CC BY
9
УДК 338.1:338.45:339:658 doi: 10.12958/1817-3772-2021-1(63)-37-51
I. П. Булеев,
доктор економ1чних наук, професор, ORCID 0000-0002-7912-3649, e-mail: Buleev.I.P@nas.gov.ua,
Н. Ю. Брюховецька,
доктор економ1чних наук, професор, ORCID 0000-0002-6652-4523, e-mail: Bryukhovetskaya@nas.gov.ua,
О. А. Чорна,
кандидат економ!чних наук, ORCID 0000-0001-7262-1138, e-mail: chorna@nas.gov.ua, 1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
МОДЕРН1ЗАЦ1Я ПРОМИСЛОВОСТ1 ШЛЯХОМ 1МПОРТОЗАМ1ЩЕННЯ ТА ЛОКАЛВАЦП ВИРОБНИЦТВА У МАШИНОБУДУВАНН1
Постановка проблеми. Аналiз заходiв подо-лання криз в економшах розвинених кра!н свiдчитъ, що воно починаетъся iз машинобудування, яке за-безпечуе власне оновлення засобiв виробництва та iнших галузей реального сектору економши. Однак у даний час цей шлях недостатньо використовуетъся в Укра!ш. За даними Державно! служби статистики Укра!ни, у 1990 р. на машинобудування припадало 32,9% загального обсягу промислового виробництва. Останшми роками питома вага з реалiзащ! продукцп машинобудування в обсязi промислово! продукцп суттево скоротилась: у 2008 р. становила 13,3%, у 2013 р. - 8,7, у 2019 р. - 7,6% [1].
В економiчно розвинених кра!нах питома вага машинобудування в продукцл промисловост знахо-диться в межах вiд 30 до 60%. У Шмеччиш цей по-казник становить 53,6%, в Японл - 51,5, в Англл -39,6, у Кита! - 35,4 [2, с. 11], в Угорщиш - 49, у Сло-венл - 36, у Швденнш Коре! - 34, у Росл - 20% [3].
Останнiми роками питома вага з реалiзацп продукцп машинобудування в Укра!ш в обсязi промислово! продукцi! суттево скоротилась та у 2019 р. становила 7,6%, тодi як у свгговш практищ вважаеться, що техшчне переоснащення промисловост мож-ливе при розвитку машинобудування, обсяг реалiза-ц1! якого у структурi промислового комплексу становить близько 30%.
За 8-10 рошв реальна ситуащя на внутршньому та зовнiшнъому ринках демонструе згортання про-позицi! товарiв вiтчизняного виробництва, збшь-шення iмпортно! складово! в задоволеннi внутрш-нього попиту i, як наслiдок, зростання вiд'емного сальдо зовнiшнъо! торгiвлi товарами промислово! групи, що стало нащональною проблемою еконо-мiчного розвитку. Так, у 2019 р. «р1вень iмпорту в публiчних закупiвлях кра!ни досягае 38% (по маши-нобудуванню - 46%), тодi як у свт цей показник в основному коливаеться в межах 4-8%» [4].
Науковщ справедливо вiдмiчаютъ, що «потреби вгтчизняно! економiки в iнвестицiйних товарах для валового нагромадження основного катталу майже повнiстю (на 86-99%) покриваються продук-цiею iноземних виробнишв (коди С26-С29). Масш-табне використання закордонних машин та устатку-вання спостерлаеться в усiх галузях, що свiдчить про майже цiлковиту технологiчну залежнють на-цiоналъно! економiки вiд iмпорту. Постачання машин, обладнання та механiзмiв; електротехнiчного обладнання (групи 84-85 УКТЗЕД) ввдбуваеться пе-реважно з кра!н Азi! (47% сукупного обсягу iмпорту товарiв зазначених груп у 2019 р., у тому чи^ з Китаю - 35%), европейських кра!н (43%, у тому чи^ з Нiмеччини - 11%), СНД (6%, у тому чи^ з РФ -4%). Засоби наземного транспорту, лгтальш апа-рати, плавучi засоби (групи 86-89 УКТЗЕД) поста-чаються з европейських кра!н (51%, у тому чи^ з Нiмеччини - 16%), з кра!н Азi! (22%, з них 10% - iз Японi!), з кра!н Америки (14%, з них 12% - iз США)» [5, с. 14].
Вiдродження самодостатностi економiки по-требуе випереджаючого зростання нацюнального машинобудування, удосконалення механiзмiв сти-мулювання розвитку, зокрема у напрямi таких ви-клишв сьогодення, як Iндустрiя 4.0, процесiв iнте-лектуалiзацi!, тдвищення iнтелектуалъно! складово! виробництва власно! продукцi! та послуг, тех-шчного переоснащення i модернiзацi!, впровад-ження сучасних iнформацiйних технологiй в у« сфери управлiння нацiоналъних промислових тд-приемств. Одним iз важливих напрямшв стимулю-вання е полiтика уряду у iмпортозамiщеннi, зокрема заходи з локалiзацi! виробництва.
Утгм, спроби уряду Укра!ни рухатися у напрямi захисту вiтчизняного виробництва, пропонуючи политику iмпортозамiщення на основi локалiзацi! виробництва продукцл машинобудування, зустрiча-
ють протидто з боку мiжнародних оргашзацш-парт-HepiB та спричиняють жваву дискусiю серед р1зних експерта i дослiдникiв, економютгв i юристiв.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Причини деградацл украшсько! промисловостi, шляхи li вiдновлення та модершзацп активно до-слiджуються науковцями, у тому числi 1нституту економши промисловостi НАН Украши на протязi багатьох рокiв. Серед останнiх публшацш можна на-звати низку фундаментальних робiт [6-11].
Одним i3 напрямшв розвитку галузi машинобу-дування вгтчизняними науковцями названо реаль зацiю политики iмпортозамiщення. А. Мазараш, Т. Мельник вважають доцiльнiсть використання мо-делi iмпортозамiщуючоl iндустрiалiзацil, для реаль зацл яко! необхiдно активно залучати мiжнароднi компанп та прямi iноземнi швестицп транснацю-нальних корпорацiй. У цьому сенсi вони справедливо вважають, що «держава повинна займатися по-лiпшенням iмiджу Укра1ни для потенцшних швес-торiв» [3, с. 10-12].
Ю. Шипулiна, Т. Ващенко розглядають перед-умови та механiзм реалiзацil стратеги iмпортозамi-щення на рiвнi промислових пiдприемств. Ними за-пропоновано органiзацiйно-економiчну схему впро-вадження стратеги iмпортозамiщення, зокрема ви-значено напрями реалiзацil стратеги iмпортозамi-щення машинобудiвного пiдприемства з метою шд-вищення його конкурентоспроможностi [12].
0. Собкевич, С. Белашова розкривають тенден-ци у машинобудуваннi Укра1ни, системнi проблеми розвитку пiдгалузей, ринки продукци яких е най-бтьш iмпортозалежними. Ними обгрунтовано i за-пропоновано заходи державно1 полiтики щодо реа-лiзацil потенцiалу машинобудування у стратеги iм-портозамiщення [13].
1. Шовкун до^джуе проблеми iмпортозалеж-ност укра1нсько1 економiки та полiтику iмпортоза-мiщення у рiзних кра1нах. Вона вiдмiчае, що «ва-гому частину функцiй з обслуговування споживчого та iнвестицiйного ринку виконують iноземнi вироб-ники, тодi як обробний сектор кра1ни здебшьшого зайнятий виробництвом промiжноl продукци, яка залишаеться ще й основою його експорту (метали, сировинно-мiнеральнi продукти, деревина i вироби з не1, неоргашчна хiмiя). ... На внутрiшньому ринку товарiв промiжного споживання вiднедавна закрши-лася абсолютна перевага iмпорту, особливо продук-ujl хiмiчноl галузi, машинобудування, легко1 про-мисловосп» [5, с. 14].
Питания локалгзацШних бар'ергв у полтиц (Local Content Requirements, LCR, вимоги до локального вмгсту) у дослгдженнях зарубгжних вчених
С. Стоун, Д. Флейг, Ф. Ван Тонгерен, Д. Мес-сент [14; 15] вважають, що политика LCR може мати певний позитивний ефект у короткостроковш перспектив^ втгм пiдривае промислову конкуренто-спроможнiсть у довгостроковш перспективi; об-
грунтовують, що политика з локалiзацil згубно впли-вае на економiки кра1н, як ll запроваджують, зокрема краши, як накладають LCR, менше експорту-ють в секторах, що не шдпадають пiд дiю LCR; про-понують альтернативнi варiанти полiтики.
К. Енк [16] доводить, що заходи з локалiзацil не ведуть до економiчного зростання або розвитку для краши, натомють вони дають зворотний ефект, що призводить до зниження продуктивности, зростання споживчих щн та втрати iнвестицiй у мiсцевi галузi.
Х. Дерингер, Ф. Ершсон, Ф. Лампрехт, Е. ван дер Марель [17] до^джували, як краши найбшьше застосовують заходи з локалiзацil та оцiнювали вплив локалiзацil на економiки кра1н.
Втчизнят дослгдження питань гмпортозамг-щення на основi локалгзацИ виробництва
I. Шовкун розкривае сутнють вимог щодо лока-лiзацil виробництва, економiчнi причини та форми !х застосування, обгрунтовуе ефективнiсть пол^ики локалiзацil для забезпечення економiчного розвитку на прикладах ll усшшно1 реалiзацil в рiзних кра1нах, дослiджуе свгтову практику узгодження вимог щодо локалiзацil з правилами СОТ та обгрунтовуе необ-хiднiсть проведення системних заходiв з локалiзацil виробництва в Укра1ш I. Шовкун вважае, що «реа-лiзацiя системних заходiв з локалiзацil виробництва е об'ективною необхiднiстю для нащонального гос-подарства та окремих видiв промислово1 дiяльно-сп. ... В Укра1ш склалися об'ективнi передумови та гостра економiчна необхiднiсть для формування та реалiзацil системи заходiв з локалiзацil виробництва. Перюд стих1йного нарощування залежностi вiд iмпорту мае змiнитися свiдомим регулюванням за допомогою системних заходiв з локалiзацil виробництва, що позитивно вплине на динамiку та якiсть економiчного зростання» [18, с. 48, 49].
I. Гужва наводить прогнозш оцшки економiч-ного ефекту галузi машинобудування ввд застосування заходiв з локалiзацil виробництва [19].
В. Медведев до^джуе можливост застосування в Украши заходiв з локалiзацil виробництва та обгрунтовуе суперечливють методики ощнки, що використовуються при визначеннi економiчного ефекту вiд запропонованих урядом обмежень з ло-калiзацil виробництва [20].
Наразi локалiзацiя виробництва розглядаеться у науковому колi з двох протилежних позицш: 1) як протекцiонiстський захвд, який не сприяе економiч-ному зростанню та заважае вiльному руху товарiв i капiталiв; 2) як захвд уряду щодо пiдтримки розвитку нащонального товаровиробника.
Втгм дискуийним залишаеться питання, чи до-цшьним е впровадження заходiв з локалiзацil в Ук-ра1ш для модершзацп виробництва та розвитку га-лузi машинобудування. Вiдродження промислово-стi, забезпечення конкурентоспроможност промислових пiдприемств на внутршньому i зовнiшньому
ринках мае стати одним i3 прюритетгв нащональ-ного eK0H0Mi4H0r0 розвитку краши. Це у свою чергу стане тдгрунтям до iмпортозамiщення промислово! продукци в кра!ш. Цим процесам мае сприяти держава, створивши цiлiсну систему стимулювання, що сприятиме пiдтримцi та захисту промислових галу-зей, зокрема машинобудування у напрямi 1ндустрп 4.0 у контекст! розвитку внутршнього ринку.
Ввдсутнють стратегiчного тдходу до розвитку внутршнього ринку, розв'язання проблеми наси-чення внутрiшнього ринку товарами вгтчизняного виробництва, зокрема машинобудування на основi якюно! iмпортозамiнно! продукци призвела до знач-ного дисбалансу мiж попитом i пропозищею на ок-ремих товарних ринках i може витюнити вгтчизня-ного виробника не тшьки iз зовнiшнього, але i внут-рiшнього ринку. Все це потребуе обгрунтовано! по-лiтики та заходiв уряду у напрямi розвитку внутрш-нього ринку, iмпортозамiщення та локалiзацi! виро-бництва.
Метою статп е аналiз та обгрунтування заходiв щодо модершзацп вгтчизняно! промисловостi на ос-новi розвитку машинобудування, iмпортозамiщення та локалiзацil виробництва.
Вимоги з захисту нацюнальних виробнишв ма-ють давню юторто. Локалiзацiя виробництва вважа-еться протекцюшстською полiтикою, яка вимагае вiд mдприемств-iмпортерiв використання у вироб-ництвi продукци, що iмпортуеться, товарiв або пос-луг вiтчизняного виробництва.
Свтовий досв'д запровадження заход'м з локал1заци
Локалiзацiя використовуеться як розвиненими крашами, так i крашами, що розвиваються. Напри-клад, краши Латинсько! Америки намагалися роз-ширити сво! сектори, засноваш на природних ресурсах, а краши Азп все частше намагалися вико-ристати свою порiвняльну перевагу у висококваль фiкованих трудомiстких секторах. Розвинеш краши також стратегiчно використовували локалiзацiю для сприяння зростанню окремих галузей. У 1970-х роках Норвепя вперше запровадила локалiзацiю у своему нафтогазовому секторi. Вiдомим прикладом е Закон США «Купуй американське» (Buy American Act), прийнятий ще у 1933 р. Закон е доа чинним та в нього перюдично вносяться змiни.
Пiсля фшансово! кризи 2008 р. у свт спостерь гаеться збiльшення використання заходiв з локалiза-ци. Багато краш запровадили дискримiнацiйнi тор-говi заходи з метою тдтримки вiтчизняних тдпри-емств. Такi заходи проводяться у рамках полгтики державних закупiвель.
Аналiз економiчних систем свiдчить, що лока-лiзацiя виробництва е достатньо поширеним шстру-ментом для багатьох краш Так, в Польщi «заходи з локалiзацil виробництва вже давно використову-ються на державному рiвнi. Китайська компанiя CRRC стала найбiльшим в свт виробником залiз-
ничного транспорту саме завдяки локалiзаци. Спо-чатку китайщ висували умову - якщо ти хочеш взяти участь в тендерi на поставку залiзничного транспорту, то ти повинен локалiзувати ряд деталей. Вони поставили конкретну мету щодо забезпечення створення всерединi держави повного виробничого ланцюжка. I в шнщ кшщв постачальники товару ви-явилися всередин Китаю» [21].
Бшьшють розвинених кра!н використовують протекцiонiстську полгтику, у тому числi локалiза-щю, реалiзують заходи захисту сво!х виробнишв при державних закупiвлях. Так, в США держуста-нови зобов'язан ввддавати перевагу продукци, яка в залежносп вiд складностi виробу мiстить ввд 40 до 80% мюцево! складово!. В Gвросоюзi норми щодо локалiзацil встановлюються Директивою 2014/25/GC щодо державних закутвель за багатьма напрямками - ввд питно! води до транспортних засо-бiв: замовник мае право вiдхилити тендерн пропо-зицп, якщо менше 50% !х вартосп сформовано не в кра!нах GC [4].
1з 2000 р. Узбекистан почав вводити державн програми по локалiзацil виробництва. Ставка була зроблена на виробнищи iмпортозамiнно! та екс-портоорiентованоl продукци, за рiвнем локалiзацп не менше 36%. На даний час в кра!ш реалiзовано 2,8 тис. проекпв вартiстю 5,5 млрд дол. Питома вага локалiзованих товарiв у загальному обсязi промислово! продукци Узбекистану перевищуе 20%. В межах полгтики локалiзацi! створено галузь економь ки - автомобiлебудування. Ще в 90-х роках в мют Асака Андижансько! областi був побудований автозавод, на якому почався випуск автомобiлiв марки Daewoo. Шзшше автозаводи були вадкрит! в Ташкент^ Хорезмi i Самаркандi. На сьогодш в кра!нi виробляються легковi автомобiлi марок Ravon, Chevrolet, автобуси i вантажiвки Isuzu, а також вели-ковантажн автомобiлi стльно з шмецькою компа-нiею MAN (Maschinenfabrik Augsburg-Nürnberg, Societas Europa - шмецький автомобшьний та маши-но6удГвний концерн належить концерну Volkswagen AG). У 2019 р. в Узбекистан з конвеерiв зiйшла 271 тисяча автомобшв [21].
Натомiсть в Укра!нi автопром в 2019 р. працю-вав на 2% ввд свое! потужносп, вироблено трохи бiльше 7 тис. автомобшв [21]. Виробництво авто-транспортних засобiв в 2019 р. становило всього 31% вед рГвня 2012 р. Рiвень проникнення Гмпорту в публ1чш закупiвлi Укра!ни досягае 38% (з машинобудування - 46%), тодГ як у свт цей показник в основному коливаеться в межах 4-8% [4].
За даними оргашзаци Global Trade Alert, на сьогодш найбшьш активно впроваджують заходи з ло-калiзацi! Аргентина, Бразилiя, Китай, 1ндгя, 1ндоне-зГя, Ро«я, Саудiвська Аравiя та США (див. рисунок). Одна 1ндгя зараз використовуе бiльше чверт глобального застосування локалiзацi!. Доцшьно навести приклад Бразили, яка тсля 2008 р. використовуе локалiзацiю у бшьшост основних галузей, таких
Рисунок. Частка запроваджених проектов з локалiзащТ за краТнами, % [17]
як 1КТ, енергетика, охорона здоров'я, медiа, страху-вання, легка промисловiсть, машинобудування та ш Бiльш детальна iнформацiя по крашам, якi ма-ють вимоги по локалiзацii наведено у джерелi [15, с. 15, 79-100]. Так, у документ! «Emerging Policy Issues: Localisation Barriers to Trade», складеному Оргашзащею економiчного спiвробiтництва та роз-витку (OECD) у 2015 р., в Укра!ш було зазначено 2 документа: 2012 р. - Закон передбачае державш стимули для виробництва електроенергii з альтерна-тивних джерел, якi застосовуються за умови, що принаймнi 15% вартостi будiвництва ввдповвдного об'екта повиннi складати матерiали, роботи та по-слуги украшського походження i 2013 р. - Закон № 11100 «Про державш закутвлЬ), ввдповвдно до якого передбачено тдтвердження «власностi ви-робничих потужностей та/або сервюних центрiв на територii Украши» для того, щоб претендувати на тендери у державних закупiвлях. Особливо видшя-ються за кiлькiстю закошв, що мiстять обмеження з локалiзацii США (23 обмеження), Iндонезiя (18 об-межень), Бразилiя (17 обмежень), Росшська Федера-цiя (9 обмежень), Аргентина (7 обмежень) та ш
Показовим прикладом е полiтика Китаю, яка вимагае ввд iноземних тдприемств створення спшь-них пiдприемств з китайськими фiрмами з мшмаль-ною часткою 50%, що через декшька рокiв залиша-еться у власност краши. Це набувае додатково1 ваги, враховуючи те, що Китай нещодавно став найбшьшим автомобiльним ринком у свiтi, який у 2016 р. вирiс майже на 14%. Багато iноземних ком-панiй дотримуються цього правила, продукщя спшь-них пiдприемств складае до 80% шоземних компонентов. Бшьшють усiх провiдних автомобiльних ви-робнишв створили спiльнi пiдприемства в Кита! для
уникнення обмежень, введених для шоземних авто-мобiльних компанш на китайському ринку. Мiжна-роднi виробники автомобiлiв е найбiльш домiну-ючими у сегментах легкових автомобiлiв [17].
Политика США також е показовою та вщзнача-еться запровадженням масштабних фiскальних про-грам, особливо у перюд свiтових фiнансових криз. Так, Закон про ввдновлення та решвестування Америки вiд 2009 р. (American Recovery and Reinvestment Act of 2009 - ARRA, закон, який передбачае до-датковi асигнування на збереження та створення ро-бочих мiсць, iнвестицii в шфраструктуру, енерго-ефективнiсть та науку, допомогу безробiтним, дер-жавну та мюцеву фiскальну стабiлiзацiю та на iншi цiлi) включав положення, зпдно з якими все залiзо та сталь, придбаш за кошти ARRA, повинш вироб-лятися в кра!ш
Таким чином, локалiзацiя виробництва е про-текцiонiстським заходом, який практикують як роз-виненi кра!ни, так i кра!ни, що розвиваються, для тдтримки галузей, якi переживають становлення, трансформацiю та у перiоди свгтових економiчних та внутрiшнiх криз.
Проекти змт нормативно-правовоЧ бази пол'гтики шпортозам1щення в Укршш
З метою стимулювання розвитку виробництва машинобудування урядом шцшовано локалiзацiю машинобудiвноi продукцii при державних закутв-лях як iнструмент промислово^' полiтики та розроб-лено проект постанови Кабшету Мiнiстрiв «Деякi питання реалiзацii пiлотного проекту зi здшснення закупiвель технiки галузi машинобудування з тд-твердженим ступенем локалiзацii виробництва» до 31 грудня 2021 р. Проектом постанови пропонуеться
«затвердити Порядок визначення ступеня локалiза-ц1! виробництва технiки галузi машинобудування, яким встановлюеться мехашзм визначення ступеня локалiзацi! виробництва техтки галузi машинобудування та перелш технiки галузi машинобудування для ре^зацн пiлотного проекту» [22; 23].
Одночасно Комгтет Верховно! Ради з питань економiчного розвитку виступив з шщативою за-провадити змiни до Закону Укра!ни «Про публ1чт закутвлт (законопроект №3739) щодо створення передумов для сталого розвитку та модертзацл вгт-чизняно! промисловостi [24].
Проект постанови Кабтету М1н1стр1в «Деяк1 питання реал1зацп тлотного проекту з1 здШснення закутвель техтки галузг машинобудування з тд-твердженим ступенем локалгзацИ виробництва»
Даним проектом постанови пропонуеться за-провадити реалiзацiю до 31 грудня 2021 р. тлотного проекту зi здшснення закутвель техтки у галузi машинобудування з тдтвердженим ступенем локаль зацi! виробництва1 (далi - пшотний проект), за результатами якого Мiнекономiки мае пiдготувати звгт та подати на розгляд Кабшету Мiнiстрiв Укра-!ни до 31 березня 2022 р. [26].
У пшотному проект плануеться установити
[23]:
для визначення найбшьш економiчно вилдно! тендерно! пропозицi!/пропозицi! пiд час закупiвлi технiки галузi машинобудування, перелiк яко! за-тверджений цiею постановою, крiм цiни або вартосп життевого циклу, замовником застосовуються критерiй локалiзацi! виробництва або iншi критерi! отнки разом з критерiем локалiзацi! виробництва;
якщо крiм цiни або вартосп життевого циклу замовником застосовуеться тшьки критерiй локаль зацi! виробництва, його варпсний еквiвалент або питома вага у загальнш оцiнцi тендерно! пропози-цi!/пропозицi! мае становити 30 ввдсотшв;
якщо крiм цiни або вартосп життевого циклу замовником застосовуеться критерш локалiзацi! виробництва разом з шшим (iншими) критерiем (кри-терiями) оцiнки, варпсний еквiвалент або питома вага критерто локалiзацi! виробництва у загальнш оцшт тендерно! пропозицi!/пропозицi! не може бути нижчим, нiж 15 ввдсотшв;
iнформацiя щодо ступеня локалiзацi! виробництва технiки галузi машинобудування мютиться в «Перелiку технiки галузi машинобудування» [27] з пiдтвердженим ступенем локалiзацi! виробництва.
Слiд навести деяк положення, як мiстятъся у пояснювальнш записцi пiлотного проекту [26]:
- станом на сьогодт вимоги щодо локалiзацi! виробництва в Укра!нi застосовуються, зокрема до виробництва сшьськогосподарсько! техтки та об-
ладнання. Машинобудiвна продукщя сьогоднi iм-портуеться, переважно з Китаю (у тому чи^ назем-ний транспорт, електричнi машини, котли). Так, за тдсумками 2018 р. iмпорт склав 4,06 млрд дол. США, за середньорiчним курсом Нацюнального банку Укра!ни, бiльше навiть, тж реалiзували свою продукцто на внутршньому ринку всi укра!нськi виробники (3,8 млрд дол. США);
- практика використання вимог з локалiзацi! виробництва мае мюце в таких кра!нах, як США (Buy America Act), Iндiя (Make in India), Китай, Канада, Норвепя, Бангладеш та ш.;
- реалiзацiя постанови не потребуе фшансу-вання з державного чи мюцевого бюджетiв;
- реалiзацiя акту матиме вплив на ключовi iнте-реси таких зац1кавлених сторш, як: учасники-рези-денти та учасники-нерезиденти в розумiннi Закону Украйни «Про публiчнi закупiвлi».
Зважаючи на викладене у Проект^ постанови Кабiнету Мiнiстрiв «Деяк1 питання реалiзацi! пiлот-ного проекту зi здiйснення закупiвель техтки галузi машинобудування з пiдтвердженим ступенем лока-лiзацi! виробництва» ( 1) Пояснювальна записка; 2) Перелiк техтки галузi машинобудування для ре-алiзацi! пiлотного проекту; 3) Порядок визначення ступеня локалiзацi! виробництва технiки галузi машинобудування; 4) Аналiз регуляторного впливу до проекту постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни «Де-якi питання реалiзацi! пiлотного проекту зi здшснення закутвель техтки галузi машинобудування з тдтвердженим ступенем локалiзацi! виробництва») не зовам зрозумшо, як було створено перелш тех-нiки гaлузi машинобудування для реалiзацi! пiлот-ного проекту; чи у« можливi обладнання та технiкa, передбачено у ньому; чи максимально враховано внутрiшнiй потентал промислового виробництва.
Разом iз цим, для нац1ональних виробник1в га-лузi машинобудування дaнi вимоги можуть сприяти конкуренцi! та дати стимул до iнтегрaцi! у мiжнa-роднi ланцюги створення вaртостi.
Законопроект №3739 комтету Верховноi Ради Украгни з питань економгчного розвитку, змти до Закону Украгни «Про публ1чт закутвлг»
У рaзi затвердження змш до Закону Укра!ни «Про публiчнi закутвлЬ» брати участь у державних закутвлях технiки машинобудування зможуть тальки ii компaнi!, чий товар матиме тдтверджений рiвень локaлiзaцi! не нижче 25-40%. Передбача-еться, що правила почнуть дiяти для 88 груп товaрiв упродовж 10 рок1в вже з 1 «чня 2021 р.
У результат! доопрацювання законопроекту пiсля першого читання передбачаеться поступове зростання частки локaлiзaцi!: у 2021 р. плануеться почати iз 10%, у 2022 р. збшьшити до 15%, у
1 Локалгзацгя виробництва - це рiвень виробництва техшки Ta^i машинобудування на митнш територil Укра!ни у собiвaртостi вироблено! продукцil, що складае не менш як 35 вщсотюв [25].
2023 р. - до 20% i так дал^ поки локалiзацiя не до-сягне 40%. I такою локалiзацiя залишатиметься на весь десятирiчний строк дп закону [28].
Замовник здшснюе закупiвлю наступних това-рiв виключно у випадку, якщо ступiнь локалiзацii !х виробництва в Украiнi перевищуе чи дорiвнюе вста-новленiй нормг Зокрема, з 2021 р. - для комунальноi техшки - 25%; локомотиыв - 30; мiських, туристи-чних, громадських автобусiв, трамваiв, тролейбу-сiв - 35; пересувних бурових веж - 45; пожежних транспортних засобiв - 40% тощо.
Змшами до закону «Про публiчнi закутвлЬ) передбачаеться завантажити вгтчизняних машино-будiвникiв i стимулювати iноземнi компанп розмь щувати в нашiй краiнi виробничi потужностi.
Органи законодавчоi влади та !х представники пiдтримують заходи щодо протекцп нацiональних товаровиробнишв. Так, народний депутат, заступник голови парламентського комiтету з економiч-ного розвитку Дмитро Кисилевський справедливо зазначае, що «украшський ринок вiдкритий для будь-якого iмпорту, Украiна не дае преференцш сво'м виробникам при держзакупiвлях, не надае по-даткових пiльг, немае пшьгового або просто розум-ного кредитування, немае експортного фшансу-вання. 1ноземн конкуренти отримують все або бшь-шiсть цих видiв тдтримки. Зрештою, доступ на екс-портн ринки для укра1нських виробникiв теж обме-жений митами та шшими бар'ерами, вимогами лока-лiзацii, сертифшащями i всiма iншими шструмен-тами, ям використовують краiни для захисту сво'х виробникiв» [21].
У даний час Проект Закону про внесення змiн до Закону Украiни «Про публiчнi закупiвлi» щодо створення передумов для сталого розвитку та мо-дернiзацii вiтчизняноi промисловостi прийнято в першому читаннi 21.07.2020 р. [29].
Змiни до закону «Про публiчнi закупiвлi», що стосуються локалiзацii, е мехашзмом пiдтримки на-цiонального машинобудування, захисту економiч-них iнтересiв нацiональноi i економiчноi безпеки.
Перепони до захисту нацюнального виробництва
Серйозну стурбовашсть iнiцiативами Кабiнету Мiнiстрiв i парламентського комитету Верховноi Ради Украши з економiчного розвитку щодо локаль зацп висловив глава представництва Свропейського Союзу Маттг Маасiкас [30], назвавши вимогу про локалiзацiю при держзакупiвлях «ютотним пору-шенням» принципiв рiвного ставлення i недискримь нацii у взаемнш торгiвлi.
Дiйсно, проект змiн до Закону Украши «Про публiчнi закутвлЬ» щодо створення передумов для
сталого розвитку та модершзацп вiтчизняноi про-мисловост (законопроект №3739) дещо перечить мiжнародним зобов'язанням Украiни. В Угодi про асоцiацiю е окрема глава (Глава 8 «Державн заку-твлЬ», Стаття 148) [31], яка присвячена державним закупiвлям та у якш зазначаеться: «Ця Глава перед-бачае забезпечення взаемного доступу до риншв державних закупiвель на основi принципу нацюнального режиму на загальнодержавному, регю-нальному та мiсцевому рiвнях для державних контрактов та договорiв концесii у традицiйних галузях економiки, а також у комунальному господарствi. Це передбачае послiдовне наближення законодав-ства Украши у сферi державних закупiвель до acquis СС1 у сферi державних закупiвель, що супроводжу-ватиметься iнституцiйною реформою та створенням ефективноi системи державних закутвель на основi принцитв, якими регулюються державн закупiвлi Сторони СС, а також понять та визначень, встанов-лених в Директивi 2004/18/СС Свропейського Парламенту i Ради ввд 31 березня 2004 року про коорди-нацiю процедур з проведення тендерiв на укладення контрактiв на виконання робiт, постачання товарiв i надання послуг (далi - Директива 2004/18/СС) i Ди-рективи 2004/17/СС Свропейського Парламенту та Ради ввд 31 березня 2004 року про координащю процедур здшснення закупiвель суб'ектами, що здiйс-нюють свою дiяльнiсть у водному, енергетичному, транспортному та поштовому секторах (далi - Директива 2004/17/СС)». Тобто, одним iз принципiв е недискримшащйнють.
На це вказуе i Головне науково-експертне уп-равлiння Апарату Верховноi Ради Украши, даючи Висновок на проект змш до Закону Украiни «Про публiчнi закупiвлi», зауважуючи зокрема таке [33]:
- пропозищя проекту у частиш запровадження вимоги щодо локалiзацii при публiчних закупiвлях деяких товарiв мютить ризики невiдповiдностi взя-тим Украшою мiжнародно-правовим зобов'язан-ням, насамперед, у сферi европейськоi iнтеграцii, оск1льки фактично встановлюе дискримiнацiйнi умови для нерезидентов;
- пропонована форма пiдтримки вгтчизняного товаровиробника виглядае вразливою у контексп позбавлення вiтчизняних виробник1в вiдповiдноi продукцп дiевих стимулiв щодо розвитку високо-технологiчного виробництва, що, у свою чергу, у довгостроковiй перспективi, тобто тсля десятирiч-ного перiоду застосування преференцiйного режиму у сферi публiчних закупiвель мiстить ризик суттевоi втрати (з вiдповiдними наслiдками) конкурентних позицш у вiдповiдних сегментах як на нащональ-ному, так i, особливо, на зовшшшх ринках;
1 Аcquis СС (з франц. - «доробок») - це надбання европейськоl штеграцп у полiтичнiй, правовiй i екожяшчнш сферах, яке будуеться на европейських спiльних цiнностях, визначених у статл 2 Договору про СС. У политичному
i правовому значеннi - це комплекс прав i обов'язюв держав-членiв СС. Вони усi зобов'язаш подiляти i дотримуватися acquis СС, якщо не погоджено шакше [32].
- у супроввдних до проекту документах ввд-сутне належне обгрунтування пропонованого у новому п. 6-1 роздшу X Закону перел!ку товарiв, щодо яких пропонуеться застосування вимоги щодо сту-пеня локалiзацi!, у тому числ! й у частинi наявносп конкуренцi! з виробництва вказаних товарiв серед нацiоналъних виробнишв, фактичного ступеня лока-лiзацi!, термiну !х запровадження;
- вiдповiдно до ново! ч. 12 ст. 26 Закону пропонуеться встановити «тдтвердження вiдповiдностi предмету закупiвлi ступеня локалiзацi!». При цьому, згiдно з абз. 2 нового п. 29-1 ч. 1 ст. 1 Закону стушнь локалiзацi! «визначаеться Уповноваженим органом в порядку та за методикою, встановленою Кабше-том Мшстр!в Укра!ни». Запропонований пiдхiд може вимагати додаткових витрат на фшансування вiдповiдного органу. Водночас належного фшан-сово-економiчного обгрунтування (включаючи вщ-поввдш розрахунки), вiдповiдно до вимог ч. 3 ст. 91 Регламенту Верховно! Ради Укра!ни та ч. 1 ст. 27 Бюджетного кодексу Укра!ни до проекту не надано. До того ж, необхщнють тдтвердження ступеня локалiзацi! може призвести до корупщйних ри-зишв при !х виданнi.
Однак не з уама пунктами цього висновку можна погодитись, пам'ятаючи про необхiднiстъ розвитку нащонального виробництва. Укра!на не встановлюе дискримшащйш умови для нерезидентов. А на певний час вводить спещальний режим для iмпортерiв з метою стимулювання розвитку вгтчиз-няних галузей промисловосп, як внаслiдок систем-них криз в кра!нi опинились у занепад!
Нацiоналъне агентство з питань запобiгання ко-рупцi! (далi - Нацюнальне агентство) у висновку на проект Закону Укра!ни «Про внесення змiн до Закону Укра!ни «Про публiчнi закупiвлi» щодо ство-рення передумов для сталого розвитку та модершза-цi! вiтчизняно! промисловосп» вiдмiчае, що «Закон Укра!ни «Про публiчнi закупiвлi» закрiплюе правовi гарантп для проведення вiдкритих процедур закут-вель та добросовiсно! конкуренцi! учаснишв з метою економi! бюджетних кошпв. Об'ективне та не-упереджене ставлення до учасникiв процедур заку-пiвелъ виключае будь-як форми дискримшацп. На противагу зазначеному, запропонований розробни-ками проект Закону порушуе зазначеш правовi стандарти та мютить корупщогенш фактори, як! унеможливлюють прийняття проекту у поточнш редакций. У висновку Нащонального агентства зо-крема зазначено [34]:
1. Проект Закону передбачае застосування не-цшового критерто у закутвлях продукцп машино-будування та преференцп для окремих виробнишв.
2. Непрозорий мехашзм тдтвердження ввдпо-вщносп предмета закутвл! ступеню локал1зацп, не-визначенють прав та обов'язшв суб'екпв господа-
рювання, як! мають нам!р тдтвердити стутнь лока-л1зацп власного виробництва, та порядку прийняття ршень вщповщальним органом влади створюють умови для вчинення корупцшних правопорушень.
3. Отримання тдтвердження вщповщносп предмета закутвл! ступеню локал!зацп е адмшют-ративною послугою, порядок отримання яко! мае бути врегульовано у проект! Закону для мш1м1зацп корупшйних ризиюв.
4. Положення проекту Закону мають бути уз-годжеш !з м!жнародно-правовими зобов'язаннями Укра!ни у сфер! европейсько! та евроатлантично! ш-теграцл.
Щодо Проекту постанови Кабшету Мшютр!в Укра!ни «Деяк питання реал!зацл пшотного проекту з! здшснення закутвель техшки галуз! ма-шинобудування з тдтвердженим ступенем локаль зацл виробника» Нацюнальне агентство наголошуе, що у частит мехашзму реал!зацп модел! закутвель техшки машинобудування мютить корупщогенш фактори, як! унеможливлюють прийняття цього проекту у поточнш редакцл, зокрема [35]:
1. Включення до Перел!ку техшки галуз! машинобудування стане головною умовою для учасп у процедурах закутвл! техшки, яке за сво!м змютом е адшнютративною послугою, а тому мае бути врегульовано на законодавчому р!вш, а отже правовщно-сини локал!зацп в закутвлях не можуть бути вре-гульоваш постановою Кабшету Мшстр1в Укра!ни.
2. Проект постанови встановлюе непрозорий та необгрунтований мехашзм тдтвердження ступеня локал1зацл Мшютерством розвитку економ!ки, тор-пвл! та сшьського господарства Укра!ни (дал! -Мшеконом!ки), що мютить корупщогенш фактори та може бути джерелом корупщйного ризику тд час прийняття ршення. У висновку зазначено, що «проект постанови мютить корупщогенш фактори та потребуе доопрацювання з урахуванням наведе-них рекомендацш та врахування !нших зауважень».
Протекцюнютсьш заходи держави у стимулю-ванш розвитку машинобуд!вних тдприемств вщ-носно ступеня локал1зацл виробництва спричинили жваву дискусто серед р!зних експертгв ! дослщни-шв, економютгв ! юристов.
30 червня 2020 р. Ки!вська школа економ!ки: оприлюднила результати досл!дження, зпдно з якими запропоноваш обмеження по локал!зацп при-зведуть до падшня ВВП Укра!ни - ! чим суворшими та ширшими будуть обмеження, тим бшьше вш ско-ротиться: «загальний ефект на ВВП у раз! !мпле-ментацл парламентсько! пропозицп по фактичнш заборош продажу через Ргтогго деяких !мпортних продуктов машинобуд!вно! продукцп без певного (25-40%) ступеня локал!зацп розраховуеться як загальний негативний ефект (4,66%), зважений на частку публ!чних закутвель в економщ вщповщ-
1 Президент Ки!всько! школи економжи Тимофш Милованов, професор Пггтсбурзького ушверситету, екс-мшстр розвитку економжи, торпвл! та сшьського господарства.
-43 -
Еконотчний в!сник Донбасу № 1(63), 2021
них секторiв машинобудування. Таким чином, за-гальний негативний ефект вiд парламентськоi про-позицii Кшвська школа економiки ощнюе у мiнус 0,573% ВВП або близько 642 млн дол. США (в цифрах 2017 р.) [36].
!нш дослвдження i розрахунки показують про-тилежш результати. I. Гужва наводить дат моделю-вання i прогнозування оцiнки економiчного ефекту законопроекту №3739, яке показало, що реалiзацiя його у середньостроковiй перспективi забезпечить [19]:
- зростання ВВП Украши на додатковi 3,9%;
- збшьшення випуску продукцii у переробнiй промисловост на 10,65%;
- шдвищення обсяпв податкових надходжень до бюджету на 8,17%;
- скорочення iмпорту товарiв, робiт i послуг на 13,2% (близько 8,4 млрд дол. США);
- активiзацiю виробництва забезпечить збере-ження iснуючого рiвня зайнятостi у ввдповвдних га-лузях (збереже понад 200 тис. робочих мiсць, ям опинилися пiд загрозою внаслiдок кризи, пов'язаноi iз поширенням коронавiрусноi хвороби COVID-19) i буде сприяти створенню близько 62,5 тис. нових робочих мюць. Новi робочi мiсця будуть створенi за рахунок масштабування дточих шдприемств i ство-рення нових шдприемств для забезпечення вщпо-ввдного рiвня локалiзацii.
Експерт в державних закупiвлях Олександр На-ход (директор ДП «Прозорро» у 2015-2016 рр.) [37] вважае, що змiни до Закону Украши «Про публiчнi закутвлЬ щодо локалiзацii призведуть до колапсу закутвельних процедур. Вiн вiдмiчае, що: «в пуб-лiчних тендерах беруть участь i виграють майже ви-ключно украшсьш компанп». Також «по тих пози-цiях, де вгтчизняш машинобудiвники пропонують яшсний товар, вони майже завжди виграють у конкурентов з iмпортом. Тому для них iмпорт на пуб-лiчних закупiвлях е не конкурентом, а скорше мо-тивуючим чинником». О. Находа називае мiфами такi твердження:
1. В публгчних закутвлях засилля тоземщв. h 5,2 млн тендерiв, що були проведеш за весь час ро-боти Prozorro, нерезидента взяли участь тiльки в 4500. Це менше 0,1% вiд загальноi кшькосп тенде-рiв.
2. Украгнсът виробники програютъ iмпорту в Prozorro. В Укра!ш тролейбуси купувалися тальки «Днiпро», «Богдан» та «Еталон». Постачальники Гм-портних моделей програвали за цiною. Утiм, iмпорт закуповували - тролейбуси, що вже були у викорис-таннi. Загалом 23 одинищ Volvo, Skoda та iнших купили в Запорiжжi, Херсош, Чернiвцях та ^ано-Франивську. Причина: б/в тролейбуси вп'ятеро де-шевшi за новi - близько 1 млн грн кожний проти 5 млн грн за новi вгтчизняш модель Також через Prozorro за 2018-2019 рр. купили 30 нових трамваiв та 56 б/в. Ва 30 нових трамваiв купив Кив, роздь ливши 1'х на три тендери. В одному аукщош перемш
одеський виробник Татра-Юг, в двох Гнших - львГв-ський Електрон. ЛьвГв'яни перемогли, але потом не надали вчасно вс необхiднi документи, порушивши процедуру, i перемога перейшла до PESA. Новий вГтчизняний трамвай, який купував Кшв, коштуе бшя 50 млн грн за вагон, а б/в Гмпортний - 5 млн грн. Судячи з бюджетов Гнших мют, вони виршили ку-пити по 10 вживаних Tatra, а не один Електрон. КрГм трамваiв та тролейбусГв було куплено також 353 одинищ Гншого рейкового транспорту. З нього жод-ного Гмпортного. Вагони та дизель-поiзди для Укр-зал1знищ поставляе Крюк1вський вагонзавод, а рей-козварювальн1 машини - Каховський завод електро-зварювального устаткування.
За 2018-2019 рр. львГв'яни взяли участь загалом у 18 процедурах у системГ Прозорро. Електрон пере-мГг у 13 Гз 15 тендерГв. ВГн програв тшьки у двох процедурах: коли шсля виграшу в аукцГонГ не за-вантажив вчасно необхГднГ за законом документи i Ки!впастранс був змушений пГдписати договГр на 10 вагошв з польською PESA, що йшла другою. Електрон був дисквалГфГкований на кременчуць-кому тендерГ на автобуси за помилки в документа-цл - i в результат^ перемГг представник МГнського автомобГльного заводу.
3. Укратсъка технжа легко замтитъ iMnop-тну. Виникае питання: Як вже у 2021 р., коли мае набрати чинносп законопроект, будуть шдтриму-вати свш електротранспорт укра1нськ1 мюта, крГм Киева? Адже Гмпорт (навГть б/в) буде заборонений. I судячи з позицп представник1в Свросоюзу щодо законопроекту, тепер ми навряд чи зможемо розра-ховувати в цьому на грошГ СБРР чи ИБ. БГльше того, у законопроект! йдеться не тшьки про рейко-вий транспорт, а й про легковГ автомобГлГ, автобуси, вантажш транспортнГ засоби, гГрничу техшку, тур-бГни, електронне обладнання^ Чи хтось перевГрив, що абсолютно всГ потреби державних замовник1в по цих групах зможуть забезпечити вГтчизнянГ виробники? АналГз тГльки найбГльших закутвель за 20182019 рр. виявляе величезну кГльк1сть позицГй, по яких нГхто з вГтчизняних виробникГв школи навГть не пропонував свою продукщю.
На недолГки проекту №3739 вказують юристи:
1) Олеся Кривецька, радниця юридично! фГрми Asters та Олексй ПустовГт, партнер Asters вГдзнача-ють, що Угода Свгтово! органГзацП торпвлГ (СОТ) про державнГ закупГвлГ (Government Procurement Act, GPA) «вщносить вимоги щодо локалГзацЛ до поняття «офсетноi угоди», забороненоi договором через порушення нацГонального режиму». Вони вГд-мГчають, «члени СОТ, приеднуючись до GPA, ма-ють право обмежити перелш замовник1в i предметГв закупГвлГ, на ям мГжнародний договГр поширюе свою дто. Наприклад, ГнГцГатива Buy American, яку часто наводять прихильники законопроекту №3739, е результатом саме широких винятшв Гз зобов'язань США як учаснищ GPA. Проте Украiна таким правом не скористалася, що мае наслщком безпреце-
дентну вщкритють !! ринку публiчних закутвель перед свiтом. Викликае сумнiв i можливiсть Укра!ни виправдати порушення принципу нацюнального режиму статусом кра!ни, що розвиваеться. Тодi як GPA спрaвдi зaкрiплюе положення про спецiaльний режим для таких кра!н (special and differential treatment), Укра!на при приеднанн до договору не зробила чгтких застережень щодо потреб розвитку. Надання виняткiв з мiркувaнь рiвня розвитку еконо-мiки пiдлягaе погодженню з iншими договiрними сторонами GPA. Для цього Укра!ш потрiбно буде нотифшувати нову законодавчу iнiцiaтиву перед Комитетом СОТ з публiчних закутвель. ... Нацю-нальне законодавство окремих держaв-членiв СС нaспрaвдi передбачае вимоги про локaлiзaцiю щодо укра!нських компанш. Але таке право обмежене по-казниками вартост! предмета зaкупiвлi, що не пере-вищують пороговi значення, встaновленi у профшь-них директивах СС та в Угодi про асощащю СС-Укра!на. Зазначений фактор у законопроект! №3739 не врахований, тож укра!нський пiдхiд е дещо ввд-мiнним вiд прикладу СС. Насамкшець: документ не враховуе штереси укра1нських шдприемств, як у своему виробнищи використовують iмпортну про-дукщю, що пiдпaдaтиме пiд вимоги про локaлiзa-щю» [38]. Експерти вважають, що законопроект №3739 вимагае доопрацювання так, щоб у ньому було бшьше гарантованих вигiд для нацюнального виробника та менше передумов для виникнення спо-рiв;
2) Олена Омельченко, партнер юридично! фь рми «1лляшев та Партнери», керiвник практики мiж-народно! торгiвлi вiдмiчaе таке: «Угода СОТ про державш зaкуmвлi е окремою та необов'язковою угодою СОТ. Однак Укра!на вважала за необхщне прийняти зобов'язання в рамках те! угоди, що устш-но i зробила в 2016 рощ, сподiвaючись на новi мож-ливосп для експортерiв. На той момент ринок дер-жавних зaкупiвель Укра!ни не передбачав дискримь наци та був вщкритим для всiх кра!н за укра1нським законодавством, а зовшшнш ринок сторiн угоди був з рiчним обсягом зaкупiвель близько $1,7 трильйо-на. До укладення ще! угоди де-юре Укра!на була впрaвi реaлiзовувaти iдею щодо локaлiзaцi!, однак не зробила цього. .. Проблема полягае у тому, що Угода про асощащю з СС та Угода СОТ про державш зaкупiвлi як мiжнaроднi договори мають вищу юридичну силу, шж закон, який можуть прийняти депутати. ... Серед iншого варто очiкувaти: 1) зупи-нення виконання наступного етапу з вiдкриття ринку держзакутвель СС для Укра!ни; 2) затягування на роки процесу з оновлення Угоди про асошацто, особливо торгово! частини; 3) розiрвaння домовле-носп щодо вiдкриття ринку електронно! комерцi! («цифровий безвiз»); 4) блокування домовленостей щодо «дзеркального бюджету для Укра!ни» у рамках учaстi у Зелений Угодi СС; 5) можливий зрив домовленостей щодо полiтичних ршень у рамках Са-мiту Укра!на-СС» [39].
Отже, стурбовашстъ юристов оправдана, оскшь-ки «Конститушя Укра!ни встановлюе тдхвд, ввд-носно якого у раз! конфлшту м!ж положеннями м!ж-народних договор!в та нацюнальним законодавством, за винятком Конституцп Укра!ни, прюритет мають м!жнародш договорив» [32]. Тому правове доопрацювання змш до закону «Про публ1чш заку-швлЬ» та проекту постанови Кабшету Мшютр1в «Де-як питання реал!зацп пшотного проекту з! здшс-нення закутвель техтки галуз! машинобудування з тдтвердженим ступенем локал!зацп виробництва» е доцшьним.
На тдтримку шщатив Верховно! Ради Укра!ни та Уряду щодо локал1зацп при здшсненш публ!чних закутвель стали окрем! украшсьш роботодавц та представники шдприемств машинобудування у ввд-критому зверненш до Президента, Верховно! Ради та Кабшету М!шстр!в Укра!ни [40]. У ньому зазна-чено, що реал1защя шщатив «повною м!рою ввдпо-ввдае положенням програми Президента Укра!ни щодо розвитку внутршнього виробництва, а також презентованш Програм! Уряду «Стимулювання еко-ном!ки для подолання насладив етдемп СОУГО-19». Ввдкрите звернення тдписали: Федеращя робо-тодавщв Укра!ни, ПАТ «Крюшвський вагонобуд!в-ний завод», ПрАТ «АвтоКрАз», ПрАТ «Кредмаш», ПрАТ «Хорольський мехашчний завод», ПрАТ «Дшпровагонмаш», МП «Дшпродзержинський ста-леливарний завод», ПП ВКП «Альфатекс», ПАТ «Укрелектроапарат», ПАТ «Завод «Екватор», ДП «Завод Електроважмаш», ВАТ «Телсю», ВАТ «НВП Хартрон-Експрес», ПрАТ «1мпульс», ПрАТ «Дшпро-спецсталь», П1Г «Аурум Груп», ТОВ «Микола!в-ський тепловозоремонтний завод», ТОВ «Полтав-ський тепловозоремонтний завод», ДП «Дшпров-ський електровозобуд!вний завод», АТ «Ельвортг», ТОВ Компашя «Тгтал», ТОВ «Проектно-конструк-торське виробниче шдприемство МДС», Корпоращя «Укршмаш», Спшка роботодавщв Кременчука, Федеращя профстлок Укра!ни, Полтавська облпроф-рада, Полтавська обласна державна адшнютращя, мер!! окремих мют Полтавсько! области
Таким чином, тдтримка нацюнального виробника викликае неоднозначну реакщю, оскшьки по-садовщ побоюються ризишв порушення м!жнарод-них зобов'язань Укра!ни, зокрема Угоди Свгтово! оргашзацп торпвл! (СОТ) про державш закутвл!, Угоди про асощащю, осктьки в основу м!жнарод-них договор!в покладений принцип нацюнального режиму, який зобов'язуе Укра!ну надавати нацю-нальним та шоземним компашям однаковий р!вень доступу до свого ринку держзакутвель, але з огляду на захист нацюнальних !нтереав не е правом!рним.
Стратепею нацюнально! безпеки Укра!ни [41] тдтверджено, що введення в Укра!ш розумних про-текцюшстських заход!в в умовах системного па-д!ння промислового виробництва е актуальним пи-танням. Зм!ни до Закону Укра!ни «Про публ!чш за-кушвлЬ» щодо створення передумов для сталого
розвитку та модершзацп вичизняно! промисловосп (законопроект №3739) потребують правового до-опрацювання. За мГжнародним зобов'язанням, слад розглянути можливють закрГплення для Украiни спещального режиму розвитку (special and differential treatment) на визначений термш та встановлення норм локалГзацп виробництва для державних заку-твель.
Висновки. Ввдповвдно до ст. 1 Конституцп [42] Украша е суверенною i незалежною, сошальною, правовою державою. РеалГзацГя цих задач вимагае наявност самодостатньоi, розвиненоi економши, що мае шдустрГальну матерГально-техшчну базу, тобто сучасну промисловють, що функщонуе завдя-ки високотехнолопчному, наукоемному машино-будуванню.
Однак у даний час реформування економши, перехвд ii на ринковГ вГдносини, жорстка конкурента на внутрГшньому i зовшшшх ринках без до-статньо ефективного управлГння супроводжуеться глибокою i системною кризою, падГнням виробництва реального сектору економши, промисловосп, машинобудування. Перед органами управлшня всГх рГвшв (ввд макро- до мшрорГвня, управлГння суб'ектами господарськоi дгяльносп) стогть завдан-ня вГдродження економГки, промисловосп шляхом модершзацп тдприемств, перш за все машинобудування. Питома вага машинобудування в економщ, промисловосп повинна бути доведена до рГвня кгль-кюних i якюних показнишв, як забезпечать повне оновлення на сучасному науково-технолопчному рГвн матерiально-технiчноi бази усГх галузей еконо-мГки, промисловосп за 8-10 роив. 1х основу можуть скласти машини та обладнання вичизняного виробництва.
До цього необхГдно створити ввдповвдш умови ввдродження вичизняних машинобудГвних тдприемств, в теорп перейти ввд неолГберальних напрямГв економши до неокейнсГанських, неокласичних. Держава, органи державного, регюнального i мюцевого управлГння повинш активно брати участь у регуля-торних процесах ввдродження економши шляхом розширення внутрГшнього ринку, виводу нацюналь-них тдприемств на зовшшш ринки.
ДГевим напрямом розвитку промисловосп, машинобудування е полГтика ГмпортозамГщення, зо-крема на основГ локалГзацп виробництва. Остання мае давню юторто та е протекцюшстським заходом, який практикують як розвинеш краiни, так i краiни, що розвиваються для тдтримки галузей, як пере-живають становления, трансформащю та у перюди свГтових економГчних та внутрГшшх криз.
Зважаючи на необхвднють розвитку нацюналь-ного виробництва, шщативи у тдтримку нацю-нальноi промисловосп, зокрема машинобудування, е досить вчасними. ЗмГни до закону «Про публГчш закутвлЬ» та проект постанови Кабшету МшютрГв «Деяк питання реалГзацп шлотного проекту зГ здш-снення закутвель техшки галузГ машинобудування
з тдтвердженим ступенем локалiзацii виробництва» спроможн дати поштовх до розвитку машинобудування в Укра1'ш та частковш замiнi iмпортних про-мислових товарiв. Цi iнституцiональнi iнiцiативи мають стимулювати нацюнальш виробництва до !х включення у мiжнароднi ланцюги створення вар-тостi та поглиблення iнтелекгyалiзацн пiдприeмств машинобудування у напрямi 1ндустрп 4.0.
Зважаючи на те, що Украша тдписала ряд мiж-народних договорiв щодо вшьно! торгiвлi, слад бшьш детально визначити та обгрунтувати нацю-нальнi iнтереси щодо захисту нацюнально! i еконо-мiчноi безпеки, правомiрнiсть змiн до закону «Про публ1чн1 закутвлг» та можливосп !х впровадження в укра!нське законодавство. Слад розглянути можливють закрiплення для Укра!ни спецiального режиму на визначений термш та можливосп встановити норми локалiзацil виробництва для державних заку-пiвель.
Напрями подальших дослiджень: виявлення прiоритетних галузей машинобудування, як доцшь-н для Укра!ни; аналiз результатов впливу асощацп iз GC на економшу Укра!ни, машинобудування; розробка моделi грошово-кредитного фiнансування шновашйно^нвестицшно! дiяльностi тдприемств машинобудування; до^дження можливосп вбудо-ви вгтчизняних тдприемств у свiтовi технолопчш ланцюги високотехнологiчного виробництва.
Л1тература
1. Державна служба статистики Украши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення 05.03.2021). 2. Дикань В. Л. Механизм восстановления машиностроительного комплекса Украины в условиях логистической интеграции. В1сник економти транспорту i промисловостг. 2014. № 47. С. 9-14. 3. Мазараш А., Мельник Т. 1мпорт та перспективи iмпортозамiщення в УкраЫ. Вгсник КНТЕУ. 2012. № 6. С. 5-15. 4. Алексей Шевнин. Вперед, машина! Удастся ли разогнать экономику законом о локализации. 21.07.20. Деловая столица. URL: https://www.minprom.ua/digest/262913. html (дата звернення 05.03.2021). 5. Шовкун I. А. За-лежнють украшсько! економши ввд промислового iм-порту та передумови формування ефективно! виробни-чо! спецiалiзацii. Економжа промисловостг. 2020. № 3 (91). С. 5-28. doi: https://doi.org/10.15407/econindustry 2020.03.005. 6. Методи розвитку та забезпечення капiталiзацii промислових пiдприемств в умовах шсти-туцiональних змiн: моногр. / 1.П. Булеев, Н.Ю. Брюховецька та in Ки!в: 1ЕП НАН Украши, 2016. 312 с. 7. Промисловють Донецько! та Луганськоi областей: проблеми подальшого функцiонування та вщнов-лення: наук.-аналiт. доп. / О. I. Амоша, I. П. Булеев,
H. Ю. Брюховецька та in Кш'в: 1ЕП НАН Украi'ни, 2016. 152 с. 8. Промисловкть Украiни - 2016: стан та перспективи розвитку: наук.-аналгт. доп. / О. I. Амоша,
I. П. Булеев, А. I. Землянин, Л. О. Збаразська, Ю. М. Ха-разшвш та in Кшв: IEn НАН Украши, 2017. 120 с. 9. Булеев I. П., Брюховецька Н. Ю. Розбудова сучас-но! промисловостi. Вгдновлення Донбасу: оцгнка соцгально-економгчних втрат i прюритетт напрями
державног полтики: нацюнальна доповвдь / за заг. ред. Е. М. Лiбановоï [доп варiант: НАН Украши]. Ктв, 2015. 208 с. 10. Промисловкть Украши 2014-2016: не-використанi можливосп, шляхи ввдновлення, мо-дернiзацiï та сучасноï розбудови: наукова доповiдь / редкол.: О. I. Амоша, I. П. Булеев, Ю. С. Залознова. Ктв: 1ЕП НАН Украши, 2017. 354 с. 11. Модершзащя економши промислових регiонiв Украши в умовах де-централiзацiï управлiння: монография / О. I. Амоша, Ю. М. Харазшвш, В. I. Ляшенко та ш. / НАН Украши, !н-т економiки пром-CTi. Киïв, 2018. 300 с. URL: https://iie.org.ua/wp-content/uploads/2019/08/mono_2018 _amosha_liashenko_kharazishvili_compressed.pdf (дата звернення 07.03.2021). 12. Шипулiна Ю. С., Ващен-ко Т. В. Обгрунтування вибору напрямку реалiзацiï стратеги iмпортозамiщення на пiдприемствi машино-будiвноï галузi. Технологический аудит и резервы производства. 2015. № 1(6). С. 37-42. doi: 10.15587/23128372.2015.38554. 13. Собкевич О. В, Белашов С. В. Щодо реалiзацiï потенщалу машинобудiвноï галузi у стратегiï iмпортозамiщення: аналiтична записка / Нацiональний шститут стратегiчних дослiджень. URL: http://old2.niss.gov.ua/articles/1110/ (дата звернення 05.03.2021). 14. Susan Stone, Dorothee Flaig and Frank Van Tongeren. Modelling Local Content Requirements: Quantitative Restrictions in a CGE Model. OECD, Trade and Agriculture Directorate. URL: https://www.gtap. agecon. purdue.edu/resources/download/7203.pdf (дата звернення 07.03.2021). 15. Stone S., Messent J. and Flaig D. (2015-05-01). Emerging Policy Issues: Localisation Barriers to Trade. OECD Trade Policy Papers. No. 180. OECD Publishing, Paris. doi: http: //dx.doi.org/10.1787/5js1m6v5qd5j-en (дата звернення 07.03.2021). 16. Cody Ankeny. Local Content Requirements: Measures Intended to Boost Domestic Industry Boomerang to Bring Failure. 2016. URL: https: //www.itic.org/news-events/techwonk-blog/local-content-requirements-measures-intended-to-boost-domestic-indus try-boomerang-to-bring-failure (дата звернення 05.03. 2021). 17. Hanna Deringer, Fredrik Erixon, Philipp Lamprecht, Erik van der Marel. The Economic Impact of Local Content Requirements: A Case Study of Heavy Vehicles. 2018. URL: https://ecipe.org/publications/the-economic-impact-of-local-content-requirements/ (дата звернення 05.03.2021). 18. Шовкун L А. Локалiзацiя виробництва - свггова практика та висновки для Украши. Економiка i прогнозування. 2017. № 2. С. 31-56. doi: https://doi.org/10.15407/eip2017.02.031. 19. Гужва И. Локализуемся, ведь мы этого заслуживаем. URL: https://zn.ua/promyshliennost/lokalizuemsja-ved-my-etoho-zasluzhivaem.html. 20. Медведев В. Ло-калiзацiя виробництва - единий вектор розвитку Украши. URL: http://www.kvsz.com/index.php/ua/pres-sluzhba/item/2520-lokalizatsiia-vyrobnytstva-iedynyi-vek tor-rozvytku-ukrainy (дата звернення 05.03.2021). 21. Василий Январев. Локализация в промышленности: как Украина может сохранить машиностроение. 2020. URL: https://www.minprom.ua/articles/262663. html (дата звернення 05.03.2021). 22. Поввдомлення про оприлюднення проекту постанови Кабшету Мшю-трiв Украши «Деяш питання реалiзацiï пшотного проекту зi здшснення закутвель техтки галузi машинобу-дування з тдтвердженим ступенем локалiзацiï виробництва». URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail
?lang=uk-UA&id=1b66d59d-7815-4d2e-a319-c51695669 d52&title=PovidomlenniaProOpriliudnenniaProektuPosta noviKabinetuMinistrivUkrainideiakiPitanniaRealizatsiiPil otnogoProektuZiZdiisnenniaZakupivelTekhnikiGaluziMa shinobuduvanniaZPidtverdzhenimStupenemLokalizatsiiV irobnitstva (дата звернення 09.03.2021). 23. Проект постанови Кабшету MimcipiB Украши «Деяш питання pеалiзацü пшотного проекту 3i здшснення закутвель техтки галузi машинобудування з тдтвердженим ступенем локалiзацü виробництва». URL: https: //www.me.gov.ua/Documents/Detail?id=9d331bed-b8c9-4e93-ba1f-c5518ee41b6d (дата звернення 09.03.2021). 24. Проект Закону про внесення змш до Закону Украши «Про публiчнi закупiвлi» щодо створення пе-редумов для сталого розвитку та модертзацп вичиз-няно! пpомисловостi. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69275 (дата звернення 09.03.2021). 25. Порядок визначення ступеня локалiза-цй' виробництва техтки галузi машинобудування до проекту постанови Кабшету Мiнiстpiв Украши «Деякi питання pеалiзацü пiлотного проекту зi здшснення закутвель техтки галузi машинобудування з тдтвердженим ступенем локалiзацii виробництва». URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?id=9d331bed-b8c9-4e93-ba1f-c5518ee41b6d (дата звернення 05.03. 2021). 26. Пояснювальна записка до проекту постанови Кабшету Мiнiстpiв Украши «Деяш питання реа-лiзацii' пiлотного проекту зi здiйснення закупiвель тех-нiки галузi машинобудування з пiдтвеpдженим ступенем локалiзацii виробництва». URL: https://www.me. gov.ua/Documents/Detail?id=9d331bed-b8c9-4e93-ba1f-c5518ee41b6d (дата звернення 09.03.2021). 27. Перелж технiки галузi машинобудування для pеалiзацii тлот-ного проекту до проекту постанови Кабшету Мшст^в Украши «Деяш питання pеалiзацii пiлотного проекту зi здiйснення закупiвель технiки галузi машинобудування з пiдтвеpдженим ступенем локалiзацii виробництва». URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail ?id=9d3 31bed-b8c9-4e93-ba1f-c5518ee41b6d (дата звернення 09.03.2021). 28. Проект Закону про внесення змш до Закону Украши «Про публiчнi закутвли» щодо створення передумов для сталого розвитку та модертзацп вичизняно! промисловостг Текст законопроекту до другого читання 02.02.2021. URL:, https://w1.c1. rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69275 (дата звернення 09.03.2021). 29. Про прийняття за основу проекту Закону Украши про внесення змш до Закону Украши «Про публiчнi закутвли» щодо створення передумов для сталого розвитку та модертзацп вичиз-няно! промисловосп: Постанова Веpховноi Ради Украши, ввд 21 липня 2020 р. № 812-IX URL: https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/812-20#Text (дата звернення 05.03.2021). 30. Позищя Свросоюзу щодо про-eктiв по «локалiзацii'» закутвель (неофщшний переклад Представництва СС в УкраМ). 2020. Ктв. URL: http://nashigroshi.org/2020/07/04/pozytsiia-yevrosoiuzu-shchodo-proiektiv-po-lokalizatsii-zakupivel-neofitsiynyy-pereklad-predstavnytstva-yes-v-ukraini/ (дата звернення 05.03.2021). 31. Угода про асощацш мiж Украшою, з однiei сторони, та Свропейським Союзом, Свропейсь-ким спiвтоваpиством з атомноi енерги i iхнiми державами-членами, з шшо! сторони. URL: https://zakon. rada.gov. ua/laws/show/984_011#Text (дата звернення 05.03.2021). 32. Acquis СС. URL: https://eu-agreement.
ed-era.com/b1/p3 (дата звернення 05.03.2021). 33. Висно-вок Головного науково-експертного управлшня на проект Закону Укра1ни «Про внесення змш до Закону Укра1ни «Про публГчш закутвлЬ» щодо створення пе-редумов для сталого розвитку та модершзаци вичиз-няно! промисловосп». 07.07.2020. URL: https: //w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1 ?pf3511=6927 5 (дата звернення 05.03.2021). 34. Висновок антико-рупцшно! експертизи проекту Закону Укра1ни «Про внесення змш до Закону Укра1ни «Про публГчш за-кутвт» щодо створення передумов для сталого розвитку та модершзаци вичизняно! промисловосп». URL: https://nazk.gov.ua/uk/documents/vysnovok-anty koruptsijnoyi-ekspertyzy-proyektu-zakonu-ukrayiny-pro-vnesennya-zmin-do-zakonu-ukrayiny-pro-publichni-zaku pivli-shhodo-stvorennya-peredumov-dlya-stalogo-rozvyt ku-ta-modernizatsiyi-vitchyz/ (дата звернення 05.03. 2021). 35. Висновок антикорупцiйноi експертизи проекту постанови Кабшету МшстрГв Укра1ни «Деяк1 питання реалГзаци тлотного проекту зГ здшснення за-кутвель техшки галузГ машинобудування з тдтвер-дженим ступенем локалГзаци виробника». 01.09.2020. URL: https://nazk.gov.ua/uk/documents/vysnovok-antyko ruptsijnoyi-ekspertyzy-proyektu-postanovy-kabinetu-mini striv-ukrayiny-deyaki-pytannya-realizatsiyi-pilotnogo-pro yektu-zi-zdijsnennya-zakupivel-tehniky-galuzi-mashyno buduvannya-z-pidtver/ (дата звернення 05.03.2021). 36. УкраТнська економжа може втратити $591-642 млн вгд преференцш украшському машинобудуванню в Prozorro. URL: https://kse.ua/ua/about-the-school/ news/ukrayinska-ekonomika-mozhe-vtratiti-591-642-mln-vid-preferentsiy-ukrayinskomu-mashinobuduvannyu-v-prozorro/ (дата звернення 01.03.2021). 37. Наход А. Камбэк «купуй украшське»: 3 мифа о вреде импорта для украинских производителей. URL: https: //biz.liga.net/ekonomika/all/opinion/kambek-kupuy-ukrai nske-3-mifa-o-vrede-importa-dlya-ukrainskih-proizvo dite ley (дата звернення 01.03.2021). 38. Кривецька О., Пу-стовгг О. Закон про локалГзацш виробництва: позитив чи торгова вшна? URL: https://uba.ua/eng/news/7775/ print/ (дата звернення 05.03.2021). 39. Омельченко О. ОперацГя локалГзащя: чим небезпечний обраний Укра!-ною шлях захисту нацвиробника. 23.07.2020. URL: https://www.eurointegration.com.ua/experts/2020/07/23/7 112467/ (дата звернення 05.03.2021). 40. Ввдкрите звернення до Президента Украши, Верховноi Ради Украши та Кабшету МГтстрГв Укра1ни. URL: http: //www.kvsz.com/index.php/ua/pres-sluzhba/item/2530-vi dkryte-zvernennia-do-prezydenta-ukrainy-verkhovnoi-ra dy-ukrainy-ta-kabinetu-ministriv-ukrainy (дата звер-нення 05.03.2021). 41. Стратепя нацiональноi безпеки Украши. Безпека людини - безпека кра1ни: Указо Президента Украши вгд 14 вересня 2020 року № 392/2020. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037 (дата звернення 05.03.2021). 42. Конститущя Украши. Офщшне видання. Харк1в «Право», 2016. 76 с.
References
1. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ (last accessed 05.03.2021) [in Ukrainian].
2. Dikan, V. L. (2014). Mekhanizm vosstanovleniya mashinostroitel'nogo kompleksa Ukrainy v usloviyakh
logisticheskoy integratsii [The mechanism of restoration of the machine-building complex of Ukraine in the conditions of logistic integration]. Visnik ekonomiki transportu i promislovosti, 47, pp. 9-14 [in Russian].
3. Mazaraki, A., Melnyk, T. (2012). Import ta per-spektyvy importozamishchennia v Ukraini [Imports and prospects of import substitution in Ukraine]. Visnik KNTEU, 6, pp. 5-15 [in Ukrainian].
4. Alexey Shevnin. (2020, 21 july). Vpered, mashina! Udastsya li razognat' ekonomiku zakonom o lokalizatsii [Forward, car! Will the localization law be able to disperse the economy?] Delovaya stolica. Retrieved from https: //www.minprom.ua/digest/262913.html (last accessed 05.03.2021) [in Russian].
5. Shovkun, I. A. (2020). Dependence of the Ukrainian economy on industrial imports and prerequisites for the formation of effective production specialization. Econ. promisl, 3 (91), pp. 5-28. doi: https://doi.org/10.15407/ econindustry 2020.03.005 [in Ukrainian].
6. Buleev, I. P., Bryukhovetska, N. Yu. et al. (2016). Metody rozvytku ta zabezpechennia kapitalizatsii promys-lovykh pidpryiemstv v umovakh instytutsionalnykh zmin [Methods of development and capitalization of industrial enterprises in terms of institutional change]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine. 312 p. [in Ukrainian].
7. Amosha, O. I., Buleev, I. P, Bryukhovetska, N. Yu. et al. (2016). Promyslovist Donetskoi ta Luhanskoi oblastei: problemy podalshoho funktsionuvannia ta vid-novlennia [Industry of Donetsk and Luhansk regions: problems of further functioning and restoration]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine. 152 p. [in Ukrainian].
8. Amosha, O. I., Buleev, I. P., Zemlyankin, A. I., Zbarazska, L. O., Kharazishvili, Yu. M. et al. (2017). Promyslovist Ukrainy - 2016: stan ta perspektyvy rozvytku [Industry of Ukraine - 2016: state and prospects of development]. Kyiv. IIE of NAS of Ukraine. 120 p. [in Ukrainian].
9. Buleev, I. P., Bryukhovetskaya, N. Yu. (2015). Rozbudova suchasnoi promyslovosti [Development of modern industry]. Restoration of Donbass: assessment of socio-economic losses and priority areas of public policy: a national report. Kyiv, NAS of Ukraine. 208 p. [in Ukrainian].
10.Amosha, O. I., Buleev, I. P., Zaloznova, Yu. S. (Eds.). (2017). Promyslovist Ukrainy 2014-2016: nevyko-rystani mozhlyvosti, shliakhy vidnovlennia, modernizatsii ta suchasnoi rozbudovy [Industry of Ukraine 2014-2016: untapped opportunities, ways of restoration, modernization and modern development]. Kyiv: IIE of NAS of Ukraine. 354 p. [in Ukrainian].
11. Amosha, O. I., Kharazishvili, Yu. M., Lyashen-ko, V. I. et al. (2018). Modernizatsiia ekonomiky promys-lovykh rehioniv Ukrainy v umovakh detsentralizatsii upravlinnia [Modernization of the economy of industrial regions of Ukraine in terms of decentralization of management]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine. 300 p. Retrieved from https://iie.org.ua/wp-content/uploads/ 2019/08/mono_2018_amosha_liashenko_kharazishvili_ com pressed.pdf (last accessed 07.03.2021) [in Ukrainian].
12. Shipulina, Y. S, Vashchenko, T. V. (2015). Obgruntuvannia vyboru napriamku realizatsii stratehii importozamishchennia na pidpryiemstvi mashynobudivnoi haluzi [Substantiation of the choice of the direction of realization of strategy of import substitution at the enterprise
I. n. EyneeB, H. M. EproxoBe^Ka, 0. A. MopHa
of machine-building branch]. Tekhnologicheskij audit i rezervy proizvodstva, 1 (6), pp. 37-42. doi: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.38554 [in Ukrainian].
13. Sobkevich, O. V., Belashov, E. V. Shchodo realizatsii potentsialu mashynobudivnoi haluzi u stratehii importozamishchennia [Regarding the realization of the potential of the machine-building industry in the strategy of import substitution: an analytical note]. (n.d.). Retrieved from http://old2.niss.gov.ua/articles/1110/ (last accessed 05.03.2021) [in Ukrainian].
14. Susan Stone, Dorothee Flaig and Frank Van Tongeren. Modeling Local Content Requirements: Quantitative Restrictions in a CGE Model. OECD, Trade and Agriculture Directorate. Retrieved from https://www.gtap. agecon.purdue.edu/resources/download/7203 .pdf (last accessed 07.03.2021).
15. Stone, S., Messent, J. and Flaig, D. (2015-05-01). Emerging Policy Issues: Localization Barriers to Trade. OECD Trade Policy Papers, no. 180. Paris, OECD Publishing. doi: http://dx.doi.org/10.1787/5js1m6v5qd5j-en (last accessed 07.03.2021).
16. Cody Ankeny. (2016). Local Content Requirements: Measures Intended to Boost Domestic Industry Boomerang to Bring Failure. Retrieved from https: //www.itic.org/news-events/techwonk-blog/local-content-requirements-measures-intended-to-boost-domestic-indus try-boomerang-to-bring-failure (last accessed 05.03.2021).
17. Hanna Deringer, Fredrik Erixon, Philipp Lamprecht, Erik van der Marel. (2018). The Economic Impact of Local Content Requirements: A Case Study of Heavy Vehicles. Retrieved from https://ecipe.org/publications/ the-economic-impact-of-local-content-requirements/ (last accessed 5.03.2021).
18. Shovkun, I. A. (2017). Lokalizatsiia vyrob-nytstva - svitova praktyka ta vysnovky dlia Ukrainy [Localization of production - world practice and conclusions for Ukraine]. Ekonomika i prognozuvannya, 2, pp. 31-56. doi: https://doi.org/10.15407/eip2017.02.031 [in Ukrainian].
19. Guzhva, I. Lokalizuyemsya, ved' my etogo zasluzhivayem [We are localized, because we deserve it]. Retrieved from https://zn.ua/promyshliennost/loka-lizuemsja-ved-my-etoho-zasluzhivaem.html [in Russian].
20. Medvedev, V. Lokalizatsiia vyrobnytstva -yedynyi vektor rozvytku Ukrainy [Localization of production is the only vector of Ukraine's development]. Retrieved from http://www.kvsz.com/index.php/ua/pres-sluzhba/item/2520-lokalizatsiia-vyrobnytstva-iedynyi-vektor-rozvytku-ukr ainy (last accessed 05.03.2021) [in Ukrainian].
21. Vasily Yanvarev. (2020). Lokalizatsiya v pro-myshlennosti: kak Ukraina mozhet sokhranit' mashino-stroyeniye [Localization in industry: how Ukraine can preserve mechanical engineering]. Retrieved from https://www.minprom.ua/articles/262663 .html (last accessed 05.03.2021) [in Russian].
22. Notification on promulgation of the draft resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Some issues of implementation of the pilot project on procurement of machinery in the field of mechanical engineering with a confirmed degree of localization of production». Retrieved from https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=1b66d59d-7815-4d2e-a319-c51695669d52&title
=PovidomlenniaProOpriliudnenniaProektuPostanoviKa-binetuMinistrivUkrainideiakiPitanniaRealizatsiiPilotnogo Proektu ZiZdiisnenniaZakupivelTekhnikiGaluziMashino-buduvanniaZPidtverdzhenimStupenemLokalizatsiiVirobn itstva (last accessed 09.03.2021) [in Ukrainian].
23. Draft Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Some issues of implementation of the pilot project on procurement of machinery in the field of mechanical engineering with a confirmed degree of localization of production». Retrieved from https://www.me.gov.ua/Doc-uments/Detail?id=9d331bed-b8c9-4e93-ba1f-c5518ee41b6d (last accessed 09.03.2021) [in Ukrainian].
24. Draft Law on Amendments to the Law of Ukraine «On Public Procurement» to create preconditions for sustainable development and modernization of domestic industry. Retrieved from https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=69275 (last accessed 09.03. 2021) [in Ukrainian].
25. Procedure for determining the degree of localization of mechanical engineering machinery to the draft resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Some issues of implementation of a pilot project for procurement of mechanical engineering machinery with a confirmed degree of localization of production». Retrieved from https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?id=9d331bed-b8c9-4e93-ba1f-c5518ee41b6d (last accessed 05.03.2021) [in Ukrainian].
26. Explanatory note to the draft resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Some issues of the pilot project on procurement of machinery in the field of mechanical engineering with a confirmed degree of localization of production». Retrieved from https://www.me.gov. ua/Documents/Detail?id=9d331bed-b8c9-4e93-ba1f-c55 18ee41b6d (last accessed 09.03.2021) [in Ukrainian].
27. List of engineering machinery for the implementation of a pilot project to the draft resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Some issues of the pilot project for procurement of machinery in the engineering industry with a confirmed degree of localization of production». Retrieved from https://www.me.gov.ua/Documents/De-tail?id=9d3 31bed-b8c9-4e93 -ba1f-c5518ee41b6d (last accessed 09.03.2021) [in Ukrainian].
28. Draft Law on Amendments to the Law of Ukraine «On Public Procurement» to create preconditions for sustainable development and modernization of domestic industry. The text of the bill to the second reading 02.02.2021. Retrieved from https://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69275 (last accessed 09.03.2021) [in Ukrainian].
29. On the adoption of the draft Law of Ukraine on Amendments to the Law of Ukraine» On Public Procurement «to create conditions for sustainable development and modernization of domestic industry: Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine, dated July 21, 2020 № 812-IX. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 812-20#Text (last accessed 05.03.2021) [in Ukrainian].
30. Position of the European Union on projects to «lo-calize» procurement (unofficial translation of the EU Delegation to Ukraine). (2020, July 3). Kyiv. Retrieved from http://nashigroshi.org/2020/07/04/pozytsiia-yevrosoiuzu-shchodo-proiektiv-po-lokalizatsii-zakupivel-neofitsiynyy-pereklad-predstavnytstva-yes-v-ukraini/ (last accessed 05.03.2021) [in Ukrainian].
31. The Association Agreement between Ukraine, of the one part, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, of the other part. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/984_011#Text (last accessed 05.03.2021) [in Ukrainian].
32. EU acquis. Retrieved from https://eu-agree-ment.ed-era.com/b1/p3 (last accessed 5.03.2021) [in Ukrainian].
33. Conclusion of the Main Scientific and Expert Department on the draft Law of Ukraine «On Amendments to the Law of Ukraine» On Public Procurement «to create conditions for sustainable development and modernization of domestic industry». (2020, 7 July). Retrieved from https ://w 1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1 ?pf3511 =69275 (last accessed 05.03.2021) [in Ukrainian].
34. Conclusion of the anti-corruption examination of the draft Law of Ukraine «On Amendments to the Law of Ukraine» On Public Procurement «to Create Preconditions for Sustainable Development and Modernization of Domestic Industry». Retrieved from https://nazk.gov.ua/en/ documents/vysnovok-antykoruptsijnoyi-ekspertyzy-proy ektu-zakonu-ukrayiny-pro-vnesennya-zmin-do-zakonu-uk rayiny-pro-publichni-zakupivli-shhodo-stvorennyaperedu mov-dlya-stalogo-rozvytku-ta-modernizatsiyi-vitchyz/ (last accessed 05.03.2021) [in Ukrainian].
35. Conclusion of the anti-corruption examination of the draft resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Some issues of implementation of the pilot project on procurement of machinery in the field of mechanical engineering with a confirmed degree of localization of the manufacturer». (2020, 1 Sep.). Retrieved from https: //nazk.gov.ua/uk/documents/vysnovok-antykoruptsijnoyi-ekspertyzy-proyektu-postanovy-kabinetu-ministriv-ukray iny-deyaki-pytannya-realizatsiyi-pilotnogo-proyektu-zi-zd inen galuzi-mashynobuduvannya-z-pidtver / (last accessed 05.03.2021) [in Ukrainian].
36. The Ukrainian economy may lose $ 591-642 million from preferences for Ukrainian engineering in Prozorro. Retrieved from https://kse.ua/en/about-the-school/ news/ukrayinska-ekonomika-mozhe-vtratiti-591-642-mln-vid-preferentsiy-ukrayinskomu-mashinobuduvannyu-v-prozorro/ (last accessed 01.03.2021) [in Ukrainian].
37. Nahod, A. Kambэk «kupui ukrainske»: 3 myfa o vrede ymporta dlia ukraynskykh proyzvodytelei [Kambek «buy Ukrainian»: 3 myths about the dangers of imports for Ukrainian producers]. Retrieved from https://biz.liga.net/ ekonomika/all/opinion/kambek-kupuy-ukrainske-3-mifa-o-vrede-importa-dlya-ukrainskih-proizvoditeley (last accessed 01.03.2021) [in Russian].
38. Kryvetska, O., Pustovit, O. Zakon pro lokaliza-tsiiu vyrobnytstva: pozytyv chy torhova viina? [Law on localization of production: positive or trade war?]. Retrieved from https://uba.ua/eng/news/7775/print/ (last accessed 05.03.2021) [in Ukrainian].
39. Omelchenko, O. Operatsiia lokalizatsiia: chym nebezpechnyi obranyi Ukrainoiu shliakh zakhystu natsvy-robnyka [Operation localization: how dangerous is Ukraine's chosen way to protect the national producer]. (2020, 23 July). Retrieved from https://www.eurointegra-tion.com.ua/experts/2020/07/23/7112467/ (last accessed 05.03.2021) [in Ukrainian].
40. Open appeal to the President of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine and the Cabinet of Ministers
of Ukraine. Retrieved from http://www.kvsz.com/in-dex.php/en/pres-sluzhba/item/2530-vidkryte-zvernennia-do-prezydenta-ukrainy-verkhovnoi-rady-ukrainy-ta-kabi-netu-ministriv-ukrainy (last accessed 05.03.2021) [in Ukrainian].
41. National Security Strategy of Ukraine. Human security is the security of the country: Decree of the President of Ukraine of September 14, 2020 № 392/2020. Retrieved from https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037 (last accessed 05.03.2021) [in Ukrainian].
42. Konstytutsiia Ukrainy [The Constitution of Ukraine]. (2016). Official publication. Kharkiv, Pravo». 76 p. [in Ukrainian].
Булеев I. П., Брюховецька Н. Ю., Чорна О. А. Модершзащя промисловосл шляхом iMnopT03aMi-щення та локaлiзaщl виробництва у машинобуду-ванш
Обгрунтовано, що вщродження самодостатносп економши, промисловосп потребуе випереджаючого зростання нацюнального машинобудування, удоскона-лення механiзмiв стимулювання розвитку, одним i3 яких е политика уряду у iмпортозамiщеннi шляхом ло-калiзацü виробництва.
Розглянуто свгговий досвщ запровадження захо-дiв з локалiзацü. До^джено труднощi впровадження заходiв з локалiзацii виробництва в Украiнi. Обгрунтовано доцшьшсть впровадження заходiв уряду щодо ло-калiзацii виробництва продукцп галузi машинобудування в процес державних закупiвель.
Визначено, що протекцюшстську полiтику щодо розвитку промислового сектору, зокрема локалiзацiю виробництва в тепершнш час практикують майже всi кра!ни свiту, в першу чергу - розвинеш. Локалiзацiя виробництва розглядаеться у науковому колi з двох протилежних позицiй: 1) як протекцiонiстський захвд, який не сприяе економiчному зростанню та заважае вiльному руху товарiв i капiталiв; 2) як захвд уряду щодо пiдгримки розвитку нацюнального товаровироб-ника.
Проаналiзовано проекти змш до нормативно пра-вово! бази у полггащ iмпортозамiщення: 1) Проект постанови Кабшету Мiнiстрiв «Деяш питання реалiзацii пiлотного проекту зi здiйснення закупiвель технiки га-лузi машинобудування з пiдтвердженим ступенем ло-калiзацii виробництва» до 31 грудня 2021 року; 2) Проект змш до Закону Укра!ни «Про публiчнi заку-пiвлi» щодо створення передумов для сталого розвитку та модершзацп вiтчизняноi промисловостi.
Зважаючи на те, що Укра!на пiдписала ряд мiжна-родних договорiв щодо вшьно! торпвл^ доведено, що слiд бiльш детально визначити та обгрунтувати власнi штереси, захист нацюнально! i економiчноi безпеки, правомiрнiсть змiн до закону та можливосп !х впровадження в укра!нське законодавство. Обгрунтовано гiпотезу про закршлення для Укра!ни спецiального режиму на визначений термш та встановлення норм ло-калiзацii виробництва для державних закутвель.
Ключовi слова: модершзащя промисловосп, пiд-приемства машинобудування, iмпортозамiщення, ло-калiзацiя виробництва, Local Content Requirements, державш закупiвлi.
Buleev I., Bryukhovetska N., Chorna O. Modernization of Industry through Import Substitution and Localization of Production in Mechanical Engineering
It is substantiated that the revival of self-sufficiency of the economy and industry requires the outpacing growth of national engineering, improvement of mechanisms to stimulate development, one of which is the government's policy on import substitution, including measures to localize production.
The world experience of introduction of localization measures is considered. The difficulties of implementing measures to localize production in Ukraine have been studied. The expediency of introduction of measures of the government concerning localization of manufacture of production of branch of mechanical engineering in the course of public purchases is proved.
It is determined that the protectionist policy on the development of the industrial sector, in particular the localization of production, is currently practiced by almost all countries of the world, primarily developed ones. The localization of production is considered in the scientific community from two opposite positions: 1) as a protectionist measure that does not promote economic growth and hinders the free movement of goods and capital; 2) as a government measure to support the development of national producers.
The draft amendments to the regulatory framework in import substitution policy are analyzed: 1) Draft resolution of the Cabinet of Ministers "Some issues of implementation of the pilot project on procurement of machinery in the field of mechanical engineering with a confirmed degree of localization" until December 31, 2021; 2) Draft amendments to the Law of Ukraine "On Public Procurement" to create the conditions for sustainable development and modernization of domestic industry.
Given that Ukraine has signed a number of international free trade agreements, it has been proved that it is necessary to define and substantiate in more detail its own interests, protection of national and economic security, legality of amendments to the law and the possibility of their implementation in Ukrainian legislation. The hypothesis of fixing a special regime for Ukraine for a certain period of time and establishing norms of localization of production for public procurement is substantiated.
Keywords: modernization of industry, machinebuilding enterprises, import substitution, localization of production, Local Content Requirements, public procurement.
Булеев И. П., Брюховецкая Н. Е., Черная А. А. Модернизация промышленности посредством им-портозамещения и локализации производства в машиностроении
Обосновано, что возрождение самодостаточности экономики, промышленности требует опережающего роста национального машиностроения, совершенствования механизмов стимулирования развития, одним из которых является политика правительства в импорто-замещении посредством локализации производства.
Рассмотрен мировой опыт внедрения мероприятий по локализации. Исследованы трудности внедрения мероприятий по локализации производства в Украине. Обоснована целесообразность внедрения мер правительства по локализации производства продукции отрасли машиностроения в процессе государственных закупок.
Определено, что протекционистскую политику по развитию промышленного сектора, в частности локализацию производства в настоящее время практикуют почти все страны мира, в первую очередь - развитые. Локализация производства рассматривается в научном сообществе с двух противоположных позиций: 1) как протекционистская мера, не способствующая экономическому росту и мешающая свободному движению товаров и капиталов; 2) как мера правительства по поддержке развития национального товаропроизводителя.
Проанализированы проекты изменений в нормативно-правовую базу в политике импортозамещения: 1) Проект постановления Кабинета Министров «Некоторые вопросы реализации пилотного проекта по осуществлению закупок техники отрасли машиностроения с подтвержденной степенью локализации производства» до 31 декабря 2021 г.; 2) Проект изменений в Закон Украины «О публичных закупках» по созданию предпосылок для устойчивого развития и модернизации отечественной промышленности.
Несмотря на то, что Украина подписала ряд международных договоров о свободной торговле доказано, что следует более детально определить и обосновать собственные интересы, защиту национальной и экономической безопасности, правомерность изменений в закон и возможности их внедрения в украинское законодательство. Обоснована гипотеза о закреплении для Украины специального режима на определенный срок и установлении норм локализации производства для государственных закупок.
Ключевые слова: модернизация промышленности, предприятия машиностроения, импортозамеще-ние, локализация производства, Local Content Requirements, государственные закупки.
Стаття надшшла до редакци 12.03.2021
Прийнято до друку 16.03.2021
