CC BY
16Моделi релМйно'1 освiти в загальноосвiтнiх школах в контекст европейських наукових студш: за зразками Францп, Pociï та Нiдерландiв
© В.В. Прошак, 2010
Вталш ПРОШАК, Утрехт/Тшбург, Шдерланди
Переклад Í3 англшсько! на украшську зроблено Тетяною I. Михальчук.
Вiталiй В. Прошак
Наукова робота i навчан-ня: "Релтйт аспекти мультикультурально'1 освии" при ввщдШ релЬ гiйних студш та теологи, гуматтарного факультету Утрехтського утвер-ситету; та програми "Хри-стиянство та суспiльство" при Тшбургськш школi теологи Тiлбургського утверситету (Нщерлан-ди). Попередне навчання: Tyndale Theological Seminary (Диплом мапст-ра (MDiv) та Диплом магiстра (MTh)) у Нщер-ландах, Запорiзький бiблiйний коледж та сiмiнарiя (Диплом BA) на Украш. Вггалш В. Прошак одружений i3 Тетяною I. Михальчук i разом вони виховують 1хню доньку Данiеллу-Iзабелл В. Прошак.
ВСТУП
Якось BiHCTOH Черчш промовив, що прeм'eр-мiнiстри заздрять учителям школи через !хнш вплив на нащю.[1] 1ншими словами, основне виховання наци знаходиться в руках освгги. Вщомий росiйський учений Дмитро Менделеев був переконаний в тому, що освта без духовного та морального виховання подiбна до меча в рущ божевшьно! людини.[2] Це означае, що освiта, дана на певному рiвнi будь-яким сус-пiльством чи координуючись будь-якою етшчною чи рел^-iйною групою, - е неповнощнною, якщо вона сфокусована лише на штелектуальному розвитку особистосп й якщо вона iгноруе культурно-релтйну спадщину учня. Таким чином, релтйна освiта виконуе важливу роль в стимулюванш духовного, морального, сощального i культурного розвитку особистостi та певних сощальних груп.[3]
Проте юнуюча швидкозмiнна множиннiсть сучасного сус-шльства спричинюе ускладнення в досягненнi поставлено! цш.[41 У White Paper on Intercultural Dialogue "Living Together as Equals in Dignity" стверджуеться, що частину европейсь-
[1] Oleksandr Vialov, Christian Values in Ukraine's Educational Context, Religious Information Service of Ukraine, 12-01-2006, <http://www.risu.org.ua/ eng/kaleidoscope/article;8678/> (17-07-2006).
И Ibid.
[3] Qualifications and Curriculum Authority (QCA) and Department for Education and Skills (DfES), Religious Education: The Non-Statutory National Framework, London Qualifications and Curriculum Authority, "About Religious Education in the Curriculum: The Contribution of Religious Education to the School Curriculum", 2004, Aim 2, p. 8.
[4] Wim Westerman, Youth and Adulthood in Children's and Adult's Perspectives, in "Spiritual Education: Cultural, Religious, and Social Differences. New Perspectives for the 21st Century", Series Spirituality in Education (Brighton, Portland: Sussex Academic Press, 2001), 256.
* Статья публикуется в авторской редакции.
ко! багато! культурно! спадщини та тепершнього становить рiзноманiття рел^-шних та свiтських концепцiй; i зважаючи на це, культурно-релiгiйна спадщина учня повинна залучатися до роздумiв в уах сферах публiчних iнтересiв, включа-ючи освiту.[51 Отже, тiсна взаeмодiя релiгiй та мiжкультурного дiалогу в освт стае крушiйним чинником для об'еднання та пщсилення сьогоденного сусшльства.[6]
Особливо в сьогодення, крушiйним е те, коли застарШ пiдходи та методи уп-равлiння культурним та релтйним рiзноманiттям перестають бути адекватни-ми у застосуваннi до швидкозростаючого i швидкозмiнного сучасного суспiльства.[71 Шсля роботи впродовж бiльше, нiж трьох десятирiч над процесом культурно! адап-тацп та соцiально'! iнтеграцi'! рiзних соцiальних груп, iснуючих в рамках постшно розширювальних европейських кордонiв,[81 Рада бвропи направила "рекоменда-щю" мшютрам освiти всiх складовим державам бвропи, аби вони "цшеспрямову-валися на шщативи в галузi мiжкультурно! освгги, що стосуються множинностi релiгiйних та нерелтйних угод iз метою стимуллювання толерантностi та роз-витку культури «жити разом»".[9]
Оцнка ¡снуючих моделей релИйно!' осв1ти у контекст европейських наукових студм
Професор iз Великобритaнi! Роберт Джексон згадуе про те, що "нариси про досл-iдження релiгi! в зaгaльнiй освт школи не обговорювалися на мiжнaродному рiвнi так як зараз."[10] Причиною цього частково стала трапчна подiя 11 вересня 2001 у Сполученних Штатах Америки, коли св^ "затримав свiй подих", спостерiгaючи за наслщками здiйснено! терористично! атаки, мотивованою релтйними причинами. Ця подiя, а також багато шших подiбних до не!, вказували на те, що релтйш мотиваци, якi не сшввщносяться iз громадським вихованням, можуть становити сусшльну загрозу соцiaльнiй безпецi.
Таким чином, зважаючи на глобaлiзaцiю комушкативних стрaрегiй у сучас-ному свт, доцiльнiсть релiгiйно! освiти в певнш крa!нi повинна бути оцiненa
[5] Council of Europe, White Paper on Intercultural Dialogue "Living Together as Equals in Dignity", Council of Europe, F-67075 Strasbourg Cedex, Ministers of Foreign Affairs, 118th Ministerial Session in Strasbourg, 7 May 2008.
[6] Cok Bakker and Karin Griffioen, Introduction to the Religious Dimensions in Intercultural Education, in "Religious Dimensions in Intercultural Education: Theory and Good Practice," Cok Bakker and Karin Griffioen, eds. (Netherlands: Dutch University Press, 2001), 9.
[7] Council of Europe, White Paper on Intercultural Dialogue "Living Together as Equals in Dignity", p. 9.
m Council of Europe, Resolution (70) 35 (1970),
Recommendation 786 (1976), Resolution 807 (1983),
Recommendation R (84) 18 (1984), Recommendation 1093 (1989), Recommendation 1111 (1989), Recommendation 1346 (1997), Recommendation No. R (98) 5 (1998), Recommendation No. R (99) 2
(1999), Recommendation No. R (2000) 4, Recommendation Rec. (2002) 12, Resolution Res. (2003) 7.
[9] Council of Europe, Recommendation CM?Rec (2008)12 of the Committee of Ministers to member states on the dimension of religions and non-religious convictions within intercultural education, adopted by the Committee of Ministers on 10 December 2008 at the 1044th meeting of the Ministers' Deputies.
[10] Robert Jackson, European Institutions and the Contribution of Studies of Religious Diversity to Education for Democratic Citizenship, in "Religion and Education in Europe: Develpments, Context, and Debates", Robert Jackson, Siebren Miedema, Wolfram Weisse, Jean-Paul Willaime, eds., series Religious Diversity and Education in Europe, Cok Bakker, Hans-Gunter Heimbrock, Robert Jackson, Geir Skeie Wolfram Weisse, eds., vol 3 (Münster, New York; München, Berlin: Waxman, 2007), 27.
не тiльки в загальних освiтнiх межах певного суспiльства, а також повинна гги за !! межi, бути порiвняною та протестованою вщповщно до iнших iснуючих моделей релтйно! освiти.
У вщповщь до потреби мiжнaродно! (внутрiшньо-европейсько!) ощнки, ця стат-тя дае порiвняння та розрiзнення iснуючих моделей релтйно! осв™ в загально-освiтнiх школах европейських кра!н. Вiдповiдно до наукового дослщження Джен-Паул Вiльямa юнуе три основнi моделi релiгiйно! осв™ в межах европейських кордонiв; iншi вaрiaнти релiгiйно! освiти - це лише змшш комбiнaцi! цих моделей. Отже, ця робота дослщжуе три основш моделi релiгiйно! осв™ в загально-освiтнiх школах у межах европейських кордошв i може слугувати шформативним мaтерiaлом для врегулювання осв^шх вiдносин мiж церквою та державою щодо питання громадянського розвитку.
Таблиця 1. 1снуюч1 модел1 рел1г1йно'! осв1ти в бврош.
Державний пвдхщ до релтйно1 освгги в загальноосвггнгх1 Опис / вибрана крагна Модель названа
Немае релiгiйноï освпи Немае релтйних iнструкцiй у державних школах, заменена гуманiстичною чи щеолопчною освiтою, що спрямованнi до громадського розвитку "Гуманистична модель" релiгiйноï ОСВГТИ
Французька Республiка
КонфесГйна релГгГйна освпа Право релГгГйних инструкций належить певнiй вибранiй релггшнш грут; релiгiйнi групи за межами рел^шнл традицд, якiй надана перевага могли б мати залученнi до приват^ сфери релiгiйноï освпи; прившгйований статус цiеï релiгiйноï групи визначаеться iсторичними, етнiчними чи культурними зв'язками iз пеним суспiльством "Культорологiчна модель" релГгГйнл освГТИ
Росгйська Федерация
Безконфеийна релтйна освпа Право релiгiйних инструкций належить багатьом/чи всiм релiгiйним групам та оргашзац1ям, що iснують у пеному суспшьстт; релiгiйна освiта може бути представленна в публiчних чи приватних секторах освгги "Плюралiстична модель" релГгГйнл освГти
НГдерланди
[11] Three categories mentioned below are chosen from Jean-Paul Willaime, Different Models for Religion and Education in Europe, in "Religion and Education in Europe: Develpments, Context, and Debates", RobertJackson, Siebren Miedema, Wolfram Weisse, Jean-Paul Willaime, eds, series Religious Diversity and Education in Europe, Cok Bakker,
Hans-Gunter Heimbrock, Robert Jackson, Geir Skeie Wolfram Weisse, eds, vol 3 (Munster, New York; Munchen, Berlin: Waxman, 2007), 60; Wanda Alberts, Integrative Religious Education in Europe: A Study-of-ReligionsApproach, "Religion and Reason", Winnifred Fallers Sullivan, ed, Vol. 47 (Germany, Berlin: Walter de Gruyter, 2007), 317.
TyMcmicTi/NHa MOAeAb" peAirii/iHoi' ocBiTi/ (Opcmujfl)
OpaH^a, - кaто.пнцbкa KpaiHa i3 CBiTCbKoro KynbTyporo.[12] Ha yo.ni Opaнцyзbкol pecny6.niKH CToiTb npe3HgeHT, ^o Ha 3ara.nbHHX Bu6opax o6upaeTbca Ha ggeKMbKa poKiB; Вiце-Прнм'eрoм, ^khh o6upaeTbca npe3Hg;eHTOM; i nap.naMeHTOM, ^o CK.na-flaeTbca i3 abox na^aT (Ha^oHa^bHoro AcaM6.neero Ta CeHaTOM) i, ^o b Ha aflMiHicT-paTHBHOMy piBHi CKnagaeTbCH i3 Tpbox gOTeHTpa^i3oBaHHX piBHiB: commune (KoMy-Ha), department (ggunapTaMeHT), i region (perioH),[13] npeggcTa^eHHX 3aKoHoM apyroro 6epe3Ha 1982 poKy. 3aKoH 1982 poKy npo gOTeHTpa.ni3a^ro nomupuBca Ha 6i^bmy yacTHHy B^aflH cborogeHHa: Ha MicbKi pagu, Ha 3ara.nbm pagu, Ha perioHa^bHi paflH.[14] 3rigHo 3 3aKoHoM npo gOTeHTpa.ni3a^ro, ynpaB^iHHa ocBiToro po3fli.neHo Mi« gep«a-Boro, ^o Hece BignoBiga^bHicTb 3a 3MicT ocBiTH, h li iHcne^iero, i Mic^BHMH opraHa-mh B^aflH i3 genapTaMeHTOM (department), BignoBifla^bHHM 3a Ko.neg;«i (colleges), i 3 perioHa^bHoro paggoro, BignoBifla^bHoro 3a .n^e'l (lycees). y gogaToK go цboгo, мicцeвi opraHH B^aflH e TaKo« npucyTHiMH b KoMiciax ynpaB^iHHa ocBiTHix opram3a^ft. BignoBigHo go po3nogi^y B^agu b Me«ax ocBiTH, B^aga no BperynroBaHHro CBiTCbKoro BTpyyaHHa pe^iri'l b co^a.nbHy c^epy pecny6^iKH TaKo« po3nog;meHa Mi« ynpaB^i-HCbKHMH yacTHHaMH KoMyHH (commune), gunapTaMeHTy (department) i perioHy (region).
Таблиця 2. Релшя у французькому суспiльствi.[15I
РелМйна приналежшсть Вщсоток (кшьккть)
Католицизм 62%
1слам 6% (приблизно 4 000 000)
Протестантизм 2% (приблизно 1 200 000)
^ai3M 1% (приблизно 600 000)
Iншi 3%
Немае релiгiйноï приналежнют 26%
[12] Jean-Paul Willaime, Teaching Religious Issues in French Public Schools: From Abstentionist Laicite to a Return of Religion to Public Education, in "Religion and Education in Europe: Develpments, Context, and Debates", RobertJackson, Siebren Miedema, Wolfram Weisse, Jean-Paul Willaime, eds, series Religious Diversity and Education in Europe, Cok Bakker, Hans-Günter Heimbrock, RobertJackson, Geir Skeie Wolfram Weisse, eds., vol 3 (Münster, New York; München, Berlin: Waxman, 2007), 87.
[13] Classics and ICT Resource Course for Europe
(CIRCE) with the use of works by Jean-Pierre Willems, Vocational Education and Training in France (Luxemburg: Office for Official Publications of the
European Communities, published for European Center for the Development of Vocational Training, 2000), 13.
M Ibid, 14.
[is] French Ministry of Foreign and European Affairs, Society, n.d. <http://www.diplomatie. gouv.fr/ en/france_159/discovering-france_2005/france-from-to-z_1978/society_1987/religion-and-val-ues_1462. html> (24 January 2009); Jean-Paul Willaime, Teaching Religious Issues in French Public Schools: From Abstentionist Laïcité to a Return of Religion to Public Education, in "Religion and Education in Europe: Develpments, Context, and Debates", RobertJackson, Siebren Miedema, Wolfram Weisse, JeanPaul Willaime, eds., series Religious Diversity and Education in Europe, Cok Bakker, Hans-Gunter Heimbrock, Robert Jackson, Geir Skeie Wolfram Weisse, eds., vol 3 (Münster, New York; München, Berlin: Waxman, 2007), 87.
KoHcTHTy^a OpaH^ï, ^o cTOÏTb Hag yciMa ropHflHyHHMH BperyaroBOBaHHaMH, 3a-xu^ae peairiHHy Ta KyabTypHy MH0«HHHicTb ^paнцyзbкого cycniabcTBa: "OpaH^a e HenoxHTHa, CBiTCbKa, ggeMOKpaTuyHa i co^aabHa pecny6aiKa. BoHa e 3anopyKoro piBHoCTi Bcix rpoMaggaH nepegg 3aKOHOM, He 3aae«H0 Big noxog«eHHa, pacu yu peairiï. BoHa craBHTbca 3 noBaroro go Bcix BipyBaHb."[16]
fflaHyroyu Bci BipyBaHHa, BignoBigHO go Toro, aK cTBepg;«eyeTbca b кoнcтнтyцiï, ^paнцyзbкa mxoaa BoggHoyac BuaBaaeTbca npegcraBHHKOM HaHyiTKimoï Ta HaHpa-AHKa^bHimoï пoзнцiï. Byggyyu ycnimHoro b MaTHMaTH^, Ta 3 HayKoBHX mobhhx crygiß y piflHin MoBi, a TaKO« BiggHocHO b npupoflHHyux HayKax,[17] BoHa 3oBciM He Mae peair-iHHOï ocBiTH: peairiï 6epyTbca aume go yBaru aK a6crpaKTa cucTeMa yaBaeHb Ta Bipy-BaHb Ha ypoKax icTopiï Ta ^iaoco^iï.[181 HaBiTb nig yac цнx ypoKiB BHKaaggaHHa He Hece 3MicTy BHByeHHX peairiH, a aume 3rag;yeTbca ïxHiH BHecoK b co^aabHi Ta eKO-HOMiyHi 3MiHH cycniabcTBa. 3a caoBaMH .HaypeHTa KaaHHa: "yyHi Ta cryggeHTH mo-«yTb BHByaTH ^aKTH i3 eBpeHcbKOï icTopiï, 3picT icaaMy Ta Baagy Цepквн b nepiogg CepeggHbOBiyya, aae bohh HiKoau He 6yggyTb HaByeHi yoMycb npo caMi peairiï: npo npaK-THKy, npo ïxHi cBaTKyBaHHa, Ta npo ïxHro ^iaoco^iro «HTTa."[19] y BigHomeHHi go iHmux peairiHHHX TpagOTiß, 3a BHKaroyeHHaM xpucTuaHcTBa, ocBiTa OpaH^ï c^OKy-coBaHa aume Ha hhx, aK Ha icHyroyi ^iaoco^cbKi igeï yu aK Ha ^aKTopu i3 cboïm 6e3-nocepegmM BHecKOM go po3BHTKy ^paнцyзbкоï нaцiï yu go aroggcbKOï цiвiaiзaцiï B3a-raaoM. ^,aa npuKaagy, mKiabHi nigpyyHHKH He MaroTb HiaKoro 3B'a3Ky i3 cboroggeH-hhm icaaMOM, aae bohh xapaKTepH3yroTb цro peairiHHy Tpag^iro aK icropuyHO Ba«-auBy peairiro, ^o Maaa BnauB Ha noaiTuyHHH p03BHT0K CepegHbO3eMHoro cBiTy Ta Ha nomupeHHa aare6pu, acTpoHOMiï, Meg^HHH, reorpa^iï, i KOMep^HHHX h arpap-HHX TexHHK.[20] OT«e, yyHaM He BHKaagaroTb caKpaabHoro 3MicTy peairiHHHX Ha-npaMiB, a aume ïxHiH no3HTHBHHH BHecoK go arogcbKOï цiвiaiзaцiï.
Ctocobho aHTupeairiHHOï noaiTHKH gep«aBH0ï ocBiTH, KOH^eciHHa ocBiTa B3araai e BigcyTHero y ^paнцyзbкiн flep«aBHiß mKoai, TOMy ^o BOHa cnpaMOBaHa Ha a6co-aroTHy HeHTpaabHicTb ^ogo peairiHHHX nepeKOHaHb Ta e ctopohhhkom Toro, ^o peairiHHi cuMBoau yu peairiHHe HaByaHHa He MaroTb мicцa y cBiTcbKHX 3aKaaflax.[21] 3aTe npuBaTHOMy ceKTopoBi ocBiTH, ^o nogiaeHHH Ha peairiHHi (b ocHOBHOMy Ha Ka-тоaнцbкi, npoTecTaHcbKi Ta iygeHcbKi) Ta cBiTcbKi mKoau (i3 cy6cufliaMH Ta 6e3 cy6-cuflin), g03B0aeH0 npaKTHKyBaTH peairiHHi HaByaHHa, aK^o 3MicT npegMeTy 3Haxo-guTbca b y3rog«eHHi i3 Ha^OHaabHHM 3aK0H0M.[22] 3rigH0 3 цнм, aK npogoB«ye .Hay-peHT KaaHH, icTopuyHe cycniabcTBO roTOBe BHecTH 6a«aHi iHcTpyK^ï gaa peairiï npu
[16l Constitution of French Republic, of October 4, 1958, "Preamble", Article 1.
[17] Anne Corbett, Secular, Free, and Compulsory: Republican Values in French Education, in "Education in France: Continuity and Change in the Mitterrand Years, 1981-1995", Anne Corbett and Bob Moon, eds., series International Developments in School Reform, Bob Moon, ed. (London and New York: Routledge, 1996), 11.
[18] Sabine Mannitz, The Place of Religion in Four
Civil Cultures, in "Civil Enculturation: Nation-State,
School and Ethnic Difference in The Netherlands, Brit-
ain, Germany, and France", eds., Werner Schiffauer, Gerd Baumann, Riva Kastoryano, and Steven Vertovec (New York, Oxford: Berghahn Books, 2004), 89.
[19] Laurent Klein, Religious Education in France -Teaching Religion in the Country of "Laicite", in "In-terreligious and Values Education in Europe: Map and Handbook", Johannes Lahnemann and Peter Schreiner, eds. (Munster, Germany: Comenius-Insti-tut, 2008), 24.
[2°1 Mannitz, 2004, 91.
I21l Ibid, 89.
[22] Klein, 2008, 25.
вивченш релiгiйних фaктiв i традицш i3 iсторичного та суспiльного поглядiв.[231 Лаурент Кляйн опираеться на дослщження Perica Дебрея, лiвого iнтелуктуала, який був призначений французьким Мшстром Национально! оcвiти для здшснен-ня дослщження про навчання релтйних фaктiв у œcreMi cвiтcькоï оcвiти. Вiн i дае розрiзнeння двом концeпцiям щодо практикування рeлiгiйного навчання: éducation religieuse (релтйна оcвiтa) та enseignement du fait religieux (вивчення релтйних факпв). Вщповщно до використання релтйних cимволiв в оcвiтнiх закладах, республжанський принцип ceкулярноcтi (laicite) вимагае ïx цiлковитого ви-лучення i3 публiчноï сфери, аби лише це залишилося на приватному рiвнi особис-тоcтi. Проте через дeкiлькa релтйних конфлжпв, що вiдбулиcя у ФранцИ приблизно пiд час останшх двадцяти рокiв, наголошуеться на тому, що на практищ спроби примусити релтю бути нeпомiтною та спроби зробити ïï cоцiaльно не-важливою виявилися бeзуcпiшними.[241 Peaкцiею на це, п'ятьма французькими ште-лектуалами було обублжовано вiдкритий лист до Прим'ер-мшстра iз зверненням про його втручання щодо ч^кого вживання значення laicite в освт:
Laicite - е i принциво залишаеться боротьбою республжи та само'! свободи, под-iбно до зaгaльнооcвiтнix шкш... Нехай учш знайдуть можливicть забути 1хне за-гальне походження i зможуть думати про когось шшого зaмicть того, ким вони е насправд^ аби у такий способ вони навчилися думати незалежно. Якщо вчителя-ми передбачаеться допомогти iз цим, i якщо школою передбачаеться залишити це як е, тодi мicцe емансипацп, принaлeжнicть не повиннi бути виршальними факторами у школi.[25I
Пропоганда нерелтйно'! cвiтcькоï оcвiти в мультикультуральному сусшльств Французько'1 рecпублiки також керуеться дивiзом рecпублiки (motto), в якому говориться: "Liberte, Egalite, Fraternite" ("Свобода, Piвнicть, Сусшльшсть").[26] Проте, дивлячись на юторичне значення Laicite, iз етимологИ стае зрозумiлим, що воно не давало конотацп, яка би була повшстю нейтральною до рeлiгiйниx мешфес-тaцiй. Насамперед воно iз ч^кою позицiею виступало проти icнуючиx релтйних шкш.[27] 1з того часу, як зазначае Джекелш Коста-Ласокс, розвиток значення Laicite пройшов три основш фази:
1) юторичну вiдмeжовaнicть рeлiгiйноï та полггично'1 сфер;
2) мирне сшвюнування двох окремих сфер; та
3) сучасну, фундаментальну свобода i цшковиту релтйну нeйтрaльнicть.[281 За характером свого походження, Laicite виступила машфестащею проти активности icнуючиx рeлiгiйниx шкш iз католицькою трaдицiею, а також спричи-нила заснування нeрeлiгiйниx шюл державного спрямування для навчання гро-
[23] Klein, 2008, 25. P"] Mannitz, 2004,90. I25] Ibid, 90.
[26] Constitution of French Republic, of October 4, 1958, Chapter I, Article 2; sometimes the motto is also used with laïcité in the end: "Liberté, Egalité, Fraternité, Laicité", -
[27] Mannitz, 2004, 90.
[28] Jacqueline Costa-Lascoux, quoted by Sabine Mannitz, The Place of Religion in Four Civil Cultures, in "Civil Enculturation: Nation-State, School and Ethnic Difference in The Netherlands, Britain, Germany, and France", eds., Werner Schiffauer, Gerd Baumann, Riva Kastoryano, and Steven Vertovec (New York, Oxford: Berghahn Books, 2004), 91.
"Культоролопчна модель" релИйно!' ocbîtm (Роая)
Шсля розпаду СССР релМя замшила осв1тню фшософш релтйного атеУзму та Марксизм-Лешшзм i в Росшськш Федерацп розпочалося духовне вщродження.[32] За словами Лауверса, минуле гомогенне сусшльство iз домiнуючою атеютичною фiлософieю розвинулося в демократичне сусшльство, що приймае iснування рел-iгiйноï та щеолопчноУ множинностi.[331 Конститущя Росшсько1 Федерацп захищае множиннiсть росiйського суспiльства:
...В Российской Федерации признается идеологическое многообразие. Никакая идеология не может устанавливаться в качестве государственной или обязательной...!34]
...Российская Федерация - светское государство. Никакая религия не может устанавливаться в качестве государственной или обязательной. Религиозные объединения отделены от государства и равны перед законом.[35] .Все равны перед законом и судом. Государство гарантирует равенство прав и свобод человека и гражданина независимо от пола, расы, национальности, языка,
мадян республжанським принципам. Вона не мае шякого зв'язку iз моральною чи релтйною осв™ю i по свош природi Laicite було сфокусовано на громадянсь-ке виховання вщ iменi Французько'1 республжи.[29]
Таким чином, загальними характерними рисами освгги у ФранцИ е "нацю-нальшсть" та "св^ськють".[30] У свiтлi цих характеристик державна школа повинна функцюнувати як захисниця свтоько'1 полггично'1 системи i повинна створити квазьнейтральну загальну систему аби готувати вiрних громадян iз об'ективова-ними гумашстичними цiнностями.[311
Таблиця 3. РелНшна освiта в загальноосвiтнiх школах ФранцИ.
Модель названа автором Пояснення моделi
"Гумашстична модель" релтйно1 освгги Нейтральне представлення релшйних факлв i традицш (освгга про релiгiю; вiдсутнiсть конфесiйноï релтйно1 освiти в загальноосвiтнiх школах - немае освгга в чи з релшц потужнiй фокус на викладання гуманiстичних та громадянських цiнностей), релтйна освiта в основному замiнена громадянською освiтою.
[29] Mannitz, 2004, 90.
[30] Anne Corbett, Secular, Free, and Compulsory: Republican Values in French Education, in "Education in France: Continuity and Change in the Mitterrand Years, 1981-1995", Anne Corbett and Bob Moon, eds., series International Developments in School Reform, Bob Moon, ed. (London and New York: Routledge, 1996), 19.
[31] Mannitz, 2004, 90.
[32] Gracienne Lauwers, The Impact of the European Convention on Human Rights on the Right to Education in Russia: 1992-2004 (The Netherlands, Nijmegen: Wolf Legal Publishers, 2005), 67.
[33] Lauwers, 2005, 67.
[34] KoHCTHiyuuH POCCHHCKOH QeaepauuH": paagea 1, raaBa 1, CTaTM 13.
[35] "KoHCTHTyuus POCCHHCKOH QeaepauHH": paagan: 1, raaBa 1, CTaTM 14.
происхождения, имущественного и должностного положения, места жительства, отношения к религии, убеждений, принадлежности к общественным объединениям, а также других обстоятельств. Запрещаются любые формы ограничения прав граждан по признакам социальной, расовой, национальной, языковой или религиозной принадлежности...1361
Шсля проголошення зникнення домшуючо! позици ате!стично! комушстично! щеологи в освт,[37] рiзнi релтйш групи заявили !хнш iнтерес до "осв^носл" !хних власних служителiв i розпочали вимагати державного визнання для !хшх норм та щнностей в освiтi. Це спричинило те, що в сучаснш Роси релiгiйнa освiтa стала предметом штенсивних педaгогiчних дискусiй.[381 Однiею iз основних дилем був вибiр мiж науковою релтйною освiтою i розвитком релтйно! осв™: повинен но-вий предмет викладатися iз феноменологiчного чи iз розвиваючого погляду - ос-вта в релiгiю, чи освiтa про релтю, чи освiтa з релт!? Проте за законом Росшсь-ко! Федирaцi! "Про осв^у", освiтa повинна бути свтоькою за сво!м характером, втшюючи свободу та множиннiсть,[391 i повинна форматувати духовну та мораль-ну "сутносл" учнiв.[401 Зважаючи на це завдання про форматування духовно! та морально! сутносл учня, за законом у школах державного спрямування не дозволено створювати будь-яю релтйш осв^ш вкaзiвки поза межами даних заборон, що е наступними:
• батьки д^ей, чи т^ що !х замшяють, можуть вимагати релiгiйних вкaзiвок;
• д™ можуть погоджуватися iз цим навчанням;
• шкшьна aдмiнiстрaцiя повинна узгодити змют релiйних вкaзiвок iз мюце-вою урядовою владою."[41]
Зате лише и релiгiйнi оргaнiзaцi!, що володшть вiдповiдною регiстрaцiею, можуть долучатися до осв^ньо! aктивностi на бaзi того, як це викладено в "Конституции Российской Федерации", i в закон "Про свободу совют та релiгiйнi оргаш-заци", i в "Зaконi про осв^у".
Закон 1990 року "Про свободу совют та релiгiйнi оргaнiзaцi!" було в 1997 рощ змшено новим додатком. Згщно iз цим новим додатком, як стверджуе Лауверс, при-вшейована позицiя надана трьом традицшним релiгiям - християнству, iслaму й iудa!зму - та особливо Росшськш Прaвослaвнiй церквi з трaдицiйним християн-
[36] Конституция Российской Федерации": раздел 1, глава 2, статья 19.
[37l Fedor Kozyrev and Vladimir Fedorov, Religion and Education in Russia: Historical Roots, Cultural Context and Recent Developments, in "Religion and Education in Europe: Develpments, Context, and Debates", RobertJackson, Siebren Miedema, Wolfram Weisse, Jean-Paul Willaime, eds., series Religious Diversity and Education in Europe, Cok Bakker, Hans-Günter Heimbrock, RobertJackson, Geir Skeie Wolfram Weisse, eds., vol 3 (Münster, New York; München, Berlin: Waxman, 2007), 133.
[38] Fedor Kozyrev, Changing Perspective in
Religious Education: From Religious Tradition to
Religious Culture, presentation given at Finnish-Baltic
Initiative (FBI) conference in developing Teacher Training for Religious Education, "Holistic Education and Teacher Trainig", Riga, Latvia, 2-5 October 2007, OrtoWeb, n.d., 3-05-2008, < http://www.ortoweb. fi/FBI/Changing_perspective_in_RE_Feodor.htm>.
[39] Закон Российской Федерации "Об образовании", часть I, статья 2.
[40] Закон Российской Федерации "Об образовании", часть II, статья 14.
[41] Magarita Kostikova and Valentin Kozhuharov, Religious Education in Russia, in "Religious Education in Europe: Situation and Current Trends in Schools", Elza Kuyk, Roger Jensen, David Lankshear, Elisabeth Loh Manna, and Peter Schreiner, eds. (Oslo, Norway: IKO Publishing House, 2007), 156.
ством.[42] Iншi iдеологiчнi групи в Росi! можуть давати освггу, якщо компитентна церковна влада затвердила ршення;[43] у цьому випадку лег^зування повинно бути здiйснено релiгiйною владою Росшсько! православно! церкви. На противагу цьому, здобути дозвш для визнано! освiтньо! aктивностi, певна релiгiйнa оргаш-зaцiя повинна належати до трьох вищезгаданих традицшних релiгiйних вiдвiтлень; ^ нaвiть бiльше, якщо ця певна релiгiйнa оргaнiзaцiя не належить до Росшсько! Православно! церкви, вона повинна мати легальш записи п'ятнацяти роюв активного юнування на територИ Роси.[44]
Цi новi внески до юридичних врегулювань вщносно заборони освiтньо! астив-ностi релiгiйних оргaнiзaцiй спричинили протест проти притиснення людських прав. Згщно iз "Конституцией Российской Федерации", держава не повинна роби-ти прюритепв мiж рiзними релiгiйними оргaнiзaцiями, що юнують на !! територИ:
Каждому гарантируется свобода совести, свобода вероисповедания, включая право исповедовать индивидуально или совместно с другими любую религию или не исповедовать никакой, свободно выбирать, иметь и распространять религиозные и иные убеждения и действовать в соответствии с ними.[45]
Каждому гарантируется свобода мысли и слова. Не допускаются пропаганда или агитация, возбуждающие социальную, расовую, национальную или религиозную ненависть и вражду. Запрещается пропаганда социального, расового, национального, религиозного или языкового превосходства.[46]
Российская Федерация - светское государство. Никакая религия не может устанавливаться в качестве государственной или обязательной. Религиозные объединения отделены от государства и равны перед законом.[47]
В додаток до захисту людських прав людини про релтйну множиншсть, "Конституция Российской Федерации" також гарантуе рiвнiсть прав для осв™ вах громадян та вираження свое! культурно! щентичностк
Каждый имеет право на образование.1481
Граждане Российской Федерации имеют право на получение основного общего образования на родном языке, а также на выбор языка обучения в пределах возможностей, предоставляемых системой образования.1491
Каждый имеет право на пользование родным языком, на свободный выбор языка общения, воспитания, обучения и творчества.[50]
Згщно iз Федором Козиревим, вищезгадуваш дискусп про природу i право на релтйну освггу розкривають те, що в Роси "не юнуе едино! релтйно! осв™ в
[421 Lauwers, 2005, 78. [431 Ibid, 79.
[44] Law of Russian Federation On Freedom of Conscience and Religious Organizations, Article 27.3.
[45] "Конституция Российской Федерации": раздел 1, глава 2, статья 28.
[46] "Конституция Российской Федерации": раздел 1, глава 2, статья 29.
[47] "Конституция Российской Федерации": раздел 1, глава 1, статья 14.
[481 "Конституция Российской Федерации": раздел 1, глава 2, статья 43.
[491 Закон Российской Федерации "Об образовании", часть I, статья 6.
[50] "Конституция Российской Федерации": раздел 1, глава 2, статья 26.
школах"[51], i, що Росiя потребуе "розвивати И власнi догматичнi школи релтйноУ педагогiки, яка, воодночас координуючи 11 активностi iз служителями, залишала-ся би безпохитно-свiтською".[521
Через щ дебати та неврегульованiсть, починаючи iз 2002 Росiйське Мшютер-ство Осв™ iз спiвпрацею iз Росiйською Православною Церквою, представляе культурологiчий пiдхiд до вивчення релМйного феномену.[53] Культурологiчий пщхщ призначений для вивчення релШУ з науково'1 точки зору, а точнше вивчення релШУ як одного iз компонентiв певно'1 культури. Цей пщхщ вибрано з причини уникнути вивчення релШУ з цшлю деномшацшного виховання учнiв в доктринах певноУ релтйноУ оргашзацП. Проте, як стверджуе Федiр Козирев, багато ре-лiгiйних викладачiв рахуе, що уникнути доктринност при вивченнi релШУ е не-реальним.[54] З шшоУ сторони, використання цього пiдходу знайшло позитивний вiдгук, так як, за твердженням Перрi Гланзер, е багато сшльностей мiж сощаль-ним комушзмом та християнською.[55] Для багатьох росшських вчителiв це не ви-магае великих зусиль пщлаштуватися пiд змшу вивчення комушстичноУ щеологП на вивчення християнських моральних стандарпв.[56] Щодо цього факту, вчитель iз Петербургу говорить: "Я виршив навчати дiтей за щею програмою, тому що я вщчував, що нашi дiти не були достатньо навченш духовним щнностям в Ухшх сiм'ях i вони мають порожнi частини в Ухшх душах."[57]
З iншого боку, релтйш оргашзацП, що iснують поза межами православноУ тра-дишУ та п, що знаходяться на територИ РосшськоУ ФедерашУ у вiдповiдностi до врегулювань, як це стверджуеться в "Конституци РосшськоУ ФедерашУ" та в за-конi РосшськоУ ФедерашУ "Про свободу совют та релiгiйнi оргашзашУ", було над-iлено правом органiзовувати освггш оргашзашУ для невоенного тренування;[58] проте, щ освiтнi оргашзашУ вважаються недержавними осв^шми закладами i не мають права на державну акредитащю.[59]
Таким чином, основною характеристикою релтйноУ осв™ в Росп е те, що вона е нацюнальною та культурною. Вона е нащональною, так як сфокусована на роз-виток нацюнальноУ щентичноУ штеграци рiзних етнiчних досвщв. Вона е культурною, так як надае вказiвки для релМй, заснованнi на традицiях РосшськоУ православноУ церкви через те, що Росшська культура мае багато юторичних зштов-хувань iз православною традищею.
[51] Johannes Lähnemann, Introduction -Interreligious and Values Education: Chalenges, Development and Projects in Europe, in "Interreligious and Values Education in Europe: Map and Handbook", Johannes Lähnemann and Peter Schreiner, eds. (Germany, Münster: Comemius Institut, 2008), 9.
[52] Fedor Kozyrev, On the Place and Role of Religious Education in Russian Schools: Retrospection andForecasts, "International Association For Religious Freedom [IARF]", n.d. <http://www.iarf.net/ REBooklet/Russia.htm>, (26 January 2009).
[53] Fedor Kozyrev, Changing Perspective in
Religious Education: From Religious Tradition to
Religious Culture, presentation given at Finnish-Baltic
Initiative (FBI) conference in developing Teacher
Training for Religious Education, "Holistic Education and Teacher Trainig", Riga, Latvia, 2-5 October 2007, OrtoWeb, n.d., 3-05-2008, <http://www.ortoweb. fi/FBI/Changing_perspective_in_RE_Feodor.htm>.
M Ibid.
I55! Perry L. Glanzer, The Quest for Russia's Soul: Evangelicals and Moral Education in Post-Communist Russia (Waco, Texas: Baylor University Press, 2002), 95.
t56l Glanzer, 2002, 96.
t57l Ibid, 90.
[58] The Law of the Russian Federation On Education, Chapter II, Article 11.
[59] The Law of the Russian Federation On Education, Chapter II, Article 12.
Таблиця 4. Релiгiйна освгта в загальноосвiтнiх школах Росiйськоï Федераци.
Модель названо автором Пояснення модел1
"Культоролопчна модель" релтйноГ освГти Вщтворення релтйних факпв та традицш Гз культоролопчного погляду; релтйний напрям, якому надаеться перевага представлено як частину щоденного життя [культури]; нейтральне вщтворення полжонфесшних релтйних факлв i традицш; вщсутшсть конфесшноГ релтйноГ освГти в загальноосвинш школГ, що знаходиться поза межами релтйноГ традици; релтйну освГту вмщено в громадянську освГту.
"Плюралютична модель" релИйноТ осв1ти (Корол1вство Н1дерланд1в)
Королiвство Нiдерлaндiв, будучи однiею iз провiдних кра!н бвропейського Союзу, представляе ушкальну модель релiгiйно! освгти, засновану на плюрaлiстичних цiнностях, що вмщенно в "Конституцiю Королiвських Нщерлавддв". "Конституцiя Королiвських Нiдерлaндiв" захишае релтйну свободу !! громадян та дае юридич-ний притулок мирному сшвюнуванню релiгiйному та етнiчному рiзномaнiттю:
.До вс1х людей Н1деранд1в повинне бути однакове вщношення в однакових об-ставинах. Заборонено дискр1м1нац1ю на основ1 релМ!, в1рування, пол1тично! думки, раси чи статт1, чи з будь-яких шших причин...1601
...Кожний мае право на вшьне пропов1дування свое! релМ! чи в1рування, шдивЬ дуально чи в общин1 з 1ншими, надаючи перевагу його вщповщальшсп за законом....1611
Релтйна свобода е найдавшшим фундаментальним правом у Нiдерлaндaх.[621 Цей закон було закладено в 1579 в "Союзi Утрехта", що об'еднував Швшчш провшцп проти домiнувaння 1спани. З того часу це право е основною фшософсь-кою засадою мультикультурального та релiгiйно-множинного голанського сусп-iльствa. Проте, Вiм Вестерман згадуе, що шсля Пiмa Фортийна (популюта, який проголосив себе кандидатом в прим'ер мшютри i якого було вбито в травш 2002, лише деюлька днiв до виборiв) та Тео ван Гога (журналюта та прод'юсера, якого було вбито в листопaдi 2004) число провщних мислителей та предсташиюв iнших упрaвлiнь, таких як колишнш член нищо! палати голанського парламенту паш Аяан Хiршсi Алi та колишнiй Мiнiстр закордонних справ, Рта Вердонк, прийш-ли до висновку, що "в демократичности Нiдерлaндiв конституцiйнi права думок
[60] The Constitution of the Kingdom of the Netherlands, Chapter I, Article 1. (Quotations are used from English version of The Constitution of the Kingdom of the Netherlands published by The Ministry of the Interior and Kingdom Relations, Constitutional Affairs and Legislation Department, in collaboration with the Translation Department of the Ministry of Foreign Affairs.).
[61] The Constitution of the Kingdom of the Netherlands, Chapter I, Article 6.
t62! FORUM: Instituut voor Multiculturele Ontwikkeling, The Position of Muslims in the Netherlands: Facts and Figures, in "Factbook 2008" (Utrecht, The Netherlands: Forum, 2008), 33.
та виразiв оцiнено вищими за конституцшною шкалою, нiж конституцiйна свобода релтГ'.[631 BiM Вестерман продовжуе, що Аяан Хiршсi Алi та Ргга Вердонк вщкри-то проголошували, багато раз повторюване, за слова захисту шсля подiй 11 ве-ресня 2001.[64] Зате, на противагу цьому, по вiдношенню до такого мультикультураль-ного та множинного сусшльства як Нiдерланди, конституцiйне право на свободу про-мов та висовлень не повинш виходити за межi конституцiйних принципiв свободи релш!: "Для декого ... свобода висовлень е звуженою до тотально! свободи звинувачу-вати релш! та все, що е неправильним в сусшльств1"[65] Вщповщно до цього, Йоб Ко-ген, колишнш мер мiста Амстердам, в своему "Новорiчному зверненнi 2002 року" при-кликував людей до не недоощнювання того, чим може слугувати б'еднуюча роль релт! в сучасному мультикультуральному подiленому суспiльствi.[661
Мультикультуральний та етшчний розподiл голанського суспiльства, вщповщно до "Книги факпв iз 2008 року", опублiковану органiзацiею "FORUM: Instituut voor Multiculturele Ontwikkeling", представлено так:
Таблиця 5. Етшчний розподш у Шдерландах.[67]
Вщсоток Етшчна приналежшсть
80 Голанщ
11 Не захщно-европейсью етшчш групи
9 Iншi захщно-европейсью етшчш групи
Таблиця 6. РелМйний розподш у Нщерландах.[68]
Вщсоток РелМйна приналежшсть
17 Католицизм
10 Протестантизм
6 1слам
4 Iншi
63 Без релтйно! приналежшсп
[63] Wim Westerman, A Cultural Crisis about Tolerance - The Netherlands, in "Interreligious and Values Education in Europe: Map and Handbook", Johannes Lähnemann and Peter Schreiner, eds. (Germany, Munster: Comemius Institut, 2008), 31. t64l Westerman, 2008, 31. t65l Westerman, 2008, 33.
[66l Ina ter Avest, Cok Bakker, Gerdien Bertram-Troost, and Siebren Miedema, Religion and Education in the Dutch Pillarized and Post-Pillarized Educational System: Historical Background and Current Debates, in "Religion and Education in Europe: Developments, Context and Debates", Robert Jackson, Siebren Miedema, Wolfram Weise, Jean-Paul Willaime, eds., Series Religious Diversity and Education in
Europe, REDCo project, volume 3 (Waxmann Münster? New York; München? Berlin; 2007), 205; Wim Westerman, A Cultural Crisis about Tolerance - The Netherlands, in "Interreligious and Values Education in Europe: Map and Handbook", Johannes Lähnemann and Peter Schreiner, eds. (Germany, Münster: Comemius Institut, 2008), 32.
["] FORUM, 2008, 7.
[68l Elza Kuyk, Religious Education in The Netherlands, in "Religious Education in Europe: Situation and Current Trends in School", Elza Kuyk, Roger Jensen, David Lankshear, Elisabeth Löh Manna, and Peter Schreiner, eds. (Oslo, Norway: IKO Publishing House, 2007), 135.
Таблиця 7. Етнiчнi меншини в Нiдерландах.[69I
Вщсоток Етшчна приналежшсть
34 Iншi не захщно-европейсью
21 Турки
19 Мроканщ
19 Суршамщ
7 Антшанщ
Дiаграма: Рiст вщвщування церквiв та мечеть в Нщерландах.[701
В1дв1дування %[71]
Як показано в вищенаведенш таблищ, приблизно 1.7 мшьйона людей Нщер-ланд1в (i3 усього of 16.4 мшьйонного населення) походять чи мають тюш етшчш зв'язки i3 незахiдно-eвропейськими крашами, що мають релтйш традицн iншi, нiж християнство.[72] 1снування таких вiдсоткiв незахiдно-eвропейських етшчних груп i3 релiгiйними зв'язками шшими, нiж християнство, вимагае вищих стан-дартiв щодо множинностi та толерантносп вмiщеннi в усi аспекти сощально-го життя. За словами Бюнйамша Дурана, множиннiсть, в l'l загальному опиа,
t69l FORUM, 2008, 7.
t7°] Centraal Bureau voor de Statistiek (CBS), Minder vaak naar kerk of moskee, July 29, 2009, <http:/ /www.cbs.nl/nI-NL/menu/themas/vrije-tijd-cuItuur/ publicaties/artikelen/archief/ 2009/2009-2853-wm.htm?Languageswitch=on> (August 12, 2009).
[71] Church attendance by Protestants and other religious organizations is fairly stable.
[72] The numbers of population and ethnic minorities were taking from FORUM, 2008, 7.
[73] Bunyamin Duran, Cooperation in Interreligious Learning and Teaching Based on Common Abrahamic Principles, in "Interreligious Learning", Didier Pollefeyt, ed. (Leuven, Belgium: Leuven University Press, 2007), 89.
вимагае розумiння самими людьми свого первинного владу до розумшня 1хшх схожостей та вiдмiнностей через сшлкування один з одним;[73] це розумшня може слугувати основою для толерантного сшвюнування рiзних груп людей, що жи-вуть разом.
Проте, як показуе Герд Бауман, голанський шлях виршувати багатокультурш скадност кардинально вiдрiзняеться вiд шших кра'!н в бвропейському Союзi.[741 У випадку щодо так званих "державно-церковних вiдносин", який не схожий до французького чи росшського випадкiв, вщдшення держави та релии не лежить в засадах нацюнальних юридичних основ[75] i релiгiю не вiднесено до певних нега-тивних застерiгань, асоцшючи релiгiю iз попередньою фазою розвитку, але щ вiдносини з'являються перш за все як широкий вклад до людського життя.[76] Через вщсутшсть негативних застерiгань вiдносно релтйно! присутностi, немае жод-ного натиску чи спроби маскування релтйних асошацш публiчно.[771 Таке публь чне толерантне вщношення до присутностi релМ1 знаходить свш вiдбиток у пiдходi до релтйно! освiти в академiчних програмах. Так у програмах шюл при-дiляеться увага толерантностi до релтйно! та етшчноУ рiзноманiтностi мульти-культурального голанського сусшльства, як це описано в "КонституцП".1781
"Конститушя Королiвських Нiдерландiв" дае волю вибору в освт не зважаю-чи на расову, етшчну чи релiгiйну приналежнiсть:[791
„Bei люди вшьш надавати освiту в узгодженш iз керуючим правом управлшня i у вiдповiдноeтi до форм освгги, встановленими законом, '¡хшм правом провiряти компетентнieть та моральну штегращю вчителiв, врегульованих "Актом Парламенту" ...
...Освгга, що надаеться свггськими владами регулюеться "Актом Парламенту", маючи повагу до релiгiй та вiрування кожного.
„Стандарти вимагають вiд шкш, аби школи фiнанeувалиeя чи частково, чи по-внieтю державним бюджетом, що регулюеться "Актом Парламенту", i вщповщно, у випадку приватних шкш, до свободи надавати освггу згщно до рел№ чи iнших вiрувань „
Згiдно до Ванди Албертс, одшею iз розмежувальних рис осв^ньо! системи Нiдерландiв е ll сильний приватний сектор.[80] Одним iз важливих факторiв у розвитку приватного сектору осв™ е те, що в основному ва привaтнi школи Нщер-лaндiв отримують повне державне фшансування; вiдповiдно, вони вiдповiдaють стандартам осв™ та акредитацП приписаними "Актом Парламенту".1811
[74] Gerd Baumann, Introduction: Nation - State, Schools, and civil Enculturation, in "Civil Encultura-tion: Nation-State, School and Ethnic Difference in The Netherlands, Britain, Germany, and France", eds., Werner Schiffauer, Gerd Baumann, Riva Kastoryano, and Steven Vertovec (New York, Oxford: Berghahn Books, 2004), 1.
[75] Ina ter Avest, Cok Bakker, Gerdien Bertram-
Troost, and Siebren Miedema, 2007, 203.
Mannitz, 2004, 113.
["] Mannitz, 2004, 113.
Ibid, 116.
[79] The Constitution of the Kingdom of the Netherlands, Chapter I, Article 23.
[80] Wanda Alberts, Integrative Religious Education in Europe: A Study-of-Religions Approach, series "Religion and Reason", ed. Winnifred Fallers Sullivan, vol. 47 (Germany, Walter de Gruyter, 2007), 343.
[81l The Constitution of the Kingdom of the Netherlands, Chapter I, Article 23.
Таблиця 8. Розподiл шкiльного ocBiTHboro сектору в Нiдерландах.[82I
Вщсоток Шкшьний освггнш сектор
75 Приватн школи (bijzondere Scholen)
25 Державш школи (openbare Scholen)
Таблиця 9. Розподш приватного шкiльного освггнього сектору в Нiдерландах.[83I
Подш Приклад
Диномшацшний Католицьш, протестансьш, iншi школи
Педагогiчний MoHTeccopi, антропософiкальнi, Снаплан, Далтон, iншi школи
Таблиця 10. РелМйна приналежнiсть приватних шкiл у Нщерландах.[84]
Вщсоток РелИйна приналежшсть
30 Римсько-католицьш
30 Протестансьш
15 Лише декшька шкш i3 цього вiдcoтку мають cпeцифiчний пeдагoгiчний чи фiлocoфcький напрям; дек1лька також вiднocять себе, будучи в християнськш традицп
У Нiдерлaндaх немае обов'язкових релтйних урокiв в державних школах.[85] З iншо! сторони немае також i обов'язково! вiдсутностi релiгiйних уроюв у шкiльних програмах, пiдтвердженими державою; школи можуть давати уроки iз релт!, якщо вони вважаються корисними в педагопчному грaфiку.[861 Якщо осо-бистiсть не погоджуеться з тим, що школа не дае релтйних уроюв, вона може виб-рати шшу школу. 1ншими словами юнування диномiнaцiйних шкiл, що користу-ються великою свободою, надану приватним школам,[87] роблять державш школи лiберaльними без надання релтйних уроюв.[88] Як наведено в таблищ, диномь нaцiйнi школи вiдрiзняються !хнiм практикування в ру^ певно! релiгiйно! тра-
t82l Alberts, 2007, 343. t83l Kuyk, 2007, 135.
[84l Cok Bakker, Teachers in Tension? Teachers Between 'The Formal Christian Identity of the School' and 'ReligiousDiversity', in "Interreligious Learning", ed. Didier Pollefeyt, Series Bibliotheca Ephemeridum Theologicarum Lovaniensium, CCI, edited by the
board of Ephemeridum Theologicarum Lovaniensium (Belgium, Leuven: Leuven University Press, 2007), 292. [851 Mannitz, 2004, 110. [861 Ibid, 110. [^Alberts, 2007, 345. M Mannitz, 2004, 110.
дици чи будь-якою iншою релтйною практикою. Вiдповiдно до роботи Бакера, близько 65% вщ ycix приватних шюл у Нiдерландах офiцiйно вщносять себе до християнства.[89] З шшо! сторони, близько 7% вiд ycix шюл у Нiдерландах дають icламcькy релiгiйнy оcвiтy (до трьох годин в тиждень).[90] Проте на рiвнi основно! школи (basisschool), актyальне залyчення релт! до навчання варiюeтьcя, базую-чись не на загальнiй картиш школи, а на реальнiй ситуаци, що залежить вiд рель гшно! приналежноcтi yчнiв.[911 Наприклад, доcлiдження над Протестанською за-гальнооcвiтньою школою в Midi Ротердам в 1998-1999 показуе вищенаведеш факти про релiгiйнy приналежность учшв:
Таблиця 11. Релiгiйна приналежшсть yчнiв у Протеcтанcькiй
загальнооcвiтнiй школi в Ротердамi в 1998-1999.[92]
Релишна приналежшсть учшв Вщсоток
Християни 11%
Мусульмани 48%
Хшду 17%
Без релтйно! приналежносп 24%
В додаток до цього, рiвень залучення релтйно! освiти також залежить вщ за-питу батькiв. Наприклад, деяю школи дають поширенi релiгiйнi освггш уроки та iншу практику "релтйного початку дня" лише у випадку, якщо вчителi та учнi збираються разом помолитися перед уроками.[93]
Таблиця 12. РелМйна осв1та в загальноосвггшх школах в Н1дерландахэ.
Модель названо автором Пояснення моделi
"Плюралютична модель" релтйно! осв^и Вщтворення релЫйних факпв та традищй Í3 нейтрального (державш школи) та конфесiйного (приватн школи конфесiйного релiгiйного характеру) поглядiв; немае державою вибрано! релiгii, якш надаеться перевага; релiгiйна та фшософська множиннiсть освiтньоi традици; релiгiйна освгга скооперована Í3 громадянською освiтою
t89l Bakker, 2007, 292.
[90l Shadid A. Wasif and Pieter Sjoerd van Koningsveld, Islamic Religious Education in the Netherlands, "Abstract", in European Education: A Journal of Issues and Studies, vol. 38, n. 2 (Armonk, NY: M. E. Sharpe, Inc., 2006), 76.
[91] Bakker, quoted in Alberts, 2007, 343.
[92] Cok Bakker, The Netherlands as a Multi-Cultural Society, in "Religious Dimension in Intercultural Education: Theory and Good Practice", Cok Bakker and Karin Griffioen, eds. (Dutch University Press, 2001), 2001.
[93] Mannitz, 2004, 111.
На сам кiнець, можна згадати про те, що життя разом в багатокультурному (мультикультуральному) та релтйно-множинному суспiльствi залучае мораль-ний обов'язок поважати вщмшност1[941 З щею цiллю система релтйно! освiти в Нщерландах заснована на принципах "релтйно! множинностГ' та на "мульти-культурально! толерантностГ', даючи можливостi для рiзних етнiчних та релтй-них груп виражати себе вшьно, додаючи цим самим свою винятковють до форму-вання культурно! iдентичностi майбутнiх громадян Королiвських Нiдерландiв.[951
ВИСНОВКИ
Як було вищезгадано, Вiнстон Черчiл якось промовив про прим'ер-мшст^в, якi заздрять учителям школи через !хнiй вплив на нащю,[96] що в свою чергу означае, що основне виховання наци знаходиться в руках освГти. В додаток до цього, згщно з Менделеев, освгга без духовного та морального виховання подiбна до меча в рущ божевiльно! людини.[97] Таким чином, освта на будь-якому рiвнi, що даеться будь-яким сустльством та координуеться будь-якою етнiчною чи релтйною групою, -е неповнощнною, якщо вона сфокусована лише на штелектуальному розвитку осо-бистостi та якщо вона ^норуе культурно-релiгiйну спадщину учня. Отже, релт iйна освта виконуе важливу роль в стимулюванш духовного, морального, соц-iального i культурного розвитку особистост та певних сощальних груп.[98]
Як реакцiю на постшно змiнюючу багатокультурну та релтйну множиннiсть сучасного бвропейського суспiльства, як про це говориться в White Paper on Intercultural Dialogue "Living Together as Equals in Dignity", тюна взаемодiя релтй та мiжкультурного дiалогу в освiтi стае крушшним чинником для об'еднання та пщсилення сьогоденного суспiльства.[991
Як було вищезгадано, вщношення мiж школою та релтею в кожнiй кра!нi мае великий нацюнальний вiдбиток i !хнiй подальший розвиток повинен iти назустрiч потребам та сподiванням певно! наци та !! юридичним принципам. Не зважаючи на це, вiдповiднiсть релiгiйно! освгги в певнiй кра!нi не повинна бути ощнена не тiльки в загальних освiтнiх межах певного суспшьства, а повинна iти за !! межi, бути порiвняною та протестованою вщповщно до iнших iснуючих моделей релт iйно! освiти.
Ця стаття характеризуе три основш моделi релтйно! освГти в межах евро-пейських кордошв. Основнi моделi релiгiйно! освгги в загальноосв^шх школах
[94] Ibid, 113.
[95] Wim Westerman, Van godsdienstige naar lev-ensbeschouwelijke opvoeding. Een noodzakelijkepar-adigmawisseling, in "Levensbeschouwelijk leren samenleven: Opvoeding, Identiteit, & Ontmoeting", Siebren Miedema and Gerdien Bertram-Troost (Zoe-termeer, Uitgeverij Meinema, 2006), 212.
196] Oleksandr Vialov, Christian Values in Ukraine's Educational Context, Religious Information Service of Ukraine, 12-01-2006, <http://www.risu.org.ua/ eng/kaleidoscope/article;8678/> (17-07-2006).
197] Ibid.
[88] Qualifications and Curriculum Authority (QCA) and Department for Education and Skills (DfES), Religious Education: The Non-Statutory National Framework, London Qualifications and Curriculum Authority, "About Religious Education in the Curriculum: The Contribution of Religious Education to the School Curriculum", 2004, Aim 2, p. 8.
[99] Cok Bakker and Karin Griffioen, Introduction to the Religious Dimensions in Intercultural Education, in "Religious Dimensions in Intercultural Education: Theory and Good Practice," Cok Bakker and Karin Griffioen, eds. (Netherlands: Dutch University Press, 2001), 9.
бвропи вiдрiзняються одним вiд одного рiвнем "релтйносп" релтйно1 освiти: наукова релiгiйна освiта об'еднуе конфесiйну релтйну освiту чи феноменолопч-на релтйна освiта об'еднуе розвиваючу релiгiйну осв^у - освiту про релiгiю, ос-вiту в релМ1, та осв^у вiд релШ1. А також вщносини релтйно1 освiти iз грома-дянською освiтою залежать вiд релiгiйного характеру чи толерантносп кожно! окремо! краши. Отже, як пiдсумовуеться в нищенаведених таблицях, три основнi моделi релтйно! освiти iснуе в загальноосвiтнiх школах в межах европейських кор-дошв; iншi варiанти релтйно1 освiти - це лише змшш комбшацп цих моделей.
Табиця 13. РелМйна освгга варiюe громадянську ocBiTy.
Вiдношення до громадянськоТ осв1ти
Модель Держава
Гумашстична модель релтйно! освiти Франщя (FR) Релтйну освггу замтено громадянською ocвiтoю
Культоролопчна модель релтйно! освiти Роая (RU) Релтйну освггу вмщено в громадянську освггу
Множинна (плюралютична) модель релтйно! освiти Нiдерланди (NL) Релiгiйна освиа скооперована i3 громадянською освиою
Табиця 14. Порiвняння моделей релшйно! освiти трьох вибраних краш: Францп, Pocil, Нiдерландiв.
Франц1я (FR) Рос1я (RU) Н1дерланди (NL)
Освiтнiй пiдхiд Гумашстичний Культоролопчний Множинний
Влада в освт Децентралiзoвана100 Централiзoвана Централiзoваний/ особистий [пiларiзoваний]101
В1дношення до освiти Релiгiйнo - -102 нейтральний Релiгiйнo множинний, надаеться перевага кторичностг103 Релiгiйнo -104 множинний
Характер релтйно! освiти Свiтcький, гyманicтичний105 Кyльтoрoлoгiчний, заснований на кторичному ■106 превалюваннi Мультикультуральни й, внутршньо-релiгiйний, i релiгiйнo множинний
[100] CIRCE, 2000, 14. [104] Mannitz, 2004, 116.
[1011 Alberts, 2007, 343. [105] Corbett, 1996, 19.
[102] Costa-Lascoux, quoted in Mannitz, 2004, 91. [106I Kozyrev, presentation, 2-5 October 2007.
[103] Lauwers, 2005, 78, 80.
b¡tcia¡i/i ïpowak
BiöAiorpa^iq
Alberts, Wanda. Integrative Religious Education in Europe: A Study-of Religions Approach, "Religion and Reason", Winnifred Fallers Sullivan ed. Vol. 47. Germany, Walter de Gruyter, 2007.
Avest, Ina ter, Cok Bakker, Gerdien Bertram-Troost, and Siebren Miedema. Religion and Education in the Dutch Pillarized and Post-Pillarized Educational System: Historical Background and Current Debates. "Religion and Education in Europe: Developments, Context and Debates", Robert Jackson, Siebren Miedema, Wolfram Weise, JeanPaul Willaime, eds. Religious Diversity and Education in Europe. REDCo project, volume 3. Waxmann Münster? New York; München? Berlin; 2007.
Bakker, Cok and Karin Griffioen. Introduction to the Religious Dimensions in Intercultural Education. "Religious Dimensions in Intercultural Education: Theory and Good Practice." Cok Bakker and Karin Griffioen, eds. Netherlands: Dutch University Press, 2001.
Bakker, Cok. Teachers in Tension? Teachers Between 'The Formal Christian Identity of the School' and 'Religious Diversity'. "Interreligious Learning", Didier Pollefeyt, ed. Bibliotheca Ephemeridum Theologicarum Lovaniensium, CCI, edited by the board of Ephemeridum Theologicarum Lovaniensium. Belgium, Leuven: Leuven University Press, 2007.
Bakker, Cok. The Netherlands as a MultiCultural Society. "Religious Dimension in Intercultural Education: Theory and Good Practice", Cok Bakker and Karin Griffioen, eds. Dutch University Press, 2001.
Baumann, Gerd. Introduction: Nation - State, Schools, and civilEnculturation. "Civil Enculturation: Nation-State, School and Ethnic Difference in The Netherlands, Britain, Germany, and France", Werner Schiffauer, Gerd Baumann, Riva Kastoryano, and Steven Vertovec, eds. New York, Oxford: Berghahn Books, 2004.
Centraal Bureau voor de Statistiek (CBS). Minder vaak naar kerk of moskee. July 29, 2009, <http://www.cbs.nl/nl-NL/menu/ themas/vrije-tijd-cultuur/publicaties/
artikelen/archief/ 2009/2009-2853-wm.htm?Languageswitch=on>.
Classics and ICT Resource Course for Europe (CIRCE). Use of works by Willems, JeanPierre. Vocational Education and Training in France. Luxemburg: Office for Official Publications of the European Communities, published for European Center for the Development of Vocational Training, 2000.
Constitution of French Republic, of October 4, 1958, "Preamble", Article 1; Chapter I, Article 2.
Constitution of the Kingdom of the
Netherlands, Chapter I, Article 1, 6, 23.
Constitution of the Russian Federation,
Section 1, Chapter I, Article 13, 14; Section 1, Chapter II, Article 19, 26, 28, 29, and 43.
Corbett, Anne. Secular, Free, and Compulsory: Republican Values in French Education. "Education in France: Continuity and Change in the Mitterrand Years, 19811995", Anne Corbett and Bob Moon, eds. International Developments in School Reform, Bob Moon, ed. (London and New York: Routledge, 1996.
Costa-Lascoux, Jacqueline. Quoted by
Mannitz, Sabine. The Place of Religion in Four Civil Cultures. "Civil Enculturation: Nation-State, School and Ethnic Difference in The Netherlands, Britain, Germany, and France", Werner Schiffauer, Gerd Baumann, Riva Kastoryano, and Steven Vertovec, eds. New York, Oxford: Berghahn Books, 2004.
Council of Europe. Recommendation CM?Rec (2008)12 of the Committee of Ministers to member states on the dimension of religions and non-religious convictions within intercultural education. Adopted by the Committee of Ministers on 10 December 2008 at the 1044th meeting of the Ministers' Deputies.
Council of Europe. Resolution (70) 35 (1970), Recommendation 786 (1976), Resolution 807 (1983), Recommendation R (84) 18 (1984), Recommendation 1093 (1989), Recommendation 1111 (1989), Recommendation 1346 (1997), Recommendation No. R (98) 5 (1998),
Recommendation No. R (99) 2 (1999), Recommendation No. R (2000) 4, Recommendation Rec. (2002) 12, Resolution Res. (2003) 7.
Council of Europe. White Paper on Intercultural Dialogue "Living Together as Equals in Dignity". Council of Europe, F-67075 Strasbourg Cedex, Ministers of Foreign Affairs, 118th Ministerial Session in Strasbourg, 7 May 2008.
Duran, Bünyamin. Cooperation in Interreligious Learning and Teaching Based on Common Abrahamic Principles. "Interreligious Learning", Didier Pollefeyt, ed. Leuven, Belgium: Leuven University Press, 2007.
FORUM: Instituut voor Multiculturele
Ontwikkeling. The Position of Muslims in the Netherlands: Facts and Figures. "Factbook 2008". Utrecht, The Netherlands: Forum, 2008.
French Ministry of Foreign and European Affairs. Society. <http://www.diplomatie. gouv.fr/en/france_159/discovering-france_2005/france-from-to-z_1978/ society_1987/ religion-and-values_1462.html>.
Glanzer, Perry L. The Quest for Russia's Soul: Evangelicals and Moral Education in Post-Communist Russia. Waco, Texas: Baylor University Press, 2002.
Jackson, Robert. European Institutions and the Contribution of Studies of Religious Diversity to Education for Democratic Citizenship. "Religion and Education in Europe: Develpments, Context, and Debates", Robert Jackson, Siebren Miedema, Wolfram Weisse, Jean-Paul Willaime, eds. Religious Diversity and Education in Europe, Cok Bakker, Hans-Gunter Heimbrock, Robert Jackson, Geir Skeie Wolfram Weisse, eds. Vol 3. Münster, New York; München, Berlin: Waxman, 2007.
Klein, Laurent. Religious Education in France -Teaching Religion in the Country of "Laicite". "Interreligious and Values Education in Europe: Map and Handbook", Johannes Lähnemann and Peter Schreiner, eds. Munster, Germany: Comenius-Institut, 2008.
Kostikova, Magarita and Valentin
Kozhuharov. Religious Education in Russia. "Religious Education in Europe: Situation and Current Trends in Schools", Elza
Kuyk, Roger Jensen, David Lankshear, Elisabeth Loh Manna, and Peter Schreiner, eds. Oslo, Norway: IKO Publishing House, 2007.
Kozyrev, Fedor. Changing Perspective in
Religious Education: From Religious Tradition to Religious Culture. Presentation given at Finnish-Baltic Initiative (FBI) conference in developing Teacher Training for Religious Education, "Holistic Education and Teacher Trainig", Riga, Latvia, 2-5 October 2007. OrtoWeb, 3-05-2008. < http://www.ortoweb. fi/FBI/ Changing_perspective_in_RE_Feodor.htm>.
Kozyrev, Fedor. On the Place and Role of Religious Education in Russian Schools: Retrospection and Forecasts. International Association For Religious Freedom [IARF]". <http://www.iarf.net/ REBooklet/Russia.htm>.
Kozyrev, Fedor and Vladimir Fedorov. Religion and Education in Russia: Historical Roots, Cultural Context and Recent Developments. "Religion and Education in Europe: Develpments, Context, and Debates", Robert Jackson, Siebren Miedema, Wolfram Weisse, Jean-Paul Willaime, eds. Religious Diversity and Education in Europe, Cok Bakker, Hans-Gunter Heimbrock, Robert Jackson, Geir Skeie Wolfram Weisse, eds. Vol 3. Münster, New York; München, Berlin: Waxman, 2007.
Kuyk, Elza. Religious Education in The Netherlands. "Religious Education in Europe: Situation and Current Trends in School", Elza Kuyk, Roger Jensen, David Lankshear, Elisabeth Loh Manna, and Peter Schreiner, eds. Oslo, Norway: IKO Publishing House, 2007.
Lähnemann, Johannes. Introduction -Interreligious and Values Education: Chalenges, Development and Projects in Europe. "Interreligious and Values Education in Europe: Map and Handbook", Johannes Lahnemann and Peter Schreiner, eds. Germany, Münster: Comemius Institut, 2008.
Lauwers, Gracienne. The Impact of the
European Convention on Human Rights on the Right to Education in Russia: 1992-2004. The Netherlands, Nijmegen: Wolf Legal Publishers, 2005.
Law of Russian Federation On Freedom of Conscience and Religious Organizations, Article 27.3.
Law of the Russian Federation On Education, Chapter I, Article 2, 6; Chapter II, Article 11, 12, 14.
Mannitz, Sabine. The Place of Religion in Four Civil Cultures. "Civil Enculturation: NationState, School and Ethnic Difference in The Netherlands, Britain, Germany, and France", Werner Schiffauer, Gerd Baumann, Riva Kastoryano, and Steven Vertovec, eds. New York, Oxford: Berghahn Books, 2004.
Qualifications and Curriculum Authority (QCA) and Department for Education and Skills (DfES). Religious Education: The Non-Statutory National Framework, London Qualifications and Curriculum Authority, "About Religious Education in the Curriculum: The Contribution of Religious Education to the School Curriculum", 2004.
Vialov, Oleksandr. Christian Values in Ukraine's Educational Context. Religious Information Service of Ukraine. 12-01-2006. <http:// www.risu.org.ua/eng/kaleidoscope/ article;8678/>.
Wasif Shadid A. and Pieter Sjoerd van
Koningsveld. Islamic Religious Education in the Netherlands. "Abstract". European Education: A Journal of Issues and Studies. Vol. 38, n. 2.Armonk, NY: M. E. Sharpe, Inc., 2006.
Westerman, Wim. A Cultural Crisis about
Tolerance - The Netherlands. "Interreligious and Values Education in Europe: Map and Handbook", Johannes Lähnemann and Peter Schreiner, eds. Germany, Münster: Comemius Institut, 2008.
Westerman, Wim. Van godsdienstige naar levensbeschouwelijke opvoeding. Een noodzakelijke paradigmawisseling. "Levensbeschouwelijk leren samenleven: Opvoeding, Identiteit, & Ontmoeting", Siebren Miedema and Gerdien Bertram-Troost. Zoetermeer, Uitgeverij Meinema, 2006.
Westerman, Wim. Youth and Adulthood in Children's and Adult's Perspectives. "Spiritual Education: Cultural, Religious, and Social Differences. New Perspectives for the 21st Century". Spirituality in Education. Brighton, Portland: Sussex Academic Press, 2001.
Willaime, Jean-Paul. Teaching Religious Issues in French Public Schools: From Abstentionist Laïcite to a Return of Religion to Public Education. "Religion and Education in Europe: Develpments, Context, and Debates", Robert Jackson, Siebren Miedema, Wolfram Weisse, Jean-Paul Willaime, eds. Religious Diversity and Education in Europe, Cok Bakker, HansGunter Heimbrock, Robert Jackson, Geir Skeie Wolfram Weisse, eds. Vol 3. Münster, New York; München, Berlin: Waxman, 2007.
