CC BY
13
Даш табл. 2 показують, що i3 зменшенням трофностi i повнотност чи-
сельнiсть i вкриття плoщi копитняком знижуеться. Поширення копитняка
европейського зростае i3 пiдвищенням рoдючoстi грунту. Так, для копитняка
европейського урoжайнiсть в D3 - 500 кг/га при суцшьному вкриттi; С3 -
148 кг/га; С2 - 33 кг/га. Оптимум для рослини виявлено в D3 (чисельшсть рос-
лин - 86 шт./м2; проективне вкриття - 86 %). Найнижча чисельшсть особин
2 2 2 копитняка у С2 (15 шт./м ), на зрубах (13 шт./м ), пасовищах (9 шт./м ). 1з
збшьшенням повнотност чисельшсть копитняка зростае, зменшенням троф-ност - знижуеться. Оскiльки копитняк е тшьовитривалий мегатроф, а отже i рoзпoвсюдженiсть, згiднo з результатами дослщжень, вища вiд середньо! для нього у таких умовах: свiжi i вoлoгi груди, пiд наметом мшаних середньо- i високоповнотних насаджень, нижча вщ середньо! у сугрудових умовах, низь-коповнотних насадженнях, на вщкритих дiлянках та за значних антропоген-них впливiв. Дoслiдження в регюш наявного надгрунтового покриву в рiзних типiв лiсoрoслинних умов та типах люу пiд наметом деревoстанiв свщчить про те, що iз видiв трав'янистих рослин, якi здатнi сформувати надгрунтовий покрив шднаметово! флори, на рiвнi з iншими видами може переважати копитняк европейський (Asarum europaeum L.).
Лiтература
1. Заячук В.Я. Лшарсью рослини. Практикум. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2000. - 101 с.
2. Котуков Г.Н. Культивируемые и дикорастущие лекарственные растения. - К.: Наук. думка, 1974. - 176 с.
3. Л1карськ1 рослини. Енциклопедичний довщник/ За редакщею А.М. Гроздшсько-го. - К.: ГРРЕ, 1990. - 544 с.
4. Определитель высших растений Украины/ Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Проку-дин Ю.Н. и др. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.
5. Рябчук В.П. Недеревна продукщя люу. - Льв1в: Свгг, 1996. - 312 с
УДК 630*524.3:630*524.4 Ст. викл. Ю.Й. Каганяк, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши
МОДИФ1КАЦ1Я МОДЕЛЕЙ НОРМАЛЬНИХ ЗАПАС1В ТА АБСОЛЮТНИХ ПОВНОТ ДЛЯ ДЕРЕВОСТАН1В СОСНИ
ЗВИЧАЙНО1
Для деревосташв сосни звичайно! розроблено нормативи ощнки запасу та абсолютно! повноти з диференщащею за класами боштету. Модифiковано моделi залеж-ност цих таксацiйних показникiв вiд середньо! висоти та висоти деревостану в базовому вщь Проведено статистичну оцiнку цих моделей та перевiрку !х адекватностi первинним матерiалам спостереження. Необхщшсть в таких нормативах обгрунтова-но потребою подальшо! штенсифшацп люового господарства.
Ключов1 слова: запас, абсолютна повнота, клас боштету, деревостан, сосна, модель, нормативи, базовий вш.
Senior teacher Yu. Yo. Kaganyak - NUFWT of Ukraine
Updating of models of normal stocks and absolute half-notes for forest stands of the Pine ordinary
For forest stands of a pine ordinary developed specifications of an estimation of a stock and absolute completeness with differentiating behind class's bonitet. It is modified
Нацшнальний лкотехшчний унiверситет Украши
models of dependence of these taxation parameters from average height and height of a forest stand at base age. It is lead procedure of a statistical estimation of these models, their adequacy to primary materials of supervision. Need for such specifications it is proved by necessity of the subsequent intensification of forestry.
Keywords: stock, absolute completeness, class bonitet, a forest stand, a pine, model, specifications, base age.
Стан люу, що найкраще вщповщае вимогам ращонального люового господарства, називаеться нормальним станом, а лю нормальним люом. Нор-мальний лю - це лю, в якому щеально поеднуються техтчт умови, необхщш для отримання постiйного максимально можливого користування при мшь мальних затратах.
Привентивною метою впорядкування об'екта е виявлення резервних можливостей для пщвищення продуктивностi деревосташв. Стратегiчною метою лiсовирощування е поступове наближення деревосташв Ï3 фактичною продуктившстю до нормативного рiвня [2].
При складанш нормативiв таксацiï насаджень необхщно орiентуватися на формування окремого деревостану максимально можливоï продуктивностi в межах екотопу. На даний час для насаджень сосни звичайноï результати моделювання показниюв нормальних запасу та абсолютноï повноти укрупнено у двi групи бонiтетiв. Для культур сосни звичайноï нормативи подано ок-ремо для Люостепу та Кшвського Полюся i решти Полiсся Украши [10].
У перспективi зростатимуть вимоги до адекватност iнформацiï про деревостани. Тому е обгрунтованими деталiзацiя за класами боштету нормальних запасiв (абсолютних повнот) i пов'язана з цим проблема модифжаци та ускладнення моделей апроксимаци цих показникiв.
Об'ект, предмет та мета дослщження
Об'ектом дослщження е високопродуктивш деревостани сосни зви-чайно1' рiзного бонiтету i вжу. Предметом дослiдження е оцiнка залежностей мiж середньою висотою та запасами (абсолютними повнотами) з диференщ-ащею за класами бонiтету. Метою дослщження е моделювання зазначених залежностей та створення нормативiв нормальних запаЫв i абсолютних повнот за класами боштету для подальшого вдосконалення методики облжу ль сового фонду Украши у зонi iнтенсивного ведення люового господарства.
Моделювання процесу
Теорiю моделювання та типовi алгоритми регресiйного аналiзу маси-вiв iнформацiï розглянуто в рядi публiкацiй [1, 7-9]. У нашому дослiдженнi запас (М) нормального деревостану сосни отримуемо на основi моделi 1, а видового числа ( F ) - на основi моделi 2.
, ч -а3+а4 ■ЬМ(и)+а5 ■ LN (H )+а6 • LN (H )
М = (а1 + а2 • Б) Н 1 j 1 j u , (1)
— / -\ -аз -а5
F = ( а1 + а2 • H ) • H + а4 • D , (2)
де: Н - середня висота деревостану, м; D - середнш дiаметр деревостану, см; а1-а6 - коефiцiенти регресiï.
Для перевiрки попадання фактичних запасiв у довiрчу зону для моделей 1 та 2 отримано таю статистики.
Показник скр п f V шу г Р 2 а у 2 а зал Б %
Запас 775157 302 6 296 51,17 1,96 95 % 17923 2628 0,15 1,22
Видове число 0,021 351 5 346 0,008 3,29 99,9 % 0,0152 0,0001 0,004 1,22
Ан^з статистик вказуе на адекватшсть моделей 1-2. Графiчну штер-претацiю попадання первинних спостережень у довiрчу область для запасiв подано на рис. 1, видових чисел - на рис. 2.
ю £
£ §
со
900 800 700 600 500 400 300 200 100 0
1,40
10
26
Середня висота, м
Рис. 1. Узгоджешсть фактичних та теоретичних нормальних запаыв для сосни звичайно'1 (1А боштет)
14 18 22 Середня висота, м
Рис. 2. Узгоджешсть фактичних та теоретичних середнх видових чисел для сосни звичайно'1 (1А боштет)
Для нормальних соснових деревосташв абсолютну повноту апрокси-мовано за формулою 3.
О
М
н ■ ^
(3)
Для перевiрки попадання фактичних даних показника абсолютно! повно-ти у довiрчу зону побудовано графж (див. рис. 3) та отримано таю статистики.
0
Показник скр п f V шу г Р 2 а у 2 а зал Б %
Абсолютна повнота 6697 302 11 291 4,80 1,96 95 % 195,1 23,1 0,12 1,22
0 5 10 15 20 25
Середня висота, м Рис. 3. Узгоджешсть фактичних та теоретичних абсолютних повнот для сосни (1А боштет)
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Результати розрахунку
Внаслщок табуляци регресiйних рiвнянь 1-2 i пiдстановки результатiв у формулу 3 отримано матрицi показникiв запасу та абсолютно! повноти. Нормативи запаЫв та абсолютних повнот при вщноснш повнотi 1,0 для дере-востанiв сосни звичайно! подано в табл. 1-2.
Табл. 1. Запас насаджень сосни звичайно'1 при вiдноснiй повнотi 1,0
Середня висота 1С 1В 1А I II III IV V VA VB
40,0 36,3 32,6 28,9 25,2 21,5 17,8 14,1 10,4 6,7
2 13 13 12 12 12 12 11 11 11 11
4 44 43 43 42 41 40 39 38 37 37
6 83 81 80 78 77 75 73 72 70 69
8 127 125 122 120 117 115 112 110 107 105
10 175 172 169 165 162 158 155 152 148
12 227 223 219 214 210 205 201 197 192
14 282 277 271 266 260 255 249 244
16 339 333 326 320 313 307 300 294
18 398 391 383 375 368 360 352
20 459 450 441 432 423 414
22 519 509 499 489 479 469
24 581 569 558 547 536
26 642 629 617 604 592
28 702 688 675 661
30 762 747 732 718
32 821 805 789
34 878 861 844
36 934 915
38 988 968
40 1040
42 1090
Табл. 2. Абсолютна повнота насаджень сосни звичайнсн при вiдноснiй повнотi 1,0
Середня висота ГС Ю !А I II III IV V VA VB
40,0 36,3 32,6 28,9 25,2 21,5 17,8 14,1 10,4 6,7
4 11,5 11,2 11,0 10,8 10,6 10,3 10,1 9,9 9,6 9,4
6 19,3 18,9 18,5 18,1 17,8 17,4 17,0 16,6 16,2 15,9
8 25,7 25,2 24,7 24,2 23,7 23,2 22,7 22,2 21,7 21,2
10 31,0 30,4 29,8 29,2 28,6 28,1 27,5 26,9 26,3
12 35,4 34,8 34,1 33,5 32,8 32,1 31,5 30,8 30,1
14 39,2 38,5 37,8 37,1 36,4 35,6 34,9 34,2
16 42,5 41,7 41,0 40,2 39,4 38,7 37,9 37,1
18 45,3 44,5 43,7 42,9 42,1 41,3 40,4
20 47,8 47,0 46,1 45,3 44,4 43,6
22 50,0 49,1 48,2 47,3 46,5 45,6
24 51,8 50,9 50,0 49,1 48,2
26 53,4 52,5 51,6 50,7 49,7
28 54,8 53,8 52,9 52,0
30 55,9 55,0 54,0 53,1
32 56,9 55,9 55,0
34 57,6 56,7 55,7
36 58,2 57,3
38 58,7 57,7
40 59,0
42 59,2
Анал1з результат1в розрахунку
Дослiдження показали, що при оптимальнiй початковiй густот («10 тис. особ./га) деревостани сосни звичайно! насшневого походження i культури характеризуются вiдносно однаковим темпом депонування запасу його ростучою частиною та акумулюванням вiдпаду [3]. Така змiна запасу прийнята за оптимальну.
При покращенш умов росту та збшьшенш бонiтету зростае концен-тращя запасу на одиницю середньо! висоти соснового деревостану. Така ж закономiрнiсть шдтверджуеться i для абсолютно! повноти насадження.
Для порiвняння темпiв нагромадження зазначених таксацшних показ-никiв шдекс класу бонiтету виражено середньою висотою деревостану у базовому вщь Базовим принято вiк 100 роюв. Тому в модель 1 необхщно тд-ставляти замiсть символу класу боштету (Б) величину середньо! висоти деревостану у базовому вщь
Висновки
Встановлення опорного рiвня запаЫв (абсолютних повнот) для кожного класу боштету дае змогу адекватно ощнити фактичнi деревнi лiсоресурси на таксацшному видiлi, визначити ступiнь !х виснаженостi та потребу проек-тування програми доглядових рубань.
Створеш моделi таксаци нормального запасу (абсолютно! повноти) за-лежно вiд середньо! висоти для сосни звичайно! деталiзують розподш маси деревини у деревостанi вщповщно до його класу бонiтету.
Подаш моделi пропонуеться використовувати пiд час застосування процедури актуалiзацi! основних таксацшних показниюв деревостанiв сосни звичайно! (як у культурах, так i в насшневих) будь-якого бонiтету та середньо! висоти шсля проведення базового люовпорядкування.
Л1тература
1. Атрощенко О. А. Система моделирования роста и производительности древосто-ев// Лесоведение и лесное хозяйство. - Минск. - 1987, вып. 22. - С. 76-79.
2. Васильев П.В. Потенциальная и эффективная продуктивность лесов// Лесное хозяйство. - 1962, № 10. - С. 49-54.
3. Горд1енко М.1., Шаблш I.B., Шлапак В.П. Сосна звичайна: !! особливост1, ство-рення культур, продуктивнiсть. - К.: Либщь, 1995. - 224 с.
4. Давыдов М.В. Бонитет как единица таксационной классификации насаждений// Лесной журнал: Изв. ВУЗов. - 1968, № 4. - С. 26-28.
5. Давыдов М.В. К вопросу о бонитировании насаждений быстрорастущих древес-тных пород// Лесной журнал: Изв. ВУЗов. - 1964, № 4. - С. 18-20.
6. Давыдов М.В. О дифференцированном бонитировании при лесоустройстве// Лесной журнал: Изв. ВУЗов. - 1972, № 4. - С. 3-7.
7. Дрейпер Н., Смит Г. Прикладной регрессионный анализ. - М.: Статистика, 1973. - 392 с.
8. Кузьмичев В.В., Миндеева Т.Н., Кофман Г.Б. Регрессионные модели прогноза роста древостоев// Лесное хозяйство. - 1996, № 4. - С. 43-45.
9. Никитин К.Е., Швиденко А.З. Методы и техника обработки лесоводственной информации. - М.: Лесн. пром-сть, 1978. - 272 с.
10. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии/ А.З. Швиденко, А. А. Строчинский, Ю.Н. Савич, С.Н. Кашпор/ Под. ред. А.З. Швиденко. - К.: Урожай, 1987. - 559 с. _
