CC BY
13
УДК 001.57:681.5.015
В О. КОНДРАТЕЦЬ, А.М. МАЦУЙ
Юровоградський нацiональний техшчний унiверситет
МОДЕЛЮВАННЯ ФОРМУВАННЯ П1СКОВОГО Т1ЛА МЕХАН1ЧНОГО КЛАСИФ1КАТОРА В УМОВАХ СПРАЦЮВАННЯ РОБОЧИХ ЕЛЕМЕНТ1В
СП1РАЛ1
Недосконалкть керування одностральними класифжаторами через недостатню вивченгсть закономгрностг формування пккового тша приводить до значних збитк1в в рудоп1дготовц1. Врахування даноi закономгрностг дозволяе завдяки покращенню якостг автоматичного керування зменшити втрати в першш стадИ подргбнення руди. Розв'язання теоретичног частини ц1ег задачi складае актуальтсть статтг, метою яког е моделювання формування пiскового продукту (тша) в мехатчному класифiкаторi в умовах спрацювання спiралi. Завданням е визначення впливу спрацювання робочих елементiв спiралi на функцюнальний зв'язок об'ему i висоти матерiалу мiж витками. Встановлено експериментальну залежнкть об 'ему пiскового тша вiд його висоти при неспрацьоватй спiралi та И апроксимуючу функцiю. Спрацювання робочих елементiв спiралi в допустимих межах створюе незначний вплив на визначення об 'ему пiскового тша за його висотою.
Ключовi слова: класифжатор, страль, об 'ем пiскiв, вплив спрацювання, точнiсть
В.А. КОНДРАТЕЦ, А.Н. МАЦУЙ
Кировоградский национальный технический университет
МОДЕЛИРОВАНИЕ ФОРМИРОВАНИЯ ПЕСКОВОГО ТЕЛА МЕХАНИЧЕСКОГО
КЛАССИФИКАТОРА В УСЛОВИЯХ ИЗНОСА РАБОЧИХ ЭЛЕМЕНТОВ СПИРАЛИ
Несовершенство управления односпиральными классификаторами из-за недостаточной изученности закономерностей формирования пескового тела приводит к значительным убыткам в рудоподготовке. Учет этой закономерности позволяет посредством улучшения качества автоматического управления уменьшить убытки в первой стадии измельчения руды. Решение теоретической части этой задачи составляет актуальность статьи, целью которой является моделирование формирования пескового продукта (тела) в механическом классификаторе в условиях износа спирали. Заданием является определение влияния износа рабочих элементов спирали на функциональную связь объема и высоты материала между витками. Определена экспериментальная зависимость объема пескового тела от его высоты при неизношенной спирали и ее аппроксимирующая функция. Износ рабочих элементов спирали в допустимых пределах незначительно влияет на определение объема пескового тела по его высоте.
Ключевые слова: классификатор, спираль, объем песков, влияние износа, точность
V.A. KONDRATETS, A.N. MATSUI
Kirovohrad National Technical University
MODELING OF THE FORMATION OF THE BODY OF MECHANICAL SAND CLASSIFIERS IN WEAR CONDITIONS OF WORK ITEMS SPIRAL
Imperfection of management of single-spiral classifiers due to lack of scrutiny the laws of the formation of sand body leads to significant losses in the ore preparation. Accounting for this law allows to reduce losses in the first stage of ore grinding, by improving the quality of automatic control. The decision of the theoretical part of this problem is the relevance of articles, the aim of which is modeling the formation of sand product (the body) in a mechanical classifier in a spiral of wear. The task is to determine effect of wear spiral of work items on the functional relationship of volume and height of the material between the turns. Established experimental dependence sand volume of the body of its height when not worn spiral and its approximating function. Wear a spiral of work items within an acceptable range has little effect on the definition of sand on the volume of the body height.
Keywords: classifier, spiral, the volume of sand, impact wear, accuracy
Постановка проблеми
Ввдсутшсть шформацп про формування крупного твердого м1ж двома суадшми витками страт мехашчного класифшатора (тскового тша) стримуе пвдвищення якосп автоматичного керування першою стад1ею подр1бнення вихвдно! руди на збагачувальних фабриках, що приводить до значних економ1чних збитшв внаслвдок перевитрачання електроенерги i матер1ал1в. Ефективнють рудотдготовки може значно
покращитись завдяки розв'язанню дано! науково-техтчно! задачi. Тому дана робота спрямовуеться на реалiзацiю Галузево! програми енергоефективностi та енергозбереження на перюд до 2017 р., затверджено! наказом Мшстра промислово! полiтики Укра!ни №152 вш 25.02.2009 року в частит прничо-металургшного комплексу та планiв науково! тематики Кiровоградського нацiонального технiчного ушверситету, зокрема, теми «Моделювання технологiчних процеав у механiчних спiральних класифiкаторах з метою вдосконалення математичних моделей» (0115Ш03962). Оск1льки дана робота присвячуеться знаходженню одного з основних технологiчних параметрiв механiчного спiрального класифiкатора - продуктивносп по пiсках, Г! тема е актуальною.
Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй
Автоматизацi! процесiв рудопiдготовки на збагачувальних фабриках придiляеться значна увага як заруб1жними [1, 2], так i вiтчизняними вченими [3]. У даних роботах розглядаються засоби автоматизацп процесiв класифiкацi!. 1х можливо уточнити роботами [4, 5, 6], де вони удосконалюються, визначення технологiчного параметра зводиться до розгляду пiскового тша механiчного спiрального класифiкатора. Тут практично ввдсутне запiзнювання внаслiдок оцiнювання юлькосп продукту в межах спiралi класифжатора. Однак недол1ком е велика кшьшсть параметрiв, якi враховуються, i необхвдний час !х введения i обчислення, що фактично створюе запiзнювания, ускладнюе засоби i пвдвищуе !х варпсть. Тому у бiльш пiзнiших роботах вiдмiчаеться необхiднiсть розробки iнформацiйних засобiв, пiдвищения !х надiйностi i точносп, зменшення вартостi, важливiсть вимiрюваиия витрати продуктiв збагачення [2, 3, 7]. Реакщею на це стала робота [8], де реалiзовано пвдхвд вимiрювання продуктивностi мехаиiчного спiрального класифiкатора, який забезпечуе реагування на мiнiмальну шльшсть матерiалу мiж витками спiралi i не вiдрiзняеться запiзнюваниям, складнiстю та великою вартютю. В [8] доведено, що об'ем тскового тiла мехашчного спiрального класифiкатора у мiжвитковому просторi спiралi визначаеться рiвнем твердого вздовж вертикали яка проходить через точку контакту цилшдрично! постел1 i подавального витка у самш нижиiй точщ. Однак дану залежиiсть в умовах спрацювання робочих елементiв спiралi шхто не вивчав. Тому розв'язанню ще! задачi i присвячена дана публшащя.
Формулювання мети дослiдження
Метою роботи е моделювання формування пiскового тша мехашчного класифжатора в умовах зносу сшрал1 i визначення впливу спрацювання робочих елеменпв на функцiональний зв'язок об'ему i висоти матерiалу м1ж витками.
Викладення основного матерiалу дослщження
Моделювання здiйснюемо на конкретному тит технологiчного агрегату 1КСН-30, який отримав найбiльш широке розповсюдження на рудозбагачувальних фабриках Укра!ни. Класифiкатор встановлюють щд кутом а=18°30' до горизонту. Його страль мае дiаметр 2ЯС=3 м, вона виконана двозахвдною з кроком 5=1,8 м i звичайно обертаеться зi швидкiстю 0,05 об/с (3 об/хв.) [9]. На шнцях витшв спiралi встановлюють змiннi робочi елементи висотою 0,33 м, яш спрацьовуються. Найбiльше спрацюваиия робочого елемента досягае 0,04 м. Тодi радiус спiралi складае 1,46 м.
Попереднiми дослвдженнями встановлено [8], що iснуе функцюнальна залежиiсть мiж величиною об'ему матерiалу у мiжвитковому просторi спiралi (тсковому тiлi) i його висотою. Це за вимiряною висотою пiскового тша мехашчного спрального класифiкатора дозволяе судити про його об'ем. Однак спрацювання робочих елеменпв ^ як наслвдок, зменшення !х висоти i радiуса спiралi може порушити цей зв'язок та привести до значних похибок вимiрювання об'ему матерiалу. В той же час при спрацюванш робочих елеменлв наростае цилiндрична постiль з тскового матерiалу, а пiски, займаючи м1жвитковий простiр при меншому радiусi спiралi, розташовуються на бiльш високш вiдмiтцi подавального (заднього) витка, де ширина верхшх шарiв матерiалу бшьша. Тобто, вiдбуваеться компенсац1я - менша ширина тскового тша при меншому радiусi спiралi компенсуеться бiльшим його розширенням у верхнш частинi порiвняно з неспрацьованими робочими елементами. Такий механiзм компенсацi! перевiряемо шляхом моделювання процесу спрадювання робочих елементiв страль
Пiсковi тiла знаходяться на цилшдричнш постелi мiж двома витками сшралг Кiнцеве пiскове тiло, яке розглядаеться, розташовуеться бiля пiскового порога класифшатора, але ще не переходить через нього пвд дiею рухомо! страл1 При перемiщеннi подавального (заднього) витка 5, показаного на рис.1, у напрямi стршки В матерiал розвантажуеться через пiсковий порiг класифiкатора в напрямi стрiлки А до тскового жолоба. Шскове тiло мехаиiчного с^рального класифiкатора складаеться з двох частин - нижньо! i верхньо!, яш вiдмiннi за формою. Нижня частина тскового тша знаходиться мiж двома витками спiралi i займае прослр вздовж вертикал1 до рiвня, коли матерiал, що розташовуеться горизонтально, тдходить до нижиьо! основи переднього витка, як це показано на рис.1. Знизу нижня частина тскового тша обмежуеться постшлю цилiндричноí форми, яка створюеться з тсшв при обертант спiралi. Найбiльше значення висоти матерiалу у нижиiй частинi пiскового тша е константою для класифшатора i дорiвнюе Не = (в/2^т а . Для прийнятого класифжатора цей параметр складае НС=0,2853 м. При спрацюванш спрал! в1дбуваються змши, оск1льки робочий елемент стае бшьш коротким. Зважаючи на те, що висота робочих елеменлв скорочуеться, цилшдрична поверхня постелi пiднiмаеться на величину спрацювання, а НС залишаеться незмшною, найбiльша висота п!скового тiла за даних умов зменшуеться. Зменшення висоти тскового тша визначаеться
спрацюванням, помноженим на со518°30'. Його максимальне значения складае 0,03793 м. При найбшьшому спрацюванш робочих елемеилв висота верхньо! частини шскового тiла зменшуеться на 0,03793 м. Однак працездатнiсть класифiкатора зберiгаеться, зважаючи на те, що у нього юнуе великий запас тсково! продуктивное!! [10].
Рис.1. Нижня частина тскового тша мехатчного сп1рального класиф1катора, подана елементарними складовими у
вертикальному розр1з1, який проходить через в1сь обертання аирам: 1 — горизонталь; 2 — нахилене дно цилшдрично!' иостел1, створене з тскш класиф1катора; 3 — переднш виток си1рал1;
4 —горизонтальна поверхня нижньо1 частини тскового т1ла, яка обмежус його максимальний розм1р; 5 — задн1й (подаючий) виток страл1; 6 — неповт елементи п1скового т1ла; 7 — нарощена частина цилшдрично!' постел1 при знос1 аирам; 8 — зсув елементарних складових пускового т1ла в горизонтальнш площит в насл1док зносу аирам;
1-19 — елементарн1 вертикальн1 стовпчики матер1алу, створен1 елементарними складовими
Найбшьш ефективним е графоаиалiтичне моделювания процесу страивания робочих елементiв страт. Подаемо нижию частину пiскового тша класифiкатора у виглядi к1лькох горизонтально розташованих шарiв матерiалу однаково! товщини АН, кiлькiсть яких вiдповiдае величин Нс. Якщо АН=0,0317 м, то нижня частина тскового тша включае дев'ять горизонтальних шарiв матерiалу. Тодi у верхнiй частинi пiскового тша при неспрацьованих робочих елементах розмщуеться два горизонтальних шари. Спрацювания робочих елемеипв спiралi на 0,04 м зменшуе верхню частину пiскового тша до одного шару. Кут нахилу витшв спiралi до осi обертання дещо змшюеться, оскiльки дорiвнюе у=аг^4Кс/В. Змша радiуса спiралi при спрацюванш робочих елементiв при незмiнному В приводить до варшвания у, але воно вiдбуваеться в незначних межах. При неспрацьованш спiралi у=73°20'.
Моделювания розпочинаемо з нижиьо! частини шскового тша, розглядаючи верхню геометричну ф^ру горизонтального розрiзу на стику двох частин - нижиьо! i верхньо!. Верхнш шар нижиьо! частини шскового тша мае форму, обмежену параболою i нахиленою пiд кутом у прямою, що характеризуе лшш змочуваиня на робочих елементах подавального (заднього) витка спiралi. У нижиiх шарах форма фиур у горизонтальних розрiзах пiскового цилiндричного тiла повторюеться при зменшених розмiрах, що характеризуються довжиною вiдповiдних лiнiй змочуваиня. Площi цих геометричних фiгур вздовж осi спiралi I е змiнними, тому 1х оцiнюемо на елементарних дiлянках довжиною А1. Приймемо довжину А1=0,05 м. Об'ем шсшв у конкретному горизонтальному шарi матерiалу дорiвнюе сумi площ геометричних ф^р довжиною А1, помноженш на висоту шару матерiалу АН. Такий же пiдхiд здiйснюемо i стосовно шарiв матерiалу у верхнш частиш пiскового тiла. Лише тут горизонтальш шари матерiалу наближено мають форму трапецiй. Оск1льки при зменшенш висоти пiскiв (зниженнi пiсковоl продуктивносп) початки нижиiх шарiв матерiалу змщуються праворуч, розташуваиия в модел1 вертикальних стовпчишв сл1д розпочинати вiд вертикалi ББ лiворуч i праворуч, як це демонструеться на рис.1. При спрацюваиш спiралi вертикаль ББ, що слвдуе з рис.1, змiщуеться праворуч. При найбшьшому спрацюванш, що дорiвнюе 0,04 м, змщения складае 12,69 мм при довжиш А1=0,05 м. Воно суттево не впливае на результат моделювания, тому всi модел1 розглядаються вiдносно вертикалi ББ, що демонструеться на рис.1.
У прямокутних трикутниках АББ i ББС, наиесених на рис.1, катет ББ е сшльним i його задаемо у кшькосп складових АН, де величина змшюеться ввд 1 до 9. З трикутника АББ катет АБ=ББ^а, а з прямокутного трикутника ББС катет БС=ББ ^а. Горизонтальний вiдрiзок АС=АВ+ВС. Для рiзних шарiв матерiалу визначаемо параметри АВ, ВС i АС та шльшсть елементарних складових А1 в них. Даш зводимо в табл.1. Верхнш шар нижиьо! частини тскового тша при спрацьованш спiралi класифжатора також знаходиться у горизонтальнiй площиш i в1дпов1дае рiвню матерiалу Нс=0,2853 м. Тому даиi табл.1 однаково пвдходять як для моделювания тскового тша при неспрацьованш, так i при будь-якш степенi спрацювания
2
сшрал! Побудова горизонтальних шарiв (одного чи двох) верхнього тскового тша також витiкаe з рис.1. Тут завжди буде 19 елементарних вертикальних стовпчик1в.
Таблиця 1
Значення довжини вмрнкчв у горизонтальних шарах нижньоТ частини п1скового т1ла мехашчного _сп1рального класифшатора та кшькосл елементарних складових Л в них _
Порядковий Висота Довжина Кшьшсть Довжина Юльшсть Довжина Кшьшсть
номер шару шару вiдрiзка елементар- вщрта елементарних вщрта елементар-
матерiалу, який матерiалу АВ, м них ВС, м складових Л1 АС, м них
розпочинаеться п ЛИ, м складових у в1др1зку ВС складових
знизу Л1 у Л1 у
пiскового ила п в1дазку АВ ввдрпку АС
1 0,0317 0,0947 1,89 0,0106 0,21 0,1053 2,11
2 0,0634 0,1895 3,79 0,0212 0,42 0,2107 4,21
3 0,0951 0,2842 5,68 0,0318 0,64 0,3160 6,32
4 0,1268 0,3790 7,58 0,0424 0,85 0,4214 8,43
5 0,1585 0,4737 9,47 0,0530 1,06 0,5267 10,53
6 0,1902 0,5684 11,37 0,0636 1,27 0,6320 12,64
7 0,2219 0,6632 13,26 0,0742 1,48 0,7374 14,75
8 0,2536 0,7579 15,16 0,0848 1,70 0,8427 16,85
9 0,2853 0,8527 17,05 0,0955 1,91 0,9482 18,96
З даних табл.1 i рис.1 видно, що при зменшенш рiвня матерiалу у мiжвитковому просторi спiрального класифiкатора загальна кiлькiсть елементарних складових А1 на вiдрiзку АС зменшуеться з 18,96 до 2,11. При прийнятих розмiрах елементарних складових А1 i ЛИ мають мюце не повнiстю заповненi структури 6, як демонструються на рис.1 i е зафарбованими. 1х об'еми слад ввднести до сусiднiх елементiв, нехтувати ними або враховувати iншим тдходом.
В процесi моделювання визначаемо об'ем тскового тша при фшсованих висотах, кратних ЛИ, тобто АИ=1 ЛИ,...,11 ЛИ, включаючи весь можливий обсяг матерiалу. Об'ем пiскового тiла визначаемо як суму об'емiв матерiалу в окремих горизонтальних шарах. Об'ем матерiалу в окремому горизонтальному шарi дорiвнюе скоректованiй з врахуванням крайових ефекпв його площi, помноженiй на висоту ЛИ. Площу будь-якого горизонтального шару матерiалу визначаемо як суму середшх лiнiй трапецiй елементарних складових довжиною Л1, помножених на !х висоту ИТ= Л1. Отже, для знаходження об'емiв шарiв матерiалу запропонованим методом моделювання необхвдно будувати сiм'ю проекцш горизонтальних матерiальних шарiв пiскового тша на горизонтальну площину. Для здшснення тако! побудови визначаемо параметри лшш змочування, що вiдбиваються на задньому (подавальному) витку спiралi. Спочатку знаходимо довжину хорди Х, яка створюеться проекщею поверхнi матерiалу i траектори обертання витков на площину, перпендикулярну осi спiралi. Довжини хорд, що ввдповадають лiнiям змочування на подавальних витках спiралi, дорiвнюють
Хп = 2д/в£ -(Яс - пАИ) , (1)
де п - порядковий номер шару матерiалу, починаючи знизу, п=1,.. .,11. Довжини лiнiй змочування визначаемо вадповвдно залежностi
= Хп/ ОС8(90°-Г). (2)
Ввддалення лшп змочування в1д вертикалi ББ, позначенiй на рис.1, знаходимо за залежшстю
У = п -АН ■ tga . (3)
Для шарiв верхнього пiскового тiла лшп змочування будуть виникати i на передньому витку спiралi. У такому випадку використовуемо формулу (1), приймаючи п=1 для першого шару i п=2 для другого (верхнього) шару верхньо! частини пiскового тiла. Довжину лшп змочування на передньому витку визначаемо за формулою (2).
Основш параметри лшш змочування на задньому (подавальному) витку спiралi класифжатора, розраховаш за (1)-(3), при рiзнiй степенi и спрацювання приводяться в табл.2. За даними табл.2 будуемо проекци шарiв матерiалу пiскового тша на горизонтальну площину. Проекци шарiв матерiалу повного пiскового тiла на горизонтальну площину для неспрацьовано! спiралi показанi на рис.2. Проекцil шарiв матерiалу пiскового тiла на горизонтальну площину для спрацьовано! спiралi на 0,04 м приводяться на рис.3. З рис.2 i рис.3 видно шдхвд врахування крайових ефектiв у шарах матерiалу, де звужуються проекци шарiв як вздовж осi обертання, так i в поперечному напрям^ Проекцil шарiв матерiалу пiскового тша на горизонтальну площину для спрацьовано! спiралi на 0,02 м займають пром1жне положення. За даними проекцш шарiв матерiалу на горизонтальну площину знаходимо об'еми шсшв у кожному шарi та в1дпов1дно !х сумi - у пiсковому тiлi в цшому при рiзних його висотах, що виражаються у одиницях ЛИ.
Таблиця 2
Значення осношшх параметр1в лшш змочування на задньому (подавальиому) витку страл1
класиф1катора при рший степем '11 спрацкшаиия_
Порядковий номер шару матерiалу,
який розпочинае-ться знизу тскового тша п
Висота шару матерiалу
пАН, м
Довжина лшп змочуваиня Ы, м
Робочi елементи не
спрадьованi
Робочi елементи спрацьованi на 0,02 м
Робочi елементи спрацьованi на 0,04 м
Вiддалення лши змочуваиня вш вертикалi пiскового тiла У, м
Робочi елементи не
спрадьованi
Робочi елементи спрацьованi на 0,02 м
Робочi елементи спрадьованi на 0,04 м
1
0,0317
0,6404
0,6371
0,6318
0,0106
0,0106
0,0106
2
0,0634
0,9008
0,8963
0,8884
0,0212
0,0212
0,0212
0,0951
1,0974
1,0915
1,0820
0,0318
0,0318
0,0318
0,1268
1,2601
1,2535
1,2425
0,0424
0,0424
0,0424
0,1585
1,4011
1,3936
1,3812
0,0530
0,0530
0,0530
0,1902
1,5262
1,5179
1,5043
0,0636
0,0636
0,0634
0,2219
1,6392
1,6302
1,6154
0,0742
0,0742
0,0743
0,2536
1,7423
1,7326
1,7167
0,0848
0,0848
0,0849
0,2853
1,8373
1,8269
1,8100
0,0955
0,0955
0,0955
10
0,3170
1,9253
1,9143
1,8965
0,1061
0,1061
0,1060
11
0,3487
2,0070
0,1167
3
4
5
6
7
8
9
Рис.2. Проекци шар1в матер1алу повного тскового тша на горизонтальну площину при неспрацьованш аирам: 1 — 11 — проекци шарш матер1алу; 12 — проекци лшш змочування на передньому витку; 13 — проекци лшш змочування на задньому (подавальному) витку; 14 — в1сь обертання аирам: 15 — проекщя вертикал1 тскового тша
Рис.3. Проекци шар1в матер1алу тскового тша на горизонтальну площину при спрацювант аирам на 0,04 м: 1 — 10 — проекци шар1в матер1алу; 11 — проекцш лши змочування на передньому витку; 12 — проекци лтт змочування на задньому (подавальному) витку; 13 — в1сь обертання страл1; 14 — проекщя вертикал1 тскового тша
Рис.4. Залежшсть обсму тскового тша ввд висоти вздовж його вертикал1 при незношен1й аирам: 1 — точки, отриман в процес1 моделювання; 2 — крива, що ввдповвдас апроксимуючш функцц
Отримаш результати моделювання дозволяють побудувати залежносп зм1ни об'ему тскового тша стрального класифiкатора в функци висоти вздовж його вертикалi. Залежшсть об'ему матерiалу в п1сковому тш в1д його висоти при незношенш спiралi приводиться на рис.4. Вона достатньо точно апроксимуеться функцiею виду
УРТ = 2.874 -10-6Ирт + 3.077 ■ 10-3Ирт + 2.243 ■ 10-2ИРТ - 0.4359 , дм3, (4) де ИРТ - висота тскового тша в мм.
Тобто, в результат! моделювання отримуемо р!вняння, яке дозволяе за вим!ряною висотою тскового тша визначати його об'ем. Дат, отримаш для зношених стралей, мають такий же характер, але розкид точок знаходиться в межах 3,14...4,17%. Вш в основному безсистемний, що тдкреслюе випадковiсть, а не систематичшсть вiдхилень. Це в основному зв'язуеться з тим, що ютинш невелик зм1ни п1скового тiла в певних ситуацшх при спрацюваннi спiралi стають сум1рними з похибками, яш викликанi методом моделювання, в основному врахуванням крайових ефектiв при неповному створеннi елементарних складових Л^ЛИ.
Отже, результати моделювання встановлюють незначнi ввдхилення залежностей при спрацюваннi спiралi ввд базово! величини, що вiдпов1дае незношеним робочим елементам. Тому залежнiсть (4) можливо використовувати без врахування спрацювання спiралi.
Висновки
В процес моделювання формування п1скового тiла механiчного класифшатора в умовах спрацювання робочих елеменпв спiралi встановлено:
- експериментальну залежшсть об'ему тскового тша ввд висоти вздовж його вертикалi та и апроксимуючу функц1ю;
- спрацювання робочих елеменпв спiралi в допустимих межах (до 0,04 м) створюе незначний вплив на визначення об'ему тскового тша за його висотою.
Перспективами подальших дослвджень у цьому шпрям1 е розробка систем вимiрювання шсково! продуктивност1 механiчних спiральних класифiкаторiв.
Список використано'1 л1тератури
1. Линч А. Дж. Циклы дробления и измельчения / Линч А. Дж.: [пер. с англ.].- М.: Недра, 1981.- 342с.
2. Разработка и применение автоматизированных систем управления процессами обогащения полезных ископаемых / [Морозов В.В., Топчаев В.П., Улитенко К.Я. и др.]- М.: Изд. дом «Руда и Металлы», 2013.- 512с.
3. Измельчение. Энергетика и технология / [Пивняк Г.Г., Вайсберг Л.А., Кириченко В.И. и др.].- М.: Изд. дом "Руда и Металлы", 2007.- 296с.
4. А.с. 329905 СССР, МКИ В 03 С 5/00. Способ непрерывного измерения циркулирующей нагрузки /Т.И. Гуленко, В.А. Кондратец (СССР). - № 1352391/29-33; заявл. 28.07.69; опубл.24.02.72,Бюл. №8.
5. А.с. 1269838 СССР, МКИ В 03 В 13/00. Способ определения производительности спирального классификатора по пескам /В.И. Дмитриев (СССР). - № 3904014/22-03; заявл. 27.05.85; опубл. 15.11.86, Бюл. № 42.
6. А.с. 1530258 СССР, МКИ В 03 В 13/00. Способ определения продуктивности спирального классификатора по пескам / Е.Ф. Морозов (СССР). - № 4385577/22-03; заявл. 29.02.88; опубл. 23.12.89, Бюл. № 47.
7. Кушн А.1. 1нтелектуальна вдентифжащя та керування в умовах процеав збагачувально! технологи / Кушн А.1. - Кривий Р1г: Видавництво КТУ, 2008.- 204с.
8. Мацуй А.М. Математичне моделювання формування тскового тша у мгжвитковому простор! мехашчного стрального класифшатора / А.М. Мацуй // Автоматизащя технолопчних i 61зшс-процеав.- 2015.- Т.7.- Вип.4.- С.9-17.
9. Верхотуров М.В. Гравитационные методы обогащения / Верхотуров М.В.- М.: МАКС Пресс, 2006.-352с.
10. Разумов К.А. Проектирование обогатительных фабрик / Разумов К.А. - М.: Недра, 1970.- 592 с.
