. Transcriptomics and proteomics. Applications to ecotoxicology. Comparative Biochemistry and Physiology 2D(3), 245-249.
Carrico, R., 2005. APlC Text of Infection Control and Epidemiology. Washington, DC, APIC Press.
Church, D., Elsayed, S., Reid, O., Winston, B., Lindsay, R., 2006. Burn wound infections. Clin. Microbiol. Rev. 19(2), 403-434.
Centers for Disease Control and Prevention (CDC), 2003. Update: Outbreak of severe acute respiratory syndrome - worldwide. MMWR Morb. Mortal. Wkly Rep. 52(13), 269-272.
DeFranco, D.B., 2002. Navigating steroid hormone receptors through the nuclear compartment. Molecular Endocrinology 76, 1449-1455.
Deleo, F.R., Otto, M., Kreiswirth, B.N., Chambers, H.F., 2010. Community-associated meticillin-resistant Staphylococcus aureus. Lancet 375: 1557-1568.
De Jong, M.D., Tran, T.T., Truong, H.K., Vo, M.H., Smith, G.J., Nguyen, V.C., 2005. Oseltamivir resistance during treatment of influenza A (H5N1) infection. Engl. J. Med. 353, 2667-2672.
DiSalvo, H., Haiduven, D., Johnson, N., 2006. Who let the dogs out? Infection control did: Utility of dogs in health care settings and infection control aspects. Am. J. Infect. Control 34(5), 301-307.
Eertmans, F., Dhooge, W., Stuyvaert, S., Comhaire, F., 2003. Endocrine disruptors: Effects on male fertility and screening tools for their assessment. Toxicology In Vitro 17, 515-524.
Fanci, R., Pecile, P., Casalone, E., Mengoni, A., Tamburini, E., Guidi, S., 2006. Pseudomonas aeruginosa sepsis in stem cell transplantation patients. Infect. Control Hosp. Epidemiol. 27, 767-770.
Hien, T.T., de Jong, M., Farrar, J., 2004. Avian influenza - a challenge to global health care structures. N. Engl. J. Med. 351, 2363-2365.
James, L., Gorwitz, R.J., Jones, R.C., 2008. Methicillin-resistant Staphylococcus aureus infections among healthy full-term newborns. Arch. Dis. Child. Fetal. Neonatal. Ed. 93, 40-44.
John, L.D., 2006. Nosocomial infections and bath water: Any cause for concern? Clin. Nurse Spec. 20, 119-123.
Johnston, C.P., Cooper, L., Ruby, W., Carroll, K.C., Cosgrove, S.E., Perl, T.M., 2006. Epidemiology of community-acquired methicillin-resistant Staphylococcus aureus skin infections among healthcare workers in an outpatient clinic. Infect. Control Hosp. Epidemiol. 27, 1133-1136.
Korotaev, A.I., 2008. Medical microbiology. S.Pb, Speclyt (in Russian).
Kramer, A., Schwebke, I., Kampf, G., 2006. How long do nosocomial pathogens persist on inanimate surfaces? A systematic review. BMC Infect. Dis. 6, 130.
Loeffler, J., Stevens, D.A., 2003. Antifungal drug resistance. Clin. Infect. Dis. 36, 31-41.
Marfin, A.A., Petersen, L.R., Eidson, M., Miller, J., Hadler, J., Farello, C., 2007. ArboNET Cooperative Surveillance Group. Widespread West Nile virus activity, eastern United States. Emerg. Infect. Dis. 7, 730-735.
McBryde, E.S., Bradley, L.C., Whitby, M., McElwain, D.L., 2004. An investigation of contact transmission of methicil-linresistant Staphylococcus aureus. J. Hosp. Infect. 58(2), 104-108.
McGowan, J.E. Jr., 2006. Resistance in nonfermenting gram-negative bacteria: Multidrug resistance to the maximum. Am. J. Infect. Control. 34, 29-37.
Mitrohin, S.N., 2008. [Infekcionnije oslozhnenija v chirurgii: Antibiotikoterapija practica i terapija]. Moscow, Consilium Medicum (in Russian).
Mitchell, R.J., Gu, M.B., 2004. An Escherichia coli biosensor capable of detecting both genotoxic and oxidative damage. Appl. Microbiol. Biotechnol. 64, 46-52.
Nadal, A., Alonso-Magdalena, P., Ripoll, C., Fuentes, E., 2005. Disentangling the molecular mechanism of action of natural and environmental estrogens. Pflugers Arch. 449, 335-343.
NCCLS: Perfomance standarts antimicrobial susceptibility testing, 2004. Twelfth information supplement. NCCLS document, 100, 14.
Parvez, S., Venkataraman, C., Mukherji, S., 2006. A review on advantages of implementing luminescence inhibition test (Vibrio fischeri) for acute toxicity prediction of chemicals. Environmental International 32(2), 265-268.
Pozdeev, O.K., 2008. Medical Microbiology. Moscow, Geotar-Media (in Russian).
Pronovost, P., Needham, D., Berenholtz, S., 2006. An intervention to decrease catheter-related bloodstream infections in the ICU. N. Engl. J. Med. 355(26), 272-273.
Said-Salim, B., Mathema, B., Kreiswirth, B.N., 2007. Community-acquired methicillin-resistant Staphylococcus aureus: An emerging pathogen. Infect. Control Hosp. Epidemiol. 24, 451-455.
Schelonka, R.L., Scruggs, S., Nichols, K., Dimmitt, R.A., Carlo, W.A., 2006. Sustained reductions in neonatal nosocomial infection rates following a comprehensive infection control intervention. J. Perinatol. 26(3), 176-179.
Simon, A., Khurana, K., Wilkesmann, A., 2006. Nosocomial respiratory syncytial virus infection: Impact of prospective surveillance and targeted infection control. Int. J. Hyg. Environ. Health. 209(4), 317-324.
Stewart, P.S., Costerton, J.W., 2001. Antibiotic resistance of bacteria in biofilms. Lancet 358, 135-138.
Van’t Veen, A., van der Zee, A., Nelson, J., Speelberg, B., Kluytmans, J.A., Buiting, A.G., 2005. Outbreak of infection with a multiresistant Klebsiella pneumoniae strain associated with contaminated roll boards in operating rooms. J. Clin. Microbiol. 43, 4961-4967.
Vonberg, R.P., Gastmeier, P., 2006. Nosocomial aspergillosis in outbreak settings. J. Hosp. Infect. 63(3), 246-254.
Warren, J.W., 2010. Catheter-associated urinary tract infection. Int. J. Antimicrob. Agents 45, 299-303.
Wongworawat, M.D., Jones, S.G., 2007. Influence of rings on the efficacy of hand sanitization and residual bacterial contamination. Infect. Control Hosp. Epidemiol. 28(3), 351353.
Yoon, H.J., Choi, J.Y., Park, Y.S., Kim, C.O., Kim, J.M., Yong, D.E., 2005. Outbreaks of Serratia marcescens bacteriuria in a neurosurgical intensive care unit of a tertiary care teaching hospital: A clinical, epidemiologic, and laboratory perspective. Am. J. Infect. Control 33, 595-601.
Zanetti, G., Blanc, D.S., Federli, I., Raffoul, W., Petignat, C., Maravic, P., 2007. Importation of Acinetobacter baumannii into a burn unit: A recurrent outbreak of infection associated with widespread environmental contamination. Infect. Control Hosp. Epidemiol. 28, 723-725.
Надійшла до редколегії 19.03.2013
