CC BY
23
УДК 630*541:630*568 Асист. Ю.Й. Каганяк, канд. с.-г. наук;
асист. С.М. Жмурко, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ДИНАМ1КА ОСНОВНИХ ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В ДЕРЕВОСТАН1В СОСНИ БАНКСА В СУХИХ БОРАХ
Узагальнено результати спостереження за деревостанами сосни Банкса у рiзних регюнах Украши (Полюся, Лiсостеп, Пiвнiчний Степ). Подано моделi динамiки се-реднiх висоти, дiаметра, абсолютно! повноти, запасу, густоти деревостанiв сосни Банкса. Створено нормативи динамши повних деревостанiв ще'1 деревно! породи. Охарактеризовано особливостi динамiки основних таксацшних показникiв деревос-танiв сосни звичайно! iз сосною Банкса у сухих борах.
Assist. Yu. Yo. Kaganyak, assist. S.M. Zhmurko- USUFWT
Dynamic of basic taxation characteristics of Jack pine forest stands in dry land
Summarized the results of investigation in Jack pine in the different regions of Ukraine (Polissya, Lisostep, North Step). Given models of dynamic of the average height, diameter, growing stock, spacing of Jack pine. Created the norms of dynamic for full growing stock of the Jack pine forest stand. Characterized the change of main taxations characteristics in mixed forest stands of Scots pine and Jack pine in conifer forest.
Сосна Банкса (Pinus Banksiana Lamb.) на територш сучасно! Украши була штродукована ще у 1809 рощ Основ'яшським акшматизацшним садом [13]. З того часу ведуться суперечки, щодо використання цього виду у практи-щ люовирошування. Окрем1 автори вважають ii безперспективною деревною породою для люового господарства краши [17]. 1нш1 схиляються до думки про можливють використання ii у люомелюративних насадженнях бор1в, як домш-ки до сосни звичайноь Це можливо, оскшьки штродуценту притаманна висока морозостшюсть, невибагливють до грунтових умов, а у молодому вщ1 - швид-кий рют, стшюсть до кореневоi губки та шдкорного клопа [7, 12, 16].
Сьогодш для рацюнального ведення люового господарства у насадженнях за участю екзот1в необхщно розширити та конкретизувати норматив-но-шформацшне забезпечення. Вивчення особливостей динамжи основних таксацшних показниюв деревосташв поширених у люовому фонд1 Украiни штродукованих деревних порщ сприятиме рацюнальному проектуванню ль сокультурних робгг, системи люогосподарських заход1в та пром1жного (головного) користування деревиною.
Об'ект, предмет та методика дослщження. Об'ектом дослщження е де-ревостани сосни Банкса у р1зних регюнах Украiни, р1зних клаЫв боштету, що зростають у сухих борах. Предметом дослщження е оцшка динамжи основних таксацшних показниюв ц1е1" породи. Мета роботи - створити модел1 оцш-ки законом1рних змш таксацшних показниюв та запропонувати нормативи нормальних деревосташв сосни Банкса у сухих борах.
Оцшку динамши окремих таксацшних показниюв здшснено на основ! методичних рекомендацш ряду науковщв [2, 4, 8, 9, 11, 14, 15]. Знайдено форму криво! динамжи середньоi висоти, яка встановлена на баз1 оцшки ходу росту модельних дерев
Ah =
А
v2,60277 + 0,082146 • А,
+ 0,2,
(1)
та зв язок м1ж середньою та верхньою висотами
Н = а • Нвß . (2)
Виразивши Ah у вщносних величинах та прийнявши за базовий вж 30 роюв, модель середньо! висоти можна описати такою формулою
Н = а• (hiv • H30J. (3)
Середнш д1аметр можна описати моделлю (4) з наступним множенням результату на величину середньо! висоти
D • Я"1 = 0.5379 • LN(A)- 0.5313. (4)
i середньо! висоти вщ вжу прошюстровано на
Залежшсть D • H
рис. 1-2.
450 s 400 -g 350
I 200
о
s 150 Н
5S
8 100 я
m 50 -\
0
1,8 1,6 1,4 1,2 ас 1,0 ^ 0,8 0,6 0,4 0,2 0,0
о р д 8 8оо о о,
g о 8 й о ojii
о ° о Ъ^"^ о
о О _ Js^ - о
е ° 0 а
10
20
30
40
50
10
20
30
40
50
Вк, роюв Вiк, р°ив
Рис. 1. Динамжа D/H деревосташв Рис. 2. Динамжа висоти зрубаних дерев сосни Банкса сосни Банкса
Модель запасу деревосташв сосни Банкса описано формулою (5). На рисунку (3) показано вирiвнянi на основi моделi (5) запаси для нормальних та модальних деревосташв.
—1,924
Для модальних М = 1,357 • Н
—2198 .
Для нормальних М = 0,995 • Н '
(5)
Використовуючи модель (6) та перетворення АО/Л, ощнено абсолют-ну повноту вщносно запасу (див. рис. 4)
АО = 0,6536 •(АМ )0,8424. (6)
Густоту деревостану описано рiвнянням експоненти (7).
N = (23157 - 41,86 • Б) • а"0'0027б-0>7129, (7)
Результати розрахунку. В процес табуляци моделей (1-7) отримано динамжу основних таксацшних показникiв сосни Банкса, а результати наведено у табл. 1.
3
0
0
Табл. 1. Динамша основних таксацШних показнитв повних деревосташв сосни _Банкса в свiжому борi_
л|ы|в|о|м|р|к
1 бонтет
5 1,3 2 6810
10 3,8 2,7 5,4 19 0,91 4059
15 6,4 5,9 13,3 59 0,69 2999
20 8,7 9,4 22,1 114 0,60 2420
25 10,4 12,5 30,2 173 0,55 2049
30 11,8 15,3 36,9 227 0,52 1788
35 12,8 17,7 41,9 272 0,50 1594
40 13,6 19,7 45,5 307 0,50 1442
45 14,1 21,3 47,8 333 0,49 1321
3 бонтет
5 0,8 1 6991
10 2,4 1,7 2,3 7 1,24 4201
15 4,0 3,7 5,6 21 0,94 3118
20 5,4 5,9 9,3 41 0,81 2524
25 6,6 7,9 12,7 62 0,74 2142
30 7,4 9,6 15,5 81 0,71 1874
35 8,0 11,1 17,7 97 0,69 1673
40 8,5 12,4 19,2 110 0,67 1517
45 8,8 13,4 20,2 119 0,67 1391
л ы б а м б n
2 бонтет
5 1,1 1 6899
10 3,1 2,2 3,7 12 1,05 4129
15 5,2 4,8 9,1 38 0,79 3058
20 7,0 7,6 15,1 73 0,68 2471
25 8,5 10,2 20,6 110 0,63 2094
30 9,6 12,5 25,2 144 0,60 1830
35 10,4 14,4 28,6 173 0,58 1632
40 11,0 16,0 31,1 195 0,57 1479
45 11,5 17,4 32,6 212 0,57 1355
4 бонтет
5 0,6 0 7085
10 1,7 1,2 1,2 3 1,55 4274
15 2,9 2,7 3,0 10 1,18 3180
20 3,9 4,2 5,0 19 1,01 2578
25 4,7 5,6 6,8 29 0,93 2191
30 5,3 6,8 8,3 38 0,88 1919
35 5,7 7,9 9,4 46 0,86 1715
40 6,1 8,8 10,2 52 0,84 1556
45 6,3 9,5 10,7 56 0,84 1428
Аналiз результатов. Результати, що наведено у табл. 1, вщображають змшу величини таксацшних показникiв деревостанiв сосни Банкса у сухому бору. На рис. 5-8 наглядно показано, як запропонована модель частини дере-востану, що росте охоплюе увесь дiапазон первинних матерiалiв спостере-жень.
О
1200 1000 800 600 400 200 0
0
2000
6000
4000 АМ
Рис. 3. Динамжа запасу деревосташв сосни Банкса
8000
300
250
¡4
ю 200
м, 150
,с
а
с а 100
го
50
0
4,0
14,0
6,0 8,0 10,0 12,0 Середня висота, м
Рис. 4. Зв 'язок мiж запасом i абсолютною повнотою насаджень сосни Банкса
25
20
<и
а
•и
?з
<и а <и О
15
10
0
0
10
40
20 30 Вк, роюв
Рис. 5. Динамжа середньо'1 висоти деревосташв сосни Банкса
<и а <и О
50
16 14 12 10 8 6 4 2 0
0
10
40
20 30 Вк, роюв
Рис. 6. Динамжа середнього дiаметра деревосташв сосни Банкса
50
Й 50
и
5
15
35
45
13
о X и о с
ей
2
ц
о о
ю <
25
Вк, роюв
Рис. 7. Динамжа абсолютно'1 повноти деревосташв сосни Банкса
40 30 20 10 0
15
35
25
Вк, роюв
Рис. 8. Динамжа запасу деревосташв сосни Банкса
45
5
В основному найпродуктивнiшi деревостани сосни Банкса в умовах сухих борiв досягають 1 класу 6онiтету, а найменш продуктивнi опускаються до 4-го класу. У табл. 2 наведено вщхилення величини середньо! висоти для деревосташв сосни звичайно! та сосни Банкса 1-го класу боштету у сухому бору.
Табл. 2. Динамша середньо'1 висоти нормальних деревосташв сосен звичайноИ та Банкса
Класи в1ку 5 10 15 20 25 30 35 40 45
Сосна звичайна 1,0 3,2 5,9 8,7 11,4 13,9 16,2 18,2 20,0
Сосна Банкса 1,3 3,8 6,4 8,7 10,4 11,8 12,8 13,6 14,1
В1дхилення, % -32,5 -20,0 -9,1 0,4 8,4 15,1 20,8 25,6 29,7
Результати nopiB^HM вказують, що у першш rpyni молодняюв деревостани сосни Банкса бшьш швидкорослi, нiж сосни звичайно!. Пiсля 20 ро-юв спостершаемо iнтенсивнiший лiнiйний рiст у сосни звичайно!. У культурах цей факт е поясненням поступового витюнення сосною звичайно! сосни Банкса.
Висновки. Опрацьованi моделi динамiки середнiх таксацшних показ-никiв: висоти та дiаметра, абсолютно! повноти та запасу, а також густоти повних деревосташв сосни Банкса для молодняюв (5-45 роюв).
Запропоноваш моделi е теоретичною основою для ощнки нормальностi запасiв деревосташв сосни Банкса та аналiзу ефективност проведених люогос-подарських заходiв. 1х можна використати для уточнення величини основних лiсiвничо-таксацiйних показникiв насаджень сосни Банкса тд час !х таксаци.
Запропонованi таблицi вперше створенi для нормальних деревосташв сосни Банкса 1-4 клаЫв боштету у сухих борах люового фонду Укра!ни i роз-ширюють нормативно-iнформацiйну базу.
Л1тература
1. Атрохин В.Г. Биологические основы формирования высокопродуктивных насаждений. - М.: Лесн. пром-сть, 1967. - 180 с.
2. Атрощенко О.А. Система моделирования роста и производительности древос-тоев// Лесоведение и лесное хозяйство. - Минск. - 1987, вып. 22. - С. 76-79.
3. Багинский В.Ф., Терехова Р.Л. Пути совершенствования лесопользования в зоне интенсивного хозяйства// Лесная таксация и лесоустройство. - Красноярск: СибТИ, 1989. - С. 91-97.
4. Вагин А.В. Статистический метод установления критериев полноты лесонасаждений// Научн. тр.. - 1975, вып. 68. - С. 105-120.
5. Варанкин В.В. Методологические вопросы региональной оценки природных ресурсов (на примере лесосырьевых ресурсов). - М.: Наука, 1974. - 239 с.
6. Васильев П.В. Вопросы оценки лесных ресурсов// Плановое хозяйство. - 1968, № 8. - С. 48-54.
7. Горд1енко МЛ, Шаблш ЬВ., Шлапак В.П. Сосна звичайна: !! особливосп, створення культур, продуктивнють. - К.: Либщь, 1995. - 224 с.
8. Давыдов М.В. О дифференцированном бонитировании при лесоустройстве// Лесной журнал: Изв. вузов. - 1972, № 4. - С. 3-7.
9. Короткий довщник люового фонду Укра!ни (за матер1алами обл1ку лю1в станом на 1 ачня 2002 року). - 1ртнь: ДКЛГУ, 2003. - 149 с.
10. Корсунь Ф.Д. О методе составления таблиц хода роста// Лесное хозяйство. -1967, № 6. - С. 49-50.
11. Кузьмичев В.В., Миндеева Т.Н., Кофман Г.Б. Регресионные модели прогноза роста древостоев// Лесное хозяйство. - 1996, № 4. - С. 43-45.
12. Лавриненко Д.Д. Науков1 основи тдвищення продуктивносп лю1в Полюся УРСР. - К.: УСГА, 1960. - 196 с.
13. Липа О.Л. Дендролопя з основами акшматизацп. - К.: Вища шк., 1977. - 223 с.
14. Никитин К.Е. К вопросу бонитирования насаждений// Лесной журнал: Изв. вузов. - 1959, № 4. - С. 7-13.
15. Свалов Н.Н. Методы составления таблиц классов бонитета// Лесное хозяйство. -1967, № 6. - С. 46-49.
16. Стопкань В.В. Культуры сосны на старопахотях Полесья УССР: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. - К.: 1962. - 19 с.
17. Щепотьев Ф.Л. Дендрология: Учебн. пособие. - К.: Выща школа, 1990. - 287 с.
УДК 630.27(477) Acnip. В.Л. Кульбщький1 - Уманський ДАУ
НАСШНеВЕ РОЗМНОЖЕННЯ CATALPA SPECIOSA WARD. EX ENGELM., C. BIGNONIOIDES WALT., C.OVATA DON. В УМОВАХ КУЛЬТУРИ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Дослщжено результати насшневого розмноження трьох видiв роду катальпа. Визначено оптимальш строки збору та поаву насшня. Встановлено оптимальну гли-бину поаву.
Ключов1 слова: iнтродукцiя, розмноження, Catalpa speciosa Ward., C. bigno-nioides Walt., C. ovata G. Don., схожють, строки та глибина поаву.
Doctorate V.I. Kulbickij - Uman state agrarian university
Seminal Reproduction Catalpa Speciosa Ward. Ex Engelm., С. Bignonioides Walt., С. Ovata Don. In The Conditions Of Culture In To Right-Bank
Forest-Steppe Of Ukraine
Some results of studying seed reproduction of three varieties of catalpa genus in the conditions of the Right-bank. Forest-Steppe of Ukraine are given optimal terms of harvesting and sowing of seeds and optimal depth of sowing are found.
Keywords: introduction, reproduction, Catalpa speciosa Ward., C. bignonioides Walt., C. ovata G. Don., germination, data and sowing-depth.
1нтродукщя рослин - це практично безперервний процес залучення дедал1 ширшого асортименту рослин до середовищ з новими умовами. Цей масовий експеримент розширення ареал1в вид1в через реал1зацда ïx генетич-но1 р1зномаштност1 нерозривно пов'язаний з глобальною проблемою вивчен-ня i збереження бюр1зномаштност1 рослин.
Сьогодш дендрофлора Украши мае у своему складi близько 3600 ви-дiв, форм дерев, кушдв, лiан. Основним питанням теорп i методiв штродукци та акшматизацп деревних рослин присвячено ряд наукових праць, авторами яких, як повщомляе В.М. Черняк [7] е: Е.Е. Керн, 1925, 1934; В.П. Малеев, 1923,1933; Ф.М. Русанов, 1950, 1954; А.Л. Липа, 1953, 1968; С.Я. Соколов, 1957; А.М. Кормшщин, 1940, 1956; М.А. Кохно, 1962, 1986; Г.Н. Шлшов, 1963; Н.А. Базилевська, 1964; Й.Й. Скура, 1969,1970, 1975; Б.Н. Головин, 1973,1981 та ш. i визнано, що теоретичш основи переселення рослин були закладеш вказаними вище дослщниками.
1 Наук. кер1вник: ст. наук. ствроб. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський державний аграрний ушверситет
