CC BY
16
УДК 616.831-005.1-06:616-008.27.014.425]-092.4
МОДУЛЯТОРИ ТЮЛ-ДИСУЛЬФ1ДНО1 СИСТЕМИ В КОРЕКЦП ПОРУШЕНЬ ЕНЕРГЕТИЧНОГО МЕТАБОЛ1ЗМУ В ПРИ ГОСТР1Й ЦЕРЕБРАЛЬН1Й 1ШЕМ11
Порушення окисно-вщновного статусу в нейронах в умовах експериментального гострого порушення мозкового кровообпу обумовлюе формування мiтохондрiальноi дисфункци та, як иаслщок, порушення енергетичного метаболiзму. Важливу роль у пiдтримцi редокс-статусу ввдграе тiол-дисульфiдна система, а саме стввщношения рiвня вiдновленого та окисленого глутатюиу в нейронах. Вiдновлення тюлового редокс-статусу клiтини шляхом використання модуляторiв тюл-днсульфщио! системи позитивно впливае на функцюнуваиия мiтохондрiй та попереджуе розвиток мiтохондрiальноi дисфункци. Наявнiсть в молекулярнш структурi вказаних препаратiв SH-групи та !хня здатнiсть зв'язувати цитотоксичнi деривати активних форм кисню захищае транскриицшш фактори вiд окисно! модифжацп, а також тдтримуе редокс-гомеостаз у кл1тиш та запобiгае вiдкриттю мiтохондрiальноi пори.
Ключовi слова: енергетичний метаболiзм, мiтохондрiальна дисфункцiя, модулятори тюл-дисульфщио!
системи.
Робота е фрагментом НДР «MoneKynxpHO-6ioxiui4m мехатзми формування MimoxoHdpimhHói дисфункци нейротв головного мозку в умовах гостроí церебрально! шеми: новi мшет для нейропротекцн» (№ державноí реестраци 0113U000797).
Енергетичний дефщит та лактат-ацидоз е основними пусковими мехашзмами розвитку патоб1ох1м1чних реакцш, яю виникають при шемп у вс1х основних кттинних пулах та призводять до формування шфаркту мозку за двома основними мехашзмами - некрозом та апоптозом. Зниження перфузп тканин головного мозку супроводжуеться значним зменшенням транспортування кисню до нейрошв, де вш бере участь в аеробних реакщях синтезу енергп, так як е субстратом термшального ферменту м1тохондр1ального дихального ланцюга -цитохромоксидази. Подальша гшокшя призводить до формування складних каскадних реакцш, в основ1 яких лежать послщовш змши властивостей м1тохондр1альних ферментних комплекшв. На першому (компенсаторному) еташ вщбуваеться активащя NAD/NADH-залежного шляху окислення, що не викликае значущих змш концентрацп внутршньокттинних макроерпчних фосфапв та функцюнально1 активност нейрошв. Однак, подальша киснева недостатшсть супроводжуеться пригшченням електронтранспортно1 функцп дихального ланцюгу. Внаслщок цього в1дм1чаеться зменшення вмюту аденозинтрифосфату (АТФ) та формуеться лшшна залежшсть його концентрацп з парщальним тиском кисню [6].
Розвиток енергетичного дефщиту викликае дисфункщю канал1в активного юнного транспорту, гшерактиващю глутаматних NMDA-рецепторiв, дестабшзащю кттинних мембран та розвиток мiтохондрiальноl дисфункци. Основними проявами останньо1 е зниження рiвня АТФ, активацiя механiзмiв загибелi клiтин та продукцiя мiтохондрiями активних форм кисню (АФК) [1, 3]. Функщонування м^охондрш тюно пов'язане з тдтриманням клiтинного редокс-балансу, завдяки наявност потужно1 антиоксидантно1 системи. Важливою складовою частиною ще1 системи е м^охоц^альний глутатiон у вiдновленiй формi (mGSH), який попереджуе та вiдновлюе пошкодження, що виникають при аеробному метаболiзмi. Концентрацiя mGSH приблизно така ж як i в цитоплазм^ звiдки вiн проникае по пориновим каналам зовшшньо! мембрани [10]. Виконуючи функцп «пастки» вшьних радикалiв, глутатiон окислюеться до дисульфщу (GSSG), порушуючи при цьому тюл-дисульфщну рiвновагу. Згiдно сучасним уявленням зниження рiвня mGSH нижче певного порогового рiвня призводить до появи сигналу апоптозу, який шщюеться мiтохондрiальним апоптичним сигналiнгом [4, 7]. Виходячи з цього перспективним напрямком корекцп м^охон^альнох дисфункци е нормалiзацiя тiолового редокс-статусу з метою попередження розвитку апоптозу нейрошв в умовах порушення мозкового кровообпу. Нашими попередшми дослщженнями встановлено, що використання модуляторiв тюл-дисульфщно1 системи в дослiдах in vitro та in vivo обмежуе розвиток оксидативного стресу та попереджуе загибель нейрошв [2, 5].
Метою роботи було вивчення впливу модуляторiв ТДС на розвиток мiтохондрiальноi дисфункци та енергетичний метаболiзм в умовах експериментального порушення мозкового кровообпу.
Матер1ал та методи дослщження. Дослщження проведенi зпдно з Директивою Свропейського Союзу 2010/10/63 EU вщносно експериментiв над тваринами. Експерименти
виконаш на бших безпородних щурах обох статей масою 180 - 200 г. Порушення мозкового Kp0B006iry моделювали шляхом незворотно! двобiчноl оклюзн загальних сонних артерш. Операцiю проводили пiд етамiнал-натрieвим наркозом (40 мг/кг), шляхом хiрyргiчного доступу видiляли загальнi соннi артерп, пiдводили пiд них шовковi лнатури та перев'язували. Враховуючи високу смертшсть дано! моделi оперували таку кшьюсть тварин, щоб на 4 добу експерименту кожна група мютила 10 особин. В груш псевдооперованих тварин виконували вс перерахованi маншуляцн, о^м перев'язування сонних артерiй шовковими лнатурами.
В якостi модyляторiв ТДС використовували тiотриазолiн, ангiолiн, тiоцетам та а-лшоеву кислоту. Перерaховaнi препарати вводили внутршньоочеревно 1 раз на добу, починаючи з виходу тварин з наркозу. Тваринам з модельною пaтологieю (контроль) та псевдооперованим вводили фiзiологiчний розчин. З експерименту тварин виводили шд тiопентaл-нaтрiевим наркозом (40 мг/кг) [9]. 1з головного мозку швидко видаляли кров, вщд^ли вiд мозково! оболонки, а дослщжуваш тканини помiщaли у рщкий азот. Потiм зразки подрiбнювaли у рiдкомy aзотi до порошкоподiбного стану i гомогенiзyвaли у 10-кратному об'eмi середовища, яке мiстило (у ммолях): сахарози — 250, трис-НС1-буферу — 20, ЕДТА-1 (рН 7,4). Отримаш зразки центрифугували при темперaтyрi +4оС протягом 7 хв при 1000g для очищення вiд крупних клiтинних елементiв, а потiм при 17000g протягом 20 хв. на рефрижераторнш центрифyзi Sigma 3-30k. Осад м^охондрш суспендували у середовищi видiлення. Для визначення швидкостi розкриття мiтохондрiaльноl пори використовували сyспензiю з вмютом бiлкa 0,5 - 1,0 мг/мл. Функщональний стан мiтохондрiй ощнювали за !хньою здaтнiстю попереджувати вщкриття мiтохондрiaльних пор (МП) та шдвищувати мiтохондрiaльний потенцiaл Y. Вiдкриття МП визначали при X = 540 нм, темперaтyрi 25 0С та постшному перемiшyвaннi протягом 25 хв. Визначення мiтохондрiaльного потенцiaлy проводили з сафраншом-О (9 мкмоль на зразок) за змшою екстинцн при 515 и 525 нм (А А 515 - 525 нм) [9].
Для ощнки процешв енергетичного обмшу та функщонального стану мiтохондрiй визначали вмют aденiлових нyклеотидiв методом тонкошарово! хроматограф^' у системi дюксан-iзопропaнол-водa-aмiaк (4:2:4:1). Iдентифiкaцiю проводили в ультрафюлет при X= 365 нм з наступною елюaцieю 0,1 н HCl i спектрофотометруванням при X=260 нм. На основi отриманих даних розраховували комплекс показниюв, що характеризують стан енергетичного обмшу в умовах експерименту:
1. Енергетичний заряд (ЕЗ) за формулою ЕЗ = (АТФ + / АДФ) / (АТФ + АДФ + АМФ);
2. 1ндекс фосфорилювання (1Ф) за спiввiдношенням 1Ф = АТФ / (АДФ + АМФ);
3. Термодинaмiчний контроль дихання (ТКД) ТКД = АДФ / АМФ [9]
Результати дослщження обробленi з використанням статистичного пакету лщензшно! програми «STATISTICA® forWindows 6.0» (StatSoftlnc., № AXXR712D833214FAN5), а також «Microsoft Excel 2010». Статистичну обробку проводили iз застосуванням t-критерiю Ст'юдента. Для вшх видiв aнaлiзy статистично значимими вважали вiдмiнностi з рiвнем знaчимостi менше 0,05 (95%) [8].
Результати дослщження та ix обговорення. Моделювання гострого порушення мозкового кровообну призводило до виражених змiн фyнкцiонaльного стану м^охондрш та розвитку м^охоц^ально! дисфункцн. Остання проявлясться порушенням iонного транспорту, генераци та проведення iмпyльсy, aктивaцieю «паразитарних» енергопродукуючих реaкцiй та значною втратою енергетичних зaпaсiв нейронально! клiтини. Дефщит кисню в тканинах, гiперпродyкцiя ексайтотоксичних амшокислот та aктивaцiя вiльно-рaдикaльного окислення викликають пошкодження внyтрiшнiх мембран м^охондрш та вiдкриття неселективно! мiтохондрiaльноl пори. На 4-ту добу експерименту проведеними дослiдженнями встановлено пaдiння потенцiaлy та вщкриття м^охоц^ально! пори (МП) у 3,1 та 3,4 рази вщповщно (рисунок).
Вщкриття МП вiдбyвaeться за рахунок окислення тюльних груп цисте1н-залежно1 д^нки бiлкa внутршньо! мембрани мiтохондрiй (АТФ/АДФ-антипортеру), що перетворюе його у неспецифiчний, легко проникний канал-пору. Формування таких неспецифiчних пор переводить роботу м^охондрш в неефективний режим, який супроводжусться зниженням мембранного потенцiaлy, набуханням м^охондрш, пошкодженням зовшшньо! мембрани. Вiдзнaченi порушення в результат проявляються окисленням субстраив без утворення АТФ, що знайшло свое вщображення в даному дослщженш (табл. 1). Визначення рiвня макроерпчних фосфaтiв у тканинах головного мозку на 4-ту добу експерименту показало значне зниження рiвня АТФ та АДФ - у 3,4 та 2 рази вщповщно.
п/опер пмк
■ циклоспорин-А ■сафронiн-О
Рис. Вiдкриття м™хон^ально1 пори та мiтохондрiальний потенцiал на 4 добу ПМК. Примака: * - р < 0,05 по вщношенню до тварин з ГПМК (контроль).
Р1вень АМФ, який вважасться прооксидантом, тдвищувався у 2,4 рази у пор1внянш з групою псевдооперованих тварин. Окр1м визначення р1вня макроерпчних фосфат1в з метою оцшки стану енергетичного забезпечення нейрональних кл1тин були визначеш додатков1 параметри енергообм1ну. Так, показник енергетичного заряду, який е показником ступеню наповненост системи АТФ -АДФ - АМФ високоенергетичними зв'язками, у контрольнш груш тварин був нижче показника псевдооперованих тварин у 2,5 рази. Под1бна динамша вщм1чена для показниюв 1ндексу фосфорилювання (1Ф) та термодинам1чного контролю дихання (ТДК) (табл. 2).
Таблиця 1
Експериментальна група АТФ, мкмоль/ г тканини АДФ, мкмоль/ г тканини АМФ, мкмоль/ г тканини
Псевдоопероваш 3,066 ± 0,094 0,434 ± 0,017 0,110 ± 0,010
ГПМК (контроль) 0,904 ± 0,054 0,218 ± 0,012 0,264 ± 0,012
ГПМК+ тютриазолш 2,026 ± 0,052* 0,292 ± 0,013* 0,183 ± 0,008*
ГПМК + ангюлш 2,769 ± 0,110* 0,388 ± 0,026* 0,123± 0,013*
ГПМК + тюцетам 2,327 ± 0,091* 0,315 ± 0,013* 0,174 ± 0,010*
ГПМК + лшоева кислота 1,950 ± 0,068* 0,257 ± 0,024 0,202 ± 0,017*
Примака: * - р < 0,05 по вщношенню до тварин з ГПМК (контроль).
Таблиця 2
Показники енергетичного обмшу у тканинах мозку експериментальних тварин на 4 добу
ГПМК
Експериментальна група Енергетичний заряд 1ндекс фосфорилю-вання Термодинам1чний контроль дихання
Псевдоопероваш 0,181 ± 0,007 5,684 ± 0,248 4,351 ± 0,474
ГПМК (контроль) 0,071 ± 0,004 1,893 ± 0,137 0,846 ± 0,071
ГПМК+ тютриазолш 0,118 ± 0,005* 4,314 ± 0,178* 1,609 ± 0,085*
ГПМК + ангюлш 0,139 ± 0,008* 4,816 ± 0,251* 2,097 ± 0,144*
ГПМК + тюцетам 0,129 ± 0,005* 4,605 ± 0,249* 1,869 ± 0,150*
ГПМК + лшоева кислота 0,103 ± 0,008* 4,477 ± 0,353* 1,289 ± 0,085
Примака: * - р < 0,05 по вщношенню до тварин з ГПМК (контроль).
1Ф, що характеризуе вщношення вмюту АТФ до концентрацп шших аденшових нуклеотид1в, знижувався у 3 рази. Показник ТКД, який вщображае залежшсть активност дихального ланцюга м1тохондрш до штенсивносп фосфорилювання, достов1рно знижувався вщносно значень псевдооперованих тварин бшьш шж у 5 раз1в.
Використання модулятор1в тюл-дисульфщно! системи в умовах формування м1тохондр1ально! дисфункцн чинило позитивний вплив щодо дослщжуваних показниюв. Найбшьш ефективним у цьому вщношенш був препарат ангюлш. Проведення фармакотерапп ангюлшом проявлялось зменшенням вщкриття м1тохондр1ально! пори та попередженням падшня м1тохондр1ального потенщалу у 2,5 рази (д1аграма).
Варто вщзначити, що ангюлш, нар1вш з тютриазолшом та тюцетамом, призводив до шдвищення р1вня АТФ та АДФ, на тл1 зниження АМФ. У дп а-лшоево! кислоти вщзначався под1бний по направленосп, але менш виражений ефект (табл. 1). Так, проведення фармакотерапп ангюлшом сприяло нормал1заци морфо-функцюнального стану м1тохондрш та активацп синтезу АТФ, про що свщчить шдвищення вказаного показника у 2,6 раз1в. Паралельно вщм1чалося збшьшення штенсивност вщкриття циклоспорин-А-чутливо! пори та попередження падшня м1тохондр1ального потенщалу в середньому у 2,5 рази, що супроводжувалося зменшенням р1вня АМФ на 38,5%. Вказаш змши енергетичного обмшу нейрошв сприяли нормал1заци ЕЗ та 1Ф на 95,8% та у 2,5 раз1в вщповщно. Введення тюцетаму та тютриазолшу викликало под1бш змши, на що вказуе збшьшення ЕЗ на 81,7 та 66,2%, з паралельною нормал1защею шших визначених показниюв - 1Ф та ТКД (табл. 2). Призначення експериментальним тваринам вказаних препарат1в попереджувало розвиток м1тохондр1ально! дисфункцн, що тдтверджуеться нормал1защею вивчених показниюв (д1аграма). Використання у якост модулятора тюлового статусу а-лшоево!
кислоти сприяло зниженню на 23,5% концентраци АМФ, при цьому B^MÍ4arocH зростання АТФ у 2,1 рази та шдвищення показника ТКД на 52,3%.
Енерготропний мехашзм модуляторiв тiол-дисульфiдноi системи - тютриазолшу, тiоцетаму, a-лiпоевоi кислоти та ангюлшу в умовах порушення мозкового кровообпу пояснюеться Ххньою антиоксидантною дiею, зокрема, за рахунок зменшення патолопчного впливу АФК и NO на м^охондри (окислювальна модифiкацiя бiлкових фрагмент, гiперполяризацiя мембрани, потенцiал-залежна блокада окисно-вщновних процесiв, вiдкриттю мiтохондрiальноi пори). Також у нормалiзацii процесiв функцюнування м^охондрш та енергообмiну важливу роль вщграе вiдновлення GSH/GSSG и та шдвищення GSH у цитозолi та мiтохондрiях, що призводить до активаци експреси бiлку теплового шоку HSP 70, який за рахунок стабшзацп а-субодинищ фактору, що iндукуеться гiпоксiею (HIF-1), регулюе активнiсть компенсаторного малат-аспартатного шунта продукци АТФ [3,4, 10].
Враховуючи енерготропну та мтопротективну активтсть модуляторiв тiол-дисулhфiднóí системи, перспективами подальших дослгджень е дождження метаболтотропноí активностi препаратiв у дождах in vitro та in vivo, з метою розкриття !хнього регуляторного впливу на процеси метаболiзму нейрошв та тдтримки íx життездатностi на моделях експериментальноí Шеми та тших патологiчниx станах.
1. Belenichev I.F. Mitohondrialnaya disfunktsiya pri tserebralnoy patologi. Neyroprotektsiya tserebrokurinom / I.F. Belenichev, Yu.M. Kolesnik, S.V. Pavlov [i dr.] // Mezhdunarodnyiy nevrologicheskiy zhurnal. - 2008. - No. 4 (20). - S. 20 - 26.
2. Belenichev I.F. Molekulyarnyie i ultrastrukturne aspektyi formirovaniya mitohondrialnoy disfunktsii pri modelirovanii hronicheskoy tserebralnoy ishemii: mitoprotektivnyie effektyi angiolina / I.F. Belenichev, I.A. Mazur, L.I. Kucherenko [i dr.] //Neyrohimiya - 2016. - T.33, No.1 - S. 1 - 7.
3. Belenichev I. F. Neyroprotektsiya i neyroplastichnost / I. F. Belenichev, V. I. Cherniy, E. A. Nagorna [i dr.]. - Kiev: Logos, 2015. - 512 s.
4. Vasilenko K. P. Okislitelnyiy glutation vyizyivaet aktivatsiyu retseptora epidermalnogo faktora rosta i MAR-kinaz ERK 1,2 / K. P. Vasilenko, E. B. Burova, V. G. Antonov // Tsitologiya - 2006. - T. 48, No. 6. - S. 500 - 507.
5. Gorbachova S.V. Pokazniki sistemi glutatIonu ta apoptoz neyronIv v umovah nItrozativnogo stresu in vitro / S.V. Gorbachova, I.F. BElenIchev // Odeskiy medichniy zhurnal -2015. - No. 6 (152) - S. 5 - 9.
6. Gusev E.I. Ishemiya golovnogo mezga / E.I. Gusev, V.I. Skvortsova. - M.: Meditsina, 2001 - 328 s.
7. Kalinina E. V. Rol glutationa, glutationtransferazyi i glutaredoksina v regulyatsii redoks-zavisimyih protsessov / E. V. Kalinina, N. N. Chernov, M. D. Novichkova // Uspehi biol. nauk. - 2014 - T. 54. - S. 299 - 348.
8. Rebrova O. Yu. Statisticheskiy analiz meditsinskih dannyih. Primenenie paketa prikladnyih programm STATISTICA / O. Yu. Rebrova. - M., Mediasfera, 2002, 312 s.
9. Chekman I. S. Doklinicheskoe izuchenie spetsificheskoy aktivnosti potentsialnyih neyroprotektivnyih preparatov / I. S. Chekman, Yu. I. Gubskiy, I. F. Belenichev. - K.: GFTs MOZ Ukrainyi, 2010. - 81 s.
10. Mari M. Mitochondrial glutathione: features, regulation and role in disease / M. Mari, A. Morales, A. Colell, C. Garcia-Ruiz // Biochimica et Biophysica Acta - 2013. - Vol.1830. - P. 3317 - 3328.
МОДУЛЯТОРЫ ТИОЛ-ДИСУЛЬФИДНОЙ СИСТЕМЫ В КОРРЕКЦИИ НАРУШЕНИЙ ЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО МЕТАБОЛИЗМА ПРИ ОСТРОЙ ЦЕРЕБРАЛЬНОЙ ИШЕМИИ
Горбачева С. В., Беленичев И.Ф., Кучеренко Л.И., Бухтиярова Н.В.
Важную роль в поддержании редокс-статуса играет тиол-дисульфидная система, а именно соотношение уровня восстановленного и окисленного глутатиона в нейронах. Восстановление тиолового редокс-статуса клетки путем использования модуляторов тиол-дисульфидной системы положительно влияет на функционирование митохондрий и предупреждает развитие митохондриальной дисфункции. Наличие в молекулярной структуре указанных препаратов 8Н-групп и их способность связывать цитотоксические дериваты активных форм кислорода защищает транскрипционные факторы от окислительной модификации, а также поддерживает редокс-гомеостаз в клетке и предотвращает открытие митохондриальной поры.
Ключевые слова: энергетический метаболизм, митохондриальная дисфункция, модуляторы тиол-дисульфидных системы.
Стаття надшшла 10.01.2016 р. UDC 611.814.3:611-018]:616-001.17-092.4-0
MODULATORS OF THIOL-DISULFIDE IN THE CORRECTION OF ENERGY METABOLISM IN ACUTE CEREBRAL ISCHEMIA
Gorbacheva S.V., Belenichev I.F., Kucherenko L.I., Bukhtiyarova N.V.
An important factor in normalization of mitochondrial functioning processes is a maintenance of thiol cellular redox status. Positive influence of thiol-disulfide system modulators explains the fact of their antioxidant action, namely the limitation of negative action of active oxygen forms on mitochondria. Presence of preparations of SH-groups in a molecule structure and their ability to bind cytotoxic derivatives in conditions of oxidative stress protect protein structures of a cell and transcription factors from the oxidative modification. Besides, these factors maintain redox homeostasis that prevents mitochondrial pore opening and formation of mitochondrial dysfunction.
Key words: energetic metabolism, mitochondrial dysfunction, thiol-disulfide system modulators
Рецензент Бобирьов В.М.
MONTHLY RATES OF CELL CYCLE OF RAT ADRENAL GLANDS AFTER BURN AND IN ADMINISTRATION OF 0.9% NACL SOLUTION, LACTOPROTEIN WITH SORBITOL AND
HAES-LX-5%
The paper presents the results of the analysis of monthly rates of cell cycle of rat adrenal glands and DNA-fragmentation after the II-III degree burn with superficial burn surface of 21-23 % in administration of 0.9 % NaCl solution, lactoprotein with sorbitol and HAES-LX-5%. Burn injuries along with infusion of 0.9 % NaCl solution during the first 7 days of the experiment is accompanied by a significant increase of rates of SUB-G0G1 interval and S-phase of adrenal cells after 1, 3, 7 and 14 days after burn. Following the 21 and 30 days after burn no significant difference in the rate of S-phase in the adrenal cells against the similar rate in groups without burn is found, whereas the rate of SUB-G0G1 interval remains reliably higher than those in groups without burn. Thermal burn-related administration of lactoprotein with sorbitol and HAES-LX-5% solutions during the first 7 days of the experiment is accompanied by the positive effect on the rates of SUB-G0G1 interval and S-phase of adrenal cells following the 1, 3, 7 and 14 days after burn. And following the 21 and 30 days after burn the value of the abovementioned rates was almost the same as compared with similar rates in groups where infusion therapy was carried out to animals without burn.
Key words: cell cycle, DNA fragmentation, adrenal glands, rats, burn, 0.9 % NaCl solution, lactoprotein with sorbitol, HAES-LX-5%.
The paper draws from the planned joint research work (regulated by the agreement on scientific cooperation between Bogomolets National Medical University and National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya) entitled "Experimental Substantiation of the Efficacy of Composite Infusion Agents in Simulated Burn Disease in Animals ", which is the fragment of planned research work "Development of the Novel Composite Colloidal Blood Substitutes of Polyfunctioning Effect and Solution for Red Blood Cells Resuspending (laboratory and experimental rationale of their application in transfusiology)" (KPKV6561040, National registration № 0107U001132).
Immediate enhanced infusion therapy is one of the promising approach to burn disease treatment [7]. It is evident that such active infusion therapy leads to improving the outcomes of burn disease treatment, reduces mortality and shortens the duration of hospitalization. However, the proposed infusion solutions have a number of fairly significant drawbacks and limitations that narrows the range of therapeutic possibilities. Therefore, the development and testing of the novel agents for infusion therapy of burn disease remains the urgent issue of contemporary medicine, especially when taking into consideration the growing incidence of this pathology accompanied by the military operations, conducted on the territory of Ukraine.
One of the most burn-induced detrimental damages is the adrenal lesion, confirmed by the numerous experimental and clinical research; however, pathogenetic mechanisms of damage of this important part of body functioning remain to be understood, that essentially impedes the development of the novel and effective approaches of therapy aimed at this link of the pathological process [10].
Current data relative to the adrenal glands functioning in burn injury are obtained mainly using cytological, histological and biochemical approaches [4, 8, 9]. However, no publications, elucidating the state of adrenal glands functioning using the DNA-cytometry, which is considered as one of the most scrupulous approach in evaluation of synthetic processes and apoptosis (DNA degradation) on the cellular level, have been found [13]. It is apoptosis that is the main mechanism of cell damage, caused by the burn disease, and is involved in many areas of the pathological process and requires intensive monitoring and effective rehabilitation to prevent systematic destruction of the whole body [6].
The aim was the comparative analysis of the rates of rat adrenal cell cycle and DNA-fragmentation following the 1, 3, 7, 14, 21 i 30 days after thermal burn in rehabilitation with 0.9 % NaCl solution, lactoprotein with sorbitol and HAES-LX-5%.
Material and Methods. The experimental study has been made on 180 Wistar white male rats, weighted 160-180 g, provided by the vivarium at the Institute of Pharmacology and Toxicology of NAMS of Ukraine, and carried out on the basis of the Research Laboratory of Functional Morphology and Genetics of Research Center at National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya, certified by the MOH of Ukraine (Certificate № 003/10 issued on 11.01.2010).
Animal housing and experiments on them have been carried out in compliance with the "General Ethic Rules for Conducting Experiments on Animals", adopted by the I National Congress on Bioethics (Kyiv, 2001) and the requirements of international principles of the "European Convention for the Protection of Vertebral Animals Used for Experimental and Other Scientific Purposes" (Strasbourg, 1985), as well as the principles of "Good laboratory practice for safety tests on chemicals", rules of
